хочу сюда!
 

Особенная

35 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 34-37 лет

Заметки с меткой «лаура браток»

Цікава суміш...


Цікава суміш

Кава, шоколад і мигдаль – цікава суміш така…

Поставлена крапка на жаль і склалось все не так…


Чорна кава у роті гірчить, але пам’ятатимеш ти

Цікаву суміш – шоколад та мигдаль, і останній цілунок Її…


Мрії зруйновано, більше немає шоколаду з мигдалем,

Надію знищено, ти далі житимеш із болем…


Вона пішла… Лишилась в кружці чорна кава...

Життя твоє стало пусте: усе, що мав, Вона забрала…


Живеш у полоні ілюзій, а на столі – самотня кружка…

Останній ковток – і кави нема… Сумує поряд ложка…


Вона пішла… Ти пам’ятатимеш цю мить завжди:

Старе улюблене кафе, цікава суміш, кружка й ти…


© Лара Браток

Присмак Безнадії

У кожного з нас були такі ситуації… Сварки з коханими, розставання з нашими
половинками… І як завжди, кожен правий і будь-якою ціною доказує свою правоту…
на жаль, розуміння ситуації приходить надто пізно, коли вже сказано занадто
багато гучних слів, коли вже «спалено мости» і більше не буде нічого, крім
розбитих сердець, пекучих спогадів, безнадії повернути втрачене… А потрібно
було всього лише вчасно сказати один одному головне: «я кохаю тебе і хочу
зустріти старість в твоїх обіймах»… Друзі, я бажаю вам щастя! Бережіть та
цінуйте ваших коханих!
Щиро, ваша Лаурка.






100%, 7 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Лара Браток - Последние минуты осени

Дорогі мої друзі! прохання оцінити мою творчість... :)
прохання не оцінювати якість монозапису, на жаль не маю поки що можливості робити нормальні студійні записи, з аранжуванням... тому вибачайте. вважайте це чорновиком, який мені потрібно вдосконалити завдяки вам... точніше вашим рекомендаціям.:)
Отож...


Последние минуты осени
(сл. и муз. - Лара Браток (с), исполнитель - Лара Браток)


1.
Прикосновением руки к итак
Холодному сердцу твоему
Убивает зима итак
Почти остывшую любовь твою.
Все твои слова так холодны...
Скажи, зачем нужна была я тебе?
Последние минуты осени
Праздновать не буду, очень больно мне.


Припев:
Знаю, что не забуду поцелуи твои.
Знаю, что напрасно мы были так влюблены.
Ведь любовь так жестока - она длится минуты,
Но и память жестока - она длится целые годы...


2.
Желанием увидится вновь
Я мучаюсь, в венах застыла кровь...
Если хочешь, проверь, как сердце быстро стучит,
Секундная стрелка медленнее бежит...
Обменяемся мы взглядами
И в последний раз поцелуемся мы...
Эти последние минуты осени...
Не смогу забыть, как были счастливы мы...

100%, 13 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

сорри если уже обссуждалось....



зима пришла нежданно и негаданно... жаль что вся эта прелесть пока еще задерживается всего лишь на несколько часов... а потом под ногами творится невесть что... прям не хочется выходить на улицу... хотя очень хочется...вообще, а вы любите зиму?я наверно люблю ее... за Новый год, Рождество и День рождения мамы... а еще за белый пушистый снег...а когда погода НИКАКАЯ... то такую зиму я не люблю... не люблю ее за холод...наверно дурацкая у меня сегодня заметка...не судите строго... просто башка уже не варит...

30%, 7 голосов

17%, 4 голоса

0%, 0 голосов

13%, 3 голоса

30%, 7 голосов

9%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

...щось навіяло слова...

Немає нічого живого без мертвого…

Немає просто світлого без просто темного…

Не буває дня окремо без існування ночі…

Не може бути тільки щось, а щось без чогось бути…


Л.Браток (с)


Have we a time?

Chorus:
Have we a time?
Have we a time to save our relations?
Have we a time?

I haven’t words to say to you…
It’s so very important to me, that all we have feeling…

Refrain:
You can not believe me now,
But how I may to say all these words
That I have in my soul?..
It isn't that day, it isn’t that night
To say “I love you so much”…
And if you say some little word “no”
I’ll be so unhappy,
‘cause my heart will be braking…

Can you feel my ache in yourself?
How many time I must to wait your word, your answer?

Refrain…

How we can to save our relations?
We were best friends, but now who we are?

Chorus…

Refrain…

L. Bratok (c)

Чомусь життя таке коротке ...

Чомусь життя таке коротке ...
Чомусь спішать кудись усі ...
Лише для тебе все скінчилось ,
Й проблема часу більше не твоя тепер...
Чим завинив ? У чім провина перед Богом ?
Хіба ж є Бог , коли Таке він допустив ?
Страшні птахи злетіли понад ставом ...
А спогади про тебе все не погасають ,
Живеш у серці , немов і не вмирав зовсім ...
Чомусь життя таке коротке ...
Чомусь невпинно поспішає в безвість час ...
Лише для тебе все скінчилось ,
Лежать в могилі - ось нове призначення твоє …

Л.Браток(с)

ну ось і все

Ну ось і все...
Ми вже не підемо до школи.
Тепер наш шлях
Проліг до інших місць.
Ми ідемо такі поважні, горді,
Постава "струнко":
Геть, не підійди!

Та що казати?
Вже зовсім дорослі
Й упевненості не бракує
Ні у сьогоднішнім,
Ні в завтрашньому дні.

Спокійним кроком,
Зважено, обдумано
Ступаємо ми на новий поріг,
Таким рішучим кроком
Ідемо ми до нашої мети.

Ми не питаєм у майбутнього:
Чи вірним шляхом
Будемо ми йти?
Бо кожен з нас
Зробив свій вибір,
Яким би важким він не був,
Тому й крокуєм впевнено
До нам важливої мети.

Ми вже не підемо до школи...
Тепер дорога повела нас в інший дім.
Ми стали всі студентами,
Ми стали всі дорослими людьми...

Лаурка Браток (с)
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая