хочу сюда!
 

Алинка

27 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 29-37 лет

Заметки с меткой «правда переможе»

Україна виграла вже тому, що "Газпром" РФ програв

Арешт активів Газпрому: чи зможе «Нафтогаз» знецінити «національне надбання» Росії?

У газовому конфлікті між Україною і Росією «м’яч знову на нашому боці» – Апеляційний суд Швеції скасував тимчасове призупинення рішення арбітражу, згідно з яким «Газпром» (РФ) повинен віддати НАК «Нафтогаз України» $2,6 млрд. Про це повідомив головний комерційний директор НАК Юрій Вітренко на своїй сторінці в Facebook. Офіційно інформацію підтвердив і російський «Газпром».

Арешт активів Газпрому: чи зможе «Нафтогаз» знецінити «національне надбання» Росії

Попри це, перспективи реального отримання Україною цих грошей від Росії відповідно до перемоги в Стокгольмському суді виглядають досить далекими і туманними, інформують Економічні Новини.

Судова тяганина може затягнутися надовго

Так, у коментарі Економічним новинам колишній міністр економіки Віктор Суслов припустив, що судова тяганина між НАК «Нафтогаз України» і «Газпромом» триватиме ще дуже довго. «Якісь європейські суди прийматимуть рішення на нашу користь, якісь –їх блокуватимуть… Таким чином будемо ще довго ходити навколо цього питання», – каже він.
Такої ж думки дотримується і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. «Подальша ситуація розвиватиметься так: «Газпром» знову звернеться в якийсь суд, ми, у свою чергу, подамо скаргу в якийсь суд – і так триватиме ще дуже довго. Роками. Перспектив отримати гроші від Росії абсолютно ніяких», – сказав він в коментарі Економічним новинам.
До теми «ходіння по судах» зазначимо, на фоні провалу в суді Швеції «Газпром» «похвалився» тим, що англійський суд 13 вересня скасував рішення про арешт активів «Газпрому» у Великобританії та Уельсі в межах виконання рішення арбітражу Стокгольма щодо спору з «Нафтогазом». Також у своєму офіційному повідомленні «Газпром» зазначив, що має намір домогтися перегляду рішення шведського суду.

Тим часом, намір «Газпрому» «домогтися перегляду рішення шведського суду» вважає абсурдним Юрій Вітренко. «У цьому рішенні чітко зазначено, що воно оскарженню не підлягає», – сказав він.
Також перемогою «Газпрому» Юрій Вітренко не вважає і рішення англійського суду. Навпаки – бачить у цьому виграш для України. «Не знаю, чи ви чули, але у процесі арешту активів «Газпрому» у Великобританії відбулася приємна несподіванка – були заарештовані (заморожені) акції Північного потоку 1, які там несподівано знайшлися. «Газпром» був вимушений формально зобов’язатися перед судом не відчужувати ці акції і тримати їх в Англії до розгляду справи в англійському суді щодо примусового стягнення його активів у Британії. Таким чином, рішення суду про замороження активів було замінено на це зобов’язання перед судом з боку «Газпрому». І він тепер має вирішувати – або погасити перед нами заборгованість (з відсотками та компенсацією витрат), або з острахом чекати на рішення англійського суду щодо продажу акцій Північного потоку-1 в рахунок погашення боргу», – написав він у соцмережі. Попередні слухання у суді Лондона призначені на лютий 2019 року.

Читайте: «Нафтогаз» повідомив про арешт голландських активів «Газпрому»

У самому НАК «Нафтогаз» повідомили, що на заборгованість російського газового монополіста нараховуються відсотки – приблизно, 500 тисяч доларів у день. «Газпром може легко зупинити ці нерозумні втрати. Банківські реквізити «Нафтогазу» йому відомі. А поки ми продовжуємо процес примусового стягнення», – зазначили в «Нафтогазі». Станом на 13 вересня цього року, згідно з офіційним повідомленням НАК «Нафтогаз» на заборгованість «Газпрому» перед «Нафтогазом», були нараховані відсотки в сумі 104 млн доларів.

Арешти активів «Газпрому» як інструмент тиску

Тим часом, Олександр Охріменко вважає, що тільки арештами активів «Газпрому» у різних країнах світу «Нафтогаз» «ситий не буде». «Арешт – це ще нічого не означає. Для того, щоб це майно конфіскувати і продати на аукціоні, знову таки потрібні рішення суду. Окремі. По кожному пункту. Причому ці рішення мають бути конкретні – що саме це майно можна конфіскувати і продати на аукціоні. На все це може піти десятки років», – каже він.

Читайте: "Нафтогаз" почне торгувати автогазом вроздріб

Про те, що рішення про арешт закордонних активів «Газпрому» та їх подальше виконання буде прийматися в кожній конкретній юрисдикції з урахуванням практики місцевих судів щодо виконання арбітражних рішень, говорить і відповідальний адміністратор Арбітражного центру при російському Інституті сучасного арбітражу Андрій Горленко.

За словами президента Українського аналітичного центру, європейська судова система побудована таким чином, що там немає швидких рішень. «Те що Апеляційний суд Швеції скасував призупинення рішення Стокгольмського суду – це звісно добре. Але тільки для іміджу України та її позицій у світі. Дієвого механізму отримання виграних у Стокгольмському суді грошей немає. Тут можна сперечатися, можна сваритися, можна робити якісь заяви… Просто не існує механізму, як це зробити. Все можна вирішити, тільки якщо сісти за стіл переговорів. Навіть люди, які судяться щодо бізнесу, знають, що краще домовитися. Але у разі конфлікту між «Нафтогазом» і «Газпромом» – хто може сісти за стіл переговорів? Можливо, через років 5-10…», – говорить Олександр Охріменко.
Зазначимо, на фоні прийнятих судових рішень у Швеції і Лондоні представники «Газпрому» минулого тижня не приїхали на раніше заплановану тристоронню консультацію ЄС-РФ-Україна в Брюссель, де мали на експертному рівні обговорити питання транзиту газу через газотранспортну систему України після 2019 року і потреби Євросоюзу в газі. Ще раніше голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв заявив, що «Нафтогаз» не готовий одночасно обговорювати з РФ транзитний контракт та мирову угоду за позовами в арбітражі.

Тим часом, юрист-міжнародник, який спеціалізується на діяльності енергетичних компаній, Алан Райлі, радить росіянам після поразки у шведському суді виписати «Газпрому» чек. «Це буде вихід, який дасть змогу зберегти обличчя. Якщо ж ні, то репутаційні втрати будуть великими. Коли один європейський суд за іншим ухвалює рішення не на вашу користь, я, як юрист, просто сказав би керівництву «Газпрому»: стоп! Коли ви вже у ямі, не копайте глибше», – каже він.

У свою чергу зазначимо, що сам факт «заморожування» активів «Газпрому» по всьому світу, вже сам по собі не дає російській компанії можливостей для фінансових маневрів. Втрата репутації також б’є по фінансах. Сьогодні ринкова вартість компанії оцінюється в $55 млрд, тоді як боргові зобов’язання вже перевалили за $54 млрд. Це при тому, що десять років тому вартість російської монополії оцінювалася в $342 млрд.

Арешт активів «Газпрому» як єдиний шлях до стягнення боргу

Про те, що для Росії («Газпрому») нічого не платити Україні («Нафтогазу») – це принципове питання, – говорить в коментарі Економічним новинам голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Арештувати активів «Газпрому» по всьому світі реальніше, ніж отримати гроші від Росії напряму. Я думаю, не віддавати гроші «Нафтогазу» для «Газпрому» є питанням принципу», – сказав він.

На відміну від тих, хто скептично ставиться до можливості стягнути із «Газпрому» $2,6 млрд через арешти активів «Газпрому» по всьому світу і їх подальшої реалізації, Андрій Новак переконаний, що тільки таким шляхом «Нафтогаз» може повернути собі свої гроші. «Лише через реалізацію арештованих по всьому світі активів «Газпрому» можна буде назбирати ту суму, яку «Газпром» має повернути Україні», – каже він.

У тому, що арешт і реалізація активів «Газпрому» таки принесуть гроші «Нафтогазу», переконаний Алан Райлі. «Думаю, «Нафтогаз» таки отримає 2,6 млрд доларів. Цілком зрозуміло, що активи «Газпрому» у ЄС перевищують цю суму», – каже він.

