Президент України Петро Порошенко своїм Указом розпустив Верховну Раду України і призначив нові вибори на 26 жовтня ц.р.



В своєму зверненні до народу України він сказав наступне:

"Дорогі співвітчизники!

Я вирішив достроково припинити повноваження Верховної Ради сьомого скликання. Вибори нового парламенту відбудуться на 26 жовтня 2014 року. Це рішення я ухвалив у строгій відповідності зі статтею 90 Конституції України. З урахуванням очікувань переважної більшості громадян України та на виконання власного слова, яке давав, балотуючись на посаду Президента.

Нагадаю, коаліція розпалася 24 липня. Нової протягом місяця, який на це відведено Основним законом, – не створено. У такому випадку Конституція дає Президенту право розпускати Верховну Раду. Цим правом я і скористався. Бо це єдино правильне і відповідальне рішення. Опитування громадської думки засвідчують, що 80 відсотків громадян підтримують необхідність проведення позачергових виборів. Зрештою, такою була і одна з головних вимог Революції гідності.

Потужний суспільний запит на перезавантаження влади є більше ніж очевидним. Вибори - найкращий спосіб люстрації. І починати очищення слід з найвищого законодавчого органу. Теперішній склад Верховної Ради протягом півтора року був опорою Януковича. І більшість саме цих депутатів ухвалювала диктаторські закони, які забрали життя Небесної Сотні. За це треба нести відповідальність – і кримінальну, і політичну. Чимало депутатів, які засідають або числяться в Раді - якщо не прямі спонсори та спільники, то симпатики бойовиків-сепаратистів. Навіть на оголошення мобілізації та на вимогу визнати ДНР і ЛНР терористичними організаціями ледь-ледь нашкребли 232 голоси.

А де решта? Не секрет: п’ята колона складається з десятків нібито народних депутатів. Тільки вони представляють інтереси явно не того народу, який їх обирав. Хіба таке можна терпіти?! Хіба так можна виграти війну? В цілому склад Верховної Ради не відповідає політичним настроям української громади. Суспільство настільки швидко змінилося, що депутати не встигають за його історичним поступом. Від попередніх виборів минуло лише два роки. Але здається, ніби сплили десятиліття – настільки іншою стала країна.

Голосування 2012 року, коли обиралася ця Рада, не було ані чесним, ані демократичними, ані прозорим. Воно просто не відповідало європейським стандартам. Тому критично низьким виявися потенціал чинної Верховної Ради. Це ще один аргумент на користь перевиборів. Адже наші вороги не лише диверсанти, терористи та найманці, які прийшли з того боку українсько-російського кордону. Не меншої шкоди, ніж гради чи буки, завдають корупція, безробіття, бідність. І ми маємо отримати перемогу на всіх цих фронтах одразу. Я розглядаю перемогу на Донбасі і перемогу демократичних реформаторських сил у Верховній Раді як взаємопов’язаний процес. Так, позачергові парламентські вибори – частина мого мирного плану. Ключовий його елемент – політичний діалог з Донбасом.

З ким, вибачте, говорити? З незаконними збройними формуваннями спілкуватися можна лише за допомогою сили, поки вони не склали зброї. А більшість тих, кого виборці обрали на парламентських виборах дванадцятого року втратили авторитет та вплив на людей. Багато хто з них не приїздить на свої округи. Не буває в лікарнях, не опікується переселенцями. Не допомагає відбудовувати міста, зруйновані терористами. Люди їх не бачать, а декого навіть і бачити не хочуть! Тому ті, кого Донбас обере своїми депутатами через два місяці отримають мандат довіри й право представляти регіон в його контактах з центральною владою. Позачергові вибори не означають, що з чинної Верховної Ради знімається відповідальність за долю країни. Депутати працюватимуть до обрання нового парламенту. Головне, що їм ще треба зробити – це вже у вересні ратифікувати угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Як Президент гарантую, що вибори пройдуть чесно, демократично й прозоро.

В електоральній історії країни вони стануть такими ж взірцевими, як і цьогорічні вибори Президента.

Виборчий бюлетень – це найпотужніша зброя в руках громадян, щоб захистити країну. Жодного шансу п'ятій колоні та силам реваншу! Закликаю виборців до високої явки, а демократичні політичні сили – до походу на вибори єдиною, потужною проукраїнською та проєвропейською командою. Лише за таких політичних умов ми зможемо змінити країну на краще. Закликаю всіх прийти на вибори та завершити розпочатий у червні процес формування нової влади.

Слава Україні!"

Перекладу на українську не підлягає. Як і коментувати не хочеться. Просто буде розуміння, що до таких гнид в полон попадати не варто. А ось знати про це всім нам варто, щоб не бути дуже аж толерантними і всепрощаючими.



По центру Донецка ДНР провела 50 украинских пленных
    
25 августа | 13:33

На День Независимости сепаратисты провели по центральной площади Донецка украинских военнопленных. «Парад ненависти», как окрестили это событие СМИ, вызвал небывалый резонанс в Фейсбуке.

Некоторые считают, что после этого к Донецку не нужно проявлять никакую жалость; некоторые – в основном сторонники ДНР – не видят в этом ничего зазорного – свою позицию они объясняют сотнями убитых мирных граждан. Есть и те, кто и вовсе считает, что в «колонне позора» шли не солдаты, а подставные люди.

«Вести» предлагают вниманию читателей реакцию соцсетей. Орфография и стиль авторов сохранены. Редакция может не разделять мнения авторов постов.



Михаил Ганницкий
Омерзительное действо в Донецке делает ответ на вопрос о допустимости применения оружия неизберательного поражения в городах не таким уж однозначным.

