У разі раптового нападу зброя і бойова техніка можуть використовуватися без попередження

Використовувати зброю у випадку не тільки нападу, але й загрози нападу з боку ворога зможуть українські військовослужбовці. Про це – у сюжеті Радіо НВ.

Кабінет Міністрів затвердив порядок застосування зброї у Збройних силах України для відсічі агресії. Порядок регулює використання зброї у мирний час для забезпечення національної безпеки і оборони держави.

Ведення бойових дій саме Збройними силами на початку війни було порушенням законодавства.

ЗСУ мають право використовувати зброю для відбиття нападу та попередження загрози нападу на об'єкти, які охороняються. Також зброя може використовуватися для звільнення заручників, військовополонених, захоплених військових чи цивільних об'єктів.

 Також для знищення зброї, бойової техніки, транспортних чи технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії. Ще серед приводів для використання зброї - захист цивільних осіб або об'єктів нападу, роззброєння чи знешкодження осіб, причетних до агресії.

Під час АТО застосування зброї військовими мало низку обмежень

Також припинення дій осіб, які вчиняють правопорушення, перешкоджають виконанню законних вимог людей, залучених для забезпечення нацбезпеки і оборони. Крім того, військові мають право використовувати зброю чи бойову техніку в інших випадках, визначених наказом командувача Об'єднаних сил.

При цьому застосування зброї повинно здійснюватися так, щоб завдавати мінімальної шкоди. У разі нападу або загрози нападу на військовослужбовця, цивільних осіб, військових чи цивільних об'єктів застосовуються попереджувальні заходи. Це візуальні та звукові сигнали, покажчики на місцевості, невибухові загородження навколо військових об'єктів та усне попередження про можливе застосування зброї, використання технічних засобів або попереджувальна стрільба. 

Дивіться також

• Вітчизняні гвинтівки купують у США. Які країни є імпортерами української зброї

У разі раптового нападу зброя і бойова техніка можуть використовуватися без попередження. Летальне застосування зброї або бойової техніки дозволяється для самооборони, а також для відсічі збройної агресії проти України та для забезпечення національної безпеки і оборони.

Зараз спостерігається активізація бойових дій на сході країни, зазначив під час засідання уряду міністр оборони Степан Полторак.

“У нас почалася загроза на лінії зіткнення, є загиблий і поранений. Кількість обстрілів доходила майже до 40. Було застосування артилерії, чого давно уже не було”, - сказав Полторак.

На початку конфлікту на Сході застосування зброї саме Збройними силами було порушенням закону, нагадав колишній заступник керівника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко.

Використовувати зброю військові можуть для роззброєння чи знешкодження осіб, причетних до агресії

Певний період часу були навіть проблеми із тим, щоб хтось взяв на себе відповідальність по рішенню знищити супротивника, додав він.

Тоді почали вноситися зміни щодо надання Збройним силам відповідних повноважень, додав Романенко.

Порядок застосування зброї у ЗСУ для відсічі агресії був розроблений на заміну порядку застосування зброї в Антитерорестичній операції, зазначив заступник начальника управління центрального науково-дослідного інституту Збройних сил України Віктор Шидлюх. За його словами, під час АТО застосування зброї військовими мало низку обмежень. Новий порядок - дещо розширений, повідомив він.

Щодо застосування військими зброї в українському законодавстві є суттєві прогалини, зазначив військовий експерт Олег Жданов. Проблема, за його словами, передусім в тому, що воювати державі доводиться фактично в офіційно мирний час. Постанова Кабміна є лише півзаходом для вирішення проблеми, додав експерт.

Постанова Кабміну є підзаконним актом, а регламентувати застосування зброї в зоні проведення операції Об'єднаних сил - це парафія законодавчого органу, тобто Верховної Ради, додав він.

11 жовтня двоє українських захисників підірвалися на вибухівці бойовиків на Донбасі, ще один зазанав поранень. Протягом доби бойовики 10 разів обстрілювали позиції Збройних сил України.

Гасло "Слава Україні!" і відповідь "По всій землі слава!" використовувалось ще в середовищі харківської української студентської громади у кінці XIX століття, передають Патріоти України з посиланням на блог історика Юрія Юзича.

Того самого, на базі якого у 1900 році виникла Революційна українська партія (РУП) - перша модерна українська політична партія під російською займанщиною. Перше відоме згадування гасла пов`язане саме із цим середовищем.

Їхав якось "артільний батько" Микола Левитський у гості до родини Олександра Коваленка - співзасновника РУП, який у 1905 році став одним із лідерів повстання на броненосці Потьомкіні.

Їхав, їхав, розглядався навкруги, але забув назву потрібного перевулку. Спитатись би когось, але можуть засміяти - Харків, то ж не Кобеляки, де всі всіх знають. "Коли дивлюсь, - іде студент-технольоґ, чорнявий, смуглявий, ну - наш парубок із села, та й годі. Спитатися б його, та якось ніяково. Коли чую - він насвистує "Ще не вмерла Україна". - Почекайте! - я до візника. - "Слава Україні!" - гукаю до студента. - "По всій землі слава!" - відповідає, підбігаючи до мене з хідника".

Далі у своєму спогаді О.Коваленко згадує, що ось так пізнавались між собою ті, що працювали тоді для української справи. Їх було мало, але вони єднались під кличем: "Не дамо вмерти Україні, не зникне її слава!.."

Цей спогад та попередня цитата цікаві ще тим, що пов`язують походження гасла "Слава Україні!" із українським національним гімном (адже клич сформульовано на основі першого рядка славня "Ще не вмерла Україна").

