Вже 16 липня на спеціальній зустрічі Європейської Ради вкотре буде розглянуто питання санкцій проти РФ.
На переході до третього етапу наполягають Польща, Швеція, Велика Британія та деякі інші країни, але є й ті, що більше проти, ніж за. До таких належать Італія, Болгарія, Люксембург, Кіпр...
Враховуючи, що подібні питання в ЄС вирішують одностайно, санкції в разі їх введення мають стати предметом великого компромісу сторін. Напередодні засідання звучала суперечлива інформація: одні джерела стверджували, що санкції не за горами; інші переконували у зворотному.
Можливі три види економічних санкцій: проти окремих секторів економіки, окремих компаній і широкі фінансові обмеження, які закриють російським компаніям вихід на ті чи інші ринки. Сьогодні говорять як про "легкий" варіант - що стосуватиметься предметів розкоші (ікра, хутра), так і про більш "важкий" – через який постраждають торгівля металом, хімією, проекти в енергетичній сфері.
Палиця о двох кінцяхНеквапливість Євросоюзу в питанні санкцій проти Москви відверто дратує американських колег. З Білого Дому постійно звучать заклики "натиснути" і "посилити". І правда, американці в цьому плані набагато активніші. У "чорному списку" США не тільки люди, але й російські компанії.
США і Росія набагато менше пов'язані один з одним економічно, ніж Росія і ЄС. І це вже не кажучи про те, що Вашингтон абсолютно не залежить від російського газу. Товарообіг двох країн за минулий рік склав $27,7 млрд, тоді як для США Росія навіть не в першій десятці торговельних партнерів.
З іншого боку - Євросоюз.Росія для ЄС - третій за розміром торговельний партнер, а ЄС для Росії - перший. За даними Євростату, минулого року сторони наторгували на $844,2 млрд.
Найбільше російського експорту серед країн ЄС припадає на Нідерланди (14,6%), Німеччину (6,8%), Італію (6,2%), Польщу (2,8%), Великобританію (2,9%).
Імпортують в Росію більше за інших Німеччина (12,1% імпорту), Франція (4,4%), Італія (4,2%), Великобританія (2,6%), Польща (2,4%).
Обмеження в різних секторах економіки здатне суттєво вдарити по тим чи іншим країнам. У ЄС розуміють: санкції - це палиця о двох кінцях, і постраждають усі.
Експерти дослідницького інституту Open Europe проаналізували залежність товарообігу з Росією і позиції тієї чи іншої країни в нинішній ситуації. І з'ясували: зв’язаність економік - ще не гарантія "симпатії" до Кремля, але це грає не останню роль при визначенні позицій.
Так, Польща, Румунія і країни Балтії історично мають високий товарообіг з РФ, але при цьому палко виступають на підтримку санкцій. Тут на перший план виходять питання власної безпеки, кажуть експерти. Аналогічно можна сказати про Швецію і Бельгію, які підтримують розширення санкцій. Одним з лідерів думки в цьому плані є Великобританія. Лондон і Москву пов'язують тривалі і непрості відносини, повні розбіжностей - цим і пояснюється категорична позиція Девіда Кемерона.
Десь посередині символічної шкали підтримки санкцій знаходяться Німеччина, Фінляндія, Угорщина, Франція, Португалія та деякі інші країни.
Найбільші противники розширення санкцій - Італія, Іспанія, Греція, Болгарія, Люксембург і Кіпр.
При цьому експерти визнають: останні події на сході України справляють суттєвий моральний тиск, деякі країни все більше схиляються на користь санкцій.
"Євросоюз суттєво розрізнений у питанні поглиблення санкцій. В той час, як деякі країни посилили свої переконання, особливо Німеччина і Великобританія, інші виступають проти. Особливо Італія (яка боїться відновлення економічної нестабільності) і Франція (що прагне завершити свої військові угоди з Росією до будь-яких розмов про санкції). Тому все виглядає так, ніби рішення з цього приводу залишається відкладеним", - кажуть експерти Open Europe.
Газова голка
Простежити пряму залежність між економікою і (не)бажанням покарати Росію за її поведінку щодо України не завжди можна - але вона все ж є. І дуже суттєва. Головний козир Москви - енергетика. Євросоюз в цілому залежить від російського газу на 24%. Але існують країни, які практично все блакитне паливо отримують з РФ. Перша економіка ЄС - Німеччина – залежна від Москви майже на 40%.
Яскраві приклади впливу енергетичної монополії РФ - Австрія, Болгарія і Угорщина - перебувають далеко на "мінусі" символічної шкали підтримки України. Випадково чи ні, але територією всіх цих держав планується прокласти газопровід "Південний потік" - грандіозний проект Кремля. З ними "за компанію" виступає і Італія - головний кінцевий споживач газу, що його має перекачувати газопровід. Нещодавно скандал викликало рішення Австрії підтримати Москву в будівництві "Південного потоку" всупереч рекомендаціям ЄС його призупинити.
Тісними зв'язками з Москвою може похвалитися і угорський уряд, який на початку року підписав 10-мільйонну угоду з РФ про будівництво двох реакторів єдиної в країні АЕС "Пакш". Опозиція активно критикувала кабінет Віктора Орбана за посилення залежності від Москви.
В Болгарії Росія володіє єдиним у країні очисним заводом, в процесі розгляду кілька нових проектів, в тому числі будівництво АЕС.
Діаманти та телефон
"На сьогодні ми досягли другого етапу санкцій, і ми не можемо виключати того, що підемо далі", - заявила нещодавно канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка раніше не поспішала з такими заявами.
При цьому загроза санкцій висить над ЄС вже кілька місяців. І європейська преса активно аналізує їхній вплив, про це кажуть експерти і політики.
Більше за інших під ударом опиниться Німеччина. Лише за останні кілька років найбільша економіка єврозони інвестувала в РФ близько 20 млрд євро. У Росії працюють майже 6 тис. німецьких компаній, близько 300 тис. німецьких робочих місць залежать від взаємної торгівлі - таку цифру наводять у Комітеті зі східноєвропейських економічних відносин.
Так, у Volkswagen є фабрика в Калузі, в яку вже інвестовано 1,3 млрд євро. На російських ринках компанія продає 300 тис. машин на рік. Компанія Bosch будує завод у Самарі, в який до 2016 року збирається вкласти 50 млн євро. А провідний виробник літаків, компанія Airbus, купує в Сибіру 60% найважливішого для виробництва свого літака елемента - легкого титану.
І це вже не кажучи про більш дрібні компанії, що побачили в Росії нові перспективні ринки. Але санкції можуть завдати шкоди не тільки окремим "юридичним особам", але й цілим індустріям.
Тому політики цих країн не приховують свого скептицизму щодо санкцій, боячись, що вони вплинуть на економіку Європи. "Якщо ми будемо втягнуті в економічну війну і взаємно блокуватимемо товарообіг, тоді немає сумнівів, що росіяни зможуть нагнітати ситуацію швидше, ніж ми", - заявив минулого тижня держсекретар Чехії у справах Європи Томас Проуза.
Однією з можливих заборон, про які йдеться, може бути обмеження торгівлі діамантами.
Таке рішення насамперед вдарить по Бельгії. Через місто Антверпен у Фландрії проходить до 80% світового обороту цього коштовного каміння. Але справа в тому, що чверть імпорту алмазів надходить саме з РФ. Ювеліри побоюються, що в разі заборони Росія поставлятиме дорогоцінні камені в більш гостинні до неї країни, і торгівля переміститься в іншу точку світу - це може бути ОАЕ, Індія, Ізраїль. А ювелірний сектор дає Бельгії близько 12% бюджету! Тому великі гравці поширюють листи та звернення із закликами задіяти лобі й не допустити санкцій у секторі.
Також серйозно може постраждати від санкцій і економіка Нідерландів. Ця країна є головним європейським імпортером Росії - переважно купує нафту і газ. Чорне золото надходить через найбільший в Європі порт Роттердама, а потім його реекспортують до інших країни. Якщо в ЄС введуть санкції проти енергетичного сектора РФ, країна також ризикує втратити чимало бюджетних надходжень. Окремо б'ють на сполох голландські фермери, левова частка їх виробництв йде на експорт до РФ.
Подвійною є позиція Франції. На словах Париж підтримує Україну і "засуджує" РФ, але насправді продовжує співпрацю з Москвою у військовій сфері. Франція не відмовилася від поставок до Росії військових кораблів. Дві країни підписали контракт вартістю 1,2 млрд євро в 2011 році. Ще тоді Париж критикували, оскільки ці кораблі Росія може використовувати проти Грузії. А зараз - ще й проти України. Але у президента Франсуа Олланда є свій залізний аргумент: збройового ембарго проти РФ Євросоюз не запроваджував, а отже, підстав скасовувати контракт немає.
У свою чергу Кіпр має з Росією тісні фінансові зв'язки, а Греція, крім енергетики, залежить ще й від російських туристів.
У такій ситуації санкції можуть бути внесені щодо тих галузей, де інтерес країн ЄС або зовсім відсутній, або мінімальний.
Так, джерела ЄвроПравди стверджують, що такою галуззю може стати сфера телекомунікацій. Найбільшим европейским інвестором у цій сфері є норвезька Telenor, акціонер російського оператора VimpelComr. Але ж Норвегія не є членом ЄС...
Бізнес-лобі проти громадської думки
Вже зараз європейські компанії починають відчувати негативний вплив "невизначеності", час від часу гіганти ринків рапортують про падіння виручки у зв'язку з самим лише очікуванням санкцій.
Хоча і в європейському бізнесі немає єдності. Від введення жорстких санкцій ЄС застерегли три європейських гіганта - німецька хімічна компанія BASF, британська нафтогазова компанія BP та італійська енергетична компанія ENI. Перша продає в Росії значну частину своєї продукції, друга володіє 20-відсотковою часткою в "Роснефти", а ENI пов'язують з "Газпромом" спільні енергетичні проекти.
З іншого боку, такі компанії, як нідерландська Shell і британська BP, заявляють, що підтримають санкції в разі рішення ЄС.
Не втрачає часу і російська сторона.
В Європі широко обговорювався лист Новолипецького металургійного комбінату до уряду Бельгії та Єврокомісії.
У європейському підрозділі компанії 6 заводів в Данії, Італії, Франції та Бельгії, на яких працюють 2 500 осіб. Ще понад 10 000 робочих місць створено в ланцюжку постачальників і суміжних виробництв, стверджують у компанії. Тому там попереджають, що в разі санкцій їх ймовірно доведеться закрити. "Європейські підприємства отримують сталь з Росії. Санкції можуть зламати цю модель", - йдеться в листі.
Вже сьогодні багато європейських компаній знаходяться напоготові на випадок санкцій, і створюють антикризові плани. А європейці морально готуються до можливих скорочень у зв'язку з падінням торгівлі з РФ.
Тим не менш, останні опитування громадської думки свідчать, що більшість європейців все ж підтримує Київ.
За даними компанії Ipsos, яка провела опитування в десяти країнах ЄС, 55% європейців вважають, що їхня країна має зробити все можливе, щоб допомогти Україні досягти стабільності. Щоправда, коли мова зайшла про необхідність введення їхнім урядом економічних санкцій, ця цифра впала до 44%. Але в більшості мешканці тієї або іншої країни підтримують санкції пропорційно публічній підтримці їх своїми лідерами. Тому навіть якщо ЄС не зможе узгодити загальні механізми впливу на Москву, їх можуть запустити окремі країни. Якщо, звичайно, захочуть.
Вікторія Шестоперова, Брюссель
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2014/07/16/7024208/
