2. веремія.занурив перо у чорнилой старанно шкрябаю букви.згідно правилам каліграфіївиводжу в життя по білому в рисках паперу,уперше в своєму життіпишу слово чорнилом (шість років тоді було)...а що ж то за слово перше?..не вгадаєш нізащо -бо не "матуся", ні, а - "рама".лише зараз,на схилі років збагнувсакраментальність першого слова, одягнутого у чорнила:рама - простір мого існування,доля моя, мій хомут, якого люблю...бо мушу.а ще я люблю тумани,вечірню зорю і розсвіти...

Читати далі...

Дякую тобі, Боже, що я не москаль! Москаль — екзонім росіян, уживаний серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військовиків або москвичів. Часто вживається як образлива та іронічна назва громадян Росії незалежно від їхнього етнічного походження чи місця проживання.У часи Тараса Шевченка москалями називали не стільки уродженців Російської імперії, як військових.Згадала своє щасливе...

Читати далі...

Яку шкоду ви робили в той час, коли були маленькими дітьми? Яку зараз шкоду роблять Ваші діти - для порівняння / якщо вони є/. Мій син в свої 5 років взяв сухий дезодорант чоловіка і намастив ним свою машину Далі на кухні підкидав мокрі чайні пакетики під стелю, вся стеля в чайних плямах, відкос дверей теж, через місяць на кухонних меблях знайшлися ще пакетики. Обої теж розмалював, звісно, потроху...[Приєднана картинка]Наприклад, мене дуже приваблювало мистецтво крою та шиття, тому...

Читати далі...

Навіяно трохи сумним віршем поетеси:Я не нездужаю нівроку,А серце плаче та болить,Вже не дитина-лежебока --В люстерко панночка гляди`тьНапої пью я не дитячі,Стакан порожній. ЗаметільХотілось глянуть знов ув очіДитині малій моїх мрій...

Міжнародна громадська організація «Дерматологи — Дітям» Ми прагнемо допомогти дітям з тяжкими захворюваннями шкіри, використовуючи прийняті в ЄС та Світі стандарти доказової медицини. Для цього мало нашої відданості — потрібно об’єднати зусилля представників державних організацій, бізнес-спільноти, спонсорів і просто небайдужих людей. Дерев’янко Л.А., президент МГО «Дерматологи — Дітям» 5 липня 2011 року представники МГО «Дерматологи – Дітям»...

Читати далі...

Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу. Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу. - Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти. - Куди ж ви, бабусю? - онуки біжать до воріт. - Та я ж недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть. - Та як же без вас ми?... Та що ви намислили, мамо? - А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? - А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І...

Читати далі...

Був світ безмежним і чудовим, Мить невловима – вічність ціла, Небес та сонця тиху мову До лук, озер я розуміла. Світ зачарований, широкий, Неначе книжку, я читала, Побожно сторінки гортала… Дитя, пізнайко яснооке!.. 04.02.2011 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299661 © Stepans’ka Marina (SMG)

Одразу маю попередити, написане тут – глибоко особисте, і більшості людей має видатись нескінченно нудним і незрозумілим. Але іноді я маю потребу самовиразитись у письмовій формі, тому якщо комусь нецікаво – просто забийте.Є таке модне слово – патріотизм, при чому далеко не завжди воно вживається у позитивному розумінні. Та частіше за все воно означає любов до рідної землі. Я хочу поговорити саме про землю, саму по собі, без людей, що її населяють. Яку частину землі...

Читати далі...

Кожен день починається з ритуалу: розплющив очі, встав, умився, зварив каву, глянув на годинник, одягся, пішов на роботу. Кожного дня їжджу одним і тим самим маршрутом… Я починаю помічати як з життя повільно зникають фарби, все перетворюється у сіру буденність… Одні і ті самі люди, одна і та сама їжа, одяг, робота…одне і те саме місто. Дивно, як я в ньому ще задихнувся… Це місто руйнує людей, руйнує їх з середини, знищує їх особистість…перетворює їх на ходячі трупи… Воно знищує блиск в очах,...

Читати далі...