Театральна
Позняки
Вокзальна
Видубичі
Берестейська
Лук'янівська
Либідська
Поштова площа
Олімпійська
ОболоньДесантники из Днепропетровска будут митинговать под окнами Порошенко с требованием расследовать преступления командования
Согласно сообщению активиста Артёма Губенко, 10 июля в 11.00 представители личного состава 25-й Днепропетровской воздушно-десантной бригады при поддержке волонтерских организаций прибудут к Администрации Президента на ул. Шелковичная, 12 с обращением к Верховному Главнокомандующему Петру Порошенко.
В сообщении говорится, что до сих пор не наказан командир десантников, допустивший сдачу оружия и техники бойцами бригады в Краматорске.
В обращении к Порошенко будут подняты такие вопросы:
- гибель воинов в ИЛ-76 в Луганском аэропорту;
- Подтасовка документов, по которым бойцы уже три месяца якобы как
находятся на учениях, а не в зоне АТО. Погибая и получая ранения, они и
их семьи не могут рассчитывать на надлежащее социальное обеспечение;
- Командование позволяет себе наказывать и давить на солдат путем
наложения штрафов и вычетов из и так маленькой заработной платы;
- В части не проводятся обучения для личного состава, что делает
невозможным выполнение боевых задач на высоком профессиональном уровне;
- Хищение командованием гуманитарной помощи;
- Небрежность и нарушение воинского устава командирами, что привело к гибели солдат.
Варшава – Понад 100 тисяч українців початок Другої світової війни зустріли на полях битв із німецьким та радянським тоталітаризмами. Українські солдати були другою за чисельністю національною групою у польській армії, яка захищала Польщу від нападу з двох боків – з боку гітлерівської Німеччини та сталінського СРСР. Тисячі українців під польським прапором воювали проти фашизму аж до переможного завершення війни. Про призабуті сторінки Другої світової Радіо Свобода розповів польський історик Юрій Гжибовський, який вивчає минуле польської армії.
Польський історик білоруського походження Юрій Гжибовський, який досліджує історію Другої світової війни, каже, що участь українців у Польському війську дотепер недостатньо вивчена і описана. За його спостереженнями, про роль українських солдатів у героїчних сторінках польського минулого знають передусім фахівці-історики. Він зазначає, що українці були другою за чисельністю національною групою в польській армії – після поляків, але служити їм довіряли не в усіх родах військ.
У березні та серпні 1939 року, коли в Польщі провели мобілізацію, в польське військо мобілізували 100
«У березні та серпні 1939 року, коли в Польщі провели мобілізацію, в Польське військо мобілізували 100 тисяч, а деякі дослідники говорять навіть 150 тисяч солдатів української національності. Передусім їх мобілізували в піхоту та кавалерію, рідше – у війська іншого типу – зв’язку, танкові чи авіацію. Це був результат досить складної національної політики у Польському війську, яка була прийнята ще в міжвоєнний період», – розповідає Гжибовський.
Українські солдати проявили відвагу т
Гжибовський наголошує, що українські військові у Польському війську показали себе дуже відданими і сміливими солдатами. «Українські солдати проявили відвагу та жертовність під час боїв і є багато доказів цього. Наприклад, вони відважно захищали Варшаву, проявили себе у славнозвісній в битві над річкою Бзура чи в боях у Померанії. Натомість після поразки у вересні 1939 року їх спіткала доля польської держави, більшість із них потрапила у німецьку та радянську неволю. Вважається, що приблизно 8 тисяч польських солдатів української національності загинули в боях у вересні та жовтні 1939 року», – каже спеціаліст з питань Другої світової.
Історик наголошує, що офіцерів-українців Польського війська, які опинилися у радянській неволі не оминула трагічна доля їхніх польських побратимів, деяких із них розстріляли в сумнозвісній російській Катині.
Дослідник говорить: «У лютому 1940 року в трьох спецтаборах НКВС, тобто в Осташкові, Козельську та Старобільську перебувало кілька десятків українців, тобто тих офіцерів, які вказали українську національність. Можливо, їх було більше, та ця тема поки що не до кінця вивчена. В катинському списку є офіцери українського походження, варто згадати хоча б священика, капелана, майора Польського війська Миколу Ількова, який був душпастирем солдатів греко-католиків. Таких прикладів було більше».
Як розповів Юрій Гжибовський, деякі українські солдати Польського війська, які опинилися в радянському полоні, зголом потрапили в армію генерала Владислава Андерса, яка зароджувалася на території СРСР.
