Am
У тебя на ресницах
F
Я слезинки не встречу,
Dm
Только серые льдинки
E
У тебя на глазах.
Am
Я отдал бы полжизни
F
За один только вечер,
Dm
Проведенный с тобою
E
В тишине при свечах.

Am
ПРИПЕВ:
А теперь ты нежная
F
Королева Снежная
Dm
Распустила волосы
E
По белым плечам, по белым плечам.
Am
Распустила волосы,
F
И не слышно голоса,
Dm
Потому что заняты
E
Губы у тебя.

Ты звалась королевою,
Ты была недотрогою,
Помнишь годы школьные
Дрались за тебя.
А теперь другая ты,
По рукам кочуешь ты,
Не могу поверить я,
Что любил тебя.

ПРИПЕВ.

Ты идешь с сигаретою,
Словно кукла одетая.
Рядом мальчики модные
Много их у тебя
Как же это случилось
Как же ты изменилась
И любовь не сложилась --
Видно это судьба

Пісня мене зацепила і я дійсно вважаю її правдою, а це сумно... зараз її розучую тому слухайте прекрасне і не ждіть від мене пощади - співаю я ще так само погано ))))))

Якщо хтось хоче послухати цю пісню - прошу ))

Я без тебе не зможу життя це прожити,

Найдорожча у світі усмішка твоя,

Я не можу тебе не любити,

Хочу бути твоєю я.

Хочу в очі твої дивитись,

Цілувати твої вуста,

Ти-моє неземне кохання,

Ти-найближча людина моя.

Я для тебе-промінчик сонця,

І віддам всю свою теплоту,

І розвію я темряву ночі,

Заспокою я душу твою.

Полонив моє серце твій голос,

І твоя загадкова краса,

Я щаслива,що є ти у мене,

І я вдячна за це небесам! 

Сумно верби до води схилились,

Де колись зустрічалися ми,

Там сьогодні назавжди розлучились,

Пригорни мене,осінь,пригорни.

                                 Темна ніч своїми зорями чарує,

                                 Над землею стелиться туман густий,

                                 Щедро осінь дерева розмалює,

                                 І до ніг впаде листочок золотий. 

Вже минуло,пролетіло тепле літо,

Ти пішов...І я залишилась одна,

Заспівай же мені пісню,буйний вітре,

Обіймай же мене,осінь золота.

                                     Уже літні не літають павутинки,

                                     Вже у вирій відлітають журавлі,

                                     Всюди видно лише осені картинки,

                                     Покриває жовтий лист сліди твої.

Ви візьміть,журавлі,мене на крилах,

Щоб ніхто розбите серце не знайшов,

Я його так віддано любила,

Тільки він зі мною щастя не знайшов...

                                      Ніжна осінь чарівна,що ж мені ти принесла

                                      У корзині своїй кольоровій?

                                      Чому біль і печаль?Чому смуток і жаль

                                      В тому серці,що жило для любові?                                  

  

                                                   

                                                 

Мені без тебе так важко жити

У цьому холодному,дивному світі,

Лиш думка про тебе мене зігріває,

Кохання твоє кожну мить відчуваю.

Віддала тобі найдорожче,що є-

Це вірність і ласку,й кохання своє.

Тобі лише серце я хочу відкрити,

І тільки з тобою життя все прожити.

Подумати навіть важко,

Що ми б могли не зустрітись,

Я вдячна тобі,мій єдиний

За те,що ти є на світі!

 

 

 

Ти мій єдиний і коханий,

Ні з ким у світі незрівняний,

Понад усе тебе люблю,

Для тебе небо прихилю,

Віддам тобі усе тепло і ласку,

І поведу тбе в чарівну казку.

Здійсню усі твої я мріїї,

Розбужу приспані надії.

І сонця ясним променем 

В душі моїй проллється

Те щастя,що ім"ям твоїм зоветься.

      Он бродил по ночному городу он пытался понять, осмыслить - но никто не говорил ему что все будет просто,  вокруг него гуляли люди но он их не замечал, не замечал в метро этой  вечно нервной толпы, алкашей которые перебрав валялись где попало, ниших и бомже, пластикового мусора, эму было наплевать на проблемы этого города. Выйдя  на кокой то пешеходный мост  он закурил сигарету, спомнил что купил их в том ресторанчеке куда они зашли попить кофе, в памяти сплыл их разговор, вызвав поток эмоций, заставив глубже уйти в себя.
      А хочешь я подарю тебе ангела но мотоцикле?

    Конечно он  хотел, он будет его Союзником, и когда ему будет тяжело на трассе он поможет, и не будет долгих разговоров он просто скажет поехали, и они понесутся по ночной трассе обгоняя  ветер.
    Как он себя чувствовал? Он не мог понять, это была смесь эйфории с привкусом крови на губах, эму сказали что потом наступит боль и страдания но он не хотел в это верить. С приходом этой девушки в  его жизнь многое изменилось, в том числе интересы и приоритеты. Он не хотел ехать куда то далеко, он пытался находится как можно ближе, но это не означало что он застил где то в ожидание нет напротив, километры бежали очень быстро не давая времени на нормальный отдых, некоторые случайные свидетели удивлялись такому странному порыву! Как поется в одной песни "минута расставания, одной порыв и вот я здесь" действительно это долгая история, и ее продолжение скрыто в тумане одного тихого городка...  
  
З. Ы.  Любовь и боль всегда ходят вместе. Правда, последняя иногда задерживается, внушая тебе иллюзию спокойствия и блаженства, дабы с садисткой улыбкой на лице ударить ещё больнее, ударить в самое сердце. 
      

Ще недавно були ми разом,

І в душі розквітала весна,

Ще недавно була я твоєю,

а сьогодні для тебе чужа...

Ще недавно з тобою летіли

В небеса ми,як вільні птахи,

А сьогодні мені сказав ти,

Що в нас різні з тобою шляхи...

Пам"ятають ще губи твої поцілунки,

Пам"ятаю я рук твоїх ніжне тепло,

Мені без тебе холодно і сумно,

І не забуде серце того,що було.

Знов темна ніч своїми зорями чарує,

І може,з іншою сьогодні ти,

Я про одне тебе благаю:

ТИ НЕ ПРИХОДЬ ЩОНОЧІ В МОЇ СНИ!

Розлука ранить з кожним днем все більше,

А я сумую за тобою все сильніше.

Ти кажеш,що дороги наші мали розійтися,

А моє серце тихо кличе : повернися...

наповнена тобою
як листок раннім світлом
у соняшний весняний день
з думками про тебе
вітаю сонце
прощаюсь із місяцем
і не можу спізнати
розкриваю дні і ночі
мов книгу
яку треба прочитати
і все це

                                           у пошуках твого світу                                            

(чи він існує ?)

дивлюсь у себе й бачу
твоє лице
хоч знаю — цей образ
то дійсно не ти

це — міраж

бо якщо я відерце наповнене водою

чи поселиться у ньому місяць

чи тільки відбиватиме свою подобу
у плесі води ?

 СЛУХАЙ  І  ПОЧУЄШ




про мою любов до тебе
говорить кожний листок
кожна стеблина
кожний камінь
якщо ти
зневірений
думаєш
що моє обличчя —
мовчазний місяць
слухай і почуєш
на грані сну
прийду до тебе
я — вістка
моє ім’я любов
мій дім є всюди

 

* * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Поринь в неосяжну безодню,

В обійми занурюйся ніжні!

Вона піднесе, заколише,

Всотає і в тебе ввіллється…

Безмежжям ти станеш глибоким,

У хвилях якого розтану;

_________________________

Купайся в мені, о, коханий!

31.07.2009

Copyright 2009 © Cтепанська Марина (SMG) Всі права захищені