* * *

Чтоб за словами моления

Нам слышалось сердца биение,

ВажнО нам во всем вдохновение!..

И чтоб ощутить вразумление,

Не пошлость и страх суеверия

Мы в храме в день церкви рождения,

От Господа ждем Утешение!..

            03.06.17(СветЛа)

Село Чернятин, що на Вінниччині, здавна прикрашає пам’ятка архітектури ХІХ ст. – палац, у якому проживав польський магнат Вітославський, який і побудував цей маєток. Деякі джерела стверджують, що палац був побудований ще у ХVII ст., та в Реєстрі архітектурних пам’яток України записано, що палац та господарський флігель поруч з’явились тут у 1830 році. Ймовірно, тоді ж споруджується надзвичайно репрезентативна в’їзна брама. До воріт маєтку була підведена залізнична колія, і якраз навпроти брами зупинявся потяг, якщо ним їхали поміщик або його гості.

Автором неоготичних фасадів чернятинського палацу міг бути польський архітектор Генріх Іттар, мальтієць за походженням, який навчався у Римі. Будівля, попри певну архітектурну еклектику, вражала сучасників стрункістю і витонченістю ліній. Південний і західний фасади отримали над другим поверхом високий аттік і прямокутні вікна, декоровані фронтончиками. Готична стрільчатість всіх вертикалей мала за мету створити ілюзію більшої висоти. На центральному вході між парою мармурових левів підіймаються гранітні сходи. Раніше кожний лев опирався правою лапою на геральдичний щит з гербом власника. Герби було знищено під час революції.

Хоча в інших місцях герби збереглися: над головним входом, у вестибюлі з розкішною кам'яною підлогою у біло-сиву шахову клітинку, великим каміном-піччю з гермами а-ля гротеск з боків; є герби і в центрах трьох розеток вестибюля.

* * *

Добрий ранок! Добрий день!

В твоїм серці сто пісень!..

Не шкодуй добра для світу –

Будь любов’ю оповитий!..

                    02.06.17(СветЛа)

Побачили залишки замку Черленків (Щеньовських), з пагорбу на якому він розташований відкривається чудовий краєвид. Раділи та позували біля коней, а дехто подарував коню свою сумку і мусив повертатись... А тому у так званому "Маріїнському парку" бігав як заєць в останню хвилину в надії побачити та встигнути зробити фото на згадку... Проводила екскурсію нам чудова місцева дівчина Катерина Миколаївна, завзята та зацікавлена та дуже щира, дякуємо їй!

Більше фото тут:http://photo.i.ua/user/1101426/494710/

Руїна

Це все лише краплинки відчуття,
А хочеться душі дощу і зливи!
Здається у минулому ми всі були щасливі,
Тепер лише спокута й каяття!..
Таке життя-буття – вино з полину.
І думкою я щиросердно лину
До мрій чужих, до іншого життя,
Яке би мало бути… каяття…
І хащі поглинають те, що було…
І біль чужий всім серцем я відчула…

* * *

Потребность души –

Стремление к СВЕТУ!

К вопросам порой

Не бывает ответов…

И кажется мир

Пролетел дно Вселенной!..

И только душа

В нем спасется нетленной!

Нет страха на сердце

И вера сильнее: -

ЛЮБОВЬ отзовется,

Она всех МУДРЕЕ!

             18.05.17(СветЛа)

С АНГЕЛОМ!

Он рядом всегда, у правой руки,

Хоть может, ты не замечаешь…

Бывает, что счастья часы коротки,

И горше беды не бывает!..

И сердце от боли заноет тоской,

Как будто ОДИН в поле воин…

Но что-то внутри отзовется: - постой;

И радости ты удостоен!..

И видишь дорогу, где мнился тупик,

Где рухнуло все пред тобою…

Там чист горизонт и внезапно возник,

Тот СВЕТ, что ведет за собою!

                    18.05.17(СветЛа)

ПЕРЕМОГА

Цього болю зійдуть знаки –

Проростуть на ранах маки!..

Лютим гомоном війна

Відлетить як зграя зла…

Поруйновані садиби…

Душі, що зазнали диби…

Мовчазні дитячі очі,

Що молились серед ночі.

Батька з темряви озвуть:-

Чому ж кривдники живуть?!..

Чому доля їм на плечі

Не віддасть той біль малечі,

Гіркий стогін матерів?

Їх серця спустошив звір.

Але ж правда є до віку!

Все відкриється на втіху…

І пізнають душі мир –

Пам’ятаймо ціну жнив!..

08.05.17(СветЛа)

* * *

Апрельский дождь грозою с неба

Умыл цветущие кусты.

Нет, он рассержен вовсе не был –

Дал влагу им для густоты!..

             06.04.17