В робітничій діаспорі, так званої першої хвилі, теж добре знали, коли вигукувати "Слава Україні!". Коли у вересні 1916 року в Детройті (США) під час великого українського віча за участі 1200 осіб було розгорнуто національний прапор, то залом покотилась невтихаюча буря оплесків. Присутні встали з місць, щоб віддати честь прапору. А з їхніх грудей вирвались могутні оклики: "Слава Україні! Хай живе Україна!"...

Із середині 1920-х років гасло "Слава Україні" почала використовувати українська пластова молодь в Галичині і Волині (вихованих переважно ветеранами визвольних змагань).

Пластуни вживали його влітку 1927 року поруч із своїм вітанням "СКОБ!" під час пластової зустрічі в Олександрії поблизу Рівного (у результаті цієї зустрічі поляки того ж року заборонили Пласт на Волині).

У підпільному Пласті кінця 1930-х років замість "СКОБ!" використовувалось вітання: "Слава Україні - Слава, Слава, Слава!". Тобто теж саме, яке згадував Ю.Артюшенко у споминах про "Чорних запорожців" та ЛУН.

Ця відповідь-вигук "Слава! Слава! Слава!" й дотепер використовується в Пласті і використовувалась теж на військовому параді 24 серпня 2018 року.

Саме із середовища пластунів, які масово влились в ОУН після зборони поляками Пласту, гасло "Слава Україні!" повернулось в маси і знову стало популярним серед українців.

Під час Варшавського і Львівського процесів над Степаном Бандерою - та його побратимами й посестрами ще з Пласту - "Слава Україні!" періодично звучало в залі (за що були окремі покарання від польського суду).

Через передруки судових хронік у періодиці вітання розійшлось світом і стало повсюдно вживаним. Ним почали підписувати оголошення і листи, навіть, релігійні громади в США.

До речі, в збірнику праць Степана Бандери немає отої популярно вживаної в інтернеті цитати, яка йому приписується: "І скаже один...".

Але Бандера точно мав знати, що коли угорські війська топили в крові "Карпатську Січ", то січовики перед смертю часто вигукували "Слава Україні!" (у результаті ще в 1939 році нацисти заборонили використовувати це гасло в українських радіопередачах з Відня).

Тому Другий великий збір ОУН в 1941 році не просто зафіксував своєю постановою вже давно сформовану традицію, але й додав до вітання обов`язкову відповідь: "Героям слава!".

Повний текст тут

http://patrioty.org.ua/blogs/shche-odna-versiia-khto-i-koly-vyhadav-haslo-slava-ukraini-249781.html

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю італійській газеті La Repubblica підкреслив, що Україна захищає не лише свою незалежність і територіальну цілісність, а й цінності демократії та свободи в усій Європі.

«Ми не просимо солдат. Ми лише просимо, щоб ЄС залишався на нашому боці, тому що бути разом – єдиний спосіб, щоб бути сильніше. Розумієте, на Донбасі ми захищаємо не лише наш національний суверенітет – ми стаємо на захисті демократії в Європі, яка знаходиться під прицілом Москви», - підкреслив Петро Порошенко.

«Я б хотів повезти Сальвіні (міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні – ред.) на Донбас, щоб показати йому школи та ринки після російських бомбардувань. Загиблих дітей, а також дітей-сиріт, військових вдів та зруйновані міста. І я впевнений, що тоді він би зрозумів наскільки потрібні санкції проти Москви», - також додав Президент.

«Насправді, боюся, що ваш міністр внутрішніх справ не знає про глибоку трагедію, яку, з вини Кремля, переживає Україна», - зауважив Глава держави.

Він підкреслив, що цінності завжди важливіші за гроші і краще виконувати власні зобов’язання перед ЄС, аніж робити бізнес з Росією.

Президент зазначив, що Україна вже чотири роки є об’єктом російської агресії, «коли російські солдати на нашій території вбивають наших солдат та наших мирних громадян».

«Таке брутальне порушення міжнародного права, яке вже призвело до одинадцяти тисяч загиблих, мало б викликати протест у будь-якого політика, який себе поважає. Я б міг також розповісти Сальвіні про жахливі умови, в яких перебувають українські в'язні в російських в'язницях, або про переслідування 350 тисяч кримських татар, які не прийняли російськи паспорти після незаконної анексії з боку Москви», - зазначив Президент України.

Президент зауважив: «Путін –  лише імператор, який хоче приєднати мою країну, навіть не питаючи думку наших людей. Уявімо, що завтра він захоче зробити теж саме із Сардинією. Може організувати фальшивий референдум та заявити, що острів раптом став російським. Кожен італієць почав би боротьбу, щоб отримати його назад та, звичайно, мав би підтримку всього світу. Так само і я чекаю, щоб усі, включно з Італією, боролися проти російської військової окупації моєї країни».

Глава держави також підкреслив важливість економічних обмежувальних санкцій проти країни-агресора, які напряму пов’язані з виконання Мінських домовленостей.

«Насправді, економічні санкції до цих пір є дієвими, тому що, не дивлячись на зростання ціни на газ, російська економіка у стані стагнації, а купівельна спроможність росіян падає. Наразі ці санкції не є покаранням, а лише механізмом, щоб тримати РФ за столом переговорів, метою яких є повернення Україні окупованих територій», - сказав Петро Порошенко та додав, що з урахуванням амбіцій Путіна всі європейські держави мають потурбуватися про захист своєї національної безпеки