хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «україна»

США зможуть ідентифікувати російських катів Бучі

РІЗНЯ В БУЧІ: США ІДЕНТИФІКУЮТЬ ПРИЧЕТНІ ДО ЗВІРСТВ ПІДРОЗДІЛИ АРМІЇ РФ США ідентифікують причетні до звірств підрозділи армії рф 



 ВІЙНА РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ БУЧА БУЧАНСЬКА РІЗАНИНА США зможуть ідентифікувати російські підрозділи, які вчинили звірства у Бучі. Про це повідомляє CNN із посиланням на офіційного представника країни.  «Виявлення причетних наразі є надзвичайно важливим пріоритетом для розвідувальних структур США», — запевнив чиновник. Під час захоплення Бучі окупанти вбили десятки мирних жителів, тіла жертв лежать на вулицях міста. У братській могилі вже поховали 280 чоловік.  За словами міського голови Бучі Анатолія Федорука, деякі вбиті – підлітки 14 років. Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський заявив, що станом на 5 квітня правоохоронці зафіксували на Київщині вже 1200 воєнних злочинів. Читайте також: Стали відомі особи 5 убитих у дитячому таборі у Бучі чоловіків Візажистка впізнала свою клієнтку на фото загиблої з червоним манікюром з Бучі Супутникові знімки доводять, що вбивства у Бучі відбувались під час російської окупації ЄС готує нові санкції проти росії після фото "Бучанської різанини" © https://kiev.vgorode.ua/ukr/news/sobytyia/a1202552-riznja-v-buchi-ssha-identifikujut-prichetni-do-zvirstv-pidrozdili-armiji-rf

Караючи когось - не покарай себе!



Знову напівзаходи. Як Росію покарають за Бучу
Ембарго на російські енергоресурси Україна так і не дочекалася
Євросоюз повідомив про п'ятий пакет санкції проти РФ у відповідь на звірства у Бучі, до якого увійшло вугільне ембарго проти агресора та заборона транзакцій із чотирма провідними російськими банками.
 
Після звірств російської армії у Бучі та інших містах Київської області країни Заходу пообіцяли запровадити нові санкції проти Росії. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вимагав, щоб санкції стосувалися повного ембарго на нафту, газ, вугілля з Росії, закриття всіх портів для російських суден та товарів і відключення всіх російських банків від SWIFT.
 
Захід пообіцяв нові санкції, але до вимог не наблизився.
 
Що обмежать
 
Незважаючи на всі заклики, ЄС так і не зміг ні відключити більшу частину російських банків від SWIFT, ані запровадити нафтогазове ембарго проти країни-агресора.
 
П'ятий пакет санкцій проти Росії складається із шести частин.
 
По-перше, ЄС забороняє імпорт російського вугілля, що коштуватиме Росії 4 млрд. євро щорічно. Також блок забороняє транзакції з чотирма найбільшими російськими банками, серед яких буде і ВТБ банк. Разом вони становлять 23% російського ринку.
 
Далі ЄС вводить заборону російським суднам та операторам заходити в порти країн блоку. Але тут є список винятків – агропродукція та харчові товари, гуманітарні та енергетичні вантажі. Країни блоку також забороняють роботу російських та білоруських дорожніх операторів.
 
Четвертим пунктом країни ЄС розширюють заборону експорту до РФ вартістю 10 млрд євро щорічно. До списку потрапили такі елементи, як квантові комп'ютери, високотехнологічні напівпровідники, транспортні складові тощо.
 
П'ятим пунктом Євросоюз відмовляється від імпорту з РФ низки товарів та сировини на кшталт деревини, насіння, морепродуктів та алкоголю. Це коштуватиме агресору ще 5,5 млрд євро.
 
Остання частина санкційного пакета забороняє російським компаніям брати участь у європейських публічних закупівлях та позбавляє російські державні установи фінансової підтримки з боку ЄС.
 
Голова Європейської Комісії наголосила, що блок також запровадить додаткові індивідуальні санкції проти РФ.
 
Хоча ЄС так і не зміг повністю відрізати Росію від основного джерела прибутку, енергоносіїв, блок обговорює додаткові санкції на нафтовий імпорт із РФ, заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
 
Реакція України
 
Глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав зупинити імпорт енергоносіїв із Росії, щоб не допустити появи "нових Буч" в інших українських містах.
 
"Щоб не допустити "нових Буч", введіть матір усіх санкцій: припиніть купувати нафту, газ і вугілля у Росії. Припиніть фінансувати путінську військову машину. Російська економіка - і її війна - зупиняться за лічені місяці. Кілька місяців затягування поясів коштують тисячі врятованих життів", - Заявив Дмитро Кулеба.
 
Але серед країн Євросоюзу немає єдності щодо запровадження ембарго на російський газ.
 
Реакція Росії
 
Різниця між очікуваними за підсумками березня нафтогазовими доходами і тими, що фактично надійшли до російського бюджету, становить 302 мільярди рублів, повідомили у Мінфіні РФ. Раніше планувалося, що у березні до федерального бюджету надійдуть 790 мільярдів рублів.
 
У школах Росії вирішили провести урок про санкції. У методиці до такого уроку вчителю пропонується "показати можливості Росії з подолання негативних наслідків санкційного тиску західних країн на економічну сферу життя нашого суспільства, дати уявлення про основні напрямки антисанкційної політики в РФ".
 
Вчитель має уточнити, що стало причиною накладення нинішніх санкцій — “спеціальна військова операція, що проводиться Росією, в Україні, викликана необхідністю захистити населення Донбасу”.
 
