З нагоди надання Томосу Україні
- 29.11.18, 12:08
- Ми любимо тебе, Україно!
28 листопада 2018 року - 09:44
Президент Петро Порошенко вкотре закликав Росію піти з України та висловив сподівання, що на саміті Великої двадцятки (G20) Президент США Дональд Трамп звернеться з цим закликом до президента Росії Путіна. Про це Глава держави сказав в інтерв’ю американському телеканалу NBC. |
http://www.president.gov.ua/news/zabirajtesya-z-ukrayini-mister-putin-prezident-ukrayini-rozr-51442
28 листопада 2018 року - 12:01
Документом передбачається, що воєнний стан вводиться у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії. Згідно Указу №393, воєнний стан вводиться на 30 діб, до 26 грудня. |
http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-pro-vvedennya-voyennogo-stanu-v-ukr-51446
28 листопада 2018 року - 12:35
Президент Туреччини засудив ескалацію та агресивні дії РФ проти України. Президент України закликав Президента Туреччини посилити тиск на Росію для звільнення українських моряків та кораблів. Співрозмовники домовилися, що Президент Туреччини порушить українське питання в Буенос-Айресе на саміті G20. |
http://www.president.gov.ua/news/prezident-proviv-telefonnu-rozmovu-z-prezidentom-turechchini-51450
28 листопада 2018 року - 15:35
Президент Петро Порошенко під час відвідання 169-го навчального центру Сухопутних військ Збройних Сил України наголосив, що у випадку вторгнення Росії і введення військового компоненту воєнного стану буде підвищено грошове забезпечення військових. |
http://www.president.gov.ua/news/u-vipadku-vvedennya-vijskovogo-komponentu-voyennogo-stanu-gr-51458
28 листопада 2018 року - 15:44
Президент, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко відвідав 169-й навчальний центр Сухопутних військ ЗСУ на Чернігівщині. |
http://www.president.gov.ua/news/prezident-zustrivsya-z-tankistami-na-poligoni-nam-potribno-z-51462
28 листопада 2018 року - 16:23
Незалежність української православної церкви та отримання Томосу про автокефалію – одне із ключових питань українського державотворення. Про це Президент Петро Порошенко сказав під час відвідування Вознесенської церкви УПЦ КП та спілкування з місцевими жителями селища Козелець на Чернігівщині. |
http://www.president.gov.ua/news/nasha-velika-naciya-zarobila-pravo-mati-vlasnu-cerkvu-prezid-51466
28 листопада 2018 року - 16:52
«Перш за все дозвольте почати з того, щоб представити вам нового голову Чернігівської обласної державної адміністрації пана Олександра Мисника», - сказав Президент Петро Порошенко під час зустрічі активом Чернігівської області в ході робочої поїздки. Глава держави вручив новому керівнику ОДА посвідчення. |
http://www.president.gov.ua/news/prezident-predstaviv-novogo-golovu-chernigivskoyi-oda-oleksa-51470
28 листопада 2018 року - 17:47
«Зараз запущена програма про надання дозволу на пільгове розмитнення так званих «євроблях». Ніхто не дасть більше перекривати вулиці, або робити неподобства. Чому людина, пенсіонер, купуючи хліб чи ліки, податки платить, а їм дано можливість податки не платити? Це руйнація держави і ніхто на це не піде. І це несправедливість по відношенню до чесних платників податків», - підкреслив Глава держави під час зустрічі з активом Чернігівської області. |
http://www.president.gov.ua/news/prezident-kozhen-hto-zakonno-rozmitnyuye-avto-na-yevroblyaha-51474
28 листопада 2018 року - 18:17
Введення воєнного стану покликано захистити українського воїна, щоб «воїн діяв під захистом закону». «Щоб не втрачати ні хвилини у випадку відкритої повномасштабної наземної воєнної агресії, коли буде усе задіяно, починаючи від мобілізації і закінчуючи функціонуванням штабів територіальної оборони, створення Ставки Верховного Головнокомандувача», - додав Президент. Президент зазначив, що воєнний стан покликаний також і посилити захист узбережжя Азовського моря для того, щоб не допустити штурму з моря. |
http://www.president.gov.ua/news/voyennij-stan-poklikanij-takozh-posiliti-zahist-uzberezhzhya-51478
28 листопада 2018 року - 18:30
Президент, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко під час зустрічі з управлінським активом Чернігівщини особливо відзначив важливість проведення необхідних заходів із підготовки області на випадок введення військового компоненту воєнного стану. «Область треба захищати, бо кордон з Росією не є кордоном дружби», - особливо наголосив Президент. |
http://www.president.gov.ua/news/prezident-na-chernigivshini-oblast-treba-zahishati-bo-kordon-51482
28 листопада 2018 року - 18:47
«Закриті відділення пошти відновити», - підкреслив Президент. При цьому він наголосив, що «це не просто відділення пошти, а це зв'язок людини похилого віку з усім світом». |
http://www.president.gov.ua/news/prezident-vchergove-nagolosiv-na-vazhlivosti-zberezhennya-si-51486
28 листопада 2018 року - 19:46
Президент Петро Порошенко під час представлення нового голови Чернігівської обласної державної адміністрації Олександра Мисника громадсько-політичному активу, поставив новому очільнику низку задач із розвитку області та продовження започаткованих реформ. |
http://www.president.gov.ua/news/prezident-postaviv-zadachi-dlya-roboti-novomu-kerivniku-cher-51490
29 листопада 2018 року - 01:19
Глава держави поінформував співрозмовницю про прийняття та основні параметри Державного бюджету України на 2019 рік. Також були обговорені наступні кроки, які необхідно здійснити, у контексті засідання Виконавчої ради МВФ у грудні для розгляду програми допомоги stand-by для України. |
http://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-telefonnu-rozmovu-z-direktorom-roz-51494
Розуміння того, чим був Голодомор – це ще одна червона лінія, яка назавжди розділила Україну і Росію, організаторів голоду і жертв, окупантів і окуповану територію, метрополію і колонію.
Причому не складно зрозуміти, чому цей жахливий злочин стався саме у ХХ столітті, а не за часів імперії Романових. Романови теж були готові до найстрашніших злочинів щодо України – згадаємо Батурин – і все ж для них це була своя, споконвічна земля, рівень звірств стосовно мешканців якої не сильно відрізнявся від звірств, які можна було творити щодо великоросів або поляків. Меньшиков часів Петра І – такий приблизно кат, як Суворов часів Катерини ІІ.
Але більшовики пережили період української незалежності. Їм довелося Україну повертати. Їм довелося українців обманювати. І вони продовжували ставитися до України як до чужої підкореної країни. Країни, в якій потрібно було знищити сам дух прагнення до самостійності – а вони переконалися в 1917–1920 роках, яким сильним був цей дух, якою масовою була підтримка української державності.
Голодомор був не тільки інструментом колективізації і «приборкання» українського селянства, він був перш за все зброєю для знищення цього духу. Духу, який вирішили знищити голодом.
Тому що голод – це шок, це втрата національної пам'яті, це зміна демографічної ситуації у «зачищених» районах. І не можна сказати, що у них не вийшло, у них вийшло, ми і 85 років по тому спокутуємо результати перемоги цієї армії людожерів. І не можна сказати, що це – більшовицька політика, звірства комуністичного режиму.
Ні, це саме імперська політика, дбайливо обгорнута у червоний прапор. Саме тому вони не хочуть визнати правди. Саме тому їм набагато легше сказати, що «нас всіх в Радянському Союзі морили голодом більшовики», ніж визнати, що у Москві вирішили знищити українське село. Так, тому що воно село – теж, але перш за все – тому що воно українське.
Україна ніколи не забуде цей Голод
Визнати таке – значить сказати самим собі, що недостатньо просто демонтувати Радянський Союз і комуністичний режим, що важливо ще і відмовитися від імперських амбіцій, визнати злочин керівництва СРСР саме як дію, спрямовану проти іншої країни – України і визнати право цієї країни на існування. І ще визнати свою відповідальність за те, що сталося. І зрозуміти, що спокутування гріхів – це якраз допомогти Україні відбутися як державі, що це – російський борг навіть не перед нами, а перед закатованими українцями. Це якраз той мотив, яким керувалася Німеччина, коли виплачувала гроші Ізраїлю після Другої світової війни. Знищених у таборах і ярах не повернути, але моральний обов’язок – допомогти єврейській державі вижити – це ще і борг перед усіма цими людьми.
Але в Росії ніколи не погодяться з необхідністю оплати такого боргу. У Росії взагалі все роблять з точністю до навпаки: замість того, щоб допомогти країні, яка була ареною замовленого з Москви голоду, вони цю країну добивають. Замість того, щоб визнати етнічний характер Голодомору, вони цей характер заперечують. І це заперечення, ця їхня неготовність до відповідальності рано чи пізно розділить росіян і українців більше ніж кордон, ніж стіна, ніж навіть війна. Україна ніколи не забуде цей Голод, а Росія навряд чи колись захоче зрозуміти, що це було насправді.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
«До московської окупації тут ніколи не було голоду!» – Іван Малкович про геноцид 1932–1933 років
Нищення інтелігенції і духовенства в 1932–33 роках: чому Голодомор є геноцидом
«Люди йшли на кулемети, співаючи «Ще не вмерла Україна!» – історик про причини Голодомору 1932–1933
Голодомор-геноцид 1932–1933 років і нинішній погляд на ворога через приціл
Світ починає розуміти, що політику терору продовжує Путін – генсекретар СКУ про Голодомор
Верховна Рада України ввечері 26 листопада підтримала запровадження воєнного стану на 30 діб в деяких областях України та у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії. Радіо Свобода зібрало реакції користувачів соцмереж.
Воєнний стан запроваджується у 10 областях України. Це – Вінницька, Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська, Харківська, Сумська, Чернігівська області.
Голосуванню у Верховній Раді передували тривалі обговорення та суперечки між депутатами. Причини – термін дії воєнного стану та можливе скасування або перенесення виборів президента України.
У підсумку рішення підтримали 276 народних депутатів. Після цього парламент встановив дату проведення президентських виборів – 31 березня 2019 року.
https://www.radiosvoboda.org/a/zrada-skasovuetsya-review/29622423.html
23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Це рекордна дата в бюджетній історії. Так рано бюджет ще не ухвалювався. За законодавством, бюджет повинен бути схвалений до 1 грудня, але в українських реаліях це завжди відбувалося пізніше.
Проте поламати вдалося не всі традиції. Ухвалення закону супроводжувалося кулуарними перемовинами, нічними консультаціями у комітетах та бюджетною ніччю з політичними торгами за точкові поправки в обмін на голоси.
В процесі підготовки до першого читання депутати внесли до проекту кошторису понад 2 тис поправок вартістю 2,2 трлн грн. Більшість з них було відхилено, але частина увійшла у перелік "доручень уряду" — Кабмін повинен був визначитися, чи є можливість врахувати ці поправки.
Можливості знайшлися. Між першим і другим читаннями уряд ініціював підвищення деяких податкових ставок, що дозволило збільшити доходи і видатки бюджету-2019 на 17,7 млрд грн.
Нові параметри такі. Доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 90 млрд грн.
Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн більше податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.
Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн.
Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди. Сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн. Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.
Парламентарі відклали до 1 липня 2019 року додаткову 9-відсоткову індексацію акцизів на тютюнові вироби, що зменшило доходи бюджету на 6,6 млрд грн.
"В середньому сигарети подорожчають на 5 грн за пачку після першого підвищення акцизів у січні та ще на 2-3 грн — після додаткового підвищення у липні", — повідомили ЕП у компанії Philip Morris Ukraine. Втім, ринок залишається конкурентним, тому спрогнозувати дії всіх учасників неможливо.
Напередодні ухвалення бюджету пікові дискусії щодо доходів розгорталися в комітеті з питань податкової та митної політики. Зокрема, йшлося про законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу.
Поправки надходили до останнього моменту. Склалася ситуація, коли комітет уже схвалив проект бюджету до другого читання та зміни до Бюджетного кодексу, а з дохідною частиною ясності не було. Останні рішення щодо доходів ухвалювалися в закритому режимі у приймальні голови комітету Ніни Южаніної.
Головні лінії конфлікту — оподаткування посилок, підвищення ставок екологічного податку та ренти на лісові ресурси, плани щодо введення автоматизованої системи контролю за обігом пального.
Вночі черговий виток дискусій розгорівся навколо різних комбінацій правок. Усі вони точкові та переслідують окремі бізнес-інтереси. Зрештою, парламентарі віддали свої голоси, підтримавши такі зміни.
До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва сільськогосподарських об'єктів.
З 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року до ставки рентної плати на залізну руду застосовується коефіцієнт 1,1.
Встановлюються нульові митні ставки для деяких видів полімерів із в'язкістю 78 мл/г і більше.
Продовжується пільговий режим ввезення електрокарів — без сплати ПДВ — до 2022 року.
Звільняються від оподаткування рентою уранові корисні копалини на стадії геологічного вивчення на підставі дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.
"На доходи державного бюджету впливу від цих точкових пільг не буде", — стверджує Маркарова.
Як змінилися видатки
Бюджетний комітет теж ухвалював рішення вночі. Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п'ятої ранку. Фінальний етап перемовин також вівся у приймальні голови комітету Андрія Павелка в закритому режимі. Втім, аврального формату розгляду поправок в бюджетну ніч у бюджетному комітеті не було.
Додаткові кошти планується витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми. Основні видаткові зміни такі.
З'явилася субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 4,9 млрд грн.
Спершу планувалося, що це станеться завдяки зменшенню ресурсу на державний фонд регіонального розвитку, однак депутати винайшли свій велосипед. Парламентарі скоротили видатки на підтримку аграріїв та ремонт доріг — по 1 млрд грн за кожним напрямком — і спрямували ресурс у ДФРР.
Депутати уточнили розподіл низки субвенцій та дотацій між населеними пунктами. Також Мінфін опублікував дані про розрахунок реверсної та базової дотацій. Раніше Рахункова палата розкритикувала Мінфін за відсутність розподілу 15 з 37 трансфертів для населених пунктів. Обсяг освітньої субвенції зменшився на 1,4 млрд грн через зменшення нерозподіленого залишку.
Народні обранці передумали перекладати утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації на місцеві органи влади. Їх фінансуватиме державний бюджет. У бюджеті не це додатково передбачено 400 млн грн.
Депутати також передбачили нове джерело доходів на придбання сканерів для ДФС. На це піде 10% коштів від перевиконання плану з митних платежів.
Парламент виділив 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн на монетизацію субсидій — на їх виплату "живими" грошима. Як пояснив у розмові з ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, монетизація відбуватиметься через Ощадбанк і торкнеться нових отримувачів субсидій, які оформлять їх у 2019 році.
"Отримувачі субсидій не зможуть спрямовувати кошти на інші цілі — Ощадбанк переказуватиме їх лише на конкретні рахунки. Якщо за результатами опалювального сезону у людини залишився невикористаний залишок, його можна буде зняти і витратити за власним бажанням", — пояснив Рева.
За його словами, нормативні акти, які визначають правила монетизації, уряд планує опублікувати в найближчі дні.
Депутати виділили додаткові 1,5 млрд грн на реалізацію заходів з підвищення якості освіти, 1 млрд грн — у фонд президента на розвиток наукових програм для молоді, 472 млн грн — на оновлення матеріально-технічної бази вузів.
У сфері охорони здоров'я депутати збільшили видатки на 300 млн грн на лікування людей за кордоном. Ще 473 млн грн виділено на експериментальне лікування та діагностику у закладах МОЗ та Національної академії медичних наук, 626 млн грн — на медичні заходи за окремими державними програмами.
За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.
Ще одне завдання — розглянути можливість надавання "Укргідроенерго" державних гарантії на будівництво Дністровської гідро-акумулюючої станції. Мова йде про пільгові умови — без зобов'язання забезпечувати гарантії майном та сплачувати до бюджету плату за надання державних гарантій.
Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС — 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.
"Укрпошта" отримала 500 млн грн на доставку пенсій. Керівник компанії Ігор Смілянський наполягав на підвищенні цього тарифу з 0,79% до 1,78% від суми пенсійних виплат у містах та з 1,56% до 2,56% — у селах. В іншому випадку доставка пенсій могла опинитися під загрозою.
Нові старі ризикиВ ухваленому законі про державний бюджет є низка ризикованих показників.
Перший — доходи від НБУ. Заплановані 47,6 млрд грн — це на 12,7 млрд грн більше від розрахунків. Нацбанк переказує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту і чи будуть вони, стане зрозуміло після його проведення.
Другий — пов'язаний з потребою додаткового ресурсу на утримання нових відомств.
У бюджеті закладені кошти на створення агентства з управління державним боргом, однак напередодні ухвалення кошторису Верховна Рада призначила міністра у справах ветеранів Ірину Фріз.
Кошти на це відомство у бюджеті не передбачені.
За словами Маркарової, у бюджеті-2019 закладена можливість виділення додаткового ресурсу, коли Фріз почне організовувати роботу міністерства та визначиться із структурою нового відомства.
Третій — "євробляхи". У фінплані-2019 закладено 1 млрд грн доходів від їх легалізації, але, за словами Маркарової, все залежить від поведінки водіїв.
"Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду", — пояснила вона.
Четвертий — стосується фінансування дефіциту державного бюджету і полягає у виконанні плану з приватизації. У рік подвійних виборів ймовірність розпродажу державного майна на заплановані 17,1 млрд грн украй низ
У понеділок, 26 листопада, в Україні може бути запроваджений воєнний стан. Рішення має ухвалити парламент. Приводом до цього стали драматичні події в Керченській протоці, під час яких три українські кораблі, включаючи два новітніх бронекатери, були захоплені російськими військовослужбовцями.
У ніч на 26 листопада РНБО підтримала пропозиції президента Петра Порошенка просити Раду про запровадження воєнного стану на території всієї України терміном на 60 днів. Приводом до таких дій стали драматичні події в Керченській протоці, під час яких три українських кораблі, включаючи два новітніх бронекатери, були захоплені російськими військовослужбовцями. Тепер відповідне рішення має затвердити Верховна Рада, яка збирається на позачергове засідання о 1.
Як відомо, в неділю, 25 листопада, два українських бронекатери «Нікополь» і «Бердянськ», а також рейдовий буксир «Яни Капу» висунулися з Одеси до Маріуполя. Щоб потрапити в точку призначення, кораблям потрібно було пройти через контрольовану Росією Керченську протоку. За твердженнями української сторони, всі відповідні попередження росіянам вони надіслали.
Проте спроба проходу була заблокована російськими військовими, які таранили буксир «Яни Капу». До вечора 25 листопада українські кораблі почали відхід із Керченської протоки, але були атаковані, обстріляні й захоплені російськими військовими. Під час короткочасного морського бою шість українських моряків отримали поранення. Ці події, власне кажучи, й спричинили намір запровадити воєнний стан на території всієї країни.
На що ж розраховувала Україна, відправляючи свої кораблі до Керченської протоки? По-перше, юридично Крим, як і раніше, є частиною нашої країни, тому рух українських кораблів через протоку, теоретично, взагалі не мав зустріти жодних перешкод. По-друге, наприкінці вересня так воно й вийшло – Україна успішно переправила до Маріуполя пошуково-рятувальне судно «Донбас» і морський буксир «Корець» для створення військової бази на Азові. Однак ті кораблі – все-таки не бронекатери з ракетно-артилерійським озброєнням.
Тому можливість конфлікту з імовірністю захоплення українських кораблів все ж можна було прорахувати. Якщо, звичайно, метою морського походу в Керченську протоку якраз і було створення умов, за яких РФ спровокує конфлікт.
Тому що в цьому випадку українська сторона отримує безліч політичних плюсів. По-перше, це чіткий і задокументований доказ агресивних дій саме російських військових (не «зелених чоловічків», «іхтамнетов» або «відпускників»). По-друге, можливість вимагати посилення санкцій щодо Росії. І, нарешті, по-третє «домагатися від міжнародного співтовариства більш активної участі в знятті блокади Азовського моря, яку Росія утримує останні півроку, затримуючи й оглядаючи торгові судна, які прямують до портів Маріуполя й Бердянська, а також із цих портів.
На внутрішній арені правовий режим воєнного стану дозволяє не лише перенести вибори глави держави, які чинний президент Петро Порошенко ризикує не виграти (проведення виборів прямо заборонене статтею 19 закону України про правовий режим воєнного стану), але й на абсолютно законних підставах навести лад у країні «залізною рукою».
По-перше, припинити масові акції протесту «євробляхерів», які активно блокують дороги та прикордонні переходи на західному кордоні, а по-друге, припинити діяльність організацій, політичних сил або засобів масової інформації, які чинна влада вважатиме такими, що загрожують національній безпеці країни. Такі дії допускаються пунктами 8 і 11 статті 8 закону України про правовий режим воєнного стану. При цьому українські моряки послужили своєрідною принадою, що, без сумніву, викликає питання до моральної сторони цієї справи.
Якщо ж жодного «хитрого плану» не було, то похід до Керченської протоки виглядає погано спланованою операцією, яка призвела до втрат кораблів, яких і так мало в українських ВМС, і полону особового складу. І зараз українська сторона поспіхом намагається отримати дивіденди від цієї ситуації. З військової точки зору, конфлікт у Керченській протоці навряд чи призведе до серйозного загострення на лінії розмежування.
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
24 листопада 2018 року - 16:23
Високоповажні іноземні гості! Друзі України!
Ваша Святосте!
Шановні предстоятелі церков і лідери релігійних організацій!
Дорогий український народе!
Щороку пізньої осені на ці дніпровські кручі приходять тисячі людей. Вони прибувають із різних куточків України та з далеких країн. Їх приводить сюди бажання вшанувати загиблих і нагадати світові про один з найбільших злочинів ХХ століття – про Голодомор, влаштований Кремлем.
Геноцид був дуже ретельно спланований. Ним хотіли вирішити назавжди українське питання, яке століттями не давало спокою Росії, та й відверто кажучи і досі не дає. На початку тридцятих років ще свіжою була пам’ять про Українську національну революцію, століття якої ми відзначаємо цього року. Наша революція виявилася надто романтичною, надто вже сподівалася на мир і братерство, надто мало дбала про армію. Через те й була придушена навалою з півночі. Але пробуджена революцією національна свідомість – точно залишилася.
Російсько-більшовицька тиранія невтомно гасила той вогонь свободи, але він все одно то жеврів, а то й загорався з новою силою. І місяця не минало без повстань, бо хлібороби не хотіли віддавати зерно, хліб задарма. Бувало, відхилялися від «курсу партії» українці-керівники міністерств, заводів, установ: навіть на засіданнях парткомів час від часу лунали виступи проти диктату Москви. Українізацію, яку Сталін розглядав як тимчасову подачку, націонал-комуністи сприймали всерйоз і енергійно проводили, зміцнюючи нашу українську ідентичність. Потаємну думку мільйонів висловило коротке гасло Миколи Хвильового: «Геть від Москви!»- разом з іншим у нашій мовній стилістиці тих часів: «Дайош Європу».
В ті ж роки відбувся розквіт української культури. Ніколи раніше не з’являлося в нашій Україні одночасно стільки геніальних письменників, поетів, художників, режисерів, акторів, музикантів. Це ті, які стали «розстріляним Відродженням».
Посіяні Українською національною революцією зерна дали добрі сходи. Кремль страшився майбутнього «врожаю». Сталін так і написав Кагановичу: «Украину можем потерять». Зі страху й ненависті виріс задум злочину. Спочатку неправедним судом судили і знищили тих, хто дав можливість народу пізнати самого себе, хто об’єднував його навколо цінностей і смислів. А потім взагалі спланували вбити всіх, хто здатний до опору. Вбити лише за те, що вони українці… За те, що вже самим фактом усвідомлення себе окремими народом ставлять під загрозу існування імперії.
Дослідники на основі документів і свідчень дуже докладно описали, як спускалися з Москви нереальні плани хлібозаготівель, що прирекли Україну на масовий голод. Ми знаємо, як відбувалося занесення сіл на «чорні дошки». То означало – оточення військом, заборону виїзду, вилучення будь-якої їжі і вимирання чоловіків, жінок, дітей. Так, вони вбивали не лише дорослих. Вбито і півтора мільйона дітей!
Відомо й те, як оголошували куркулями сотні тисяч господарів і разом з родинами засилали їх на Сибір, аби вже там виморити як не голодом, так холодом; як не морозом, так каторжною працею.
Рафаель Лемкін, автор самого терміну «геноцид», один з тих, хто добився прийняття Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, зробив такий висновок: «Радянський геноцид в Україні був не просто випадком масового вбивства, але саме випадком геноциду, знищення не лише окремих людей, але й усієї нації».
Протягом десятиліть за одне лише згадування про Голодомор можна було заплатити роками неволі. Та в тисячах і тисячах українських родин продовжували згадувати імена загиблих родичів. Пошепки переповідали страшні подробиці. У таємних щоденниках записували спогади. Обговорювали це на своїх гуртках шестидесятники. Цього року пішов з життя один з них, Іван Драч. В ці дні Іван Федорович завжди приходив сюди. Влітку 1986 року він першим на з’їзді письменників публічно оголосив вимогу владі дати відповідь про те, що ж коїлося в Україні в тридцяті роки.
Чимало небайдужих людей за межами СРСР берегли пам’ять про злочин Голодомору. Розповідали про нього з церковних кафедр, писали репортажі в газетах і просто листи зі зверненнями до урядів. В усіх кінцях світу українська громада на повний голос нагадувала про Голодомор.
Тридцять років тому комісія Конгресу США офіційно встановила, що Сталін та його оточення вчинили геноцид проти українців. Цього ж року Сенат американського Конгресу визнав Голодомор геноцидом. Загалом півтора десятки держав на рівні парламентів кваліфікували голод тридцять другого – тридцять третього років саме як геноцид.
Сьогодні в Києві на міжнародному форумі «Україна пам’ятає – світ визнає» були присутні представники п’ятдесяти країн.
Напередодні ми почули від Папи Франциска слова вшанування жертв Голодомору. Зі співчуттям та підтримкою до українського народу звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій. «Ця трагедія, - зазначив Його Всесвятість, - говорить сама за себе, серед інших жорстоких вчинків проти людства та Божого творіння, здійснених у двадцятому столітті, саме Голодомор стоїть окремо».
У зверненні Його Всесвятість ще раз наголосив, що «Священний Синод вирішив надати автокефалію Православній Церкві в Україні, щоб вона приєдналася до повноти Православ'я в єдності та внутрішньому мирі». Рішення, яке ми українці очікували десятиліттями і навіть століттями, - прийняте, і ми за нього надзвичайно вдячні нашій Константинопольській Матері-Церкві. Очікуємо найближчим часом остаточно юридично та канонічно буде оформлена автокефалія.
Дорогі українці!
Ми провели декомунізацію і стерли імена катів нашого народу з карти України, прибрали їхні ідоли. Цей процес має бути завершений. Звертаюся до Верховної Ради щодо перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську. Днями вніс до Верховної Ради відповідний законопроект. Закон вимагає це рішення провести через зміни до Конституції.
Позавчора, і дуже дякую Парламенту України і народним депутатам, Верховна Рада в першому читанні вже схвалила зміни до Конституції, які зобов’язують українську владу забезпечити вступ України до Європейського Союзу та НАТО, які карбують в Основному законі наш курс на Євросоюз та НАТО. Це – частина нашої стратегії, яку ми послідовно впроваджуємо протягом останніх чотирьох з половиною років.
Лише інтеграція України до євроатлантичного простору гарантує нам і мир, і безпеку, і незалежність, і подолання бідності. Щойно цитував Хвильового: «Геть від Москви! Дайош Європу!». Від цієї стратегії ми не відступимо. Україна обов’язково стане повноправним членом НАТО і повноправним членом Європейського Союзу!
І не буде більше ані Голодомору, ані Великого терору, ані русифікації. Як писав Тарас Шевченко: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі!»
Історична відповідальність за Голодомор лежить на Російській Федерації як правонаступниці СРСР, і той злочин не має терміну давності. Росія знову, як і сто років тому, розгорнула агресію проти України щоб повернути її назад, в імперію. У Кремлі знову ненавидять і бояться вільної європейської України. Але, я точно знаю, вони вже не зможуть повернути назад колесо історії.
Україна впевнено йде своїм шляхом.
Ми пам‘ятаємо! Ми – сильні!
Вічна пам'ять жертвам Голодомору!
Вічна пам'ять усім, хто віддав життя за свободу і незалежність України!
Оголошую загальнонаціональну хвилину мовчання.
https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-pid-chas-vshanuvannya-pamyati-zhe-51290
25 листопада 2018 року - 19:04
Президент Петро Порошенко взяв участь у ХІ Світовому конгресі українців, який відбувається в Києві. Глава держави привітав українців з різних країн світу – учасників конгресу.
«Ми цінуємо внесок кожного українця, де б він не жив, у справу розбудови нашої держави, підтримки її у світі. Наша єдність і солідарність є запорукою спільної перемоги над російською агресією, зміцнення економіки, подолання бідності, утвердження верховенства права», - звернувся Петро Порошенко до учасників заходу.
«Ми разом з вами, дорогі учасники Світового конгресу українців і закордонним українством, яке ви представляєте, творимо зараз нову і вільну Україну. Ми будемо пишатися нашою спільною працею в ім’я нашого великого українського народу», - наголосив Президент.
Глава держави зауважив, що зовсім скоро всі в державі відзначатимуть 100 років Злуки, коли вперше в новітній історії України наш народ об’єднався в єдиній державі. «Українська революція яскраво спалахнула надією – ніякі нав’язані нам кордони не будуть розділяти єдиний народ. Що ж – тоді, на жаль, не судилося. Але та надія надзвичайно зміцнила почуття обов’язку перед Україною у тих, кого бурі ХХ століття розкидали по світах. Але їхні брати і сестри тут, у великій Україні, завжди знали, що за кордоном живе їхня рідня», - зауважив він.
Президент особливо підкреслив, що був дуже довгий час, коли саме українській еміграції довелося стати хранителем великих пластів національної ідентичності і національної пам’яті. «Ваші предки здійснили колосальну роботу із збереження національної культури, освіти, традицій. Завдяки саме діаспорі марними виявилися зусилля радянської імперії із знищення героїчних сторінок української історії – визвольних змагань 1918-1921 років, боротьби УПА проти нацистського і комуністичного режимів», - сказав Петро Порошенко.
«Все світове українство довгі десятиліття невтомно нагадувало урядам і громадськості про героїчну боротьбу проти поневолення України, про злочини радянської імперії, про переслідування і вбивства кращих синів і дочок нашого народу. Наші співвітчизники за кордоном першими вступили у протистояння з Росією в інформаційній війні, викривали кремлівські «фейкові новини» тоді, коли вони ще так не називалися. Збережена в архівах, книгах, спогадах правда про нашу славну історію – перемогла», - підкреслив Глава держави.
Петро Порошенко також підкреслив, що сьогодні учасники Світового конгресу українців перебувають в Україні, яка завершує декомунізацію. «З площ зникли ідоли Леніна і його поплічників. Український закон відновив справедливість щодо борців за незалежність України у ХХ столітті, зокрема і воїнів УПА, визнаних тепер на державному рівні», - додав він.
https://www.president.gov.ua/news/mi-razom-tvorimo-zaraz-novu-i-vilnu-ukrayinu-prezident-uchas-51310