Експерт з енергетики Михайло Гончар також позитивно оцінює успіхи України і подальші перспективи щодо стягнення з Росії виграних через Стокгольмський суд грошей шляхом накладення арештів на активи «Газпрому». «За ініціативою української сторони активи «Газпрому» уже арештовані у Нідерландах, Великій Британії та Швейцарії. Тепер треба йти ескалаційним шляхом далі й посилювати тиск на російську сторону. Наприклад, «Нафтогаз» може арештувати трубну продукцію, що перебуває у чотирьох європейських портах. Вона призначена для будівництва «Північного потоку-2». Таким чином, ми завдамо ще одного удару по «Газпрому» та ускладнимо будівництво газопроводу», – каже експерт.
Зазначимо, раніше голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявляв, що після запуску газопроводів Північний потік-2 і Турецький потік транзит російського газу через Україну скоротиться в 10 разів

Автор: Надия Михальчук

http://enovosty.com/uk/ekonomika-ukr/full/1709-aresht-aktiviv-gazpromu-chi-zmozhe-naftogaz-zneciniti-nacionalne-nadbannya-rosii

Богдан Гордасевич: Україна перемогла вже тому, що робота "Газпрому" на міжнародних ринках дезорганізована. Краще б вони одразу віддали гроші і це покращило їх імідж, а такий шлях просто в нікуди для "Газпрому", це призведе до краху головного фінансиста бюджету РФ, що нам краще за ті гроші. Дуже важливо, що ми нічого не винні.

А ви знаєте Надю?

Ну я маю на увазі особисто, Надю Савченко? Спілкувались з нею? Знаєте її близьких знайомих, рідних? Ну щоб отак попитати по-людськи: що вона за людина?
Теперішні події з Рубаном, Савченко, мені дуже нагадують події чотирирічної давнини... Коли по телевізору об"явили, що група  людей хотіла підірвати атомну станцію в Енергодарі. Там була моя рідна людина. І почались дзвінки.... більшість людей, звичайно підтримали нас, бо розуміли, що це не правда, вони прекрасно знали людину і знали, що не міг він навіть придумати такого бреду зробити... Але, на жаль, були люди, які боялись навіть здороватись з нами, або задавали питання: "Це що правда?" Тобто люди повірили в цю маячню.
Але що саме цікаве, що троє  з чотирьох звинувачених, навіть не знали, що там є Атомна станція....І головне, що люди, які дійсно патріоти країни, точно не могли вчинити такого проти країни і проти людей.
То до чого я веду: спершу ніж розвішувати ярлики, або повторювати гавкотню, яку вам вклали у вуха, перевірте інфу, вдоскональтесь в її правдивості. У крайньому разі, якщо немає фактів - краще помовчіть umnik

P.S. Заспокою особливо волнітєльних:
1. ні до яких партій не належу
2. ні за кого не агітую
3. написала бо терпіти не можу не справедливості, брехні і перекручування фактів

Землетрусу не було, але жертви від нього є


Найвеселіше в цій дурнуватій ситуації, що святкують перемогу, а країни, яка перемогла у тій війні - СРСР,  вже не існує! 



10 фактів про Україну в Другій Світовій або уроки для нащадків

1)Для українців війна розпочалась в березні 1938р., коли внаслідок Мюнхенської змови, дружні Німеччині угорські війська збройно захопили новопроголошену Карпатську Україну, що перед тим була в складі Чехо-Словаччини. В боях було втрачено 430 убитими та більше 400 пораненими бійців Карпатської України. Сукупні ж втрати січовиків, за різними даним, склали від 2 до 6,5 тисяч чоловік. Це пояснюється тим, що більшість з них загинула не в зіткненнях з регулярними угорськими частинами, а в результаті зачисток і розстрілів полонених. Угорське населення почало полювати за групами січовиків і вбивати їх на місці без суду і слідства. Січовиків, які були передані полякам, теж розстрілювали на місці.

2)У вересневій кампанії 1939 р. вже 112 тис. українців вступили у двобій з Вермахтом у складі Війська Польського, 7 834 жовнірів української національності загинули у боях з Вермахтом під польськими прапорами, а 16 тис. отримали поранення у вересневій кампанії.