Игорь Фарамазян
Донецкий парад пленных? Да, неприятно. С другой стороны, они ведь так рвались в Донецк со своим оружием, на своих танках и БТР. Заметьте, без приглашения. Они ведь не думали, что их встретят цветами после стольких убитых, искалеченных и изгнанных из своего города? Если бы я, как некоторые, извините, э... "патриоты", мог шутить на такие темы, я бы даже сказал, что им провели экскурсию по Донецку.Повторюсь, мне неприятно, что с ними так поступили, но не из жалости к ним. Они заслужили свое унижение унижением тысяч и тысяч дончан. Мне неприятно то, что с ними сделали, потому что я не хочу им уподобляться. Но я не скажу после этого, что мне стыдно за Донецк. Я не принимаю таких парадов. Но я понимаю чувства людей, которые приняли это с одобрением. А вот Порошенко, который провел парад в Киеве во время гражданской войны, я и не понимаю, и не принимаю. Если кому-то не нравится то, что я сейчас написал, извините. Я могу ошибаться в своих суждениях и убеждениях. Но это мое право. Как и право тех дончан, которые проголосовали на референдуме за ДНР. Они всего лишь высказали свое мнение. А их за это расстреливают. И не только их, но и тех, кто вообще никогда ни за кого и ни за что не голосовал.

    Реакция России В МИД РФ не увидели издевательств в "параде ненависти"


Пленных провели на коротком участке дороги: от драмтеатра до "Донбасс Паласа"

Liza Bogutskaya
Значит так!
Пленных в колонне не было!!!!!
Зэки, отказавашиеся сотрудничать с ДНР, заложники, местная переодетая гопота.
Зрители- театр абсурда. 70% зрителей приехали гуманитарным грузом из росии. Они же и орали. Местные просто глазели. Орать боятся. Знают, что их вычислят.
Постановка делалась для:
1. Показа по рос ТВ о Дне Независимости в Украине. Как "доблестные воины ДНР" ответили украинской Независимости.
2. Для рассеивания еще бОльшей вражду у нас к Донбассу. У них заканчиваются силы. Для этого нужен был такой мощный вброс.
3. Для демонстрации всему миру своего превосходства над всеми фашистами, которые со всех сторон окружили росию.
4. Один раз уже орали: "Бей жидов, спасай росию!" Евреев всех перебили, но росию так и не спасли! Пытаются реабилитироваться и спасти падшую империю.
Выводы!
Не нагнетаем панику. Относимся к этому как к росийскому кино на Московском кинофестивале, на котором продавали даже кипяточек для кофе. Совсем у росии плохи дела.
Пленные живы и целы! Их в "параде" не было!!!

«Это была спецоперация ненависти».

Соловей Игорь
Даже несмотря на то, что проход "колонны украинских военнопленных" в Донецке может быть постановкой (для противопоставления параду в Киеве и Одессе, для чего использовались заключенные из захваченного боевиками донецкого СИЗО), гражданам РФ нужно внимательно посмотреть эти кадры и понять наконец, каких моральных уродов они поддерживают.

Евгений Ясенов
За последний час еще 2 тысячи человек сказали: "Мне стыдно, что я из Донецка!" Так и возникают новые тренды в соцсетях!

Олександр Михельсон
Из Донецка сообщают, что тамошний придурочный "парад" с прогоном "пленных" нарочно попридумали сильно умные московские технологи. Чтобы ватникам счастье, а нам и вменяемым донецким - взаимная ненависть.
Из Донецка просят на провокацию не поддаваться, бо большинство жителей, даже еще там оставшихся, тот "парад" не одобряют.
Передаю, как просили.

Юрий Кот
По Донецку прогнали военнопленных.
Читаю возмущения сторонников майдана!
"Все-таки они сделали это, скоты.
Какой несмываемый страшный позор России - поддержка и одобрение этой подлой войны, восхищение этими подлецами, возомнившими себя народными героями.
Вот это и есть преступление против человечности".
А что бы вы сделали, если бы в ваш дом пришли непонятные люди и начали убивать ваших жену, детей, родителей и друзей только за то, что вы хотите жить с автономным отоплением и говорить в своем доме на русском языке?
А когда вы их наказываете за эти убийства тем, что связываете, вас сразу называют преступником и проклинают за невиданную жестокость. Хотя вы их даже не убили в то время, как они уже убили ваших жену, родителей и детей.
Что бы вы сделали?

«Это была спецоперация ненависти».

Сергей Высоцкий
Наши враги конечно люди естественного состояния ума. Хорошо бы смотрелись в тёмные века. С другой стороны, это ведь какой подарок антропологам. Первобытная стая каннибалов в центре Европы.

Peter Shuklinov
по Донецку. Это маргиналы. Это убийцы. Это гарь. Поймите одну простую вещь. Этот "парад" не просто так. Это спецоперация ненависти. "Залить Донецк бетоном". "За кого мы там воюем". Это уже итог с нашей стороны. Понимаете? Все это - старые кремлевские схемы. В этом аду принимали участие не жители Донецка, а несколько сотен конченных ублюдков. Вами пытаются манипулировать, чтобы разжечь самые низменные чувства. Сохраняйте спокойствие. Впереди много работы. Донбасс будет свободен. И за него нужно бороться, пока там есть хоть один украинский патриот.

Borik Bobrujskov
Я думаю о пленных на площади Ленина в Донецке. Об истерике, которая развернулась в украинском ФБ вокруг этого события. Я вспоминаю попытку заседания Конституционного суда и выход судей из него через живой коридор. Я вспоминаю суд над Беркутом и ПСов, окруживших здание суда, и то, как оттуда выходили Беркутята. Я вспоминаю депутатов, которых закидывали яйцами, обливали зеленкой и оскорбляли беснующиеся толпы. Я вспоминаю толпу, Дещицу и его "Путин - х..ло!" около посольства России. Я вспоминаю события последних месяцев в Киеве. И смотрю видео с площади Ленина. Перед людьми провели тех, кто убивал их соседей и родственников, кто разрушал их дома и места работы, тех, кто на камеру радовался, как они замечательно "давят колорадов". Тех, из-за кого я увез жену и ребенка из этой страны. Их называют патриотами. Их называют Героями. И у меня в голове не сходится. В Киеве беснующаяся толпа. Яйца, помидоры, зеленка... Здесь - толпа, которая не пытается даже зайти на дорогу. Не говоря уже о попытке разбить об кого-то из пленных тухлое яйцо или там облить зеленкой. При этом в Киеве люди из под прицела толпы занимались политикой, общественной деятельностью или выполняли приказы в рамках правового поля. Здесь провели военных преступников. Тех, кто выполнял преступные приказы. И тех, кто их отдавал.

    Реакция Киева "Организаторов нельзя назвать людьми"

Ирина Исаенко
Мое мнение. Я, как и многие из нас была сначала настроена против всех парадов, особенно в Донецке. Во-первых, в Донецке - риск бомбежек, во-вторых, какой-то внутренний диссонанс. Но о посмотрела оба парада. Первый, который в Киеве - со смешанным чувством брезгливости и клокотанием в сердце из-за ненависти ко всем этим сытым, довольным рожам в вышиванках, и к технике, которая завтра же поедет убивать мою семью и моих друзей и посмотрела парад в Донецке. Донецкий парад в душе вызвал у меня в душе горечь и некоторую неприязнь к происходящему, ну и естественно жалость к пленным, а потом вдруг раз - и у меня все встало на свои места. Правильно проходил парад в Донецке. Во-первых, людям, которые и остались и которые просто смотрели с других городов по лайфТВ этот парад, показали разбитой ту технику, которая с утра шла по Крещатику для убийства моего региона и во что она превратиться в дальнейшем и пленных, которые маршировали по Киеву с улыбками и потом шли понуро по Донецку, под крики народа "фашисты. Вчера эти пленные давали перед камерами показания, что они де не знали, что стреляют по людям, и потому просят у людей извинения. Но я не верю, что они все сразу прозрели и перестанут стрелять. А во-вторых, показали жителям Донбасса лица тех, кто их убивал все эти долгие дни и ночи, от которых наши дети стали заиками, а люди - инвалидами, и от которых города превратились в руины. И люди наконец-то почувствовали, что их защитят от этой фашистской нечисти.Этот парад - своего рода показательная порка и показ того, что произойдет с теми, кто идет с Киевского парада к нам. А стыд и позор военнопленных, это ни то наказание, которое они заслужили за свои деяния. Не стоило им выполнять преступные приказы. Даже детей мы все наказываем за шалости, а тут - убийство семей, детей, женщин, стариков, просто истребление населения. На сегодня - это меньшее, что им придумали за их деяния, ведь завтра-послезавтра их всех отправят домой, даже не осудив, а они вновь возьмут в руки оружие и придут к нам убивать. Почему-то никто не помнит уже унижение ни в чем не повинного безоружного Беркута, которого прогоняли через коридоры позора постоянно и никто из митингующих на майдане не посочувствовал им. Двойные стандарты. Опять двойные стандарты. Свидомые, когда вы уже прозреете и выйдете из под действия психотропных средств и системы Харбс.

Мария Жартовская
Не отождествляйте вышедших сегодня на "парад пленных" в Донецке со всем городом и его жителями. Не спрашиваете, как жить с ними в одной стране. Не знаю, не знаю, как можно наступить на украинский флаг, который мы набрасывали на плечи, стоя на Майдане. Только знаю, что там был один смельчак, выкрикнувший "Слава Украине". Один. Но он был. Остальных объединяет трусость, глупость и несвобода. И еще: держитесь, наши пленные ребята. Вы будете на свободе.

Юрий Романенко
В Донецке варвары таки прогнали колонну военнопленных по улице. Животные даже не понимают как усугубляют свое положение

http://vesti.ua/donbass/66783-jeto-byla-specoperacija-nenavisti

Геращенко увидел в "параде" ДНР инсценировку с пленными
Минобороны проверит присутствие украинских военных на "параде ненависти"

Папа Римський привітав Україну з Днем незалежності



Папа Римський Франциск передав свої поздоровлення Президенту України Петру Порошенко з нагоди 23-ї річниці незалежності України.

Голова Римської католицької церкви висловив Президенту та всім українцям «сердечні побажання благополуччя та миру». «В нинішній ситуації я хочу побажати, щоб український народ зміг прямувати дорогою розвитку, примирення та миру. Прошу Всемогутнього Бога, щоб Він щедро поблагословив усіх мешканців країни, а також керівників, даруючи їм ласку жити у злагоді та братерстві».


Королева Великої Британії привітала Україну з Днем Незалежності



Королева Великої Британії Єлізавета ІІ привітала Президента України та Український народ з Днем Незалежності.

"З великим задоволенням надсилаю Вам, Ваше Високоповажносте, мої привітання та найтепліші поздоровлення з нагоди відзначення Вашого Національного свята, разом з моїми найкращими побажаннями народові України доброї вдачі і щастя у цьому році", - йдеться у тексті вітальної телеграми від Королеви.


Президент США привітав Україну з Днем незалежності



Президент США Барак Обама привітав Президента та народ України з 23-ю річницею незалежності України.

«З часу здобуття незалежності у 1991 році Україна пройшла через численні випробування, і Сполучені Штати завжди були поруч. Протягом цього періоду дві наші нації працювали спільно задля зміцнення миру, демократії та економічного зростання в Україні та за її межами», - говориться в привітанні американського Президента.

Барак Обама відзначив, що минулий рік був водночас обнадійливим і непростим для України. «Але і в кращі часи, і в найскладніші моменти люди в Україні мають знати, що Сполучені Штати є партнером і другом. Ми рішуче підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність України, ми рішуче підтримуємо право України обирати своє власне майбутнє. У цьому зв’язку мені було приємно бачити підписання Вашим Урядом Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Ця подія стала значним кроком на шляху побудови більш демократичної, процвітаючої та справедливої України», - йдеться в привітанні.

Президент Обама заявив, що Сполучені Штати цінують свою дружбу з народом України та сподіваються на продовження співробітництва.



Президент Франції привітав Україну з Днем Незалежності



Президент Французької Республіки Франсуа Олланд привітав Президента України та Український народ з Днем Незалежності.

В своєму посланні Франсуа Олланд наголосив: "В ці важкі години, які долає Україна, хотів би надіслати Вам, а також українському народові, мої палкі привітання з нагоди національного свята, яке позначає 23-річницю української незалежності. Висловлюю всьому народу України побажання миру та процвітання".

Президент Франції відзначив: «В контексті нинішньої кризи, яка спонукала нас до численних контактів протягом останніх місяців, хотів би нагадати Вам про відданість з боку Франції, а також Європейського Союзу, незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в межах кордонів, визнаних міжнародної спільнотою".

