хочу сюда!
 

Аля

29 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «стаття»

Пиджак с опарышами










                                              Трупоеды


Симптом «льоні космоса»

«Згідно з даними Global Financial Integrity,

з кожним доларом, який надходить в Україну,

шість залишають її територію.»


         Як сказав колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен - "Серйозний інтерес, проявлений як з боку народу України, так і з боку тисяч чиновників, які заповнили форми (е-декларування, - Авт.), демонструє сильну волю до боротьби з корупцією. Україна зробила важливий крок, щоб порвати з корупцією і забезпечити чисте й ефективне державне управління. Електронні декларації мають першорядне значення, і вся Європа має на це звернути увагу й аплодувати цьому важливому кроку", ( прес-служба фонду Rasmussen Global.)

30 жовтня о 24:00, етап подання електронних декларацій за 2015 рік для суб’єктів декларування, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, був завершений. За підрахунками, йдеться про приблизно 30 тисяч осіб. З наступного року данні усіх чиновників, суддів, прокурорів чи поліцейських мають бути в загальному реєстрі. Ця система (е -декларування, - Авт.) забезпечує повний доступ громадськості до активів і майна вищих державних посадових осіб України і членів їхніх сімей. За даними офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій, станом на 24.00 30 жовтня у реєстрі значаться 118 тис. 173 документи.

http://zik.ua/news/2016/10/31/taran_naslidkom_edeklaratsiy_maie_buty_ne_zabraty_i_podilyty_a_kontrol_982865

Це загально доступна інформація, але у мене особисто виникає запитання до чинних можновладців, вам не страшно, ви не  боїтеся, спати на тих матрацах  набитих готівкою, вас вночі не мучать жахи, вам не муляють в бік мільйони доларів. А як відносно совісті, хоча про що я, ви навіть не знаєте що таке совість, а взагалі звідки вона у вас могла взятись. Як що у ваших очах крім «кешу», «відкатів» та дяка за вирішене питання нічого немає.  А чи замислювались ви над тим, що у ваших матрацах та трьох літрових банках лежать  вкрадені вами кошти за невідремонтовані дороги, за незбудовані дитячі садочки та школи, це ліки тих людей які померли бо їм просто не було за що їх купити, це кошти моїх дітей і не тільки моїх, а  мільйонів українських дітей які зараз існують в найбагатшій (ресурсами – Авт. ) державі. Ви забрали кошти у людей які сьогодні виживають тільки дякуючи своїй присадибній ділянці, те що зробили та робите це ознака низької культури, дрібної душі, внутрішньої несвободи та багатьох комплексів.                           

Ви хіба колись замислювались, що таке чесно заробляти гроші, хіба ви знаєте як бути бізнесменом ? У мене є друзі бізнесмени (з етичних міркувань не буду називати прізвища – Авт.) серед них є досить  відомі люди в Україні, які   вкладають  кошти у розвиток  виробництва, будують нове майбутнє  нашої держави.

Ви вбивці Української економіки, ви банальні злодюжки, ви ніби прилетіли з Марсу та надієтесь, що з часом назад туди повернитесь. Сьогодні корупція створена вашими руками руйнує майбутнє України та підриває довіру до неї міжнародної спільноти. Для більшості вас, та яка загрузла в безмежній розкоші,  е-декларації - квиток на той світ. Політичний. Але я не впевнений, що ви це розумієте е-декларування продемонструвало величезну кількість багатих українських політиків. 

Багато хто продовжує приховувати свої доходи, про це на своїй сторінці у Facebook написав політичний аналітик Павло Нусс про Юлію Тимошенко: «Декларація Тимошенко – це декларація брехні і жадібності. Це ж як потрібно ненавидіти народ, щоб ось так нахабно брехати і відкрито вважати цей же народ тупим стадом? Більше того, сам факт того, що Тимошенко наполегливо продовжує приховувати свій бізнес і доходи, говорить про те, що ці доходи сумнівного походження».

Дуже влучно з цього приводу висловилась заступник керівника сайту «Новое Время» Олена Трибушна – «Нудить від ваших стопітсот квадратних метрів і гектарів на рило. Від домашніх збройних арсеналів – нудить. Вибачте, панове, я буду злою і грубою»  http://zik.ua/news/2016/10/30/trybushna_chasy_moralnyh_vyrodkiv_982313

        Мені сподобалось як на своїй сторінці у фейсбук сказав засновник фонду «Рух молоді» Володимир Полочанінов - «Сотні мільйонів доларів США готівкою, колекції годинників на мільйони доларів, винні погреби з пляшками за ціною однокімнатної квартири, картини – надбання світового мистецтва, яким місце в національних музеях, монети, скульптури, десятки будинків з площами палаців, квартири розміром більше резиденцій глав держав у яких ми клянчимо гроші, десятки супер дорогих автомобілів...», «Так ви дбаєте про свій народ який дозволив вам дебілам, покидькам і неукам все це мати?!

Я не знаю такої віри, яка могла б врятувати від гніву людського і Божого. Ви настільки незначні, що вас навіть важко ненавидіти, вас зневажають всі нормальні люди, які все ще є в Україні, і мені щиро шкода ваших дітей і онуків» - продовжив він.

Я думаю, що будуть спроби «ВІДМОТАТИ» все назад, з'являться законопроекти про часткове закриття інформації, буде атака на нових політиків та держслужбовців, будуть спроби поставити на одну шалю ваги, хабарників-чиновників та обдарованих професіоналів з бізнесу, підприємців, ми маємо бути до цього готовими.

Сьогодні ми з вами злодії-хабарники живемо в різних часових вимірах ви живете у  пострадянській Україні - де корупція, крадіжки на всіх рівнях та голосування за гроші. А ми у новій державі – яка відродила з попелу свою армію яка наразі успішно воює, збирає гроші для неї і намагається запустити нові бізнеси. І ми з вами будемо вести безжальну  боротьбу можливо і в нерівних умовах але запам’ятайте ми не здамося та не відступим, сьогодні виросло нове покоління, покоління МАЙДАНУ, покоління нових – безстрашних Українців. 

Нова країна має своїх представників у владі, хоч і мало. Ці люди не збільшили статків за останні роки — вони їх зменшили, бо на зарплату держслужбовця не проживеш. Щотижня їх стає менше і менше: втома, закінчилися гроші, невизнання з боку суспільства. Ми мусимо їм дякувати, ми мусимо їх підтримувати. Це завдяки ним поле корупції зменшується, хоч і повільніше, ніж хотілося б. А це тому, що їх мало. І ми мусимо їм добряче платити, щоб вони могли продовжити розпочату справу.

Як на мене громадянському суспільству потрібно «тримати руку на пульсі» та не здаватись ми зобов’язані використати цей момент, щоб пояснити людям необхідність економічної свободи, але у тюрмах повинні сидіти злодії усіх рангів та усіх політичних команд, незважаючи ні-на що, як що вкрав ти злодій і відповідно твоє місце на «нарах». 

Наше завдання — змінити систему, яка не хоче й опирається. Наша перемога не гарантована. Але важливий крок зроблено.

    Після Революції Гідності в Україні створено чотири нових відомства із боротьби з корупцією, ми всі очікуємо реальних і чесних дій від антикорупційних органів але жодне з них ще повноцінно не працює. Але ж ми повинні змусити їх проаналізувати е-декларації чиновників і зробити  відповідні висновки.

Шановні мої читачі я пишучи цю статтю розумію що звертатись до наших політиків це марна трата часу, але ж той хто прочитає мою сповідь, зрозуміє мій відчай та крик душі зробить відповідні висновки, завтра будуть наступні вибори думайте друзі за кого будете голосувати та кого ви виберете у владу – знову злодіїв … .


Сябри vs кацапи)) Міряємося... тим самим! Мозком!

Бу-га-га! 
І розумніші, і довші... І взагалі... lol


А для лінивих викладаю цитату 



Вато, ридай! ))


пророча стаття Д.Кюнера (2008 р,)

Ця стаття була написана восени 2008 року. І на превеликий жаль виявилася пророчою.

Europe faces the risk of another major war. In 1939, Nazi Germany’s invasion of Poland triggered the Second World War. Today the possible trip wire is not Poland, but Ukraine. And the aggressor will not be Adolf Hitler, but Russian Prime Minister Vladimir Putin.