3)В Україні Червона армія широко практикувала так званий достроковий призов юнаків 16 17 років, яких без підготовки та часто погано озброєних відразу кидали в бій, в результаті чого вони масово гинули.

4)Загалом у другій світовій війні загинув кожен п ятий українець. Серед військовослужбовців призову на літо 1941 року уціліли тільки 3% з загальної кількості.

5)Загальні демографічні втрати України - включно з убитими, жертвами концтаборів, депортованими та евакуйованими - становлять не менше 14 млн. чоловік. З 41,7 мільйона людей, які мешкали до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 мільйони чоловік.

6)Під час евакуації з України на Схід було забрано близько тисячі найкращих промислових підприємств України, які після війни не повернули в рідні міста. Підприємства, за створення яких український народ заплатив власною кров ю (в буквальному розумінні цього слова), упродовж 1930-х рр. стали основою створення військово-промислового комплексу в східній частині СРСР у повоєнні роки.

7)В 1941 р. радянська влада при відступі залишала випалену землю . При евакуації в Запоріжжі висадила в повітря Дніпрогес. Про це не знало ні цивільне населення, ні навіть поблизу розташовані військові частини, значна частина яких була потоплена водяним валом Дніпрогесу. В Дніпропетровську було підірвано хлібокомбінат разом із робітниками. В Одесі, при відступі Червоної армії, затопили приморські квартали разом з жителями, а поранених червоноармійців скинули в море разом із санітарними машинами. З Харкова вивезли сотні представників інтелігенції, щоб їх спалити в закритому будинку. В Умані живими замурували людей у льоху. Таких прикладів багато. І все це робили не нацисти, а комуністи при відступі.

8)Кореспондент газети Saturday Evening Post , відвідавши в 1945 p. Україну, з жахом написав: Те, що дехто намагається зобразити як російську славу , було, насамперед, українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі .

9)Друга світова війна повністю змінила етнічне обличчя українського суспільства. З України зникли такі впливові раніше національні меншини, як німці (виселили на схід СРСР або виїхали на Захід в Німеччину.), кримські татари, що впродовж віків були важливим фактором історії причорноморського регіону, в 1944 році вони були депортовані з Криму в Середню Азію, із майже 3 млн. українських євреїв війну пережили 800 тис. осіб (згодом 140 тис. з них виїхало до Польщі), із 2,5 млн. поляків до 1950 р. залишилося менше 400 тис. Натомість, кількість росіян із довоєнних 4 млн. зросла за перше повоєнне десятиліття до 7 млн. осіб.

10)Українці воювали проти Німеччини і в складі інших армій та військових частин, зокрема, багато з них служило в американській й канадській армії (в останній їх нараховувалося 40 тис.). Вони воювали і в французькому Русі опору. Тисячі українців служило у польській армії генерала Владислава Андерса і приймали участь у військових діях на британській стороні у Єгипті, Лівії й Італії. Також західні українці становили 2% складу польської дивізії ім. Тадеуша Костюшки та 70% чехословацької бригади генерала Людвіга Свободи.

Найбільша радість українця - дотягнути до завтра...


Задайте собі питання - що є зараз Україна???

"В мене є країна, я її любив
За волошки очі, люди - кораблі.
Я з нею разом пів життя прожив,
Притулившись тілом до теплої землі.

А тепер тут страшно - я розлюбив її,
Злі, сір
i очі і ржаві кораблі.
Ми так хотіли, щоб був колись тут рай,
Але зрозуміли, шо нас просто кинули!

Як лохів розвели за спинами,
Діла свої зробили, злили нас,
Мене з тобою разом в унітаз
Злили нас тут просто кинули,
Як лохів розвели за спинами,
Діла свої зробили, злили нас,
Мене з тобою разом в унітаз
Злили нас!..

Нас таких багато, не тільки я один,
Посідаєм в поїзд і втікнем хто куди.
Хай шукає щастя інший хто-небудь
Посеред ворон, які тебе клюють
..."

