Слова и мысли
- 30.12.21, 12:19
- Курилка
Скорей бы Новый год! Этот уже надоело проклинать.
Как показали последние события, предпоследние были лучше.
Померили - у Николая 22, у Михаила 24,
они обрадовались, но оказалось это IQ...
18
хочу сюди!
-
-
62 роки, лев, познайомиться з хлопцем у віці 58-68 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
Продовження про дружбу. Передноворічна історія
- 30.12.21, 12:18
Я вже писала в минулій замітці, що маю подругу і друга, з якими йду по життю ще зі школи. Хочу написати про одну передноворічну історію, яка сталася зі мною і моїм дружбаном.
Так вийшло, що після школи наша трійка розділилася. Наша подруга вступила на істфак в Чернівцях, ми в Київ, але в різні навчальні заклади. Якось перед самим Новим Роком, коли сесія вже була здана, а до потяга додому залишалось ще пару днів, я не стала сумувати в общазі, а поперлася в гості до мого кореша. Поки ми погуляли по місту, поки заїхали до нього, поки поїли, поки трохи випили... час вже наближався до ночі. Спати в його общазі я категорично відмовилася. Є у мене такий бзік, що гуляти можна хоч дві доби, а спати добиратися треба додому. Ми викликали таксі і рушили до цілі. Коли ми приїхали, то общага моя була вже закрита. Я постукала в двері і з того боку прокурений голос комендантши мені повідомив, що вхід після 23:00 заборонений. Скільки ми не стучали, нам ніхто не відкривав, а тільки щось гавкав про режим і совість. В решті решт нам пригрозили викликати міліцію.
- Казав я тобі, Олька, що нада було спать у мене.
- Не сци. Я знаю путь в абход!
Діло було в 90-ті. Весь другий поверх нашої общаги займали братки савлохівської групіровки, але називались вони охоронна фірма. Весь задній двір був заставлений напіврозібраними машинами. Нам туди вхід був заборонений. Але з нашого 9-го поверху було все видно. В будь-якій такій стандартній будівлі від поверху до поверху йшли пожежні сходи. Але між першим і другим поверхами сходи були спиляні на рівні голови. Я підозрюю, що зроблено було спеціально, щоб тікати з будівлі було можна, а залізти в неї було важко. Братки все продумали. Не продумали вони тільки одне - одного разу захоче попасти в свою кімнату підбухана Оля і їй пофіг яка вони крута банда.
Коротше, беру я свого друга за руку і впевненими, але не рівними кроками веду на задній двір. Перекидаю своє тіло через паркан (дякувати студентам, що під парканом була купа якогось сміття і перекидатись було не високо), потім перекидається тіло дружані і ми чешем до тих спиляних сходів. Далі я вилізаю на шию мого братана і він крехче, але підіймає мене, щоб я учепилася за ту спиляну драбину. "Ну",- думаю я,- "Зараз я постукаю в скло і бандіти мені відкриють". Але один з савлохівців виходив покурити і не зачинив за собою двері. Я відкриваю балкон і пру через довгий коридор до загальних сходів, які ведуть на мій 9-й поверх. Але тут мій кореш кричить:
- Олькаааа, ну шо там? Ти зайшла?!!!
- Даааааа. Я туууут, - кричу голосно я.
На мій крик вибігає браток з голим торсом і з пістолєтом.
- Ты кто такая? Ты как тут очутилась?
- Без паніки, мужчіна. Я з 916 кімнати, мене комендантша не пустила. Я до вас через балкон залізла. Відпустіть мене. Я спать хачу.
- Я ж мог выстрелить!!!
От дійсно. А якби вистрелив? Тоді довго не думали стріляти чи ні. Але мабуть зіграло роль, що я кричала жіночим голосом. Та я тоді була така втомлено-п'яна і так хотіла спати, що долізла б до ліжка навіть прострелена. Але я не таке гімно. Навіть в такому стані я згадала про свого друга і кажу "працівнику охоронної фірми".
- А не могли би ви передати хлопцю, який мене підсадив, що у мене все добре і викликати йому таксі.
Накачаний лисий чувак подивився на мене, запхав пістолет в кобуру і пішов в кінець коридора до балкона.
- Слыш, пацан?! Всё нормально у этой чёкнутой. Жди, сейчас будет машина.
Це я якраз на першому курсі в ту саму зиму:
19
Святвечір
- 30.12.21, 10:20
Колись дідух українці замість ялинки ставили на найпочеснішому місці у хаті.
Дідух – не просто обов’язковий атрибут на столі на Святвечір, а уособлення чогось сакрального, відродження давніх звичаїв.Колись обов’язковим атрибутом новорічно-різдвяних свят була не ялинка. Дідух, а не зелене деревце приносили додому! А робили святковий символ із того зерна, яке вирощували самі.
Наші пращури дуже шанували дідух як оберег. Він, за народними уявленнями, захищав оселю від злих духів, приносив злагоду до родини, сприяв затишку та миру у домі.
Дідухи можна робити не тільки з жита, але й пшениці, вівса. Коли починають робити дідух, дотримуютьсяся традицій і плетуть дідухи щонайменше з трьома ярусами. Бо вважається , що будова дідуха втілює в собі сьогодення, минуле та майбутнє. Жито завше на верхівці, другий ярус – пшениця, а внизу – овес. Коли небагато є пшениці, можна вівсом наповнити другий ярус. Тільки пшениця все одно обов’язково повинна бути внизу, хоча б трішки і ніби підпирати всі верхні яруси. А верхівки дідухів у має прикрашати соломяний янгол або зірка.
Щоби мати вдатну прикрасу дому до різдвяних свят, треба спочатку посіяти жито, пшеницю, овес потім вручну серпом вижати, тоді добре просушити, далі розділити по колінцях, посортувати. Коли все це зроблено, треба мочити та плести. Багато кропіткої праці потребують дідухи. Для дідухів потрібно брати зернові з «пустим» колоссям – коли зерно ще не достигло. Такі дідухи не будуть осипатися. Добре зроблений дідух може десятиліттями зберігатися в кімнаті, захищеній від вологи та сонця.
Предки вірили, що чим багатше виглядає дідух, тим урожайнішим буде рік, тому прикрашали його засушеними квітами та стрічками.
Про оздоблення різдвяного символу, аби той виглядав святково потрібно подбати заздалегідь. У теплу пору зібати біля дому та на полях квіти-сухоцвіти. На полях зірвати волошки, конюшину польову, мак дикий, а також різні трави – пажитницю, осокові, безсмертник, трясучку, лисохвіст, перлівник, тимофіївку та інші трави.
От безсмертник – символ довголіття, здоров'я, безсмертя людської душі, тому має обов’язково бути в дідуху. І ось цими усіма травами-квітами і прикрашємо свої дідухи.
Оберегове значення рослин йде ще з давніх-давен. Бо пращури вірили в силу оберегу та вважали, що своє помешкання необхідно захищати від знегоди, злого духу, недоброго ока. Ось так від давнини і до сьогодні кожна рослина заповнює певну нішу.
Згідно із традиціями наших дідусів-бабусів, дідух потрібно було завжди спалювати після Різдвяних свят,бо він може втягувати у себе всю енергетику в домі, при цьому, як хорошу, так і погану.
Дідух — це символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців. Дідух встановлювали на покуті — найпочеснішому місці у хаті. Цікаво, що дідух може стояти в домі замість ялинки.
Ще на початку ХХ століття в українських селах на Різдво ставили не ялинку, а сніп. Робили дідухи з зернових, з яких випікали хліб.
А щодо вічнозелених красунь, то ялинки від Європи з’явилися і в росії. До росії та України новорічні звичаї привіз Петро I. Ось так у XX столітті ялинка стала важливим атрибутом зимових свят. Прикро згадувати, скільки тисяч дерев вирубується щороку заради традиції. Хоча встановлення зеленого деревця – то й не наша зовсім традиція.
Стирено з тернопільского сайту
6
Вони програють
- 30.12.21, 06:09
Дмитро Вовнянко
ВОНИ ПРОГРАЮТЬ
Якби президентські вибори відбулися прямо зараз Порошенко і Зеленський вийшли б у другий тур і набрали б 50% на 50%. Точніше - була б невеличка перевага у Порошенка. Такі результати дало опитування Фонду "Демократичні ініціативи" і Центру Разумкова.
От вам і причина істерики Офісу президента. От вам те, чому посіпаки Татарова в ДБР та ГПУ кинулися виписувати Порошенку підозри та клопотання про арешти. От чому вони виють про санкції проти підприємств Порошенка на засіданні РНБО.
Все просто. Вони програють. Не комік Вова, якому організували теплу ванну, хімічний кайф і змогу грати "Слугу народу", ні. Програють ті хто масштабною брехнею і застосуванням потужних технологій впливу на свідомість українців зумів зробити шоумена президентом.
Всі кому Порошенко став поперек горла своїми реформами.
Вони програють. І цього вже не зупинити. Годинник тікає - проти них. А Порошенко - виграє.
Якби президентські вибори відбулися прямо зараз Порошенко і Зеленський вийшли б у другий тур і набрали б 50% на 50%. Точніше - була б невеличка перевага у Порошенка. Такі результати дало опитування Фонду "Демократичні ініціативи" і Центру Разумкова.
От вам і причина істерики Офісу президента. От вам те, чому посіпаки Татарова в ДБР та ГПУ кинулися виписувати Порошенку підозри та клопотання про арешти. От чому вони виють про санкції проти підприємств Порошенка на засіданні РНБО.
Все просто. Вони програють. Не комік Вова, якому організували теплу ванну, хімічний кайф і змогу грати "Слугу народу", ні. Програють ті хто масштабною брехнею і застосуванням потужних технологій впливу на свідомість українців зумів зробити шоумена президентом.
Всі кому Порошенко став поперек горла своїми реформами.
Вони програють. І цього вже не зупинити. Годинник тікає - проти них. А Порошенко - виграє.
Алла Комарова
Рубікон (лат. Rubic) — невелика річка на Апеннінському півострові. У словниках не географів з'явилася завдяки Юлію Цезару, який, відсилаючи смс своїм майбутнім біографам, мовив "Рубікон перейдено", маючи на увазі, що після того або пан, або пропав. Сьогодні є шанс, що значення виразу "рубікон перейдено", донесуть (можна у картинках) Гідрант Саничу.
Фонд Демократичні Ініціативи опублікував електоральне дослідження зроблене разом з Центром Разумкова. У другому турі, якщо вибір буде Зеленський чи Порошенко, перемога виявляється за Порохом. Тож, рубікон перейдено, рух далі - це рух на збільшення рейтингу у Порошенка, і зменшення - у напівшостого. Просто треба більше куплених телеканалів за подарунок від "мами", ще більше мільярдів дерев, третій космопорт, будівництво не просто велике, а найвеличніше. Ще більше бикуючих нових "є...ал" і інвестнянь, які змушують тікати тих, хто вже вклав мільони. Ще більше заглядань в "глаза путіну", ще більше відведень і регулярних "перемир'їв" після кожної нової смерті бійців.
Ну і звісно треба ще більше підозр Порошенку. Буквально щогодини випускати по новій підозрі і, головне, не забути міняти зампрокурорів, бо швидко псуються, неякісні якісь пішли.
Вавася, а Вавася, я тебе вже сьогодні вітала із святами? Ну мені не жалько - вітаю ще раз! Веселих свят!
Фонд Демократичні Ініціативи опублікував електоральне дослідження зроблене разом з Центром Разумкова. У другому турі, якщо вибір буде Зеленський чи Порошенко, перемога виявляється за Порохом. Тож, рубікон перейдено, рух далі - це рух на збільшення рейтингу у Порошенка, і зменшення - у напівшостого. Просто треба більше куплених телеканалів за подарунок від "мами", ще більше мільярдів дерев, третій космопорт, будівництво не просто велике, а найвеличніше. Ще більше бикуючих нових "є...ал" і інвестнянь, які змушують тікати тих, хто вже вклав мільони. Ще більше заглядань в "глаза путіну", ще більше відведень і регулярних "перемир'їв" після кожної нової смерті бійців.