Under his iron-fisted grip, Russia has been transformed into a gangster state. Democracy has been dismantled, corruption is rampant, journalists are murdered, dissidents are imprisoned and the media is controlled by the regime. Flush with petrodollars, Moscow is seeking to restore the Great Russian Empire. It poses a strategic threat to its neighbors and to the West.

Mr. Putin is a former KGB apparatchik, who has called the Soviet Union’s collapse the “greatest geopolitical catastrophe of the 20th century.” The comment reveals his bloodlust and moral depravity. Soviet communism was the greatest system of mass murder in history. It was responsible for the deaths of more than 60 million people. The Soviet Union’s disintegration in 1991 was not a catastrophe but the very opposite: a victory for democracy, national self-determination and civilization.

Out of the rubble emerged an independent Ukraine. “No other people suffered under Moscow’s rule as much as the Ukrainians,” says Gerry Kelebay, a professor at McGill University in Montreal, Canada, and a leading Ukraine expert.

In 1932-1933, Soviet dictator Josef Stalin imposed a terror famine in Ukraine. More than 10 million Ukrainians were systematically starved to death. “If any country has earned the right to national statehood, it is Ukraine,” Mr. Kelebay said.

He is right: Kiev’s hard-won sovereignty and burgeoning democracy has come at tremendous cost. Unfortunately, Ukraine faces Russian aggression once again. Only this time, it comes not from Marxist-Leninists, but from messianic nationalists.

Moscow is on the march. After invading Georgia and establishing Russia’s dominance over the secessionist regions of South Ossetia and Abkhazia, Mr. Putin is now bent on dismembering Ukraine. The Russian strongman has made no secret of his contempt for Kiev’s independence. At a NATO summit in April, he told President Bush that Ukraine is “not even a real state,” and that much of its territory was “given away” by Russia. Mr. Putin warned that Ukraine would “cease to exist as a state” if it dared to join NATO.

Ukraine, like Georgia, is despised by the Kremlin’s xenophobic elite for one simple reason - it seeks to break away from Moscow’s authoritarian grip. In response, Russia is trying to destabilize Ukraine.

Moscow’s main aim is to wrest the Crimean Peninsula from Kiev’s control. A majority of the Crimea’s inhabitants are ethnic Russians. More importantly, the Russian Black Sea Fleet is based in Sevastopol. Under a 1997 agreement between the two countries, the Russian navy is scheduled to leave by 2017. Ukrainian President Viktor Yushchenko refuses to extend the lease - rightly fearing Moscow plans to stay on indefinitely and eventually annex the entire Crimea. Russian officials have already said they will not abandon the base at Sevastopol and that Kiev’s maritime laws do not apply to them.

Moreover, Russia has been distributing thousands of Russian passports to supporters in the Crimea. The plan is to replicate what was done in South Ossetia and Abkhazia: Create a pretext to send in Russian “peacekeepers” to protect supposedly endangered Russian “citizens.”

But Ukraine is not Georgia; it is a large, militarily powerful country with long memories of Russian domination. Any attempt at partition by Moscow would be met by fierce resistance. It would spark a bloody Russo-Ukrainian war. This would inevitably drag in Poland and the Baltic States - all of which are members of NATO. Mr. Putin’s bellicose nationalism threatens to ignite a European conflagration.

The battle over Ukraine is more than a regional test of wills. It is a clash over the future of Europe - and of Russia’s role in it. Orthodox Slavophiles, such as Mr. Putin, dream of a “Slavic Union” composed of Russia, Belarus and Ukraine. They favor a resurgent Russian imperialism, which seeks to dominate its neighbors, assert its sphere of influence in Eastern Europe and the Balkans and undermine American power abroad. It explains Moscow’s support for rogue regimes like Slobodan Milosevic’s Serbia, Saddam Hussein’s Iraq and Mahmoud Ahmadinejad’s Iran.

However, a democratic, unified Ukraine stands in the way of Mr. Putin’s goal. Ukraine is the strategic bulwark against Russian expansionism - the eastern ramparts of Western civilization. Kiev is not some regional capital of a Greater Russia, but a fundamental part of the European mainland. This is why Ukraine seeks to embrace NATO and the European Union.

And it is also why Moscow desperately wants to derail Ukraine’s integration into the Euro-Atlantic alliance. A prosperous and pluralist Orthodox Slavic state on Russia’s borders would provide an attractive alternative to the Kremlin’s brutal dictatorship. A successful Ukraine would pave the way for liberal democracy to triumph in Russia. And Mr. Putin is willing to do anything to stop this from happening - including possibly plunging Europe into another disastrous bloodbath. We are all Ukrainians now.

Read more: http://www.washingtontimes.com/news/2008/oct/12/europes-next-war/#ixzz3RRC6jdxt 
Follow us: @washtimes on Twitter


Європі  загрожує  нова  великомасштабна  війна.  У 1939  році  своїм  вторгненням  до  Польщі нацистська  Німеччина  поклала  початок  Другій  світовій  війні.  Сьогодні  ж  детонатором  може стати  не Польща, а Україна. І агресором  буде  не  Адольф Гітлер, а  російський прем'єр-міністр Володимир Путін. 

Під його залізною п'ятою  Росія  перетворилася на   бандитську   державу. Там  ліквідована   демократія, пишним  цвітом  розквітла  корупція. Там  вбивають  журналістів,  кидають  у   в'язниці   інакомислячих,  а  правлячий  режим  контролює  засоби  масової  інформації.  Москва зі  своїми розпухлими  від  нафтодоларів  кишенями  намагається  відновити  Велику  Російську  Імперію. І  це перетворюється  на  стратегічну  загрозу  як  для  її  сусідів,  так  і  для Заходу. 

Путін  - колишній  апаратник  з  лав  КДБ.  Він  назвав  розпад  Радянського Союзу"  найбільшою геополітичною  катастрофою  20-го  століття".  Така  заява  свідчить  про  його  кровожерливість, моральну  зіпсованість.  Радянський  комунізм  був  найбільшою  системою  масових  вбивств  в історії.  Він  несе  відповідальність за  загибель 60 з гаком мільйонів чоловік. І  розпад  Радянського Союзу в 1991 році не був катастрофою, навпаки: це була перемога для демократії, національного самовизначення і цивілізації. 

На його руїнах постала незалежна Україна. "Жоден інший народ не страждав стільки під владою   Москви,  як українці", - говорить  професор  монреальського  університету  Макгілл  і  провідний експерт  по Україні  Джеррі  Келебей (Gerry Kelebay). 

У 1932-1933 році радянський диктатор Іосип Сталін влаштував на Україні масовий голод. Понад  10 мільйонів  українців  загинуло  тоді  голодною  смертю.  "Якщо  якась  країна  і заслужила  право на національну  державність, то це  Україна", - говорить Келебей. 

І він правий. Завойований з великими труднощами суверенітет і процвітаюча нині демократія обійшлися Києву величезною ціною. На жаль, Україні знову загрожує російська агресія. Але цього разу агресорами не є марксисти-ленінці, а войовничі націоналісти з месіанськими позивами. 

Москва вступила на стежку війни. Після вторгнення в Грузію  і  встановлення  влади  Росії  над   сепаратистськими  районами  Південної Осетії  і  Абхазії  Путін тепер  має  намір  розчленувати Україну.  Цей  російський  диктатор  не  приховує  свого  презирства  до  незалежності   Києва.  На квітневому  саміті  НАТО  він  сказав  президенту  Бушу,  що  Україна  це  навіть  і  не держава зовсім,  і  що  значну  частину  території   їй  «віддала»  Росія.  Путін  попередив,  що  якщо  Україна посміє  вступити  в  НАТО,  вона  "припинить  своє  існування  як  держава". 

Кремлівська  ксенофобська  еліта  зневажає  Україну  і  Грузію  з  однієї  простої  причини  - ці  країни  намагаються  вирватися  з  авторитарних  московських  лещат.  У  відповідь  на  це  Росія намагається  дестабілізувати  ситуацію  в  Україні.  

