хочу сюда!
 

Елена

51 год, лев, познакомится с парнем в возрасте 46-58 лет

Заметки с меткой «дорослі»

Пити, чи не пити?

Коров'яче молоко - це, головним чином, їжа для телят. Вміщені в молоці поживні речовини ідеально підходять новонародженому теляті. Але те, що підходить теляті, не обов'язково приносить користь людині.
Згадайте: тварини п'ють молоко тільки в самому ніжному віці. У дикій природі жодне доросла тварина молока не п'є. Тільки люди свідомо беруть молоко від представників іншого біологічного виду, окислюють його і вживають в їжу. Це суперечить усім законам природи.
У японських школах дітей мало не силою змушують пити коров'яче молоко, так як вважається, що містяться в ньому поживні речовини йдуть на користь організму, що росте. Але якщо ви думаєте, що коров'яче молоко ідентично жіночому грудному молоці, то глибоко помиляєтеся. Так, і в тому, і в іншому є білки, жири, лактоза, залізо, кальцій, фосфор, натрій, калій і вітаміни. Але на цьому схожість закінчується.
Основний білок в молоці - казеїн. Травна система людини не пристосована до його перетравлювання. Є в молоці і антиокислювач лактоферрин, який зміцнює імунну систему. Однак в грудному молоці частка лактоферину становить 0,15%, а в коров'ячому - тільки 0,01%. Таким чином, навіть коли мова йде про новонароджених, якщо вони належать до різних біологічних видів, їжа їм теж потрібна різна.

А як же дорослі?
Візьмемо той же лактоферрин, що міститься в коров'ячому молоці. Навіть якщо ви п'єте сире молоко, він все одно розпадеться в шлунку під дією шлункового соку. З грудним молоком точнісінько так само: немовля засвоює лактоферрин лише тому, що його шлунок ще недорозвинений - в ньому мало шлункової кислоти. Отже, навіть жіноче грудне молоко призначено винятково для немовлят.
На мою думку, не тільки магазинне, але і свіже необроблене молоко не підходить дорослим. А якщо цей продукт, який і в натуральному вигляді не дуже корисний людині, гомогенізований і пастеризований при високій температурі, він і зовсім перетворюється на шкідливу їжу. І ми ще наполегливо привчаємо своїх дітей кожен день пити його на сніданок!

В організмі дорослої людини занадто мало лактази - ензиму, який розщеплює лактозу. Лактаза в надлишку виробляється в дитинстві, але з віком її кількість різко скорочується. Ось чому у деяких від молока бурчить в животі і виникають симптоми діареї - такі наслідки нестачі спеціальних ензимів.
Лактоза це цукор, присутній в молоці ссавців. У жіночому грудному молоці лактози цілих 7%, в коров'ячому - лише 4,5%. У ранньому дитинстві практично всі діти можуть пити багате лактозою грудне молоко, а в дорослому віці, як уже було сказано, ензим лактази не виробляється. По-моєму, це досить красномовно говорить про те, що дорослим пити молоко не слід.

Тим з вас, хто любить смак молока і не хоче від нього відмовлятися, я б радив пити його рідше, причому, пити НЕ гомогенізоване і пастеризоване при низькій температурі молоко. І ніколи не примушуйте вживати молоко того (будь то дорослий або дитина), хто його не любить. З моєї точки зору, вживання коров'ячого молока не приносить людському тілу ніякої користі.


Хироми Шинья О ВРЕДЕ «ЗДОРОВОГО


ПИТАНИЯ»


или как прожить до 100 лет, не болея? «СОФИЯ» 2007 год.


Хіромі робить свої висновки на основі аналізів 300000 хворих прооперованих ним особисто. Йому можна довіряти. То чи слід пити молоко?

                                                                                                                                                                            

20%, 2 голоса

10%, 1 голос

20%, 2 голоса

40%, 4 голоса

10%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Неотенія. Параліч свідомості.





Нещодавно прочитала статтю хорошого вченого – «Неотенія» (http://www.faleev.com/about_health/health/2011-12-23_11.html). Чолов’яга нічогенький такий – спортсмен-важковаговик, чемпіон, батько чотирьох дітей, підприємець, красень, ще й науковець. Навмисне не писатиму прізвища, бо він з РФ. В нас є власний успішний красень-спортсмен-науковець, шкода, що його статей я не знаю, але впевнена, що вони є, просто не афішуються.

