хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «україна»

Винниччина -Тернопільщина 9 днів, 70 пунктів

70 населених пунктів. Замки, оборонні, дерев’яні, кам’яні церкви, палаци, костели, садибі, резиденції та багато, багато іншого.Проїхали 2207 км.Готелі. На Вінниччині погано з цим, є тільки в великих містах, вірніше у Винниці, по всій іншій обл.. треба шукати, вибір малий. В середньому влазили в бюджет 200 грн., десь було краще де не зовсім. Їда обходилась в середньому 110 грн. в день, як що не враховувати таки ресторани як Старий Млин в Тернополі. По західній Україні було по веселіше мандрувати, та і дороги кращі, та і житло можна знайти без проблем.Поїздкою як завжди задоволені, але дуже було насичено, треба більше відпочивати, ну і осінь не найкраща пора для таких насичених мандрів. Україна гарна! Любить Україну!Трохи світлин, далі буде описи кожного місця. А поки зо як що цікаво задавайте питання.

1 день. Черкаська обл..МаксимівкаВінницька обл..Тернівка – Теофілівка – Красносілка – Війтівка - Бершадь – Баланівка – Ободівка – Верхівка

2 день. Чечельник – Вербка – Луги – Чорномин – Гонорівка – Попелюхи – Городківка – Заболотне – Соколівка

3 день. Тульчин – Кинашів – Михайлівка – Холодівка – Брацлав – Комаргород – Томашпіль – Чернівці – Могилів-Подільський

4 день. Озаринці – Серебринець – Кукавка – Вендичани – Сугаки – Лучинець – Мурафа – Шаргород - Слобода Шаргородська – Котюжани – Вищеольчедаїв – Вінож

5 день. Рівне – Муровані Курилівці – Знаменівка – Михайлівці – БіличинХмельницька обл..Зіньків – Адамівка – Сутківці

Тернопільська обл..Сидорів – Гусятин – Чабарівка – Крогулець

6 день. Копичинці – Яблунів – Хоросків – Млинська – Буданів – Долина – Довге – Деренівка – Теребовля – Струсів - Заздрість

7 день. Микулинці – Буцнів – Кип*ячка – Грабовець - Баворів – Товстолуги – Тернопіль – Плотича – Збараж

8 день. Колодне – Вишнівець – Кушлин – Іванківці – Великі Загайці - Малі Загайці – Кременець

Рівненьська обл..

9 день. Тайкури – Рівне

Черкаська обл..Максимівка

Вінницька обл..Теофілівка

Красносілка

Баланівка

Ободівка

Верхівка

Чечельник

Чорномин

Гонорівка

Попелюхи

Городківка

Соколівка

Тульчин

Брацлав

Комаргород

Могилів-Подільський

Озаринці

Серебринець

Лучинець

Мурафа

Шаргород

Котюжани

Вищеольчедаїв

Рівне

Муровані Курилівці

Михайлівці

Біличин

Хмельницька обл..Зіньків

Адамівка

Сутківці

Тернопільська обл..Сидорів

Гусятин

Копичинці

Яблунів

Хоросків

Буданів

Долина

Довге

Деренівка

Теребовля

Струсів

Заздрість

Микулинці

Буцнів

Баворів

Тернопіль

Плотича

Збараж

Вишнівець

Малі Загайці

Кременець

Рівненьська обл..Тайкури

Рівне

Ностальгуючим за СССР

Злобно-пассивная ностальгия или ... ученые нашли россиян ностальгирующими ксенофобами

Бажаю щоб всі ті хто так ностальгує за СССР там і опинилися.Повітря в Інеті стало б набагато чище, поміншало б  уселякого лайна . Якщоб в СССР інтернет і був би , то тількі у тих небагатьох хто мав телефон.І всі не  совєцкі ІР були б заблоковані.

По-друге , після поїздки до колхозу , з трьома пересадками , стоя у тисняві , і пару годин у черзі з дитиною на руках і з "вас тут нє стояло" ,енергії залишилось би тількі на вашу "половинку" і те це не гарантовано.А на написання уселякої маячні вже точно.

По-третє , проблеми у них вже були зовсім інші :де достати більш-менш достойний одяг та їжу , де дістати ліки ,як "откосить" від армії , щоб не потрапити в   черговий Афганістан.

Особливо розчулюють комуністи з їхніми розмовами про те , що начеб то Горбачов (Кравчук ,Єльцин ,Шушкевич) розвалили СССР. Хлопці, ви ж комуністи ,почитайте класиків про роль особистості в історії.Це ж ваша ідея - концепція юберменша , який рухом руки змінює хід історії. Це не з Маркса-Енгельса-Лєніна , це з Муссоліні,почитайте. В усьму цьому рюмсані проглядається одна тема : народ - тупе бидло , а еліта ось так усіх вздрючила і зробила по -своєму, а я теж хочу у цю еліту , позаяк я аналітик і теж хочу пиріжок. Найчитаний народ у світі - не був тупим бидлом , пора вже зрозуміти, совєцьку людину не ошукаєш. Ошукати можна тих , хто у 1991 був у ніжному віці , або щойно пішов до школи. Що і відбувається з успіхом.  У церковників теж є хіть. Ну зрозуміло , ГБісткой ієрархії теж жилося не погано, хоча спекулювати нафтаю ,тютюном та алкоголем не дуже виходило. І міліцейські кордони по святах Великдня та Різдва до церкви теж не пускали.

А ще прихильники СССР жах як незадоволені олігархами та бандитами,знов же - любиш СССР , люби і їх - це ж не десант з Місяця.Всі вони виховані та виросли якраз за часи СССР. Ні казочками з газети "Правда" , а якраз справжнім СССР , який багато хто пам'ятає.СССР Щелокова, Чурбанова, Рашидова, та решти. Чому Гейтс та Баффет жертвують десякти мільярдів на доброчинність , а Янукович купує собі золочений унітаз ? Тому що Янукович - совок , продукт Совка ,він і слів таких не знає.

СССР кінця 80-х був у глибокій моральній та економічній кризі.Все прогнило і народженні до 70-х це пам'ятають .  СССР 60-х років залишился у 60-х , з космосом , з кукурудзою , зі здмуханою вітром перелогою ,чергами за хлібом ВПК та відлигою. Розвалився СССР у 80-х,а це була зовсім інша країна. Народ просто вже більше не витримував ні безперевної брехні , ні керівництва яке зажерлося , ні жахливого побута. Хто хоче освіжити пам'ять - подивиться Говорухина "Так жить нельзя" на Youtube. Настав момент коли виникла революційна ситуація : "вєрхі" не могли керувати по -старому , а "нізи" жити по- старому. Все з точністю вчення історичного матеріализму  і статтями Лєніна про державу. І доречі, відповідно результатам матмоделювання  проведенного ще за Брежнєва та Андропова.

Також про "квітневий" референдум.Проголосували про оновлений СССР у формі федерації. Підписання нового союзного договору вже було підготовлено Горбачовим,все було розписано , навіть до того хто і де сидітеме під час підписання. А козли з ГКЧП хотіли зберегти неоновлений СССР , точно те проти чого і голосували. Історія їх розчавила. Знов же , з точною відповідностю до історичного матеріализму.

Переклад з російської.

Гідно продовжити розпочате

Присвячую 20-й річниці Всенародного референдуму про Незалежність України 1 грудня 1991 року

епіграф: "Біда вимучить - біда й виучить"
(українське прислів'я)

Вступ

Розпочинаючи щось нове, варто не забувати, що "Все нове - це добре забуте старе", але і водночас варто враховувати, що "Коли двоє роблять одне і теж - це далеко не одне і теж"
Тобто досвід варто знати, пам'ятати і застосовувати, а при тому звичайно що потрібно розуміти новизну часу і його потреб, тобто робити модифікацію досвіду, а не тупо копіювати і провадити те, що колись виявилось дуже вдалим у певному минулому часі.
Так нещодавно, коли зайшла мова про актуальність багатьох тез Дмитра Донцова в сучасній Україні, - я зупинив апологетику свого опонента тим, що вказав на часову відстань ідей в майже 100 років, отже що було доречним на початках у ХХ сторіччі не може бути таким же у ХХІ віці - інакше де прогрес? А світ реально дуже і дуже змінився, як і Україна, тому Донцова вчити і знати треба, а ось впроваджувати в життя його ідеї маємо досить обдумано і вибірково.
Ще пригадую, як давно-давно дивився художній фільм про Сергія Корольова і там мені запам'ятався однин важливий епізод, де Корольов приймає кардинальне рішення припинити розробляти ідею ракет як монокомплексів, а робити їх у вигляді полікомплексу з відкидними ступенями тощо. Зміна була глобальна, що в радянські часи не віталось і Сергію Корольову одразу поставили у провину, що значить величезні народні кошти були витрачені бездарно і за це треба відповідати, на що Сергій Корольов розумно і відповів: завсім не марно були витратрачено гроші, а ми в процесі цієї роботи навчили, випробували на практиці і отримали висококласних фахівців-науковців,  а також вже маємо організовану конструкторсько-виробничу структуру, що сукупно дозволить тепер значно легше і швидше впоратися з новим завданням. І дійсно так відбулось.
Не даремно науковці при дослідженнях люблять приказувати: "Відсутність результату також є результат", а ще є гарна сентенція: "Не помиляється тільки той, хто нічого не робить". Тому я наперед зазначу, що все моє подальше монографічне думання я б волів перевести у поліобговорення задля чіткішого дослідження й вияснення досить складної теми, яку я окреслив як "Україна майбутнього в Світі майбутнього"
На моє щире переконання ми зараз знаходимось якраз у подібному стані готовності суспільства в Україні до значних соціально-політичних та економічних трансформацій. Питання в одному - у такій "дрібниці", як визначити: "А що ми маємо зробити?" Тобто треба на якась ейфорична "європейська держава Україна", а чітко промальована ціль з ясною для всіх громадян позицією України у Європейському та Світовому обширі.
За всі минулі 20 років я особисто не побачив жодної чіткої обгрунтованої програми державності суто для України. Безліч є узагальнених декларацій-прокламацій, але конкретної концепції я особисто не можу віднайти за жодною політичною силою чи окремим лідером. Може хтось знає - то підкажіть і покажіть таку, бо ситуація парадоксальна: всі клянуть і нарікають на сучасну владу, але якби вона раптово впала і пропала - ми б опинились в повній політично-економічні прострації, бо нема чіткої політичної антитези, як немає і відповідних згуртованих сил для переобирання влади. На мою думку: найгірший вид опозиції - це відсутність опозиції, що ми наразі й маємо в Україні.
Пройдені нами етапи суспільного поступу в Україні є дуже і дуже важливі, особливо їх мирна-безкровна і водночас революційна насиченість. Особисто я вважаю, що народ України у всій своїй різнобарвній багатонаціональній єдності визрів за пройдений час до становлення як активного громадянського суспільства.  Чи так це насправді - побачимо з часом.
Отже я розпочинаю пошук відповіді на споконвічне питання: "Камо грядеши?" - "Куди йдемо?"
Запрошую всіх бажаючих до аналогічних дій щодо пізнання існуючого досвіду, наукових знань, аналізу практичного результату і всього дотичного в дослідженні вищезазначеної теми.
Одразу зауважу, що і сам буду та інших підтримаю у подоланні різних  ідейних та ідеологічних стереотипів і фобій: для роздумів та дискусії важить думка та її обгрунтування, а не особисті симпатії чи антипатії або щось подібне.
Додатково хочу зазначити, що цю працю я розпочинаю в переддень визначної події: відзначення 6 листопада 2011 р.  величного ювілею - 200 років з часу народження Маркіяна Шашкевича, священнослужителя, якого поправу називають "Будителем української духовності".  Спочатку я думав саме цій людині та ювілейній події присвяти наступне дослідження, але вирішив, що проминулі 200 років були тим жертовним шляхом багатьох і багатьох пробудженних Маркіяном Шашкевичем до свідомості українців, щоб відбулись ці вагомі 20 років Української Соборної Самостійної  Держави.
Тепер для нас головне завдання: гідно продовжити розпочате!

Богдан Гордасевич
5 листопада 2011 р.
Львів - Рясне

Подальший план чітко ще не визначений, але найперше хочу обговорити кілька історичних та наукових праць, які вважаю основоположним, зокрема

1 "Історія Русів"
2. "Маніфест Івана Мазепи"
3. Політологічна теорія держави.
4. Історія політичних та правових вчень.
5. Фактична і політична економіка України.
6. Політична історіографія України.
7. Соціальна структура сучасного українського суспільства.
Тощо...

№6(57) липень 2011

Частина статей з газети "Поступ". Вже не нові, але буде цікаво почитати.
CTRL+V...

ВІКНА В УКРАЇНУ
Зазирала у Вікна Олена КОНЦЕВИЧ
Вікна прочиняв LuBaKa

Анекдот: у Мінську скоєно напад на інкасатора. Злочинці відкрутили колеса, злили бензин і зникли у невідомому напрямку. Недалеко від істини — у Білорусі люди бояться навіть мітингувати — «мовчазних протестувальників», котрі просто збиралися на майданах, все одно заарештовували — «за несанкціонований вихід на площі». Країна живе у страсі і беззаконні, зате Лукашенко пообіцяв, що горілка не дорожчатиме. Треба ж чимось потішити народ. До того ж нап’ються, дурні, — менше галайкатимуть.
У нашій країні також не відбувається практично нічого, крім занепаду, — соціологи кажуть, що люди доведені до межі бідності й відчаю, але все одно на вулиці вийдуть лише якщо умови їхнього існування погіршаться дуже різко... Ну, не думаю, що залишилось довго чекати. Тимошенко так сказала: «Шановні співвітчизники, вітаю вас із Днем Конституції, об яку Янукович витер ноги». Здається, зараз в опозиціонерів усіх братніх республік нефарт пішов — невідомі у Москві вистежили автомобіль Бориса Нємцова, коли той повернувся додому, і через паркан скинули на автівку... унітаз. Дорогий «Рейндж Ровер» було безповоротно зіпсовано. Нємцов у розпачі. На Тимошенко наразі ніхто нічого не кидав, що не може її не тішити — особливо, якщо врахувати, що її одвічну недоброзичливицю Інну Богословську в Печерському суді облили водою. І обіцяли наступного разу облити не лише водою, а й лайном — відповідно до її життєвого покликання.

Переглядаю недавно світові новини і бачу таке: «Індонезійський депутат склав повноваження після того, як у пресу потрапили його фото під час перегляду порнографічного ролика на засіданні парламенту». До того ж він ще й не спеціально цей ролик шукав, а просто відкрив посилання, надіслане електронною поштою. Одначе депутат сказав, що такою поведінкою підвів колег, оскільки виступав від Партії справедливості і благоденства, і склав повноваження в надії, що його приклад послужить наукою іншим представникам влади.
Де ви таке в нас бачили? Щоб депутата замучила совість і він сам зробив народові подарунок, подавши у відставку? Та ще й за таку дурничку, як відеоролик?! Та у нас у парламенті народ ледь не в шашки під час засідань грає, порнуху дивиться без сорому... Недавно стало відомо, що члени фракцій ПР та БЮТ ведуть під час засідань любовне листування (!), хтось милується в мобільному знімками собак, хтось розглядає буклети про покупку дорогих машин. А авто Яценюка, щирого друга пенсіонерів, недавно засікли біля елітної мережі крамниць «Sanahunt Luxury Concept Store» — мовляв, екс-спікер купував собі щось із недешевого мотлоху, що там продається. Оце новина! По-перше, нагадує приказку, що у всьому винна невістка, а як її нема, то не біда, бо он її спідниця висить. А по-друге, на фоні недавньої заяви сумнозвісного В’ячеслава Піховшека про те, що він може собі дозволити все те, що й середньостатистичний олігарх, і навіть мешти в нього, як у Дона, — Яценюк курить у буфеті. Що б він там не купив.

Прокуратура порушила кримінальну справу на пенсіонера міста Горлівки, котрий відкрив у власній лазні бордель — протягом двох років вісім жриць кохання місцевого розливу обслуговували клієнтів, а 72-річний «підприємець» лічив гроші і сміявся, як ненормальний, з Тігіпка і його пенсійної реформи. Тепер лавочку прикрили, бізнес згорнули, суспільство шоковане... Спитати б — чим?? Оно синок Януковича таке витворяє, що й купи не тримається, комуністи молоде покоління вчать, що Галичина — це обитель неофашизму, а нещасного дідка хочуть посадити за те, що не дав односельцям пропасти з нудьги. Де тут логіка?
До речі, недавно Янукович таки запросив у Межигір’я журналістів телеканалу «Інтер» (яких іще журналістів йому було запросити, як не з каналу, що належить главі СБУ?). І показував там, не більше не менше, як свій басейн, а заодно і лазню теж... Може, натякав, що у нього там чисто? Хоча якщо горлівець зробив бордель локальний, то в Федоровича плани масштабніші — компанія спеціалістів з покращення життя вже вчора давно зробила бордель з цілої країни, та ще й такий, що прикрити його на раз-два шансів дуже мало.
*** *** ***
НАЦІОНАЛЬНІ ОБСЕРВАЦІЇ
Юзьо Обсерватор
ШАПКА НА ЗЛОДІЮ
Якими тільки серіалами не годують бідолашних українців! Є і про війну, і про любов, і про СМЕРШ, і про ментів, і про бандитів... Усе російського виробництва. Але є один серіал таки нашої продукції, який уже починає бити всі рекорди. Називається «Суд над Юлією Тимошенко».
Домовляюся про зустріч зі знайомим, а він не може назвати точної години, бо не знає, коли суд піде на нараду. І скільки та нарада буде тривати. Через дурний суд у дружини молоко википіло, а тесть не поїхав на село сіно косити. Приходжу в наукову бібліотеку — ніхто не обслуговує, усі коло телевізора. Водій у маршрутці слухає судове засідання по радіо. І не тільки він — уся маршрутка слухає, ще й гукають, аби зробив голосніше.
Це мені нагадує епоху латиноамериканських серіалів, коли міста і села вимирали. Правда, тоді у людей іншого діла й не було, бо криза панувала така, що або пий, або вішайся, або емігруй, або отримуй кайф від тихих мексиканських радостей. А зараз начебто усі й зайняті, а от не можуть пропустити інтриг політичного процесу.
Влада при цьому має свою вигоду, бо такими судами відвертає увагу народу від розкрадання країни. Страхітливі злочини Тимошенко і Луценка — курям на сміх у порівнянні з мільйонами, які кочують у кишені магнатів, в офшори або перекидаються на майбутні виборчі округи. Один лише майбутній житомирський округ Литвина отримав по 5 мільйонів на кожен район. Та це й не дивно, бо шансів у його Народної партії жодних. Хоч бери та й на маминому рушникові повісся.
У коаліції включно з тушканчиками можна будь-кого взяти за шкварку, посадити за грати і бути певним, що не помилишся. За весь період хазяйнування Януковича ще жодного разу не було, аби суд прийняв рішення, яке б не сподобалося регіоналам. От і цього разу Тимошенко судить неопірений недосвідчений молодик, який на цьому суді втратить половину нервових клітин і ледве чи доживе до пенсії, бо вже зараз спливає рясним потом і сіпає бровою. Так чого доброго почне ще й головою підкидати, зубами клацати і нігті гризти. От бігме, кого найбільше шкода, то це суддю.
Зате боротьба із корупцією іде на повну силу. Скоро будуть ловити санітарок у лікарнях і вивертати їхні кишені у пошуках хабара-чоколяди.

УКРАЇНА ЛИШЕ ДЛЯ НИХ
А третя топ-новина тижня — це журналістська проща на Кальварію, себто в Межигір’я. Достойних ступити на святу для кожного регіонала землю виявилося аж... шестеро. І то не тих, хто добивався такої честі, а зовсім інших. І то не всюди, а тільки там, куди їх господар запровадив. Бо як сказала Дарка Черпак, прес-моніка Президента: «Президент має право вирішувати, з ким він хоче розмовляти, а з ким — ні».
Цілком слушно. Бо навіщо поїти чаєм когось такого, як я? Я ж і після чаю буду лаха дерти. Але тепер журналістам варто було б вимагати дозволу подивитися, як живуть Куліков, Шустер і Кісєльов, після того, як побували у святая святих. Мине трохи часу і з чаюванням у Януковича буде щось таке, як з легендарною колодою на суботнику в Леніна. Кількість їх буде поступово зростати, а біля прізвища кожного зазначатимуть не якийсь там «заслужений журналіст», а «активний учасник чаювання у Межигір’ї» чи просто «пив чай з В. Януковичем».
Одне слово, після того чаювання і вовк цілий і вівці ситі. Усі задоволені, крім тих, кому обіцяли, але не запросили. А найбільше задоволений Азаров, неймовірно знущаючись з ненависної мови, він потішив народ тим, що «скількі б апазіція нє займалася дємагогієй, нє гаваріла на біле чорне, алє факти — річ вперта. Напріклад, зарплата вчітєля вірасте в сєрєднєму на 340 грівень, лікаря-хірурга — на 395 грівень».
Факти справді — річ уперта, тому важко собі уявити, наскільки може поліпшитися життя учителя, якщо він отримає на 340 гривень більше. Цього декому навіть на оплату опалення не вистачить. А тим часом у доповненні до бюджету передбачено нові хабарі: на Генпрокуратуру додатково виділили 70 млн., на СБУ — 108 млн., а на МВС — 288 млн. Отак на ділі виглядає піклування про народ і постійні завивання про те, як покращити життя учителя та лікаря.
Взагалі для регіоналів України поза помаранчевим кордоном не існує. Кошти, і то значні, виділені винятково на Донецьк, Дніпропетровськ, Одесу та інші вірні владі міста. Там люди повинні мати нове медичне обладнання, нові дороги й будинки. Нарешті ми зрозуміли, про яких саме людей ішлося в гаслі Януковича «Україна — для людей».

ЛЮБИТЕЛІ ЧЕРВОНОГО
А 22 червня усі чекали масового побоїща, перед яким битва на Калці і під Берестечком мали б виглядати на дитячі забави. Бо 9 травня якось їм не вдалося. Пролунав лише один постріл, та й той з міліцейського пістолета, а так ані жоден комуніст чи міліціонер не ліг у лікарню з підбитим оком, жодного автобуса не те що не підпалили, а навіть не перевернули. І з такими показниками ми ще просимося в Європу? Та там, коли протестують, то вітрини розлітаються, а авта горять, як бенгальські вогні на ялинках. Але Ганця Герман все одно тішилася: «Я переконана, що Україна, і Львів здали учора екзамен на «європейськість». Дивно, бо мені якраз виглядає навпаки. Чи, може, для Ганці Ірландія вже не Європа?
Тепер була вся надія на 22-ге. Думалося: ну — тут уже точно покажемо клас. Щоб не було гірше, як у Ванкувері. А влада подумала, що такі провокації шкодять більше їй, ніж опозиції і дала дозаду. Правда, не до кінця, бо червоні прапори Янукович і далі буде плекати. А я от думаю, та як вам так подобається комуністичне минуле, то чому б разом із червоними прапорами не повернути народні заощадження епохи СССР?
Але ж ні! Апетит розгорається якраз під час їжі, тому комуністи уже запалилися поміняти герб і прапор. У них, хвореньких, нездорові асоціації з’являються, коли бачать тризуб. Відразу в голові виринає фраза «Прошу пана на гілляку».

ПРО ЛЮБОВ
Чудеса техніки інколи приносять не дуже приємні несподіванки. Журналісти у Верховній Раді сфоткали есемеску на мобілці депутата від Партії регіонів Юлії Льовочкіної: «Все нормально. Я люблю тебя. И мне так хреново. Блять».
Хто ж автор цього проникливого любовного послання? А це депутат від БЮТ Віталій Чудновскій. Мало того, він ще й особистий охоронець Юлі. Цим і пояснюється його високий інтелект. Ось яких чудових і грамотних депутатів підібрала Юля. З вдячності він навіть Юлю якось на руках носив по Майдану, граючи роль простого чоловіка з народу.
І ви ж погляньте лишень яка невдячність! Юля цього анальфабета бере в депутати, довіряє йому, можна сказати, усі свої 80 кілограмів живої ваги, щоб він, скотина, мняцкав своїми лаписьками її філейки, а він заграє із сестрою Льовочкіна. Тобто фактично залицяється до ворожого табору.
А та відписує: «Ну, не сиди здесь. Иди погуляй, подыши... Потом в прокуратуру сходишь». Мовляв, може, бодай у прокуратурі тобі легше стане!
Залишилося загадкою, чому народному депутатові на сесії раптом стало так хрєново, блять? Чи він, бідачка, напередодні перебрав? А чи так перейнявся долею народу, якому теж хрєново, блять? І який вони, блять, щодня грабують?
Невідомо. Але зате відомо, чим насправді займаються депутати, блять, на сесії.

СВІЙ ДО СВОГО ПО СВОЄ
«Російське товариство Криму» закликало не купувати товари із Заходу України. А саме: пиво «Львівське», молочні товари фірми «Галичина» і мінералку «Моршинська».
Але тут річ не в ненависті до бандерівців, а просто місцеві підприємці таким чином хочуть витіснити конкурентів. Там же ж у них своя мінералка просто з крана цвиркає, а пиво таке, що хоч таблицю Менделєєва вивчай, не кажучи про молочні товари з китайського порошку. От кримчани не дуже й ласяться на своє рідне. Тоді вирішили вдарити по національно-патріотичних почуттях.
Ну, а якщо ми, у свою чергу, відмовимося від кримського паленого шмурдяку, який вони вином називають, жодної шкоди нам не буде.

293 нардепи потрапили у мій чорний список

Ми повинні знати не тільки своїх героїв, а й антигероїв. Сьогодні я відкрив на своєму блозі сторінку, яка фіксуватиме злодійські потуги діячів нинішнього режиму у вигляді чорних списків. При їх складанні я не керуюсь особистими симпатіями чи антипатіями. Я лише визначаю події, які мають негативний характер. І вже як наслідок, особи, які причетні до певної події, потрапляють у мій особистий чорний список.

Для чого це потрібно? Люди повинні нести політичну відповідальність за те, що вони роблять. Коли хтось побачить себе у кількох чорних списках українських блогерів чи організацій, це як мінімум, погіршить йому настрій. І примусить задуматись: чи варто голосувати за закон про зменшення квот на український продукт в ефірі ТБ, якщо на наступний день після цього інтернет замайорить моїм прізвищем у всіляких чорних списках? Як-не-як, а на носу - вибори, тим більше - з поверненням мажоритарки. Уявіть, якщо його дитина зайде в інтернет і потім питатиме: тато, а чому люди тебе не люблять? Нехай спробує збрехати їй в очі так само, як він бреше з екрану телевізора. Зовсім різні відчуття. Тож чорні списки - ефективний і легальний спосіб впливу суспільства на державних високопосадовців.

Я сподіваюся, що мій приклад надихне і вас на створення власного чорного списку. Чим більше їх буде, тим більше громадського тиску на собі відчуватимуть політики, судді, прокурори. Спочатку вони вдаватимуть,  буцім-то їх це не цікавить, але життя примусить зробити корективи. Згодом можна бути об'єднати чорні списки в один. Скласти такий собі "рейтинг недовіри". А коли настане час голосувати - вам буде значно легше зробити свій вибір у бюлетені. Бо цей вибір стане цілком осмисленим.

Станіслав Полянський

Aut vincere, aut mori. Nunquam petrorsum, semper ingrediendum.

               Перш за все перекладу ті латинські вислови.

               Aut vincere, aut mori — перемога або смерть
               Nunquam petrorsum, semper ingrediendum — ні кроку назад, завжди вперед

               Можу додати ще один -

               Non progredi est regredi — не йти вперед, означає йти назад

                Всі вони підходять до замітки, яку я щойно прочитав, та оце ось ставлю, щоб і Ви почитали. Майже з усім погоджуюся.
               


Зламаний паркан Верховної Ради? Влада недовго буде «боксерською грушею» для вправ опозиції!

Станіслав Овчаренко

1. 3 листопада – знак того, ЯК НЕ ТРЕБА проводити такі рішучі акції, які стосуються влади, дуже високої й грошей, дуже великих.
Це – завжди небезпечно.
Ми так нічому й не навчилися за це сторіччя: Голодомор, ще раз повторимо, вийшов через незавершену атаку українських селян на деспотичну владу в громадянську війну 1917 – 1921р.р.
 («білих», або «червоних» - неважливо).
Ми вже писали, що акцію треба або не починати, або доводити до кінця – адже однаково прийдеться відповідати за незавершений вчинок як за скоєний.
Сім лих – одна відповідь.
Хто саме буде відповідати – вирішують переможці. Вони ж і напишуть «правдиву» історію.

2. Ми що ж думаємо – можна в черговий раз зламати парламентський паркан і нічим за це не відповісти?
Влада що, погодиться вічно бути «боксерською грушею» для вправ опозиції? Або вона терпляче почекає, поки та розморить політичними турпоїздками своїх прихильників?
Ми писали, що є тільки дві головні (по Леніну) реальні сили в політиці
А) сукупна міць держапарату
 Б) мільйонні (саме – мільйонні) маси народу.

3. Невже не ясно, що держапарат працює постійно, а маси народу – спонтанно й час від часу? Що роль опозиції – не так збуджувати рух, як його організовувати й переборювати хаос у головах і діях?
Що не більшовики в 1917 році штовхнули маси на повстання, а навпаки, маси примусили більшовиків їх очолити! Не знаєте цього? Знайте. У ЦК більшовиків тільки Ленін  і Троцкий були за повстання, інші коливалися, включаючи Сталіна (так, того самого!).
І більшовики тоді на місцях, не гірше бютівських функціонерів, упиралися й не хотіли ризикувати  собою перед невідомим майбутнім.
4. Ще один історичний приклад, навіть два:
Мао проголосив  культурну революцію 1967 року: «Нехай розквітають сто квіток!».
Навіщо? Це циніки називають «провокуванням бур'янів» - у безплідній активності виявляються активні елементи – які потім знешкоджуються.
Другий приклад (про нього нагадав письменник Василь Шкляр): після селянських повстань 1920р., Ленін оголошує НЕП (нову економічну політику) на Х з'їзді РКП(б). Згідно якої селянам можна було  хазяювати, як їм заманеться, і навіть наймати робочу силу.
Але, помітьте: при цьому керівників селянських повстань розстріляли в ГПУ (спадкоємці ЧК і попередники КДБ).
Тоді активні елементи були знешкоджені – розстріляні, включаючи червоних командирів – колишніх царських офіцерів, заарештували інтелігентів – після того українських селян можна було брати голими руками.
От вам і Голодомор.

5. На наших очах відбувається дуже небезпечне явище: влада поки боїться переходити до розгорнутих репресій, включаючи тривале тюремне ув'язнення й навіть убивство.
Але при цьому гарячково зміцнює спецчастини й поповнює їх покидьками, які туди йдуть «за баблом».

6. Отже: влада вирішила збільшити ряди «Беркута» на 50%. При цьому їм різко піднімають оклади й доплати до них.
Щоб ясно було: оклад рядовим «беркутовцам» збільшили з 600 грн. до 1200. Але ці оклади – голі. До них багато різних доплат і ця оплата після різних нарахувань доходить до…8000(восьми тисяч) грн.
Преторіанська гвардія режиму не скривджена й буде обов'язково кинута проти народу.
Їх усіх виховують у дусі корпоративної солідарності: «Ми – єдина команда, а ВОНИ – козли, п..си!»
Все це треба знати.

7. Тому для мене, у всякому разі, є безперечним, що НЕ МОЖНА розколювати потоки протесту – краще їх не починати! Тому що обновлення сил нації займе довгі десятиліття. Влада готується знекровити не тільки опозицію, але й саму націю. Щоб нікому потім голову було піднти. Не випадково, в 2004 році Кучма вибрав своїм спадкоємцем не млявого Тигипка, а кримінального Януковича – щоб створити державу-«малину» - тобто держава-паразит з напіврабовласницькими порядками. Азаров же проголосив, що нинішніх підприємців треба погнати на заводи гіганти олігархів – для збуту сировини й продуктів харчування на Захід.

8. Для встановлення такого економічного «порядку» потрібний ДУЖЕ жорстокий політичний режим. Юлю вони не відпустять – інакше силовики їх не зрозуміють і одного  разу влада виявиться без озбронної охорони. Влада намагається не допустити цей кошмарний сон для будь-якої  диктатури.

9. Сьогодні, 5 листопада, знову збереться Форум громадських організацій – з порядком денним «Що робити?». Чернишевський теж задавав це питання, перебуваючи у в'язниці. Задає його собі і Юля. Її звільнити може тільки народ, влада добровільно її не випустить.
Продажні журналісти й політолухи підбурюють опозицію до передчасних або просто неправильних дій – як, наприклад, Мустафа Найєм або Соня Кошкина.

10. Влада Януковича має непоганих бійців інформаційної війни, як наприклад – Копатько, Кість Бондаренко, Борис Кушнирук…
Їхнє головне завдання – не так хвалити владу, бо  її хвалити немає за що, як усіляко принижувати, дискредитувати опозицію в очах народу. Можна «для об'єктивності» лаяти самого Януковича, навіть збирати підписи проти нього – але, головне, «мочить  в сортирах» головних лідерів опозиції, особливо тих, що сидять у Лукьянівськом СІЗО.

11. Одна мета інформбійців досягнута: сильна недовіра лідерів протесту одних до інших. Оголошують «провокаторами, агентами влади», то  Юлю (недавно було), то Данилюка, то Королівську…
На минулому Форумі бачив, як один з діячів підприємницького руху запевняв афганців – який поганий Данилюк, інший – як погана Наталія Королівська…
Прийоми інформвійни найрізноманітніші – їх тут не розглядаємо: самий небезпечний з них – гра в «об'єктивність» якоїсь Кошкиной, що тісно працює з Пиховшиком і Кость Бондаренком…

12... Опозиція – БЮТ у цілому  і Юля, і Наталія Королівська часто недооцінюють шкоду від такої дискредитаційної кампанії – яка впливає на свідомість деморалізованого, дезорієнтованого населення. Про це – іншим разом.
Скажемо тільки – якщо влада трохи оговається  і  почне масову розправу, то у цьому буде чимала заслуга згаданих інформаційних агентів впливу. Об'єктивних, звичайно…
Так що – або йти до кінця, або не починати.
Якщо до кінця – то повинні бути ясні перші наміри нової тимчасової влади і її склад.
Не звертаючи уваги на політичних звіздарів…

SVET i  TENI

Росіяни смішніші за українців,...

або Як Поярков "старших братів" обстібав. ФОТО

Если бы англичане услышали, что американцы называют их "младшими братьями", то не обиделись бы, а оборжались. Стеб звенел бы, как лом на морозе. Поселенцы, пришедшие из киевской земли, основали московскую колонию, где-то на задворках своей цивилизации.

Читати прикольне далі>>>

На роботу їде Воно

Нью-Йорк, Токіо, Лондон... Від життя в сучасних мегаполісах не кожен отримує задоволення та комфорт.

Усі урбанізовані жителі Києва зі мною погодяться: величезні транспортні потоки, переповнені вагони та станції метро, автомобільні затори та шалений темп життя – із часом по-різному діють на людину.

Що об'єднує всесвітньовідомі мегаполіси? Одне так це точно: безперервність їхнього життя. Усе працює в режимі нон-стоп.

На одних це згубно впливає, іншим дозволяє відчувати себе як риба у воді.

Жителі великих міст усе частіше намагаються знайти ту шпарину впродовж дня, аби просто подумати про щось хороше, поспілкуватися із друзями, близькими.

І от Києву в цьому сенсі повезло як жодному з мегаполісів світу.

У житті киян є бодай така N-хвилинна можливість кожного робочого дня, такий собі "піт-стоп", "кава-брейк", коли транспортні артерії міста завмирають...

Бо на роботу їде ВІН.

Двічі на день, зранку та ввечері – усі: кияни та гості міста насолоджуються незапланованим відпочинком.

Головне в такі моменти – думати про хороше, віднаходити власний "дзен".

Кортежі збільшуються, смуги перекривають в обидві сторони руху. А сьогодні, 11.11.11 – і дійсно незвичайний день. Тисячі очевидців помітили, що вперше на шляху руху Його Кортежу було на деякий час призупинено й рух міської електрички.

Хотілося б дати пораду тим, хто охороняє Його.

Ви не допрацьовуєте. Є ще два напрямки роботи.

По-перше, це рух цивільної авіації: у Борисполі та Жулянах у години руху Кортежу необхідно затримати рейси всіх можливих літальних засобів.

По-друге, рух Київського метрополітену: його теж необхідно призупиняти, бо "как би чєго нє вишло".

А може, як було вказано на початку цього допису, життя в мегаполісах – не для всіх? І, чи лікується паранойя свіжим, корисним для мізків заміським повітрям Межигір'я?

Олександр Радчук, киянин, медіа-група "Concept-GR", спеціально для УП

Якими пральними порошками ви користуєтеся???



Нас цікавить ваша точка зору. Долучайтеся до нашого опитування – голосуйте та висловлюйте свої думки у коментарях під цією заміткою. На підставі результатів голосування та ваших висловлювань ми зробимо дослідження та оприлюднимо його широкому загалу.

Опитування проходить тут: http://ukrainianpeople.wordpress.com/2011/11/13/washingpowders/

Державні прапори в Луганську

Вчора я повернувся з Луганську. Помітив цікаву особливість. Достатньо нерідко бачив там на лобовому склі машин прапорці - маленькі Державні Прапори України.

Враховуючи те, що "жителі Донбасу", з якими мені довелося спілкуватися плюються при згадуванні нинішньої влади... Мені це здається ознакою, тенденцією... Побачимо...