В пам'ять про Скрябіна

мы звери господа

мы друг на друга пишем маты с ошибками . интеллигентные люди с высшим образованием.  мы не боимся  предложить  отсосать совершенно незнакомому и идейно чуждому нам человеку который может и согласиться. мы не задумываясь  доносим друг на друга нашему общему врагу Модеру.  поэтому нас и банят. и банят ибанят ибанят. и судя по законам леса ибанить будут всегда во славу справедливости , добрососедства и девичьей беззащитности забытых впопыхах колготок (колготки - герой Ромаямы, стыреный мной для бесполезного воспитания идеалов).  но  все-таки. есть в нас и человеческое. пусть только два раздела : Рецепты и Погода.
но это Начала. Истоки  цивилизации. могу представить что там в устье. 

Италия в курсе

Площадь «Жертвам Одессы»-Италия в курсе что есть майдан:!!
•    04.02.15, 10:05

Площадь «Жертвам Одессы» взбесила украинского посла
     
 
Дом профсоюзов в Одессе
Событием национального масштаба обернулся выбор небольшого городка Чериано Лагетто (30 км от Милана) нового названия для одной из своих площадей — «Жертвам Одессы».
Как прописано в городском уставе, это название объединяет в себе память двух событий: еврейского погрома немецкими нацистами и трагедии мая прошлого года в Одессе.
Реакция украинского посла последовала незамедлительно:
«Мы собираемся говорить с итальянскими властями, а также с полицией провинции, — заявил украинский посол Евгений Перелыгин в интервью MonzaToday. - Местные власти Чериано Лагетто стараются приравнять преступления нацистов против евреев в Одессе 1941 года с трагическими событиями мая 2014 года. Это сопоставление абсолютно несостоятельно: в первом случае речь идет об уничтожении людей по этническому принципу, в то время как причиной прошлогодней трагедии стало столкновение между группами протестующих, подогретое провокаторами, в отношении которых сейчас ведется расследование правоохранительными органами».
По словам посла, такое решение властей Чериано Лагетто может даже расцениваться как клевета по отношению к украинскому государству.
«Первые результаты следствия указывают на участие граждан России в этой трагедии, — заявил Перелыгин. - Мы ждем большей ясности о причинах случившегося, но для этого нужно дождаться решения суда».
Перелыгин также посетовал, что на территории России скрывается один из подозреваемых, заместитель начальника полиции Одессы Дмитрий Фучеджи, который мог быть вовлечен в подготовку этой трагедии. Россия отказалась выдать его СБУ, и это «заставляет сомневаться по поводу честности заявлений российских властей».
По мнению посла, решение властей Чериано Ладжетто вызвано манипуляциями пророссийских политических сил. Как заметил официальный представитель Украины, на официальном сайте администрации несколько раз употребляются такие выражения как «самопровозглашенное Киевское правительство», что противоречит официальной позиции и Италии, и всего мирового сообщества.
«Итальянское правительство не только поддерживает официальные отношения с Украиной, но также пытается помочь ей в это тяжелое время военной и пропагандистской агрессии Российской Федерации. Поэтому я не могу понять, как итальянский город может сделать то, что идет вразрез с официальной позицией своего государства», — приводит слова дипломата издание.
Перелыгин считает, что мэр и администрация города не знают истинных причин трагедии в Одессе, и именно это объясняет, почему они решили назвать площадь именно так — «Жертвам Одессы». По мнению посла, после разъяснений с местными властями городу придется поменять свое решение и отказаться от названия.
Читатели газеты, в которой опубликовано интервью, оставили ряд эмоциональных комментариев:
Massimo: Я не могу в это поверить! Несмотря на все очевидные фото-видео (с места трагедии), эти украинские псевдо-политики продолжают настаивать, что за этой ужасной трагедией стоит русский враг. Как вам не стыдно!! Зная уровень информированности итальянских политиков, посол может даже преуспеть в своих бесчестных намерениях. Но помните, Одесса этого не забудет, и там знают, чем на самом деле был Майдан!
Christian: Возмутительный посол укронацистских властей, Евген Перегин, будь послом и не возмущай (вульгарно) Италию. Мы сами подумаем о названиях итальянских улиц. Большое уважение мэру и администрации Чериано Лагетто.
Roberto: Украинский посол может возвращаться в свой Киев, к себе домой, вместе с такими же как и он! (При всем уважении к украинцам, которые вовлечены в эту волну нацизма, и которые просто хотят жить в мире).
Lina: Черт подери, теперь даже украинцы указывают итальянцам, что мы можем делать, а что нет в нашей стране! Если вам это не нравится, то пакуйте чемодан, закрывайте ваше посольство и возвращайтесь на Украину к вашим нацистам!
Christian: Мне кажется позорным, что посол раздражен тем фактом, что площадь названа в память «одесситов сожженных заживо». Жители Одессы — они ведь граждане Украины, верно? Посол представляет и их интересы, ведь так? Или по мнению посла, они должны были сгореть заживо в Одессе, и жаль, что кто-то в мире пытается сделать так, чтобы о них помнили?
(с)

Наш презик -- брехливый презик

 Люди ! Если кто ещё ждёт что наш президент исполнит свои предвыборные обещания -- задумайтесь, собирался ли он их когда то выполнять.

Это видео уже выкладывали здесь, но хочу повторить.


Андрій Макаревич: потрібно не піддаватися брехні

Москва – Лідер російського рок-гурту «Машина часу», автор численних пісень і музичних проектів Андрій Макаревич 13 серпня відвідав місто Слов’янськ і селище Семенівку в Донецькій області, які недавно були відбиті українською армією у проросійських сепаратистів, а також дав концерт в пансіонаті міста Святогірськ, де розміщені біженці зі сходу України. Виступ Андрія Макаревича перед біженцями зустріли овацією: люди, яким не вистачило місць у місцевому клубі, оточили будівлю щільним кільцем і слухали пісні через відкриті вікна.
 


У Росії, проте, поїздка співака і композитора на схід України зазнала осуду: одна з газет назвала його «співаючим перед карателями», а проросійські чиновники в Криму порадили йому не приїжджати на півострів. В інтерв’ю «Голосу Америки» Андрій Макаревич розповів про поїздку і про свою реакцію на публікації, які засуджують його.

Даніла Гальперович: Чому ви поїхали до Слов’янська?

Андрій Макаревич: Як ви думаєте, котрий раз я відповідаю на це питання?

Д.Г.: Думаю, що не перший.

А.М.: І не десятий. А ви самі як думаєте, що я туди поїхав?

Д.Г.: Андрію Вадимовичу, оскільки ми з вами особисто знайомі, я собі уявляю вашу мотивацію. Але мені важлива саме ваша відповідь.

А.М.: По-перше, коли тебе просять виступити для біженців, мені здається, це треба робити абсолютно незалежно від того, де вони знаходяться. Біженці – це завжди і скрізь біженці. А, по-друге, мені було дуже цікаво побачити ці місця своїми очима, тому що останнім часом нашій офіційній пресі і телебаченню я не дуже вірю.

Д.Г.: Як можна описати те, що ви бачили? Які у вас від цієї поїздки відчуття?

А.М.: Я дуже багато різного бачив. Взагалі, війна ніякої радості у своїх картинах нікому не приносить. Але на цьому тлі я побачив і якісь хороші речі. У всякому разі, я побачив, що місто Слов’янськ, яке у нас чомусь називають Слов’янськом, практично відновлено, хоча пройшло всього три тижні з моменту закінчення бойових дій, хоча по окраїнах ще дуже багато руйнувань, і ще дуже багато роботи належить зробити. Я не знаю, як виглядають всі біженці, їх по Україні близько 100 тисяч. Вони досить рівномірно розподілені по всій території. А ті біженці, яких бачив я, для яких я виступав, а саме – діти, виглядали краще, ніж я очікував, скажу чесно. Тому що при слові «біженець» у нас виникає перед очима сумна така картина. Дуже добре працюють волонтери в цьому сенсі. Вони їм дуже здорово допомагають. Вони збирають для них гуманітарну допомогу. Вони організують їх побут. Вони працюють дуже злагоджено і дуже професійно. Власне, вони мене туди і привозили.

Д.Г.: В сам Слов’янськ?

А.М.: Де знаходяться біженці – це не Слов’янськ, це з ним поруч – Святогірськ, до Слов’янська там кілометрів 30. Святогірськ – це таке містечко навколо Святогірського монастиря, де розташовуються біженці. В основному вони в піонертаборах там містяться і в літніх будинках відпочинку.

Д.Г.: Що можна сказати про сприйняття дій Росії в тих місцях, де ви виступали?

А.М.: У мене не було можливості влаштувати якийсь діалог з глядачами. Якщо говорити про волонтерів, які організували мою поїздку, великого тепла по відношенню до Росії, до російського керівництва я у них не помітив.

Д.Г.: А що це за волонтери? Яка це організація?

А.М.: Там кілька фондів. Є фонд «Світ і порядок». Це люди, які різні абсолютно, які в мирному житті займаються хто чим –хто-то бізнесом займається, хтось студент, хтось лікар. Просто ця спільна біда їх об’єднала, і вони знайшли сили і час, щоб цим займатися.

Д.Г.: Ви сказали, що не вірите зараз російському телебаченню. Чому?

А.М.: Відбувається дикий пропагандистський накат, дуже грубий, дуже грубий, розрахований, скажімо так, на не саму просунуту частину населення, яка у нас, на жаль, становить більшість, на яку це дуже добре працює.

Д.Г.: Ви зараз говорите про російські медіа?

А.М.: Про російські, звичайно.

Д.Г.: У вас в одній з пісень є така фраза «Чим же це ви думали? Що ж це ви зробили?»У вас є відповідь на це питання – чому сталося те, що сталося?

А.М.: Я не знаю, чому наша країна весь час ходить кругами, весь час намагається наступити на одні й ті ж граблі. Я не знаю розгадки цього найголовнішого і найстрашнішого секрету. Я не розумію, чому ми такі окремі. Дуже хотів би дізнатися відповідь на це питання, але у мене його немає.

Д.Г.: У вас було багато соціальних пісень, згадати ті ж «Вогняні суперечки», або інші пісні-міркування про вибір шляху. Що, по-вашому, сталося за останні півроку з самою Росією?

А.М.: Сталося чудово проведене обдурення, обдурення дуже великої частини нашого народу. Були натиснуті такі кнопочки, найпідліші, які викликають ненависть, які викликають ворожнечу. І виявляється, що вони дуже добре працюють.

Д.Г.: Як ви вважаєте, Росії доведеться повертати Крим?

А.М.: Не знаю. Я сумніваюся, що це реально, але я абсолютно впевнений, що не було б ні громадянської війни на Україні, не було б цих численних жертв, якби не було цієї історії з Кримом.

Д.Г.: Уже маса коментаторів налаяла вас за цю поїздку. Як ви на це реагуєте?

А.М.: Розумієте, яка штука, висловлювання робляться в такий спосіб. Яка-небудь газета типу «Комсомольської правди» публікує великий заголовок «Макаревич співав перед карателями», а потім опитують відомих людей: що ви з цього приводу думаєте? Звичайно, відомі люди кажуть: «Перед карателями співати недобре». Їм не приходить в голову, що я не перед карателями співав, а перед біженцями. Ось так і будується вся пропаганда. От і все! Потім вони будуть вибачатися, але вибачатися вони будуть переді мною, а вибачатися їм треба перед своїми читачами за те, що вони їх обдурили. Ось цього, на жаль, не відбудеться.

Д.Г.: У вас збереглися зараз якісь контакти з вашими колегами-музикантами в Україні?

А.М.: Ну, що значить – контакти ?! У мене маса друзів живе в Дніпропетровську і в Києві. Звичайно, я з ними передзвонююсь.

Д.Г.: Чи, по-вашому, якийсь спосіб у вас, людей культури двох країн, щоб хоча б трошки поновити зв’язок, який був між Україною і Росією?

А.М.: Цей зв’язок неминуче відновиться. Просто тепер на це піде багато часу, на жаль. А для того, щоб вона відновилася, треба просто чесно робити свою справу і не брехати, і не піддаватися на брехню

http://ukrainian.voanews.com/content/makarevych-on-e-ukraine/2422162.html



100%, 11 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Про гильотину

Ее придумали во Франции, когда устал палач. И потом французы спрятали ее в статую Свободы и контрабандой отправили в Штаты. НО там уже был собственный электрический стул . Жопа в Америке как враг важнее головы   получается.   Вся бандитская Англия уехала за счет добропорядочных граждан в Австралию,  немцы мочили своих в Польше и дома немножко, остальных везде.
Немцы круче всех.  От них даже евреи сбежали ненадолго. Кто успел.  Потом все друг перед другом дико извинились и живут. А тут бац и мы.
Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая