хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «вірші»

Дівоча пристрасть !!!

… Гарного ранку ... чудового дня,Пристрасть шалена в Душі.Я в океані цілунків, уся Твоя,Бачиш, … а Ти - не дуже спіши.Помах моїх зворушливих вій,Губи дарую Тобі свої, - пий,Скарб найцінніший, дівочий сувій,Як із кринички, … святий напій.Кожен мій погляд і посмішки мить,Усі поцілунки мої, - як магнітТебе і серце моє  ... "веселить",П'єш більше, - сильніше манить … .(Julia20)

Моє сердце жадає любові !!!

… Моє серце любові жадає,
А свідомість за ним не встига,
Як дарунок Тобі, моє кохання,
Що у серці моїм розцвіло.

Хай воно пломеніє яскраво,
Зародилася легкість в душі,
Подаруй ж мені щастя, коханий,
І з цілунком своїм - надішли.

Я від того  дарунку розтану,
Тебе буду нестримно любить,
Подаруй мені посмішку – гарну,
Подаруй свою ніжність, на мить … . (Julia20)

Біг

Безглуздість. Суєта.
По колу . Нескінченний біг.
Граблі. Синці. Кути...

Сніг. Спека. І сльота...
Хутчіш!.. Не відчуваєш ніг.!
Навіщо!? І куди?..

04.02.2011

by Stepans’ka Marina (SMG)

Янукович ВСЕМ НАЛЬЕТ

Зайшла на «Фокус» і до однієї із статей побачила такий комент ( абсолютно він був там не доречний), але досі сльози від СМІХУ не можу спинити!!!

Пропоную ЗАЦІНИТИ, АВТОР СТАРАВСЯ!!!

BLACK GHOST
20:16, 27.03.2011


Стрелы блещут за плечами,
Топчет конь степную ширь -
Это скачет Янукович,
Наш донецкий богатырь!
Шапка золотом расшита,
Меч горит, как бирюза,
Для Отчизны он — защита!
Для обидчиков — гроза!
Выйдет в поле — жнет и пашет,
Выйдет в город — там народ
Янукович хлебом, кашей
Всех накормит, всем нальет!

46%, 11 голосів

29%, 7 голосів

8%, 2 голоси

17%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Цікава суміш...


Цікава суміш

Кава, шоколад і мигдаль – цікава суміш така…

Поставлена крапка на жаль і склалось все не так…


Чорна кава у роті гірчить, але пам’ятатимеш ти

Цікаву суміш – шоколад та мигдаль, і останній цілунок Її…


Мрії зруйновано, більше немає шоколаду з мигдалем,

Надію знищено, ти далі житимеш із болем…


Вона пішла… Лишилась в кружці чорна кава...

Життя твоє стало пусте: усе, що мав, Вона забрала…


Живеш у полоні ілюзій, а на столі – самотня кружка…

Останній ковток – і кави нема… Сумує поряд ложка…


Вона пішла… Ти пам’ятатимеш цю мить завжди:

Старе улюблене кафе, цікава суміш, кружка й ти…


© Лара Браток

...що ти поруч... ти лиш.

"Перепишу свою історію любові,
Перемалюю ілюстрації до неї,
Та так, щоб в кожному написаному слові
Не було смутку і розлуки апогею.

Перегорну сторінки із розчаруванням,

Переспіваю саундтрек ще раз вітрами,
Щоби сльозами не дощило в ній світання
І розпач протягом не шастав щоб ночами.

Передивлюсь усі бажання і розмови,

Візьму з них ноти, що давно у мріях снились
Й перепишу свою історію любові,
Щоб в ній був ти,- не він, не хтось, а ти лиш..." 
    Oliviya
 
Свою Історію і пристрасті... й кохання…
І я хотів би змалювати знову.
Щоби були... цілунки та зітхання...
Тремтіння голосу... у тій новій Любові.
Щоб ти така тендітна... та розважна...
Мене зустріла з посміхом привітним,
Про все забувши... довго цілувала...
Від ранку... до вечері... без обіду.
Щоб ми з тобою під дощем стояли,
І змокли до останньої до нитки.
А потім довго... довго роздивлялись...
Як в’ється та цвіте... барвінок.
Як жайворонок пісню нам дарує...
Та цвіркуни підспівують у травах.
Я хочу, щоб нарешті збулось...
Все те, про що ми мріяли. Так гарно...
Зустріти знов тебе. І знову разом мріять...
І знов радіти посмішці звабливій.
І цілувати очі, губи.. вії.
І відчувати, що ти поруч... ти лиш.                          Master

Люд. Рух. Поспіх.

згадуючи один з лютневих вечорів

Запалене сонячне око червоне
В блякло-недужій небесній блакиті.
Брили брудні – сніго-крига, пухлини
Всіяли місто.
            А храмові дзвони    
Благовіщують. Молитвою лине
Спів їх…
        Люд. Рух. Поспіх. Втрачені миті.


16.02.2011

© Stepans’ka Marina
(SMG)

Вечір. Дорога додому

Лютий надимає щоки,
Люто дме, шибками грюка,
Знахабніло в двері стука...
Космос чорний і високий

Зоревітром срібним дмуха,
ЗореПросо сипле з міху.
Оріон потужно диха...
Лютий дме.
                     Я небо слуха.


11.02.2011

© Stepans’ka Marina (SMG)

Знахар і бідняк.

Прийшов  до  знахара  бідняк. Просив:  «Нашли  ману  на  ката! Народ  наш  ніби  неборак  - Народу  горе  і  розплата.» І  каже  знахар  бідняку, Що  кат  правитель  кровопивця, Він  віри  люду  п`є  ріку. Оце  і  вся  влада  у  вбивці. Є  люд  що  вірив  в  нього  так, Що  люду  треба  зжити  досвід. Не  можу  я  тобі  бідняк Прибрати  віру  -  це  не  послід.   Коли  зневіриться  народ У  те  в  що  вірить  та  у  дії, То  скине  ката  у  болото І  знову  заживем  в  надії!