Василь СТУС * * * Церква святої Ірини криком кричить із імли. Мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Скільки набилося туги! Чим я її розведу? Жінку лишив — на наругу, маму лишив — на біду. Рідна сестра, як зигзиця, б'ється об мури грудьми. Глипає оком в'язниця, наче сова із пітьми. Київ за гратами, Київ весь у квадраті вікна. Похід почався Батиїв а чи орда навісна? Мороком горло огорне — ані тобі продихнуть. Здрастуй, бідо моя чорна, здрастуй, страсна моя путь....

Читати далі...

[Приєднана картинка]* * *Яка нестерпна рідна чужина,цей погар раю, храм, зазналий скверни!Ти повернувся, але край не верне –йому за трумну пітьма кам'яна.Як тяжко нагодитися й піти,тамуючи скупу сльозу образи.Радійте, лицеміри й богомази,що рідний край мій – царство німоти.Та сам я єсьм! І є грудний мій біль,і є сльоза, що наскрізь пропікаєкамінний мур, де квітка процвітаєв три скрики барв, три скрики божевіль!Обрушилась душа твоя отут,твоїх грудей не стало половини,бочезне чар твоєї...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Мне сказали, что не все видели это письмо. Я удивился, т. к. один очччень известный писатель с мировым именем сказал мне, что оно есть у всех писателей, как талисман. Я понял "талисман", как предостерегающий предмет от подобного попадания ВПРОСАК. Это разумно. У кого нет этого письма, возьмите себе на память, будет и ВАС предостерегать от капризов непредсказуемого будущего.

Вони народились майже одночасно: Василь Стус з’явився на світ прямо на Святий вечір 6 січня 1938 року, а Василь Симонеко – 8 січня 1935. В тому, що відбулись ці обидві події під час святкування народження Христа стало пророчим для обох Василів – і вони стали на шлях проповідування Слова й особистої трагедії мучеництва. Не думаю, що самі Василі розуміли своє призначення звище і свідомо пов’язували час свого народження ...

Читати далі...

05.05.15 15:06У Донецьку терористи самопроголошеної "ДНР"демонтували барельєф українському поету Василю Стусу, який був розміщений на корпусі філологічного факультету Донецького національного університету.Про це написала у своєму Facebook журналістка Лариса Лісняк: "Донецьк сьогодні. Все...зняли...втіхаря... А після свят повинні були бути продовжені консультації з приводу барельєфа Стуса", - написала Лісняк, виклавши фотографії з голою стіною на місці, де ще вчора стояв...

Читати далі...

[Приєднана картинка]«Відлуння десятиліть»Під такою назвою 22 січня в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва в рамках проведення чергових Стусівських читань відбувся літературно-мистецький вечір, присвячений 80-річчю від дня народження Василя Симоненка та 77-річчю – Василя Стуса.Участь у заході взяли директор ВОУНБ ім. К.А. Тімірязєва, заслужений працівник культури України Наталія Морозова, поети, літературознавці, члени НСПУ, творча молодь та студенти Вінницького училища ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

" Не знаю, чи є в Тебе дівчина. Коли є (чи — коли буде) — намагайся, щоб вона була вища за Тебе. Тобто, щоб Ти дотягався до неї, а не опускався. Коли ж вона надто земна, то вигадай її — небесною, і вона стане небесніти. Але краще, щоб у неї було і землі, і неба. Дівчина має надати Тобі змогу — кращати, а не гіршати..."  Василь Стус (З листа до сина)

19 листопада 2011 року минає 22 роки від перепоховання на Байковому кладовищі в Києві Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого, які загинули в неволі в 1984 – 1985 роках на далекому Уралі. Це перепоховання стало визначною подією на шляху до здобуття незалежности. 1992 року було знято кінофільм про Василя Стуса «ПРОСВІТЛОЇ ДОРОГИ СВІЧКА ЧОРНА» режисера Станіслава Чернилевського.. 1. Знайдіть цей фільм і подивіться самі.2. Надішліть на адресу Національній телекомпанії України листа з...

Читати далі...

Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст, що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття. Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь і чесно гляну в чесні твої вічі і в смерті з рідним краєм поріднюсь.