http://www.youtube.com/watch?v=B1KuVE9cVKQ На лицях ближніх похмурі хмари, Шляхи до щастя на капремонті, У пресі свіжий піар та чвари, Дурдом закрито, усі на фронті. На серці зимно, в душі тривожно, Швидка, як ворон, летить на виклик, Сусіди кажуть: "Так жить не можна", А нам нічого - ми вже звикли. Приспів: Ми - трава, Нас топчуть, а ми встаємо! Ми - трава, Ми міць у землі беремо! Ми - трава, В нас Божа сльоза жива! Ми - трава! Ми - трава! На нас отруйні лягали роси, Нам смерть...

Читати далі...

Похмільна.КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ ВИДАЛЮ, САМИХ ЗАБАНЮ.

Покричу ще трохи про патріотизм . Навмисно не захотів редагувати запис, все одно мої можливості в редагуванні мультимедіа вельми скромні. А так буде простий домашній запис... Без будь-яких спецефектів, накладень, монтажу, перезаписів. Сподіваюсь на те, що автор такої версії не почує, або не образиться на неї  . Отже, пані та панове, я з моєю гітарою маємо що сказати, і це в доданому звуковому  файлі  .

[Приєднана картинка]Дивитись кліп тільки людям зі стійкою психікою(!)

Чоловік і жінка [Приєднана картинка][Приєднана картинка]Ми усі вивчаєм жінку, Щоб якось її збагнуть, Та пробити лобом стінку – Це реальніше, мабуть. Це ж якого треба лоба, Щоб аж синій був від гуль, І яка б не була спроба, В результаті маєм нуль. Розумія всю ту марність, Чоловік простий, як борщ, А вона – мінлива хмарність: То в ній сонце, то в ній дощ, Загадково-випадкова, Невловима наче ртуть, І завжди неоднакова – Ось така жіноча суть. Кожен раз вона інакша, Кожен раз...

Читати далі...

[Приєднане відео]

[Приєднана картинка]У 70-ті дивно самобутня і яскрава Omega мало не стала зіркою світової величини. Якщо б не обставини ... У 1964 р. шкільні друзі Янош Кобор, Ласло Бенк та Джозеф Лаукс під враженням від «Бітлів» і «Роллінгів» вирішили створити групу. Запросивши ще двох хлопців, імена яких історія, на жаль, не зберегла, вони записали маленьку платівку з кавер-версією The Rolling Stones «Намалюй це чорним» і композицією власного твору. Ще кілька синглів змусили звернути на себе увагу не лише...

Читати далі...

мертвий сорому не має Повість врем'яних літ Віктор Баранов До українців Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці: Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми — українці? І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот, І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється, І що ми на Вкраїні — таки український народ, А не просто юрба, що у звітах населенням зветься. І що хміль...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

I. Іще не пізно стрілись ми - Далеко до кінця.Амур уцілив стрілами - І пурхали серця [ Читати далі ]