хочу сюда!
 

neller

38 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 35-65 лет

Заметки с меткой «взрослые»

Идея про игры и химию

Как вам идея - создать химический калькулятор в виде полезной игры и дать его детям и взрослым, пусть играются?!

Неотенія. Параліч свідомості.





Нещодавно прочитала статтю хорошого вченого – «Неотенія» (http://www.faleev.com/about_health/health/2011-12-23_11.html). Чолов’яга нічогенький такий – спортсмен-важковаговик, чемпіон, батько чотирьох дітей, підприємець, красень, ще й науковець. Навмисне не писатиму прізвища, бо він з РФ. В нас є власний успішний красень-спортсмен-науковець, шкода, що його статей я не знаю, але впевнена, що вони є, просто не афішуються.

На сайті наукового форуму (автором і засновником якого він же й є), цей науковець у спортивному костюмчку «адідас». Дуже такі суперечливі відчуття. Я спочатку читала його статті, що мені попадалися через гугл-пошук, і тільки після зацікавилася автором, і була шокована. Якби було навпаки – спочатку побачила автора – то навряд чи читала би статті. Якось широкоплечий кремезний амбал у костюмчику з синьої синтетики оздобленому трьома смужечками на кожному рукаві не надто привертає уваги і довіри. Може то не його статті? Може в нього у підвалі сидить раб-науковець прикутий ланцюгами до стіни і за кусень хліба видає сильні статті??!! Ой, аж страшно. Доста розгулу уяви – ближче до справи.

Неотенія.

 


Неотенія (від грецького nos — незрілий, молодий, та tino — розтягую, подовжую) — затримка онтогенезу у деяких видів організмів із надбанням здатності до статевого розмноження на стадії, що передує дорослому стану. У тварин при повній неотенії лише статева система личинок досягає рівня розвитку, який характерний для дорослих організмів, а інші системи органів зберігаються в личинковому стані. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Неотенія)


 

За дослідженнями вищезгаданого вченого, людина homo sapiens виникла внаслідок неотенії приматів. Один з виду з якоїсь причини відгалузився від всіх інших приматів; з якоїсь причини цей вид не доживав до дорослого віку. З огляду на те, що всі інші види приматів вільно доживали до зрілості, можна припустити, що цей окремий вид з якихось причин потерпав від винищення. Можливо, це було витіснення їх іншими видами. Дивно, бо не зрозуміло, чому всі інші види згуртувалися проти цього окремого. Отже, всі дорослі особини одного відокремленого виду приматів, з якоїсь причини гинули. Саме так діє неотенія – дане природою непоборне прагнення до життя – починають знаходити можливість виживати змалку, і змалку розмножуватись.

 

Також, десь вичитала про неотенічне плем’я бушменів. Виявляється, вони мають генетичну приналежність до азійської раси, і є найдревнішим з відомих племен, представниками найдавніших видів людських генів (що характерно всім азійцям). Яким чином в Африці могли опинитися азійці? Тільки, якщо їх дуже агресивно витісняли з Азії. Їхня неотенічність свідчить про те, що «включився» механізм до виживання даний природою, тож на якомусь етапі їхнього існування дорослі особини не мали можливості розмножуватись, і це почали робити діти. Яка ще може бути причина неможливості розмножуватись серед дорослих, як не смерть? Можливо, вони гинули у війні, що скоріш за все. Можливо, бушмени – це дивом не зтерті часом з лиця землі сліди якоїсь стародавньої величезної людської потасовки. А можливо – всього лиш нащадки диваків, що непомітно відщепилися від незадовільного грішного суспільства і подалися, світ за очі, шукати спокою і раю. Доречі, друге припущення має сенс з огляду на низький iq бушменів (iq бушменів найнижчий серед представників homo sapiens), і їхню відсутність розвитку за весь цей час.

 

Трохи не зрозуміло, чому неотенія на різних етапах еволюції дала різний результат. Неотенічні примати розвинулися аж до людей над всіми іншими приматами, а неотенічні азійці стали найдурнішими людьми цього світу. Не зрозуміло!

 

Дивлюся я соціальний проект «МастерШеф». У таких проектах дуже зручно і дуже цікаво спостерігати за поведінкою людей. «МастерШеф діти» ще більше доповнив цікаві спостереження.

Дорослі люди ніби чимсь паралізовані. Чимсь таким, чого немає в дітях, і воно їм не заважає розвиватись. Саме цю цікаву особливість дуже яскраво видно, порівнявши поведінку дорослих і дітей проекту. А автори ще й ніби спеціально інколи показують поруч дві серії різних сезонів: спочатку про дорослих, потім – про дітей. Тож теж бачать різницю й дивуються).