Також міністерство підготувало відеоролик про користь імпортозаміщення за умов санкцій. У ньому йдеться, що у 1990-ті роки "впроваджувалась ідея переваги будь-якої імпортної продукції та нездатності російських виробників впроваджувати свої аналоги", але тепер ситуація кардинально змінилася, і частка російських товарів зросла в рази в багатьох сферах.
 
"Вчитель спільно з учнями робить висновок про те, що економічна політика останніми роками була спрямована на підвищення захищеності вітчизняних виробників, забезпечення її стійкості в умовах зовнішніх криз", - йдеться у сценарії уроку.
 
Наприкінці заняття школярам запропоновано заповнити анкету "зворотного зв'язку" і відповісти на такі питання: "Чи справедливі санкції щодо Росії?", "Чи призведуть санкції до зміцнення економіки Росії?", "Хто зазнає великих економічних втрат?" (На останній пропонується три варіанти відповідей: Росія, країни НАТО, всі країни світу).
https://ua.korrespondent.net/ukraine/4465701-znovu-napivzakhody-yak-rosiui-pokarauit-za-buchu


Комент Богдана Гордасевича: У нас в Україні чимало ЗМІ дотовані чи й засновані кимсь з РФ, але для виду вони ніби патріотичні та незалежні ЗМІї, тому просто тихцем вносять провокаційні наративи, як ось "Кореспондент.нет", тому хочу сказати наступне: країни заходу вводять санкції проти РФ так, щоб не вийшло нашкодити собі. І це правильно! Через отой SWIFT виводять капітали з РФ всі іноземні інвестори, тому його тотальне відключення буде проти Заходу на користь РФ, де ті капітали залишаться замороженими і використані ясно ким. А хто вимагає(!) від інших вже все вмомент зробити санкції найкрутіші?! Країна, що не виключила транзит російського газу, щоб отримувати з того дивіденди за отой транзит. І то нормально! Я це до того, що: люди, майте голову на плечах і нею думайте. Коли свого часу йшло блокування вугілля з ОРДЛО як "торгівля на крові", то один атовець на фронті прокоментував усе дуже чітко і просто: Для мене головне, щоб з усього була користь Україні. Треба вугілля, щоб Україна жила - везіть і від чорта лисого. Треба контрабанда запчастин з РФ для нашої техніки ремонту - нехай буде!


Дещо з Ютюба для фактажу часу і простору



Tanya Amina
1 день тому (змінено)
Нина, cпасибо за такую активную гражданскую позицию. Bсем сердцем поддерживаю, вот таким должен быть сейчас  настоящий украинский блогер!  
Слава Україні!  Героям Слава!  Попереду — наша перемога

Universe
6 годин тому
Донбасс тоже очень жалко и тоже сердце кровью обливается!! Прошу, не сравнивайте два горя чьё болнее!! Это всё горе Одно Украинского народа!! Русские очень усердно работали чтобы вас всех перессорить и у них это получилось, к сожалению! Русские всем мозги промыли даже своим москвичам и т д!! Вам всем нужно объединиться! И Донбасс и Луганск и Крым вернете!! Весь мир за вас!!! Только не сорьтесь! Украина единая!!

Галина Wibe
1 день тому
Женщины-украинки, вы ошибаетесь. РОССИЯ ЭТО ВАШЕ СПАСЕНИЕ ОТ ФАШИЗМА. ПОЙМИТЕ ЭТО !!!

Света Глазкова
17 годин тому
Умные женщины, матери, а главного не понимаете. Что запад наш общий враг. Ему не нужны ни русские, ни украинцы, не будущее наше, наших детей и внуков. Отписываюсь.

БАБУШКА 2.0
17 годин тому
Для более яркого понимания ситуации представьте следующее: на Россию напало некое мощное государство, на которое мы давно поглядывали с опаской. Например, Китай. Или Америка. 
Напало основательно и всерьез. С нескольких сторон, с суши и с моря в страну вошли войска. Разбомблены и окружены Петербург и Краснодар. Несколько раз бомбили Екатеринбург. И со дня на день готовится штурм осаждённой Москвы. 
Ваша дача в Подмосковье рядом с аэропортом  сгорела от случайного попадания снаряда, а у вас дома ютится семья друга из города Жуковский, где прямо сейчас идут бои. Весь этот пиздец развернулся на глазах буквально за неделю. 
Вы в ахуе смотрите видео из оккупированных Владивостока и Мурманска. Там полно военных и техники с неизвестными иероглифами, написанными белой краской. Почему напали? Зачем? В 21-м веке? На соседей? Что, блять?! 
И тут незванные гости начинают говорить. И у них довольно таки своеобразная, но стройная картина мира. Согласно их пониманию они пришли ВАС СПАСТИ. 
ОТ КОГО?! - вопрошаете вы. И они отвечают: по нашим данным власть на территории вашей страны захвачена...чеченцами. 
Да-да. Военнизированными чеченскими формированиями. 
Они влияют на центральную власть, диктуют милитаристскую повестку, денно и нощно маршируют на площадях с оружием у себя в республиканской столице, постят много грозных роликов, как тренируются у себя на базах, в столице Москве тоже ведут себя как главные, убивают известных политиков, похищают судей, творят что хотят, все вооружены, в общем, страна захвачена и агрессивная повестка оных захватчиков представляет угрозу уже и для соседей. 
Поэтому было принято решение Россию дечеченизировать и демилитаризировать извне. И ради этого для начала разбомбили Питер и Краснодар, примерились по Ёбургу, но последний бастион злых чеченцев - Москва, пока не сдаётся, но и его со временем возьмут и вот тогда все мы тут заживём как надо. 
ЧТО БЛЯТЦ ЗА ХУЕТА?! - спрашиваете вы.
Во-первых, отвечаете Вы, у нас никто никого не захватывал и ни от кого нас освобождать не надо. Во-вторых, некоторые внутренние проблемы с чеченцами у нас и правда есть, но их масштабы несоизмеримо малы по сравнению с вашим вторжением. В-третьих: где Чечня и где разбомбленный вами Питер? 
"Нет", твердят вам. "Чеченцы всё захватили и мы пришли освободить вас. Их начальник, Кадыров, вы вообще читали его Инстаграм, он там такое говорит! И всегда с пистолетом! С золотым! Мы там в Китае (ну или в Америке) на это всё посмотрели и решили: ну точно! Пора вас, русских, спасать!"
- Да не надо нас спасать, отвечаете вы. Не так страшен чёрт, как его малюют, это наши мелкие внутренние тёрки. Да и опять же: чем вам не угодили разбомбленные Краснодарские роддом и драмтеатр? Кадыров тот ещё артист, но в том драмтеатре он в тот день точно не выступал, а в роддоме он и подавно рожать не мог, не мужское это дело, знаете ли, а горцы к этому моменту очень щепетильные. 
Нет, вы не понимаете, говорят вам. Роддома там уже давно никакого не было, там готовили химическое оружие. То есть, там тренировались чеченские борцы и хранили склад своих носков.
А по театру вообще выстрелили свои, то есть - ваши, то есть - чеченцы, чтобы нас в этом обвинить, вы им не верьте, верьте нам, мы армия мира и добра, вы что, сами не видите? Лучше бы вам в это по-хорошему поверить, а то ещё какой-нибудь спальный райончик разбомбим от греха, мало ли где чеченцы там у вас засели. От которых мы вас освобождаем. Ради вашего блага. И вообще: где цветы и овации? Мы принесли вам свободу!

Богдан Гордасевич
1 секунду тому
 @БАБУШКА 2.0  В тому і справа, що в РФ всі руйнування в Маріуполі вже приписують "Азову", як і події в Бучі - то справа нациків тощо. Щось логічно і на фактах пояснювати рефам зайве: вони не хочуть чути правди, бо їх так влаштовує. Путин вбивця!
Хочеться всіма силами звільнити Маріуполь, але де набрати сил для того? Весь схід України у вогні боїв дуже важких, бо сила у ворога незліченна. Путин вбивця!

У Генштабі розповіли про плани військ РФ

У Генштабі розповіли про плани військ РФ
У Генштабі розповіли про плани військ РФ
Фото: Генштаб ЗСУ / Facebook
Росія вже зазнала суттєвих втрат у техніці та живій силі
У складі угруповань окупаційних сил для виконання бойових завдань на території України залучено до 75 БТГр. Нині на відновленні боєздатності перебуває до 34 БТГр, повністю знищено – 16 БТГр.

Російські загарбники продовжують ведення повномасштабної збройної агресії проти України. Ворог хоче оточити угруповання Об'єднаних сил та вийти на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у суботу, 2 квітня.

Афганізації в Україні не буде - ВП

"За наявною інформацією, ворог має намір оточити угруповання Об'єднаних сил та вихід на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей. З метою сковування дій наших військ продовжуватиме утримання окремих рубежів на тимчасово зайнятих територіях Київської та Чернігівської областей, ймовірно, в районах у безпосередній близькості від державної кордони України (з республікою Білорусь та РФ відповідно)", – йдеться у повідомленні.

У Генштабі зазначили, що у підрозділах ЗС Білорусі продовжуються посилені заходи оперативної та бойової підготовки. Ворог здійснює нарощування системи протиповітряної оборони у прикордонних районах з Україною.

Також на Поліському напрямку противник продовжує переміщення окремих підрозділів на територію Білорусі. Для уповільнення просування наших підрозділів окупанти здійснюють мінування.

"З Броварського напрямку на територію Курської області РФ було виведено частину підрозділів зі складу 2-ї загальновійськової армії. Інші підрозділи перебувають у готовності до висування у напрямку російського кордону", - сказано в повідомленні.

Зазначається, що окремі ворожі залишаються на Сіверському напрямку для блокування міста Чернігова, основну частину угруповання загарбників вже зосереджено для відходу на територію РФ.

Також продовжується вороже блокування Харкова. Армія РФ вистає продовжити наступ на Ізюмському напрямку.

"На Південнобузькому напрямку ворог проводить штурмові дії з метою виходу на адміністративні кордони Херсонської області", – повідомили у Генштабі ЗСУ.

На Донецькому напрямку противник зосереджує основні зусилля на взятті під контроль населених пунктів Рубіжне, Сєвєродонецьк, Попасна, Троїцьке, Авдіївка, Мар'їнка, Красногорівка, а також намагається встановити повний контроль над містом Маріуполь.

Загалом у складі угруповань окупаційних сил для виконання бойових завдань на території України залучено до 75 БТГр, на відновлення боєздатності знаходиться до 34 БТГр, повністю знищено – 16 БТГр (інформація уточнюється).

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на Донбас та харківський напрямок, де готує потужні удари. Глава держави чекає на складні битви, але Україна готується до активної оборони.

Також повідомлялося, що в області, що межують із Україною. За інформацією, якою володіють ЗСУ, до Білгородської області прибув залізничний ешелон.

Росія керує своєю військовою кампанією проти України з Москви, не маючи єдиного воєначальника на місці, який міг би віддавати накази і приймати рішення.
 
