— Я тебя люблю, — сказал я.
— Это пройдет, — ответила она и положила трубку.

Юрий Визбор

Він був єдиним чоловіком в її житті,
що без вагань виконував всі її бажання.
І він став першим її чоловіком.
Але це стало і причиною їхнього розриву,
Бо, згодом, він змушений був брехати...

Вибач. Прошу не карай.
Сльози градом
Скінчено рай.

Любий, не щирий!
Як мені це остогидло!

Я! за все нестиму гріх
Ти ж мовчатимеш,
Глузуватимеш з всіх.
Дітей двоє, добра жона
Нащо я є, нащо прийшла?!
Дітей двоє,тиха вона
Сльози рікою
Я одна.
Мені не гірко
Мокро трошки
Я погана
Ти - хороший.
Люди - не люди,
Їм не збагнути
Суд пересуд
Не оминути.
Звикла, знаю...
Гіркий жребій - я кохаю.

Женщина может любить так, как будто никогда не уйдёт. Но может наступить такой день, уйдёт так, будто вовсе и не любила.

1. Он(а) регулярно расстраивает вас, но вы продолжаете это терпеть

Этот человек, возможно, еще не понял, что вы всегда правы. И каждый раз, когда он делает глупость, вы просто хотите сказать ему, что он тупой или бесчувственный. 

Иногда вам даже хочется об этом кричать. Вы даже говорите: "Как я тебя ненавижу"...

Но проходит время, и вне зависимости от прошлых разочарований, вы продолжаете быть вместе. Вероятно, потому, что уже не можете жить друг без друга. 

2. Вам плевать, о чем разговаривать

Вы можете часами болтать на совершенно ничего не значащие темы. Если вас не раздражает, когда вы говорите с ним о погоде, значит, вот он - ваш человек. 

3. Вы сделали свою жизнь труднее ради его/ее

Состоять в отношениях с людьми нелегко. Иногда между вами - большое расстояние. Иногда вы слишком заняты, чтобы выслушивать его жалобы. Иногда вам кажется, что Вселенная делает все, чтобы сломать вас. Или отказаться от отношений. 

Тем не менее, вы не готовы ничего менять. Вы готовы следовать за любимым человеком даже в том случае, если жить с ним будет в десять раз тяжелее, чем без него. 

Вы готовы отпрашиваться с работы, забить на важные дела и встречи, не спать ночью перед важным днем - и все ради того, чтобы встретить его в аэропорту. Если подобное с вами случалось, значит, вы рядом со "своим" человеком. 

4. Вы готовы бегать за ним на побегушках

Мы не любим делать то, что не входило в наши планы. И все равно идем с ней на шоппинг, или едем с ним на рыбалку. Просто для того, чтобы быть рядом. 

Вы выполняете его просьбы и поручения даже тогда, когда они кажутся вам совершенно бестолковыми. 

5. Вы не стесняетесь своего тела рядом с ним

Большинство из вас никогда не позволит себе пукнуть в присутствии чужих людей. А вот рядом с любимым - всегда пожалуйста! 

Она может истошно вопить из-за того, что вы не воспользовались вытяжкой в туалете. А потом все равно будет ждать, пока неприятный запах выветрится. И вам за это ничего не будет. Если вы даже научиться с этого вместе смеяться вместе, значит, вы действительно любите друг друга. А какое тут может быть стеснение? 

В конце концов, вы же наверняка не отказываете себе в том, чтобы сходить в туалет по-маленькому, пока она в душе!

6. Двух минут достаточно

Если он позвонит вам ночью и поговорит с вами всего две минуты - даже 30 секунд! - вы уже будете счастливы. Вы всегда смеетесь громче, когда рядом с ним. 

Одна минута его внимания  стоит очень дорого! 

7. Вы регулярно кричите друг на друга

Вам даже нравится, когда он кричит. В конце концов, ему не все равно. Поэтому с ним вы кричите часто: иногда в гневе, но чаще - от радости. 

Если люди никогда не спорят, и никогда не кричат друг на друга - скорее всего, они вместе не по любви. 

8. Когда вы вместе, это никогда не бывает пустой тратой времени

Бывают дни, когда вам обоим даже лень вставать с постели. Вы можете просто смотреть телевизор вместе. И все равно вам не будет казаться, что вы тратите время впустую.

А все потому, что каждый час, проведенный вместе, - это час, потраченный "на себя". 

9. У вас постоянно к нему масса вопросов

Не имеет значения, что это за вопросы. Как правильно подсчитать налоги? Сколько часов едет поезд Киев-Львов? Когда придет это чертово письмо? Вы постоянно спрашиваете его о чем-то, хотя знаете, что он не специалист в этом вопросе. И все же перед тем, как искать ответ на свой вопрос в интернете, вы все равно сначала спросите у него. 

Всякий раз, когда вы задаете себе какие-то вопросы, то думаете, как бы на них ответил он? Поздравляю: это любовь! 

10. Вы постоянно напоминаете ему о себе

Все, что происходит в вашей жизни, так или иначе отражается на нем. Когда вы узнаете что-то захватывающее, то тут же звоните ему или пишете в Skype о том, что узнали. Вы постоянно чувствуете необходимость обмениваться с ним информацией. 

У вас появился новый прыщ, и вы первым делом бежите жаловаться к нему? В конечном итоге, вся ваша жизнь может превратиться в одно гигантское напоминание о том, что ваш человек рядом. Что ж, такова любовь. 

11. Вы побаиваетесь его

Вы знаете, что человек, который находится с вами рядом, всегда может сделать вам очень больно. Не потому, что он плохой, а просто, например, если захочет уйти от вас к кому-то другому. 

Вы знаете: случись что, этот человек причинит вам больше боли, чем вы испытывали за всю жизнь. Этот человек заставляет вас чувствовать себя уязвимой. И вам страшно от этого. 

Вы волнуетесь, когда у него плохое настроение. Вы становитесь подозрительной каждый раз, когда он задумчив и молчалив. 

Если вы хотите, чтобы этот ваш страх внезапно ушел, вам придется разлюбить его...

Если однажды меня не окажется рядом с тобой, запомни: ты храбрее, чем подозреваешь, сильнее, чем кажешься, и умнее, чем ты думаешь. И еще кое-что — я всегда буду с тобой, даже если меня не будет рядом.

© Алан Милн

Як боляче прокинутись у світі, 

Я вже не блаженствую, коли ми кохаємось, ба мені навіть байдуже. Це вже – механіка. Це виглядає навіть гірше, аніж з випадковою жінкою, гірше аніж навіть з повією...

Так сталося.

Факт.

Я тебе не хочу!

Звичайно, я не розлюбив тебе. Так не буває.

В усякому разі, не буває так швидко. Особливо з чоловіком, який вибирав тебе довго, ретельно, дуже уважно, критично... вибирав з тисячі! Одну єдину. Най-най-най…

І ти для мене така. Була, є… і, сподіваюся, будеш.

Ось хіба що...

Ти така ж красива, а може, навіть і краща. Доглянута, зріла, упевнена в собі жінка. Ти розумниця, і я ніколи не бачу тебе з моторошною зеленою маскою на обличчі, в халаті жахливого кольору, з немитою головою.

І я тобі вдячний за те, що ти мене шануєш і бережеш від цих гнітючих картин. Проте на пошані не базується пристрасть!

Що ж з нею сталося?

Ти даремно плачеш, рідна... Немає у мене коханки, я не розважаюся в саунах, не бавлюся з випадковими дівчатами. Зрозумій, я переріс це, мені це не цікаво. Мені потрібна ти. Ніжна, чуттєва, солодка дівчинка, моя і тільки моя.

Але де ж вона?! Агов, а-а-а-аг-о-о-ов!

Мене зустрічає незалежна, амбітна, зухвала красуня. Тягнуся губами для абсолютно природного вітального поцілунку. Ти, як завжди, встигаєш ухилитися, і замість м'яких соковитих губ я клюю тебе в щоку. Натикаюся на штучний запах. На штучний смак.

"Як пройшов день, кохана"? – запитую, поки ти закидаєш в мікрохвильову піч напівфабрикати. З тугою думаю, який біс мене смикнув купити цей пекельний агрегат і тим самим позбавити нас принад домашньої кухні? Бачу по твоїй напруженій спині, що ти знервована, розгнівана. Підходжу і обіймаю. Мої руки звично ковзають по стегнах, на живіт, до грудей. У тебе такі гарні груди! Хочу поцілувати твою потилицю, заритися в м'яке запашне волосся...

Але що це?! У ніс уривається суміш хімії і парфюма, немов павутина з тонких металевих лозин. Що з твоїм волоссям? Ах так. Вибач. Зачіска. Лак. Гель. Не продовжуй…

Але усе це ще можна було б пережити. Ти стежиш за собою, це похвально! Ти чудова. Але у той момент, коли я пещу тебе, крижаним тоном вимовити: "Ти знову забув купити котячий корм"? – це вже серйозна помилка. Це взагалі найглобальніша помилка: майже щодня зустрічати мене претензіями.

По дрібницях. Адже очевидно, що ти могла б подзвонити і нагадати. Але тобі набагато приємніше мені докоряти. Можливо, тебе це здивує, але твоє моральне "пиляння" вбиває мене – передусім як чоловіка.

Ніхто не любить почувати себе винуватим. І коли це перетворюється на систему, я починаю чинити спротив.

Не треба намагатися мене виховувати, як цуценя!

Я не хлопчисько, я переріс щоденне вичитування матері. А ти стаєш такою ж як вона...

А пізніше… пізніше буде зовсім пізно.

Я перестану навіть прагнути тобі догодити.

Сенс?

Адже ти обов'язково знайдеш причину мені докорити. Не бачу бруду на робочому столі… Забув купити хліб…

Але я чоловік! Я обов'язково щось забуду, чогось не побачу. Я такий, який є. Я доросла людина, що сформувалася вже давним-давно, ще до зустрічі з тобою. І або ти мене приймаєш таким, або…

Якийсь час я справлявся. Рутинно і нудно. Чесно виконував подружні обов’язки. І це замість того, щоб літати! Кохатись!

Я намагався таким чином примирити тебе зі своїми недоліками.

Але тепер... пробач.

Після того, як ти стала влаштовувати показові виступи у вигляді усунення мене від тіла, щось усередині мене обірвалося.

Померло. Тому що ти посміла усю нашу божевільну пристрасть, увесь приголомшливий еротизм злягання, гармонії наших душ і тіл використовувати у вигляді батога і пряника!

І ти неначе перестала бути рідною.

І я вже не блаженствую.

Це вже - механіка. Це те, що може дати будь-хто.

Чи можливо усе реанімувати? Напевно, так. Адже оскільки я ще досі шукаю слів для пояснень, значить, ще жадаю розуміння.

Значить, ще щось жевріє усередині. Надія зникає останньою…

Хоч бачу – его перемагає.

P.S. L

Протяни мне, пожалуйста, руку!