Діти з якоїсь причини більш згуртовані, працюють не як окремі одиниці, а як суцільний механізм, коли виконують задачі. Працюють швидше, більш зосереджені.

Дорослі. Я би порівняла їх з напів-засохшим деревом. Воно вже висохло, і більшу частину часу зайнято тим, що нічим не зайнято – просто сохне, і решту часу (дрібку часу) може жити, коли мізер води доходить до листячка. От таке склалося враження від порівняння.

Я б не хотіла приплетати сюди Фрейда, і робити припущення, що вся суть у статевому житті, і на зацикленості на ньому. Припускати, що дорослі, такі тільки через те, що дуже зайняті тим, щоби вирисуватися найпривабливішою самицею, чи найпривабливішим самцем. Що всі дії дорослих зосереджені на здобичі пари для сексу, і саме через це дорослі втрачають у зосередженності і працездатності. Не хотіла би я дійти до таких висновків. Бо навряд чи всі поголовно дорослі незадоволені в інтимному плані і тільки цим й переймаються.

 

Через свою допитливість я робила невеличкі опитування. Багато хто жаліється на незрозумілий їм самим «параліч свідомості» як я це назвала умовно. Щось є таке, що находить на людину й паралізує всі її дані природою здібності і таланти. Людина перетворюється на інтелектуальний овоч.

 

На днях розбирала свою папку уподобаних зображень на сайті vk.com. Назбиралося їх  там майже дві тисячі. Це різні картинки, схеми, фотографії, влучні написи, які мені за всі роки користування сайтом сподобалися і я натискала «зберегти собі» для подальшого перегляду у своєму альбомі. Там я збирала оригінальні моделі суконь й одягу, рецепти з фото для майбутнього приготування страв, тощо. Назбиралося майже дві тисячі яскравих і привабливих планів. Їх можна було б усі вже реалізувати. Оце перебирала і пройнялася повторно захватом і запалом реалізовувати. І думаю – що мене може спинити? Що може паралізувати мою свідомість? Що може зробити так, що знов зникне радість і завзятість?

 

Конфлікти.  Підозрюю, що саме це може бути причиною паралічі свідомості більшості людей. І багато людей ніби за гроші працюють в якійсь армії з розповсюдження конфліктів по світі. Навіщо це їм? Якби це було правдою, що працюють за гроші – в них би принаймні водилися ці гроші! Тож, це не так.

Впевнена, що конфлікти саме розповсюджуються спеціально, бо у переважній більшості вони безглузді, і накручуються з боку агресора на пустому місці. Ці люди ніби запрограмовані своїм існуванням паралізувати інших людей, які трапляються їм поруч.

Не розумію, поки що, навіщо певні люди це роблять, але ідентичні ситуації спостерігаю у житті багатьох, і в своєму також.

Який результат створення такими людьми конфліктів?

Наприклад, дві знайомі мені дівчини, що потерпають від подібного – закинули займатися професійною діяльністю у якій колись мали талант, і змінили діяльність на більш «безмозклу» роботу. Одна – продавчиня-робітниця залу, друга – якийсь сумнівний працівник офісу. О, так, і третю пригадала – та взагалі не працює і живе на невідомо які кошти (живе з батьками). Всі три дівчини мають дипломи про вищу освіту.

Ну, не знаю, у собі я не відчуваю паралічі свідомості поки що. Можливо, вона теж присутня, бо колись, коли Янукович почав репресії української культури, то після нападу на офіс, де я працювала художником – я більше не можу малювати фарбами. Можу малювати чим завгодно іншим, але не фарбами. Бо коли переді мною тринога-планшет зі тлом і фарби – я у ступорі і завжди думаю про той напад, про тих людей, і про все, що пов’язане з репресіями. Стає не до малювання.

Але безліч прикладів людей, що «варяться у вареві» страшних ситуацій і не припиняють при цьому свою діяльність за покликанням.

 

Тож, як висновок. Навряд чи «параліч свідомості» відбувається через якісь зовнішні події. Скоріш за все секрет енергійних дітей з проекту «МастерШеф» у тому, що їх люблять батьки, і передають позитивну енергію наповнюючи їх бажанням діяти. І їм байдуже що відбувається навколо – вони роблять своє, - те, що внутрішньо хочеться робити найбільше.

 


 

 

 

Сила воли, которой нет.



