Коли,  насправді, потрібно святкувати Різдво -  25 грудня, чи 7 січня.

Більшість простих  православних християн,  не маючи наукових знань  принципів  календарного літочислення днів, фанатично тримаються  святкових дат за старим  Юліанським календарем (старим стилем), який тривав до 4 жовтня 1582 року, у якому  весь  цивілізований світ і католицька церква і більшість держав перейшла від старого юліанського календаря  (старого стилю)на новий Григоріанський календар.  Але православна   християнська церква залишилася  вираховувати дні святкувань за старим юліанським календарем. Вийшов такий парадокс, що світське життя  православна церква  веде за  новим Григоріанським, а  дні святкувань вираховуються за старим Юліанським календарем (старим стилем).  

           В чому  різниця між старим Юліанським  і новим                            Григоріанським календарним літочисленням.

По перше старий юліанський  календар був неточним відносно   сонячних сонцестоянь і рівнодень. Цебто  старий юліанський календар (старий стиль) відставав  від справжнього ходу днів через те, що у Юліанському календарі   є  365, 25 днів.    Це виходить  365 днів і 6 годин. 

Насправді, один астрономічний рік від  рівнодення до рівнодення   за точним Григоріанським календарем  має 365, 2425 днів. Цебто у   одному сонячному році насправді  є  365 днів  5 годин, 49 хвилин і  12 секунд) . Юліанський календар  відстає від  точного   астрономічного календарного літочислення  за Григоріанським календарем  на  10 хвилин і  48 секунд.  Через  цю різницю між юліанським  літочисленням і справжнім природнім, астрономічним літочисленням і Григоріанським календарем  кожних 400 років набирається  3 лишніх дні і відбувається зсув днів відносно справжнього природного ходу літочислення днів, узгоджених з рухом сонця і  входження сонця в  дні сонцестояння і рівнодення.

 А за  тисячі років  з початку введення  юліанського календаря  числення дів і свят змістилося   сьогодні на 13 вперед. 

Творці і користувачі юліанським календарем цього не помічали, бо у них не було  способів точного  астрономічного вирахування днів у році. Коли   у 1548 році астрономи  помітили,  що юліанський рік мав на 10 хвилин і 48 секунд більше ніж  астрономічний рік, то  побачили, що  відносно положення сонця і  часу рівнодення літочислення днів  змістилося  на 10 днів вперед.  Цебто той день, який за Юліанським календарем  називався 7 січня, насправді природньо   наставав 29  грудня.  А сьогодні, через  півстоліття після встановлення Григоріанського літочислення,  зміщення  складає 13 днів.  

Той день, який у стародавні часи в Юліанському календарі  називався  7 січна насправді  сьогодні   настає 25 грудня. Власне через таке зміщення днів був складений новий Григоріанський календар з правильним, точним астрономічним  численням днів, коли рівнодення  припадають на 21 березня і 21 вересня, сонцестояння на  22 червня  22 грудня, а  день Різдва   настає 25 грудня за новим точним,  астрономічним сонячним Григоріанським календарем.  Так було відновлено правильне і точне, астрономічне літочислення, яким сьогодні користується весь світ.

Візьмемо, наприклад,  православне Різдво, яке визначається 7 січня за юліанським календарем (старим стилем).   Насправді цей день 7 січня  за старим стилем  уже не являється днем Різдва, який святкувався 1000 і 2000 років назад.  Цей день Різдва, який  попадав на 7 січня за старим стилем пактично   пересунувся   за тисячі років  на 25 грудня.  Це вирахували сучасні астрономи, за правильним астрономічним  літочисленням  і Григоріанським календарем. У сучасному часі  Різдво  настає 25 грудня.   Цебто  той день Різдва, який  до 1582 року  помилково вважався  7 січня,  насправді настає 25 грудня.  Ніякої зміни днів  у святкуванні за новим Григоріанським літочисленням не  сталося.  Це справжній природній час. Це православні священники  помилково чи навмисне продовжують обдурювати  православних християн своїм неточним рахуванням днів за старим  Юліанським неточним календарем. 

Цебто Юліанський календар (старий стиль)  дає помилкове  рахування днів.  Помилка  між Юліанським і Григоріанським літочисленням становить сьогодні уже 13 днів.  Цебто той день Різдва, який за Юліанським календарем вважається 7 січня, насправді, за астрономічним  і Григоріанським літочисленням настає 25 грудня. Ось такий  казус,  помилкового літочислення православними священиками за неточним юліанським календарем.   25 грудня за новим Григоріанським літочисленням, це істинний день Різдва, який відмічали 1000  2000 рокв тому назад.  Православні священники користуючись старим літочисленням  загубили день Різдва, бо цей день  за дві тисячі років пересунувся на  13  днів вперед  і  настає 25 грудня.  Відносно такого зміщення днів був створений новий  Григоріанський календар, який змістися сьогодні на 13 днів  вперед відносно юліанського календаря.  Була вправлена помилка в літочисленні за старим стилем.

  7  січня ні за старим юліанським ні за  новим Григоріанським  календарем  не являється днем Різдва. Колишні і сучасн богослови  і вчені вирахували, що той    День Різдва, який  святкували 1000 і 2000  років назад  настає сьогодні 25 грудня, за точним, астрономічним літочисленням і  Григоріанським календарем.

 Так само із кожним іншим  православним святом, що   кожний день за Юліанським літочисленням  зміщений   настає   сьогодні  на 13 днів  швидше, ніж  показує старий Юліанський календар.  

Насправді за точним  астрономічним і Григоріанським  і Новоюліанським літочисленням   числення днів зміщене на 13 днів вперед ( природньо дні настають швидше на 13 днів, ніж це вказано у Юліанському календарі).  Тобто, кожний день року  в Григоріанському календарному літочисленні настає сьогодні на 13 днів раніше, що узгоджується із рухом сонця, днями рівнодення і сонцестояння.   Такий ось парадокс з неточним літочисленням, яке велося у давні часи за неточним  Юліанським календарем (старим стилем). 

 Дні залишилися  на тому самому місці, як   2000 років тому назад.  Сонце теж сходить сьогодні і заходить на тому самому місці  кожного дня, як 2000 років назад. Просто люди заплуталися у  вираховування точних дат  днів і святкових днів через недосконалість  Юліанського календарного літочислення і різницю в 10 хвилин 48 секунд  між Юліанським роком і  справнім астрономічним  роком. 

Ми живемо за природнім, астрономічним  зоряним  часом, як створив Бог, а не тим, як нам вираховували 2000 років тому назад в не точному Юліанському календарі. 

Так, що правильним сьогодні літочисленням днів святкування для всіх християн всього світу, в тому  числі і для православних потрібно  вважати   точний, природнй, строномічний  Григоріанський Календар, по якому живе весь світ.   Різдво  настає  25 грудня, яке за  помилковим юліанським літочисленням  ставилося на 7 січня.  Ніхто не відмінив  Різдва 7 січня за старим стилем. Просто, день Різдва, який  православні  помилково вирахували  за неточним  Юліанським календарним літочисленням    насправді припадає   не на 7 січня, а на 25 грудня  за точним  астрономічним  літочисленням і Григоріанським календарем.

Той день Різдва, який до  1582 року  вираховувався  по неточному Юліанському календарі,  на 7 січня, насправді  сьогодн  настає раніше на 13 днів, 25 грудня за точним  астрономічним, Григоріанським літочисленням.  Саме 25 грудня  на Різдво сьогодні сонце стоїть саме у тому місці, як воно стояло в день Різдва  і 2000  і 1000 років назад,  Ось такий каламбур з  календарним літочисленням.  Справжній і точний день Різдва настає 25 грудня.   Так всі  дні і так всі свята.  На 100% можна вважати, що  саме 25 грудня ми святкуємо саме той день Різдва, який святкували  і 1000 років   назад і 2000 років назад коли народився Божий Син Ісус  Христос, а  7 січня,   насправді  уже не являється природнім Днем Різдва.   

Через помилковість старого юліанського календаря (старого стилю)  і зміщення днів православні священники загубили день Різдва і святкували зовсім інший день, який  насправді і не був Днем Народження Божого Сина.   День Різдва 7 січня  майже за  півтори тисячі  років від Народження Божого Сина змістився вперед на  10 днів, цебто на 25 грудня через  помилку   в кількості днів у році, що становить  10 хвилин 48 секунд. 

 А для тих хто не  сприймає такого пояснення, можу порадити, що любий день, любе свято можна вирахувати  астрономічним  методом по  точках (Азимуту)  сонцестояння, що  саме 25 грудня  сонце стоїть сьогодні  саме в тому самому місці, як воно стояло на Різдво 1000 і 2000 років назад.  Було би кращим  і точнішим  враховувати  і провіряти правильність літочислення  не по  числах днів, а  по   точках (Азимуту)   сонцестояння. Тому, що на протязі  багатьох тисяч років Сонце  йде по тій же траєкторії і кожного дня має свою точку стояння, які не змінюються на протязі багатьох  десятків тисячоліть. 

Сьогодні ми не можемо використовувати  старий Юліанський календар до сучасності, бо відносно астрономічного літочислення, відбулося зміщення днів на 13 днів вперед.  (дні настають швидше на 13 днів).  Власне  новий Григоріанський календар  відрізняється від Юліанського  тільки тим, що дні  зміщені  вперед на 13 днів і узгоджені з астрономічним роком, який триває 365 днів, 5 годин, 49 хвилин  і  12 секунд.  (у старому юліанському році було 365 днів і 6 годин)  Різниця складає  10 хвилин і 12 секунд.    Через цю різницю кількості днів у році і відбувається зміщення днів  Юліанського календаря відносно  точного астрономічного року. 

               Кожне православне  свято сьогодні настає швидше на 13 днів.  

  14 січня, "старий новий рік"  (Василія) змістився ( природньо настає сьогодні  1 січня.

         7 Січня (Різдво) змістилося (природньо настає сьогодн) 25 грудня. 

•         Обрізання Господнє  пперемстилося  з 14 счня на 1 січня 
•         Богоявлення, Водохреще перемстилося  з 19 січня  на  6 січня 
•          Стрітення Господнє перемстилося  з 15 лютого на  2 лютого 
•          Благовіщення Діви Марії перемстилося  з 7 квітня. на  25 березня
•           Благовіщення Діви Марії  з 7 квітня на  25 березня

І так всі православні свята  на сьогодні змістилися і настають  на 13 днів швидше по  природньому, астрономічному часу  і  точному  Григоріаському календарі.  Так як святкували наші предки до  приходу  всього радянського.... 

Простим  православним християнам, які не мають знань  у питаннях календарного літочислення днів  важко    перейти на новий, точний Григоріанський  Календар, який  увів світ у  точний  і правильний  Алгоритм календарного літочислення.   Людям важко змінюватися. Перехід від старого до нового, особливо у релігійному   середовищі завжди був  довгим і болісним.  До старого  уже  звиклося, і предки так святкували, все запам’яталося, записалося на генофонд  і передається із поколінь в покоління.  А православні священники, якщо  вони і розуміють такий  каламбур у  неточності  Юліанського календаря (старого стилю) , щоб не втратити свою владу продовжують  тримати  православний  народ  у  омані і  помилковому   календарному, стародавньому, юліанському   літочисленні .

 Але якщо на тему святкування  подумати образно, то   ніякі  християнські свята не прив’язані до точних дат. Дні  православних святкувань придумані і дати  встановлені штучно, з  прив’язкою до Природних стихій і до древніх язичницьких свят поклоніння  стихіям Природи. У  Євангелії немає точних дат тих чи інших подій, яким приурочені  християнські  свята.  Тому всі святкування   можна за тим календарним літочисленням,  за яким  живе народ. 

 А взагалі, всі святкування всіх свят, це умовне і симвлічне дійство, у якому немає точності, бо це не від Бога, тому Ісус Христос і сказав у Євангеліі: Хто святкує день, святкує для себе,  хто не святкує, той для себе не святкує. Не навязуйте одні одним релігійних звичаїв, традицій і обрядів Нехай кожний тримається свого власного переконання. 

                                                                                                      Посл. до Римлян 14.

                                                        Михаіл Надвірнянский.

Сьогодні в Україні війна, яку веде руський православний мір московського патріархату.…

           Ви ще ходите в руську церкву московського                                                патріархату?           

        Народ «руського православ’я» знищує християнську Україну,  грабує, руйнує, морить холодом і вбиває мирних людей, дітей.

 Армія Християн «руського православія» які мають Божу Заповідь «не вбий»  знищують будинки українських християн, вбивають мирних людей, мирних жителів, невинних дітей.

І я спитав: Боже, як же так. Як так сталося, як виховали православні священики російської православної церкви і кого виховали у своєму християнському православ'ї, - вбивць, ґвалтівників, катів. 

Що ж такого проповідують у церквах і храмах російські православні священнослужителі, що замість любові у серцях і душах православних російських християн панує морок зла, бажання пограбувань, вбивств та насильства.

І Дух Божий направив мене за відповіддю на сторінки Христової Євангелії, де я знайшов відповідь, ким є православні священики російського православія і весь християнський  світ «православного християнства руського міра».

                             І сказав  Божий Дух:

 Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.  

                                   Від Івана 8:44

    Батьком священників  руського  православного  християнського православ’я московського патріархату, які благословляють свій  руський православний  народ на війну проти християн українського народу  є злий дух сатана, як про це сказано у Євангеліі….

Тепер ми знаємо, що маємо справу із лютим звіром сатаною в образі  руського  «православного»  «християнського» міра, - великого вавилону, релігією  зла і злочинства.

Що Господь Бог говорить  про христянський православний руський мір, як рятуватися, як спасатися від цього  сатанинського  всього православного  міра...

 Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,  бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!  І почув я інший голос із неба, який говорив:

Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.  Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.                 Обявлення 18

Втікайте із руського православного міра. Втікайте із християнських церков руського православія,від іхніх звичаів, традицій,  свят, бо  це середовище сатани і сховище демонів і нечистих духів, фальшивих священників, що видають себе за Божих служителів, але насправді є слугами сатани, які  ведуть християнський світ руського міра до загибелі, як про це сказано у Євангеліі. 

 Такі бо фальшиві апостоли(священники), лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.  І не дивно, бо сам сатана прикидається ангелом світла!  Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми.    

                                                                         2 до Коринтян 11:13-15                                      

Господь Бог буде нищити  Великий Вавилон  названий Великим Вавилоном, матір гидоти і  розпусти,  злочинства  і іншого зла….                                                 

Втікайте з руського православ’я, щоб вам  не попасти в Боже Карання і в Гнів Всемогутнього…  Бо хто встоїть від Гніву Всемогутнього….

                                             Читайте кн.. Об'явлення  17, 18:2-8

А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи.        

                                                                                          Єремія 10:10

                 Михаіл Надврнянський

Виховуйте дітей у мудрості і любові.

Сьогодні скрізь лунають заклики до новітнього виховання дітей, щоб ніколи не карати дітей, але дозволяти дитині бешкетувати і творити пустощі, мовляв у пустощах проявляється мудрість. Яка мудрість може проявлятися в пустощах?! А я вам скажу що за "мудрість" у пустощах і бешкетуваннях. У своїх пустощах хлопець (і не один, а десятках випадків) виліз на вагон електропоїзда і згорів у електричній дузі. У своїх пустощах хлопці гралися пітардами и випалили собі очі. У своїх пустощах хлопці каталися на велосипедах і поломили собі ребра і хребти. Потім принцип пустощів переходить у підлітковий вік і підлітки починають пустувати з алкоголем і наркотиками, бійками і насильством одні над одними - стають наркоманами, вбивцями, алкоголіками. Вони виховані на пустощах, що їх пропагують сучасні лжепедагоги. Буває, що їз мільйонів пустунів виходять в люди декілька десятків, але це капля в морі. В основному більшість дітей-пустунів кінчають пянством, наркоманією, злочинством.

Дорогі молоді батьки. Не йдіть за такими фальшивими теоріями лжепедагогів. У пустощах і бешкетуваннях немає ні мудрості, ні користі. Пустощі несуть у собі хаос, безлад і беззаконня, які діють на руйнування і знищення, біди і нещастя. Дитина повинна виховуватися на принципах мудрості порядку, послушності і законопослушності. Коли ми говоримо про такі принципи виховання мова не йде про те, щоб бити дитину, але потрібно навчата її жити у порядку, за певними правилами. Батьки повинні виховувати у дитині із самого народження принцип послушності і порядку. Правила життя і закони за якими живе світ і які вироблялися людством на протязі тисяч років ніхто не відміняв. Закон це основа життя. Порядок речей у світі і у житті створює позитивне середовище на якому будується життя.. Пустощі і бешкетування створюють середовище безладу і хаосу у якому відбувається руйнування і знищення. То чи ви будете свідомо, дозволяючи дитині пустущі і бешкетуваненя навмисно створюючи у житті своєї дитини безлад і хаос, у якому руйнується житті ламаються долі.

Вся інформація для життя міститься у підсвідомості дитини.

Діти найбільше копіють поступки із того середовища у якому вони виховуються, а це батьки, дідусі і бабусі, сестри і брати. Ось тут дитина і вбирає, як губка воду головні аспекти своєї поведінки. Найпершим найдієвішим способом виховання дітей є приклад батьків.Як роблять батьки, так у майбутньому будуть робити і діти. Тут діє принцип підсвідомого навчання. Інформація поведінки батьків закладається у підсвідомість дитини незалежно від її бажання через зір, слух і слово. Те що закладено в дитині у сімї на рівні підсвідомості буде з часом проявлятися у її поведінці. І ось, в чому тут небезпека, що виправити поведінкук дитини стає з кожним роком її життя все важче, а інколи і неможливо. На рівні підсвідомості дитини вся головна інформація життя і її поведінки закладається за перші 5-7 років із того середовища, у якому вона живе.

Потрібно також сказати, що кожних 5-7 років наступає перехідний вік дитини. Вся інформація, яка закладена в підсвідомості дитини за 5-7 років починає проявлятися у поведінці саме через кожних 5-7 років. Дитина починає використовувати у своїй поведінці те чому вона навчилася. Потрібно також замітити, що мове не йде про точне копіювання дитиною поведінки батьків.Це тільки образне порівняння. Поведінка дитини може відріщнятися від поведінки батьків, але головні принципи поведінки батьків будуть відображатися у поведінці дитини. Це не означає, що дитина батьків алкоголіків обовязково стане алкоголіком. З тим, як дитина віддаляється із сімейного середовища у середовище того чи іншого соціуму (дитячий садок, школу, коледж, інститут чи у робітниче середовище) розпочинається новий період набору нової інформації, яка не завжди співпадає з інформацією, яку дитина взяла у сімейному колі. Тут і розпочинається інформаційна боротьба у підсвідомості дитини різних принципів життя. У цій боротьбі і вирішується, яка інформація стане домінуючою, яку буде використовувати дитина у своїй поведінці. А у багатьох випадках у процесі такої інформаційної боротьби формується інформаційний суругат, який дитина виводить для себе з різних інформаційних джерел, які мали місце у її вихованні і встановлює для себе свій власний принцип поведінки.

Для кращого розуміння можна навести такий приклад. Дитина виховувалася у сімї де їй озволяли все, бешкетувати, займатися пустощами і не виховували дотримуватися певних правил. Попадає така дитина у дитячий садок чи у школу де панують строгі загально прийняті правила поведінки і певні заборони. Такій дитині буде важко адаптуватися у новому соціумі. У неї будуть часто виникати конфлікти з педагогами і дітьми. З часом такі конфлікти можуть відторгнути дитину із соціуму і дитина замкнеться спочатку сама в собі, а потім почне шукати таке середовище, у якому вона зможе знайти подібних до себе. А що це середовище, у якому відкидаються загально людські правила поведінки? Це в основному невеликі групи незадоволених дітей, підлітків, які відторгають усі загально відомі правила поведінки і встановлюють свої власні правила життя і поведінки, які йдуть супроти всіх і всяких правил життя. Це в основному групи так званих неблагополучних дітей де процвітає наркоманія, пянство, розпуста, яке веде до злочинства.

Ось так іноді дитина з нормальної сімї попадає в групи неблагополучних дітей і злочинців і тільки через те, що батьки не дали дитині правильного виховання в рамках певних загально відомих правил поведінки і виховували дитину за фальшивими, сучасними доктринами, які навязують людям псевдопедагоги, у яких дитина ставиться над батьками і правилами поведінки, коли дитина живе не за існуючими правилами, а дитина робить те що вона хоче. Таких прикладів сьогодні дуже багато, коли батьки потакають примхам і пустощам дітей. Тут не говориться про однозначність, Є багато виключень. Як кажуть що не людина то ційлий світ. Це просто узагальнені принципи виховання, які на 90% дають добрі результати.

Дитину потрібно виховувати за певними, загальноприйнятими правилами і нормами поведінки.

У сучасному інформиаційному світі всі батьки, за деяким виключенням, піддавшись інформаційній ейфорії часу намагаються зліпити із своєї своєї дитини, як не президента, то міністра, як не дипломата то юриста, артиста чи бізнесмена. Та не всі стають президентами, міністрами, юристами, бізнесменами. Більшість дітей не досягають покладених на них батьками карєрних висот. А життя продовжується. Дівчатам потрібно виходити заміж, хлопцям женитися, створювати сімю. А сімя це і є новий соціум, у якому будуть використані всі знання, які набралися за час дитинства і юності, які зберігаються у підсвідомості і проявляються у взаємовідносинах. І ми сьогодні дивуємості, що дівчата виходять по три-чотири-пять разів заміж, народжують по кілька дітей від різних випадкових чоловіків. У сімях панує насильство.

Страждають діти, стають сиротами, виховуються у дитячих будинках при живих батьках. Чому це відбувається. Причина одна — неправильне виховання дітей. Мова не йде бити чи не бити дитину. Однозначно, бити дитину не потрібно, але потрібно виховувати за установленими правилами поведінки, які має суспільство. Методи виховання тут простіші простого.

1. Вимагати у дитини дотримання загально прийнятих правил. Якщо дитина, наприклад розкидала іграшки, то вона і повинна їх збирати.Збираючи за дитиною іграшки батьки роблять для неї ведмежу послугу, яка в майбутньому виллється негативною рисою безвідповідальності.

2. Дотримуватися правил життя повинні і батьки і всі інші члени сімї. Приклад батьків, це найдієвіший спосіб впливу на добримання дітьми правил.

1. Установлювати певні заборони на речі, які не відносяться до дитячих забав і пустощів. Наприклад, не можна гратися електричними і електронними приборами.

2. Вербальне навчання, це словесне пояснення правил життя і поведінки, яких повинні дотримуватися діти і люди у тому чи іншому випадку, ситуації чи події.

3. Принцип покарання за недотримання правил зводиться до певних заборон на найбільш улюблені речі дитини. Дитина повинна усвідомити, що у суспільстві дотримання правил життя і покарання за недотримання правил стоїть на першому місці в житті.

4. Навчання і виховання дитини повинно проводится не під тиском, а у терпеливому ненавязливому повторені у найбільш доступній для дитини формі, можливо у вигляді гри або розваги для маленьких дітей до семи восьми років. Для старших дітей виховний і навчальний процес повинен будуватися на усвідомленому підпорядкування дітей тим правилам поведінки, який панує в соціумі.

5. Виховувати у дитині християнські норми поведінки, любов, доброту, милоердя, повагу до старших, стриманність від зла, злодійства, гніву., обману....

6. Навчити дитину правильно відноситися до роботи і грошей. Бо лінивство веде до бідності, а грошолюбство є коренем всього зла. Тому потрібно виховувати у дітях не любов до грошей, а бережливість і стриманність, щоб дитина знала ціну зароблених грошей, Не потрібно тратити на дитину надмірну кількість грошей,щоб задовольнити примки і забаганки. Купляти тільки необхідні і потрібні для дитини речі.

7. Виховувати у дитині бажання до навчання. Для цього не потрібно нагружати дитину різними предметами, але дозволяти вибирати своє захоплення самостійно тими речами, які подобаються. Звісно, що неможливо обійтись без заставляння дитини до навчання. Самі по собі більшість дітей не хочуть навчатися. Потрібно шукати методи зацікавлення і заохочення дітей до начання і заставляти дитину навчатися.

8. Щодо інтернету, то тут все йде 50х50. Інтернет це дивовижне досягнення людства, але так як і у житті в інтернеті є і добре і зле. Не дозволяйте своїм дітям стати залежними від інтернету. Тут теж мусять бути певні обмеження і порядок. Використовійте світ інтернету для навчання і користі, а не для пустопорожніх ігор, які не дають розвитку, але роблять дітей залежними. У всьому повинна бути міра і порядок.

Звісно, що це далеко не всі способи і не ідеальні методи виховання. До кожної дитини повинні підбиратися окремі способи навчання і виховання, але існують загальні для всіх і єдині принципи основ виховання і навчання дітей, по яких створені навчальні процеси в дитячих садках, школах і вищих закладах. В цих нормах навчання в иховання основними є принципи певного порядку і підпорядкування всіх дітей загально прийнятими правилами поведінки. У всіх процесах виховання дітей повинен домінувати принцип вимогливості і строгості без залякування і насильного заставляння. Принцип заставляння під загрозою покарання завжди дає протилежний негативний результат несприйняття. Перш у дитині потрібно виховувати людину правди, порядку, законопослушності, а вже потім спеціаліста.