хочу сюда!
 

Natali

49 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 45-60 лет

Заметки с меткой «метро»

Мовне питання

Не хочу влаштовувати ніяких "холіварів" чи "підгорань" як люблять говорити в інтернеті, просто викладаю подію і своє бачення.
        Частина1. Подія
Їду в метро з колегою по роботі. Вона сидить, а я стою, щоб сиділи жінки, діти і т.д. Спілкуємося. Російською, так на роботі склалося. Поряд сидить вусатий дідок і щось ніби коментує. На станції, коли стає тихіше, розрізняю наступні його слова: "Спілкуйтеся пошепки своєю мовою, вона тут нікому не потрібна..." З цікавістю дивлюсь в його бік, ніби, що це було, дідок дістає якусь брошуку з нотами і текстами пісень, втуплюється в неї, ми продовжуємо свою розмову. Інколи чую з боку дідка нерозбірливі коментарі зі словом "Україна". Виходжу, прощаюсь з колегою. Через вайбер дізнаюсь, що вслід мені пролунало від суб'єкта: "Слава богу, один ворог пішов!" Антракт.
        Частина 2. Міркування. 
Думаю, про моє ставлення до української мови викладати  тут зайве. Хоч в родині радянського офіцера спочатку навчився говорити російською, але державною володію не гірше, люблю її звучання у гарному виконанні. Враховуючи всі історичні події з утисків мови, позицію дідка можна прийняти, але не поведінку.
       Скажу коротко тезами: Якщо довбойоб виявився патріотом, від того він не перестає бути довбойобом. Якщо патріот виявився довбойобом, це прикро в першу чергу для інших патріотів, які не є довбойобами.
       А тепер детальніше. Людина поважного віку, з патріотичних міркувань поводиться наче посміховисько. Звісно, сила дії антиукраїнської пропаганди викликає силу протидії, але ж сумно являти собою інерційну несвідому дію без вектора і корисної дії. Якщо ви пливете бездумно за течією, ви або труп, або лайно.
       Сліпа категоричність міркувань то окрема тема для дискусії, але я маю що сказати, щоб розхитати позицію подібну до згадоної вище.

1. Серед добровольців, які стримували ворога на Донбасі, поки регулярна армія чухала потилицю, багато російськомовних, але вони люблять Україну не менше за базікал у вишиванках, і зробили значно більше для країни. То може не зовсім в мові справа?

2. Така поведінка може легко викликати агресію у відповідь і наврядчи є патріотичною за результатами діяльності.

3. Російська мова. Її, штучно сформовану протягом розвитку т.з. третього Риму, розвивали в тому числі і багато українців, оскільки грамотних людей аж до ХІХ ст. в Московії катастрофічно бракувало. Тож, на їхню мову ми маємо не менше прав, аніж вони самі, то чому би російською для різноманітності й не користуватися.

4. А ще такі агресивні шукачі ворогів є підозрілими, бо найголосніше "тримай злодія" зазвичай волає злодій.

Наче, все. Миру у ваші домівки і голови.

Вхід до метро...


Франкфурт, Германія

Вирішив на Метро ?


Пассажир вирішив добиратись на Метро ?

Мгновение в Метро

Я ехал сегодня в метро, просто ехал как обычно, с работы, уставший. В мечтах был только ужин и здоровый сон. Вот снова  эта стация, тут всегда заходит так много людей, что даже тем кто сидит оказывается довольно неловко. 

 На этой самой станции зашли парень с девушкой, каких много, я и не обратил сразу внимания, они держались за руки, о чем-то шептались.. сели кстати совсем недалеко от меня. Я наблюдал, просто они показались мне интересными, такими влюбленными, как будто ничего вокруг не существовало.. ни людей, ни этого вагона. 

Она улыбалась, играла его пальцами, что то рассказывала, поправляла волосы, и по-моему говорила какие-то глупости, всячески стараясь вывести его из себя. Вдруг мне так захотелось увидеть её глаза.. в какой то момент я готов был крикнуть дабы обратить её внимание, не знаю что нашло.. 

И тут она повернулась. Наверное привлекла какая-то реклама. И эти глаза.. знаете, в жизни я еще не видел таких счастливых глаз... они сияли сверкали, светились... не могу сейчас передать всё, что почувствовал.. мне захотелось поблагодарить этого парня, сказать спасибо, пожать руку.. всё что угодно.. поставить памятник при жизни.. если б все мы могли делать наших девушек такими счастливыми... 

Думая обо всем этом, я очнулся уже на конечной... и до сих пор меня не покидают её глаза...

 

Незручності.