Ну і звісно треба ще більше підозр Порошенку. Буквально щогодини випускати по новій підозрі і, головне, не забути міняти зампрокурорів, бо швидко псуються, неякісні якісь пішли.
Вавася, а Вавася, я тебе вже сьогодні вітала із святами? Ну мені не жалько - вітаю ще раз! Веселих свят!
Таня Адамс
Сегодня нам соцопросы пишут, что Порошенко уже немножко опережает Зеленского в гипотетическом втором туре президентских.
Ну ок, прекрасно, народ опять наелся красивым ни...уём, прозрел и захотел обратно в эпоху «зубожіння», когда в стране был уголь и газ, когда не закрывались производства и в высших структурах власти не было граждан РФ.
Проблема не в том, что народ ошибся, повёлся, был обманут. Проблема в последствиях.
В том, что та Европа, которую собирал в кулак Порошенко, полягла на бездарно просранной России газовой войне, на полных тоски встречах с нашим найвеличнішим, на бабле, которое берут в долг и тупо пилят.
Американские именитые издания типа The New York Times выпускают статьи, в которых украинский президент – профнепригодный дебил, принимающий решения под влиянием Сатурна в Овне. Коррупционер, рассадивший своих КВНщиков по держ.посадам. Слабак и мямля, ищущий мир в глазах врага, а не в мощи своей армии. И до кучи – начинающий диктатор, одержимо пытающийся усадить за решетку главу украинской оппозиции.
Текущие рейтинги – это репутация Зеленского внутри страны. Подобные статьи - репутация Зеленского в мировой политике.
Гайки закручиваются ежедневно: тарифы, цены, рейдерство инвесторов, новые способы угробить бизнес, политические гонения, которые не поддерживает даже его собственный электорат, постоянные громкие зашквары власть имущих – складывается ощущение, что Вова запрограммирован на деструкцию Украины и действует по четкому плану. А в конце этого плана – голодные бунты и период безвластия, который даст возможность под шумок помощи «братской стране» аннексировать значительную часть Украины. И никто за нас уже не впишется: почва подготовлена.
Я честно говоря, не знаю – радоваться рейтингам Пороха или огорчаться, потому что даже если он и вернётся, то опять - в полную жопу, нищету и прострацию.
К народу, который ОПЯТЬ надеется, что вжух – и Швейцария. Причем Швейцария по доходам, а не по налогам. К пустым социальным фондам, к сбежавшим инвестициям и к международной коалиции, которой опять нет. И к тарифам, которые всё равно надо будет повышать.
Так что не радуют меня ни эти рейтинги, ни статьи, которые кагбэ обосновывают тезис «Да задолбала эта Украина, она безнадежна». Как и тот факт, что россияне уже открыто и громко признаются в том, что «народные республики» - это их работа от начала и до конца. Такие заявления делают тогда, когда нет страха за последствия.
Конечно, мы выгребемся. В плане умения вылезать из говнища нам равных нет. Как и умения влазить в него обратно. Просто как-то очень задолбало раз за разом выгребаться и нырять снова только потому, что основная масса людей – клинические идиоты.
Ну ок, прекрасно, народ опять наелся красивым ни...уём, прозрел и захотел обратно в эпоху «зубожіння», когда в стране был уголь и газ, когда не закрывались производства и в высших структурах власти не было граждан РФ.
Проблема не в том, что народ ошибся, повёлся, был обманут. Проблема в последствиях.
В том, что та Европа, которую собирал в кулак Порошенко, полягла на бездарно просранной России газовой войне, на полных тоски встречах с нашим найвеличнішим, на бабле, которое берут в долг и тупо пилят.
Американские именитые издания типа The New York Times выпускают статьи, в которых украинский президент – профнепригодный дебил, принимающий решения под влиянием Сатурна в Овне. Коррупционер, рассадивший своих КВНщиков по держ.посадам. Слабак и мямля, ищущий мир в глазах врага, а не в мощи своей армии. И до кучи – начинающий диктатор, одержимо пытающийся усадить за решетку главу украинской оппозиции.
Текущие рейтинги – это репутация Зеленского внутри страны. Подобные статьи - репутация Зеленского в мировой политике.
Гайки закручиваются ежедневно: тарифы, цены, рейдерство инвесторов, новые способы угробить бизнес, политические гонения, которые не поддерживает даже его собственный электорат, постоянные громкие зашквары власть имущих – складывается ощущение, что Вова запрограммирован на деструкцию Украины и действует по четкому плану. А в конце этого плана – голодные бунты и период безвластия, который даст возможность под шумок помощи «братской стране» аннексировать значительную часть Украины. И никто за нас уже не впишется: почва подготовлена.
Я честно говоря, не знаю – радоваться рейтингам Пороха или огорчаться, потому что даже если он и вернётся, то опять - в полную жопу, нищету и прострацию.
К народу, который ОПЯТЬ надеется, что вжух – и Швейцария. Причем Швейцария по доходам, а не по налогам. К пустым социальным фондам, к сбежавшим инвестициям и к международной коалиции, которой опять нет. И к тарифам, которые всё равно надо будет повышать.
Так что не радуют меня ни эти рейтинги, ни статьи, которые кагбэ обосновывают тезис «Да задолбала эта Украина, она безнадежна». Как и тот факт, что россияне уже открыто и громко признаются в том, что «народные республики» - это их работа от начала и до конца. Такие заявления делают тогда, когда нет страха за последствия.
Конечно, мы выгребемся. В плане умения вылезать из говнища нам равных нет. Как и умения влазить в него обратно. Просто как-то очень задолбало раз за разом выгребаться и нырять снова только потому, что основная масса людей – клинические идиоты.
8
НАТО. Время "Ч".
- 30.12.21, 04:38
Прочитал у своего друга Саблина пост с вопросом - "А какого это у Путина резко крышу сорвало по теме НАТО"? Дескать, "Вроде всё как всегда, вроде небо опять голубое"? Ну что тут сказать не используя "запрещённые к публикации инсайды? Пойдём по официальным сообщениям и сообщениям СМИ которые "никто не подтверждал, но и никто не опровергал", инсайда будет минимум.
1. Количество обучающих миссий НАТО в Украине в различных сферах обороны,, особенно Британской, США и Канады, за последние годы увеличилось с 11ти в 2018 году до 32х в этом году.
2. Британия и Турция строят Украине новейшие полноценные боевые корабли и ракетные катера, стартовало строительство Британией двух военно-морских баз на Чёрном Море и и Азове, что особенно важно в свете фактической его блокады со стороны РФ.
3. В обучении украинских войск задействованы американские и британские как действующие, так и отставные военные специалисты в том числе участвовавшие во взятии городов в Ираке и Афганистане. На данный момент их количество варьируется от 10 тысяч (данные Путина) до 6,5 по данным (из анонимных, но абсолютно достоверных источников).
4. Насыщение Украины боевой техникой и боеприпасами достигло "беспрецедентного уровня" по словам Пескова и Путина. Оно идёт как по официальным каналам и освещается в прессе, к примеру прибытие бортов с вооружением из США, так и закрытыми поставками по линии трастовых фондов. От себя. Я живу в Пуще недалеко от гостомельского аэродрома с которого "работают" и куда приземляются тяжелые грузовые самолёты. В тихие ночи слышал непрекращающийся гул начавшийся сразу после освещения переброски войск РФ к нашим границам. Знакомые работающие там лишь многозначительно улыбались когда я их спрашивал - "уж не американское оружие там разгружают"? Выводы делайте сами.
Забавная справочка. США позволили РФ в этом году фактически в обход санкций, не буду углубляться, поставить в США рекордную партию "гражданских" боеприпасов на сумму 194 миллиона долларов. Насколько мне известно, треть этих боеприпасов совсем не гражданские и предназначаются Украине вооруженной в основном советским оружием.
5. Как минимальная, так и реальные средние зарплаты в Украине растут темпами опережающими аналогичные в РФ, так как и рост ВВП. И это при нынешней зелёной бездари, при власти же в Украине вменяемых специалистов этот процесс лишь ускорится, не моя оценка - мировых рейтинговых агентств и Всемирного банка.
6. После разрушения РФ договора о РСМД в Украине при поддержке США и Британии стартовала новая ракетная программа о чём заявил секретарь РНБО Данилов. Цель - создание ракетных комплексов способных "покрыть" всю европейскую территорию РФ.
Резюме.
Намерения США просты и это понимает не желая принимать РФ - Украина в ближайшие пять лет обязана выйти на уровень развития экономики, ВПК и армии на уровень, при котором открытая агрессия РФ станет в принципе невозможной без последствий катастрофических для российских вооруженных сил и смертельных для российской экономики. Разумеется что сейчас Путин старается урвать хоть что-то по гарантиям безопасности бряцая оружием у наших границ - время уходит и оно в принципе не играет на РФ. Точно знаю, что получит он мизер и нынешняя ситуация "ни войны ни мира" будет законсервирована до его смерти.
Ну и по истории свеженькой, реально существующей лишь в порохоботских головах, "зрады" с якобы предложениями Зе, по факту - американскими, по миру на Донбассе. Вот тут http://blog.i.ua/user/6682472/2384391/ я писал об американских предложениях Путину по Донбассу, Вова Зе, точнее Ермак, их переписал от себя согласовав с Салливаном. Все прекрасно понимают со стопроцентной гарантией что эти инициативы приняты Путиным не будут - его главтолмач ясно заявил на прошлой неделе, что его шеф на счёт Донбасса разговаривать с Зе не будет - последний обязан говорить с его марионетками. И вся нынешняя дипломатическая активность с атаками РФ "мирными инициативами" служит всего одной цели - очередным выставлением недоговороспособности РФ с последующим либо сохранением, либо усилением санкционного давления и "устаканивания" их на институциональном уровне. Так что зрадоозабоченным советую голову в лунки почаще опускать - может хоть тогда в их мозгах хоть что то в норму прийдёт и они начнут видеть мир во всей полноте, а не через призму своего больного воображения формируемого ЛОМами товарища Петра. Будьте здоровы.
4
Монета примагничиваетс
- 29.12.21, 22:35
https://www.youtube.com/watch?v=yUV36hgTIbo это факт. метал реально прилипает к месту прививки. но этот факт активно высмеивают и шифруют.
6
Мені не потрібен сон, мені потрібна інформація
- 29.12.21, 20:28
Ото як скажуть: "Що вдома робити? Тобі буде нудно", а тобі нема навіть чого відповісти
9
Мартин Брест. Письма в штаб.
- 29.12.21, 20:02
Письма в штаб. 28.12.2021
Мартин Брест
Россия: Основой величия Российской Федерации является национальная гордость, помноженная на Русскую Национальную Идею.
Российский националист Просвирнин: *падает голым из окна, разбивается на...ер.
Украинцы: Ї...ать! Давайте ще!
(На труп Просвирнина падает оградка).
Украинцы: Фаталіті! (Идут обсуждать кино «Не смотрите наверх»).
Россия: Зато наши войска на вашей границе насчитывают уже 175 тысяч человек.
Российские войска на границе: С...кааа, хоооолодноооо в палатках!!!
Россия: Можем напасть в любой момент.
ЗСУ (считают лопаты): Бляха-муха. Земля промерзла. Льод х...р вколупаєш. Лопати подорожчали. Старшина не дає запасні держаки.
Россия: Не поняли.
ЗСУ: Х...лі стоїмо? Давайте вже нападайте, заї...али.
Российские войска на границе: Соляру слили. Масло замерзло. Патрубки в КАМАЗах порвало. Деревья попилили в буржуйки. Комбат бухает. Сухпай жрать невозможно. Может эта… по домам?
ЗСУ: Альо, стопе! Куда! Вже ж договорились «після свят»! «Джавеліни» привезли, на «Байрактари» ПММ дорогий, старшина поїхав по держаки! Ні...уя, давайте нападайте.
США: To est gotovit esсho Javelini?
Украина: І Джавєліни, і протибатарейні комплекси, все готуйте. Ми усе візьмемо. Ми не жадні, ми працелюбні та хазяйновиті. Є запасні держаки?
Россия: Вы – наш братский народ.
Украинцы (рассматривают помощницу замминистра): Нє, ну нічо така. Тіко накрашена як в гроб.
Россия: Украину придумал Ленин.
Украинцы: І шуба якась нєвнятна.
Россия: У нас вообще много братских народов… Прибалтика, северные страны…
Финляндия (уделывает российскую сборную в хоккей): Ну да, ну да.
Украинские СМИ: В Україні жінок поставлять на військовий облік.
Военком: Будь ласка, не треба.
Украинские женщины: Та не бійся, виходь, ми тобі нічого не зробимо. Все буде нормально. Дівчата, хто форму по фігурі підгонить? Тіко шоб красіво було.
Россия: На Украине женщин с детьми призывают в армию.
Украинские женщины с детьми: Це шо, в садік вести не треба? І спати можна аж сім годин? І не обстірувать, не готовити п’ять разів на тиждень, не прибирати кожний вечір? ДЕ ТУТ В АРМІЮ ЗАПИСУЮТЬ?
Россия (снова): Основой величия Российской Федерации является национальная гордость, помноженная на Русскую Национальную Идею!
ЗСУ: Запасні держаки беріть з собою.
12
Олег Володарський: «Чернігівщина — амфора класичної культури»
- 29.12.21, 19:33
Що робить вишивку привабливою і для жінок, і для чоловіків…«Багато чоловіків, які вже захоплені вишивкою кажуть, що є великі підстави зайнятися цим видом хобі. Вишивка дуже схожа на будь-який інший вид мистецтва, зокрема, багато спільного з живописом, з тією різницею, що замість полотна і фарб Ви використовуєте канву, нитку і голку. Вишивання дозволяє відпочити душею, поки Ви створюєте твір мистецтва, яке буде прикрашати Ваш будинок довгі роки. Якщо Ви саме та людина, яка любить помріяти, в той час як Ваші руки зайняті справою, то у Вас ще більше приводів полюбити вишивку хрестом. Вишивання дозволить Вам не тільки розслабитися. Як тільки у Вас буде достатній досвід вишивання, щоб не стежити постійно за ниткою, у Вас з’явиться можливість подумати. Багато вишивали жінки та чоловіки, котрі часто під час вишивання потрапляють в інший світ, розмірковуючи про речі, про які немає часу задуматися в звичайному житті. І нарешті, остання в цій статті, але не в цілому, причина для заняття вишивкою хрестом, це те, що чоловіки, як правило, дуже добре вишивають. Цікавість про те, чому багато жінок так захоплюються вишивкою, штовхає чоловіків спробувати вишивати. Наприклад, я знаю кілька чоловіків, які захопилися вишивкою, вирішивши закінчити незавершені роботи своїх дружин. Після того, як Ви зрозумієте, що можна бути чоловіком і при цьому насолоджуватися вишиванням хрестиком, Ви знайдете велику різноманітність сюжетів вишивки на «чоловічі теми». Багато дизайнів присвячено військовій тематиці, прапорам, біблійним сценам, природі, а також таким тваринам, як собаки, лосі або олені. Не всі вишиті картини зображують милих плюшевих персонажів і красивих квіткових фей. Також Ви можете створювати власні схеми для вишивання на основі улюблених фотографій, картин. Такі вишиті роботи будуть прекрасними подарунками для сім’ї та друзів».
Джерело: https://jak.koshachek.com/articles/choloviki-jaki-vishivajut-hto-v-ce-povirit-alisa.html
Попченко Валентин Миколайович, військовий штурман морської ракетоносної авіації, майор
Чернігівщина — генетично глибокий край. Складно усвідомити, а тим більше передати наскільки безмірна ця глибина. Я неймовірно вражений тим, що відчув душею під час перебування тут. Це те, що я шукав усюди: на Гуцульщині та Буковині, Одещині та Дніпровщині. Те, що кличе до мене і не дає спокійно спати, раз у раз надихаючи на нову мандрівку нашою неймовірною країною.
Де наша Батьківщина? Чому я бачу її уві сні, але не можу віднайти наяву? Це потім, коли я почав знімати діалоги з Нацією, коли почав слухати та чути «Сповіді» українства, я побачив проблиски тієї величної Русі, котра квітла величчю на увесь світ.
Чернігівщина — амфора класичної культури. Древляни, поліщуки… Величний край з величною історією. Ми маємо уважно та завзято вивчати нашу історію, аби усвідомлювати, хто ми є та яке ми маємо коріння.
Та сьогодні основа існування українства зачинена для нас. І якщо ми хоч трохи поважаємо себе, ми почнемо змінювати це і ставитися до цього вкрай принципово. Від цього залежить майбутнє нашої країни. Генетику потрібно культивувати! Це надважливо для України та українства.
Але нашу національну ідентичність останні сотні років знищують під акомпанемент нашої байдужості та рабської покори. Та все ж таки посеред нас є ті, в кому бринить українство. Ті, хто цінують, шанують та бережуть його. Свято. Ревно. Переконано.
Валентин Миколайович — один з таких людей. Українець. Офіцер. Сильний характер військового та глибока, творча душа. Участь у фольклорному колективі, народна вишивка. Красива душа, котра творить красу. Я вперше спілкувався із чоловіком, котрому вистачає терпіння та зосередженості займатися вишивкою. Це молитва без слів, молитва руками.
Він прийшов на ефір у власноруч вишитій сорочці. Сталева воля і ніжне серце. В цій людині надзвичайно красива гармонія контрастів. А ще в ньому стільки українства! Воно бринить в ньому. Сяє. Палає. Усвідомленість. Совісність. Принциповість. І глибока любов до своєї Батьківщини.
В той дощовий осінній день музей Олександра Довженка, його співробітники та гості зігріли нас теплом надзвичайно красивих душ. Люблячих душ. Українських. Ми побачили іншу Чернігівщину. Спокійну. Усвідомлену. Глибоку.
В них варто повчитися любити. Вони це роблять так переконано, щиро та назавжди. Ці дивовижні українці не звикли говорити про свої почуття, адже для них це очевидні речі. Та для мене можливість розповісти про них українству стала надзвичайною втіхою. Ми, українці, вміємо любити. І які ж ми красиві у нашій любові до подарованої нам Господом України!
Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми — Попченко Валентин Миколайович, військовий штурман морської ракетоносної авіації, майор
0
Дозиметрист.
- 29.12.21, 19:23
Уставший после смены дозиметрист сидел на ржавой трубе и смотрел на багровый закат уходящего дня. Солнце уже спряталось за лесом, но на небе ещё горело пламя последних его лучей. Эти краски, не взирая на череду прошедших лет со дня аварии, всё также тревожили душу дозиметриста. Тем более, что багровые отблески на белых облаках были в той стороне, где порос лесом бурлящий когда-то жизнью его родной посёлок Вильча.
Радиационный дракон тогда пролетел и над его посёлком, посеяв начало тлена и запустения. И вот теперь дозиметрист по зову сердца смело срывается в бой с драконом. Штангой дозиметра, словно обоюдоострым мечом, выискивает он в потаенных щелях прячущиеся головы дракона, чтобы отрубить очередную из них. Он словно рыцарь на поле боя. Его тело пронизано гамма частицами, а на сапогах следы ядерного топлива.
Он часто устает до изнеможения, а его кости по ночам ломит стронций. Но дозиметрист отшучивается, что это на погоду, что это снова шалит бурями солнце. Но все знают, что это раны, полученные в борьбе с радиационным драконом.
Он сегодня поднимется с ржавой фонящей трубы, чтобы пойти отдохнуть, а завтра снова сорваться в вечный бой. Ему будет сниться багровый закат над его родным посёлком Вильча, и он будет выкрикивать во сне. Но с рассветом он возьмёт своё оружие – дозиметр, и пойдёт на вечную войну, ибо враг ещё не побеждён.
P.S. Посвящается моему земляку дозиметристу..
22
