ОСІНЬ

Сумно верби до води схилились,

Де колись зустрічалися ми,

Там сьогодні назавжди розлучились,

Пригорни мене,осінь,пригорни.

                                 Темна ніч своїми зорями чарує,

                                 Над землею стелиться туман густий,

                                 Щедро осінь дерева розмалює,

                                 І до ніг впаде листочок золотий. 

Вже минуло,пролетіло тепле літо,

Ти пішов...І я залишилась одна,

Заспівай же мені пісню,буйний вітре,

Обіймай же мене,осінь золота.

                                     Уже літні не літають павутинки,

                                     Вже у вирій відлітають журавлі,

                                     Всюди видно лише осені картинки,

                                     Покриває жовтий лист сліди твої.

Ви візьміть,журавлі,мене на крилах,

Щоб ніхто розбите серце не знайшов,

Я його так віддано любила,

Тільки він зі мною щастя не знайшов...

                                      Ніжна осінь чарівна,що ж мені ти принесла

                                      У корзині своїй кольоровій?

                                      Чому біль і печаль?Чому смуток і жаль

                                      В тому серці,що жило для любові?