Світоліна стала четвертою ракеткою світу з тенісу

Світоліна стала четвертою ракеткою світу після перемоги на Підсумковому турнірі WTA
Новини » Спорт    29.10.2018 
Фото: Еліна Світоліна (twitter.com/HKTennisOpen)
Фото: Еліна Світоліна (twitter.com/HKTennisOpen)

Українська тенісистка піднялася на три сходинки в рейтингу WTA

Перша ракетка України Еліна Світоліна завдяки перемозі на Підсумковому турнірі WTA піднялася в світовому рейтингу з сьомого на четверте місце, на якому і залишиться за підсумками року. Про це повідомляється на сайті Жіночої тенісної асоціації (WTA).

В активі українки 5350 залікових очок, вона обійшла японку Наомі Осаку, американку Слоан Стівенс і чешку Петру Квітову. Очолює рейтинг як і раніше румунка Симона Халеп. На другому місці йде німецька тенісистка Анжеліка Кербер, замикає трійку Кароліна Возняцкі з Данії.

Минулого тижня Світоліна перемогла на Підсумковому турнірі WTA, завоювавши найвагоміший титул в кар'єрі. Найвищою позицією українки в рейтингу WTA є третій рядок (11 вересня 2017). Найнижчим результатом в сезоні для 24-річної тенісистки став сьомий рядок.

Нагадаємо, попередній сезон Світоліна завершила в статусі шостої ракетки світу.

Звітує прем'єр-міністр України Володимир Гройсман

ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня, шановні колеги!

Ми ввели дуже правильну систему, вже, можливо, навіть, традицію про те, щоб кожен квартал звітувати про те, що відбувається в країні, як розвивається країна, які є проблеми, виклики і завдання. І сьогодні вчергове я буду презентувати і звітувати перед вами за 9 місяців нашої колективної діяльності.

Насправді цей звіт – це не є бравада про успіхи. Це є те, що зроблено фактично в Україні, які стоять перед нами завдання і виклики. Але дуже важливо, щоб люди розуміли, де ми знаходимося, які перед нами стоять завдання, яка реальна ситуація, і я думаю, що це є найголовніше. І, найголовніше, ми маємо бути відкритими і прозорими для людей з точки зору нашої діяльності.

І тому сьогодні я хочу в рамках засідання Уряду розпочати цей звіт за 9 місяців з конкретних цифр економічного зростання і відповідним чином інвестицій, які йдуть сьогодні в економіку, і взагалі який є тренд.

Ми маємо в ІІ кварталі зростання 3,8% ВВП при плані 3%. Це означає, що номіналом за два роки, 2017-2018 рр., ми виробимо продукції і кінцевих послуг на 1 трлн більше, ніж це було за попередні періоди. Таким чином, йдеться про те, що сьогодні у нас знижується, в тому числі, і кількість безробітних, але ми розуміємо, що одночасно має збільшуватися і зарплата, про яку я скажу трошки пізніше.

Інвестиції, зростання в будівництві 5,7% за цей період - це теж є достатньо позитивний показник. І зростає український експорт, це означає, що продукція, яка вироблена українськими руками, все більше і більше досягає міжнародних ринків, що є достатньо конкурентним і необхідним для розвитку нашої економіки.

Так зараз виглядає по 9 місяцях держбюджет, по доходах, по обсягах місцевих бюджетів без врахування того, що ми направляємо в місцеві бюджети з центрального бюджету. Йдеться про плюс 225 млрд ми додаємо до місцевих бюджетів на виконання функцій держави, а це на 27 млрд більше, ніж минулого року.

І найголовніше, що ми ухвалити стратегію поводження, управління державним боргом. Вона є достатньо системною, достатньо якісною, при її виконанні можливо буде досягти тієї мети, яку я ставлю перед собою, яка стоїть перед нами як перед державою – це зменшення боргового навантаження на Україну, особливо яке було створено в 2005-2013 рр., плюс 50 млрд дол.

Це сьогодні величезний тягар на державному бюджеті. Ви тільки подивіться, якщо йдеться, наприклад, що всі місцеві бюджети 188 млрд, то тільки на обслуговування зовнішніх та внутрішніх боргів, державного боргу ми маємо витратити 188 млрд. Це колосальний ресурс, який відволікається від економіки, від того, що міг би бути переданий реально людям на підвищення зарплат, пенсій та всього іншого. Сьогодні ми вимушені просто обслуговувати цей борг.

Хотів би декілька цифр сказати про надходження до бюджету. Одним із джерел є митні платежі. Я хотів би провести кілька порівнянь, але хочу сказати, що в цьому році порівняно з 2017 роком вже почалося зростання – плюс 22% до факту 2017 року. Думаю, що до кінця року будуть більш оптимістичні цифри, хоча, погодьтеся, зростання 22,8% – це є достатньо непоганий показник. Усього залучено 231 млрд.

Але що дуже важливо? Коли йдеться про те, що ми посилили вимоги і зробили достатньо жорсткі адміністрування по митниці, що це дало в абсолютних цифрах на день? Це офіційна інформація. Коли хтось говорить про те, що нічого не відбувається і немає боротьби, то насправді в мене відповідь тільки єдина. Я не хочу виправдовуватися, хочу просто сказати про реальні цифри. Щоденно до того, як ми розпочали посилену боротьбу з контрабандою, ми отримали 1 млрд 338 млн на день до державного бюджету, а зараз показник виріс до 1 млрд 757 млн на день. От вам різниця, трошки менше 400 з плюсом мільйонів щоденно надходить від тих посилених заходів щодо боротьби і протидії контрабанді.

Переконаний в тому, що ще в цій сфері є дуже багато резервів, які можливо використовувати, але ми також зараз будуємо нові термінали по сканерах. Це означає, що ситуація буде все більше й більше якісною. Хоча нам протистоїть цілий контрабандний світ, який займається «сірим» імпортом і десятиріччями звик на цьому заробляти сотні мільйонів і мільярди. Фактично наше завдання – направити їхні тіньові кошти до державного бюджету, що врешті й відбувається.

Управління державною власністю, що теж є дуже важливим напрямком, а я говорю про те, що нам потрібно залучати інвестиції в державне управління, державну власність, і ми затвердили вже 10 об'єктів великої приватизації, великих підприємств, на які ми будемо залучати найкращі інвестиції, які є сьогодні в Європі і в цілому в світі.

Йдеться про те, що раніше можливо це було робити, використовуючи міністерства, чиновників та всіх інших. Зараз ми від цього відмовилися. Ми найняли найкращих у світі топ-радників, які визнані в усьому світі, і вони будуть нам допомагати робити пакетні пропозиції для залучення інвестицій у державну власність.

Але дуже важливо ще є й те, що ми запровадили систему електронних торгів для малої приватизації. Зверніть увагу, буквально за декілька місяців ми вже провели 203 успішні аукціони. Це 203 об’єкти, для початку, які абсолютно конкурентно були продані.

І це означає, що на цих 203 об’єктах (у більшості з них) будуть створені нові робочі місця, нові підприємства малого і середнього бізнесу. Це означає, що якщо ми будемо йти так далі, ми побачимо, що все більше й більше буде створено таких стійких невеликих підприємств, які будуть мати достатньо непоганий рівень, у т. ч. у яких буде непоганий рівень зарплати.

Крім цього, отримано доходи в бюджети – 280 млн грн. Але що важливо? Електронні торги дають у середньому підвищення ціни вдвічі. Якщо стартова ціна, умовно кажучи (я умовно говорю), – 10 млн, то по завершенні торгів – це вже 20 млн грн надходить до бюджету.

Але навіть максимальний лот виріс у 32 рази внаслідок цих електронних торгів. Тобто ринок сам визначає, скільки це коштує і скільки люди готові за це заплатити.

Ще одна річ. Ми зробили, в тому числі, електронну форму для оренди державного майна, провели певні заходи щодо виведення з тіні. Так от, хочу вам сказати, що вже зараз ми виконали план по надходженню від оренди 2018 року. Ми вже мобілізували 1 млрд 75 млн. І це ще не кінець. Ми бачимо там серйозні резерви.

Це теж державне майно, яке використовувалося неефективно, яке в держави бралося за копійки, а потім кінцевому споживачу, кінцевому користувачу втридорога надавалося в оренду. І це означало, що ці кошти осідали в тіні. Ми будемо це викорінювати.

Ми формуємо професійний менеджмент компаній, який має підвищити прибутковість державних компаній. Зараз ми вже маємо: «Укрзалізниця», «Укренерго», «Укрпошта». Ми сформували незалежні професійні наглядові ради за цими підприємствами. Щоб не чиновник наглядав, а іноді дивився в кишеню, хто йому хабар дасть, а незалежні професійні наглядові ради.

І ми бачимо результат по державних підприємствах. За 2017 рік ми вже отримали 44,4 млрд грн доходу, коли раніше вони були повністю збиткові. Ці всі кошти йдуть доходом у державний бюджет. І потім через державний бюджет перерозподіляються на потреби держави і людей.

Важливий аспект – це детінізація зарплати. Ви пам’ятаєте про те, що я говорив, що дуже важливо, щоб заробітна плата в країні виплачувалася відкрито, публічно і легально.

Що це дає? В першу чергу, це захищає інтереси працюючої людини. Так чи інакше, рано чи пізно вона прийде до Пенсійного фонду за пенсією. Якщо вона отримувала свою заробітну плату в «конверті», це буде означати тільки єдине – що їй не буде нарахована пенсія і вона не зможе забезпечити своє життя вже в непрацездатному віці.

Окремо хочу сказати, що ми провели перевірки, хоча ми майже їх не проводили до вересня. Зараз ми проводимо їх більш масштабно, і тут є свої показники того, що підприємці почали оформлювати своїх людей на роботу, найманих працівників. В принципі я вважаю, що це вигідно і самій людині, яка наймає, роботодавцю, тому що він має легальну угоду, людина несе матеріальну відповідальність, і в принципі є регламентовані правові угоди, які не дають можливість якимось чином і в тому числі робітнику зловживати по відношенню до роботодавця. Так працює весь світ.

50 тис. працівникам, внаслідок цих перевірок, з мінімалки підвищена зарплата, тобто легалізована для них. Це означає, що у них буде більше відрахувань ЄСВ у Пенсійний фонд і буде більша пенсія. Додатково створено 47 тис. нових робочих місць, які теж легалізовані. І це тільки початок. Я вважаю, що резервів більше.

Ми в цьому році в агропромисловому комплексі розпочали ряд нових програм, зокрема питання підтримки поголів’я в країні. Ми почали підтримувати вирощування великої рогатої худоби в особистих домогосподарствах, тобто в селянських подвір’ях – там, де люди, просто не маючи коштів на утримання ВРХ, фактично не вирощували, не заводили худобу і т. д., що було надзвичайно негативно.

Тому ми вирішили, що ми надаємо в цьому році, і треба зберегти ці програми на майбутні роки, кожній родині, яка буде вирощувати теля, ми даємо підтримку 2,5 тис. грн на кожну голову для цих домогосподарств.

Що ми отримали зараз? Це тільки початок цієї програми. Ми вже отримали 103 тис. громадян, які вже отримують цю допомогу. Але ми вважаємо, що ця цифра зросте в 5-7 разів. Ми так це передбачаємо і ми йдемо до цього. Це тільки початок.

Ми впроваджуємо далі програму підтримки виробництва української сільгосптехніки. Зверніть увагу, що 2,7 тис. агровиробників прийшли і купили українську продукцію, яка вироблена українськими руками, і за це ми їм компенсували частину вартості цієї продукції.

Також ми прийняли рішення про підтримку агропідприємств, в тому числі на утримання корів. І ми вже маємо 1 тис. 200 агропідприємств, які отримали цю підтримку від держави. Я вважаю, що це треба продовжувати. Тваринництво є величезним сегментом в агропромисловому комплексі, яке може забезпечувати нам і стабільні ціни на внутрішньому ринку, і відповідну якість, і підвищувати наш експортний потенціал. Ми будемо продовжувати фінансування цих напрямків. Хоча наголошую що це тільки початок, ми тільки розпочнемо.

Що мене тут не влаштовує? Ми передбачили 1 млрд на підтримку фермерства. Зараз є багато бюрократичних проблем, які ми маємо спільно – фермери, Мінагрополітики та Уряд – врегулювати, щоб ця програма стала на широкі колії і щоб ми почали серйозно використовувати цей ресурс в інтересах розвитку українського фермерства.

Кожна програма, яку ми розпочинали, розпочиналася з мінімуму і потім набирала своїх обертів, так само, як програма виробництва сільгосптехніки. Це були десятки підприємств, це був маленький обсяг. Я навіть пам’ятаю, після півроку роботи цієї програми ми говорили, що вибірка мала, ніхто цим не цікавиться, але процес пішов, почали виробництво, і його треба тільки утримувати.

Енергетична незалежність. Це цифри, які ми мобілізували як видобуток державного газу в Україні і загального вугілля. Але ще є приватний видобуток, який дорівнює плюс 4,5 млрд куб. метрів. Це орієнтовно біля 20 млрд. Але вони продають його на вільних ринках, він не має відношення до державного.

Накопичено достатній рівень запасів газу в сховищах. Це означає, що опалювальному сезону нічого не загрожує.

Ми виділили 400 млн грн на «теплі кредити». На останньому Уряді ми виділили ще 100 млн грн. Тобто це в сумі буде 500, але це було не за 9 місяців, а відбулося в жовтні. За 9 місяців 400 млн ми направили на «теплі кредити» й акумулювали ці кошти, дали можливість акумулювати 1,1 млрд на «теплі кредити», тобто на енергомодернізацію.

З наступного року в нас впроваджується в дію новий європейський відкритий державний фонд енергоефективності. Ми розраховуємо, що в наступному році ми зможемо з різних джерел акумулювати у ньому державні кошти, кошти наших європейських та міжнародних партнерів, які виділені, по яких прийнято рішення, це не фантазія, і плюс фінансові установи, місцеві бюджети. Я думаю, що це буде сума приблизно 14 млрд грн, які будуть спрямовані на те, щоб утеплювати будинки ОСББ (багатоповерхівки), на нормальні індивідуальні пункти, щоб було якісне тепло, і воно максимально ефективно використовувалось – вікна, дахи, фасади будинків утеплені і т. д. Це дуже серйозні заходи, які будуть давати до 60% економії споживання тепла.

Що стосується ще одного питання. Я б хотів прокоментувати, я чув про те, що починають зараз говорити, що або в цьому році або в цьому опалювальному сезоні ще буде підвищена ціна газу в країні на 35%. Я хочу абсолютно чітко сказати – ні в цьому році, ні в цьому опалювальному сезоні більше ціна на газ підвищуватися не буде. Крапка. І це обов’язково. І це рішення, яке є абсолютно твердим.

Що стосується соціального захисту, то хочу підтвердити, що наша програма субсидій, яку ми розширили зараз і спростили доступ до неї, дасть можливість захистити всіх тих, я це підкреслюю, хто буде потребувати цього захисту. І найголовніше, у кого є сьогодні невисокі доходи, вони вже є на субсидіях, і будь-яке підвищення зараз взагалі вас ніяким чином не торкнеться. Тобто ми тут захистимо, і тут проблем теж не буде. Тому я просив би враховувати цих два важливих аспекта.

По дорогах, я говорю про факт 9 місяців, що вже відремонтовано, це тисячі кілометрів доріг державного значення. Але роботи ще продовжуються і будуть завершені. Звісно, ця цифра підвищиться, тільки 80% плану робіт виконано, якщо дозволить погода, ми це зробимо більше. Але сюди треба додати місцеві дороги, місцевого значення, дороги в містах і т. д., це будуть тисячі кілометрів, які відремонтовані внаслідок державної підтримки і реформи децентралізації.

Окремо хотів би сказати про «соціальний ліфт», про який ми дуже часто чуємо, коли говорять про те, що треба створювати «соціальні ліфти» для того, щоб звичайні люди могли приходити у владу працювати. Я абсолютно з цим згоден, це правильно. І я хочу сказати, що такий ліфт ми створили. Цей ліфт має назву «нова державна служба в Україні». Це абсолютно публічний, абсолютно відкритий добір людей, які мають бажання і якості працювати в державній владі.

Хочу вам сказати, що ми провели 1093 конкурси, на які претендують 25 тис. людей. Це 25 тис. людей не по блату, це 25 тис. людей по публічних відкритих конкурсах, які дають можливість проявити свої здібності і піти працювати в державний сектор. Це перше, що ми зробили, і ми рухаємося в цьому питанні далі.

Окремо хотів би сказати, що дуже важливо мінімізувати контакт людини з чиновником, тобто всі державні послуги ми маємо перевести в електронний формат, і вони мають надаватися тільки в центрах адміністративних послуг, які вже створені. Біля 800 центрів надання адміністративних послуг у країні створено.

Але дуже важливо розвивати дистанційні послуги, щоб можна було в мережу Інтернет зайти і оформити. Зараз можливо оформити допомогу на дитину. Зараз можливо оформити навіть субсидію і багато інших послуг. Фактично 90 електронних послуг сьогодні вже є в доступі для того, щоб людина могла, не виходячи зі свого помешкання, роботи чи просто під час подорожі, в електронному варіанті отримати ті чи інші послуги. І цей перелік буде постійно розширюватися.

Ми не можемо похизуватися тим, що ми маємо величезні рівні в рейтингах по багатьох позиціях, але є й ті, в яких ми маємо лідируючі позиції, в тому числі, що стосується відкритих даних. Ми стали однією з найбільш відкритих країн, де доступ до даних є абсолютно простим і необмеженим.

Децентралізація продовжується. Що дуже важливо? Що через механізми створення об’єднаних і самодостатніх громад вже на території громад живе 7,1 млн людей. І фактично ми маємо зараз 838 створених громад. Але не по всіх ще проведені вибори. Тобто фактично процес пішов у незворотньому напрямі. Треба децентралізацію підсилювати. Є багато технічних питань, які потрібно ще вирішувати. Але в цілому ця реформа є достатньо успішною.

Окремо хотів би сказати про медичну реформу. Зверніть, будь ласка, увагу, я чую зараз, що багато хто... Люди, я з вами абсолютно згоден, з кожним українським громадянином, що охорона здоров'я є в поганому стані. Я з цим згоден. Я навіть не сперечаюся. І ви праві.

Але коли про це говорять політики, я дещо іноді слухаю це і просто розумію, що вони хочуть сподобатися своїм майбутнім виборцям. І тому розказують їм, як усе погано.

Насправді ми розпочали фундаментальні зміни. Їх дуже важко зараз відчути. Дуже важко, тому що, коли ми говоримо про будівництво доріг, дуже просто побудувати кілометр дороги. Дуже просто! Я приїду, скажу: «Ось дорога. Ось проект. І ось ми її побудуємо за, умовно кажучи, тиждень». І люди побачать, що за тиждень це відбулося.

Але в медицині так неможливо. Це все потребує часу, зусиль. Багато є неоднозначних питань. Багато є проблем. І тому нам треба розпочинати ці зміни, щоб прийти врешті-решт до результату. І ми їх розпочали. Я розумію навіть те, що ми їх розпочали і можемо на себе накликати дуже багато негативу. Але питання не в негативі, а питання в тому, що врешті-решт отримають люди.

Так от, я хочу сказати, якщо продовжувати цю медичну реформу, через два, три, п'ять років люди отримають нову якість медицини в Україні. Я в цьому глибоко переконаний з точки зору інфраструктури і так далі.

Але є ще один аспект, який треба сьогодні враховувати – це медична освіта, тому що для того ми можемо створити лікарні, амбулаторії, техніку, але треба готувати якісні професійні кадри, які приходять лікувати. Погодьтесь, що це дуже велике і серйозне завдання. Але я глибоко переконаний у тому, що ми можемо його реалізувати.

Так ось, 20 млн українців вже сьогодні отримали свого персонального лікаря. І найголовніше, що ці лікарі, а їх десятки тисяч сьогодні по Україні, почали отримувати за цих своїх пацієнтів, клієнтів абсолютно нову зарплату. Якщо раніше вона була 5-6 тис. на місяць, то сьогодні такі лікарі вже починають отримувати від 12 до 18 тис. Погодьтесь, що це зовсім нова мотивація для лікаря. Але він отримує не просто так фіксовану зарплату, а він отримує за кожного з вас кошти. Тобто він має до вас ставитися з повагою, компетентно, він має дбати про ваше здоров'я, щоб ви від нього (а ви вже маєте право це зробити) не перейшли до іншого лікаря. І таким чином це все буде давати йому можливість отримувати постійну зарплату саме за послугу, яку він надає вам.

Тому цей процес розпочався. 623 медзаклади вже мають прямі договори зі Службою здоров'я. Пам'ятаєте, ми розпочинали, було 159 закладів, були сотні тисяч людей, які починали входити в програму. Вже це мільйони.

А на наступний рік буде нова програма – безкоштовні аналізи, УЗД, дослідження з 1 липня наступного року для всіх українських громадян вже в лікарнях. Це буде ще один дуже важливий крок щодо якості.

Програма «Доступні ліки». У нас були сотні аптек, якщо ви пам’ятаєте. Зараз, дивіться, 7 тис. 937 аптек вже працюють в цій загальній системі програми. І ми виписали вже з початку року 14 млн рецептів, за декілька років функціонування програми, по-моєму, 25 млн рецептів. Тобто фактично люди отримали можливість доступу до безкоштовних якісних ліків для того, щоб отримати необхідне лікування.

Кожна програма, яку ми розпочинали, вона розпочиналась з нуля. По кожній був скептицизм, хтось казав, що буде добре або недобре. Але всі вони почали працювати. Найголовніше завдання – розширити перелік людей, які їх отримують і потребують цих ліків, і довезти буквально до села, туди, де сьогодні є проблеми доставки цих ліків. Ми цим питанням сьогодні займаємося, тому що маємо подбати про всіх людей незалежно від того, де вони живуть – в маленькому селі чи у великому місті.

Дошкільна освіта. Вже за 9 місяців нам вдалося спільно з місцевими органами влади в тому числі, і ми це фінансуємо з державного Фонду регіонального розвитку (кошти від децентралізації), зменшити чергу в дитсадки і збільшити кількість на 16 тис. місць у дитсадках. Як ви пам’ятаєте, до 2020 року в Україні має бути нульова черга до садочків, а це означає, що кожна українська дитина має право і має бути забезпечена можливістю навчатися у нормальному дитячому садочку, і ми з вами маємо це забезпечити і забезпечимо.

«Нова українська школа» затверджена, ми починаємо її впровадження і будемо продовжувати в наступному році.

Інклюзія в освіті є дуже важливою, особливо в дитсадках, і створюються такі групи, в тому числі інклюзивні ресурсні центри, які повністю адаптовані для особливих потреб.

Ще одна позиція – ініціатива Мін’юсту «Чужих дітей не буває». Вона, можливо, ініціатива Мін’юсту, але в моєму серці, як і в більшості людей, думаю, вона займає особливе місце. Йдеться про те, що чужих дітей не буває, це правда. І багато речей було прийнято Парламентом за ініціативою нашого Уряду про те, щоб максимально посилити вимоги до батьків, які забувають про своїх дітей. Сьогодні ми маємо вже достатньо серйозні результати, коли батьки, які кидають свою дитину напризволяще, починають поважати свою дитину через те, що держава приділила цьому значну увагу.

З початку року ми маємо 3,6 млрд сплачених аліментів і стягування аліментів – приблизно 100 млн на тиждень. Ми маємо таку цифру, коли 100 млн на тиждень від батьків переходить дітям як заборгованість.

Агрорейдерство. Ми з ним серйозно працюємо, і тут потрібно подякувати Нацполіції. Окремо працюють штаби Мін’юсту, Мінагрополітики, в облдержадміністраціях. Якщо десь щось відбувається – одразу реагують. Але треба віддати належне Нацполіції. Я хочу подякувати всім працівникам Нацполіції за те, що наші хлопці, спецпідрозділи одразу виїжджають на місця, коли «псевдоздорові» хлопці починають розмахувати не дай Бог зброєю або ще чимось, нападати на якісь врожаї або землі. Вони зразу приїжджають, обличчям у підлогу або землю, заарештовують, і дякую українським судам, що одразу ці люди йдуть до в’язниці на декілька місяців як запобіжний захід. Я вважаю, що це абсолютно правильно, в країні треба наводити порядок і там, де потрібно, застосувати розумну силу, її треба застосовувати, бо нікому не дозволено приїжджати на агропромислове підприємство і починати там наводити безлад. Тому всім дякую і вважаю, що треба по закону далі і продовжувати наводити порядок і не тільки в цій сфері.

Окрема тема – це безоплатна правова допомога. В цьому році більше 400 тис. українських громадян отримали її безоплатно. Це дуже важливо, бо іноді у людини стається якась біда, юридичні проблеми, і їй не було куди йти. Зараз вона може йти з ініціативою Мін’юсту в такі центри отримувати правову допомогу безкоштовно абсолютно. Я вважаю, що це теж є достатньо позитивний крок, який запроваджений нашим Урядом.

Про обороноздатність. Хотів би підкреслити, що ми вже профінансували 118 млрд грн. Окремо було вироблено 2 тис. 57 одиниць нового і відновленого озброєння, яке передано вже на Збройні Сили України. Тобто фактично всі програми формуються і фінансуються відповідно до тих розписів, які були забезпечені, які були затверджені.

Але треба сказати сьогодні і про соціальний захист наших воїнів. Ми розподілили 667 квартир, які вручаються їхнім родинам, і це є теж важливий аспект, тому що житло має надзвичайно важливе значення.

Ви знаєте, що створюються нові умови для військовослужбовців, які служать, безпосередньо виконують свої обов’язки, це йдеться про планування будівництва нових казарм. І також виділення, як закон передбачає, майже 20 тис. ділянок нашим воїнам АТО.

Але хотів би також сказати, згадав за земельні ділянки і про те, що, як ви пам'ятаєте, 31 січня 2018 року у цій залі я пообіцяв, що ми передамо ОТГ землю поза межами населених пунктів. Можу сказати, що до кінця року ми максимально це виконаємо, і там, де все буде технічно можливо, всі отримають ці землі, і ми вже їх передаємо, системно, постійно, і це слово, яке було вам дано, я говорю сьогодні головам ОТГ, воно буде додержано і ви отримаєте цю землю.

Відновлення сходу. Зрозуміло, що проблем є дуже багато по сходу, і тут не про все сказано, що було зроблено і буде робитися. Це і будівництво нових доріг, які, в тому числі, ведуть на схід, це і відновлення інфраструктури КПП. Звісно, хочу сказати, що давно це потрібно було зробити, зараз ця робота відбувається, але в нелюдських умовах люди перетинають лінію розмежування. Так бути не повинно. Є відповідне доручення, яке голови адміністрацій виконують. І ми коштами теж це забезпечили.

Багато є питань по відновленню житлових будинків і приватного житлового фонду внаслідок обстрілів, інших подій. Нам треба це все відновлювати. І ми цим питанням теж займаємося і допомагаємо.

Зрозуміло, що ми маємо бути готові до того, коли буде звільнений український Донбас для того, щоб його відновлювати. Але це вже будуть зовсім інші масштаби. Ми розуміємо, які руйнації там відбулися внаслідок російської агресії і російського війська, атаки російського війська.

Окремо, колеги. Дев’ять місяців пройшло. Ми вже маємо, завершено 29 нових українських фільмів. Я вважаю, що це в принципі дуже прекрасна динаміка, яка стала можливою за рахунок підтримки держави.

Вперше запускаємо 17 серіалів. І це буде абсолютно вже нова акторська школа. Це буде вже країна кіноіндустрії. Я думаю, що кіноіндустрія може нам приносити достатньо серйозні доходи, в тому числі і до державного бюджету. І в бюджеті місцевих розвивається дуже багато супутньої інфраструктури. Це уже важливий напрямок, який теж буде формувати частинку національної економіки.

Але дуже важливо, що, по великому рахунку, ми маємо прекрасні таланти, які мають розвиватися. І в цьому контексті ми створюємо такі умови підтримки кінематографа.

І завершу я на спортивних змаганнях, які сьогодні реалізуються. Але хочу також зазначити, що ми почали відновлювати й спортивну інфраструктуру.

Фактично в кожній області відбувається будівництво спортивних об’єктів, їх реконструкція з часткою фінансування держави. Так чи інакше відновлюємо спортивні зали, відновлюємо спортивні стадіони. Робимо інші заходи по спортивній інфраструктурі. Масовість спорту має бути забезпечена, щоб люди мали доступ до спортивної інфраструктури.

І, по великому рахунку, це вже ми говоримо про професійний спорт. А ще ми говоримо про масовий спорт. І дуже важливо, щоб ми мали серйозне коло заохочених до масового спорту. Все ж таки це здоров’я людей. Це зовсім інший рівень.

А те, що ми можемо пишатися нашими спортсменами, їхніми досягненнями, думаю, що ні в кого немає сумніву.

Завершуючи короткий звіт за 9 місяців, зрозуміло, я сказав не про все. У нас є багато й інших питань, є багато викликів і проблем. Але що дуже важливо?

На мій погляд, ми маємо зараз десятий місяць, який доходить до завершення. Наше завдання – планово, якісно завершити 2018 рік. Але треба також дивитися і в 2019 рік. І тут ключове значення в 2019 році має збалансований правдивий національний бюджет 2019 року. Такий бюджет ми подали до українського Парламенту. Він був ухвалений в першому читанні. Зараз він доопрацьовується до другого читання спільно з українським Парламентом, і я маю надію на те, і треба так зробити, щоб до 1 грудня Україна отримала збалансований абсолютно реалістичний Державний бюджет.

Це буде означати єдине, що після ухвалення бюджету ми будемо абсолютно прогнозовано і якісно дивитися у 2019 рік, який є непростим з огляду, в тому числі, на політичні баталії і політичні виборчі кампанії. Але я хочу сказати, що претенденти на позиції будуть змагатися за свій власний рейтинг і за своє місце в політиці, а ми будемо з вами, як завжди, боротися і змагатися за успіх України і за стабільність в нашій країні.

Тому крок за кроком, я думаю, що ми будемо долати всі проблеми і вибудовувати ту якість життя, яку заслуговують всі українці.

Дякую за увагу!

До відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи

Президент підписав Указ «Про відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи»

24 жовтня 2018 року - 11:33

Президент підписав Указ «Про відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи»

Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи».

Указ видано з метою належного відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи, у зв'язку з п'ятою річницею початку масових акцій громадського протесту, що відбулися під час Революції Гідності у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, вшанування громадянського подвигу учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Актом доручено Кабінету Міністрів України утворити Організаційний комітет із підготовки та відзначення у 2018 році Дня Гідності та Свободи, затвердити і забезпечити виконання відповідного плану заходів.

Окремо визначено завдання Уряду вжити разом з Київською міською державною адміністрацією невідкладних заходів щодо забезпечення Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності обладнаними приміщеннями для розміщення експозицій та зберігання музейних предметів.

Указ містить низку завдань центральним та місцевим органам виконавчої влади, спрямованих на належне відзначення Дня Гідності та Свободи в Україні та за кордоном у 2018 році.

Дума про кредити та економічне зростання з рання

Кредит від МВФ, держбюджет, інвестиції та економічне зростання України в оцінках Світового банку

Тривалі переговори України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) нарешті принесли довгоочікуваний результат. Кредитний транш в розмірі майже $4 млрд. має надійти на початку наступного року відразу по прийняттю українськими парламентаріями держбюджету-2019 та погодження рішення Виконавчою радою організації. Ці кошти є критичними не тільки для фінансування зовнішнього боргу держави, пік виплат по якому припадає на наступні два роки і становитиме майже третину бюджету, що без додаткових валютних ресурсів здійснити буде практично неможливо, але і для позитивного сигналу іншим потенційним міжнародним донорам та поліпшення інвестиційних настроїв в цілому. Зокрема, за ходом переговорного процесу України та МВФ пильно спостерігає наш інший важливий партнер – Світовий банк (СБ). То ж наскільки важливою для України є дана фінансова підтримка, на що необхідно звернути увагу керівництву, щоб покращити інвестиційну привабливість країни, наскільки збалансованим буде бюджет 2019 року та яку ціну за це повинні заплатити українські громадяни «ЕН» розповіла економіст представництва Світового банку в Україні Анастасія Головач.

Кредит від МВФ, держбюджет, інвестиції та економічне зростання України в оцінках Світового банку

Світовий банк  нещодавно презентував прогноз економічного зростання щодо України. Та чи не занадто оптимістичні цифри на поточний і наступний рік, враховуючи, що країна увійшла в передвиборчі перегони, коли рівень політичного популізму буде зростати і  країні буде не до реформ? , інформують Економічні Новини.

Прогноз на 2018 рік ми не вважаємо оптимістичним. За результатами першого півріччя, економіка України зросла на 3,5%. На кінець року ми прогнозуємо 3,3%, тобто ми закладаємо певне сповільнення темпів економічного зростання у другому півріччі. Цього року ми мали аномально ранній врожай, але протягом другого півріччя ситуація буде вирівнюватися. Порівняно з минулими роками ми можемо побачити навіть незначне скорочення, оскільки сам по собі врожай не рекордно великий. Окрім того, логістичні проблеми в Азовському морі мали негативний вплив на промислове виробництво, насамперед на металургію. Наприкінці серпня ситуація дещо покращилася і затримка суден через Керченський міст, за інформацією великих гравців, становила майже 4 дні, що вже не так критично. Але обсяги виробництва в літні місяці було втрачено.

Що ж стосується 2019 року, то в наш базовий сценарій ми закладали прискорення впровадження реформ і відновлення співпраці із міжнародними кредиторами. Ми не вважаємо, що цей сценарій є нереалістичним, оскільки Україні на наступний рік потрібно погасити близько 7% ВВП зовнішнього і внутрішнього державного боргу. І якщо не буде додаткового притоку валюти в країну, то фактично це має фінансуватися з резервів. На сьогодні резерви країни становлять $16,6 млрд. Це еквівалент 2,6 місяців покриття імпорту наступного року, що  є не дуже комфортним рівнем. Саме тому ми думаємо, що без додаткових запозичень від МВФ, СБ, від Євросоюзу (ЄС) ситуація на валютному ринку може суттєво погіршитися, що небажано у рік виборів. В України просто немає кращої альтернативи, ніж впроваджувати реформи, передбачені програмою МВФ та інших міжнародних партнерів. Можливо, такий сценарій оптимістичний, але реальний відносно того, що нікому невигідно допускати «гойдалки» на валютному ринку, дестабілізувати резерви і банківську систему в цілому.

Які ще показники бралися за основу в прогнозі?

Читайте: "Відвертий прорахунок": Озвучена серйозна помилка України в переговорах з МВФ

Протягом двох років ми бачимо великі темпи зростання внутрішнього споживання – 6,7% та 4,2%. Це дає певний поштовх для розвитку галузей, які орієнтуються на внутрішній попит. Ми не очікуємо, що у передвиборчий рік буде зменшуватися внутрішній попит. Тим паче, що з’являються додаткові важелі його стимулювання: як зовнішні (зростання надходжень від заробітчан), так і внутрішні. Тому цей фактор  впливатиме на зростання економіки.

Крім того, за нашими оцінками, наступного року, найбільшим із факторів, які роблять внесок у зростання ВВП, буде чистий експорт. Не тому, що ми очікуємо, що країна зможе більше експортувати. У нас досить стримані прогнози щодо цін на український експорт і щодо його попиту, а за рахунок очікуваного сповільнення темпів росту імпорту проміжних товарів.

Протягом останніх двох років імпорт зростав високими темпами через так звані проміжні або інвестиційні товари. Це було пов’язано з відносно високими темпами зростання капіталовкладень в основний капітал. І в рік виборів традиційно в Україні інвестиційний попит суттєво знижується.

Читайте: Місія МВФ завершила роботу в Україні. Підсумкові заяви

Тому ми закладали невисокі темпи зростання інвестицій в основний капітал. Якщо на цей рік ми очікуємо близько 10%, то на наступний рік – лише 4%. Таким чином навіть при збереженні нинішніх тенденцій в експорті, де темпи зростання залишаються на рівні 1%, через скорочення імпорту проміжних товарів, внесок чистого експорту в економічне зростання збільшується.

В цілому важливо розуміти, що зростання на 3,5% – це недостатньо високий показник, якщо порівнювати з падінням, яке економіка бачила протягом кризи.

Чинники, які сьогодні впливають на показники росту економіки в Україні відомі. Проте війна на Донбасі триває вже не перший рік. Як Ви оцінюєте спроби держави диверсифікувати свої ринки?

Основна роль має належати приватному сектору. Держава має створити умови, які б стимулювали приватний сектор переорієнтовуватися з традиційних сировинних ринків на нові, з більшою доданою вартістю. 20 років у нас була одна структура економіки і одні напрямки для експорту, потім стався великий шок. Ми спеціально досліджували цю тему. Тому під час нашого останнього економічного огляду ми підготували спеціальну аналітичну записку щодо потенціалу України у сфері зовнішньої торгівлі. У ній сказано, що протягом останніх років структура економіки суттєво не змінилася і тільки зараз відбуваються перші трансформації. Нова економіка проти старої починає розвиватися швидшими темпами. З’являються нетрадиційні промисловості. Наприклад, виробництво дротів для автомобілей. Це саме той випадок, коли Україна починає повноправною мірою брати участь у світових ланцюжках створення доданої вартості. Але на сьогодні цей потенціал абсолютно нереалізований. Таких прикладів, як із дротами, має бути більше.

Що повинна робити держава для покращення інвестиційних настроїв? Забезпечити верховенство права та справедливу систему судочинства, серед іншого завершити побудову антикорупційних інституцій. Майже всі опитування інвесторів показують, що першочерговою умовою для виходу на український ринок є ефективна система протидії і боротьби з корупцією. І, звісно, потрібна також дієва банківська система.

Відновлення довіри інвесторів та поступова якісна зміна структури економіки і будуть відповіддю на те, як Україні бути менш  чутливою до зовнішніх потрясінь.

Яка Ваша оцінка інвестиційної привабливості України на сьогодні і чи можна ситуацію в найближчі роки переломити в кращу сторону?

Все впирається в незавершеність зазначених реформ, навіть якщо Україна має певні конкурентні переваги, як от: дешеву робочу силу, кваліфікованих людей, земельні ресурси. Поки немає базової гарантії прав власності і довіри до системи держаних інституцій, ситуацію з недостатністю інвестицій буде неможливо переломити найближчим часом. Крім того, економічна стабільність також є важливою складовою інвестиційного клімату. Якщо інвестори очікують, що протягом наступного року з якихось причин в Україні буде макроекономічна нестабільність, волатильність на валютному ринку, в банківській системі, ніхто не інвестуватиме навіть за умови створення Антикорупційного суду. Ніхто не любить нестабільності і непередбачуваності.

На минулому тижні представники МВФ і українська влада досягли домовленості в рамках економічної політики по введенню нового 14-місячного угоди Stand-By (SBA) на $ 3,9 млрд., що замінить програму розширеного фінансування (EFF), затверджену в березні 2015 року, яка повинна була завершитися в березні 2019 р. Наскільки цей момент є визначальним для співпраці України та СБ?

Хоча ми й тісно співпрацюємо з МВФ, СБ не розглядає партнерство з Україною через співпрацю з МВФ. Але для СБ є дві основні умови: макроекономічна стабільність і виконання повною мірою узгодженої матриці реформ. На сьогодні в Україні макроекономічна стабільність в середньостроковій перспективі без програми МВФ неможлива. Тому динаміка нашої співпраці пов’язана і залежить від того, наскільки Україна зможе реалізувати заходи, направлені на підтримання макроекономічної стабільності. Ми бачимо, що відбувається в Аргентині, Туреччині… Інвестори не дуже схильні інвестувати в країни, що розвиваються, особливо в країни з високими потребами у фінансуванні. Ринки зовнішніх запозичень без програми МВФ фактично закриті для України. То ж позитивно, що сторонам вдалося домовитися щодо подальшої співпраці.

Для нас також важливо, щоб наш пакет реформ був ухвалений парламентом і підписаний президентом. Тут фактично більшість наших домовленостей виконані.

Наскільки підвищення тарифів на газ на догоду МВФ в нинішніх економічних умовах себе виправдовує?

Тарифи – дещо ширша історія, ніж просто передумова збалансованості бюджету. Природний газ –це товар. Держава є його власником і має зобов’язання перед своїми громадянами використовувати ресурс найбільш ефективним чином. Що держава може з цим газом зробити? Може віддати його населенню. Може продати його на зовнішніх ринках. Як ефективний власник держава має вибирати найвигідніший варіант. Тому вважається, що для ефективного використання газу на благо всіх жителів України, його ціна на внутрішньому ринку має відповідати ціні на зовнішніх ринках.

На сьогодні це не так. Ми перебуваємо в тій в ситуації, коли один товар має дві різні ціни, що створює величезні ризики для корупції. Від цього не виграють ні люди, ні країна, ні бюджет. Навіть якщо склалося так, що НАК «Нафтогаз» має позитивні грошові потоки без підняття тарифів на газ і фіскальна ситуація, на перший погляд, не страждає, фундаментально не правильно створювати розрив в ціні між одним і тим самим продуктом. Ідея не тільки фіскальна, але структурна, економічна. Ресурс, яким володіє Україна, має мати справедливу цінність.

Тоді що можна сказати про механізми соціального захисту держави?

Друга сторона медалі – те, що держава має захищати людей, котрі не можуть сплачувати цю ціну. Житлово-комунальна субсидія від самого початку створювалася, щоб захистити вразливі версти населення. Програма існує з 2015 року. Але за останні три роки вона покрила таку кількість домогосподарств, що стала дуже дорогою для бюджету. Тому нині стоїть питання щодо її ефективності. Ідея ж була не в тому, щоб підняти ціну на газ і всім дати субсидію, а захистити тільки тих, хто цього потребує. Всі інші мають сплачувати справедливу ціну. За таким принципом працює весь світ. Наразі необхідно покращити таргетування житлово-комунальної субсидії, щоб вона максимально допомагала саме вразливим категоріям громадян.

Однією з умов продовження співпраці України з міжнародними кредиторами значиться, в тому числі створення Антикорупційного суду. Чи є реальні зрушення в цьому напрямку, окрім прийняття відповідного  закону?

Ідея в тому, щоб це був виокремлений спеціалізований суд, який би розглядав саме справи, пов’язані з корупцією високопосадовців. Адже часто, коли проводяться певні розслідування, такі справи застряють в судах через перевантаження іншими справами, які не менш важливі, але мають іншу специфіку. Задумка в тому, щоб зробити повністю завершену вертикаль з моменту подання декларації, розслідування можливих зловживань до моменту забезпечення справедливого суду. Ухвалення закону про Антикорупційний суд – це одна з реформ, яку ми підтримали своєю програмою. Зараз іде робота з його впровадження. Ми сподіваємося, що це буде зроблено, оскільки це одна з передумов забезпечення притоку іноземних інвестицій в Україну і покращення інвестиційних настроїв. Без цього взагалі дуже складно говорити про стале економічне зростання.

Що Ви можете сказати про проект державного бюджету на 2019 рік?

Важливо дотримуватися фіскальної дисципліни. Цього року в першій половині півріччя ситуація була досить складною, оскільки певні джерела надходжень в бюджет не виконувалися. В липні були навіть проблеми з виплатою пенсій. Це відбувається тому, що інколи плани доходів можуть бути досить нереалістичними.

Тому в роки, коли треба забезпечити потребу у зовнішньому фінансуванні, дуже важливо, щоб бюджет був із реалістичною дохідною частиною, а видатки відповідали наявним фінансовим можливостям, щоб дефіцит не перевищував 2,5% від ВВП.

Ми позитивно оцінюємо проект бюджету, поданий на розгляд парламенту. Дохідна частина виглядає досить реалістичною і краще прорахована, ніж торік. Видаткова частина не роздувається, хоча могла б бути більш структурною. Зростання видатків на заробітну плату у рік перед виборами утримано в межах 12%, що дорівнює зростанню номінального ВВП. Деякі інші видаткові частини також в межах норми. Наскільки вдасться за нього проголосувати в такому вигляді – питання. Але спроба зробити гарний реалістичний бюджет є. Дуже важливо, щоб ті, хто голосуватимуть за цей бюджет, розуміли, це є критично важливий документ, який має допомогти нам уникнути негативних економічних явищ, як-от дефолту, падіння резервів, нестабільності на валютному ринку. І щоб на його основі запрацювала програма міжнародних донорів.

Сьогодні активно ведуться розмови про заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал. Яке підводне каміння може ховатися за цією пропозицією?

Це все можна обговорювати на експертному рівні. Але світовий досвід показує, що в перший рік, коли відбувалися такі зміни, втрати дорівнювали втратам від скасування податку на прибуток. А в Україні це більш ніж 2,5%ВВП. І якщо його скасують наступного року, — це щонайменше мінус 2,5% ВВП. Шалена сума. Є різні оцінки скільки Україна може отримати від введення нового податку, що компенсувати ці втрати. Але для України це новий податок, тому реалістично передбачити, скільки отримає в цьому випадку бюджет країни, наразі практично не можливо. Крім того, це досить екзотичний податок, який використовується лише в невеликих країнах із маленькою часткою державного сектора. Естонію часто згадують як позитивний приклад. Однак естонський бюджет не перенавантажений соціальними видатками, як-то: зарплатами бюджетникам, видатками на медицину, освіту, субсидіями. І введення цього податку відбувалося паралельно зі скороченням видаткових статей. В Україні, якщо подивитися на видаткову частину бюджету, то у 2019 році не плануються такі фундаментальні скорочення, які б компенсували можливі втрати. Такі реформи, на нашу думку, потрібно робити більш виважено і системно.

Можна розглядати, яким  чином вводити цей податок в Україні. Але робити це в рік, коли дохідна частина бюджету і так крихка, видатки незрозуміло куди різати, а позитивний ефект від цього для економіки під питанням, поки ризиковано. Це питання можна обговорювати в експертних колах, але вносити як серйозну пропозицію для бюджету 2019 року небезпечно.

Було сказано, що після відновлення співпраці з МВФ Україна може отримати бюджетні гарантії від СБ на суму $ 800 млн. Куди планують направити ці гроші і під які умови вони надаються? Як взагалі відбувається розподілення робити в світі між СБ і МВФ?

МВФ направляє свої гроші зазвичай в резерви Центробанку і допомагає боротися з макроекономічними кризами, проблемами з  валютним курсом, платіжним балансом. Світовий банк – longterm developing partner, тобто довгостроковий партнер. Ми дуже тісно працюємо з МВФ, намагаємося, щоб наші програми доповнювали одна одну. Але наш мандат – підтримувати структурні реформи на довгострокову перспективу, які б допомагали країні ефективно долати бідність. Наші програми називаються позикою на політику розвитку. У попередні роки ми зробили чотири таких позики: дві загальні і дві на реформи банківського сектора. Сумарно майже $2,5 млрд. позик з 2014 року. Наші гроші йдуть до бюджету. Уряд має право розпоряджатися ними як завгодно після того, як програма реформ ухвалена. Цього разу ми робимо фактично ту ж саму позику на політику розвитку, тільки у формі гарантії.

Цей інструмент не новий для СБ. Він активно використовується іншими країнами в регіоні, що допомагає, з одного боку, збільшити обсяг запозичень, з другого – зменшити вартість цих запозичень, зробити певний орієнтир для інших інвесторів. Тобто в даному випадку ідея в тому, що Україна під гарантію СБ зможе залучити відносно дешеві ресурси, порівняно з іншими опціями, які наразі існують. 283 times, Автор: Ксения ЛАЗОРЕНКО 22.10.2018 

Вселенський патріарх не поступиться нападкам РПЦ

Вселенський патріарх не поступиться: Варфоломій зробив важливу заяву стосовно реакції РПЦ на Томос



Вселенський патріарх добре знає про «добре оплачувані статті» та «чорну пропаганду» з російської сторони
Вселенський патріарх Варфоломій заявив, що не буде відступати стосовно свого рішення надання автокефалії Української православної церкви.

Про це він розповів на засіданні міського правління грецької діаспори в Константинополі, повідомляє видання Orthodoxia.info.

Він готовий підтримати Україну, незважаючи на тиск, який чинить Російська православна церква.

Варфоломій зазначив, що привілеї Константинополя засновані на рішеннях та канонах Вселенських соборів і є обов'язковими до виконання абсолютно всім у Православ'ї.

Також патріарх зазначив, що добре знає про існування «добре оплачуваних статтей» та про «чорну пропаганду» з російської сторони, яка спрямована проти Вселенського патріархату.

Нещодавно, 15 жовтня Синод Російської православної церкви прийняв рішення про повний розрив відносин із Константинопольським патріархатом. Проте в Константинополі повідомили, що не будуть розривати відносини з РПЦ.

Новина про те, що на засіданні Синоду ухвалили рішення надати Українській православній церкві Томос про автокефалію, викликала захоплення у користувачів соціальних мереж. Інтернет кишить коментарями, в яких підкреслюється: боротьба за Томос йшла протягом життя багатьох поколінь.

Для України це величезний прорив, яким вплив і насадження "духовних ідеалів" з боку РПЦ скасовується назавжди. У соціальних мережах коментарі залишають як пересічні українці, так і відомі блогери, артисти, волонтери і політики.

Томос, який свідчить про те, що УПЦ стала незалежною церквою, отримає новий керівник, якого обиратимуть на Об'єднавчому соборі. Про це розповів Філарет - Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату.
Вселенський патріарх не поступиться: Варфоломій зробив важливу заяву стосовно реакції РПЦ на Томос
Вселенський патріарх добре знає про «добре оплачувані статті» та «чорну пропаганду» з російської сторони
Вселенський патріарх Варфоломій заявив, що не буде відступати стосовно свого рішення надання автокефалії Української православної церкви.

Про це він розповів на засіданні міського правління грецької діаспори в Константинополі, повідомляє видання Orthodoxia.info.

Він готовий підтримати Україну, незважаючи на тиск, який чинить Російська православна церква.

Варфоломій зазначив, що привілеї Константинополя засновані на рішеннях та канонах Вселенських соборів і є обов'язковими до виконання абсолютно всім у Православ'ї.

Також патріарх зазначив, що добре знає про існування «добре оплачуваних статтей» та про «чорну пропаганду» з російської сторони, яка спрямована проти Вселенського патріархату.

Нещодавно, 15 жовтня Синод Російської православної церкви прийняв рішення про повний розрив відносин із Константинопольським патріархатом. Проте в Константинополі повідомили, що не будуть розривати відносини з РПЦ.

Новина про те, що на засіданні Синоду ухвалили рішення надати Українській православній церкві Томос про автокефалію, викликала захоплення у користувачів соціальних мереж. Інтернет кишить коментарями, в яких підкреслюється: боротьба за Томос йшла протягом життя багатьох поколінь.

Для України це величезний прорив, яким вплив і насадження "духовних ідеалів" з боку РПЦ скасовується назавжди. У соціальних мережах коментарі залишають як пересічні українці, так і відомі блогери, артисти, волонтери і політики.

Томос, який свідчить про те, що УПЦ стала незалежною церквою, отримає новий керівник, якого обиратимуть на Об'єднавчому соборі. Про це розповів Філарет - Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату.

Розікрали кредити, а тепер невинні ангелятка

Найбільше нахапалися кредитів саме ті політичні сили, які сьогодні найголосніше «захищають» простий люд - Президент

22 жовтня 2018 року - 15:23

Найбільше нахапалися кредитів саме ті політичні сили, які сьогодні найголосніше «захищають» простий люд - Президент

Президент Петро Порошенко закликав не вірити популістам, які обіцяють зниження ціни на газ.

«Послухайте сьогодні обіцянки популістів здешевити газ в два, в три, в чотири, дехто добалакався - в шість разів знизити ціну. Це можна зробити лише шляхом повернення в російську газову кабалу», - заявив Глава держави під час зустрічі з колективом Рахункової палати України.

«Ледь-ледь вибралися з цієї кабали і зараз знову намагаються туди повернути. Розвернути країну в так званий «русскій мір» я не дозволю за будь-яких обставин. Раджу менше слухати солодкі голоси псевдо захисників. Чому? Бо меду в них багато, правди – мало, або може й геть нема», - наголосив Петро Порошенко.

Коментуючи ситуацію із державним гарантованим боргом Президент зауважив: «А найбільше нахапалися кредитів саме ті політичні сили, які сьогодні найголосніше «захищають» простий люд.  54 мільярди доларів – ось загальна боргова спадщина, яку нагуляли сьогоднішні «правдоборці» у 2007-2013 роках, коли були владою відповідні політичні сили. Тепер за ними хтось має прибрати, даруйте віддати».

Петро Порошенко також нагадав, що Україна давно мала зобов'язання щодо врегулювання ціни на газ. «Не зайвим буде нагадати, що зобов’язання зрівняти внутрішні ціни на газ з ціною імпортного газу Україна взяла, коли Гройсман ще був мером Вінниці. Відповідний меморандум з МВФ був підписаний 31 жовтня 2008 року. Фонд тоді очолював Домінік Стросс-Канн, а хто на той час був Прем’єр-міністром - дуже легко зазирнути у Вікіпедію. Але хто б не був - подібні зобов’язання носять не персональний, а  міжнародно-правовий  характер. Хоча зобов'язання і гроші брали одні, а повертати гроші мусять інші», - констатував Президент.

Він нагадав, що рішення Уряду має не лише соціально-економічну, але й стратегічну геополітичну складову: продовження співпраці з МВФ дозволяє зберегти макроекономічну стабільність і стабільність курсу гривні, й закріпити енергетичну незалежність України від Москви.

Президент поставив завдання Уряду щодо збільшення субсидій

Ми маємо захистити людей – Президент поставив завдання Уряду розширити програму субсидій у зв’язку із підвищенням тарифів на газ

22 жовтня 2018 року - 14:07

Ми маємо захистити людей – Президент поставив завдання Уряду розширити програму субсидій у зв’язку із підвищенням тарифів на газ

Президент Петро Порошенко на зустрічі з нагоди 22-ї річниці створення Рахункової палати України закликав захистити людей.

«Як Президент я поставив Уряду дуже жорстку вимогу – ми маємо захистити людей, розширити програму субсидій, збільшити кошти на виконання цієї програми, аби від зростання тарифів не постраждали найменш захищені верстви населення і взагалі будь-хто, для кого це підвищення є критичним», - зазначив Глава держави, коментуючи рішення Уряду.

Президент нагадав ситуацію з підвищенням ціни на газ минулого разу, коли завдяки запровадженню субсидій вдалося компенсувати витрати для найменш захищених верств населення та «зняти острах» щодо цього рішення.

«Ми наголошуємо, що жодна людина, жодна бідна людина, жодна незахищена родина не відчула підвищення тарифів на своєму власному бюджеті», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент України прийняв делегацію державних секретарів ФРН

Президент України прийняв делегацію державних секретарів ФРН

18 жовтня 2018 року - 20:19

Президент України прийняв делегацію державних секретарів ФРН

Президент України Петро Порошенко провів зустріч із делегацією державних секретарів федеральних міністерств Німеччини.

Учасниками заходу було відзначено суттєвий прогрес України на шляху реформ та зростання привабливості України для німецьких компаній.

Сторони відзначили важливість майбутнього візиту Канцлера Ангели Меркель до України з точки зору зміцнення двостороннього партнерства.

Петро Порошенко висловив вдячність німецькій стороні за допомогу, яка надається нашій державі для реалізації реформ, а також за роль Німеччини та особисто Канцлера Меркель в питанні відновлення територіальної цілісності України.

Було наголошено на важливості продовження санкційної політики ЄС щодо Росії як країни-агресора.

Глава держави наголосив на активізації військової присутності Росії в Азовському морі, що є прямим продовженням окупації та подальшої мілітаризації Кримського півострова. 

Представники німецької делегації  висловили співчуття з приводу трагедії в Керчі.

Особливу увагу було приділено питанню звільнення українських політв’язнів. 

Було порушено також питання реалізації Росією проекту «Північний потік-2» та ризики, які він створює для безпеки в Європі.

Президент привітав Патріарха Філарета з 23-річчям інтронізації

Президент привітав Патріарха Філарета з 23-річчям інтронізації 

21 жовтня 2018 року - 15:50

Президент привітав Патріарха Філарета з 23-річчям інтронізації 

Президент Петро Порошенко зустрівся з архієреями Української Православної Церкви Київського Патріархату і привітав Патріарха УПЦ КП Філарета з 23-ю річницею його інтронізації.

Зустріч відбулася в резиденції Патріархії Української Православної церкви Київського Патріархату в Києві.

Глава держави подякував Патріарху Філарету за багаторічну службу і його зусилля щодо створення Єдиної Помісної Православної Церкви України.

Константинополь за отмену его Синодального решения 1686 г

Вся правда и мифы Кремля о синодальном решении Константинопольского патриархата 1686 года

Как и предсказывалось, Московский патриархат не только пошел на разрыв со своим Вселенским «собратом», но и поставил в центр своих обвинений Константинополя отмену его Синодального решения 1686 года. Попыткам опровержения этого пункта из пяти, наличествующих в Коммюнике от 11 октября 2018 г. (почему Вселенский патриархат неправ, аннулировав юридическое обязательство своего письма 1686 года), посвящена чуть ли не половина Заявления Синода РПЦ от 15 октября 2018г.

Вся правда и мифы Кремля о синодальном решении Константинопольского патриархата 1686 года
Андрей Илларионов
экономист

Поскольку именно Синодальное решение 1686 года закономерно оказалось в эпицентре нынешнего конфликта – как уже состоявшегося разрыва, так и возможного предстоящего церковного раскола, поскольку именно на это решение ссылаются в оправдание и в обоснование своих позиций все участники конфликта – и сторонники автокефалии православной церкви в Украине, и ее противники в Московском патриархате, и Синод Вселенского патриархата, то имеет смысл пристальнее приглядеться к тому, что именно содержится в этом документе, и чего там нет, информируют Экономические Новости.

Прежде чем анализировать текст упомянутого решения Синода, следует отметить, что оно явилось лишь одним (хотя и важнейшим) в большом пакете документов, принятых в Адрианополе и Константинополе в апреле-июле 1686 г.:

— соборная грамота Московским царям Иоанну Алексеевичу и Петру Алексеевичу, а также царевне Софье Алексеевне, подписанная вселенским патриархом Дионисием IV и всем Собором епископов патриархата, от июня 1686 г.;

— соборная грамота всем верующим Киевской митрополии, подписанная вселенским патриархом Дионисием IV и всем Собором епископов патриархата, от июня 1686 г.;

— послание патриарха Дионисия Московскому патриарху Иоакиму от мая 1686 г.;

— послание патриарха Дионисия гетману Запорожскому Ивану Самойловичу от 9 мая 1686 г.;

— послание патриарха Дионисия царям Иоанну и Петру от мая 1686 г.;

— послание патриарха Дионисия гетману Самойловичу и всей Западнорусской церкви о признании митрополита Гедеона от июня 1686 г.;

— послание патриарха Дионисия гетману Самойловичу и всей Западнорусской церкви о новоустановленном порядке поставления епископов на Киевскую митрополию от июля 1686 г.

Все эти документы подчинены единой логике, внутренне непротиворечивы, излагают и поясняют один и тот же комплекс решений, принятых синодом Вселенского патриархата, очевидно, в апреле-мае 1686 г.

Кроме этого, существует еще серия посланий главного идеолога решений 1686 года – Иерусалимского патриарха Досифея – от апреля 1686 г., представляющих своего рода «черновики» документов, принятых затем Синодом Вселенского патриархата:

— послание Досифея московскому патриарху Иоакиму;

— послание Досифея московским царям Иоанну и Петру;

— послание Досифея царевне Софье;

— послание Досифея православной пастве Польши и Литвы;

— послание Досифея гетману Самойловичу.

Все указанные документы опубликованы в 5-й части первого тома Архива Юго-Западной России. Важнейший из всего комплекса документов – это Соборная грамота московским царям от июня 1686 г. (т.1, часть 5, сс. 177-181). В сети обнаружились также еще несколько вариантов перевода этой грамоты: академический, на русский язык XVII в., с копии, хранящейся в Национальном банке Греции (В.Г.Ченцова, 2017 г.), на более современный русский язык (блогер Ромиос-фос, 7 октября 2018 г.).

Главная часть указанной грамоты – о правах, передаваемых Константинопольским патриархатом Московскому патриарху, – для удобства читателей воспроизводится ниже.

Перевод грамоты константинопольского патриарха Дионисия и синода о передаче московскому патриарху права рукоположения киевского митрополита, сделанный в Посольском приказе с подлинника

Тем же умерение наше, понеже превысокости вселенского престола получивше еликая сила пещися попечения требующих, познавая, якоже отповедь дати о всех, иже от Бога ей вверившихся, прошение сие зело радостно восприя, и благословную сущу и праведну утвержати писменно разсуди достойно. Тем же убо пиша вкупе иже с нами архиерейским собором и пречестным иже во святом Дусе возлюбленных наших братий и сослужителей, повелеваем, да святейшая епархиа Киевская будет подлежащая святейшему патриаршескому престолу || (л. 30) великого и богоспасаемого града Москвы, се есть хиротонисатися митрополиту Киевскому в ней, егда приключится нужда, от блаженнейшаго патриарха Московского, его же изберут иже во епархии сей подлежащии боголюбезнии епископи, пречестнии архимандриты, преподобнейшии игумены священных и пречестных монастырей, преподобные иеромонахи, благоговейные иереи, преподобнии монахи61 и бояре и прочии, увещеванием и позволением тамошняго великого преславного гетмана, якоже обычай в том месте обыклый, и восприяти от него еже в мемвранах62 глаголемое деяние, и познавати онаго старейшаго и предстателя своего, якоже от него хиротонисающуся и не от вселенскаго, якоже выше реченно, ради места паче мернаго отстояния и ради часто приключающихся посреди двух царствий брани, и образом снисходительным употребляяйся по своему предревнему || (л. 31) обычаю, и подающу со смотрением ему сицевую волю.

Когда же совершает митрополит сей Киевский в сей епархии божественную и священную безкровную жертву, доспоминает впервых пречестное имя вселенского патриарха, яко сущу источнику и началу и предвосходящу всех, иже повсюду при селении и епархии63, потом патриарха Московского, якоже старейшаго своего, никому в том противящуся или прекословящу ни в чесом, якоже благословно и праведно бывшу. А иже паче писанных помысливший или иначе что восхотевший непослушенство или противность показати, Господню повелению противен будет и от онаго мздовоздательства приимет, яко пренебрегатель патриархов, сущих образов Бога одушевленных и живых. Тем же и явления ради дела сего и утвержения сия написася соборная || (л. 32) издателная грамота и во священном кодике написася же нашей Христовой Великия церкви и списавшися. И вручися блаженнейшему патриарху Московскому кир Иоакиму в лете спасительном 1686-м.

61 Исправлено черными чернилами из: монанахи.

62 Помета на левом поле теми же чернилами и тем же почерком, с отсылкой в тексте: ставленая грамота.

63 В греческом тексте: предстоящу везде над всеми приходами и епархиями.

http://www.drevnyaya.ru/vyp/2017_2/part_9.pdf

Копия неизменная патриаршего и синодального послания, данного блаженейшему патриарху Московии, называемого письмом издания, о том, что бы быть митрополии Киевской подлежащей сему патриаршему трону и рукополагаться избранному митрополиту Киевскому от него

Поэтому наша мерность, коей случилось занять выдающийся вселенский престол, и всей силой знающая заботу о том, что должно, и имеющая дать слово о всем от Бога ей доверенном, сие прошение приняла как благословное и справедливое, и решило, что достойным будет утвердить его письменно. И пишет вместе с синодом священных архиерееев и пречестных во святом Духе возлюбленных ее братий и сослужителей определяет, да будет святейшая епархия Киева подлежащей святейшему патриаршему трону великого и богоспасаемого города Московии, то есть рукополагаться в нем тогда, когда приключится нужда, тому, кого изберут сей епархии подлежащие боголюбивейшие епископы, почтенейшие архимандриты, преподобнейшие кафигумены священных и почтенных монастырей, преподобнейшие иеромонахи, благоговейнейшие иереи, преподобные монахи и начальники и прочие, по предложению и разрешению славного великого тамошнего гетмана, согласно возобладавшему в том месте обычаю, и получать от того так называемое, на пергаменте, деяние, и знать его как своего старца и предстоящего ему, будучи им рукоположенным, а не вселенским [патриархом], как выше сказано, по причине обширности территории, и постоянно случающихся между двумя царствами войнами, и образом снисходительным это использовать согласно его древнему обычаю, дано, по икономии, это разрешение.

Когда же будет совершать митрополит Киева в сей общине божественную и священную и безкровную жертву, то поминает в первых почтеннейшее имя вселенского патриарха как действительно источника и начала и надлежащего над всеми [там] общинами и епархиями, а затем московского патриарха как своего старца, ни в чем ему не противящемуся и не противоречащему совершенно как благословно и праведно. Помысливший же противно тому, что написанно, или по как-то по-иному возжелавший неповиновение и противостояние показать, Господнему повелению противостоит, и от него возмездие получит, как тот, кто презрел патриархов, кои есть одушевленные и живые образы Божии». Поэтому для объявления и удостоверения этого дела написано сие синодальное послание в священном кодексе нашей Христовой Великой Церкви, и подписанной вручено блаженейшему патриарху Московии киру Иоакиму в спасительный год 1686 месяц июнь, индикта.

Таким образом, своим синодальным решением 1686 г. Константинопольский патриархат предоставил Московскому патриарху по сути дела единственное право – право хиротонии (рукоположения, возведения в сан) Киевского митрополита, по-прежнему избираемого по древнему обычаю, независимо от Москвы, и то только в исключительных условиях военных действий, постоянно происходивших между двумя государствами (вероятно, Московией и Речью Посполитой).

Разбору соборной грамоты посвящено немало работ. Его ключевые выводы лучше всего сформулированы, очевидно, крупнейшим специалистом по этому вопросу епископом Григорием (В.М.Лурье, Русское православие между Киевом и Москвой, 2009):

«Основные тезисы соборной грамоты к московским царям, то есть главного документа о дальнейшей судьбе Киевской митрополии, сводятся к следующему:

Мы удовлетворяем просьбу, выраженную в царских грамотах и в прошении гетмана Запорожского, хотя она и противоречит церковным правилам: «соизволихом бытии воли вашей <…>, аще и по церковным уставом сие дело есть возбранено» (с. 178). То есть мы говорим вам «да», но делаем это лишь в качестве большого одолжения. Дальше будет видно, что это «да» относится не совсем к тому, о чем просили просители.

А именно, эта просьба противоречит тем «священным правилам», которые «повелевают, яко да сохраняются всякия церкви оправданныя, непоколебимыя и недвижимыя» (с. 178), то есть

границы всех церквей должны, в принципе, сохраняться непоколебимо и неподвижно в том виде, как они засвидетельствованы.

Но мы понимаем, что на практике не всегда можно следовать этому принципу, и что сейчас православная паства Киевской митрополии находится в трудном положении, когда сама ее

вера находится под угрозой. Поэтому мы одобряем хиротонию от Московского патриарха того кандидата, который был выбран «общим советом оной епархии» (с. 178–179). Тут отдается справедливость главному «практическому» аргументу Москвы относительно опасности унии, но тут же делается акцент на том, что одобряется лишь хиротония избранного на месте кандидата, а не назначенного Москвой. Митрополит Гедеон и на самом деле был избран на месте, но грамота, не упоминавшая в данном случае Гедеона, а излагавшая общие принципы, требовала сохранения такого порядка и на будущее (что, впрочем, уже пообещали московские власти в своем сентябрьском 1685 года послании в Киев).

Рукоположенный в Москве Киевский митрополит подсуден патриарху Московскому (с. 179). Таким образом, Московский патриархат становится для Киевского митрополита первичной

инстанцией церковного суда.

Затем было сформулировано важнейшее и абсолютно неприемлемое для Москвы требование. Ввиду его исключительной важности процитируем его целиком:

«Однако для того, чтобы сохранялась там (в митрополии) честь Вселенского престола, и чтобы не было пренебрежения и значительного нарушения в относящихся к нему (церковных) правилах, мы повелели, чтобы в митрополии сей тот, кто будет в то время митрополитом, возносил за священными литургиями на месте патриаршего имени сначала имя патриарха Вселенского, а потом, в соответствии с правилами, патриарха Московского. Последнее по причине хиротонии, которую он получает от (патриарха) Московского, и поэтому должен, согласно правилам, поминать его, а первое – ради памяти древних привилегий Вселенского престола».

Это же требование сформулировано с немного другим обоснованием в остальных документах…

Но и без всякого дальнейшего анализа очевидно, что речь о переуступке Киевской митрополии не шла: Константинополь лишь согласился делегировать Москве какую-то часть собственных прав, так и не отступаясь от юрисдикции над Киевом».

В соборной грамоте гетману Самойловичу от 9 мая 1686 г. патриарх Дионисий «предлагает при любой нужде обращаться в Константинополь, чем ненавязчиво, но отчетливо подчеркивает сохранение собственной юрисдикции над Киевом: «И если когда-либо случится у вас нужда в Великой Церкви Христовой («Великая Церковь» – одно из официальных наименований Константинопольского патриархата), не смущаясь, обратитесь к ее материнской утробе, и получите несомненное разрешение ваших вопросов, и ответы, и предписания». Эта фраза в общем контексте переписки читается как прозрачный намек на сохранение юрисдикции Константинополя над Киевом, а не как простое следствие первенства чести Константинопольского престола».

В майской 1686 г. грамоте патриарха Дионисия московским царям «особый акцент делается на подробностях процедуры избрания кандидата на Киевскую митрополию (с. 174–175). Этим дается понять, что назначение кандидата из Москвы категорически неприемлемо. Обоснование необходимости поминать вначале Константинопольского патриарха тут дано с наибольшей подробностью: «…потому что от него все благое во все пределы вселенной подается, и он является источником всего, и, действуя в порядке снисхождения, по вышеназванным причинам (имеется в виду необходимость дать пастыря украинской пастве), он передает престолу патриарха Московского подчинение сего (то есть митрополита Киевского)». Вот тут уже сказано без всяких экивоков, что подчинение Московскому патриарху Киевского митрополита становится возможным лишь в более общих рамках подчинения этого митрополита патриарху Константинопольскому».

«Теперь можно в самом общем виде подытожить суть официальных документов, выданных в Константинополе:

Киевская митрополия остается в составе Константинопольского патриархата.

Поставление митрополита Гедеона в Москве было незаконным и может быть принято только по икономии, то есть как нарушение, допускаемое в качестве выбора наименьшего зла.

На будущее митрополиты Киевские могут поставляться в Москве и относиться к Московскому патриарху как к первичной инстанции церковного суда.

В процесс выбора кандидата на Киевскую митрополию церковные и светские власти Москвы не имеют права вмешиваться.

В качестве видимого символа сохранения юрисдикции Константинополя над Киевом в митрополии обязательно должно сохраниться поминовение Константинопольского патриарха на первом месте, перед патриархом Московским.

Московский патриарх имеет власть над митрополитом Киевским лишь в пределах тех полномочий, которые делегированы ему патриархом Константинопольским (об этом особенно ясно сказано в послании патриарха Дионисия царям при объяснении смысла богослужебного поминовения патриарха Константинопольского).

Само собой разумеется, что все права Московского патриархата на Киевскую митрополию возникают лишь на основании Соборного решения 1686 года. Тем самым никакая мысль о якобы исконных, с 1593 года, правах Москвы на Киевскую митрополию не допускается.

Другими словами, согласно грамотам 1686 года, Московский патриарх назначается только представителем или наместником Вселенского патриарха в Киевской митрополии. При этом границы Константинопольского патриархата остаются совершенно неизменными, а Киевская митрополия лишь только временно передается в юрисдикцию Московского патриарха ввиду особых и исключительных обстоятельств».

«Таким образом, якобы имевшее место в 1686 году переподчинение Киевской митрополии Московскому патриарху является историческим мифом.

Константинопольский собор 1686 года и патриарх Иерусалимский Досифей отказались признать законным вторжение [Московского] патриарха Иоакима в украинские дела и согласились лишь передать Московскому патриарху права наместника, или экзарха Вселенского престола».

В свете анализа как имеющихся текстов (двух соборных грамот 1686 г., сопроводительных посланий Константинопольского патриарха Дионисия IV, других документов) неопровержимо следует, что никакой передачи канонической территории Киевской митрополии Московскому патриархату в 1686 году с юридической точки зрения не было.

Поэтому высказанное в предыдущем посте авторское мнение «Синодальное письмо Константинопольского патриархата 1686 годапередавало Московскому патриарху… контроль над территорией всей Киевской митрополии» оказалось более близким к желаемой интерпретации решения 1686 г. со стороны Московского патриархата, нежели соответствующим содержанию оригинального текста Синодального письма Константинопольского патриархата.

Отсутствие юридической передачи канонической территории Киевской митрополии Москве в 1686 г. позволило Константинопольскому патриархату в 1924 г. признать на части исторической территории Киевской митрополии создание автокефальной Польской православной церкви, а в 1942-44 г. – осуществить временное восстановление автокефальной Белорусской православной церкви (формально провозглашенной еще в 1923 г.).

Таким образом, Заявление Синода РПЦ от 15 октября 2018 г. в части утверждений о якобы передаче Константинопольским патриархатом Киевской митрополии и ее канонической территории Московскому патриархату подтверждения в документах 1686 г. не находит.

18.10.2018  пол