          Коли хочуть пояснити роль та місце грошей у людському суспільстві або на шкалі абсолютних цінностей, то іноді наводять приклад мандрівника з мішком грошей, що заблукав у пустелі. Настає час, і... Хай би в нього тільки з'явилася можливість, купа папірців знецінилася б до вартості склянки води. Або вартості слова, яке покаже напрям до справжніх, а не примарних оази, річки, людської оселі.
           В далеких від первісної природи умовах цивілізації все навпаки. Тут гроші є фактично кров ринково-економічного організму. Якщо ця кров не протікає через твої рахунки, гаманці, кишені, ти є чужорідне тіло в цьому організмі. Так. Для тих, хто не має грошей, цивілізація та ж сама пустеля. Зате в межах доступної суми твої можливості необмежені. До цього звикаєш, з цим і живеш. Не замислюючись над "високими матеріями", міняєш і тим приводиш в рух всякі свої важливі процеси.
           Але є одна "фірма", здатна суттєво скоригувати цю вашу звичку. Вона бере плату за свої послуги винятково номіналами від 50 коп до 5 грн. Ви можете уявити державну організацію, яка б відхиляла пред'явлені до оплати грошові знаки… цієї ж таки держави? А там номінали, більші за 5 грн, не приймаються. Здача не відома як явище. Таким є автоматизований і тому майже безлюдний Харківський метрополітен.
           Ні, це не є для мене відкриттям 2016 року. Прецедент відбувся досить давно. І вже тоді мені казали, що є лиш один рецепт безпроблемного проїзду у метрополітені для гостей міста - мати одно-двох-гривневу готівку. З тих пір всякий раз, як виходжу з потягу у славному місті Харкові, мною оволодіває специфічне харківське почуття: починаю слідкувати, щоб не лишитися без дрібних грошей. Але як десь прогавив цей момент (що найчастіше виясняється тет-а-тет з метрополітенівським автоматом для видачі квитка) ось тут на якусь мить і можеш пережити те сильне й незабутнє відчуття пустелі. Це коли маєш грошей на тисячу поїздок, а не в змозі здійснити і одну. Капітулюєш, повертаєшся у підземний перехід купити щось дууууже тобі наразі "потрібне". І не просто купити, а щоб отримати на здачу і підходящі номінали. А просто так, на твоє прохання, не розміняє ніхто.
        А ще не проходить комбінація, коли є 2 по 50 коп і 2 по 1 грн. І гроші дрібні як треба, і в сумі 3 грн, що достатньо для поїздки. Але ситуація така. Автомати, котрі "їдять" 50-копійкові монети, не приймають гривні, а ті, що приймають 1 грн, випльовують назад 50 коп… Дякую Харківській підземці і за такий "попадос", і за зростання мого досвіду проїзду нею, і позапланове підкріплення пиріжком. Було, як ніколи. Неповторно!

Как должно было быть

Как должно было быть



Настолько подробно все начерчено, что даже полному кретину будет трудно ошибиться. Но... 



Чуть крупнее


Метро. Внимание, карманники...

Только на промежутке от станции метро «Печерская» до метро
«Дорогожичи» работают четыре группы карманных воров.
Об этом заявил эксперт по вопросам безопасности Валерий Кур,
который является одним из основателей Управления по борьбе с
организованной преступностью и почетным членом
Международной ассоциации полицейских.
«Сейчас появилась новая группа глухонемых. Очень классически
работают, и как воры они просто прекрасны», - заявил Кур.
По его словам, распознать вора можно по внешнему виду.
«Сначала внимательно посмотрите на тех, кто вместе с вами в
толкучке вошел. Не на того, кто стоит — тот редко ворует. Тот, к
кому вы идете — тоже не ворует. А вот когда кто-то с вами
заходит, то приготовьтесь, что кошелька у вас не будет», -
рассказал эксперт.
«Всегда бойтесь, если на руке у кого-то лежит плащ, если в руке
газетка, если рука закрыта. Например, глухонемые сейчас перед
собой держат этакий рюкзачок. И одна рука вроде бы видна, это
снимает напряжение, потому что человек видит эту руку. А вторая
рука при этом внизу. Второе, это перекос плеча. Как правило,
чтобы опуститься чуть ниже, залезть в сумочку, ему надо
перекосить плечо. Бойтесь спектаклей. Когда кто-то начинает
разыгрывать спектакль, привлекает внимание, не отвлекайтесь, в
этот момент вас кто-то придавливает. И не забывайте, что они
работают в группе. Профессионалов высокого уровня очень
много. Сейчас они съехались в столицу, как будто реформаторы
подсказали им: братья, съезжайтесь, мы тут реформируем, тут
никого нет», - заявил Кур.
comments.ua


http://ukrreal.info/ua/stolitsya/97623-v-kievskom-metro-poyavilis-unikalnye-karmanniki-ekspert?fb_action_ids=781218365355494&fb_action_types=og.shares&fb_source=other_multiline&action_object_map=%5B1054133474647025%5D&action_type_map=%5B%22og.shares%22%5D&action_ref_map=%5B%5D
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
12
предыдущая
следующая