Винаходи українського зброяра губляться в архівах.
- 21.10.09, 20:21
У Дніпропетровську майстер-зброяр Анатолій Лобов створив унікальну зброю: ніж, що стріляє, з інтегрованою системою для виживання в екстремальних умовах.
За кордоном майстер уже б став мільйонером. У нас – про нього мало хто чув. У бойових і побутових якостях ножа, що стріляє, пересвідчилися наші кореспонденти.
Свою першу шаблю Анатолій Лобов викував у шість років у дідівській кузні. Відтоді й захопився зброєю, навіть працював у Київському збройному Конструкторському Бюро, там і створив свій диво-ніж.
Анатолій Лобов, майстер-зброяр: “Это оружие последнего шанса, если в боевом исполнении делать Т.е. задача в чем, как говорят американцы, лучше иметь лишний ствол и не воспользоваться им, чем не иметь и нуждаться в нем.”
Зазвичай ножі, що стріляють, потребують додаткового зведення затвору і можуть пошкодити стрільцеві пальці. Ніж Лобова таких недоліків не має, у бойову готовність його можна привести одним рухом.
У піхвах для ножа зберігають також компас, марганець, голки з нитками, сірники, риболовну волосінь із гачками, точило для ножа і змінна пилка. Усе тримається без жодного гвинта чи шурупа. У військовому варіанті до ножа додається нарізний ствол із лазерним прицілом.
Анатолій Лобов, майстер-зброяр: “Мой нож стреляет любым штатным боеприпасом. В два раза мощнее он российского… и стреляет, у них упражнение на 25 метров, а этот может стрелять до километра.”
Бойовий екземпляр зберігають у Києві, так само, як і документацію нового надсучасного тактичного карабіна Лобова з лазерним прицілом і радіозв’язком. Він робить близько 400 пострілів на хвилину.
Анатолій Лобов, майстер-зброяр: “Прямой выстрел до 350 метров. На этой дистанции преодолевает любую практически защиту, а далее – резко теряет свою кинетическую энергию.”
На Заході Анатолій Лобов уже став би мільйонером – бо на створення такої зброї американці уже витратили купу грошей. А в Україні, щоб заробити на хліб, чоловік розробляє милиці. Його військові винаходи - в архівах, а наша армія купує застарілу російську зброю.
За кордоном майстер уже б став мільйонером. У нас – про нього мало хто чув. У бойових і побутових якостях ножа, що стріляє, пересвідчилися наші кореспонденти.
Свою першу шаблю Анатолій Лобов викував у шість років у дідівській кузні. Відтоді й захопився зброєю, навіть працював у Київському збройному Конструкторському Бюро, там і створив свій диво-ніж.
Анатолій Лобов, майстер-зброяр: “Это оружие последнего шанса, если в боевом исполнении делать Т.е. задача в чем, как говорят американцы, лучше иметь лишний ствол и не воспользоваться им, чем не иметь и нуждаться в нем.”
Зазвичай ножі, що стріляють, потребують додаткового зведення затвору і можуть пошкодити стрільцеві пальці. Ніж Лобова таких недоліків не має, у бойову готовність його можна привести одним рухом.
У піхвах для ножа зберігають також компас, марганець, голки з нитками, сірники, риболовну волосінь із гачками, точило для ножа і змінна пилка. Усе тримається без жодного гвинта чи шурупа. У військовому варіанті до ножа додається нарізний ствол із лазерним прицілом.
Анатолій Лобов, майстер-зброяр: “Мой нож стреляет любым штатным боеприпасом. В два раза мощнее он российского… и стреляет, у них упражнение на 25 метров, а этот может стрелять до километра.”
Бойовий екземпляр зберігають у Києві, так само, як і документацію нового надсучасного тактичного карабіна Лобова з лазерним прицілом і радіозв’язком. Він робить близько 400 пострілів на хвилину.
Анатолій Лобов, майстер-зброяр: “Прямой выстрел до 350 метров. На этой дистанции преодолевает любую практически защиту, а далее – резко теряет свою кинетическую энергию.”
На Заході Анатолій Лобов уже став би мільйонером – бо на створення такої зброї американці уже витратили купу грошей. А в Україні, щоб заробити на хліб, чоловік розробляє милиці. Його військові винаходи - в архівах, а наша армія купує застарілу російську зброю.
3
Оружие и законы не уживаются друг с другом!!!
