Немає кращого, ніж пам'ять сколихнути, торкнутся забутого давно і, навіть, не згадати, пом'янути, всех тих, с ким було стрітитись дано. Идут роки, минають дні, неначе, дивлюсь у вікна потяга вночі,іскриться думка, мабуть, щось та значить, майнула мимо, знов усе мовчить. Я опаную и думки и пам'ять,а може, навіть, знову до пера, а поки що, згадаю тих, що з нами і те, що забувати не пора.

Будь-яка держава має найголовніший скарб – людський ресурс! Але у тому людському ресурсі є ще важливіша деталь – громадянський ресурс. Адже державу створюють і підтримують фізично, духовно, духово, фінансово і мілітарно – лише її громадяни! Існувати без громадян держава не здатна![Приєднана картинка]Радянська еліта з плином часу виродилась, стала не здатна ні на що, але спромоглася залишитися біля керма України. Те, що обличчя при владі нібито нові не каже ні про що. Лише радянська...

Читати далі...

19 влучних цитат Василя Симоненка, які актуальні й досі.[Приєднана картинка]Український поет Василь Симоненко народився на другий день різдвяних свят – 8-го січня. Видатний поет і журналіст, своїми текстами він відстоював найкращі людські та українські цінності. Як в епоху 60-их, так і нині, його гострі рядки та лірика не втрачає актуальності.1. Можна все на світі вибирати, сину,Вибрати не можна тільки Батьківщину.2. Можна прострелити мозок,Думки ж не вбить!3. Поезія — це прекрасна мудрість.4...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

Радянський дисидент та публіцист Ігор Буніч зазначав: «Якщо порівняти ці події з гітлерівським геноцидом євреїв, то треба визнати, що нацисти були набагато гуманнішими у власній країні. Ворог був визначений чітко. Якщо ти єврей — ти ворог, якщо ні, то ні. Як пощастило народитися. Такі ж ярлики, як „буржуй“, „ворог народу“, „кулак“, „підкуркульник“ та інші — могли бути навішені на кого завгодно і в будь-якій кількості. У цьому ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]У кінотеатрі "Україна" відбудеться ювілейний вечір художнього фільму "Тіні забутих предків"[Приєднана картинка][Приєднана картинка]03.09.2015 | 16:50 Прес-служба Міністерства культури [Приєднана картинка]4 вересня у кінотеатрі «Україна» (м. Київ, вул. Городецького, 12) відбудеться урочистий вечір до 50-річного ювілею прем’єри художнього фільму «Тіні забутих предків» з демонстрацією стрічки.В урочистому заході візьме...

Читати далі...

Коли помру, —колись-таки помру, —Хоч вірю,що це станеться нескоро, —То дайте спокій сивому Дніпру,Де кручі і високі осокори.На Личаківський також не несіть:Там надто пишно і, до того, тісно.Ні-ні, не хочу! Навіть не просіть!Сказала так — хай буде нині й прісно.На цвинтарі малому схороніть,Де хрестики і написи наївні.Нікому йти туди не боронітьНехай то будуть кози або півні.Вони зчиняти бійки мастаки,І я малою трохи їх боялась.Ага, ще напис напишіть такий:«Жила. Любила. Плакала. Сміялась»...

Читати далі...

Шановне і поважне товариство знає, що сьогодні за день... Мені чомусь пригадався віршик, який з'явився "в народі" після чорнобильської аварії... "Ми - українська нація! Не візьме нас радіація! Невсеремось!" Ті, хто старший за віком, зрозуміють, що "невсеремось" - це перекручене від нікарагуанського "венсеремос". Наразі, замість "радіація" можна підставити інше слово... Але зміст від того не зміниться.Згадаймо і пам'ятаймо... Бо це наша історія......

Читати далі...

Завтра 13 лютого річниця відтоді, як не стало гарного художника Миколи Горди, людини доволі непересічної і видатної. [Приєднана картинка]Хочу спробувати написати про Миколу різні епізоди спогадів, а почати маю ось з чого.Познайомила нас моя мама, Галина Гордасевич, незадовго до своєї передчасної смерті, а з того всього вийшла ось така подія. Знайомство з Миколою надихнуло мене на думку, щоб він намалював портрет до дня народження Галини Гордасевич. Я приніс йому кілька світлин і...

Читати далі...

Сьогодні рівно 20-ть років тому померла моя мама Галина Гордасевич і за цей час були моменти, коли я казав: -Як шкода, мамо, що ти не бачиш цього торжества України! Твого торжества!,- а були моменти, коли я навпаки казав: -Як добре, мамо, що ти цього не бачиш ганебного явища у нас... І це все, що можу сказати сьогодні, бо багато всього було сказано за ці роки мною про маму, а тепер час говорити іншим людям, оскільки казав і кажу: -Галина Гордасевич жила і писала для людей - не для мене особисто....

Читати далі...