На роботу їде Воно

Нью-Йорк, Токіо, Лондон... Від життя в сучасних мегаполісах не кожен отримує задоволення та комфорт.

Усі урбанізовані жителі Києва зі мною погодяться: величезні транспортні потоки, переповнені вагони та станції метро, автомобільні затори та шалений темп життя – із часом по-різному діють на людину.

Що об'єднує всесвітньовідомі мегаполіси? Одне так це точно: безперервність їхнього життя. Усе працює в режимі нон-стоп.

На одних це згубно впливає, іншим дозволяє відчувати себе як риба у воді.

Жителі великих міст усе частіше намагаються знайти ту шпарину впродовж дня, аби просто подумати про щось хороше, поспілкуватися із друзями, близькими.

І от Києву в цьому сенсі повезло як жодному з мегаполісів світу.

У житті киян є бодай така N-хвилинна можливість кожного робочого дня, такий собі "піт-стоп", "кава-брейк", коли транспортні артерії міста завмирають...

Бо на роботу їде ВІН.

Двічі на день, зранку та ввечері – усі: кияни та гості міста насолоджуються незапланованим відпочинком.

Головне в такі моменти – думати про хороше, віднаходити власний "дзен".

Кортежі збільшуються, смуги перекривають в обидві сторони руху. А сьогодні, 11.11.11 – і дійсно незвичайний день. Тисячі очевидців помітили, що вперше на шляху руху Його Кортежу було на деякий час призупинено й рух міської електрички.

Хотілося б дати пораду тим, хто охороняє Його.

Ви не допрацьовуєте. Є ще два напрямки роботи.

По-перше, це рух цивільної авіації: у Борисполі та Жулянах у години руху Кортежу необхідно затримати рейси всіх можливих літальних засобів.

По-друге, рух Київського метрополітену: його теж необхідно призупиняти, бо "как би чєго нє вишло".

А може, як було вказано на початку цього допису, життя в мегаполісах – не для всіх? І, чи лікується паранойя свіжим, корисним для мізків заміським повітрям Межигір'я?

Олександр Радчук, киянин, медіа-група "Concept-GR", спеціально для УП