Наслідкам останніх змін до законодавства у сфері ЖКГ, була присвячена Практична конференція Житлосвіт «АПО - самоорганізаційний бізнес з утримання багатоквартирних будинків»

Зміни до законодавства, що прийняті останнім часом, мало зорієнтовані на малі міста. Управляти ОСББ в невеликих територіальних одиницях та забезпечувати жителям належне обслуговуваня у малих будинках просто невигідно.

Учасники впевнені, що передати будинки у відання окремих ОСББ у відремонтованому стані ні центральній ні тим більше місцевій владі не під силу. З практики відомо, що для самодостаньої роботи ОСББ необхідно мати в управлінні не менше 30 тисяч квадратних метрів житла. 

На думку запрошених експертів та представників муніципалітетів, у малих містах більш бажані варіанти управління ЖКГ – Асоціації-представницькі органи ОСББ, ЖБК та їх альтернативи - будинків неюридичних осіб /НОББ/. 

За словами керівника відділу з інформаційної політики ВЦ «Житлосвіт» Марини Цегельнкої, «останні зміни до законодавства більше зорієнтовані на великі міста та крупних управителів». 

Такої ж думки дотримується і член наглядової ради ВЦ «Житлосвіт» Лідія Шклянц. «Малі міста не можна порівнювати з обласними. Звичайно, тут теж є старі будинки, але в малих містах ситуація значно гірша. Там не працюють підприємства, міста дотаційні. Тож, співвласники за свої кошти – а у них доходи, природно, низькі – житлофонд ніяк не відновлять».

Неможливість передачі будинків ОСББ та НОББ у відремоньованому стані відзначають і в самих муніципалітетах. «У нас, житловий фонд старий, основна маса – 50-60 років будівництва, - говорить в.о. начальника управління ЖКГ та енергетики селища міського типу Майське Валерія Новохонцева. - Якщо ОСББ будуть створюватися без АПО, капітальний ремонт ляже на співвласників, тобто на самих мешканців. Та навіть, якби-й були гроші на ремонти, і мешканці створили ОСББ, то у невеликих будинках без АПО дуже затратно управляти».

Питання неможливості створення ОСББ у окремих невеликих будинках зайняло по кількості стільки-ж часу, як і обговорення роботи Управляючих кампаній. «Зрозуміло, що на базі одного будинку невигідно створювати ОСББ, якщо він звичайно не член АПО, яке вигідно створювати на базі мікрорайону, площа якого не менш 100 000 кв. м, бо в нашому містечку - всього 300 000 кв.м.», - говорить заступник глави адміністрації з розвитку міського господарства смт. Відрадний Олександр Царєвой.

Учасники, також піднімали питання зазіхання різного роду Управляючих кампаній «від відомих рєшал» на житлові фонди їх міст. «На сьогоднішній день немає жодного офіційно зареєстрованого ТСЖ. В Кінель з початку дії нового Житлового кодексу зареєстровано всього три ТСЖ в новобудовах. Як зазначає заступник глави адміністрації Кінель з ЖКГ і будівництва Микола Андрєєв, нормально працюють лише два. «ТСЖ у нас поки не створено. У нас є п'ять ЖБК, але вони користуються послугами міської керуючої компанії», - говорить Олександр Мецкер.

На думку експертів і муніципалітетів, оптимальним варіантом для малих міст є або створення Асоціацій власників житла, або управління житловим фондом через одну або кілька керуючих компаній. «В ході засідання робочої групи ми погодилися з думкою одного з розробників Житлового кодексу, Олександра Толмачова, про створення в малих містах квартальних товариств власників житла», - каже Галина Анісімова.

«ОСЖ може нормально працювати, якщо у нього в управлінні знаходиться не менше 40 000 кв. м житла, - зазначає Микола Андрєєв. - Тому ми вирішили піти шляхом керуючої компаній. Передбачається, що в місті будуть діяти чотири керуючих компанії, яким буде віддано по 140 000 кв. м житлового фонду міста.Зараз ці компанії вже офіційно подали заявки і зареєструвалися».

«Я прихильник керуючих компаній. Зараз у нас одна керуюча компанія - ТОВ «Комунальна сервісна компанія», яка і надає послуги, і займається збором платежів в комплексі. Планується, що так буде і далі: платежі з усього міста буде збирати одна організація, - каже Олександр Мецкер. - Спочатку в цьому хотіли брати участь ще й будівельники, але після того, як взяли вихідні дані, вони заявили, що готові брати участь на субпідряді, але не готові займатися оплатою комунальних слуг. Надавати послуги будуть різні керуючі компанії, щоб був стимул для їх розвитку. Зараз готуємо документи для проведення конкурсу».

За даними «Часу», управляючі компанії вже створені на території Жигулівська («Житлова керуюча компанія») і в Жовтневе (комунальне унітарне підприємство «Житлове управління»). За словами Надії Балахоніної, керуюча компанія ніяк не пов'язана з відділом ЖКГ міста. «Коли законодавство про спільне майно запрацює в повну силу, перевагу місто буде віддавати все ж Асоціаціям-представницьким органам будинків неюридичних осіб», - підтвердила спікер.

Маємо приємність повідомити, що  Громадська організація  «Інститут суспільних досліджень» за підтримки  Міжнародного фонду «Відродження» починає реалізацію проекту  «Моніторінг бюджету Дніпропетровської міської ради в гуманітарній сфері» . Проблеми культури і освіти, які донедавна не були пріоритетними, а зараз стали на рівні проблем економічного розвитку, починають отримувати відповідне місце і в бюджетних процесах.

     Даний проект передбачає аналіз бюджетного процесу Дніпропетровської міської ради у гуманітарній сфері  на 2009 р. на основі трьох перерахованих проблем та дозволить по-новому підійти до питання громадського контролю за діяльністю влади на місцевому рівні. В результаті реалізації проекту стануть публічно відомі проблемні місця в процесі складання бюджетів, їх виконання та звітування за їх виконання. Фахівцями в гуманітарній сфері та експертами з бюджетного процесу будуть напрацьовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення бюджетного процесу в органах місцевого самоврядування. Буде суттєво збільшено інтерес громадськості до проблем цільовості бюджетування, вчасності фінансування та доцільності діяльності у гуманітарній сфері представленої у бюджеті Дніпропетровської  міської ради. Очікується, що в результаті реалізації проекту значно зросте публічність та прозорість бюджетного процесу в гуманітарній сфері.

Пропозиції до вдосконалення бюджетного процесу та проект річного звіту будуть апробовані на відповідних експертних круглих столах.

За результатами реалізації проекту буде підготовлено моніторинговий звіт, в якому буде презентовано методологію моніторингу, його результати та пропозиції щодо покращення процесу бюджетування у гуманітарній сфері.