  В детском и молодом возрасте переболеть легче чем в пожилом. Не ко всем вирусам и бактериям это относится, и не касается летальных. Есть такие болезни, которые получили своё название, достаточно долго простояв для этого в очереди, но они по сути своей болезнью не являются, а ещё одной вредной привычкой.  Покусывание пальцев рук, ногтей на них, заусенцев, письменных ручек считается плохой привычкой. Вырывание волос с головы и прочих частей тела называется трихотилломанией. Кстати, больные могут рвать волосы не только у себя на голове. Поедание этих же волос имеет уже другое определение. Вырывание седых волос имеет своё имя. Высока вероятность того, что причиной трихилломании является повреждённый ген. При самоедстве и погрызении предметов пеналла, виновниками вероятней всего будут расшатанные нервы. Всё это и много чего ещё вершится в голове, чтоб  побороть эти привычки и болячки нужна воля, и больше ничего. Никаких антидепрессантов, алкоголя и видеоигр. Нужна сила воли.

Children dreams.


  В большой и дружной семье, маленькие дети часто не дают покоя ни днём, ни ночью. Беззаботное детство оставляет достаточно сил, чтоб беспокоить своих родителей по мелочам в любое время, в любой час. Обязанность родителей - уложить малышню первой, так все смогут поспать. Не все малыши умеют слушать, а этому можно научить рассказывая на ночь сказку, поправляя свою дикцию заодно. Выбор такой литературы немало важен и огромен. Но всегда можно отдать предпочтение проверенной литературе, чем современной халтуре. Некоторые детские книги имеют скрытый смысл, читая их дети поддаются гипнозу и быстрее засыпают, как влияют они на взрослых неизвестно, в любом случае нужно знать, что читать на ночь, к каждой книге должно быть описание и два слова от продавца. Если совсем не нравится автор или книга, температура при которой воспламеняется бумага - 451° по Фаренгейту.

Ложь и жизненный опыт ч. 10

Повесть "Вторая матрица"
-------------------------------------------------



Вечер. Вся семья рассаживается перед телевизором. Идут новости, потом будет фильм.
До меня доносятся обрывки фраз. Каждый вечер одно и то же. Где-то на Земле землетрясение, где-то война… показывают недовольных людей – они бастуют. Их разгоняет полиция… Забастовка – это когда совсем плохо и закончилось терпение, так мне объяснили… Неужели за целый день не произошло ничего хорошего? Уже совсем к концу передачи показали львенка, который родился в каком-то зоопарке. Как здОрово! Я подумала: а сколько всяких зверей родилось сегодня в зоопарках? Наверняка, очень много! Вот бы посчитать их всех и снять про это передачу! Сколько их окажется – может, даже целых сто…. Или даже тысяча!
Потом я начинаю вспоминать, как прошел день у меня. Вообще-то очень интересный был день и не похожий на вчерашний. Всегда узнаешь что-то новое, о чем и не подозревал!
Но вот какая штука.
Взрослые все время подсказывают, как надо поступить в том, или ином случае. Они говорят, что у них есть ценный жизненный опыт. Я много раз слышала эту фразу. А мы, дети, еще мало, что знаем. И нас надо учить.
Я как-то спросила у бабушки: а зачем детям учиться?
Она ответила: для того, чтобы вырасти образованным человеком, иметь любимую работу, и было за что купить продукты и одежду.
Мне не понравился ответ, правда. Я, конечно, понимаю, что бабушка много прожила на свете и у нее – опыт, который очень ценный. Она хорошо ведет домашнее хозяйство и вкусно кормит всех нас.
Но когда я узнаю что-то новое, то на душе становится так радостно! Мне кажется, учиться надо для радости, удовольствия. Тогда будешь счастливым.
И еще я вот что сегодня подумала.
Мы, дети, по мнению взрослых, еще мало знаем, так? И нас надо всему учить.
А взрослые, с их ценным опытом, знают много.
Тогда почему их мир такой неправильный? Забастовки, войны?
Мы, дети, не делаем столько плохих вещей. Вот я, например, иногда разобью чашку. Разве это беда? Новые продаются в магазине.
А один раз я соврала. Все сразу догадались и начали меня стыдить. Потом я услышала фразу: все, ребенок вырос. Если понял, что можно соврать.  Фраза эта меня смутила… хотя я хочу скорее вырасти!
А вечером, когда шли новости, и какой-то строгий дядька в черном костюме говорил что-то совсем непонятное, я услышала, как дедушка сказал: ну и врет.
Я так удивилась! Как это – врет? Он же взрослый и много знает. Ему разве не говорили в детстве его мама и папа, что врать – это стыдно и плохо? Как сегодня – мне? И он теперь говорит неправду  по телевизору и все слушают? И как потом…  вот этого я никак не понимаю…. Люди верят, или понимают, как мои домашние, что дядя врет? Если верят, то потом повторяют то же самое везде, что услышали? Или не верят и не говорят? Или – не верят, но повторяют? Ой, я что-то запуталась…
Получается, что зла от умных взрослых больше, чем от нас, детей, которые бьют чашки и иногда лукавят… а может… может, чем больше по размеру становится человек, тем больше в нем внутри помещается лжи? Несмотря на то, что он имеет жизненный опыт? Значит, опыт и знания – не самое главное… наверное, нужно что-то другое, чтобы не было войн и забастовок…
--------------------------------
- Анна, а ты сейчас врешь?
- Да… смутила ты меня. Вру.
- А сыну говоришь: не ври?
- Ну конечно…. Ты вот сейчас рассказывала мне про детское восприятие новостей, и я подумала: а ведь и мой сын говорил что-то очень похожее мне… вы, взрослые, такие умные и все знаете, а сами…
- А еще есть деление на обычную ложь и святую. В юности еще прочла впервые эту фразу и никак не могла понять – в чем ее суть… и сейчас, кстати, тоже.
- Мы про твоего психолога давно не говорили. Он тебе дает ответы?
- Знаешь, он немного необычный… я ведь много книг читала по этой теме и… что-то настораживало. Вроде все правильно, психоанализ и так далее… но! Внутреннее неприятие многих вещей. Например, четкое убеждение, что психологи всех мастей сходятся в одном – удовлетворяй свои потребности и будешь счастлив. Тяни одеяло на себя. Питай ЭГО.
- Но ведь удовлетворить все потребности невозможно.
- Так вот именно. На смену одним желаниям приходят новые. И так до бесконечности. Получается, вечная погоня за счастьем, которое длится какой-то миг, пока предмет вожделений нов.
- А что твой спец говорит по этому поводу?
- Вот в том-то и дело, что он не считает себя спецом. Он ищет ответы все время. Он так и сказал. Я ищу… и людям даю не готовый рецепт. Тем более – свой, личный.
- Может, в том и есть  суть? Искать все время? Задавать вопросы, как ребенок?
- Может… Задавать , до бесконечности… пока жив…
----------
иллюстрация - инет


© Copyright: Ирина Лазур, 2015
Свидетельство о публикации №215060400639

8 правил здорового сна для детей и взрослых

Многие молодые родители сталкиваются с проблемой недосыпания из-за того, что их дети ночью плохо спят. 

Эта проблема настолько распространенная, что уже практически считается нормой — появился ребенок, родители должны забыть о полноценном сне на год-два, кому как повезет. Но педиатры придерживаются другого мнения - при правильном подходе, можно разработать график, в котором хватит времени дня качественного сна и детям, и родителям. 

8 правил, которые позволят полноценно высыпаться детям и родителям:
  1. 1. Расставляем приоритеты. Трудно поспорить с фактом, что детям нужны здоровые родители, в том числе и психически здоровые. Они нуждаются в адекватных, отдохнувших папе и маме больше, чем в еде и воде! Поэтому здоровье родителей — в приоритете. Отталкиваясь от этого, разрабатываем распорядок дня.
  2. 2. Режим сна необходимо устанавливать с самого первого дня появления малыша на свет. И этот режим должен подчиняться устоявшимся ранее семейным традициям. Если вы привыкли ложиться спать в 22.00 и спать до 6.00 или ложиться в 23.00 и спать до 7.00 — это ваш выбор, но график сна ребенка необходимо выстраивать так, чтобы в это время он тоже спал. Готовиться ко сну следует заранее и не менять привычки.
  3. Читать дальше: https://euromd.ru/77-gidy-po-zdorovyu/95-problemy-sna/post-5844-8-pravil-zdorovogo-sna-dlya-detey-i-vzroslykh/

Когда мы были младше

Когда мы были младше... Мы прятали руки под рубашку и говорили людям, что потеряли руки. Перезагружали видеоигры , даже тогда, когда знали, что проиграем. Спали со всеми игрушками, чтобы никто из них не обиделся. В ручке, с несколькими цветами, пытались нажать на все кнопки сразу. Самым сложным решением было определить, в какую игру сыграть. Мы ждали за дверью, чтобы напугать кого-то, а потом уходили, потому что они были там слишком долго. Притворялись спящими, чтобы нас относили в кровать. Думали, что луна следует за машиной. Смотрели, как две капли дождя скатываются по окну и делами вид, что это гонка. Садились за компьютер, чтобы просто порисовать в Paint. Единственные фальшивые друзья, которые у нас были, были невидимые. Проглотив семена, мы были напуганы до смерти из-за того, что дерево будет расти в нашем животе. Разбитая коленка лечится проще, чем разбитое сердце. Помните, мы были детьми и не могли дождаться, когда повзрослеем?

Детей бить нельзя

Детей бить нельзя. Их и без тебя будут всю жизнь колотить кому не лень, а если тебе хочется его ударить, дай лучше по морде самому себе, это будет полезней                     (Аркадий  и Борис Стругацкие)

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая