хочу сюди!
 

Natalia

43 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «еволюція»

Еволюція Людства Подальший розвиток.

Еволюція людства проходила від осмислення дискомфортних умов і намагання прибрати цей дискомфорт.
.
Спочатку люди жили в печерах, але в печерах було темно - вікна в печерах зробити було неможливо, штучне освітлення підтримувати було важко, печер на усіх стало не вистачати - і люди почали створювати рукотворні печери з підручного матеріалу вже з нетовстими стінами в яких робили вікна.
- Усі люди на землі майже водночас почали будувати Однакові житла.
Бо доросли Еволюційно Осмисленням наявного дискомфорту. І до вирішення проблеми.
Проблема темряви удень в житлі була вирішена.
.
- це була не механічна чи інстинктивна дія, це був шлях Розуму.
.
.
Так само еволюційно Розвиваючись Розум Людства (майже одночасно в усіх разом на Землі) вирішив подальші проблеми - вирощування рослин та тварин, перевозку вантажів, подавання води в потрібні місця, зберігання продуктів, безпечного освітлення темних місць, швидке пересування людей на великі відстані та ін.
Ці проблеми до їх вирішення створювали осмислений дискомфорт.
.
Так само еволюційно Розвиваючись Розум Людства (майже одночасно в усіх людей разом) вирішив в основі і розумові (та душевні) проблеми - був осмислений сам Розум, душа, осмислені проблеми моралі, суспільного життя. Були знайдені відповіді на розумові питання - як себе вести з внутрішніми бажаннями, розуміння інстинктів, що таке сім'я, вбивство, ментальність, зовнішній природній світ, космос та ін. Були написані закони, норми моралі, політичні устрої, кордони держав, сімейні кодекси, психологія, релігії та ін.
.
.
При Осмисленні виникнувшої (посталої) проблеми, приносячої дискомфорт - Людство Розумом водночас всі разом поступово Вирішують це питання. Вдало.
.
.
.
P.S На Сьогодні перед людством стоять такі Проблеми - 
.
- Недоліки капіталізму
- Непомірна жадібність євреїв
- Комуністичний крадійський Китай
- голод населення країн Африки
- невиліковні хвороби та неможливість збільшення віку життя людини
- вибух Планети Земля в любу подальшу секунду Сьогодення ( та і минульщини) від масово з розуму зійшовших дій росіян

Яка з цих проблем Найважливіша, Світ визначитись не може.
Разом осмислити, що ці проблеми наразі найголовніші УСІ - Світ теж не може.
 І майже нічого не робить для вирішення. Можливо - в майбутньому буде.
.

Вирішення цих проблем остаточно - це еволюція людства. Так було - і буде.

Ракети (і люди)

           Еволюція живих істот (і організму людини зокрема) то такий повільний і непомітний процес, що про нього не люблять говорити. І взагалі підозрюють, що то брехня. Але ж можна навести приклади швидших еволюцій, які у всіх на виду. Тепер таке: відкриваєш десь новинну стрічку, а "героями" доброї половини новин є дрони і ракети. Звідки впала ця напасть, яка італійською лагідно зветься "веретенце"?
           Як грип і короновірус, папір і зубну щітку, компас і вітрило, порох і повітряного змія, ракети людству подарував Китай. Традиційно вже, це відбулося задовго до припливу туди західних інвестицій.



            Своїми ракетами китайці влаштовували дивовижні або жахливі видовища, пізніше названі феєрверками, залежно від того, чи призначалися ці видовища для друзів, чи ворогів. Хоча ідея транспорту на ракетній тязі теж родом з Китаю, але, як тепер кажуть, "не пішло". Надійніше тоді було кіньми. Тому на століття вперед ракети загрузли у сфері візуального шоу. І так було до першого суто бойового застосування.
            Не відомо, яка була дальність, яку тоді використовували боєголовку, але саме ракетами індуси у 1780-х роках атакували війська Британської Ост-Індійської компанії у колоніальних війнах за індійське князівство Майсур. Рокова помилка! Тямковиті англійці все схоплювали на льоту. І вже у 1805 році бойові твердопаливні ракети поповнили арсенал Британської корони на постійній основі. Наступного ж року той азійський жах полетів на голови їх одвічних противників - французів, у 1812 році - американців, у 1813 - на німців.
            Відтоді і триває млява еволюція ракет у рамках призначення: зменшувати густоту ворогів на полі бою. За винятком паузи, коли недовго-тріумфально царювала логічна асоціація "ракети-космос".



Вектор еволюції бойових ракет, наче олімпійський девіз, не змінювався: більше, дальше, точніше. Так і було б далі, якби не синтез ординського і ленінського світобачення у чиємусь світлому бункерному розумі, що обрав собі у  персональні вороги залізничні вокзали, меблеві фабрики, панельні багатоповерхівки і універсами.   Крокування у напрямі того вектору призвело до абсурдної досконалості принаймні за однією ознакою, коли вже дальше нема куди (але то тимчасово, поки людство безвилазно сидить на своїй планеті).           



             Багатьом подобається запускати ракети, але мало подобається самому бути змішаному з чорноземом чужими ракетами. Так і з'явилися особливі ракети, метою яких було поцілити ворожі ракети, викликаючи у місці зустрічі ефект взаємної матеріальної анігіляції (що втім не заважає фінансовій суперпозиції).



             Не диво, що бойові ракети задали напрям еволюції і масштаб розвитку ракет ПРО, тож на кожну орбітальну ракету вже є своя орбітальна протиракетна ракета. Так би мовити, вдаримо абсурдом по абсурду. Навіть не знаю, чи варто міняти цю парадигму для свого еволюційного прогнозу.
             Тож тепер напрошується такий варіант, коли на підльоті до зони дії ворожої ПРО у череві бойової ракети відкривається потайний лючок, звідки вилітає ескорт протипротиракетних ракет, які за потреби готові поцілити ворожі протиракетні ракети аби ті не заважали летіти материнській ракеті, куди ведуть її електронні мозги. Нашим ракетним спеціалістам за ідею можна не дякувати :))  Ординсько-ісламським, слава аллаху, клепка не дасть того зрозуміти.
            Власне все... Нема чого довго розмазувати дискурс по тарілці і тринькати електроенергію. У наші-то спартансько-непрості часи.

Еволюція повільно, але впевнено робить свою справу...

 


Еволюція повільно, але впевнено робить свою справу...

Думка про те, що людина — вінець творіння, безумовно, дуже втішна. Але вчені запевняють: еволюція продовжується. І хто знає, можливо, ми з вами лише проміжний етап на шляху до більш досконалої істоти.
Звичайно, між сучасними людьми та, скажімо, неандертальцями, різниця дуже велика. Але ми покопалися глибше і знайшли дослідження, які показують, що навіть не найдальші предки відрізнялися від нас на фізіологічному рівні.
-Вони не могли пити молоко
 актози виявляється у тому, що організм неспроможний перетравити цей вуглевод. У людей з такою особливістю молоко викликає здуття живота, метеоризм чи діарею. При цьому більшість людей можуть їсти тверді сири. Найдавніший сир, що зберігся до наших днів, був виявлений під час розкопок на північному заході Китаю, він датується серединою другого тисячоліття до нашої ери.
-Температура їх тіла була вищою, ніж у нас



[ Читати далі ]

Глашатай рабів.

я придумав таке поняття, в Інтернеті його немае, так що хто буде шукати, то знайде тут.
Отже, глашатай рабів - це росіянин, який підбурюе своїх співгромадян на незадоволення станом політики їх держави. Це він робить без толку вже років 9, реакції це не дае, бо в Росії 147 млн. генно-модифікованих рабів.
.
А глашатай оголошуе Правду рабам!Яка їм зовсім не потрібна, бо робити по поводу почутого вони нічого не збираються, бо не і не хтять, і не можуть, і ще й криворукі від Природи. . Але такі глашатаї е. Явні представники, це - Навальний, канали Тенгу, ОМ- тв, КамікадзеД, Немагія, також Сотнік, Латиніна, Шендерович, С.Морозов, Е.Понасенков, Демура, Мальцев, та ін. . . . цікаве явище Сучасного світу - глашатаї озвучують Правду рабам!!!

В що превратились українці. Оборотились? ЩО ТАКЕ УКРАЇНЦІ.

Мільони українських родів по ходу 400 років переселення жидів на Україну. Сюда. Набрали жидівської крові у свій шлях.
гарна стаття.
Мільони НОВИХ родів,(  у яких у крові жидівської домішки було десь 10%) , що здобули гроші і дітей випадково - . Вони брали Час розумом.
 Відвагою. 
Патріотизмом
 Продажністью. 
Щось робили .
.
- Що Українці, що Жиди, що іх нащадки - жидоукраїнці ( тобі було 10 жид 90 укр)  але взяли верх - у них були найкращі - Должності, Супруги, Діти
далі все зрозуміло....
.

Зараз живе прикольна НАЦІЯ .....відсотків на 40 - жиди.......Усі такі грамотні, сильні....ну ж жидівська кров допомагае...
У Японію іздять,...міністрами стають.... І Справляються!!! І Гройсман - він не жид, він оте, що я кажу.

і Семенченко - він не жид! І НЕ УКРАЇНЕЦЬ!!! Як і Гросман. я ж пояснюю  - вони - ото....

І Порошенко - Вальцман - він не те і не те шо ви, дебілли земні думаете і сприймаете - він - отой....

Неотенія. Параліч свідомості.





Нещодавно прочитала статтю хорошого вченого – «Неотенія» (http://www.faleev.com/about_health/health/2011-12-23_11.html). Чолов’яга нічогенький такий – спортсмен-важковаговик, чемпіон, батько чотирьох дітей, підприємець, красень, ще й науковець. Навмисне не писатиму прізвища, бо він з РФ. В нас є власний успішний красень-спортсмен-науковець, шкода, що його статей я не знаю, але впевнена, що вони є, просто не афішуються.

На сайті наукового форуму (автором і засновником якого він же й є), цей науковець у спортивному костюмчку «адідас». Дуже такі суперечливі відчуття. Я спочатку читала його статті, що мені попадалися через гугл-пошук, і тільки після зацікавилася автором, і була шокована. Якби було навпаки – спочатку побачила автора – то навряд чи читала би статті. Якось широкоплечий кремезний амбал у костюмчику з синьої синтетики оздобленому трьома смужечками на кожному рукаві не надто привертає уваги і довіри. Може то не його статті? Може в нього у підвалі сидить раб-науковець прикутий ланцюгами до стіни і за кусень хліба видає сильні статті??!! Ой, аж страшно. Доста розгулу уяви – ближче до справи.

Неотенія.

 


Неотенія (від грецького nos — незрілий, молодий, та tino — розтягую, подовжую) — затримка онтогенезу у деяких видів організмів із надбанням здатності до статевого розмноження на стадії, що передує дорослому стану. У тварин при повній неотенії лише статева система личинок досягає рівня розвитку, який характерний для дорослих організмів, а інші системи органів зберігаються в личинковому стані. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Неотенія)


 

За дослідженнями вищезгаданого вченого, людина homo sapiens виникла внаслідок неотенії приматів. Один з виду з якоїсь причини відгалузився від всіх інших приматів; з якоїсь причини цей вид не доживав до дорослого віку. З огляду на те, що всі інші види приматів вільно доживали до зрілості, можна припустити, що цей окремий вид з якихось причин потерпав від винищення. Можливо, це було витіснення їх іншими видами. Дивно, бо не зрозуміло, чому всі інші види згуртувалися проти цього окремого. Отже, всі дорослі особини одного відокремленого виду приматів, з якоїсь причини гинули. Саме так діє неотенія – дане природою непоборне прагнення до життя – починають знаходити можливість виживати змалку, і змалку розмножуватись.

 

Також, десь вичитала про неотенічне плем’я бушменів. Виявляється, вони мають генетичну приналежність до азійської раси, і є найдревнішим з відомих племен, представниками найдавніших видів людських генів (що характерно всім азійцям). Яким чином в Африці могли опинитися азійці? Тільки, якщо їх дуже агресивно витісняли з Азії. Їхня неотенічність свідчить про те, що «включився» механізм до виживання даний природою, тож на якомусь етапі їхнього існування дорослі особини не мали можливості розмножуватись, і це почали робити діти. Яка ще може бути причина неможливості розмножуватись серед дорослих, як не смерть? Можливо, вони гинули у війні, що скоріш за все. Можливо, бушмени – це дивом не зтерті часом з лиця землі сліди якоїсь стародавньої величезної людської потасовки. А можливо – всього лиш нащадки диваків, що непомітно відщепилися від незадовільного грішного суспільства і подалися, світ за очі, шукати спокою і раю. Доречі, друге припущення має сенс з огляду на низький iq бушменів (iq бушменів найнижчий серед представників homo sapiens), і їхню відсутність розвитку за весь цей час.

 

Трохи не зрозуміло, чому неотенія на різних етапах еволюції дала різний результат. Неотенічні примати розвинулися аж до людей над всіми іншими приматами, а неотенічні азійці стали найдурнішими людьми цього світу. Не зрозуміло!

 

Дивлюся я соціальний проект «МастерШеф». У таких проектах дуже зручно і дуже цікаво спостерігати за поведінкою людей. «МастерШеф діти» ще більше доповнив цікаві спостереження.

Дорослі люди ніби чимсь паралізовані. Чимсь таким, чого немає в дітях, і воно їм не заважає розвиватись. Саме цю цікаву особливість дуже яскраво видно, порівнявши поведінку дорослих і дітей проекту. А автори ще й ніби спеціально інколи показують поруч дві серії різних сезонів: спочатку про дорослих, потім – про дітей. Тож теж бачать різницю й дивуються).

Діти з якоїсь причини більш згуртовані, працюють не як окремі одиниці, а як суцільний механізм, коли виконують задачі. Працюють швидше, більш зосереджені.

Дорослі. Я би порівняла їх з напів-засохшим деревом. Воно вже висохло, і більшу частину часу зайнято тим, що нічим не зайнято – просто сохне, і решту часу (дрібку часу) може жити, коли мізер води доходить до листячка. От таке склалося враження від порівняння.

Я б не хотіла приплетати сюди Фрейда, і робити припущення, що вся суть у статевому житті, і на зацикленості на ньому. Припускати, що дорослі, такі тільки через те, що дуже зайняті тим, щоби вирисуватися найпривабливішою самицею, чи найпривабливішим самцем. Що всі дії дорослих зосереджені на здобичі пари для сексу, і саме через це дорослі втрачають у зосередженності і працездатності. Не хотіла би я дійти до таких висновків. Бо навряд чи всі поголовно дорослі незадоволені в інтимному плані і тільки цим й переймаються.

 

Через свою допитливість я робила невеличкі опитування. Багато хто жаліється на незрозумілий їм самим «параліч свідомості» як я це назвала умовно. Щось є таке, що находить на людину й паралізує всі її дані природою здібності і таланти. Людина перетворюється на інтелектуальний овоч.

 

На днях розбирала свою папку уподобаних зображень на сайті vk.com. Назбиралося їх  там майже дві тисячі. Це різні картинки, схеми, фотографії, влучні написи, які мені за всі роки користування сайтом сподобалися і я натискала «зберегти собі» для подальшого перегляду у своєму альбомі. Там я збирала оригінальні моделі суконь й одягу, рецепти з фото для майбутнього приготування страв, тощо. Назбиралося майже дві тисячі яскравих і привабливих планів. Їх можна було б усі вже реалізувати. Оце перебирала і пройнялася повторно захватом і запалом реалізовувати. І думаю – що мене може спинити? Що може паралізувати мою свідомість? Що може зробити так, що знов зникне радість і завзятість?

 

Конфлікти.  Підозрюю, що саме це може бути причиною паралічі свідомості більшості людей. І багато людей ніби за гроші працюють в якійсь армії з розповсюдження конфліктів по світі. Навіщо це їм? Якби це було правдою, що працюють за гроші – в них би принаймні водилися ці гроші! Тож, це не так.

Впевнена, що конфлікти саме розповсюджуються спеціально, бо у переважній більшості вони безглузді, і накручуються з боку агресора на пустому місці. Ці люди ніби запрограмовані своїм існуванням паралізувати інших людей, які трапляються їм поруч.

Не розумію, поки що, навіщо певні люди це роблять, але ідентичні ситуації спостерігаю у житті багатьох, і в своєму також.

Який результат створення такими людьми конфліктів?

Наприклад, дві знайомі мені дівчини, що потерпають від подібного – закинули займатися професійною діяльністю у якій колись мали талант, і змінили діяльність на більш «безмозклу» роботу. Одна – продавчиня-робітниця залу, друга – якийсь сумнівний працівник офісу. О, так, і третю пригадала – та взагалі не працює і живе на невідомо які кошти (живе з батьками). Всі три дівчини мають дипломи про вищу освіту.

Ну, не знаю, у собі я не відчуваю паралічі свідомості поки що. Можливо, вона теж присутня, бо колись, коли Янукович почав репресії української культури, то після нападу на офіс, де я працювала художником – я більше не можу малювати фарбами. Можу малювати чим завгодно іншим, але не фарбами. Бо коли переді мною тринога-планшет зі тлом і фарби – я у ступорі і завжди думаю про той напад, про тих людей, і про все, що пов’язане з репресіями. Стає не до малювання.

Але безліч прикладів людей, що «варяться у вареві» страшних ситуацій і не припиняють при цьому свою діяльність за покликанням.

 

Тож, як висновок. Навряд чи «параліч свідомості» відбувається через якісь зовнішні події. Скоріш за все секрет енергійних дітей з проекту «МастерШеф» у тому, що їх люблять батьки, і передають позитивну енергію наповнюючи їх бажанням діяти. І їм байдуже що відбувається навколо – вони роблять своє, - те, що внутрішньо хочеться робити найбільше.

 


 

 

 

Майже людина (нова знахідка)

       Недавно в печері в 50 км від Йоганесбурга (ПАР) виявлено скам'янілі рештки давньої людини.

Схема розташування решток новознайдених давніх людей
          
           Точних даних про вік решток поки не повідомляється. Висловлюють гадки, що він може складати від 2,5 млн до 200 тис років.


Реконструйована зовнішність Нomo naledi

       Сукупність ознак дає підстави деяким антропологам зараховувати цей організм до нового виду в межах сімейства Homo, який названо Нomo naledi. Інші кажуть, що такі ж рештки були знайдені і описані раніше. Тобто вид не новий.


Як би там не було, професор Лі Бергер  задоволений знахідкою 

       На даний момент оброблено більш як 1550 елементів скелетів, що належали п'ятнадцяти особинам як дітям, так і дорослим. Відзначається, що це лиш мала частка того, що все ще приховує печера.
       Будова плечей, носа наледі більш подібна тому, що є у мавп. Будова кінцівок майже ідентична тому, що є в сучасної людини. Для наледі була характерна струнка постава. Ріст дорослого наледі сягав 150 см, вага - 45 кг. Об'єм мозку лише 550 куб. см. (у сучасного гомо - близько 1,5 л).
        Цей вид за допомогою рук міг непогано вправлятися з предметами, ходити на довгі відстані, а будова пальців дозволяла їм бути непоганими альпіністами.


Ступня Нomo naledi

    
Розмір черепа Нomo naledi у порівнянні з розміром черепа сучасної людини

          Характер розташування решток дозволяє припустити, що вони були навмисно поміщені в одній з кімнат печери і "запечатані" там. За словами вченого університету Південної Африки Лі Бергера, ніхто з них не очікував цього від примітивного виду з дуже маленьким мозком, оскільки досі така діяльність, як поховання, вважалася притаманною для пізніших, більш досконалих видів.

Використано дані та фото з джерел:

zn.ua/TECHNOLOGIES/antropologi-obnaruzhili-neizvestnyy-ranee-vid-drevnih-lyudey-188217_.html

huffingtonpost. co. uk/2015/09/10/homo-naledi-new-species-human-discovered-south-african-cave_n_8115120.html?utm_hp_ref=uk-tech&ir=UK+Tech

theinsider.ua/politics/55f152f8cca71/

usatoday. com/story/news/2015/09/10/fossils-humans-cave-ancient-bones/71966570/

Наукові кретиністи

«Научный креационизм» (англ. creation science — «наука о сотворении», или scientific creationism — «научный креационизм») — течение в креационизме, в рамках которого утверждается, что существуют научные подтверждения буквалистской трактовки библейского акта творения, описанного в Книге Бытия Ветхого завета и ряда других эпизодов библейской истории (в частности, Всемирного потопа), при этом сторонники течения отвергают общепринятые научные теории и парадигмы в отношении истории Земликосмологии ибиологической эволюции

Не думайте, що я хочу зараз образити віруючих людей. Католицька і Православні церкви також, як і я, засуджують "науковий" креаціонізм. Наприклад:


А ось спеціальна енцикліка Папи Іоана Павла ІІ щодо визнання католиками еволюції Humani Genesis 

Я радий, що традиційні релігії зберігають здоровий погляд на речі. То що таке "науковий креаціонізм"? Це уділ сектантів (таких як Свідки Єгови або адвентисти) або деяких оккультних сект (Блаватська об'єднала теорії Дарвіна зі своєю хворою уявою і отримала такі химери, що про них і говорити не варто). Чи хочу я образити сектантів? Так, тому що вони агресивні невігласи, котрі запудрюють мізки людям. Масштаб руху дикунів вражає. В деяких штатах США вже "науковий креаціонізм" викладають дітям у школах як теорію. Демократія надає дикунам рівних прав з людьми здорових поглядів на речі. Це смішно і гірко одночасно. Враховуючи віяння з Заходу не виключено, що дикуни скоро з'являться і у наших школах (в нас дикун міністр освіти).

Ось приклад того, як невігласи промивають мізки дітям в США.


А ось придурки вже в Москві. 


Біда в тому, що більшість тих, хто виступає проти еволюції навіть не знають що воно таке. Все що вони знають, це волати по вуглам, махаючи якимись брошурами Сторожової башти або писульками окультистів: "людина не пішла від мавпи!". При тому, що вони не знають, що мавпа власне це продукт еволюції, котрий пішов від спільного предка, але це не була мавпа, мавпа не коріння, а лише результат. Сумно те, що в сучасних українських підручниках пишуть: людиноподібна мавпа, що дозволяє істерику і піну невігласів. А предком людини то був антропоїдний гомінід, а людиноподібна мавпа лише результат еволюції. Але звідки це знати невігласам?

Особливо радує теза: чому людей не питають, що їм вивчати в школі? Та вашу ж мать, хіба природа буде питати, що кому подобається чи не подобається? Це що брейн-рінг? Чи шопінг де ви можете вільно обрати собі предка? Я хочу собі в предка тигра, а я гуманоїда з Альфа-центавра. Про що питати тих полудурків з плакатами? Тут напрошується аналогія зі спором Нільса Бора з Ейнштейном. Коли Ейнштейн сказав: "Цього не може бути! Бог не грає в кості!" Нільс Бор відповів: "Не вказуйте Богу, що йому робити". Отож і сектантам - не вказуйте природі і Богу, що йому робити. Він точно знає краще!





Креационизм или эволюция?

Натрапив на цю замітку, прочитав ...Можливо, когось зацікавить...

Дискуссия о творении мира и возможности эволюционного развития видов, о гипотезе креационизма и гипотезе эволюции затихает и разгорается с новой силой. Недавно исполнилось 150 лет со дня публикации «Происхождения видов» Чарльза Дарвина. Об эволюции, креационизме и творении мира главный редактор портала «Православие и мир» беседует со священником Александром Тимофеевым. Отец Александр исследует библейскую археологию, он закончил Санкт-Петербургский государственный университет по специальности геологоразведка,  Санкт-Петербургскую духовную семинарию, Московскую духовную академию.

 Отец Александр, расскажите, пожалуйста, о гипотезах эволюции и креационизма. Возможно ли, что библейская картина сотворения мира не отменяет эволюционного развития? Действительно ли гипотеза креационизма утверждает, что мир был создан за 6 дней длительностью 24 часа каждый?

Священник Александр Тимофеев. Фото mpda.ru

Священник Александр Тимофеев. Фото mpda.ru

- Слово креационизм происходит от лат. creatio — создание, сотворение, поэтому всякий верующий ученый неизбежно креационист, так как понимает, что весь мир был сотворен, что жизнь была в этом мире тоже сотворена. Поэтому тех христиан, которые разделяют эволюционную точку зрения (причем, в довольно-таки большом числе вариантов), неверно было бы назвать просто эволюционистами, так как они тоже верят в сотворение мира Богом. То есть креационистами являются и те и другие.

Существует технический термин «научный креационизм» – это научное направление, которое возникло в англоязычном (главным образом американском) протестантизме, в среде протестантов-фундаменталистов. Если быть точным, особенно его поддерживают адвентисты (см., например, книгу Морриса «Библейские основания современной науки»; Моррис – адвентист). Есть среди них немало баптистов. У протестантов-фундаменталистов лозунг Лютера «Sola scriptura» (“только Писание”) был доведен до  логического предела в смысле толкования Писания через Писание. Направления либерального протестантизма (в первую очередь немецкого) пошли путем критики текста Священного Писания и поиска в нем различных историй и преданий. А путь фундаменталистов несколько иной. Веру в Священное Писание они хотят сохранить неизменно. В результате, за букву Писание они держатся, но не имея традиции правильного толкования, нередко приходят к противоречиям.  Пример подобного заблуждения показал еще Лютер. Он отрицал систему Коперника, исходя из слов Иисуса Навина «стой солнце над Гаваоном!». Ведь если Навин приказал Солнцу, а не Земле остановиться, следовательно, вращается Солнце вокруг земли, а никак не наоборот!

Беда в том, что многие православные неофиты, психологически сближаясь с американскими фундаменталистами, достаточно быстро приняли их методологию. Большое количество книг соответствующих  по своей методологии «креационной науке» стали публиковаться и тиражироваться под громкими вывесками «православный  взгляд на природу и эволюцию». Причем многие книги являются либо переводом, либо компиляцией американских книг. Позже, правда, цитаты и библиография протестантских авторов убирались и заменялись списками произведений святых отцов, но методология оставалась чисто протестантской. Надо сразу отметить, что для православного богословия нехарактерен такой подход. Есть ряд вопросов, которые никак не могут быть однозначно решены в рамках буквалистического толкования. Например, вопрос о продолжительности дней творения мира. Ниже я постараюсь показать апории (т.е затруднения) вызываемые подобными методами.

Многие из авторитетных православных богословов, такие как прот. Александр Глаголев, митрополит Иоанн Вендланд, протоиерей Петр Иванов, профессор Николай Фиолетов, протоиерей Глеб Каледа, сербский богослов прот. Лазарь Милин и др. придерживались других точек зрения, и их подход был зачастую гораздо более здравым. Они считаются сторонниками подхода под названиемконкордизм (от лат. concordia, согласие) – не противопоставление библейско-богословского знания научной теории, а согласование. Правда, нужно оговориться, что система полного «согласования», по словам проф. прот. Василия Зеньковского, «ложна в своем принципе», т. к. наука постоянно развивается, а текст Писания и богословский подход к нему остается прежним. Но здесь скорее разность методологии, разность предмета, а не противоречие.

Конкордизм подразумевает, что мы не хотим сталкивать православное мировоззрение с наукой. Только мы должны четко различать: что в науке является фактами, что – теоретическими предположениями (которые тоже могут быть верифицируемы), а что –  домыслами и влиянием идеологии.  Согласование богословского знания с наукой не значит, что делаются уступки тому, что выдается за науку, т.е. дарвинизму, диалектическому материализму, теории самозарождения жизни Опарина-Холдейна или «новой хронологии» Фоменко и проч.

Согласование и соглашательство –  это разные вещи. Здесь речь идет в первую очередь о методологии. Методологически важно оценивать то, что человеку, даже в его падшем состоянии, Господь оставил достаточно много познавательных возможностей. Человеку был оставлен чувственный опыт, и он достаточно надежен. Человеческий интеллект может делать правильные выводы и должно быть понимание места этого в истории человеческих идей, человеческих поисков, человеческой мысли. Человеку доступно познание этого мира, и поэтому наука имеет законное право на существование; другое дело, что мы должны понимать границы науки, понимать, где возможности человеческого разума заканчиваются. Здравый ученый понимает, насколько немного он может постигнуть, насколько ограниченны возможности науки и рационального познания. Тем не менее, к тому, что наука нащупала эмпирическим путем, что может быть проверено, должно иметь доверие. Ведь это доверие человеческому опыту. А полное отрицание человеческого эмпирического опыта вызывает большой вопрос. В конце концов, ведь и религиозное познание основано на опыте. Опыт должен быть проверяем, но не отрицаем. Опыт религиозного познания отличается от научного опыта.

Поясню на примере. Вопрос, который является типичным камнем преткновения, – вопрос о продолжительности творения мира. Наука геология –  эмпирическая наука, отличающаяся от точных теоретических наук и связанная с реальностью — основана на изучении отложений земли. Например, осадочные отложения, из которых сложена земная кора, достаточно разнообразны. Разные слои известняков, песчаников и других осадочных пород в определенной последовательности перекрывают друг друга. Все это появилось на Земле в результате ее жизни, и явно не в первый день творения. Геология исследует эти слои, просматривает их. Те слои, которые находятся ниже, возникли раньше, те которые выше – позже. Были обнаружены следы ископаемых, потом и сами ископаемые окаменелости. Возникает вопрос: как отнестись к тому, что на протяжении длинной геологической летописи, которую можно проследить в отложениях, в основании лежат более примитивные животные, наверху – более высокоорганизованные? Можно признать, что на протяжении времени, когда формировались отложения, жизнь изменялась определенным образом, или сказать, что, может быть, Господь так и создал этот мир, что примитивные  организмы и динозавры уже и находились в этих породах. Или предложить модель, вроде катастрофической геологии или геологии потопа, объясняющей  происхождение всей совокупности геологических слоев их отложениями во время года потопа. А это уже претензия и на научное познание мира и на определенное толкование Писания.

Декарт был не так уж и не прав в своем рассуждении о доверии опыту. Его мысль «если Бог есть любовь, то Он не мог дать мне чувства, которые бы меня совершенно обманывали» –  безусловно христианское рассуждение.  Вопрос в том, может ли окружающий мир быть прочитан, расшифрован человеком? Для святых отцов мир –  это действительно книга, которая может быть прочитана. Святитель Григорий Палама называл мир «писанием Самоипостасного Слова». Григорий Богослов называл мир «книгой». Василий Великий называл мир «училищем разумных душ».

То есть мир может быть познаваем, и с помощью него можно многому научиться. Но если вместо здравого размышления, сопровождаемого чувством благоговения ко Творцу, сваливать все на то, что Господь так создал этот мир, то это не правильно. Такой подход наблюдается у протестантов-фундаменталистов. Возникает вопрос, а в какой мир хотят поместить нас толкователи такого рода? В мир, в котором мы не можем доверять даже своим ощущениям, т.е. глядя на след, например, верблюда мы не имеем права предположить, что здесь прошел верблюд. А вдруг Господь так и сотворил песок с этим следом? Последователи так называемой креационной науки далеко отошли именно от святоотеческого понимания взаимоотношения веры и знания. Хотя у нас есть богатейшая традиция правильного и здравого соотнесения требований веры и разума.

В истории российского богословия и науки мы найдем массу положительных примеров.

Вот, например, взгляд великого русского ученого М.В. Ломоносова на соотношение религиозного опыта и научной истины, которую он называет правдой, в вопросе об устроении мира: «Правда и вера суть две родные сестры, дщери одного Всевышняго родителя, никогда между собою в распрю притти не могут, разве кто из некоторого тщеславия и показания своего мудрования на них вражду всклеплет. А благоразумные и добрые люди должны рассматривать, нет ли какого способа  к объяснению и отвращению мнимого между ними междоусобия, как учинил вышереченный премудрый учитель нашея православныя Церкви [имеется в виду упоминаемый Ломоносовым свт. Василий Великий], которому согласуясь Дамаскин святый…сказал  «Итак, допустим ли, что она [земляутверждена на самой себе, или на воздухе, или на водах, или ни на чем, должно не отступать от благочестивого образа мыслей, но исповедовать, что все вместе сохраняется и содержится силою Творца» [Точное изложение православной веры 2.6] То есть: физические рассуждения о строении мира служат к прославлению Божию и вовсе не вредны». Приведя довольно обширные рассуждения о строении и происхождении мира свт. Василия Великого и Иоанна Дамаскина, М.В. Ломоносов продолжает: «Так сии великие светильники познание натуры с верою сдружить старались, соединяя его снискание с богодохновенными размышлениями в одних книгах, по мере тогдашнего знания в астрономии».

Дальнейшее рассуждение Ломоносова показывает, как далек он был от материализма и возношения собственным научным знанием «О если бы тогда были изобретены нынешние астрономические орудия  и  были бы учинены многочисленные наблюдения от мужей, древних астрономов знанием небесных тел несравненно превосходящих; о если бы  тогда открыты были тысящи новых звезд с новыми явлениями, каким бы духовным парением, соединенным с превосходным их красноречием, проповедали оные святые риторы величество, премудрость и могущество Божие!»

Позволю себе, наконец, классическую цитату из этого знаменитого труда Ломоносова, о «Явлении Венеры на солнце, наблюденного в Санкт Петербургской Императорской Академии наук», в котором он опубликовал свое замечательное открытие атмосферы на Венере: «Создатель дал роду человеческому две книги. В одной показал Свое величество, в другой Свою волю. Первая – видимый сей мир, Им созданный, чтобы человек, смотря на огромность, красоту и стройность его зданий, признал божественное всемогущество, по мере дарованного понятия. Вторая книга – священное Писание. В ней показано создателево благоволение к нашему спасению. В сих пророческих и апостольских богодохновенных книгах истолкователи и изъяснители суть великие церковные учители. А в оной книге сложения сложения видимаго мира сего суть физики, математики, астрономы и прочие изъяснители божественных в натуру влиянных действий суть таковы, каковы в оной книге пророки, апостолы и церковные учители…Толкователи и проповедники священного Писания показывают путь к добродетели… Астрономы открывают храм Божеской силы и великолепия, изыскиваю и способы к временному нашему блаженству, соединенному с благодарением ко Всевышнему. Обои не только удостоверяют нас о бытии Божием, но и о несказанных к нам Его благодеяниях. Грех всевать между ними плевелы и раздоры!» (полный текст смотри, например,http://djvu-books.narod.ru/lomonosov.html)  Вот вразумление великого русского мыслителя как отрицающим научное познание фундаменталистам, так и потерявшим веру в Бога и превозносящимся своими познаниями ученым.

Но может возникнуть вопрос: не делаем ли мы, таким образом, уступок дарвинизму? Дарвинизм – это не эмпирическая наука, это теория, основанная на ограниченном количестве фактов, тенденциозно подобранных и выстроенных в модель. Единственное научное предсказание о непрерывных переходах от рода к роду провалилось за последующее время развития палеонтологии. Например, я занимался изучением черепах, которые появились в триасе внезапно, они были очень большими, неповоротливыми (вроде Triassochelys). И сколько ни искали, кандидатов на предковые формы так и не смогли найти. Также и покрытосеменные растения возникают внезапно в конце мелового периода. Выявление специфических предковых форм до сих пор вызывает большие трудности.

Известный палеоботаник академик А.Л. Тахтаджян (скончался в прошлом году) вынужден даже был предложить оригинальную онтогенетическую модель макроэволюции (так называемый «мягкий сальтационизм», от лат. «saltatio» — скачок). Труднейшая проблема макроэволюции — разрывы между крупными таксонами, объяснялась им с помощью ярусной неотении (чисто умозрительного и недоказанного научно явления), в результате резких качественных скачков, которых правда не удается наблюдать.

Постепенность развития жизни, которую мы видим, говорит не о самопроизвольной эволюции, а о развертывании иерархии во времени. Господь сотворил мир иерархично. В замысле Божием живые существа располагаются в некоем иерархическом порядке, и эта иерархия последовательно раскрывается во времени, а не происходит самопроизвольная эволюция от амебы к человеку. Иерархия, которую мы видим в этом мире, является гармоничным планом строения, гармоничным замыслом Божиим. Концепции номогенеза и ортогенеза, при том числе фактов, которые есть на сегодняшний день, могут быть рассмотрены как гораздо более достоверные.

Вернемся к вопросу о продолжительности дней творения мира. Когда говорят, что день творения, согласно Священному Писанию равен 24 часам – это попытка буквального толкования Писания. Каждый день творения появлялось что-то новое, что Господь выводил из небытия. Один день и отличается от другого возникновением по творческой воле Божией такого нового, что не могло появиться самостоятельно в результате развития, что принципиально невыводимо из предшествующего, но требует нового явления Всемогущей творческой силы.  Буквальное толкование Священного Писания мало соответствует действительности. На святых отцов Церкви, говоривших о творении в 24 часа не очень корректно ссылаться. Во-первых, не все так считают. Достаточно почитать «Шестоднев»  свт. Григория Нисского. Во-вторых,  необходимо понимать, в каком контексте о сотворении мира писали святые отцы: они полемизировали с языческими философскими представлениями о бесконечности и безначальности мира (т.е. приписывания ему божественных свойств). В связи с этим, отцам Церкви очень важным было показать, что мир сотворен в определенное время, он не безначален, но  имеет начало своего бытия от Бога, он не бесконечен, но  создан в определенное время.

Креационисты протестантского толка противоречат Священному Писанию. Считая день творения первой главы книги Бытия длиной в 24 часа, они не замечают, что уже во второй главе «тем днем» названы все дни до появления человека. В синодальном переводе звучит не очень четко «в то время», хотя в еврейском тексте стоит именно в тот «йом», т.е. день. Противоречие возникает и в связи со святоотеческим представлением о времени человеческой истории. Сейчас-то какой день творения идет? Седьмой! Не правда ли затянулся по сравнению с предыдущими?! Век будущий, по церковной традиции мы называем днем восьмым. Даже математический значок бесконечности взят из этой традиции. Протестанты выходят из этого затруднения весьма интересно. Можно посмотреть забавнейшее рассуждение Морриса: «седьмой день, в который Господь почил, был также продолжительностью 24 часа, но за ним настал восьмой, девятый, десятый и так до нынешнего дня». Но если такое рассуждение может устраивать протестанта, то оно не может удовлетворить человека церковной традиции.

С научной картиной мира тоже сплошные апории. Креационисты относят осадочные отложения ко времени всемирного потопа, так как в шесть дней творения мира такое огромное количество отложений не успело бы образоваться. Но как объяснить последовательность фауны в осадочных породах? Рисуются совершенно фантастические картины: трилобиты ползали по дну, поэтому их первыми засыпало песком, потом засыпало примитивных животных, потом динозавров, затем более высокоорганизованных животных, которые бегали быстрее. Последним был человек (видимо бегали люди быстрее всех). Эта картина очень наивна, и даже здравомыслящий школьник посмеется над ней.

Мы знаем, что такое горы: это достаточно сложные образования, состоящие из осадочных, метаморфических и магматических пород и возникающие на месте столкновения двух континентов. Две плиты сталкиваются между собой, это столкновение называется коллизией континентов. Осадочные породы деформируются в складки и образуются горы. В повествовании о потопе сказано, что он длился до тех пор, пока не были покрыты вершины самых высоких гор. Т.е. горы уже существовали. Отсюда следует, что геологическая деятельность, процессы осадконакопления, приводящие к формированию осадочных пород, существовали  уже до потопа. Поэтому только ко времени потопа отнести всю геологическую историю Земли просто невозможно.

- Скажите, пожалуйста, подтверждают ли геологические исследования существование потопа и можно ли говорить о научном подтверждении библейской истории? Действительно ли на горе Арарат был найден ковчег?

- Возможно, в Священном Писании указана не гора Арарат, которая находится в Армении, а целая горная цепь, так как мы имеем дело с первоначальным консонантным текстом, в котором указаны четыре буквы алеф р р т. Отсюда же название древнеармянского государства Урарту на востоке современной Турции.

Действительно, на гору Арарат были организованы экспедиция, три из них возглавлял испанский исследователь Фернан Наварра. Наиболее результативной была экспедиция  1955 года. Предполагалось, что он нашел ковчег вмерзшим в лед горного озера на высоте пяти километров. Возможно это так, а возможно и нет, так как он нашел куски древнего дерева внутри ледникового озера, но однозначно доказать, что это ковчег, невозможно. Через небольшое отверстие во льду можно было увидеть кусок стены, но от ковчега он или от древнего деревянного здания – неизвестно. Чтобы это доказать, нужны более тщательные и серьезные исследования. Несколько кусков он принес, ботаники определили это дерево как представителя рода Quercus, т.е. дуб. Возраст по радиоуглеродному методу был определен около 5 тысяч лет

По поводу экспедиции, о которой было написано прессе, могу сказать следующее: это полнейшее шарлатанство. Эта экспедиция отправилась на поиски ковчега, игнорируя все предыдущие данные. Фотографировали они так называемую “араратскую аномалию”, похожую на семечко и представляющую собой горную породу. Отчет об экспедиции, который был опубликован в “Аргументах и фактах”, некорректен с научной точки зрения и является обычной газетной уткой.

Что касается возможного объяснения механизма  потопа с точки зрения геолога, могу сказать следующее.

Я уверен, что повествование о потопе вполне реалистично, но он был не всемирным (в том смысле, что покрыл всю Землю), а вселенским. Покрытие водами потопа всей земной поверхности хотя бы на пару километров (а ведь должны были скрыться вершины самых высоких гор) маловероятно с физической точки зрения и не необходимо с точки зрения Писания. В греческом языке потоп называется словом катаклизм (от греч. kataklysmos), которое можно перевести как очищение. То есть нужно было очистить мир от человеческого греха, и не было нужды топить Австралию, где и людей-то не было. Соответственно, потоп затронул только те территории, где жили люди.

Практически у всех народов: у полинезийцев, у египтян, у греков, жителей Месопотамии, у американских индейцев и проч. — в эпосе есть упоминание о потопе. Но это означает не то, чтобы потоп был в Америке (как силятся показать американские креационисты), а то, что все люди происходят из потомства Ноя. Воды потопа, действительно, покрыли Месопотамию, Египет, передний Восток до Кавказа. Он сопровождался катастрофическими ливнями и грозами.

Еще когда в Писании говорится, что “открылись источники великой бездны и окна небесные отворились”, здесь речь идет не только о воде с  неба, но и об океане (в данном случае и по-еврейски и по-гречески бездной назван океан). Скорее всего, земля была затоплена водой из Атлантического и Индийского океанов. Таким образом, было проведено очищение Земли от греха человека. Я думаю, что сначала было движение земной коры вниз, потом вверх, причем следы этого движения мы можем наблюдать. В регионах, которые были затоплены, наблюдается большое количество отложений, а также там существуют цепи озер-морей: Черное, Каспийское, Аральское. На погружение земной коры, а затем ее поднятие в этом регионе указывает также наличие именно в этом районе большого количества нефти. В зонах  Каспия, Ирака, Ирана и Персидского залива находятся наиболее крупные залежи нефти, так как именно эти районы испытали самое быстрое погружение и поднятие. Нефть, как известно, образуется на территориях испытавших быстрые тектонические движения: погружение, а затем подъем. Конечно, научно эту гипотезу я доказать не могу, так как для этого необходимы серьезные геологические исследования. Это гипотеза. Еще одно подтверждение того, что потоп был именно в тех регионах, о которых я говорил, это то, что в этих районах находились первые цивилизации, например Шумерская .

Но могу сказать точно, что потоп – это вполне реальное событие, и единственным реалистичным описанием существования потопа и ковчега является только Священное Писание.

Сторінки:
1
2
попередня
наступна