Голову Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича під час отримання хабара затримали 2 грудня під час спільної операції співробітники УСБУ у Львівській області та Генеральної прокуратури України, — про цю резонансну новину оприлюднили сьогодні, 4 грудня, на брифінгу у Львові начальник УСБУ у Львівській області Анатолій Матіос та заступник головного управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури України радник юстиції 3-го класу Володимир Жербицький.
Три мішки грошей, вилучених у голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича та іще семи суддів під час обшуків 3 грудня продемонстрували правоохоронці журналістам на брифінгу в УСБУ Львівської області. Один мільйон доларів та два мільйони гривень було вилучено частково безпосередньо у кабінетах суддів, а частково — в їхніх приватних помешканнях.
У зв’язку із тим, що закон про суди надає суддям статус, за яким їх не мають права заарештовувати, на даний момент Ігор Зварич не перебуває під вартою. Він лікується у приватній клініці «Богдан», відмовившись від шпиталізації до державної лікарні у зв’язку із гіпертонічним кризом, що виник в час затримання на гарячому. Так само не арештовані й інші семеро судів, що проходять по цій справі.
Володимир Жербицький заявив, що під час спільної операції документування дій суддів, проведеної в законний спосіб, працівники Генпрокуратури та УСБУ у Львівській області виявили, що справи упереваж вирішувалися не в залі суду, а в ресторанах і саунах. Дійшло до того, що судді робили таблички: за яку справу який хабар узято. Таких епізодів правоохоронцям вдалося задокументувати чимало. Обшук провадили учора і нині вночі, розшукові дії й вилучення речових доказів продовжуються.
Якщо для київських правоохоронців такої системи хабарництва, як у Львові, годі було уявити, то за словами Анатолія Матіоса, для працівників УСБУ у Львівський області це не стало несподіванкою. Що ж до того, чи здобуде ця справа логічне завершення у суді, Анатолій Матіос сказав, що це залежатиме від того, чи не буде чинитися тиск на правоохоронців. Наразі Генеральна прокуратура відкрила кримінальну страву за ч. 3 ст. 368 КК України.
Як заявила керівник прес-центру Львівського апеляційного адміністративного суду Ольга Давид, за презумпцією невинуватості робити такі заяви щодо суддів передчасно, — у кожному разі, судді будуть захищатися у суді, тому треба дочекатися рішення суду.
Ймовірно, що цю справу розглядатиме Верховний Суд. У суддівському середовищі натякають на те, що правоохоронці часто були відповідачами у справах, які розглядає адміністративний суд, тому ця резонансна операція скидається суддям на помсту.
"Майдан".
Три мішки грошей, вилучених у голови Львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича та іще семи суддів під час обшуків 3 грудня продемонстрували правоохоронці журналістам на брифінгу в УСБУ Львівської області. Один мільйон доларів та два мільйони гривень було вилучено частково безпосередньо у кабінетах суддів, а частково — в їхніх приватних помешканнях.
У зв’язку із тим, що закон про суди надає суддям статус, за яким їх не мають права заарештовувати, на даний момент Ігор Зварич не перебуває під вартою. Він лікується у приватній клініці «Богдан», відмовившись від шпиталізації до державної лікарні у зв’язку із гіпертонічним кризом, що виник в час затримання на гарячому. Так само не арештовані й інші семеро судів, що проходять по цій справі.
Володимир Жербицький заявив, що під час спільної операції документування дій суддів, проведеної в законний спосіб, працівники Генпрокуратури та УСБУ у Львівській області виявили, що справи упереваж вирішувалися не в залі суду, а в ресторанах і саунах. Дійшло до того, що судді робили таблички: за яку справу який хабар узято. Таких епізодів правоохоронцям вдалося задокументувати чимало. Обшук провадили учора і нині вночі, розшукові дії й вилучення речових доказів продовжуються.
Якщо для київських правоохоронців такої системи хабарництва, як у Львові, годі було уявити, то за словами Анатолія Матіоса, для працівників УСБУ у Львівський області це не стало несподіванкою. Що ж до того, чи здобуде ця справа логічне завершення у суді, Анатолій Матіос сказав, що це залежатиме від того, чи не буде чинитися тиск на правоохоронців. Наразі Генеральна прокуратура відкрила кримінальну страву за ч. 3 ст. 368 КК України.
Як заявила керівник прес-центру Львівського апеляційного адміністративного суду Ольга Давид, за презумпцією невинуватості робити такі заяви щодо суддів передчасно, — у кожному разі, судді будуть захищатися у суді, тому треба дочекатися рішення суду.
Ймовірно, що цю справу розглядатиме Верховний Суд. У суддівському середовищі натякають на те, що правоохоронці часто були відповідачами у справах, які розглядає адміністративний суд, тому ця резонансна операція скидається суддям на помсту.
"Майдан".
13
! 
Перші 15-20 хвилин їздив перебираючи руками по бортику, потім вже наважився відірватися і після невеличкого роз’яснення працівниці катка і Тані я вже міг сковзати на льоду... Залишилися гарні враження, хоча адреналіну виділяється менше, ніж при гірськолижному спуску! 
Всередині дерев’яні столики та стільці, на стінах і стелі предмети вжитку та боротьби, починаючи з гасових ламп, гармошки і закінчуючи автоматами тих часів. А також фото повстанців. 
Особливу увагу привернуло меню! Виконане в стилі старої газети з кумедними назвами та коментарями до страв. До речі, не дуже і дорого! Борщ “Причастя героя” коштує 10 грн!
Як тільки будуть фото, обов’язково додам їх до розповіді! Не доходячи кілька сходів є “кімната відпочинку”, де можна перепочити, подивитися фото з краєвидами, зробити медальйон з гербом Львова з 25-копійочної монети (коштує 3 грн), почитати книгу відзивів від гостей Львова та залишити свій! 
, бо коли на вулиці –10, то пива не хочеться взагалі; та Музей Народної Архітектури та Побуту... Адреса музею Львівської Залізниці була вул. Федьковича 39! Ми знайшли будинок за цією адресою, але там навіть натяку на музей не було... Це був звичайний львівський 3-поверховий жилий будинок, далі вже починався приватний сектор... Дійшли до кінця вулиці... Повернулися назад... Обійшли весь квартал, заглядаючи в відворотні та арки...
В одній з арок на нас навіть кинувся собака... А от музею так і не знайшли... Як вияснилося вже пізно ввечері за допомогою довідника “Весь Львів”, справжня адреса музею Федьковича 56 (це далі (за поворотом) і на іншому боці вулиці). Повернувши свої стопи до центру, ми зовсім несподівано, знайшли вивіску “Пиріжкова”. Зайшли погрітися... Таке прикольне місце, чимось схоже на Совковські столові. З двома каструлями з краниками “чай”-“какао” та вибором пиріжків з різними начинками... Пиріжки були смачні, і какао, як в дитинстві в дитячому садку: солодке і зі згущенкою... А ще, по дорозі ми завжди заходили в книжкові магазини 
(був такий пунктик, у Києві її купити не вдалося) ...
у кафе “Соната”, що поряд з пам’ятником Королю Данилу. Вона нам сподобалася ще у минулий приїзд... Після смачної кави з фірмовими цукерками з сумки 
ми впіймали маршрутку і поїхали додому збирати речі, бо ввечері вже мали їхати додому... Вийшли з дому заздалегідь, але потрібну маршрутку чекали хвилин 20-25, то прийшлося бігти за потягом, ледь встигли! До речі, минулого разу (влітку) ми теж бігли за потягом на Яремчу... Се ля ві! Це як візитна картка Львова! Взагалі-то кожне місто з певною історією має свій характер! У Львова це гостинність, але з гумором та норовом! Наступного разу, перед поїздкою туди, потренуємось побігати 100-метрівку! 