Захід, який відводив Україні лише два-три дні на оборону після атаки російських військ, намагається зрозуміти, чому конфлікт затягнувся вже на 37 днів. Західні країни визнають, що переоцінили сили російської армії та намагаються проаналізувати, що ж у неї пішло не так. Наприклад, The New York Times виділяє одразу три ключові проблеми російських військ.
 
 
Хто керує?
 
Росія керує своєю військовою кампанією проти України з Москви, не маючи єдиного воєначальника на місці, який міг би віддавати накази і приймати рішення. Такого висновку дійшли представники держструктур США, які вивчають перебіг війни, яка триває вже п'ять тижнів, пише The New York Times.
 
За їхніми словами, такий централізований підхід може багато в чому пояснити, чому російська військова кампанія угрузнула перед жорсткішим, ніж очікувалося, опором українців.
 
Відсутність єдиного воєначальника в Україні означає, що російські повітряні, наземні і морські підрозділи не є синхронізованими. Їхні роз'єднані бойові операції страждають через погану логістику, падіння бойового духу і загибель від 7 000 до 15 000 військовослужбовців, стверджують високопоставлені американські чиновники і незалежні аналітики. Україна ж оцінює втрати російської армії навіть у понад 17 тисяч осіб.
Дух і ініціатива. Чому Україна воює краще за РФ
 
 
З цією проблемою частково також пов'язана загибель щонайменше семи російських генералів, адже високопоставлених офіцерів виштовхують на передову для вирішення тактичних проблем, які західні збройні сили довірили молодшим офіцерам або старшому рядовому складу.
 
Один з високопосадовців США відзначив, що представники НАТО та розвідспільноти тижнями чекали появи російського топ-воєначальника в Україні. Ніхто так і не з'явився, тому західні офіційні особи дійшли висновку, що рішення ухвалюють особи, що перебувають далеко від фронту, у Москві: міністр оборони Сергій Шойгу; начальник Генерального штабу російської армії генерал Валерій Герасимов і президент Володимир Путін.
 
Втім, вести військову кампанію з відстані 500 миль (понад 8 тисяч км. – Ред.) складно, кажуть американські військові чиновники. Сама собою така дистанція вже може призвести до неузгодженості між військами, що ведуть бої, і військовими планами, які розробляє Москва. За їхніми словами, замість того, щоб упорядкувати процес, Росія створила військову машину, яка не здатна адаптуватися до швидкого і гнучкого опору України.
 
 
Офіцери – раби
 
Ще один високопоставлений американський чиновник сказав, що російські солдати, яких привчили не ступати ні кроку без чітких вказівок начальства, розгублено залишилися на полях битв, тоді як Путін, Шойгу і генерал Герасимов продовжували вибудовувати дедалі більш відірвані від реальності стратегії.
 
Такий вертикальний підхід означає, що Москва спускає інструкції генералам на місцях, які потім передають їх військам, наказуючи тим дотримуватися цих інструкцій незалежно від ситуації на місцях.
 
На нижньому рівні російські військові не мають права вказувати на недоліки в стратегії, які не можуть не бути очевидними.
 
Військові аналітики стверджують, що до загибелі російських генералів призвів складний ланцюг подій, витоки якого — у структурі командування, яка розвалилася і яка бере свій початок у Москві.
 
"Я не бачу злагодженої організаційної архітектури, створення якої можна було б очікувати, враховуючи місяці навчань і, ймовірно, ще триваліший період планування (війни) перед вторгненням”, — заявив у коментарі NYT генерал у відставці Девід Петреус, який обіймав посаду глави Центрального командування Збройних сил США і головнокомандувача сил в Іраку й Афганістані.
 
В американській військовій структурі командування чотиризірковий воєначальник у полі координував би і синхронізував би всі підлеглі йому повітряні, наземні і військово-морські сили, а також спеціальні операції та кібероперації. Кампанія мала б головну мету, свого роду центр тяжіння, інші операції працювали б на підтримку цієї мети.
 

Тоді як, у разі загибелі деяких російських генералів, причина всіх проблем була далеко від поля бою, адже Москва не змогла досить швидко відреагувати (на оперативну ситуацію) на тлі того, що Україна заглушила російські комунікації.

Московія - імперія зла і геноциду

Московія - імперія зла і геноциду



***
А я, неначе крамолу,
В душі несу,
Що площу звали Красною
Не за красу.
Лиш дурень повірить відразу,
Що тут початок землі.
... Крик передсмертний Разіна
Було чути в Кремлі.
Хай на доноси майстер
Точить перо,
Та звали Москву матір'ю
Не за добро..
Не стану критись з думками -
Вони ж не нові:
Стоїть вона, білокамінна, 
На сльозах та крові. 
Було над Москваю димно, 
Та блискучі ж слова! 
Прославилася Ходинкою 
Красуня Москва. 
А може, про це не будемо 
Замнем до пори! 
Займатися словоблуддям 
Усі ми майстри.
7.11.1967р.
(с) Галина Гордасевич



"І сказав Ісус" Галини Гордасевич (ч.1)

Галина Гордасевич

І СКАЗАВ ІСУС

Поезії

Присвячується світлій пам’яті двох прекрасних українок,  що
передчасно трагічно пішли з життя: Аллі Горській та Соломії Павличко 

Від автора

Коли мені ще й двох років не було, – я цього, звичайно, не пам’ятаю, це згадувала мама, – отож, коли мама приходила в церкву зі мною на руках, я, ще не вміючи як слід вимовляти слова, вже тягнула за хором:”Осі, милю!” – що мало означати:”Господи, помилуй!”
По батькові я належу до спадкового роду духовенства. В Острозі в церкві служив мій прадід Павло. Священиком був мій дід Олександр; арештований в 1940 році, він не повернувся додому. Священиком був мій батько Леонід, якого арештували в 1946 році, і в Україну він повернувся  з Колими лише через 23 роки. Він і помер від інфаркту в дорозі до церкви, де мав правити службу.
Біблію, – і то церковно-слов’янською мовою, – я прочитала, коли мені було років десять. Звичайно, я тоді ще не була в змозі осягнути всю мудрість цієї геніальної книги, але дитячий розум міцно запам’ятав зміст, і колись я вже писала, що Біблія – це одна з чотирьох прочитаних в дитинстві книг, на яких базується вся моя  освіта.
Тому мої вірші релігійної тематики – це не данина моді, вони виношувалися в моїй підсвідомості все життя, щоб у потрібний момент появитися на світ. В більшості випадків народження цих віршів не пов’язане з якимись конкретними подіями. Хоча “Звізда Полин” таки викликана Чорнобилем, але написана через три роки. “Остання вечеря” написалася мені незадовго після “Різдва”, а вірш “Кажуть: пустеля цей ниций світ” прийшов до мене в березні 1991 року, коли я була в Литві і слухала концерт місцевої єврейської молоді.
В збірку ввійшли також кілька віршів, які просто є роздумами над сенсом життя і його минучістю, бо такі роздуми обов’язково приводять нас до вічного питання: то ж чи є над нами якась Вища Сила?


Молитва

Ангеле Божий, хоронителю мій! 
Бережи мене і вночі, і вдень, 
Коли сонце пече і коли сніговій,
Від хижих звірів і злих людей.

Ангеле Божий, Хоронителю мій! 
Коли горе чорний день принесе, 
Коли сльози пекучі підступлять до вій, 
Дай мені силу знести усе.

Ангеле Божий, хоронителю мій! 
Над  Тобою небо ж таке голубе! 
Коли в серці моїм загніздиться змій, 
Дай мені силу здолати себе.


Каїн виправдовується

Хіба я сторож брата свого? 
Він десь в дорозі загубився, 
Коли натомлений відстав.

Хіба я сторож брата свого? 
Я й сам заледве не загинув 
У тій дорозі без кінця.

Хіба я сторож брата свого?

Та й сам Ти, Господи,  казав, 
Що без Твоєї волі й волос, 
Єдиний волос, не спаде. 
Чи ж міг я йти супроти Тебе?

Хіба я сторож брата свого?


Перстень царя Соломона

Поверни, царю, 
круг пальця мене. 
Повір, премудрий, –
і це мине,

Образливо?.. Гірко?.. 
Біль серце тне? 
Треба потерпіть –
і це мине.

А цариця Савська 
була ж наче пальма... 
А цар персня 
зриває з пальця. 
А з персті земної 
ще раз змигне:
– І це мине!


Дружина Лота

Покірно ішла за Лотом –
За мужем своїм і паном. 
Пісок засмоктував ноги болотом,
І небо гуділо мідним тимпаном.

– Стомилась... На мить присяду... 
Лот квапить: – Хвилина кожна...
– А позаду?.. Що там позаду?..
– Озиратись, – Лот каже, – не можна.

А пісок засмоктує ноги.
Вже давно згубила сандалі.
Лот каже: – Погибнуть многі...
І все далі веде, все далі...

А позаду – там рідне місто, 
Батько, мати, брати і сестри, 
Як грішили – то не навмисно,   
А тепер мають кару понести?

Зойк розпачний лунає у вухах. 
Світ багряним палає в зіницях.
– Доню! Донечко! Хоч послухай!
– Сестро! Сестронько! Хоч озирнися! 

Не стерпіла. І повернулась 
Обличчям до тої бурі, 
І бачить: земля прогнулась, 
Крутять смерчі криваво-бурі.

Там шаліють – помітити встигла –
Пекла жар і страшна мерзлота.
...І навіки в пустелі застигла 
Неслухняна дружина Лота.

Ну, а Лот? Він не стишив кроку, 
Навіть коли хлинули зливи. 
Він заказ не порушив нівроку. 
Він завжди був богобоязливий.

Хібащо згадав про комори, 
Що були джерелом достатку.
... Після згину Содому й Гомори 
Оце б хоч малісіньку хатку!

Уставали тумани білії,
В небі місяць просвічував злотом. 
І навіть упорядники Біблії 
Не знають, що сталося з Лотом.


Різдво

А як зірка зійшла – народила Марія,
Так, без болю, без муки, 
лиш зітхнула глибоко.
Тоді над пустелею вітер повіяв, 
І зірка дивилась, як Боже око.

А воно ще таке мале й безпомічне, 
Бо яке ще зміститься в жіночому лоні?
Та вже на личку святе щось і вічне 
І хресна дорога на маленькій долоні.

А Марія злякалась: звісно – мати. 
Сказала: – Не треба ні влади, ні слави. 
Я буду його при собі тримати, 
А зросте – хай майструє столи і лави.

А віку дійде – ожениться гарно,
Я буду тоді доглядати онуків.
...Та знаку підтвердження ждала намарно,
Хоч ніч була повна таємних звуків.

А до першої зірки сходились інші,
Темряву ночі розганяли старанно, 
Наливались червоним, неначе вишні
Або майбутні Христові рани.

А Марія дитя загортала в ряднини, 
Казала: – Нічого, мій синку, не бійся. 
Ось в цій яскині діждемося днини
І підем додому, до свого обійстя.

Там хата вікнами нам зазоріє, 
Там сад зустріне в зеленім вітті. ... 
Ти так над Христом молилась, Маріє, 
Як донині усі матері на світі.


Вхід Господень в Єрусалим 

І дорогу встеляли гіллям пальмовим, 
І співали йому: – Осанна! 
Зір вертався сліпим і слово – немовам, 
І вабила мета осіянна.
На малім віслючку, а шати – білі 
Їхав цар новий Іудеї. 
Ах, як вони його всі любили –
Втілення їх ідеї,
Що прийде і справедливо розсудить, 
Всемогутній і всеблагий,
І стане страви поверх посуди,
І отримає одяг нагий,
В багатого праведника побільшає злота,
А грішному в пеклі горіти.
І жінки, – згадайте дружину Лота –
Збігались Його узріти.
Все стало минулим: Соломон і Давид,
І хтиві старці і Сусанна.
Він Їхав, трохи сумний на вид,
І співали Йому: – Осанна!
І радо гукали усі прочани:
– Радість – добрим! Погибель – злим! 
Ще жодного царя так не зустрічали, 
Як вступав Він в Єрусалим.

...І день минув, і другий, і третій,
А життя все ж таке убоге.
І питають його, нетерплячі і вперті:
– Де ж обіцяне царство Боже?
А Він їм каже: – Отець мій на небі.
Тут й самі збудувати б могли...

І стали вони від гніву вишневі,
І на суд Його потягли.
І найняті синедріоном за плату,
І безплатно, немудрі, вони
З такою злобою кричали Пілату:
– Розіпни його! Розіпни!


Остання вечеря

І сказав Ісус: – Накрийте стiл
На дванадцять чоловiк!
А на скатертi вiзерунок з хрестiв
І у нього печаль з-пiд повiк.

– Раввi, таж маєш дванадцять учнiв!
Вам мiсця не вистачить всiм.
І сказав Ісус: – На сій учтi
Я слугуватиму їм.

Поставили тарiлки з дзвiнкої глини,
Обпаленої на вогнi.
І нестерпно довго тягнулись хвилини:
Прийдуть усi чи нi?

Поклали хлiб i дванадцять рибинок –
Скромною учта була.
І лише вино дорогоцiнним рубiном
Іскрилося серед стола.

Учнi входили один за одним –
Їх шлях нелегкий стомив.
І Ісус їм, стомленим i голодним,
Ноги з любов'ю обмив.

За стiл сiдали, берегли мовчання,
Чекали премудрих слiв.
А їм Ісус замiсть повчання
Подав переломаний хлiб.

– Їжте,– сказав їм,– се моє тiло,
Бо в ньому любов моя.
І щось таке над столом пролетiло –
Ангел а чи зоря.

Вино наливав, і рука затремтіла.
– Пийте! Се кров моя.
І знову щось над столом пролетiло –
Ангел а чи зоря.

– Раввi, щось дуже збудженi люди,–
В тривозi сказав Петро.
Щоб усе записати, в учня Іуди
Було наготовi перо.

Ісус мовчав. Йому все болiло
Вiд чола до пiдошов:
Мiсце одне за столом темнiло,
Учень один не прийшов.

Той наймолодший, найбiльше любий,
Що був, як на серцi печать.
В Ісуса знову здригнулися губи,
І знов з-пiд повiк печаль.

Галiлеянки прекрасної очi
Вчинили, що все вiн забув.
Учень один останньої ночi
На останнiй вечерi не був.

О, як вiн буде потiм ридати,
Собi не простить повiк,
Бо саме йому мав Ісус передати
Останнiй свiй заповiт.

НАТО - не бійся росії, Україна тебе захистить!

Ми повинні боротися, нам не можна випалювати емоції, щоб не перегоріти – звернення Президента України

28 березня 2022 року - 23:55

Ми повинні боротися, нам не можна випалювати емоції, щоб не перегоріти – звернення Президента України

Мудрий народе міцної країни!

Сьогодні в нас хороша новина. Наші захисники просуваються на Київщині, повертають контроль над українською територією.

Звільнили Ірпінь. Молодці! Вдячний кожному і кожній – усім, хто працював на цей результат. Окупантів відштовхують від Ірпеня. Відштовхують від Києва.

Проте все ж зарано говорити про безпеку в цій частині нашої області. Бойові дії тривають.

Російські війська утримують під своїм контролем північ Київщини, мають ресурси й живу силу. Намагаються відновлювати розбиті підрозділи. Рівень їхніх втрат навіть у 90% не є для них аргументом, щоб зупинятися. Сотні й сотні одиниць спаленої та залишеної ворожої техніки не переконують їх, що так буде з кожним.

Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донбас, південь України – ситуація всюди залишається напруженою, дуже складною.

Це безжальна війна проти нашого народу, проти наших людей, проти наших дітей.

Станом на цей день відомо про загибель 143 дітей. Маріуполь так і залишається заблокованим. Російські війська не дали організувати сьогодні жодного гуманітарного коридору, не дали «тишу». Тому ситуацію зараз треба сприймати врівноважено, мудро. Наскільки це можливо. Без надмірної ейфорії від успіхів. Але й без самонакручування. Нам ще потрібен час. Нам ще потрібна зброя. Ми ще повинні боротися, повинні терпіти. Нам не можна випалювати емоції зараз. Не можна завищувати очікування. Просто щоб не перегоріти.

Говорив з лідерами держав-партнерів. Був дуже активний дипломатичний день.

Прем'єр-міністр Великої Британії Джонсон, Прем'єр-міністр Канади Трюдо, канцлер Німеччини Шольц, Прем'єр-міністр Італії Драґі та Президент Азербайджану Ільхам Алієв.

Домовилися з Британією про ще більшу підтримку нашої оборони й посилення санкцій проти Російської Федерації. Канада також підтримує більш жорстке реагування світу на катастрофу, створену російськими військами в українських містах.

У розмові з канцлером Німеччини Шольцом також приділив значну увагу необхідності посилити санаційний тиск на Росію.

Подякував Президенту Азербайджану за надану Україні гуманітарну підтримку, поінформував про стан справ на територіях, куди зайшли російські війська.

Італія погодилася стати одним з гарантів безпеки України у відповідній новій системі гарантій, яку ми опрацьовуємо.

Завтра продовжу цю активність. Говоритиму з іншими лідерами світу. Буду працювати і з міжнародними організаціями, з народами Європи та світу.

Україна не може погодитись і не буде погоджуватися з пасивною санкційною позицією деяких суб'єктів щодо Росії. Не повинно бути жодних «підвішених» санкційних пакетів – мовляв, якщо російські війська зроблять щось, то тоді буде якась відповідь...

Ми вже пройшли цю історію в минулому році, коли ми говорили, що потрібні потужні превентивні санкції проти Росії, щоб не було вторгнення. Превентивний пакет не зробили. Повномасштабна війна почалася. Зараз багато натяків і попереджень про те, що нібито посилення санкцій, наприклад у вигляді ембарго на постачання російської нафти у Європу, буде у разі, якщо Росія застосує хімічну зброю. Просто немає слів.

Лише вдумайтеся, до чого це все дійшло. Чекати на хімічну зброю... Ми, живі люди, повинні чекати… А хіба все, що російські військові роблять до цього і вже зробили, не заслуговує на нафтове ембарго? Фосфорні бомби не заслуговують? Обстріляне хімічне виробництво чи обстріляна атомна станція не заслуговують?

Для нас важливо, щоб санкційні пакети були дієвими й достатньо серйозними, зважаючи на те, що вже робиться проти України Російською Федерацією.

Якщо ж санкційні пакети слабкі або працюють недостатньо, якщо їх можна обходити, то це створює в керівництва Росії небезпечну ілюзію, ніби вони можуть дозволяти собі й надалі те, що роблять зараз. А за це платять українці – своїми життями. Тисячами життів.

Тому вже з цього тижня ми створюємо при Офісі Президента групу експертів – українських і міжнародних, які на постійній основі будуть аналізувати застосовані проти Росії санкції – на що вони реально впливають.

Наша мета – щоб санкції працювали так, як це й задумувалось. І щоб не було жодної можливості їх обходити. Це має бути метою й для всього демократичного світу – без жодних винятків. Жодних.

Протягом тижня виступатиму в парламентах країн-партнерів: Данія, Норвегія, Нідерланди, Греція, Австралія. Важливо, що це виступи не просто перед політиками, це виступи перед суспільствами.

Перед мільйонами людей, які хочуть почути Україну й готові почути її, щоб допомогти, підтримати. Які відчувають, що ми боремось за нашу спільну свободу. Одну для всіх людей на нашій землі.

Всюди підкреслюватиму, що ніхто не має права використовувати життя українців, щоб урятувати якісь прибутки в Росії чи спільні з Росією. І українці не повинні гинути тільки через те, що дехто не може знайти в собі сміливість, щоб передати Україні необхідну зброю.

Страх завжди робить співвідповідальним. Якщо хтось боїться Росії, якщо боїться ухвалити необхідні важливі для нас рішення, зокрема для того, щоб ми отримали літаки, танки, необхідну артилерію, снаряди, то це робить цих людей співвідповідальними за катастрофу, яку російські війська створили в наших містах.

Бо якщо могли врятувати – повинні були врятувати.

Народи Європи, народи світу точно мене почують і точно підтримають. А всім політикам варто подумати вже зараз, що в них залишиться, якщо вони не відповідатимуть позиції свого народу.

І наостанок. Вже традиційне.

Щойно перед тим, як записувати це звернення до вас, рідні українці, я підписав два важливих укази про нагородження військовослужбовців Збройних Сил України державними нагородами. За поданням нашого Головнокомандувача нагороджуються 302 наших захисники.

Дякую за службу вам всім!

Слава всім нашим героям!

Слава Україні!

Зеля на 21 лютого 2022 року очима чужими


Гуморист, який став президентом, серйозно задурений

КИЇВ, Україна — Неважко здогадатися, чого саме зараз жадає президент України Володимир Зеленський: одного звичайного дня.

Комік, який став президентом, звичайно, ніколи не уявляв, що робота буде настільки напруженою. По-перше, він заплутався в імпічменті Дональда Трампа. Тоді йому довелося боротися з пандемією Covid. А тепер перед ним стоїть перспектива повномасштабного вторгнення Росії.

Росія, звісно, веде війну на сході України з 2014 року. Але зараз загроза повна: біля кордонів України та в сепаратистських регіонах зібралося до 190 тис. російських військ, і вторгнення, що принесе спустошення та катастрофу, може статися будь-який час. Це дуже серйозна ситуація. А пан Зеленський, який більшу частину свого життя виступає в ролі коміка , у нього на голові.

Коли пан Зеленський прийшов до влади в Україні у 2019 році, перетворивши свою телевізійну славу на зіркову політичну кар’єру, ніхто не знав, чого очікувати. Його опоненти казали, що він настільки недосвідчений, що неминуче стане катастрофою . Його прихильники думали, що він відірветься від старих шляхів і покінчить з корупцією. Його найжорсткіші критики стверджували, що пан Зеленський, російськомовний чоловік, народжений на сході України, майже продасть країну Росії. Інші казали, що він маріонетка олігарха .

Проте правда більш прозаїчна. Пана Зеленського, шоумена та виконавця, розкрила реальність. І це виявило, що він жахливо посередній.

Після майже трьох років перебування на посаді стає зрозумілим, у чому проблема: тенденція пана Зеленського ставитися до всього як до шоу. Жести для нього важливіші за наслідки. Стратегічні цілі приносяться в жертву короткостроковим вигодам. Слова, які він використовує, не мають значення, якщо вони розважальні. А коли відгуки погані, він перестає слухати і оточує себе шанувальниками.

Він почав яскраво. На початку свого перебування на посаді пан Зеленський володів більшою владою, ніж будь-хто з його попередників. Його популярність і привабливість проти істеблішменту дали йому парламентську більшість, добірний кабінет і мандат на реформу. Спочатку здавалося, що це працює. Його уряд відкрив ринок сільськогосподарських угідь і розширив цифрові послуги по всій країні. Він розпочав величезну програму будівництва доріг , заявивши, що хоче, щоб його пам’ятали як президента, який нарешті побудував хороші дороги в Україні.

Але успіхи в основному на цьому зупинилися. Інший великий проект пана Зеленського, кампанія, яку він називає «деолігархізацією», яка спрямована на обмеження впливу дуже багатих, виглядає більше як піар-хід, ніж серйозна політика. Незважаючи на його передвиборні обіцянки, прогресу в боротьбі з корупцією не досягнуто. За даними Transparency International, Україна залишається третьою найбільш корумпованою країною в Європі після Росії та Азербайджану. Антикорупційні та правоохоронні органи або гальмують , або керують лояльними , призначеними президентом.

Здається, корупція не дуже хвилює пана Зеленського — принаймні, коли причетні до нього близькі. У березні 2020 року, коли брата його керівника апарату спіймали на тому, що він пропонував державні посади за гроші, пан Зеленський нічого не зробив. Зовсім нещодавно високопоставлений депутат потрапив на камеру , коли він п’яний пропонував хабар поліцейському на місці автомобільної аварії, яку він міг спричинити. Громадськість обурилася, але пан Зеленський пробурмотів несхвальний коментар і пішов далі. Навіть красиві нещодавно побудовані президентські дороги викликають суперечки . Вважається, що процес закупівлі сфальсифікований , а ціни зависокі .

Скандали та толерантність до корупції підірвали популярність пана Зеленського. Шістдесят два відсотки українців не хочуть, щоб він балотувався на вибори, і якби вибори відбулися сьогодні, він набрав би близько 25 відсотків голосів – менше, ніж 30 відсотків, які він легко виграв у першому турі. вибори 2019 року. Він, швидше за все, виграє, але історичні 73 відсотки, які він набрав у другому раунді, нагадують нам далекий спогад.

Не допомагають і напружені стосунки президента з пресою. Колишній актор, який звик до оплесків, пан Зеленський, як відомо, тонкошкірий, коли йдеться про критику та складні запитання. Він помітно роздратований традиційними журналістами: у листопаді цей крихкий підхід призвів до непристойних конфронтацій на прес-конференції.

Не тільки медіа, з якими пану Зеленському важко працювати. Перший рік його керівництва був хаотичним. Його наспіх зібрана команда швидко розпалася , і вчорашні союзники перетворилися на деяких із його найсуворіших критиків. Постійно відбувалися перестановки . Новим міністрам давали дуже мало часу, щоб проявити себе, і їх виганяли, якщо вони цього не робили.

Згодом відтік припинився, але дорогою ціною. Пан Зеленський, вражений наслідками, почав в основному покладатися на лояльних, а не на кваліфікованих. Колишній кінопродюсер і давній друг був призначений головою апарату, приєднавшись до інших друзів і довірених осіб пана Зеленського у володінні величезною владою. Службу безпеки контролює друг дитинства , колишній корпоративний юрист, а партією президента в парламенті керує лояльний колишній ІТ-бізнесмен . Коло навколо президента стало луною.

У процесі пан Зеленський перетворився на версію політика, проти якого він агітував: острівний, замкнутий, оточений чоловіками. За звичайних обставин цього було б досить погано. Але зараз, коли Україні загрожує Росія, це може вплинути на рішення пана Зеленського.

Останніми тижнями це стає дедалі зрозумілішим. Оскільки Захід застосовував мегафонну дипломатію, щоб перешкодити вторгненню, пан Зеленський намагався применшити загрозу . Але це зрозуміле намагання спроектувати спокійні та стійкі невпевнені ринки було підірвано його ефектним стилем.

У січні, наприклад, у неголосному зверненні пан Зеленський фактично висміяв українців за їхню схильність до паніки та висміяв можливе вторгнення. Вже наступного дня він заявив, що Росія може вторгнутися до Харкова , другого за величиною міста України. Замість того, щоб втішитися, країна була розгублена. Не дивно, що 53 відсотки українців вважають, що пан Зеленський не зможе захистити країну, якщо буде вторгнення.

Проте поведінка пана Зеленського, дивна аж до безладної, приховує істину: у нього немає хороших варіантів. З одного боку, будь-які поступки Росії, зокрема щодо конфлікту на сході України, ймовірно, виведуть сотні тисяч людей на вулиці, погрожуючи йому долею Віктора Януковича , президента, поваленого революцією в 2014 році. З іншого боку, рух проти Росії ризикує дати Кремлю привід для смертельної вторгнення.

Шоу, звісно, має тривати. Криза триває. Але виступ президента — напружений, незграбний, часто недоречний — навряд чи допомагає.