На сайті наукового форуму (автором і засновником якого він же й є), цей науковець у спортивному костюмчку «адідас». Дуже такі суперечливі відчуття. Я спочатку читала його статті, що мені попадалися через гугл-пошук, і тільки після зацікавилася автором, і була шокована. Якби було навпаки – спочатку побачила автора – то навряд чи читала би статті. Якось широкоплечий кремезний амбал у костюмчику з синьої синтетики оздобленому трьома смужечками на кожному рукаві не надто привертає уваги і довіри. Може то не його статті? Може в нього у підвалі сидить раб-науковець прикутий ланцюгами до стіни і за кусень хліба видає сильні статті??!! Ой, аж страшно. Доста розгулу уяви – ближче до справи.

Неотенія.

 


Неотенія (від грецького nos — незрілий, молодий, та tino — розтягую, подовжую) — затримка онтогенезу у деяких видів організмів із надбанням здатності до статевого розмноження на стадії, що передує дорослому стану. У тварин при повній неотенії лише статева система личинок досягає рівня розвитку, який характерний для дорослих організмів, а інші системи органів зберігаються в личинковому стані. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Неотенія)


 

За дослідженнями вищезгаданого вченого, людина homo sapiens виникла внаслідок неотенії приматів. Один з виду з якоїсь причини відгалузився від всіх інших приматів; з якоїсь причини цей вид не доживав до дорослого віку. З огляду на те, що всі інші види приматів вільно доживали до зрілості, можна припустити, що цей окремий вид з якихось причин потерпав від винищення. Можливо, це було витіснення їх іншими видами. Дивно, бо не зрозуміло, чому всі інші види згуртувалися проти цього окремого. Отже, всі дорослі особини одного відокремленого виду приматів, з якоїсь причини гинули. Саме так діє неотенія – дане природою непоборне прагнення до життя – починають знаходити можливість виживати змалку, і змалку розмножуватись.

 

Також, десь вичитала про неотенічне плем’я бушменів. Виявляється, вони мають генетичну приналежність до азійської раси, і є найдревнішим з відомих племен, представниками найдавніших видів людських генів (що характерно всім азійцям). Яким чином в Африці могли опинитися азійці? Тільки, якщо їх дуже агресивно витісняли з Азії. Їхня неотенічність свідчить про те, що «включився» механізм до виживання даний природою, тож на якомусь етапі їхнього існування дорослі особини не мали можливості розмножуватись, і це почали робити діти. Яка ще може бути причина неможливості розмножуватись серед дорослих, як не смерть? Можливо, вони гинули у війні, що скоріш за все. Можливо, бушмени – це дивом не зтерті часом з лиця землі сліди якоїсь стародавньої величезної людської потасовки. А можливо – всього лиш нащадки диваків, що непомітно відщепилися від незадовільного грішного суспільства і подалися, світ за очі, шукати спокою і раю. Доречі, друге припущення має сенс з огляду на низький iq бушменів (iq бушменів найнижчий серед представників homo sapiens), і їхню відсутність розвитку за весь цей час.

 

Трохи не зрозуміло, чому неотенія на різних етапах еволюції дала різний результат. Неотенічні примати розвинулися аж до людей над всіми іншими приматами, а неотенічні азійці стали найдурнішими людьми цього світу. Не зрозуміло!

 

Дивлюся я соціальний проект «МастерШеф». У таких проектах дуже зручно і дуже цікаво спостерігати за поведінкою людей. «МастерШеф діти» ще більше доповнив цікаві спостереження.

Дорослі люди ніби чимсь паралізовані. Чимсь таким, чого немає в дітях, і воно їм не заважає розвиватись. Саме цю цікаву особливість дуже яскраво видно, порівнявши поведінку дорослих і дітей проекту. А автори ще й ніби спеціально інколи показують поруч дві серії різних сезонів: спочатку про дорослих, потім – про дітей. Тож теж бачать різницю й дивуються).

Діти з якоїсь причини більш згуртовані, працюють не як окремі одиниці, а як суцільний механізм, коли виконують задачі. Працюють швидше, більш зосереджені.

Дорослі. Я би порівняла їх з напів-засохшим деревом. Воно вже висохло, і більшу частину часу зайнято тим, що нічим не зайнято – просто сохне, і решту часу (дрібку часу) може жити, коли мізер води доходить до листячка. От таке склалося враження від порівняння.

Я б не хотіла приплетати сюди Фрейда, і робити припущення, що вся суть у статевому житті, і на зацикленості на ньому. Припускати, що дорослі, такі тільки через те, що дуже зайняті тим, щоби вирисуватися найпривабливішою самицею, чи найпривабливішим самцем. Що всі дії дорослих зосереджені на здобичі пари для сексу, і саме через це дорослі втрачають у зосередженності і працездатності. Не хотіла би я дійти до таких висновків. Бо навряд чи всі поголовно дорослі незадоволені в інтимному плані і тільки цим й переймаються.

 

Через свою допитливість я робила невеличкі опитування. Багато хто жаліється на незрозумілий їм самим «параліч свідомості» як я це назвала умовно. Щось є таке, що находить на людину й паралізує всі її дані природою здібності і таланти. Людина перетворюється на інтелектуальний овоч.

 

На днях розбирала свою папку уподобаних зображень на сайті vk.com. Назбиралося їх  там майже дві тисячі. Це різні картинки, схеми, фотографії, влучні написи, які мені за всі роки користування сайтом сподобалися і я натискала «зберегти собі» для подальшого перегляду у своєму альбомі. Там я збирала оригінальні моделі суконь й одягу, рецепти з фото для майбутнього приготування страв, тощо. Назбиралося майже дві тисячі яскравих і привабливих планів. Їх можна було б усі вже реалізувати. Оце перебирала і пройнялася повторно захватом і запалом реалізовувати. І думаю – що мене може спинити? Що може паралізувати мою свідомість? Що може зробити так, що знов зникне радість і завзятість?

 

Конфлікти.  Підозрюю, що саме це може бути причиною паралічі свідомості більшості людей. І багато людей ніби за гроші працюють в якійсь армії з розповсюдження конфліктів по світі. Навіщо це їм? Якби це було правдою, що працюють за гроші – в них би принаймні водилися ці гроші! Тож, це не так.

Впевнена, що конфлікти саме розповсюджуються спеціально, бо у переважній більшості вони безглузді, і накручуються з боку агресора на пустому місці. Ці люди ніби запрограмовані своїм існуванням паралізувати інших людей, які трапляються їм поруч.

Не розумію, поки що, навіщо певні люди це роблять, але ідентичні ситуації спостерігаю у житті багатьох, і в своєму також.

Який результат створення такими людьми конфліктів?

Наприклад, дві знайомі мені дівчини, що потерпають від подібного – закинули займатися професійною діяльністю у якій колись мали талант, і змінили діяльність на більш «безмозклу» роботу. Одна – продавчиня-робітниця залу, друга – якийсь сумнівний працівник офісу. О, так, і третю пригадала – та взагалі не працює і живе на невідомо які кошти (живе з батьками). Всі три дівчини мають дипломи про вищу освіту.

Ну, не знаю, у собі я не відчуваю паралічі свідомості поки що. Можливо, вона теж присутня, бо колись, коли Янукович почав репресії української культури, то після нападу на офіс, де я працювала художником – я більше не можу малювати фарбами. Можу малювати чим завгодно іншим, але не фарбами. Бо коли переді мною тринога-планшет зі тлом і фарби – я у ступорі і завжди думаю про той напад, про тих людей, і про все, що пов’язане з репресіями. Стає не до малювання.

Але безліч прикладів людей, що «варяться у вареві» страшних ситуацій і не припиняють при цьому свою діяльність за покликанням.

 

Тож, як висновок. Навряд чи «параліч свідомості» відбувається через якісь зовнішні події. Скоріш за все секрет енергійних дітей з проекту «МастерШеф» у тому, що їх люблять батьки, і передають позитивну енергію наповнюючи їх бажанням діяти. І їм байдуже що відбувається навколо – вони роблять своє, - те, що внутрішньо хочеться робити найбільше.

 


 

 

 

Історія про дірочку в зубі. Вірш для дітей (та дорослих)

Історія про дірочку в зубі

 

Вірш для дітей та дорослих

 

- Зуби чистити не буду! І не хочу!

Щітку ту тримати пальчики болять!

Сон змага, заплющуються очі,

Геть підкошуються ніжки – не стоять! –

 

Приндиться щовечора дівча маленьке,

Водить щіткою абияк по зубах.

- Матиму й без чищення біленькі

Зуби! з плямами від пасти на губах

 

Перед люстром стане, рота  роззявляє,

Правим, лівим боком… Справжнє мавпеня!

- Зубки почорніють, - умовляє

Мати, З'являться дірки А  дай-но, я

 

Гризунів-помічників твоїх почищу!  -

Дівчинка пручається, пищить, кричить!..

Леле! Гучність нароста, все вище

Тон!.. Скло в шибці ніби дзеленчить!?

 

У дівчати якось розболівся зубчик.

- Мамонько!  Як сіпає!.. - з очей ручай

Сліз, Не буду з м'ясом їсти супчик! -

Рюмсає, -  І навіть пити чай!

 

- Підемо до лікаря, дитинко люба, -

Мама доню пестить  по щоці.

- Білі та міцні, здорові зуби

Знову матимеш. І гризтимеш хлібці,

 

М'ясо, сир та яблука...

                   - В твоєму зубі

Дірочка була, - промовивши отак, -

Підморгнула лікарка і губи

Посміхнулись ледве, - зізнавайся, як

 

Часто й ЧИМ ти зуби вичищала,

Що діру протерла ти в одному з них?

Впевнена, від болю аж  вищали

Всі мікроби й зникли. Добре – зуб не зник!

 

Запашіли щоки у дівчати -

Ніяково  їй. Спустила долі очі,

Шепотить Навчуся вичищати

Я ретельно зуби, й не скажу"Не хочу"…

 

 30.06.2011

 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11110250094

 

Дівча і лялька

Навіяне побаченим вранці

 

Дівчатко невеличке

В рожевому. Мов квітка!

Завбільшки з себе ляльку тримає на руках.

 

В обох – рум’яні личка,

І золоті лелітки

Танцюють і сміються  в здивованих очах.

 

Так, ніби мати доню,

Дівчатко пригортає                 

Рожевокосу ляльку, до неї лебедить,

 

За щось малу картає…

Та ж знає, що долоні

Дівчати -найніжніші, і здатні захистить.

 

02.02.1011

 

© Stepans’ka Marina (SMG)

 

Жила собі дівчинка...

Сонечко

Історія, навіяна побаченим на автобусній зупинці

Жила собі на світі дівчинка. Звичайна дівчинка п’яти рочків, яка полюбляла бавитися, співати, стрибати, малювати, слухати цікаві історії, про які розповідалося в книжечках, що їх мама читала доні увечері надобраніч. Ім’я в дівчинки було незвичайне – Сонечко. Сонечко була жвавою, запальною – як вогник. І дуже впертою та норовливою. Через це вона інколи засмучувала маму та бабусю, не слухаючись їх. Звісно, потім Сонечко просила вибачення, цілувала маму, зазирала в очі і казала: - Мамо – ти моя радість! Я тебе люблю! Сонечкова мама кожного буднього дня вела доню до дитячого садочка - на дитячу роботу, і  бігла на свою дорослу роботу. Бувало, Сонечко залишалась вдома – тоді, коли її носик відмовлявся працювати як слід. Дівчинка чхала, кахикала, і витирала носика щоп’ять хвилин хусточкою. Бабуся допомагала малій приборкувати неслухняних носика та горло, давала солодкий запашний мед, готувала гірке полоскання, крапала бридкі пекучі ліки. Одного дня Сонечко вдвох з бабунею вийшли на прогулянку, і заразом вирішили дещо купити в крамниці. Дорога була недалекою, та в старої бабусі боліли ноги, тому вони з онукою поїхали автобусом. Автобус під’їхав до потрібної зупинки, двері розчинилися. Бабуся, важко піднялась з сидіння, спираючись на поручень і зітхнула. Сонечко зазирнула в бабусині очі, зійшла по сходинках на брівку біля зупинки, і простягнула старенькій свою маленьку тендітну долоньку: - Бабуню, тримайся, я тобі допоможу!!! От так! Молодець, ще один крок!..

Автобус, забравши пасажирів, рушив з місця. Бабуся втерла очі хусточкою, схлипнула і поцілувала Сонечко в рожеву щічку: - Дякую, люба онученько! Мені вже й ніжки не болять!

лютий – листопад 2010 р.

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299704

 

© Stepans’ka Marina (SMG)