Багатолюддя.
Броунівський рух.
Облич безликість –
Анігіляційна маса.
Авто(й)Людей-Істот потік…
Сучасний мегаполіс…
24.11.2010
© Stepans’ka Marina (SMG)
Так сталось, бо родину не вибирають. (Вибирають лише факт того, чи варто народжуватись - а там вже куди пошлють). Народилась я в місті Макіївка Донецької області. І вчилась я у Донецбкому національному університеті. (Ні, це не сповідь, це прелюдія). Тепер я вчусь в Києві і живу на Ворзелі.
На Новий рік староста (сам з Чернігову) написав мені таке привітання: "З новим роком бика національного донецького символу))))".
"Донецьк - місто троянд!" - обурено сказали мої друзі. Та потім ми так сіли і подумали. І зрозуміли, що пару кущів троянд бачили в Донецьку лише на центральному бульварі (імені Пушкіна). А биків - валом. Зрозуміло ж, що маються на увазі не тварини, а люди.
Зараз я все це розказала старості. "Бачиш, бики всі троянди поїли" - сказав він.
На жаль, це правда. Наші славетні міста перетворюються завдяки людським зусиллям на казна що. Та можна ж з цим боротись. Для початку - елементарно самому не смітити. Далі - виховувати оточуючих, щоб вони не смітили. Свої будинки перетворити на міні-сади. Особливо це важливо на балконах і у приватних будинках - щоб всі бачили. А там... Може, колись в Донецьку знову висадять троянди і їх вже ніхто не витопче і не позриває (з благою метою порадувати кохану подарунком).
Однією з особливостей YoYo є те, що більша частина його компонентів буде друкуватися на 3D-принтері. На думку розробників, це дозволить скоротити виробничі витрати і надати покупцями широкі можливості персоналізації свого авто, а також швидкого ремонту після ДТП.
Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю
я забуваю, зовсім забуваю.
Я вранці голос горлиці люблю.
Чи, може, це ввижається мені
той несказанний камертон природи,
де зорі ясні і де тихі води? —
Я вранці голос горлиці люблю!
Я скучила за дивним зойком слова.
Мого народу гілочка тернова.
Гарячий лоб до шибки притулю.
Я вранці голос горлиці люблю...
(Л.Костенко)
Некоторые ответы и категоричные высказывания, на толкнули на размышление.
Говорю сразу и большими буквами: "ДАННЫЙ ПОСТ, НЕ СОЗДАН ДЛЯ ТОГО, ЧТО БЫ КОГО ТО УНИЗИТЬ И КОГО ТО ВОЗВЫСИТЬ. ПРОСТО РАЗМЫШЛЕНИЕ, В КОТОРОМ, ЛЮБОЙ АДЕКВАТ, МОЖЕТ ПРИНЯТЬ УЧАСТИЕ!!!".
Имея опыт проживания в мегаполисе и в селе, я могу сравнивать, на собственном опыте.
Город.
Вроде как, комфорт, удобства, больше свободного времени, для так называемого, интеллектуального развития. Цивилизация, со всеми вытекающими: интернет скоростной, телевидение насыщенное, товары и услуги, точнее, ассортимент шире и т.д.
Село.
Минимум удобств, отсутствие свободного времени (если Вы конечно, не живете в селе как в городе - ни хрена не делая: ни пахая огород, ни заводя хозяйства и т.д.)... Отсутствие цивилизации, удобств, молодежи и т.д.
Теперь попробуем проанализировать:
На первый взгляд, выбор, очевиден. Но, на улице 21-й век, а он, дает свои преимущества:
- Скоростной интернет, спутниковое телевидение, курьерская доставка с интернет магазинов - уже не проблема в любом селе
- Уют и комфорт, тоже не проблема, мало того, обслуживание комфорта - на много дешевле чем в городе, но, создание этого комфорта - очень дорогое удовольствие (завести воду, гарячую воду, вывести туалет и ванную, и т.д.).
- Как бы кто не говорил о том, где труд тяжелее, в селе, все таки, этот труд заберет много времени и сил. Особенно если Вы заведете живность, ей Вы не объясните, что хотите выходной, заболели или устали, а уж об отпуске, придется забыть (речь не идет о крупном фермерстве, где у Вас работает персонал. это совсем другая тема и к простому сельскому обывателю, она не относится, так как требует больших капиталовложений. Это уже не жизнь в селе, а бизнес).
- несколько явных преимуществ, которые тяжело оспорить: 1) есть у Вас деньги или нет, голодными Вы не будете. 2) в отличии от городских властей, когда подавать воду и какую, когда начинать и заканчивать отопительный сезон - решаете только Вы.
- Очень популярная тема: Образование. Модно говорить о том, что в городе, есть лицеи, курсы, колледжи и т.д. Если Вы собираетесь издеваться над ребенком, создавая из него гения - да. А если нет, то напомню, программа МОН - одна для всех. Что в лицее, что в школе, базовый уровень знаний, должен быть одинаков. В лицее, Вам дадут больше программу, а в сельской школе, ребенок лучше выучит базовую программу (5 детей в классе, волей или не волей, заставят учителя, чаще обращать внимание на ребенка). В конечном итоге, ЗНО, все будут писать одно и то же. Очень прошу, не писать абсурда о том, что много знаний - это полезно. позволю себе напомнить, что олимпиаду по информатике (год точно не помню) выиграл мальчик с забитого села. Когда его спросили, что он сделает с призовыми деньгами, он ответил: "куплю себе компьютер, я его не видел". Ребенок учится не тогда, когда лицей крутой, а когда учиться хочет. А все этому способствующее (скоростной интернет, связь и т.д.), при желании, в любом селе.
- Еще одна актуальная тема: Работа. Имея руки, ноги, голову - малый бизнес открыт в любых отраслях и видах деятельности. Кто, все таки, от бизнеса далек, в наше время, основой многих профессий, является компьютер. Компьютер и интернет, как мы выяснили, в селе не проблема. Да и у меня, достаточно примеров людей, которые живут в селах и это им не мешает работать в компаниях: юристами, экономистами, бухгалтерами, программистами и т.д.
Вывод:
А вот выводы, хотелось бы почитать от читателей. Может я что то упустил, для полной картины. Давайте к выводу, придем вместе.Депутати Львівської обласної ради розпочали роботу над створенням історико-археологічного заповідника на території Стільська Миколаївського району Львівщини.
Таке рішення було прийнято на засіданні постійної депутатської комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації Львівської обласної ради. Про це повідомляє відділ інформації та зв`язків з громадськістю Львівської обласної ради.
За словами голови постійної комісії Ореста Шейки, львівський археолог та багаторічний дослідник Стільська Орест Корчинський протягом серпня-вересня підготує проект створення на території Стільського городища і прилеглих територій історико-археологічного заповідника. Після цього профільна комісія підготує проект рішення обласної ради і винесе його на затвердження сесії Львівської обласної ради.
Як зазначив ZAXID.NET Орест Корчинський (до речі, автор відкриття і наразі єдиний дослідник Стілько), Стільське городище – це найбільше місто Європи VIII–ІХ ст. Пам’ятку досліджували з 1980-х років з перервами до 2000 р. «Раніше тут проводилася Верходністрянська археологічна експедиція. Зараз вона не працює з ініціативи Національної академії наук. І безпідставно. Особлива наукова, культурна та історична цінність цієї унікальної пам’ятки у неймовірно великій, як на той час, укріпленій площі міста – 250 га, яка у кілька десятків разів була більшою за площі головних міст тогочасної Європи, зокрема давній Київ мав 9,7 га, вся укріплена площа. Але Стільсько не є окремий унікум, довкола нього ми маємо 60-100 км міста–сателіти, які мають укріплену площу. Тобто територія, де ми знаходимося, - це фактично центральна частина слов’янського світу, на яких знаходяться замки міст, фортець, що свідчить, що цей регіон не був відсталим в економічному, політичному і культурному розвитку, як про це писали російські і польські вчені, та й українські вчені першої половини ХХ ст., казали, що це провінція, одні казали, що це провінція Київської Русі, інші казали, що малопольські провінції. Виявилося, що ні на одній ні на іншій території немає таких об’єктів, а звичайно, що будівництво таких об’єктів вимагало грандіозних ресурсів і стабільної політичної потужної політичної організації, це говорить про те, що принаймні у другій половині VIII ст., на нашій території існувала держава, про яку ви чули і знаєте, вона відома з «Повісті минулих літ», з інших джерел – Велика (або Біла) Хорватія», - зазначив Орест Корчинський.
Довідка ZAXID.NET
Як зазначив Орест Корчинський, у 1981–1987 р.р. дослідження (Стільського городища) проводились на кошти Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Зважаючи на особливу наукову історичну та культурну цінність городища, а також для поглибленого вивчення його та інших аналогічних пам’яток у Верхньому Подністров’ї, Академія наук Української РСР створила у 1987 р. постійно діючу Верхньодністрянську археологічну експедицію і надала їй довготривале цільове фінансування. З 1987 до 1992 р. експедиція працювала у складі Інституту суспільних наук АН України (сьогодні Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України), а у 1992 р. була переведена до Інституту народознавства АН України в якому діяла до 2000 р., на правах юридичної особи з окремими фінансуванням та балансом.
як по Першому каналі, так і по Львівськім радіо не вижїджати 
без гострої потреби на дорогу особистим транспортом.
