хочу сюда!
 

Dina

32 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «хабар»

У Києві шахрай «продавав» посаду в НБУ

СБУ затримала у Києві колишнього заступника Голови правління одного з комерційних банків, який за 25 тисяч доларів «продавав» посаду начальника одного із управлінь Національного банку.

[ Читать дальше ]


Військовий посадовець вимагав від учасника бойових дій $1,5 тис

Начальник військового містечка на Житомирщині разом з посередниками видавали дозволи за встановлену «такси», яка коливалася залежно від розміру квартири.

[ Читать дальше ]

Викрили на вимаганні хабара

СБУ викрила на вимаганні хабара посадовця районної військової квартирно-експлуатаційної частини Житомирщини.

Служба безпеки України викрила групу діючих і колишніх військовослужбовців Збройних Сил України на чолі з начальником однієї із квартирно-експлуатаційних військових частин Житомирщини на вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від колишнього нацгвардійця учасника антитерористичної операції.

За попередніми даними слідства, начальник частини одного із військових містечок Житомирщини запровадив схему вимагання грошей від військовослужбовців. Як посередників полковник залучив начальника відділу матеріального забезпечення Головного центру спеціального контролю Космічного агентства України та свого знайомого. За оперативними даними, «такса» коливалася залежно від розміру квартири та дій, які планувалося здійснити із відомчим житлом.

Оперативники СБУ задокументували факт вимагання спільниками від колишнього військовослужбовця Національної гвардії, учасника бойових дій, півтори тисячі доларів США. У таку суму вони «оцінили» надання дозволу на реєстрацію у двокімнатній відомчій квартирі із перспективою подальшої приватизації.

Правоохоронці затримали трьох співучасників одразу після передачі всієї суми неправомірної вигоди у гривневому еквіваленті.

Наразі тривають обшуки у кабінетах посадовців, службових приміщеннях квартирно-експлуатаційної частини, домоуправлінні та селищній раді.

Досудове розслідування триває у межах кримінального провадження, розпочатого за ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України. Перевіряється інформація щодо інших можливих фактів вимагання грошей спільниками.

Вирішується питання щодо оголошення фігурантам кримінального провадження про підозру у вчиненні злочину та обрання їм міри запобіжного заходу.

Викриття та документування протиправної діяльності проводилося співробітниками управління СБ України в Житомирській області спільно зі Слідчим управлінням ГУ Нацполіції під процесуальним керівництвом військової прокуратури Житомирського гарнізону.

У Кіровоградській області затримали хабарників


У Кіровоградській області Службою безпеки України затримано арбітражного керуючого та службовця торгів аукціону з продажу комунальної нерухомості, які вимагали гроші від підприємців.

Розпорядники аукціону «зажадали» від місцевого підприємця сто тисяч гривень за забезпечення перемоги у конкурсі на придбання цілісного майнового комплексу в одному із районних центрів області.

Згідно з умовами комерсант зобов’язувався відновити котельні, виробничу базу та декілька будівель комунальної власності. У випадку відмови ділки погрожували зірвати аукціон в інтересах інших учасників. Для проведення оборудки зловмисники гарантували зменшення на аукціоні ціни комунального майна з 4,2 мільйона гривень до 630 тисяч.

Правоохоронці затримали зловмисників, один з яких є приватним адвокатом, одразу після отримання всієї суми неправомірної вигоди за «забезпечений» результат аукціону.

За пропозицію хабара дали 5 років і правильно!

На Хмельниччині чоловік намагався підкупити поліцейського – йому дали 5 років в’язниці



У Хмельницькій області чоловіка, який намагався дати хабара поліцейському, засудили до 5 років позбавлення волі.

Про це повідомляє прес-служба поліції.

Як зазначається, чоловіка затримали 16 лютого 2018 року під час надання неправомірної вигоди поліцейському.

Намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за здійснення діяльності, пов’язаної із незаконним зайняттям гральним бізнесом, повернення вилученої комп’ютерної техніки та закриття кримінального провадження, громадянин запропонував хабара слідчому Ізяславського відділення ГУНП в Хмельницькій області.