Головна  мета  Москви -  вирвати  з-під  контролю  Києва  Кримський  півострів.  Велика частина  жителів  Криму  - це  етнічні  росіяни.  Що  ще  важливіше,  у  кримському  Севастополі базується  російський  Чорноморський  флот.  Згідно  з  угодою  від  1997  року  між  двома  країнами,  російські  кораблі  повинні  піти  звідти  до  2017 року.  Президент  України  Віктор  Ющенко  відмовляється  продовжувати  термін  оренди.  Він  абсолютно  справедливо  побоюється,  що Москва  має  намір  залишатися  там  невизначено  довго,  щоб  з часом  приєднати  до  себе  весь Крим.  Російське  керівництво  вже  заявило,  що  не  покине  базу  в  Севастополі, а  морське право Києва  на  Росію  не  розповсюджується.  

Більше того, Росія тисячами роздає російські паспорти своїм прихильникам у Криму.  План полягає  в  повторенні  того, що вже відбулося в Південній Осетії і Абхазії: створити привід для направлення до Криму  російських "миротворців" для захисту російських "громадян", які нібито потрапили в біду. 

Але Україна не Грузія. Ця велика і сильна у військовому відношенні країна, добре пам'ятає про російське  панування. Будь-яка спроба Москви розколоти її наштовхнеться на запеклий опір. Це може викликати кровопролитну війну між Росією і Україною. У неї неминуче виявляться втягнутими  Польща  і країни Балтії -а всі вони  члени  НАТО.  Войовничий  націоналізм  Путіна  загрожує загальноєвропейською пожежею. 

Битва за Україну це не тільки випробування сили волі регіонального масштабу. Це зіткнення за майбутнє Європи і за роль Росії в цьому майбутньому. Ортодоксальні слов'янофіли, такі як Путін,  мріють  про "слов'янський союз" у складі Росії, Білорусії і України. Вони виступають за відродження  російського імперіалізму, який прагне встановити панування  над  сусідами,  затвердити  свою сферу  впливу в Східній Європі та на Балканах, а також підірвати владу і вплив Америки за  кордоном. Саме цим можна пояснити ту підтримку, яку Москва надавала Сербії на чолі зі  Слободаном Мілошевичем  (Slobodan Milosevic),  Іраку Саддама Хусейна  (Saddam Hussein) і  Ірану  Махмуда  Ахмадінежада  (Mahmoud  Ahmadinejad). 

Проте досягти цього Путіну заважає демократична і єдина Україна. Україна це стратегічний бастіон,  що протистоїть російській експансії, східний фортечний вал західної цивілізації. Київ це не просто якась провінційна столиця Великоросії, це наріжний камінь європейського континенту. Саме тому  Україна прагне увійти до складу НАТО та Європейського Союзу. 

Саме  тому  Москва  настільки  відчайдушно  намагається  зірвати  процес   інтеграції   України   в євроатлантичний   альянс.   Процвітаюча  і  плюралістична  православна  слов'янська  держава  на російських  рубежах  буде  служити  привабливою  альтернативою   жорстокій   диктатурі   Кремля.  Успішна  Україна  зможе  прокласти  дорогу  до  перемоги  ліберальної  демократії  в  Росії.  А  Путін  готовий  зробити  все  можливе, щоб  не  допустити цього.  Він  може  навіть  піти  на те,  щоб втягнути Європу в нове катастрофічне  кровопролиття  масового  масштабу.  Сьогодні  ми  всі українці. 

Джеффрі Кюнер - оглядач The Washington Times

 

Відповіді Арсену Авакову на його статтю

О ПОЛИТИЧЕСКОМ ПРОЦЕССЕ, НО БОЛЬШЕ О ДРУЗЬЯХ..
     Арсен Аваков   27.08.14

Відповідь на статтю:
Oksana Repinska 
  1) Шкода, що коли я запитала Вас про це в приваті, Ви відповіли мовчанням. Я Вас зрозуміла, але завжди надаю перевагу чітким чесним відповідям.
  2) Ви правильно говорите про необхідність єдності і Ви більше знаєте, але я не вірю ні Порошенку, що є слуг
ою всіх панів, ні його "партії" із довбаним домбровським, якого бачила в місті мером, головою ОДА та учасником виборів.  Не вірю, тепер гидким мені своїм лицемірством Луценком і т.п. Якщо завтра в Порошенка кінчаться гроші чи його просто не стане, кінчиться і його "партія" і його " любі друзі". Гроші- ось на чому побудоваре все, що він має. Вірити єднанню з ним? Єднатися можна, але воно розвалиться при першій нагоді. Те саме в якійсь мірі стосується і Кириленка. В нього нема чіткої позиції, він з цієї сторони барикад, але хитається як трава від вітру.
  3) Я якийсь час назад прийшла до висновку: ЮВ не варто було ставати "чистим" політиком без відомого всім бізнесу. Їй не варто було підставлятися і попадати у в'язницю.  Її не було на Майдані фізично і зараз це працює проти неї. І це просто мерзотно.
  4) Я не знаю як поведуся по відношенню до Вас.   Ви були для мене  прикладом вірності в усіх жахливих умовах.  Я залишаюся з Юлею. Боюся, що мені не зрозуміти такі підходи, я не політик, а звичайна людина, що живе серцем. Мені шкода, що недавно прочитала в інеті, що Вас вважають одним із людей Порошенка.  Прощавайте.


Коновалова Ольга 
Я считаю, что это предательство! Как бы Вы это не называли... Увы.. Тем более многие из перечисленных Вами, своим именем в политике обязаны именно Юлии Владимировне!  Как же так? Неужели Вы не видите очевидного? Неужели Вы не видите, что Порошенко пытается узурпировать власть?
     Турчинов, Яценюк, Вы, Парубий для становления Армии сделали в разы больше, до прихода Порошенко!! 
     Как себя ведет Удар в Раде, устраивая торги и не голосуя за ключевые Законы!
А что сейчас происходит? Ни одно обещание Порошенко не выполнено!! НИ ОДНО!!!
     Я не буду удаляться из друзей, действительно столько пройдено и пережито... Первый раз я покидаю Вашу страницу с глубоким разочарованием! И такое впечатление, что Юлю специально сливаете, мол мы тебя из тюрьмы вытащили, а теперь сиди на печке? Но не выйдет!! Вам всем до Юли никогда не дорасти!!!
     Ну наверное в Италии было лучше, чем в Качановке? Да и чего бы мне это не стоило, я найду способ принять участие в голосовании и отдам свой голос Юле, а не Вам!!

Стаття Юлії Тимошенко.

Хочу викласти деякі тези зі статті "День Європи" Ю.Тимошенко.

Може якісь гарячі голови прочитають та дещо охолонуть.

...В безсмертній праці Бертрана Рассела «Історія західної філософії» він писав, що коли зникають моральні обмеження, виникає тимчасова ейфорія звільнення від пут, яка призводить до збудження енергії, але анархія та зрада, які невідворотно слідують за падінням моралі, знесилюють націю, і вона потрапляє під панування інших, можливо менш цивілізованих націй, ніж вона сама, але не в такій трагічній формі позбавлених моралі. Мені здається, що за останні три роки ми стрімко ввійшли саме в таку якість історичного буття. Ми і є, на жаль, його творцями.

В святковий День Європи не персонально Янукович, а ми – українці - покірно, від страху, рабської покори або за гроші йшли на «антифашистські» мітинги по всій Україні. Це ми – українці - гордо перекривали ввечері після «антифашистського» мітингу траси, коли нам вчасно не заплатили обіцяні «тридцять срібників» за участь у продажних мітингах. Це ми – українці - били журналістів та один одного, і це знову ж таки ми байдуже спостерігали з краю за цим насиллям через скло шоломів «Беркуту» та «ОМОНу». Це не Янукович, не Захарченко, не Азаров, а ми 18 травня і всі інші дні годуємо своє суспільство фальшивою напівправдою через чисельні ЗМІ та замовні політичні ток-шоу, в яких намагаємося прикрасити мішурою та гучними салютами бруд, в якому ми живемо. Це ми – українці, патріоти та інтелектуали - публічно збиваємо ногами залишки знекровленої, напівживої політичної опозиції та з іронією, зверхньо, як на блаженних, дивимося на активістів громадянського суспільства, яких ми – українці - виховуємо міліцейськими кийками та травимо отрутними газами в автозаках.

«Чорна смуга» починається зараз, бо «антифашистські» мітинги – це не просто політична антитеза, інформаційна тактична протидія акції «Вставай, Україно!», це зовсім інше. Антифашизм «по-українськи» - це початок стратегічної політичної технології тривалого використання. На першому етапі – це дискредитація руху «Вставай, Україно!», на другому етапі – це поділ країни на «фашистів» та «антифашистів» під час обрання в 2015 році головного «антифашиста» на другий президентський термін, на третьому етапі – це стійке закріплення в свідомості українців асоціації, що патріотизм, українізм – це і є фашизм, й останній етап – це укорінення в душах українців ненависті до власної державності, її повне відторгнення. Я не вірю, що ця ідеологія народилася в примітивному мозку вітчизняних «антифашистів», вони самі не розуміють, яку біду впускають у власну оселю. При всій неповазі до правлячої партії, мені важко повірити, що вони готові примусити всю націю рити окопи холодної громадянської війни на святих могилах героїв, які загинули під час Другої Світової Війни та на полях бою за українську незалежність.

Представники українського провладного «олімпу» в День Європи пред’явили світу свою ампутовану совість. Крім поділу народу України на «фашистів» і «антифашистів» вони в сотні голосів пояснили через свої канали телебачення та маріонеточні ток-шоу, що опозиція та журналісти що хочуть - те й витворяють. З їх слів виявляється, що Олександр Турчинов «нахабно» їде на мітинг на воєнному БТРі, за водія в нього цілий підполковник міліції, певно, заручник. А сили правопорядку не те що зупинити цю наругу не можуть, а навпаки - їдуть за ним безпорадно з мигалками та віддають йому честь. Країна почула від сумнівних представників влади цілком серйозно, що для захисту свого мітингу «зухвала» опозиція найняла відвертих бойовиків (в просторіччі гопників), підступно одягла на них бейджі Партії регіонів, а потім їх же й побила.

Стало очевидним, що силовики Януковича та «гопники» - це одне й те саме. Вони просто міняються мундирами та спортивними костюмами «Adidas» між собою. На свята силовики вдягають спортивні костюми та беруть у руки кастети, а в будні гопники вдягають мундири. Прибирати їх можливо лише гуртом та під тиском народу.

решта тут  http://lb.ua/news/2013/05/29/202377_den_ievropi.html 



Как сделать блог читаемым?

Прочитала я свою предыдущую  заметку и подумала : - ну кто же будет читать такую длинную статью?!!  Интересно дочитывает ли кто -нибудь до конца заметку, если в ней больше чем 5 -7 предложений? И как писать чтоб было интересно читателям? Сейчас вообще кто-то читает, или все не youtube ?  

68%, 15 голосов

5%, 1 голос

27%, 6 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Краще робити краще!!!

          Я б не хотіла, щоб будь-хто відчував себе ображеним. Тому вважаю за необхідність висловити власну думку щодо співтовариства!

Питання перше. Чому люди заходять у співтовариства? Матеріалу в Інтернеті цікавого дуже багато. Але не все встигаєш передивитися і не все встигаєш  прочитати! Внаслідок чого, виникає бажання, щоб хтось за тебе знайшов цей матеріал, проаналізував, відкоригував і лаконічно, стисло і цікаво виклав таку інформацію.

Питання друге. За яким принципом люди обирають і зупиняються на тому чи іншому Співтоваристві? Звичайно, кожен обирає за цікавою йому тематикою, за близькими до його поглядами, за напрямком, що об’єднує однодумців.

Ти обираєш тих, які можуть підтримати тебе, утвердити твої переконання, допомогти  відчути, що ти не «біла ворона», що таких як ти багато, а разом Ви сила!!!

Питання третє.  Хто має більше читачів, той хто пише більше, чи той хто пише краще? Питання, звісно, риторичне.  

Отже вибір за нами! Опитування для читачів і учасників співтовариства. Ваш основний критерій вибору читаємих публікацій:


13%, 6 голосов

79%, 38 голосов

6%, 3 голоса

0%, 0 голосов

2%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Верховенство Ради і КОСМОполітизм… (21 січня 2010)

      Сьогодні минає четвертий день з часу проведення першого туру виборів. Електорат швидко відійшов від політики і  єдине питання  яке турбує зараз простих «смертних» приборкувачів урн,  це – чи зможе Тимошенко набрати відповідну кількість голосів  щоб «вставити» Януковича? І допоки така біполярність поглядів висвердлює в їх  свідомості залишки уяви про краще майбутнє, я, як непохитний борець за демократичні принципи в державі на благо суспільству і  з чисто  меркантильних інтересів, запустив між своїми знайомими  тоталізатор. Скажу відверто – не кожен готовий заплатити серйозну суму за свої політичні уподобання. Переважно ставки коливаються  в межах 5-10 гривень… З цього роблю висновок – гріш ціна таким кандидатам. Хоча, погоджусь, що й сама ідея заробити на прогнозах в українській політиці діло – згибле.
Верховенство Ради
    У Верховні Раді сьогодні депутати попрацювали на славу. По-перше, заборонили змінювати кредитні ставки ( за принципом - краще пізно, ніж ніколи), по-друге – заборонили вживати «слабоалкогольні напої» в громадських місцях.
    Переглядаючи основні положення згаданих нормативних актів і накладаючи
їх на національні реалії, розумієш – все «в холосту».  Як банки «бачили» цей закон по відношенню до нас в відповідному місці. Так і ми «бачили» вердикт Верховної Ради про вживання пива «на свіжому повітрі» там же, але трохи глибше. 
    Взагалі всі законопроекти у Верховній раді можна поділити на декілька категорій: закони які приймаються для депутатів і виконуються депутатами; закони, які приймаються для депутатів і виконуються народом  та закони, які приймаються для народу, але не виконуються ні депутатами ні народом.
   Воістину, правова держава.
«Космос –мертв!» (Гурт «Брати Карамазови»)
  Безсумнівний факт, що дії українського політикуму завжди йдуть на перекір здоровому глузду. Але останній «розбір політичних польотів» поставив під сумнів і закони всесвіту. «Космос - не безмежний» - хором сказали всі політичні партії і під приводом перевірки діяльності Київради, вже списали Льоньку Чурновецького з посади «градоначальника». Зрозуміло, мер обурився і скоріш за все вже розпочав писати пісні, якими збиратиме електорат на чергові-позастрокові, а «його молода команда теж  щось робить для цього». Про це свідчить заява Кільчицької : "У нас молода команда У нас не тільки в Києві, а й по Україні є штаби".
 
Таке враження, що Україна, це - суцільні штаби, крайкоми, парторганізатори, агітатори, активісти.  До речі всі вони  хотять …істи …істи …істи. Де ж політики бабла стільки нарубають? Догадуєтесь? Ось вам і нова сентенція: «Криза – безмежна».
Заява дня
   Найкращою «Реплікою дня» сьогодні можна визнати вислів заступника голови ПР Ганни Герман, якою вона фактично вколотила останній гвіздок у мерську труну Леоніда Батьковича:
"Стосовно ставлення до самого Леоніда Михайловича, то як людина віруюча він має повторювати слова святого писання: за справами твоїми судитимуть тебе. Якщо він буде це пам'ятати, можливо це йому трохи допоможе" .
     Ну що ж, після цього залишається лише додати, що від сьогодні свого пастора у партії мають і Регіонали… Амінь

Від кризи світ врятує не фінансовий, а соціальний капітал

На початку дев’яностих років минулого століття багато країн світу поглинула фінансова криза. Здавалося, ключові фінансові гравці мали б побачити всі слабкі місця системи і захистити її від ще одного подібного колапсу. А економічна наука наче досягла свого апогею. Але більшість країн світу вдруге наступили на ті самі «граблі» у першому десятилітті нового століття – сьогодні маємо другий обвал світової фінансової системи.

Виходить, що світ навчився ефективно управляти фінансовим капіталом, але раз на десять років щось не спрацьовує. Значить фінансовий капітал більше не дає гарантії стійкості суспільства. Можливо, настав час навчитися оперувати іншим капіталом - соціальним.

Прочитати повну статтю Володимира Чепового, голови Української Громади, "Від кризи світ врятує не фінансовий, а соціальний капітал" можна тут: http://ukrhromada.org/ua/quotes-content/id/40/

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая