АНОНС ПОДІЇ: "Полтава - українське місто!"
- 10.05.10, 21:51
- Ми любимо тебе, Україно!
Що ж, у другий тур вийшли кандидати - прихильники "сильної руки". І не так важливо хто з них переможе. Важливо те - що буде потім, а саме спроби новоспеченого Президента перетворити Україну на своє феодальне князівство. Однак таким спробам заважатимуть права і свободи, добуті нами за каденції Ющенка: свобода слова, думки, вільна преса, право обирати та контролювати владу й інші зародки громадянського суспільства. Тому дуже ймовірно, що новий Президент невдовзі розпочне згортання демократичних процесів в Україні. В цих умовах актуальні до сьогодні питання вступу в НАТО і ЄС втрачають свій пріорітет. Тепер завданням для нас стає не розширення прав і свобод, не євроінтеграція, а ЗБЕРЕЖЕННЯ здобутих досягнень. Не допустити відкат назад, у кучмізм з відрубленими головами, - ось наша найближча мета.
Більше всього "вожді" бояться, що їх лінчує власний народ. Як Саддама, наприклад. Тому новий Президент обов*язково робитиме кроки по приборканню некерованих ЗМІ і НГО. Адже згадуваний ІІІ сектор, а також ІV влада здатні істотно впливати на суспільну думку.
Ще один аспект нових реалій: скоріше за все УПА, Бандера, Петлюра, Мазепа і Герої Крут знову перейдуть у режим державного табу. Адже програми двох претендентів на президентське крісло не обіцяють нам нічого у цьому напрямку. Для БЮТу тема відродження національної свідомості давно вже являється ТАБУ. ПР використовує героїчні сторінки історії як жахалку для свого пенсійного електорату. Забудьте про державну підтримку патріотизму.
То що цьому протиставити? Поки що нам дозволяють створювати недержавні громадські організації. Ті, що справді недержавні і незалежні, які можуть натиснути на свободожерські амбіції свіженьких "вождів". Умовно кажучи, "дати по руках". Також на III сектор знову лягає ноша з підняття національної свідомості громадян.
Коротше: нам дають ящик з інструментами і дірявий як решето корабель. Хочте - ремонтуйте, не хочте - топіться. Новий Президент все рівно матиме запасний човен, навіть цілу баржу. Бо "економіка - понад усе!" (з передвиборчої програми одного з кандидатів). А українська нація - це так, гурт матросів, які латають дірки та драють підлогу.
ВІН і ВОНА поставили нас в такі умови: латати ЇМ нашу українську державу. Бо ми з НИМИ - "на одному кораблі" і не маємо щляхів до відступу. Тут наші сім*ї, родичі, діти, культура, тут наше ЖИТТЯ.
То ж, патріоти! Не складаймо руки, бо інакше склеємо ласти ) давайте об*єднуватися. "Гуртом і батька легше бити!" - мовить народна мудрість. Ми готові створити нову, націонал-демократичну, народницьку громадську організацію! Пам*ятайте:
ТІЛЬКИ РАЗОМ! Від серця до серця передаватимемо один одному наші переживання за майбутнє України. Не будьмо байдужими, йдемо латати цей корабель...
Stanislove, спеціально upu.org.ua
Цей депутат – Дмитро Шенцев, дуже цікава особистість. Нещодавно порадував, коли давав прес – конференцію в Інтерфаксі і скиглив, які погані українці, що циган не хочуть брати до родин. Наводив жахливі данні стосовно зросту ксенофобії в Україні. Про це я вже писав http://blog.i.ua/user/1582897/559190/ . Певно це був перший етап до підготовки суспільства до необхідних перетворень в політичному житті суспільства.
Ті, хто більш-менш знає політичну кухню Харкова, особа Дмитрика повинна бути знайома. У лихі 90-і, коли всі кинулися грабувати награбоване, Харків не був виключенням. Тут була своя «свята трійця» місцевих феодалів. Це були Євген Кушнарьов, Дмитро Шенцев та Олександр Фельдман. У 1994 році Кушнарьов стає мером, концерн «АВЕК» Фельдмана набирає обороти, а Дмитро стає бізробітним. Дійсно в період з 1994 по 1999 рік в офіційній біографії Шенцева біла пляма. (http://file.liga.net/person/907.html). Що ж робив Шенцев в цей період? Де він насобирав грошиків, щоб стати королем розважального бізнесу у Харкові ( «Фортуна Лтд» заволоділа майже всіма гральними закладами у Харкові)? Мер Кушнарьов роздавав державні активи, Фельдман їх скуповува за безцінь, а ось Шенцев «вирішував питання». В Харківських кримінальних кругах Шенцев відомий на призвисько «Димон». Яким чином вирішувались питання я думаю пояснювати не треба. Шенцев не раз потрапляв на приціл органів, але увесь час його виручали зв’язки Кушнарьова та гроші Фельдмана. Але ніщо не вічне під цим небом. В триумвіраті стався розкол між Фельдманом і Кушнарьовим. Не знаю, що вони не поділили, але факт є фактом – Кушнарьов став небезпечним для цих харківських діячів. А ось «вирішити питання» доручили «Димону». На тому злочасному полюванні, на якому «випадково» ( http://ura-inform.com/politics/2007/01/17/ohota ) було вбито Кушнарьова, один з тих, хто був поруч і був Шенцев. Більш того, одним з підозрюваних за офіційними версіями був Дмитро, він до речі єдиний з учасників відмовився свідчити, прикриваючись депутатською недоторканністю, певно боявся щось бовкнути зайвого. Кінець кінцем зіскочив. Певно знову ж таки гроші Фельдмана та ресурс ПР. Ось таке воно обличчя українського антифашизму. Тепер звернемося до організації. Це Антифашиський форум України (http://antifashist.com). Як кажуть офіційні данні він виник на основі такої організації, як «Собор славянских народов Беларуси, России, Украины» (http://soborslav.ru/) Можно б було запідозрити «руку Москви», але з російської сторони в соборі приймають участь тільки маргінали, які в політичному житті Росії не відіграють жодного значення. А ось з українського боку ми бачимо серйозних людей. Тут і Азаров, Клюєв, Литвин, той же Шенцев, мери городів, голови облрад та інші (повний спсок http://soborslav.ru/onas/?item=3). В Київі на 3-ому Антифашиському форумі України стало відомо, що організація входить до загальноєврепейського антифашиського руху. Тут засвітилася дуже цікава організація – «Європейський форум миру» (http://varjag-2007.livejournal.com/1622367.html ). Це дійсно антифашиська організація, зі штаб-квартирою в Німеччині, яка входить до Міжнародного антифашиського комітету. А хто ж фінансує цю чудову організацію? Оказується, що ця організація створена за підтримки Антидиффамаційної ліги. Що таке Антидиффамаційна ліга? Це, як висловився один з політиків США, «єврейське гестапо», що діє в США. ( http://www.adl.org/about.asp?s=topmenu )А створена АЛ організацією «Бнай-Бріт», офіційною ідеологією якої є сіонізм
Хочу нагадати, що 10 листопада 1975 року Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 3376 постановила, що сіонізм є формою расизму та расової дискримінації. Отак от «фашисти» підтримують антифашистів.