Доброго ранку!
Я не спізнилася, ще тільки 15 хвилин робочого часу пройшло, а зробила вже ого-го скільки!

Вам продуктивного дня і для тих, хто ще в дорозі, анек

Одесса. Кондукторша:
— Кто еще не позолотил ручку кондуктору? Ну шо, зайчики мои, оплачиваем проезд. У кого нема мелочи, шарит по карманам у соседей!

Букаф не буде!

Поки глючив нет -- збігали на обід.

Як же важко відкинути ковдрочку....

Чи дійсно він у всіх такий?

Оскільки дідько в народних повір'ях виступає то лисим, то рогатим, і понеділок названий "днем дідьчим", на відміну від "Дажбожої", тобто сонячної, неділі,то ми легко знаходимо відгадку, з якою планетною був звязаний дідько. Лисим і рогатим був один-єдиний супутник землі - Місяць. І хоч нині не моляться до нього, Місяць залишається "лисим", коли він уповні, й рогатим, коли він молодий або старий. Понеділок - день місяця, з ним повязаний зелений колір, тому й місяцепоклонники-бусурмани мали зелені прапори, що перекликалося з кольором сходу

У пам'яті українського народу залишились згадки про давнину, коли час асоціювався з плинністю води як символом минучості. Люди вірили у добрий і лихий час, склався навіть певний календар, який можна назвати магічним і гороскопічним, оскільки він тісно пов'язаний із впливом небесних світил, насамперед Місяця, на долю людини, на її життя.

Віддавна поганим днем вважався понеділок, язичницька назва цього дня "День Місяця" вказує на давність семиденного тижня та повір'їв, пов'язаних з виміром часу.

П о н е д і л о к - день нещасливий, свято відьом і русалок. Цього дня не рекомендується починати нову роботу, білити хату, прясти, виїжджати в дорогу, митися, мити голову, одягати чисту сорочку; дитина, народжена цього дня, вважалась нещасливою у майбутньому житті.

Українські традиції /Упорядник О. В. Ковалевський.- Харків : Фоліо, 2003 С.374-375 (Артур Ярещенко. Етнографічні особливості України)

     Сьогодні,обливаний понед1лок.Ніби-то потрібно радіти прекрасному святу,відпочивати з дітками ,гуляючи на вулиці.Милуватися природою,яка у ці теплі святкові дні розквітае  не по днях,а по годинах.Але,з роками цей день перетворився на сумний день.Люди в основному відпочивают вдома,не виходячи на вулицю.Вся справа у тому,що молоді хдлпці та дівчата у цей день обливают всіх,хто  зустрінеться на їхньому шляху.Причому обливають дуже конкретно.Молодики,їдучи в автомобілі,відкривають двері машини і спрямовують всю воду з відра на перехожих,котрі жахаються і у мокрому одязі змушені повертатися швидко до дому,щоб не завхоріти.На вулиці ще не на стільки тепло,як літом,та й не приемно людям іти в гості у мокрому одязі.Діти,віком трохи менці,набирають воду у пластикові пляшки,зробивши дірку у корку і теж обливають усіх перехожих(не зважаючи на вік).Ось і задумалася,чи варто у такий день запрошувати до себе у гості  людей,яких би дуже хотіла побачити і пригостити сьогодні у себе вдома.Чесно говорячи-боюся наразити їх на неприемність бути облитою з ніг до голови.Саме тому я не люблю цей день-обливаний понеділок.Немае змоги гостям показати місто,відпочити,гуляючи на повітрі.Вирішила,що буде краще,якщо я поїду до них,ризикнувши(поки добіжу до маршрутки) ,бути облитою декілька разів.Не хочу,щоб мене обливали холодною(можливо,навіть брудною) водою.Сумно,що свято перетворилося на день"зачинених дверей".Усі святкують вдома-на вулицю-н1-н1...,а там же таке миле сонечко...Невже молодь не розуміе,що чинить дуже погано,відлякуючи  людей своїми вчинками ,перетворюючи свято у щось вимушено-неприемне?Сумно..Цікаво все ж,вдасться мені сухою приїхати у гості,чи ні?.     

Чому легкий?

Тому що неділю вдалося провести так, як зручно і приємно мені, а не комусь.

Завдяки цьому Некрот Олександр Анатолійович добре відпочили і нині радісно накидаються на улюблену роботу. Точніше, декілька робіт, з яких 100% улюблені.

А з колишніх помилок, імовірно, вдалося зробити правильні висновки.

І я думаю, автор вірша й цілої збірки за назвою "Вперед - на граблі"  більше на них (тобто на той с/г інструмент) на наступатиме.

А проекзаменують мене уже найближча неділя і новорічні свята.

І якщо хочу, щоб наступний понеділок та перший день 2009-го теж були легкими днями, то... все в моїх руках і в моїй волі.

То й слава Богу!