Василь Стус
- 16.10.10, 18:41
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь.
7
Коментарі
Atman
122.10.10, 23:28
Медик
222.10.10, 23:30
Funny smile
322.10.10, 23:31Відповідь на 1 від Atman
Сильно написано!
Funny smile
422.10.10, 23:32Відповідь на 2 від Медик
Гість: modus vivendi
523.10.10, 13:35
Funny smile
623.10.10, 18:49Відповідь на 5 від Гість: modus vivendi