«Разом із цією армією вони вийшли з Радянського Союзу і їх евакуювали в Іран, де розпочалася їхня довга «одіссея» через Близький Схід, Північну Африку, Італію. Відомо, що ці польські формування брали участь у війні з гітлерівцями на італійській частині фронту», – зазначив історик.
У Польському війську були українці, звільнені з ГУЛАГу, колишні полонені та добровольці з Аргентини – Гжибовський
Юрій Гжибовський спробував підрахувати кількість українців, які в роки Другої світової служили у лавах Польських збройних сил на Заході. Він робить припущення: «За моїми підрахунками, в цих Польських збройних силах на Заході служили дві, а той більше тисяч українців. Це були колишні в’язні ГУЛАГу, колишні полонені, але також добровольці з Південної Америки, тобто ті українці, які ще в 1930-ті роки емігрували в Аргентину, Бразилію, чи Парагвай, а потім під час війни подалися в Польські збройні сили на Заході і брали участь у битвах у Західній Європі».
Історик звертає увагу на те, що в лавах Польського війська по-геройськи воювали ветерани Армії Української Народної Республіки. За словами Ґжибовського, ці офіцери не мали обов’язку брати участь у війні, що вибухнула у вересні 1939 року, та вони до кінця були вірними своєму обов’язку перед польською державою.
Серед цих
Дослідник наводить промовистий приклад: «Серед цих офіцерів був Павло Шандрук, який у Польському війську служив підполковником. У вересні 1939 року він прославився акцією виведення з оточення 29-ї піхотної бригади, за що його відзначили орденом Virtuti Militari, тобто найвищою військовою нагородою у Польщі».
Юрій Ґжибовський каже, що про відвагу українських солдатів, які під час Другої світової воювали у Польському війську, є згадки не тільки в багатьох документах, але й тогочасних журналістських матеріалах чи навіть у художній літературі. Скажімо, один із найвідоміших польських публіцистів Мельхіор Ваньковіч у своєму епічному репортажі «Битва за Монте Кассіно» описав винятковий героїзм Івана Савчука – українця родом з Волині.
Польський історик жалкує, що поки що ніхто не написав наукової монографії, яка узагальнювала б участь українців у Польському війську під час Другої світової війни. Він каже, що автор такої монографії мусив би збирати матеріали не лише в польських чи українських архівах, але у США, Великобританії та інших країнах світу.
На ремонтних потужностях 1448 Центральної артилерійської бази озброєння оперативного командування “Північ”, що в смт Оржів, відповідно до розпорядження начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України розпочато відновлення музейного макету танка Т-34-85 до стану діючого.
– Танк привезли з Національного військово-історичного музею України з Києва. За його відновлення одразу взялися працівники цеху технічного обслуговування і ремонту озброєння, – розповів командир військової частини полковник Вадим Рудніцький. – Для нас велика честь – дарувати друге життя техніці, якою кувалася Велика Перемога.
Техніка воєнних часів відрізняється від бойових машин, з якими майстри 1448 Центральної артилерійської бази озброєння звикли мати справу, але це вже третій Т-34, який вони відновлюють.
– Приблизно рік тому від нас фактично своїм ходом вийшов перший танк, влітку ми відновили другий, і вже розпочинаємо ремонт третього, – зазначив начальник цеху капітан Олександр Коломійчук. – Досвід показав, що від корозії страждає корпус, також не просто відновити двигун. Ми власноруч робимо паливні та повітряні магістралі й систему охолодження.
Ремонт Т-34 ускладнюється тим, що деталей до такої техніки немає, їх вже давно не виготовляють. Фахівці бази озброєння підбирають окремі запчастини від сучасних автомобілів, самі виточують болти, забезпечують функціонування усіх агрегатів і механізмів. Не зважаючи на усі складнощі, ремонтники хочуть, щоб цей танк йшов в колоні військового параду до Дня Перемоги.
Президент України Віктор Янукович підписав указ "Про ліквідацію військових апеляційних та військових місцевих судів"..Детальніше... По словам солдата 23-го батальона территориальной обороны Олега, накануне им раздали 45-50 комплектов новенькой зимней формы. После официальных торжеств на острове Хортица форму забрали обратно, сообщает Громадське Радіо.
23-й батальон территориальной обороны города Запорожье подчинен Министерству обороны. Солдат говорит, что зимнюю форму руководство приказало закупать за свой счет.
