Анекдот.

Одного професора через одну літеру "ф" запитують:

- Що таке час і що таке вічність?

Той відповідає:

- Навіть якби я мав час це пояснити, вам потрібна була б вічність, щоб це зрозуміти.

Для тих, перед ким постало запитання "Ну і де сміятися?":

НІДЕ.

Для тих, кому цікаво, чому саме зараз саме Некрот розповів саме цей анекдот:

навіть якби я мав час...

Бажаю вам завжди мати час! На все справді важливе. І мати мудрість відрізнити те, що ви можете змінити, від усього іншого. І потрібне від непотрібного.

На цьому відкланююсь.

Чому легкий?

Тому що неділю вдалося провести так, як зручно і приємно мені, а не комусь.

Завдяки цьому Некрот Олександр Анатолійович добре відпочили і нині радісно накидаються на улюблену роботу. Точніше, декілька робіт, з яких 100% улюблені.

А з колишніх помилок, імовірно, вдалося зробити правильні висновки.

І я думаю, автор вірша й цілої збірки за назвою "Вперед - на граблі"  більше на них (тобто на той с/г інструмент) на наступатиме.

А проекзаменують мене уже найближча неділя і новорічні свята.

І якщо хочу, щоб наступний понеділок та перший день 2009-го теж були легкими днями, то... все в моїх руках і в моїй волі.

То й слава Богу!

Сьогодні - День міліції України.

Ви - Той, хто читає цей запис у моєму блозі - можете ставитися до міліції так, як Вам розум і совість підказують.

А особисто я щиро поважаю тих, хто захищає мою безпеку й моє життя від покидьків і, гірше того, - нелюдів.

А вчора й позавчора працівники міліції роздали масу подарунків до Дня святого Миколая вихованцям шкіл-інтернатів. За це їм не треба сказати "спасибі"? На мою думку, треба!

За вас, товариші офіцери, прапорщики і сержанти! Хай Бог допомагає вам у вкрай нелегкій службі й вас оберігає.

(На фото: заступник начальника УМВС - начальник штабу УМВС України у Волинській області Василь Куць і голова ради обласного благодійного фонду "Правопорядок і безпека громадян" Василь Живко роздають подарунки в День Миколая.)

З дитинства Миколай вів святе життя, яке всіх дивувало. В юнацтві він бажав прийняти чернецтво, але Господь у видінні заборонив йому, вказавши, що він має послужити людям. Справді, обраний Божим промислом єпископом міста Міри в Лікії, святий прославився наверненням багатьох людей до Христа та мудрим керуванням паствою. Під час гонінь імператора Діоклетіана святителя Миколая було ув'язнено, та з приходом до влади Костянтина він повертається до пастви. Хоча святий не лишив після себе ніяких письменницьких праць, саме його святе життя та чисельна кількість чудес пов'язаних із ним свідчить: це була людина великої святості.

Це й усе, що повідомляє про святого Миколая в рубриці "Цей день в історії" "Православіє в Україні". Коротко і ясно.

А звичай дарувати на Миколая подарунки діткам утвердився в XVII столітті. Щоправда, в ті часи виконувач ролі святого не лише роздавав солодощі й/або іграшки, а й екзаменував дітей на знання Закону Божого. Це тепер Миколай фактично перетворився на Діда Мороза...

На мою думку, християни все-таки мають розрізняти Угодника Божого і довгобородого червононосого субчика...

На цьому в Некрота поки все.

Зі святом!

Сьогодні Православна Церква вшановує пам'ять святої великомучениці Варвари.

І цього ж дня явною творчою удачею Олександра Некрота-журналіста стало інтерв'ю з поетесою Варварою Черезовою в Інтернет-виданні "Резонанс. Волинь".

А на моїй авторській сторінці на "Поетичних Майстернях" розгорілася жвава дискусія щодо вірша "Невдала аналогія". Одна поетеса висловилася в тому розумінні, що такого писати не варто, якщо ж уже написалося - не слід було публікувати.

Тим часом днями редакція "ПМ" підвищила Некрота-поета у статусі - замість Любитель поезії присвоїла R2.

Так мені й треба, чи то що?!

Але життя - смуга біла і смуга чорна. І що день завтрашній готує... м-да-а...

Хай готує. Бог дасть день - дасть їжу, дасть випробування - дасть сили гідно їх пройти.

До речі, з Варварою, браття і сестри!

"Я в норме". Такий настрій користувач сервісу Я.ру від Яндекса Злий Некрот обрав собі раз і назавжди.

Скажете, це не настрій?

Можливо.

Скажете, хіба тяжко міняти настрій з хорошого на ще кращий і ділитися цим щастям з іншими користувачами?

"Поделись улыбкою своей,

И она к тебе не раз еще вернется!"

Та важкувато, чесно кажучи. Часу на це шкода.

А "я в нормі!" - це нині, і повсякчас, і навіки.

Навіть якщо Некрот з тих чи інших причин не зовсім у нормі.

Цим із ближніми точно ділитися нема чого.

Краще побажати всім лише чудового настрою. Хоча так і не буває... Але ні - то ні, побажати можна!

Тут написали в коментах до мого попереднього поста, що я спамом займаюсь.

Питання спірне. Можна, звичайно, з великим обуренням здійняти ґвалт, що це не спам, а кроспостинг новин Сайту злого Некрота. Тим більше, так воно і є.

Але я ніякого ґвалту здіймати не буду. Річ у тім, що шановний коментатор наштовхнув мене на думку: зі згаданим кроспостингом треба "зав'язувати".

Не слід надалі ним займатися!

Чому?

Тому що!

Я собі знаю, а тут пояснювати не хочу.

Тож спасибі, Grintroll, за той вівторковий комент! (див. скріншот зверху).