Про таку пропозицію поліцейський повідомив своє керівництво та співробітників Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України. Під час дачі хабара, громадянина, який таким чином намагався уникнути відповідальності, було викрито, а гроші в сумі 5 тис. гривень вилучено. Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/01/17/na_hmelnychchyni_cholovik_namagavsya
_pidkupyty_politseyskogo__yomu_daly_5_1490575


Богдан Гордасевич:
Нарешті! Бити треба всіх дружно: і хто дає, і хто бере. А то чиновники всі хабарниками рахуються, а хто їм пропонує і заносить неначе святі і жертви корупції. Якраз налякати добряче треба тих, що заносять хабарі.

Шкільна гра “Геліантус” - гроші чи знання?

Освіта в Україні вже давно стала бізнесом. На дітях не заробляють тільки ледачі. Звісно, батьки хочуть, щоб їх дитина росла найрозумнішою і ставала переможцем в різних конкурсах, отримувала чисельні дипломи та нагороди. До того ж перемога в шкільних олімпіадах чи конкурсах Малої академії наук, міжнародних олімпіадах, це не тільки медалі та повага оточуючих, це ще шанс вступити до виша без іспитів, та можливість отримати стипендію, в тому числі і Президентську. І хоча в арсеналі Міністерства освіти багато офіційних конкурсів і олімпіад для школярів, крім цього існує ще безліч менш престижних і статусних конкурсів, які проводять всілякі «активісти» від освіти. На відміну від офіційних, які проводяться за кошти державного бюджету, сумнівного рівня конкурси оплачуються батьками школярів. А щоб надати конкурсу вагомості  іноді йому присвоюють статус міжнародного.


Саме такий Міжнародний природознавчий конкурс-гру «Геліантус» , започаткувало ТО  «Соняшник» ще в 2012 році. Міністерство освіти та науки України із ентузіазмом підтримало цю ініціативу.  Але, на превеликий жаль, чиновники МОН мабуть жодного разу не придивилися, що це за гра, та чому вона навчає українських школярів

А якщо придивиться то виявиться, що «Геліантус» потрапив в Україну з Росії завдяки колегам екс-міністра освіти Дмитра Табачника у 2012 році та міцно закріпився у вітчизняній системі освіти з благословення оновленого МОН. Хоча з точки зору педагогів та батьків українських школярів, цей конкурс-гра є ідеальним відтворенням «дубового» радянського підходу до навчального шкільного процесу, в найкращих його традиціях -  стандартність та примітивність.


Крім того, конкурс-гра «Геліантус» супроводжується друкованими матеріалами (брошурками), змістовне наповнення яких відображає минуле століття, адже пропонує оцінити властивості приладів, призначення яких не тільки невідоме дітям, але є абсолютно даремним  у сучасному світі (сірники, шарманки, ..).

 

Організатори «Геліантусу»  навіть не морочилися над професійним  перекладом на українську мову тестових завдань - на кожному кроці друкарські помилки, а  іноді і взагалі незрозуміло, про що йде мова в завданнях. Цікаво, що означає слово - упакові? Не уявляю, як дітям вдається зрозуміти зміст поставлених запитань...


При цьому, безперечну сучасність  «Геліантусу» забезпечує комерційний підхід до проводження конкурсу - необхідність оплати участі для школярів ( 16-17 грн.) та закупівля супровідних матеріалів -  тих самих брошурок із грифом МОН. До речі брошурки складаються з 4 сторінок, надрукованих на «туалетному»  папері (ред. брошурки не відповідають гігієнічним вимогам до друкованої продукції для дітей ( Державним санітарні норми і правила ДСанПіН  5.5.6 - 138 – 2007, затверджених наказом МОЗ України). Придбання брошурок  є обов'язковим !

 Як розповідають самі вчителі - кошти  централізовано збираються в школах та передаються методистам районних методичних об'єднань МОН, яки потім відправляють поштою на рахунок  організаторів,  (організатор конкурсів-ігор ТО « Соняшник»). За приблизними розрахунками чорна каса (ред.- не підлягає оподаткуванню)  комерційно-навчальних ігор може складати  мільйони гривень! Сьогодні в Україні понад 3, 5 млн. школярів, які навчаються в 1-11 класах, і якщо в цю гру вдасться затягнути тільки самих поступливих, то  і тоді підприємливі освітяни зароблять на дітях кілька десятків мільйонів гривень. 

До речі, за словами батьків українських школярів: «Методисти просять збирати більше грошей, ніж коштує брошура, щоб ще вистачило не пересилку. Потім методисти ходять на пошту і відправляють гроші і відомості з відповідями. У тому, що методисти задіяні в корупційній схемі з переправленням готівки немає сумніву, вони ж отримують свою винагороду за те, що вимагають від шкіл участі в грі».


Цікаво, як ця зашкарубла конкурсна модель «Геліантус - Сонячник – Подсолнух»  із пелюстками корупції вписується в Нову Українську Школу, про яку нам твердить міністр освіта  Лілія Гриневич? Та врешті, абсолютно не зрозуміло яким чином «комерсантам» з ТО «Соняшник» вдається приховувати свої тіньові доходи від продажу «туалетних» брошурок від всевидючого ока податкової служби України?!! Вважаю що із цим питанням слід розібратися окремо.

Іван Сердюк 

Флешмо бове

В дитинстві я кожної зими лежав у лікарні з пневмонією, одно-, дво- і жодного разу три-сторонньов.
В сьомім  класі після видалення мигдаликів вони майже припинились, але то инша гіштория
Цікаво, а на нині й неймовірно те, що хороший лікар Ярослав Іванович жодного разу навіть не заїкнувся про якусь винагороду за свою працю, а вона того вартувала bravo
І ось одного разу поклали премудру восьмикласницю-ябеду, котра вирішила окрім іншого дати медсестрам шоколадку shock. Вони в дитячих палатних війнах часто ставали на її бік wakeup
Більше про жодні "подяки" ніхто не чув.  nini Я потім спеціяльно уточнював у бабці, котра добиралась в ту лікарню до мене раз на тиждень, бо прямого сполучення не було
А потім я підріс і переніс сільські дитячі уявлення  в велике місто prey . В нагороду за тупість  parik завідувач алергологією, якась Соломонівна,  виписала гормони і перед випискою не попередила, що їх не можна припиняти приймати раптово, бо можна гигнутисьdeath
Все обійшлось, відкачали в інших закладах за якихось два місяці і рік реабілітації  , і тоді бабця вперше дала лікареві якісь гроші, бо моє життя того вартувало
Чи нє? 

75%, 3 голоса

0%, 0 голосов

25%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Депутати-заробітчани («рішайли»)




Вже десь з 20-ть років мене не просто зацікавило, але реально замучило запитання: чому народним депутатам так важко постійно знаходитись на своєму робочому місці у Верховній Раді України. Особливо це стало загадкою після заяви одного нардепа через ЗМІ стосовно так званого кнопкодавства депутатів-«багатостаночників»: –…Та якщо ми всі в залі постійно будемо сидіти, щоб на кнопки тиснути, то коли ми працювати будемо?..
Мене шокувало, що є якась в нардепів інша важливіша робота від прийняття законів для всієї країни! Яка ж то більш важлива робота? Довго я не міг того зрозуміти, бо ніколи не бував у середовищі кулуарів ВРУ, аж тепер і без того смороду стало зрозуміло, коли розпочалась реальна робота щодо впровадження адміністративної реформи в Україні, або як ще кажуть: децентралізації владних повноважень. Тільки тепер я зрозумів, чому так швидко і безславно закінчилась спроба 3-го Президента України Віктора Ющенка провести свою адміністративну реформу у 2005 році. Причина проста і тривіальна: гроші. Як це не парадоксально звучить, але найбільшими ворогами децентралізації влади та справедливої адмінреформи в Україні з реальною передачею повноважень на місця є наші най-найвидатніші обранці – народні депутати Верховної Ради (чи зради?) України.
Щоб довго не пояснювати, одразу беру для прикладу мого «улюбленця» серед нардепів Олега Ляшка, який нещодавно задекларував свої доходи в понад кільканадцять мільйонів, як і взагалі відзначається значними статками, походження яких більш ніж загадкове. Про будь-який приватний бізнес нардепа Олега Ляшка типу «Рошена» чи іншого «Мойшена» немає відомостей ніде, а ось значні статки у нього є – звідки, спитатись. І не тільки в одного Олега Ляшка з нардепів така самодостатність творити свій достаток буквально з повітря. Є таке спеціальне благодатне повітря і це вам не азот, яким розбодяжують газ для населення, щоб лічильники в пусту куби нараховували – ні! Тут повітря іншого значно вищого змісту  і цим «повітрям» є адмінресурс, або  так званий «доступ до тіла»! А справжня назва нардепів такого гатунку є «рішайло».
Зосередження всіх основних адміністративних, бізнесових та судових рішень по будь-яких питаннях і проблемах в Києві змушує їхати сюди з усіх-усюд нашої великої держави різних прохачів, які, за звичай, не дуже знаються як і де своє питання вирішити, так щоб не розтягуючи, а – раз і вже. Зрозуміло, що вони готові заплатити значні гроші, аби тільки відбулось вирішення їх проблеми і найоптимальним варіантом для того є знайти патронат потрібного нардепа-«рішайла». Переважно то йдеться за принципом «земляцтва», тобто звертаються до депутата з свого округу навіть якщо він обраний і за партійним списком, хоча звертаються і до нардепів з не земляцьким писком, бо існують серед них «рішайли-специ» за певною темою і з особливими надможливостями. Простіше кажучи: ті, хто двері до потрібних міністрів ногою відчиняє, або ж задом, як… відомо хто, і не він один. Послуги таких нардепів-«рішайл» дуже коштовні (особливо тих, що задом), але вони справді того вартують, тому що з ними можливо вирішити все! Ця мафія – безсмертна! Законні чи незаконні рішення – все робиться, тому що всі однакові серед чиновників держапарату хапуги-злочинці – всі! А отже спрацьовує захисна «кругова запорука»  і тому ніхто з них нічого не боїться. Самі подумайте: хто скасує неправдиве рішення чиновника-корупціонера? Хапуга-прокурор? Хапуга-суддя? Хапуга-мент? Яких всіх одночасно покриває хапуга-депутат? Отож…
Чого варті ганебні випадки вже у наш пост-революційний і воєнний час, коли у Львові ректора Фінансової академії спіймано на хабарі, а його наступного дня на запланованих чергових виборах колектив вузу переобирає на посаді ректора! Або суддю апеляційного суду в Києві звинувачують у значній кількості різних злочинів з масою доказів, а на проведеній після цього колегії суддів йому висловлюють одностайну підтримку. Дивишся на подібний театр абсурду і раптом ловиш себе на думці, що можливо тиран Сталін і мав рацію, коли отак не розбираючись хто і що всіх гуртом раз – і «до стінки», або як милість: всім кодлом у «сонячний Магадан». Щось у тому таки є… Уявіть собі: йде український чиновник, депутат, суддя чи силовик на «заслужену пенсію держчиновника» з її захмарними виплатами і доплатами, а його спершу під слідство і суд присяжних з народу, а ті знайшли порушення і засудили до страти – це ж яка економія для Пенсійного фонду буде! Та МВФ у ПФУ гроші позичати почне! А що? Панове, – це ідея!!!
Можливо на майбутнє так і буде, але наразі я пропонує з особливою народною пильністю поставитись до всіх народних чи антинародних депутатів з ВРУ та їм подібних, хто буде виступати проти конституційної  адмінреформи в Україні під будь-якими ультра-патріотичними гаслами або з іншими «поважними» причинами, тому що то є все дуже небезпечні потвори-«баблоїди».  Допоки вони існують в нашій країні – доти у простих людей ніколи не появляться їх зароблені гроші – ніколи! Подібно як не з’явиться бульба на городах, де множаться і живляться колорадські жуки. І можете повірити, що доки всі ми разом не почнемо боротись дружно та нищити й обтрушувати вчасно «баблоїдів» з держапарату, як колорадів з кущів картоплі – доти у нас добра в державі не бачити простим людям. Не бачити ніколи нам добра, допоки існують депутати-заробітчани на всіх рівнях і підрівнях державного апарату нашої України!

Богдан Гордасевич

67%, 6 голосов

11%, 1 голос

22%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

велика вітчизняна війна

Не можу сказати коли вона почалась і коли закінчиться. Але війна нешуточна.

Я про корупцію взагалі-то. Рік після революції, а реальних кроків не зроблено. 

Пам'ятаю той час коли, щоб отримати довідку (будь-яку) не було потреби приплачувати щоб позазаконне. Але з часом обороти почали набиратись. Народ захотів все більше і більше. А потім ще й зверху захотіли більше. Рахувати всі навчились? Чи дуже грамотні зробились? То давайте позакриваємо вищі навчальні заклади і буде нам щастя.. 


Що ж потрібно кожному, щоб відмовитись від хабарів і дураковаляння?
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая