хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «освіта»

Екзамен з фізики в різні часи (анекдот)

Як виглядали екзаменаційні білети з фізики в різні роки (або до чого призводять реформи в освіті):

1. 1987 рік
Як називається одиниця вимірювання напруги?

2. 1999 рік
Оберіть правильну назву одиниці вимірювання напруги:
- ампер;
- вольт;
- ом.


3. 2013 рік
Чи не в вольтах вимірюється напруга? :)

Табачник перепутал Украину с Россией.

По Фрейду, чи правда мимоволі.

Как стало известно «Днепропетровск. Комментарии», Министр образования Дмитрий Табачник в рамках областной августовской конференции педработников области оговорился и, сравнивая развитие образования в Украине и России, идентифицировал себя с Россией.

«По результатам исследования, оглашенного на Всемирном Экономическом Форуме в Давосе Украина находится на 56-м месте, а мы – на 57-м» - заявил Табачник, под «мы» подразумевая Россию.

Как стало известно «Днепропетровск. Комментарии», по результатам вышеуказанного исследования Украина действительно опередила Россию на 16, а Польшу - на 8 позиций.

Освіта, як світло в кінці тунелю (в багато частинах)



Освіта, як світло в кінці тунелю ч.1

Своє попереднє думання про українську освіту з 5-ти частин під загальною назвою "Освіта світить та не гріє" я збираюся продовжити роздумами про можливі перспективи і потрібні переміни в процесі надання освіти в Україні, хоча наперед зазначу, що це просто якби ілюзії на алюзії і навпаки. Коли пропонуєш щось серйозне, то і ставитись до того потрібно серйозно. І писати відповідно науковоподібно, а в мене такого бажання немає. Я хочу просто актуалізувати тему і не більше того. Про реальне ареальне становище в існуючій освіті я прописав і тепер буду обговорювати наступні питання інтегрування:

1. Функціональність освіти, а не її абстрактність. Важливо навчити кожну людину схемам, методикам і розумінню вцілому системі опанування потрібними йому саме зараз знаннями. Коли учень усвідомлено розуміє для чого йому ці саме знання - вони стають довготривалими і функціональними.

2. Вчитись впродовж усього активного життя. Опанування дистанційною формою навчання, як основною, що однозначно вирівняє всіх учасників освітнього процесу без отого принизливого поділу на "столичні", "міські" та "сільські" підвиди освіти тощо.

3. Багатоваріантність освіти, де активно у взаємозв’язку діють вчителі, учні та їх батьки на формування процесу навчання. Має існувати базове незмінне мінімально обумовлене знання з обов'язкових предметів в освіті, а далі хто як схоче - то і вивчає поглиблено.

4. Рейтингова система нарахування балів для учнів, а не суб’єктивні оцінки від учителів. Активація змагальної системи. Перехід від ігрової форми навчання в молодшому віці до науково-дослідницької в підлітковому і далі.

5. Кредитна форма освітньої послуги з багаторівневою системою погашення. Аналогічно спорт та мистецтво.

6. Соціальна обумовленість освіти та перспектив її носіїв, коли економіка і держава вцілому є для людей, а не навпаки, як це є зараз.

7. Освіта, як засіб самореалізації кожної людини поокремо, а не міфічна "всебічнорозвинута людина" як результат освітнього процесу. Розвивати потрібно наявні здібності в учнів, а не напихати їх "обов'язковим освітнім непотребом". Світильник, який маємо потрібним заповнити і запалити, щоб гарно горів і світив без кіптяви та завчасного загасання. 

8. Культура суспільного співжиття, як позитивна соціалізація людини в процесі навчання та одержання освіти. Тобто жити для себе і для суспільства одночасно, як взаємопов'язані процеси.

Перелік освітніх тем не є вичерпним, а є суто як план для роздумів. Я навмисно уникав емоційних та суб'єктивних визначень, хоча однозначно вважаю, що вчитися має бути цікаво і приємно, навіть якщо то часом стає і неприємно. Перепони долаються зусиллями кожного поокремо, бо досягнення і перемоги є суто особистими. Щастя за природою може бути тільки твоє, що не заважає для щастя ставати  спільним відчуттям. Отож. 
Просто я вважаю, що саме життя в людей має бути цікавим для них, бо інакше виникає градація деградації. Відповідно з цього постає пошук псевдо-цікавості в житті, як безкінечне бажання все нових і нових розваг та задоволень, ігрова та наркотична залежність в різних її підвидах. А все чому? А все тому, що  "Якби ви вчилися, як треба / То й мудрість була би своя" - сказав понад 200 років тому Тарас Шевченко. Мо' таки настав час помудрішати?..

Богдан Гордасевич
Львів-Рясне
25 березня 2021 р. (7529)

Відкритий університет Майдану. 2 січня

Програма на 2 січня 2014.

14-00 Ірина Савченко Борітеся - поборете! ... Читаємо Шевченка сьогодні.
15-00 Тетяна Кохановська Український детектив правдиве дзеркало викривленої реальності.
16-00 Олександр Палій Як здолати дракона і не стати ним. Стратегія опозиції та громадянського суспільства
17-00 Ігор Степанов Позбавляємо місто від візуального сміття. Як зусилля маленької групи професіоналів допомагають змінити вигляд міста.
18-00 Телеміст євромайданів від Spilno.TV
19-00 Ігор Паламарчук "Як змінити країну:
Людська гідність і структура інвестицій в бізнесі. Інновації проти корупції. Майбутнє залежить від кожного."
20-00 Показ фільму „Невсеремось! (Люди з Майдану)” відомого кінорежисера Сергія Маслобойщикова
21-00 показ відео-версії проекту "Абсент", останньою частини спільної трилогії українського письменника Юрія Андруховича і польського гурту Karbido за мотивами роману «Перверзія». Візуалізація: Cube, АртПоле/Hermetic Garage/MixAllOfTunes/Ela Birylo. За участі Юрія Андруховича, глядачі матимуть змогу поставити автору запитання.


Відкритий університет. Місто Миколаїв

Друзі, завтра 16 січня о 18.00 на Миколаївському Євромайдані почне роботу Відкритий Університет. Тема: "Як уберегтись від незаконних дій інспекторів Миколаївобленерго". Навчання проведе адвокат Наталія Вороніна.
А о 19.00 відбудеться подача заяви про злочин на Юрія Антощенка до Центрального Райвідділку міліції Миколаєва.


ОБЕРЕЖНО!!!! фізкультура....

На фоні кількох летальних випадків з учнями на уроках фізичної культури Міністерство освіти України знизило деякі нормативи з цього предмету, а деякі взагалі відмінило. Мотивуючи це тим , що через ці нормативи учні страждають синдромом хронічної втоми та іншими хворобами. І як наслідок – летальні випадки на уроках фізичної культури в навчальних закладах. Зменшились нормативи з бігу, стрибків. Взагалі зникли нормативи з метання гранати, стрибок через спортивного коня. Виникає запитання про доцільність такого уроку як фізкультура взагалі. І чомусь зовсім не береться до уваги те, що дитина проводить у школі більшу частину дня в сидячому положенні. Що окрім уроків фізкультури у навчальних закладах є ще уроки математики, фізики, географії, історії, інформатики, біології, хімії, іноземної мови та інші. І нерідко керівники навчальних закладів жертвують уроками фізичної культури на користь інших предметів. Середня тривалість уроку в навчальному закладі 45 хвилин. На день буває від 4-ьох до 7-8-ми уроків, залежно від віку дитини. Якщо сюди ж додати різноманітні факультативи, які  педагоги (а інколи і батьки) змушують відвідувати дітей, то картина постає вкрай невтішна. Дитина щодня,  крім вихідних, з 8 - 8.30 і до 12.00-15.00 (плюс 2-3 години факультативів чи додаткових уроків) знаходиться в навчальному закладі. Увесь чей час дитина проводить у напівзігнутому положенні (парти деже рідко пристосованя до правильного положення тіля під час сидіння). Ще потрібно врахувати , що багато педагогів просто залякують учнів негативними оцінками за невиконання того чи іншого завдання. В симбіозі з батьками багато педагогів просто «пресують» дітей уроками, екзаменами, незалежним оцінюванням. А уроки фізкультури зазвичай бувають один раз на тиждень, рідше два рази.  Виникає логічне запитання :

- невже один чи два уроки фізкультури на тиждень дають більше фізичне та психологічне навантаження ніж пять – вісім уроків з різноманітних предметів щоденно?

Але є і інша сторона медалі. Нерідко самі батьки ідучи на поводу у своїх  дітей («нас там так ганяють», «нога болить», «голова болить» і таке інше) виробляють їм звільнення від фізкультури . Ці довідки з медичних закладів підписуються лікарями, які беруть на себе відповідальність за неправдиву інформацію. Звичайно не всі довідки «липові». Просто лікарям потрібно більш відповідально ставитись до таких прохань. Тому що зазвичай ніякого лікарського обстеження дитина не проходить .

Третя сторона медалі – це самі діти і приклад, який ми їм подаємо. Коли дитина з перших своїх шкільних кроків починає палити, з часом вживати спиртні напої , а інколи і наркотики, то такі речі дуже негативно впливають на дитячий організм. І звичайно , коли дитина випаливши на перерві цигарку чи попивши пива приходить на урок фізкультури то організм збунтується. Починає  зриватися серцевий ритм, утруднюватись дихання, настає загальна слабкість організму. А тут ще бігати змушують. Або присідати. Або підтягуватись на перекладині. Або займатись акробатикою. А діти беруть приклад з нас . З батьків. Чому мені не можна палити коли мій батько палить? Чому не можна пити пиво ( ром-колу, бренді-колу та іншу трутизну – саме так колись називали спиртне наші предки) коли моя мама(сестра, брат) це робить?

Тепер , коли ввелася дванадцятирічна система освіти уроки фізичної культури (і спорт взагалі) стають дуже актуальними. Бо, коли дитина приходить додому після уроків, то сідає виконувати домашнє завдання, оті телевізор , компютер або компютерний клуб. Це зазвичай основне дозвілля більшості школярів. Можливо дійсно існуючі нормативи є застарілими. Але , що заважає їх вдосконалити , осучаснити. Набагато легше і простіше відмінити або заборонити . Моя думка – фізкультура в школі потрібна (і не один урок на тиждень!). Інакше можна виховати «дуже розумне», але фізично слабке майбутнє покоління, яке не зможе захистити ані своїх інтересів, ані інтересів нашої держави.

Пропоную долучитися до обговорення даної теми усіх кому вона не байдужа.

у Табачника чітке завдання — знищити українську освіту

Доктор філологічних наук, почесний президент Національного університету
«Київо-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький  заявив, що зміни,
які ініційовані Міністерством освіти та науки, мають на меті знищення
української освіти. «Товаришу Табачнику поставлено чітке завдання —
знищити українську освіту. І він це виконує у міру свого розуміння,
часом, як картярський шулер, часом, досить вправними адміністративними
засобами… Табачник хоче, аби, відповідно до законодавства, була жорстка
централізація освіти, що є навіть не Радянський Союз, який ми
пам’ятаємо, а 30-і роки…» — зазначив науковець.

В’ячеслав
Брюховецький також звинуватив Міністерство освіти та науки у непрозорій
роботі по створенню збалансованого законопроекту про вищу освіту. «Ще
12 березня група народних депутатів, до речі, з Партії регіонів, подала
свій новий проект закону про вищу освіту. Міністерство освіти створило
групу, яка, нібито, має створити новий проект закону. Так от цікаво, що
цій групі (президент «Київо-Могилянської академії» входить у цю групу,
тому ми точно знаємо) цей проект не показують. Він лежить під сукном.
Оце я називаю картярським шулерством…» — висловив обурення пан
Брюховецький. «Це все робиться навмисне… Нам цю інформацію «злили» із
самого міністерства люди, які обурюються, але не можуть в силу
чиновницьких своїх звичок виступити проти міністра», — повідомив він.

Науковець розкритикував ініціативи міністра освіти стосовно створення
професійно-орієнтованих шкіл і впровадження у школах електронних
підручників. «Справа в тому, що Табачник нічого не враховує. Він
взагалі спитав, чи треба професійно-орієнтовані школи? Він прихильник
Радянського Союзу, але він чомусь забув, що радянська школа була не
професійно орієнтована, але це була чи не найкраща середня школа у
світі. Дитині треба дати знання базові. І не можна їй сказати: ти не
вчи математику, ти вчи географію і більше тобі нічого не потрібно! Це
будуть професійні кретини! Такі, приблизно, як сьогодні у Міністерстві
освіти», — наголосив пан Брюховецький.

«Інша задумка — дати дитині електронну книжку. А він із лікарями
порадився? Що буде із тими дітьми? Вони сьогодні і так перевантажені
електронікою. А що буде, якщо ця книжка впаде і розіб’ється? Як буде
вчитися та дитина? Він порадився із ким-небудь? Так його не цікавлять
поради, а лише його власна думка: абсолютно непрофесійна, демагогічна і
антиукраїнська, цілеспрямовано антиукраїнська», — додав він. «На
науковця причиною непродуманості реформи впровадження електронних книг
є лобіювання цього освітнього проекту з боку фірм-виробників згаданих
електронних підручників. Очевидно фірма, яка хоче виготовити і продати
обов’язково кожному учневі оцей електронний підручник, дуже лобіює
через міністерство цей проект, бо це — величезні гроші»,— вважає пан
Брюховецький.

"Обозреватель"

Чому більшість українців спілкується не німецькою мовою?

Чому більшість українців спілкується російською мовою, а не німецькою?


Бо німцями у далекому 1941 році керував єфрейтор і клепки йому не стало почати творити українську першу армію у 1941, а не в 1945, і першу українську дивізію він дозволив створити лише у 1943, і то, озброїв кепсько і кинув у пекло боїв без підтримки.

Він творив армії з росіян, а за українців згадав лише перед тим, коли почав горіти «на роботі». Можливо, аби Гітлер не знищував українських націоналістів тисячами, і не катував їх Провід у концтаборах, міг би і перемогти у 1945 Сталіна.

І коли б у 1991 році Україна проголосила незалежність і вийшла зі складу Великої Германії, то більшість її населення продовжувала би спілкуватися німецькою мовою, а у Верховну Раду продовжували би наївні громадяни обирати гестаповців.

А міністр освіти виступав би за німецьку мову, знущався би з україномовних інтелігентів і обзивав би Бандеру комуняцьким колаборантом і звинувачував би бандерівців за вбивства місцевого населення, яке радо йшло на співпрацю з німцями і допомагало знищувати радянські банди.

А дитячи садочки на двадцятому році незалежності продовжували би «клепати маленьких німців» і з урядом Рейху велися би переговори про спільний підручник з історії. А гестаповці у Запоріжжі поставили нарешті пам’ятник Гітлеру!


 

Чи хоче держава розумних громадян?Патріотизм це гибель держави?

Варто подумати. щодня нам втерають суть євроінтеграції показують нам майже недосяжні цілі, і не тільки, Наша держава щодня створює ілюзію розвитку у формі " успішних" законопроектів, у формі підняття пенсії на 6 грн ( і в тот же момент ціни ростуть в не пропорціональних розмірах) Ніхто не задумовується над тим що навіть самі чесні і щирі поступки можуть використовуватися для майже "всеруйнуючих" цілях?Варто звернути увагу на нашу освіту, на режи університета, військово-курсантських закладів. Задумайтеся чи вдається вам уклонитися від могучої пропаганди, чи можете ви правильно оцінювати ситуацію, задумайтеся чи ваша " Слава Україні" принесе Славу Україні? Є у вас стратегія? Чи ви навіть тактиком себе не вважаєте? Робіть правильні вибори, навчайтеся і не полагайтеся на державу, а час все змінить, просто будьте готовим.