Володимир Бондаренко: до влади прийшли «молода команда» і «любі друзі». Окрім рейдерства, вони нічого не вміют.  Приклад того, як корупція перемагає:
-- А я пригадую той тиск, який на мене зчинив прем'єр-міністр щодо заміни генерального конструктора “Антонова” Дмитра Ківи на одного промосковського діяча — Сергія Меренкова. Микола Мартиненко з ним в комсомолі десь був. А Маренков останні роки працював в росавіапромі. І це робиться виключно для знищення авіапрому України. І я не знаю, з яких мотивів виходили Мартиненко і Яценюк, щоб на мене так гримати. А я взяв і не підписав документи на звільнення Ківи. Більше того — написав пряме заперечення і розіслав його куди тільки можна було, щоб раптом Ківу не звільнили “за мовчазною згодою”. В підсумку я отримав нових “друзів”. І Микола Мартиненко, який був керівником штабу Яценюка, на моєму окрузі забезпечував підтримку президентського кандидата Третьякова.

-- Я нікому не бажаю нічого поганого, бо це ж на Україні позначається... Але у мене немає впевненості, що наше життя буде налагоджуватися у кращий бік. Не-ма-є. Люди, які сьогодні пройшли до влади, не можуть жити по-новому. Вони ніколи не будуть жити по-новому. 

Відповід на запитання кореспондента: "Чому у Юлії Володимирівни "згас вогонь в очах?"
-- Розумієте, ті очі після двох з половиною років тюрми, не бачачи світла, “горіти” в принципі не можуть, як раніше. Тим більше, що з перших днів ув'язнення «щирі друзі» все робили для того, щоб її дискредитувати по повній програмі. Коли людині інкримінують такі “страшні речі”, як ходіння на підборах... А от працювати міністром в уряді Януковича — це не такий страшний гріх. Це співмірні речі?  Або, наприклад, розказувати, що вона — зек. Це була спеціальна, тонка, психологічно вивірена атака.    І її віднесли в розряд людей, які боролися проти України, а не за неї.
-- Мені один хлопець у Фейсбуці написав: “Пока Юлия Владимировна отдыхала в больнице, мужественный Петр Алексеевич с риском для жизни пробрался в правительство Азарова и изнутри разрушил Систему».

-- У Юлії Володимирівни, коли вона була у Ющенка віце-прем'єром з ПЕК, була ситуація: вона абсолютно жорстко розібралася з електроенергетикою. До речі, сьогодні Петро Олексійович відкриває гідроелектростанцію, але хай згадає, хто це розпочав. А чому вона тоді зробила реформу — бо собівартість гідроелектроенергії була 4 коп/кВт. Наприклад, атомної — уже 6-7 коп/кВт. А вартість на збут тоді була 18 коп/кВт. І що вона зробила: затребувала показати, хто отримує наряди на електроенергію і в якій кількості. З'ясувалося, що нарядів з гідростанцій отримано в чотири рази більше, ніж там вироблено електроенергії. Тобто, Обленерго беруть в держави по собівартості і продають за 18 коп/кВт. Наживаючись на кожному кіловаті на 14 копійок. Але такої кількості гідроенергії нема. Виходить, що її забирали в інших виробників. Це була абсолютно корупційна схема, яка дозволяла Кабміну видавати наряди на дешеві джерела електроенергії своїм людям. Юля сказала: хлопці, зливаємо усю елетроенергію в один котел - бо це державні генерації, і беріть з нього по 13 копійок/кВт. Через другу її пропозицію обурився Янукович, і Ющенко прибрав її з посади. Пропозиція стосувалася посилення контролю за процесом збагачення вугілля — бо частину вугілля списують як “породу”, а самі продають його; за надходженням вугілля з копанок на державні шахти та за системою державних дотацій шахтам. І вже через два тижні Ющенко її прибрав.

-- Те, що Тимошенко робила в економіці — це була жорстка націленість на олігархів. Їй радили: давай не на всіх одразу, а по одному, або хоча б розділити їх на групи, щоб якась підтримка була. Але вона пішла зразу проти всіх. Але коли і Фірташ, і Коломойський, й інші незадоволені — це складна боротьба.  Вона говорить правду, а правду, як виявилося і на прикладі Гриценка, сьогодні не рекомендовано говорити. Хто говорив правду, той сьогодні за бортом або майже за бортом. Я не ідеалізую Анатолія, але він говорив правду по деяких сьогоднішніх подіях.

-- І ось ця глибокоешелонована дискредитація Юлії Володимирівни була вигідна багатьом і в політичному плані, і в особистісному плані. Всі олігархи, за винятком, хіба що, Кості Жеваго, були зацікавлені, щоби Юля сиділа. А раз вже вийшла — дискредитувати її до кінця.  Ставлення до неї до виходу з в'язниці було позитивне, вона була прапором боротьби з режимом Януковича.  Що вона такого зробила після звільнення, що так різко могло змінити ставлення до неї?..  Мабуть вони не очікували, що Юлія Володимирівна вийде з в'язниці достроково.
      Евгений Швец

хто фінансує "Свободу" Тягнибока?  - відповідачі (за вироком суду)!

...в співтоваристві трохи вже піднімали цю тему.
наштовхнулась на інтерв"ю в УТ пана Тягнибока, де є відповідь на деякі "тривожні" питання.
інша справа - чи вірити. хоча на мою думку, пояснення Тягнибока схожі на правду.
голова ВО "Свобода" стверджує, що в об"єднання фінансові ресурси надходять після перемог в судах, через створення економічної ради, у зв"язку з фінансуванням представниками малого і середнього бізнесу:

Нашими спонсорами називали майже всіх олігархів, які є в Україні. Ці чутки поширювали ті, хто сприймав «Свободу» як політичного опонента. ... На виборах 2007 року «Наша Україна» найбільше розказувала, що «Свободу» фінансує
Ахметов. Потім з’ясувалося, що Ахметов фінансував якраз «Нашу Україну». Зараз придумали нову легенду, яку розповідає герой-коханець Петро Симоненко, що нас, мовляв, фінансує Коломойський...

..нам уже набридли ці звинувачення, й ми вирішили поліпшувати свій фінансовий стан за рахунок перемог у судах. Раніше наші юристи пояснювали, що немає чітких звинувачень на нашу адресу, тому немає підстав для позовів. І ось нарешті Симоненко не тільки назвав прізвище Коломойського, але й суму – 100 000 грн. ...

Ні раніше, ні тепер «Свобода» не мала фінансової залежності ні від кого. Ми ідеологічна партія – якщо нас хтось фінансуватиме, ми змушені будемо виконувати його замовлення. Щойно це стане відомо нашим прихильникам, вони всі як один відвернуться від нас. Ідеологія – це наш козир. Відповідно нам потрібні не спонсори, а меценати – ті, хто дає гроші на ідею й нічого за це не вимагає. ..Це представники малого та середнього бізнесу. Ми стали більш-менш
вільні фінансово, коли помаранчеві та біло-сердечкові почали між собою гризтися. Тоді до нас приходило багато бізнесменів, які, власне, готові були вкладати гроші й не висувати жодних вимог за це.
От, наприклад, коли торік була повінь, до мене прийшли троє чоловіків, поклали на стіл півмільйона, кажуть, це на повінь. Кажу – це до прем’єр-міністра. А вони відповідають, що не вірять владі, але впевнені, що я зроблю так, що все буде в порядку. Наші місцеві організації розподілили ці гроші між тими, кому вони були справді потрібні.

 З п'ятдесятьох депутатів-свободів­ців у Тернопільській облраді як мінімум 15 – успішні тернопільські підприємці. Це багаті люди, які є членами нашої партії.

більше тут: http://ut.net.ua/art/166/0/2393/

наштовхнулась на цікаве інтерв"ю одного ветерана, який був організатором підпілля на Донбасі в 1941 - 1943 рр - Євгена Стахіва

кілька цитат:

в УПА не було жодного червоно-чорного знаку! Тільки синьо-жовті та
жовто-сині прапори, бо то були бандерівці та мельниківці. Упівці
бандерівського напрямку стояли на позиції синьо-жовтий прапор, а
мельниківці - жовто-синій, а червоно-чорні кольори з'явились в Україну
допіру в 1991-1992 роках.
..- Червоно-чорний прапор - це є фашизм! Бо тільки більшовики, фашисти
та італійські фашисти Муссоліні зробили партійні прапори державними.
...Червоно-чорний прапор - це прапор провокаторів

Я казав, що був тут у 1990 році. Тоді ще був Радянський Союз, який
тут всім керував і вже тоді у Львові з'явилась УНА-УНСО. Вони ходили з
червоно-чорними прапорами. І УНА-УНСО було створене не українськими
патріотами, а більшовиками. Створило його КГБ для провокацій.
Бажаєте доказів? Перед проголошенням незалежності я був у Львові і
мешкав у готелі «Жорж». Вийшов я на балкон, дивлюся, а по тій дорозі,
що зараз є проспект Шевченка, марширує УНА-УНСО - десь 80 хлопців в
камуфляжі, і вони несуть червоно-чорні прапори і співають: «Смерть,
смерть, ляхам смерть, смерть московсько-жидівській комуні». Так вони
ходили по колу цілу годину. А я якраз їхав до Києва і був знайомий із
головою комісії зовнішніх справ в парламенті України, і я йому кажу, що
українці мають страшне клеймо, що ми є антисеміти, а в Європі
антисемітизм є рівний із фашизмом, і ми можемо сильно потерпіти. Ви є
при владі, і ви маєте з цим щось зробити. А він мені каже, що бачив цю
атракцію ввечері на російському телебаченні. Руські вже там були! В КГБ
це все організували, щоб світ вже знав, хто то є українці.

Бандера хотів повертати назад до тоталітаризму, що було погано для
українського народу. Отже той, хто хоче зводити пам'ятник Бандері, той
бажає повертатись до тоталітаризму. Бандері, який не знав, що тут
робиться, - пам'ятники, а тим, хто тут воював, що? Шухевичу мають бути
пам'ятники, а не Бандері!

30 червня 1941 року у Львові проголошується незалежність України і у
всіх наших проголошеннях було написано - «Хай живе Гітлер!» Бо ми
надіялися, що будемо об'єднаною країною в новій Європі, хоч і розуміли,
що так звана «Нова Європа» - це буде гітлерівський СРСР! Ми готові були
задля об'єднання України стати німецьким васалом. І зараз я кажу, що
німці добре зробили, що нас тоді розігнали, бо ми би ніколи не мали
самостійної України. Нас би світ прокляв, що ми є прислужники німецькі!
Вони арештували наш уряд. Мої колеги хваляться, що ми почали воювати
проти німців. Ні. Це німці нас змусили з ними воювати. Я був такий
самий германофіл, як і всі другі, але коли вже почали німці шукати за
мною, то і я став з ними воювати.
Але чекайте, як Сталін заключив договір з Гітлером, то це що, було добре? А як ми заключили договір з Гітлером, то є зле?

Зараз говорять ОУН-УПА, і це є більшовицька провокація. Було ОУН і
УПА. Хто об'єднує ОУН та УПА, той провокатор. А тепер ще й зачали
додавати дивізії ОУН-УПА.
...Бандерівці кажуть, що як буде признання УПА, то одночасно має бути признання і ОУН, що є неможливим!

http://zaxid.net/article/24765/