21 квітня о 12.15 у Верховній Раді України відбудеться брифінг народного депутата України Андрія Парубія, міністра закордонних справ України 2007-2009 рр. Володимира Огризка та Уповноваженого Президента В. Ющенка з міжнародних питань і енергетичної безпеки Богдана Соколовського на тему: «Презентація проекту Закону про денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією про продовження базування Чорноморського Флоту Російської Федерації на українській території, підписаної Президентом В.Януковичем у квітні 2011 року».

Деталі за тел. 590 57 05 та 066 820 17 76

Вперше за всю історію козацтва з`явився «стратегічний кремлівський козак». Заслані козачки були, але таких – ще жодного... Глазьєв – теж козак?..


Петро Черних http://www.unian.net/ukr/news/news-431427.html

Відома французька журналістка і режисер документального кіно Манон Луазо про війни, розв’язані Росією на Кавказі, та про уроки своєї подруги Анни Політковской.

Вона схожа на сполохану екзотичну пташку. Мініатюрна, яскрава, рухлива. У неї сяючі очі й така сама усмішка. Її важко, майже неможливо уявити в підвалах знищеного Грозного, в роздовбаному автобусі, що втікає від куль російських снайперів, у натовпі демонстрантів, яких розганяє московський спецназ. Проте вже 15 років Манон Луазо фільмує злочини кремлівської влади. До України вона приїхала як член журі 8-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, який нещодавно відбувся в Києві.
На Заході здебільшого воліють не знати правду про Росію. У цьому виявляється і страх перед нею, перед її військовою міццю, що відроджується. Неабияке значення має і величезна пропаганда іміджу РФ, у який вкладають безмежну кількість нафтодоларів. Мене у Франції навіть звинуватили в тому, що я перекручую позитивний образ Росії. А потім були отруєння та смерть Алєксандра Літвінєнка. І телекомпанія, для якої я працюю, запропонувала мені розширити стрічку про Анну, зробивши фільм про путінську систему. Я погодилася, але сказала, що він буде не лише про систему, а й про людей, завдяки яким я люблю Росію, про тих, із ким ця система розправилася. Дуже важко бачити у своєму записнику імена людей, яких уже немає. Тому моїм завданням було показати Заходу, хто такий Путін. Щоб там розуміли, що в Росії нічого не змінилося, що жорстокі й криваві традиції СРСР і КДБ живі. Я це знаю на власному досвіді: коли знімали стрічку «Серійні вбивства в країні Путіна», за нами велося цілодобове стеження.


Читати повністю



http://www.ut.net.ua/World/20638

На станцiї метро "Унiверситет" у Києвi виявлено сторонній предмет.

Про це повідомила керiвник прес-служби Київського метрополiтену Надiя Шумак.

"Виявили сторонній пакет. Було викликано оперативну групу. Станція закрита на вхiд i вихiд, поїзди станцією слідують без зупинки", - заявила вона.

Прес-секретар уточнила, що детальної інформації поки немає, біля станцiї чергують автомобiлi "швидкої допомоги", пожежна машина і рятувальний пiдроздiл МНС, працівники СБУ та вибухотехнічного підрозділу МВС.

"О 17.32 виявлений підозрілий пакунок з дротами, що стирчали назовні. Пакунок виявили працівники метрополітену в так званому машинному залі, що розташований під ескалаторами", - повідомила прес-секретар СБУ Марина Остапенко.

http://kiev.pravda.com.ua/news/4da719c3c86ec/

Держави на захід від Росії були приречені на тісний оборонний союз, проте не змогли переступити через власні вузьконаціональні інтереси
Порівняно невеликі народи досить давно зрозуміли, що єдиною можливістю зберегти власну свободу є об’єднання зусиль для захисту від великих та агресивних сусідів.

Від Балтії до Чорномор’я

Перші спроби згуртувати представників українського, польського, фінського, литовського, естонського, грузинського та різних мусульманських народів Російської імперії знайшли свій вияв у створеній 1916 року «Спілці поневолених Росією народів» (діяла до 1918-го). Її учасники розраховували, об’єднавши зусилля та скориставшись підтримкою Німеччини, визволити свої країни від іноземної окупації. Проте подальший досвід показав безпідставність сподівань звільнитися від поневолення з допомогою одного агресивного сусіда коштом іншого.

Негативний вплив військово-політичної нестабільності 1919 року на долю молодих держав Центрально-Східної Європи поглиблювався відсутністю узгодженої позиції держав Антанти щодо перспектив регіону. У той час коли затиснута між трьома фронтами (польським, білим та червоним російським) Україна перебувала на межі втрати державної незалежності під загрозою інтервенцції з боку Радянської Росії, уряди Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, об’єднавши зусилля, шукали можливостей для збереження власної державності.
На кінець 1919-го керівництво згаданих країн було одностайним щодо необхідності тісного політичного об’єднання з метою захисту від німецького та російського реваншизму.

Під тиском небезпеки

У серпні 1919 року глава уряду Карл Маннергейм та міністр закордонних справ Рудольф Холсті виступили з ініціативою створення Балто-Чорноморського союзу для захисту від імперської агресії. На початку 1920 року Холсті вже заявив, що його країна готова сприяти тому, щоб й інші народи Росії, які хочуть звільнитися від її поневолення, приєдналися до союзу держав Балтії. У знекровленої боротьбою на три фронти України з’явився новий шанс для відстоювання власної незалежності.
Присутність України трансформувала союз у Балто-Чорноморський й давала надію на залучення й інших держав, що раніше входили до «Спілки поневолених Росією народів», насамперед Азербайджану та Грузії (які до 1920 та 1921 років відповідно також вели нерівну боротьбу з російською інтервенцією).

Один у полі не воїн

Доля успішного об’єднання Балто-Чорноморських країн визначальною мірою залежала від існування незалежної Української держави.
На жаль, тоді цього не розуміло керівництво найвпливовішої ланки можливого об’єднання – Польщі. Попри успішність конференції та укладення договору про створення союзу Балто-Чорноморських держав, підписаного 31 серпня 1919 року всіма учасниками, він так і не був ратифікований.

Через неповних два десятиліття всі ці країни потраплять під чергову російську окупацію. У вересні 1939-го Сталін і Гітлер поділять Польщу (так само як 19 років до цього, у жовтні 1920-го, Польща та Росія поділили між собою Україну), взимку 1939–1940-го Радянський Союз нападе на Фінляндію, до кінця 1940-го одну за одною російські війська окупують Естонію, Латвію та Литву. Ці країни сповна заплатять за егоїзм та нездатність об’єднатися задля гарантування безпеки в регіоні.

Спроби загравання з путінською Росією, які останнім часом знову робить Польща, та посилення проросійських настроїв в країнах Балтії свідчать про те, що цього досвіду вони все ще не засвоїли.

Джерело

Росіяни знову підсунули полякам свиню. Торік вони спричинилися до загибелі президента Польщі та усієї владної еліти. І ось на річницю цієї події з"ясувалося, що влада Росії сьогодні вночі, без відома Польщі, замінила таблицю на обеліску жертвам Смоленської авіакатастрофи, яка була встановлена у перші дні після трагедії, повідомляє польський телеканал TVN24.
За його даними, на новій таблиці відсутня згадка про те, що делегація польських високопосадовців, які загинули в авіакатастрофі, планувала віддати шану розстріляним в Катині польським офіцерам.
«Пам’яті 96 поляків на чолі з Президентом Польщі Лехом Качиньським, які 10 квітня 2010 року загинули в авіакатастрофі під Смоленськом», - написано зараз на таблиці.
Спочатку на таблиці було написано, що делегація їхала на заходи «із відзначення 70-ї річниці радянського злочину людиновбивства у Катинському лісі над полоненими офіцерами польського війська у 1940 році».

Прес-секретар польського МЗС Марчін БОСАЦЬКИЙ сказав у коментарі TVN24, що польські дипломати помітили підміну сьогодні вранці, і зауважив, що польська сторона попросила Росію пояснити причину заміни.
«Нам сказали, що росіяни поміняли таблицю з двох причин: по-перше, бо вона була встановлена без консультацій та згоди, а по-друге, що була польською мовою», - сказав він.

Президент Польщі під час запланованого на 11 квітня візиту до Росії не буде покладати квіти під замінену російською владою таблицю жертвам Смоленської трагедії.
Про це заявив прес-секретар МЗС Польщі Марчін БОСАЦЬКИЙ на прес-конференції у Варшаві.
“Не уявляю собі, аби президент під час візиту до Росії поклав квіти до заміненої росіянами таблиці”, - зазначив він.
Прес-секретар зауважив, що росіяни сигналізувати своє незадоволення таблицею ще в листопаді минулого року, але її заміна в ніч перед першими заходами з відзначення річниці Смоленської трагедії стали для поляків несподіванкою.

М.БОСАЦЬКИЙ зазначив, що МЗС розділяє незадоволення родичів жертв катастрофи, які назвали заміну таблиці росіянами “максимально принизливою для поляків”, зауваживши, що влада офіційно не може протестувати в цій справі.
“Емоційно ми солідарні з родинами жертв. Знаємо, що усунення таблиці обурює усіх. Однак, формально її встановлення не консультувалося ні з владою Росії, ні з Польщі. Тому ми не можемо офіційно протестувати”, - пояснив речник.
“Ми вважаємо це рішення дуже поганим та таким, що псує атмосферу не лише роковин трагедії, але й польсько-російських відносин загалом”, - додав М.БОСАЦЬКИЙ.
Дружина президента Польщі Анна Коморовська та родичі загиблих під Смоленськом рік тому в авіакатастрофі польського лайнера сьогодні відвідали меморіальний комплекс "Катинь".

На території російського поховання був відслужений православний молебень. Коморовська та представники родин жертв авіакатастрофи поклали вінки до 7-метрового православного хреста.

Потім вони відвідали військове кладовище, розташоване на місці розстрілу і поховання польських офіцерів. Тут дружина президента Польщі, представники польської делегації молилися з капеланом польської громадської організації "Катинські сім'ї.

Third eye: http://www.3oko.net/2011/04/blog-post_5982.html

Українські військово-морські сили можуть виселити з Севастополя.


За інформацією з компетентних джерел, «у владних кабінетах обговорюється можливість переведення кораблів ВМСУ із їхньої головної бази – Севастополя – до Донузлаву, розташованого на північному заході Кримського півострова».
Такий сценарій можуть реалізувати, щоб «не заважати Чорноморському флоту Росії розвиватися і модернізуватися, а також задля уникнення політичних ексцесів у місті-герої».
«Тим більше, що за такий жест можна спробувати виторгувати у Москви якісь преференції, скажімо, для труб українського виробництва на російському ринку. Якщо цей сценарій здійсниться, то після нього на порядок денний стане інше, те, що проговорювалося ще деякими "прагматиками" доби раннього Кучми: передача всього Севастополя в оренду Росії. Скажімо, в обмін на дешевший, ніж сьогодні, газ», - поясняють джерела.
Не виключено, що розвиток подій за таким сценарієм означатиме де-факто втрату Українською державою суверенітету над містом і значне посилення політичної напруженості на всьому Кримському півострові
Міська державна адміністрація Севастополя 25 березня направила лист командуванню Чорноморського флоту Росії, в якому просить погасити заборгованість підприємств флоту перед містом у розмірі понад 20 млн гривень. Мер Севастополя критикував Росію за несвоєчасну виплату місту компенсаційних коштів за перебування Чорноморського флоту Росії на території України.
Партія регіонів стала основним розпорядником коштів із Росії та місцевих бюджетів України, які спрямовуються на проросійську діяльність.

Джерело: Тиждень http://www.ut.net.ua/News/20417

В Івано-Франківській області націоналістичні та громадські організації створили Координаційний центр українських націоналістів.

За наданою інформацією, основним завданням об’єднання українських націоналістів є формування громадської думки, постійне привернення уваги суспільства до проблем України, організація публічних акцій тощо.

На думку місцевих націоналістів, створення координаційного центру - «це реальне започаткування об’єднавчого процесу націоналістів України, чого не спостерігалося ще від горезвісного розколу 1940 року». Водночас, вони стверджують, що цей центр «не буде оформлятись в якусь єдину партію», а стане «організованим націоналістичним рухом», який захищатиме українські питання, інформаційний простір, політичну та економічну незалежність України.

Координаційний центр українських націоналістів планує наприкінці травня провести свою конференцію у Києві.

          Я б не хотіла, щоб будь-хто відчував себе ображеним. Тому вважаю за необхідність висловити власну думку щодо співтовариства!

Питання перше. Чому люди заходять у співтовариства? Матеріалу в Інтернеті цікавого дуже багато. Але не все встигаєш передивитися і не все встигаєш  прочитати! Внаслідок чого, виникає бажання, щоб хтось за тебе знайшов цей матеріал, проаналізував, відкоригував і лаконічно, стисло і цікаво виклав таку інформацію.

Питання друге. За яким принципом люди обирають і зупиняються на тому чи іншому Співтоваристві? Звичайно, кожен обирає за цікавою йому тематикою, за близькими до його поглядами, за напрямком, що об’єднує однодумців.

Ти обираєш тих, які можуть підтримати тебе, утвердити твої переконання, допомогти  відчути, що ти не «біла ворона», що таких як ти багато, а разом Ви сила!!!

Питання третє.  Хто має більше читачів, той хто пише більше, чи той хто пише краще? Питання, звісно, риторичне.  

Отже вибір за нами! Опитування для читачів і учасників співтовариства. Ваш основний критерій вибору читаємих публікацій:

Львівським школярам розкажуть про ОУН-УПА в обхід рішення Міносвіти

З наступного навчального року вчителі історії в усіх школах Львівщини отримають додатковий матеріал для висвітлення певних тем, які не увійшли до шкільного курсу (за міністерською програмою), або, на думку депутатів, недостатньо представлені.

Міністерство освіти не мусить погоджувати викладання цих додаткових тем, як і не вправі заборонити, каже експерт з освітнього права Андрій Соколов. Будь-яка область, згідно з законом, може розробляти свої регіональні освітні програми, хоча вони і не будуть обов'язковими до виконання, пояснює експерт. Складати іспити з цих тем учні не зобов'язані, це радше форма факультативу.

http://life.pravda.com.ua/society/2011/04/6/76447/

Рекомендую переглянути!:

http://www.pravda.com.ua/articles/2009/09/7/4172941/