"Франція лишатиметься поруч з Вами, аби супроводжувати Вас на шляху значних реформ, які є необхідними у відповідь на прагнення, які висловлює уся українська громада. Висловлюю також побажання, аби зв’язки дружби і довіри, які єднають наші країни, й надалі зміцнювались», - говориться в привітанні.


Президент Польщі привітав Україну з Днем Незалежності



Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський привітав Президента України та Український народ з Днем Незалежності України.

У вітальному листі Броніслав Коморовський висловив глибоку занепокоєність безпековою ситуацією в Україні і передав побажання якнайскорішого відновлення миру і стабільності на всій українській території .

"Польща однозначно засуджує російську агресію – окупацію Криму та підтримку сепаратистів на Сході, а також будь-які дії, що завдають шкоди суверенітету та територіальній цілісності України. Глибокий непокій викликають останні приклади порушення міжнародного права з використанням російського конвою з гуманітарною допомогою", - звернув увагу Президент Польщі.

"Вважаю величезним успіхом України та усього Європейського Союзу підписання Угоди про асоціацію. Республіка Польща незмінно визнає право України на те, щоб намагатися зайняти місце в спільноті демократичних європейських держав. Підтверджую готовність надалі надавати підтримку зі сторони польських експертів для процесу імплементації Угоди про асоціацію, наближення до безвізового режиму для громадян України, а також проведення інших реформ, що ведуть до модернізації держави, в тому числі реформи місцевого самоврядування", - зауважив Президент Польщі.

Броніслав Коморовський побажав Президенту та народові України успіхів в зусиллях спрямованих на захист суверенітету, відновлення стабільності та подальшого розвитку партнерства Польщі з Україною на основі дружніх відносин, що розвиваються у дусі історичного примирення і прихильності до спільних європейських цінностей. "Переконаний, що наші добросусідські відносини розвиватимуться незалежно від зовнішніх факторів", - заявив Президент Польщі.

Президент Коморовський запросив Президента Порошенка відвідати Польщу з офіційним візитом.

УКРАЇНО МОЯ

Україно моя, Україно,
Калинова моя, тополина!
Тож дiвчата твої, мов тополi,
Не було їм щастя i долi.
Їхня доля стелилась туманами,
Обвивалась круг шиї арканами,
У гареми вела султанськi,
В осоружнi покої панськi.

Україно моя, Україно,
Та спiвоча ж моя, солов’їна!
Над полями та над ярами
Тужно пiснi бринять вечорами.
Та чи ж є iще де така мова,–
Що барвиста вона та шовкова,
На свiтi усьому прославлена,
Та не раз у колисцi задавлена!

Україно моя, Україно,
Це ж не пiсня твоя лебедина!
Там, у полi, де вiтер вiє,
Квiтнуть роки твої молодiї.
Твоїй пiснi простору треба,
Тож беруть її хлопцi в небо,
I лунає вона безупинно...
Україно моя, Україно!

Галина Гордасевич

Виступ Президента України на церемонії урочистого підняття Державного Прапора України



Дорогі співвітчизники, брати і сестри!

Вітаю всіх нас з Днем Державного Прапора!

Поздоровляю і юного українця Петра Зубара із Артемівська, що на Донеччині. 16-річний парубок більше місяця переховував від окупантів Герб України, збитий бойовиками з приміщення міськради. Петре, ти справжній герой!

Особисто хочу звернутися і до десятирічного львів’янина Тараса Кротька. Дитина мріяла купити собі планшет. Хто з нас не пригадує сили своїх дитячих бажань? Але зібрані гроші хлопець здав у фонд допомоги армії. Так прямо й приніс їх зі скарбничкою. Сказав, що він без планшета може обійтися, а солдат без бронежилета – ні. Тарасику, ти справжній патріот!

Країна, в якій зростають такі діти, як Петро Зубар та Тарас Кротько, – має велике майбутнє. І буде єдиною, бо Петро – з Донбасу, а Тарас – з Галичини!



Дорогі українці!

Сьогодні ми вшановуємо наші національні святині: Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн. Блакитні й золоті, сині та жовті барви сяяли ще на державних символах великих князів київських і короля Данила. На хоругвах Славного Війська Запорозького!

В 1848 році, замайорівши над Львівською ратушею, наш прапор став провісником народження нової української нації під час так званої весни європейських народів.

1914-го, рівно сто років тому, - перша маніфестація під жовто-блакитним прапором відбулася тут, в Києві.

Цими кольорами були освячені Українська та Західно-Українська народні республіки, Акт злуки та відродження сучасної української держави. Під цим прапором йшли в бій вояки Української Повстанської Армії. За любов до цих кольорів імперія етапувала наших патріотів на сибірську каторгу. Під нашим прапором народ повстав на захист своїх прав під час Революції Гідності.

Зверніть увагу. Прапори України та Європейського Союзу – витримані в одних кольорах. Це промовиста і дуже важлива деталь! Як і знамено ЄС, український стяг став символом свободи, простір якої поширюється дедалі на Схід. Це наочно продемонстрували нам буквально днями ті відчайдушні росіяни, які не побоялися підняти український прапор над Москвою!

Якби ми захотіли знайти для нашого прапора більш мирні кольори – не змогли б. Ніщо більшою мірою не символізує мир та спокій, ніж блакитна вись та жовте поле.

«Синій, як море, як день – золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний»,

- писав великий український поет Олександр Олесь.

Це фарби нашого прапора не лише мирні, але й сильні.

Вони - це впевненість!

Вони - це сила!

Вони - це звитяга!

Вони – це слава!

 Ми - мирний народ, але готові платити й платимо – потом та кров’ю - за право жити під цим прапором, під цим небом і серед цих полів.

Синьо-жовтий прапор став символом спокійного життя, до якого українські Збройні Сили повертають Донбас, звільняючи його від терористів.

Державний прапор знову гордо майорить над Слов’янськом і Краматорськом, Лисичанськом і Сєверодонецьком, Артемівськом та Костянтинівкою. Миру чекають катовані бойовиками жителі Донецька та Луганська. І я вам обіцяю - обов’язково дочекаються!

Державна символіка органічно увійшла в повсякденне життя людей. Синьо-жовті кольори стали предметом національної гордості і знаком моди. Подивіться на цей зворушливий рух. Тисячі, сотні волонтерів на зібрані серед громадян гроші по всій Україні фарбують в синє та жовте паркани й мости. А мости через Дніпро - це не просто дороги. Це – втілення єдності двох берегів нашої України.

22 роки ми поволі формувалися як сучасна політична нація. Важкі випробування, які випали протягом останнього року, не просто надзвичайно прискорили цей процес. Вони призвели до його логічного завершення. Сьогодні як народ ми - єдині та могутні, як ніколи! Ворог - сильний, жорстокий, підступний – загартував і зцементував нас як ніхто. Той, хто хотів нас роз'єднати та послабити, – ще більше об'єднав нас та зміцнив!

Саме за останній рік кардинально зросла кількість тих, хто вважає себе патріотом України. Хто за вступ до Євросоюзу. Хто за унітарний державний устрій. Хто за українську - як єдину державну. До речі, багато хто у нас говорить російською. Але думають тут інакше, ніж у Росії.

Спілкуючись із солдатами в зоні АТО чи у військовому шпиталі, я бачив і чув, що російською мовою Україну люблять не менше, ніж українською. Скільки, нажаль, полеглих воїнів свої останні слова любові до Батьківщини чи до мами, до дружини чи до коханої вигукнули, сказали або прошепотіли російською мовою... Знаю, що тепер за мовною ознакою нас не розколе вже ніхто і ніколи.

Принципово залишаючись на тій позиції, що єдиною державною мовою має залишатися українська, маємо належно оцінити внесок російськомовних громадян України в захист нашої спільної Вітчизни. Наша нація міцніє вже не лише на грунті мови чи етносу, а на основі спільної волі більшості мешканців України. Ця воля полягає в тому, щоб жити разом в єдиній, соборній, унітарній, демократичній та європейській державі. У минуле стрімко відходить поділ України на Схід та Захід, Центр та Південь. Це значить, що ми остаточно і безповоротно відбулися як нація, як український народ.

Ми – на порозі грандіозних, тектонічних змін. Так само, як наші воїни встановлюють прапор над звільненими містами та селами, ми всі разом спільною працею зобов’язані підняти прапор перемоги над подоланням корупції, безробіття та бідності.

У нас, дорогі мої співвітчизники, все з вами вийде.

Все буде добре. Ми - сильні та цілеспрямовані. І я пишаюся тим, що я українець.

Україна – наша рідна Вітчизна, це місце великих мрій і грандіозних справ!

Ми як народ здатні на надзвичайні зусилля і великі перемоги.

І кожен з нас може і зобов’язаний докластися до них.

Слава Україні!


Прес-служба Президента України
http://www.president.gov.ua/news/31051.html

МИ – Є!

Довго вони панували
Над краєм – холод і тьма.
Нам до тями вбивали,
Що нас як народу – нема.
Будемо разом виходити
З того гнiту i тьми,
Собi i свiту доводити,
Що є ми.
Серце у грудях б’є:
Ми – є!

Нам славна судилася доля.
Скорiше до працi ходiм
Збирати камiння з поля,
Зводити з нього дiм.
Повiсимо в нашому домi
Вишиванi рушники,
Будемо в свiтi вiдомi
Мрiйники, трудiвники.
Дамо загребущому вiдсiч:
– Зась! Воно не твоє!
Ми – є!

Галина Гордасевич

Слава Україні!     Героям слава!




23 серпня 2014 р. у Слов'янську

 "Вандал", що пофарбував у синьо-жовтий зірку висотки в Москві, виявився українським руфером



Український руфер Григорій "Mustang Wanted" повідомив у соцмережах, що це він розфарбував у Москві зірку на сталінській висотці в синьо-жовті кольори.

Руфер заявив, що може надати фото - і відеодокази / facebook.com/mustang.wanted.25 Про це він повідомив в соцмережах. "Я і є той самий чоловік, який у пориві щирих патріотичних почуттів забрався на дах висотки на Котельницькій набережній, і перефарбував зірку, що її прикрашає, в кольори нашого рідного українського прапора, а потім там же підняв прапор незалежної України, про що у мене є фото та відео докази", - написав він.

Руфер зажадав звільнити громадян Росії, яких заарештували служителі "відомого своєю справедливістю Російського правосуддя" а також висловив готовність обміняти себе на Надію Савченко.




Читайте також :За синьо-жовту зірку на шпилі московської висотки вже затримали 4 активістів

"Визнаю себе винним у «хуліганстві» і готовий постати перед цим судом в обмін на звільнення прекрасної сміливої української дівчини - Надії Савченко. Вона точно ні в чому не винна, а я-то хоч зірку пофарбував", - написав він.

За словами Григорія, він працював усю ніч, до 6 ранку. "Свій вчинок вважаю арт-перформансом і присвячую його Дню Незалежності України, а також всім хлопцям, які захищають зараз мою Батьківщину! Слава Україні!", - закінчив звернення руфер.

http://www.unian.ua/politics/954476-vandal-scho-pofarbuvav-u-sino-jovtiy-zirku-visotki-v-moskvi-viyavivsya-ukrajinskim-ruferom.html

Оригінал тексту з https://www.facebook.com/mustang.wanted.25/photos/a.562964737051472.140962.562876197060326/951516981529577/?type=1

Mustang Wanted

Дорогие соотечественники, уважаемые россияне, а также доблестные охранники правопорядка города Москвы. Я, Григорий (он же Mustang Wanted), гражданин Украины,
вынужден не красного словца ради сделать признание, направленное на освобождение обвиняемых в хулиганстве невиновных российских граждан, которые имеют все шансы стать жертвами широко известного своей справедливостью Российского правосудия.
Я и есть тот самый человек, который в порыве искренних патриотических чувств забрался на крышу высотки на Котельнической набережной, и перекрасил украшающую ее звезду в цвета нашего родного украинского флага, а затем там же поднял флаг независимой Украины, о чем у меня имеются фото и видео доказательства. Этот процесс оказался довольно трудоемким и занял у меня практически всю ночь, закончил я свой труд около 6 утра и с радостью отправился спать. Граждане России, против которых сейчас возбудили уголовное дело и которым светит 7 лет, мною не были замечены в это время на крыше здания, и стоит отметить, что мы с ними даже не знакомы. Ну как известно Российский суд – самый справедливый суд в мире!

Признаю себя виновным в «хулиганстве» и готов предстать перед этим самым судом в обмен на освобождение прекрасной смелой украинской девушки – Надежды Савченко.

Она точно ни в чем невиновна, а я-то хоть звезду покрасил

Свой поступок считаю арт-перформансом и посвящаю его Дню Независимости Украины, а также всем ребятам, которые защищают сейчас мою Родину!

Слава Україні!

С уважением, Гриша Mustang Wanted

mustang-wanted.com

https://vk.com/mustangwanted

https://twitter.com/MustangWanted8

https://www.facebook.com/mustang.wanted.25?ref=profile

Москва – Лідер російського рок-гурту «Машина часу», автор численних пісень і музичних проектів Андрій Макаревич 13 серпня відвідав місто Слов’янськ і селище Семенівку в Донецькій області, які недавно були відбиті українською армією у проросійських сепаратистів, а також дав концерт в пансіонаті міста Святогірськ, де розміщені біженці зі сходу України. Виступ Андрія Макаревича перед біженцями зустріли овацією: люди, яким не вистачило місць у місцевому клубі, оточили будівлю щільним кільцем і слухали пісні через відкриті вікна.
 


У Росії, проте, поїздка співака і композитора на схід України зазнала осуду: одна з газет назвала його «співаючим перед карателями», а проросійські чиновники в Криму порадили йому не приїжджати на півострів. В інтерв’ю «Голосу Америки» Андрій Макаревич розповів про поїздку і про свою реакцію на публікації, які засуджують його.

Даніла Гальперович: Чому ви поїхали до Слов’янська?

Андрій Макаревич: Як ви думаєте, котрий раз я відповідаю на це питання?

Д.Г.: Думаю, що не перший.

А.М.: І не десятий. А ви самі як думаєте, що я туди поїхав?

Д.Г.: Андрію Вадимовичу, оскільки ми з вами особисто знайомі, я собі уявляю вашу мотивацію. Але мені важлива саме ваша відповідь.

А.М.: По-перше, коли тебе просять виступити для біженців, мені здається, це треба робити абсолютно незалежно від того, де вони знаходяться. Біженці – це завжди і скрізь біженці. А, по-друге, мені було дуже цікаво побачити ці місця своїми очима, тому що останнім часом нашій офіційній пресі і телебаченню я не дуже вірю.

Д.Г.: Як можна описати те, що ви бачили? Які у вас від цієї поїздки відчуття?

А.М.: Я дуже багато різного бачив. Взагалі, війна ніякої радості у своїх картинах нікому не приносить. Але на цьому тлі я побачив і якісь хороші речі. У всякому разі, я побачив, що місто Слов’янськ, яке у нас чомусь називають Слов’янськом, практично відновлено, хоча пройшло всього три тижні з моменту закінчення бойових дій, хоча по окраїнах ще дуже багато руйнувань, і ще дуже багато роботи належить зробити. Я не знаю, як виглядають всі біженці, їх по Україні близько 100 тисяч. Вони досить рівномірно розподілені по всій території. А ті біженці, яких бачив я, для яких я виступав, а саме – діти, виглядали краще, ніж я очікував, скажу чесно. Тому що при слові «біженець» у нас виникає перед очима сумна така картина. Дуже добре працюють волонтери в цьому сенсі. Вони їм дуже здорово допомагають. Вони збирають для них гуманітарну допомогу. Вони організують їх побут. Вони працюють дуже злагоджено і дуже професійно. Власне, вони мене туди і привозили.

Д.Г.: В сам Слов’янськ?

А.М.: Де знаходяться біженці – це не Слов’янськ, це з ним поруч – Святогірськ, до Слов’янська там кілометрів 30. Святогірськ – це таке містечко навколо Святогірського монастиря, де розташовуються біженці. В основному вони в піонертаборах там містяться і в літніх будинках відпочинку.

Д.Г.: Що можна сказати про сприйняття дій Росії в тих місцях, де ви виступали?

А.М.: У мене не було можливості влаштувати якийсь діалог з глядачами. Якщо говорити про волонтерів, які організували мою поїздку, великого тепла по відношенню до Росії, до російського керівництва я у них не помітив.

Д.Г.: А що це за волонтери? Яка це організація?

А.М.: Там кілька фондів. Є фонд «Світ і порядок». Це люди, які різні абсолютно, які в мирному житті займаються хто чим –хто-то бізнесом займається, хтось студент, хтось лікар. Просто ця спільна біда їх об’єднала, і вони знайшли сили і час, щоб цим займатися.

Д.Г.: Ви сказали, що не вірите зараз російському телебаченню. Чому?

А.М.: Відбувається дикий пропагандистський накат, дуже грубий, дуже грубий, розрахований, скажімо так, на не саму просунуту частину населення, яка у нас, на жаль, становить більшість, на яку це дуже добре працює.

Д.Г.: Ви зараз говорите про російські медіа?

А.М.: Про російські, звичайно.

Д.Г.: У вас в одній з пісень є така фраза «Чим же це ви думали? Що ж це ви зробили?»У вас є відповідь на це питання – чому сталося те, що сталося?

А.М.: Я не знаю, чому наша країна весь час ходить кругами, весь час намагається наступити на одні й ті ж граблі. Я не знаю розгадки цього найголовнішого і найстрашнішого секрету. Я не розумію, чому ми такі окремі. Дуже хотів би дізнатися відповідь на це питання, але у мене його немає.

Д.Г.: У вас було багато соціальних пісень, згадати ті ж «Вогняні суперечки», або інші пісні-міркування про вибір шляху. Що, по-вашому, сталося за останні півроку з самою Росією?

А.М.: Сталося чудово проведене обдурення, обдурення дуже великої частини нашого народу. Були натиснуті такі кнопочки, найпідліші, які викликають ненависть, які викликають ворожнечу. І виявляється, що вони дуже добре працюють.

Д.Г.: Як ви вважаєте, Росії доведеться повертати Крим?

А.М.: Не знаю. Я сумніваюся, що це реально, але я абсолютно впевнений, що не було б ні громадянської війни на Україні, не було б цих численних жертв, якби не було цієї історії з Кримом.

Д.Г.: Уже маса коментаторів налаяла вас за цю поїздку. Як ви на це реагуєте?

А.М.: Розумієте, яка штука, висловлювання робляться в такий спосіб. Яка-небудь газета типу «Комсомольської правди» публікує великий заголовок «Макаревич співав перед карателями», а потім опитують відомих людей: що ви з цього приводу думаєте? Звичайно, відомі люди кажуть: «Перед карателями співати недобре». Їм не приходить в голову, що я не перед карателями співав, а перед біженцями. Ось так і будується вся пропаганда. От і все! Потім вони будуть вибачатися, але вибачатися вони будуть переді мною, а вибачатися їм треба перед своїми читачами за те, що вони їх обдурили. Ось цього, на жаль, не відбудеться.

Д.Г.: У вас збереглися зараз якісь контакти з вашими колегами-музикантами в Україні?

А.М.: Ну, що значить – контакти ?! У мене маса друзів живе в Дніпропетровську і в Києві. Звичайно, я з ними передзвонююсь.

Д.Г.: Чи, по-вашому, якийсь спосіб у вас, людей культури двох країн, щоб хоча б трошки поновити зв’язок, який був між Україною і Росією?

А.М.: Цей зв’язок неминуче відновиться. Просто тепер на це піде багато часу, на жаль. А для того, щоб вона відновилася, треба просто чесно робити свою справу і не брехати, і не піддаватися на брехню

http://ukrainian.voanews.com/content/makarevych-on-e-ukraine/2422162.html

Активність платних коментаторів, так званих Інтернет-тролів, помічена і на сайтах «Голосу Америки»



«Тролів» в Інтернеті називають тих, хто публікує провокаційні коментарі з метою викликати гнів і роздратування авторів публікацій, і які часто направлені  на подальше розпалювання словесної війни, іноді опускаючи дискусію на рівень нижче цивілізованого. Вже більше десяти років в Інтернеті ходить термін «прокремлівські тролі» - так називають людей, які знущальними, а інколи й загрозливими коментарями засмічують сторінки критиків Кремля.
           
Однак на міжнародний рівень термін «прокремлівські тролі» вийшов зовсім недавно. У західних медіа в останні тижні з'явилося відразу кілька публікацій про те, що спеціально організовані бригади тролів бомблять своїми коментарями сайти відомих Інтернет-ресурсів, телекомпаній і газет, таких, як The New York Times, The Washington Post, The Guardian, Huffington Post і BuzzFeed . «Коменти», часто написані ламаною, а іноді й цілком доброю англійською мовою, як правило, прості: їх зміст зводиться до того, що Росія піднялася з колін під керівництвом Володимира Путіна, західні країни слабкі і аморальні, а США і НАТО є світовим злом.
           
Незалежний портал, присвячений аналізу іноземного мовлення США - BBG Watch - зауважив присутність «прокремлівських тролів» і на Інтернет-сайтах «Голосу Америки». Коментатори BBG Watch заявили недавно, що тисячі коментарів антиамериканського змісту були розміщені за останній час на англійській сторінці «Голосу Америки» в Інтернеті, при цьому багато хто з їхніх авторів, поряд з образливими текстами, публікували і різні посилання на російський державний телеканал Russia Today.
           
Удар з іншого боку
 
Інтерес до теми всерйоз підігріли і публікації «з іншого боку барикад»: в Інтернеті з'явився блогер Shaltay Boltay, що називає себе прес-секретарем групи «Анонімний інтернаціонал». У його блозі були викладені сотні листів, імовірно, зі зламаних електронних поштових скриньок тих, кого в російських медіа називають організаторами цілих «троль-фабрик» - людей, пов'язаних зі структурами петербурзького підприємця Євгена Пригожина. Пригожин працює у сфері громадського харчування, ресторанному бізнесі, і відомий своєю близькістю до президента Росії Володимира Путіна, за що його іноді називають «кухарем Кремля».
           
Публікації Shaltay Boltay в деталях підтверджували розслідування щодо «прокремлівських тролів», проведені раніше, зокрема, «Новою газетою», логічно пов'язували багато фактів і підводили основу під висновок, зроблений російськими і західними журналістами: існує велике підприємство з виробництва Інтернет-коментарів під назвою «Агентство Інтернет-досліджень» (АІД), що намагалося проникнути в російські Інтернет-медіа і прагне проникнути в іноземні.
 
Відповідають, але не коментують
 
Кореспондент Російської служби «Голосу Америки» спробував зв'язатися з людьми, згаданими у листуванні компанії «Агентство Інтернет-досліджень», зокрема, з Ігорем Осадчим, номер телефону якого опублікований під листуванні, і якого Shaltay Boltay називає керівником проекту «Перекладач», створеного, за версією Інтернет-викривачів, для того, щоб впроваджуватися на читацькі форуми в іноземних ЗМІ. Ігор Осадчий підтвердив, що номер телефону належить йому, але не коментувати публікацій в Інтернеті, заявивши, що «не можна коментувати дані, отримані незаконним шляхом».
           
Як зростала і міцніла армія Інтернет-тролів з Росії, чи робиться це з відома Кремля, і хто може ховатися за позивним, що відсилає до «Аліси в Задзеркаллі» - про це в інтерв'ю «Голосу Америки» розповіли люди, які займалися розслідуванням діяльності «Інтернет-тролів».
 
Дмитро Муратов: «кухарю Кремля» тісно у своєму амплуа
 
Російське видання, яке вже багато років стежить за спробами прокремлівських активістів дискредитувати російські медіа - це «Новая Газета». Її головний редактор, Дмитро Муратов, в інтерв'ю «Голосу Америки» повідомив, що для нього зв'язок тролів з АІД з підприємцем Євгеном Пригожиним очевидна.
           
Муратов нагадує, що його видання відстежує діяльність структур, пов'язаних з Євгеном Пригожиним, вже кілька років, і накопичило серйозну базу доказів. Зокрема, в «Новую» влаштовувалася на роботу Марія Купрашевіч, яка, як випливає з розслідування газети, робила це з відома та за дорученням компанії «Конкорд», власником якої є Євген Пригожин.

Купрашевіч пізніше опинилася в «Московському комсомольці», надавши для працевлаштування підроблені документи. Мета, як вона сама зізнавалася її співробітникам «Новой», полягала в зборі відомостей про внутрішнє життя видань та підготовці провокацій проти цих видань. І - та ж Марія Купрашевіч була помічена репортерами «Нової газети», розслідували діяльність тролів, в спеціально обладнаному для них офісі під Петербургом. Видання підкріплює свої розслідування фото-і відеоматеріалами, які не залишають сумнівів у їх автентичності.
           
Дмитро Муратов говорить, що, на його думку, Євген Пригожин прагне бути корисним Володимиру Путіну: «Він талановитий організатор виробництва. Кажуть, що відмінний кухар. Кажуть, що він вже годує армію, московських школярів, "Велику двадцятку", яка коли-небудь, напевно, знову приїде в Росію. У мене немає ні найменшого сумніву про те, що пану Пригожину тісно в цих рамках, каже Муратов.
 
Роман Доброхотов: викриття тролів можуть хотіти люди всередині влади
 
Журналіст і опозиційний політик, шеф-редактор Інтернет-проекту The Insider Роман Доброхотов говорить, що масштаб діяльності тролів практично не піддається оцінці: «Оцінити повний масштаб неможливо просто тому, що, якщо навіть ми усунемо ще два або три джерела цієї пропаганди, ми ніколи не можемо бути впевнені, що не існує ще десятка аналогічних, де ще по кілька сотень людей зайняті троллінгом в Інтернеті, в коментарях під іноземними та російськими ЗМІ та іншими замовними постами. Але судячи просто по тому, що ми бачимо сьогодні в коментарях в "Твіттері", в коментарях до соціальних мереж, ЗМІ, насправді, масштаб дуже серйозний. Він, мабуть, все-таки більше, ніж ті триста людей, про яких ми знаємо».
 
Однак, на думку Романа Доброхотова, ефективність у даному випадку не дорівнює масивності: «Сам ефект від такого троллінгу саме на Інтернет-сайтах, скажімо," Нової газети" або "Еха Москви" не дуже великий, тому що там своя аудиторія, що не піддається простій обробці. На початку української кампанії, коли пішла ця хвиля, ми в спочатку думали, що щось з людьми відбувається дивне. Але тепер вже всі звикли до того, що більша частина того, що ми бачимо - це платні коментарі, що вони не мають ніякого відношення до реальної громадської думки».
 
Коментуючи Інтернет-викриття від Shaltay Boltay, які The Insider передруковував на своїй сторінці, Роман Доброхотов говорить, що «владі доведеться на це реагувати - і це було завдання тих людей, які зливають цю інформацію, які, очевидно, якимось чином інтегровані або, принаймні, їх люди інтегровані у владу, в адміністрацію президента Росії: вони люблять підкреслювати, що знають, що відбувається на закритих нарадах в адміністрації президента».
 
Хто може стояти за викриттями Shaltay Boltay? Роман Доброхотов припускає, що це можуть бути люди у владі, незадоволені діяльністю Євгена Пригожина і, в приватних компаніях, що працюють на «імперсько-консервативне крило».
           
«Ми, як мінімум, можемо точно сказати, що вони не влаштовують, наприклад, таких людей, як Аркадій Дворкович, який сам опинився об'єктом троллінгу і замовних публікацій з боку Агентства Інтернет-досліджень. Я підозрюю, що і Дмитро Медведєв теж явно не щасливий усіма цими новими агентствами, що з'являються.

Цю боротьбу буде набагато складніше виграти, тому що там одна справа - розігнати демонстрацію на Болотній площі або закрити якесь незалежне видання, що можна зробити за 15 хвилин. Але ось розчавити зважене крило всередині самої влади - це вже складніше», - вважає шеф-редактор The Insider.

http://ukrainian.voanews.com/content/trolling-russia/1934592.html

В Іловайську батальйон Донбас затримав російського актора громадянина Франції


Антон Геращенко

Говорив з Іловайськом. Тільки що батальйон “Донбас” затримав групу сепаратистів з 8 осіб, надіслану для підкріплення Иловайському угрупованню сепаратистів.

У числі затриманих цікава людина – Юрченко Юрій Васильович.

Юрченко Юрій Васильович (Париж), драматург, актор, поет, лауреат міжнародних конкурсів, Президент театральної асоціації «LES SAISONS RUSSES» («Русские Сезоны»), Франція.



Юрій Юрченко працював перекладачем звернень і новин терористів французькою для, як він каже – “прориву інформаційної блокади Новоросії в франкомовних країнах Євросоюзу”. Був особисто знайомий з Павлом Губарєвим.

Можна сказати, що ця заблудшая душа – такий собі співак чи поет ДНРовского тероризму.

Думаю, що насправді Юрій Юрченко, така ж заблудшая і отруєна путінською пропагандою душа як і тисячі інших росіян який приїхав в Донбас врятувати його від міфічних і придуманих загроз. Про його не просте життя є багато відео в Yuo Tube.

Юрій Юрченко як і решта полонених, і в тому числі затриманий вчора громадянин Словаччини, будуть передані слідчим органам, коли Іловайськ буде остаточно очищено від терористів.


http://ukrpohliad.org/news/v-ilovajs-ku-batal-jon-donbas-zatry-mav-rosijs-kogo-aktora-frantsuz-kogo-pohodzhennya.html

Б.Г.: Спочатку не хотів піарити цього месьє, але продивився його коментар на відео і зрозумів, що треба, бо варто вслухатись, що він каже про поміч місцевим гробами, що каже про закордонну пресу і на якому моменті його обрізали також цікаво. Преса з РФ так само тільки картинку бере, а тексти вже готові лежать... І якось не стикується теза страху перед РФ з тим, що Франція вперто продає їм бойові кораблі "Містраль".