Президент Віктор Ющенко підписав указ про присвоєння Степану Бандері звання героя України.

Про це він повідомив на урочистостях з нагоди Дня соборності.

Ющенко зазначив, що "цього чекали мільйони українців і багато років".

Библейская правда про Тимошенко, газ и украинскую власть
ubop.net.ua » Статьи
Автор: Николай Угадайкин | 15.08.2011 15:51

И был свет.

И была тьма.

Свет был в Украине, пока не приватизировали областные энергокомпании.

А тьма была, когда в Украине начались веерные отключения.

И были тогда и президент, и премьер-министр.

И были те, кого потом назовут олигархами.

Но не было в Украине порядка.

Позвал президент Кучма к себе земляков своих, дал он им должности и власть

Лазаренко он дал должность вице-премьер-министра.



И поручил Лазаренко Тимошенко разобраться, почему был свет, а стала тьма?

И стала Тимошенко разбираться с проблемами топливно-энергетического комплекса.

А был этот топливно-энергетический комплекс совсем плохой.

Потому что не было в Украине порядка.

А было одно сплошное воровство.



И сказал Кучма, что это плохо.

И сказал Лазаренко, что это нехорошо.

А Тимошенко ничего не сказала.

Она начала работать.



Работать Тимошенко умела.

Сначала компания "Украинский бензин" (КУБ), в которой она была директором, обеспечила Днепропетровскую область бензинов в то время, как другие компании обеспечивали только разговорами.

Потом компания КУБ стала компанией ЕЭСУ и обеспечила Украину газом.

Российским.



А была тогда Украина должна Россие.

И долг этот был очень большой.

Почти полтора миллиона долларов.

И сказал Кучма, что это плохо.

И сказал Лазаренко, что это нехорошо.

А Тимошенко ничего не сказала.

Пошла она к директору "Газпрома".

На переговоры.



Звали директора "Газпрома" Рэм Вяхирев.

И был этот директор очень-очень неприступным.

Никого к себе не подпускал.

Ни с кем не хотел разговаривать.

Но Юля Тимошенко умела разговаривать даже со стенкой.

Услышав же Юлю, Рэм Вяхирев в великое изумление пришел.

И сказал Вяхирев: "Ты истинно мудрая женщина, будь по-твоему".

И стала компания ЕЭСУ российский газ в Украину проводить.

А долг Украине начала постепенно возвращать.

Товарами и металопрокатом.



Не всем понравилось, что Вяхирев Тимошенко послушал.

Невзлюбили Тимошенко олигархи.

Потому что изгнала она с газового рынка фарисеев Бакая и Шарова.

И тогда пришел к Кучме Николай Азаров.

И сказал он Кучме: "Глас в Киеве слышен, плач и рыдание и вопль великий; Бакай плачет о детях своих и не хочет утешиться, ибо нет у него больше газа. А Тимошенко зло замыслила и недоброе творит".

Но отвечал Азарову Кучма: "Мирись с соперником твоим скорее, пока ты еще на пути с ним, чтобы соперник не отдал тебя судье, а судья не отдал бы тебя слуге, и не ввергли бы тебя в темницу".

Тогда заплакал Азаров и молвил: "Если выгонишь меня, то пошли меня в стадо свиней".

И послал Кучма Азарова руководить налоговой администрацией.

И отошел Азаров в сторону.

Но сильно обиделся.

И задумал недоброе.



Когда же начала Тимошенко наводить порядки на рынке газовом, было возвращение дотаций угольной промышленности.

И перестали шахтеры стучать касками перед Кабмином.

Потому что стали им деньги платить.

И сказал Кучма, что это хорошо.

А Лазаренко ничего не сказал.

Ибо много стал воровать.

Так много, что увидел народ украинский, что цены растут, а зарплаты уменьшаются.

И чтобы народ не подумал, что президент много ворует, Кучма объявил Лазаренко: "Я никогда не знал вас; отойдите от Меня, делающие беззаконие".

И отошел Лазаренко в сторону.

Но сильно обиделся.

И задумал недоброе.



А была у Лазаренко партия своя.

И назвал он ее "Громада".

Ибо громадные деньги он на нее потратил.

Но партию эту не он придумал.

А придумали партию эту Тимошенко и Турчинов.

Но сказал Лазаренко: "Тесны врата моей партии и узок путь для вас, ведущие ее в жизнь". И выгнал он тех, кто создал ему партию, и сказал им: "Я пришел призвать не праведников, но грешников".

И тогда организовали Тимошенко с Турчиновым новую партию.

А назвали они ее "Батьківщина".

Что значит "Родина".



Когда родилась новая партия , пришли в Киев волхвы с востока и говорят:
где новый президент украинский? Ибо мы пришли поклониться ему.

И тут вышел им навстречу Лазаренко и молвил:

"Я буду новым украинским президентом, ибо сила моя велика".

И сказал Кучма, что это плохо.

А сказала Генпрокуратура, что это плохо.

Ибо много украл Лазаренко.

И стала уголовные ждела возбуждать.

А Тимошенко ничего не сказала.

Ибо молва слыла, что она с Лазаренко заодно.

Хотя она уже давно была сама по себе.

И сказала об этом.


Но не внял Кучма словам ее, а стал слушать Бакая и Шарова, которые снова на газовый рынок вернуться захотели.

И стали Бакай и Шаров, а с ними братья Волков, Суркисы и Медведчук говорить на Тимошенко нехорошое и замысливать злое.

И сказали они президенту Кучме, что всякое дерево доброе приносит и плоды добрые, а худое дерево приносит и плоды худые.

А Тимошенко худое замыслила, и ЕЭСУ ее 25% экономики Украины контролирует.

И сказал Кучма: Вы слышали, что сказано: око за око и зуб за зуб?

Так вот — поклоняйтесь мне, и возьмите к себе в долю зятя моего Виктора Пинчка, а Юлю я покараю и все ее предприятия закрою.

И возглавил Бакай "Нефтегаз Украины".

И стала его жена певицей, а муж — ее спонсором.

И возрадовалась семья Бакайская.


Тем временем позвал Кучма Виктора Ющенко.

И сделал его премьер-министром.

Но Ющенко сказал Кучме, что нужна ему Тимошенко.

Ибо только она знает, как навести порядок в стране, чтобы был свет.



И был у Кучмы Николай Азаров.

И сказал Кучме Азаров: "Лисицы имеют норы и птицы небесные – гнезда, а я не имею, где приклонить голову. Зачем ты дал место премьера Ющенко? Он взалкал сам, и бывшие с ним, а больше всех – Тимошенко".

И сказал Азарову Кучма: "Что говорите мне в темноте, то говорите при свете; и что на ухо мне шепчете, то проповедуйте на кровлях"

Побоялся Азаров говорить открыто, ибо был фарисеем.



Но дал Кучма задание Николаю Азарову.

А Азаров тогда налоговую возглавлял.

И насчитала налоговая ЕЭСУ штрафы огромные.

И обанкротилась ЕЭСУ.

А все деньги Тимошенко на раздачу долгов потратила.



И был свет.

И была тьма.

Свет был, пока не стали олигархи деньги за газ российский в карманы себе прятать.

А тьма настала, когда Россия стала долги Украины требовать.

И сказал Кучма, что это плохо.

А Бакай ничего не сказал.

Ибо сказать было нечего.


Когда же Ющенко стал премьером украинским, взял он к себе Тимошенко.

И стала Тимошенко вице-премьер-министром по ТЭК.

И стала она дальше разбираться в энергетической отрасли.

И установила, что тьма в Украине наступила оттого, что в областные энергокомпании пролезли грешники и мздоимцы.

А на энергорынке страны господствовал бартер и взаимозачеты.



И написали в "Украинской инвестиционной газете", что группа экономических и политических интересов, возглавляемая "неформальными лидерами" Григорием Суркисом и Виктором Медведчуком, "установила контроль над восемью областными энергораспределительными компаниями".

А группа Александра Волкова контролирует еще два облэнерго.


И пришел к Суркису и Медведчуку российский олигарх Костя Григоришин.

Проходя мимо облэнерго, увидел он двух братьев Суркисов, и сказал, что тоже хочет с ними электроэнергией торговать.

И взяли братья Суркисы Костю к себе.

И стали они все вместе цены на электричество повышать.

Увидел народ украинский, что цены растут, а зарплаты уменьшаются, и не стал за электричество платить.

И стали олигархи народу свет отключать.

И был свет, а потом была тьма.


Тогда ввела Тимошенко чрезвычайную ситуацию в электроэнергетике.

И стали поступать средства за потребленное электричество не облэнерго, а энергогенерирующим компаниям.

И был свет.

А тьма ушла.

Ибо прекратились веерные отключения электричества.

И сказал кучма, что это хорошо.

И сказал Ющенко, что это хорошо.

А Тимошенко скромно промолчала.



Но перед тем, как Ющенко премьер-министром стал, снова пришел к Кучме Азаров.

И сказал он Кучме: "У вас же и волосы на голове все сочтены. А того вы не знаете, что у вас Тимошенко творит недоброе, и недосчитываетесь вы добра своего".

Внял словам этим Кучма и призвал к себе главу Совета национальной безопасности Евгения Марчука, и приказал ему проверить Юлию Тимошенко.

Но не нашел ничего худого Марчук.

И сказал об этом Кучме.



А только продолжали Волков и Бакай, а с ними братья Суркисы и Медведчук говорить на Тимошенко нехорошое.

Надоели Кучме эти разговоры и упразднил он пост вице-премьера по ТЭК.

И был свет.

Ибо работала Тимошенко хорошо.

И договорилась с президентом Туркмении о льготной цене на газ для Украины.

На 50 лет!

И увидев это, попросился Бакай в отставку.

Ибо не за что ему было клипы для жены своей снимать.



Но стала тьма.

Ибо арестовали мужа Тимошенко Александра.

А в компанию ЕЭСУ ворвался "Беркут".

Потом арестовали и саму Тимошенко.

И посадили в тюрьму.

Но потом выпустили, ибо ничего не смогли доказать.

Ибо Кучма обвинял Тимошенко в том, что она организовала его прослушивание.

А потом эти пленки отдала майору Мельниченко.

И в воровстве обвиняли Тимошенко, и в измене.

Но народ, сидящий во тьме, увидел свет великий, и не поверил в ложь великую.

И выпустил суд Тимошенко из тюрьмы, ибо боялся Кучма народа своего.

И стала Тимошенко бороться с Кучмой, чтобы был свет.

Потому что продолжали олигархи воровать.

И скупать заводы за копейки.

Только не знала тогда Тимошенко, что к будет Ющенко предавать ее.

Хотя в тот час дано будет ей, что сказать.



Но не только Ющенко предал Тимошенко.

Когда во второй раз уже Янукович стал судить ее, то вспомнили, как она переговоры о газе российском вела.

А Ющенко, который те переговоры прервал, и на лыжах уехал кататься, никто не судил.

И Медведчука, Бакая, которые долг газовый Украине помогли получить, никто не осудил.



Но истинно сказано: не собирайте себе сокровищ на земле, где моль и ржа истребляют и где воры подкапывают и крадут, но собирайте себе сокровища на небе, где ни моль, ни ржа не истребляют и где воры не подкапывают и не крадут, ибо где сокровище ваше, там будет и сердце ваше.



И те, кто осуждают Тимошенко, закрывают уши и глаза свои, чтобы не видеть очевидного и не знать всей правды.

А те, кто был гонителем и хулителем Тимошенко, когда была тьма, вылезли на свет и продолжают дела свои темные.

Азаров землю крымскую и санатории у государства украл.

Ющенко резиденцию свою президентскую себе оставил, а жена его деньги у больных украинских деток украла, пообещав больницу для них построить, да так и не построила ничего.



Но больше всех украл Янукович, который президентом Украины стал.

Только не судит его никто.

Ибо нет судей, и нет судов честных.

А есть только хула и молва.

Итак идите, научите все народы, как правду от лжи отличать, словно зерна от плевел, во все дни до скончания века.

Аминь.

Він оголосив про свої наміри йти на вибори-2010, щоб перемогти...
"Я хочу офіційно оголосити, що іду в президенти в січні 2010. І що не менш важливо - ми з вами переможемо, як перемогли в 2002 і в 2004 році, бо ми разом, і нас багато, і нас не подолати. Слава кожному з вас і слава нашій любій Україні", - заявив Ющ...

Дата 23 февраля выбрана в честь победы Красной армии над кайзеровскими войсками Германии в 1918
году. С 1923 по приказу Реввоенсовета Республики 23 февраля ежегодно отмечался как День Красной Армии.
С 1946 года праздник стал называться Днем Советской Армии и Военно-Морского Флота, а с 1995 года получил название День защитника Отечества.

В своё время этот праздник экс-президент В.А.Ющенко, родившийся 23-го февраля, предлагал перенести на 29 января. На что талантливый поэт Ян Таксюр отозвался своим стихотворением

УКРАДЕНА ПАМ'ЯТЬ

У помаранчевих палатах
Партнери «бушів» та «обам»
Нам призначають день для свята
І, мов з небес, дарують нам.

Вони указують дорогу,
Вони верзуть про «світлу путь»,
Вони свого дають нам бога
І в душу лізуть і плюють.

І знову розбрат! Підла зброя
Співців «бандерівських когорт»!
Одні вкраїнці в них герої,
А інші - так, не перший сорт.

Знов на кістках братів побитих
В безумствах вуличних боїв
Вони латають мертвий імідж,
Смердючі рейтинги свої!

Та їм, продажним і зухвалим,
Листи солдатські не спалить,
І салом їх «універсалів»
Народну пам’ять не залить!

А в їх вождя (ну це ж так треба)
У День той - бал, кружляння пар,
І мабуть, хоче він під себе
Змінити рідний календар.

Ох, ви, паночки, сери, фрау,
Люд помаранчевий, дивись,
Не оголошувать би траур
У день, як вождь той народивсь!

Скажу вам, браття, без обману:
Для свят годиться день такий,
Коли ми «фюрерів майдану»
Забудем наче сон важкий.

Забудем гріх, що стався з нами,
І разом пригадаєм знов,
Що замість бога в них – ненависть,
А в нас є Бог, і Він – Любов.

Звернення Президента України Віктора Ющенка (2005-2010 р.р.) з нагоди Дня Незалежності України

13:44, 24 Серпня



24 серпня 1991 року - це найбільше свято моєї нації. Велич цього дня полягає в тому, що найбільша мрія наших дідів-прадідів - це бачити свою землю незалежною, а націю - суверенною.
Наше становлення починається не з Радянської України. Ми одна з древніх європейських націй. Наша земля, безумовно, була колискою світової цивілізації. Ми європейська історична нація, яка пережила геноциди, тоталітарні імперії, переслідування. Жодна нація в світі стільки не заплатила за своє визначення.
Ми пережили геноцид-голодомор, який забрав у нас 10 мільйонів українців. Ми пережили небачені політичні репресії. Сибір наш найбільший цвинтар.
Сьогодні відбувається те, що найбільше забирає нашу силу, - це знищення всього українського. У нас сьогодні забирають три базові речі - національне усвідомлення, що ти українець, що у тебе є власний національний світогляд, що з тобою твоя рідна мова, твоя культура, твої герої, а не чужі. Це забирають, починаючи з мови.
Те, щоб відбувається сьогодні у мовній політиці - це геноцид. Безумовно, це антинаціональне, антидержавне рішення. У ХХІ столітті небезпечна гуманітарна окупація, коли у тебе спочатку забирають мову. У нас забирають вільну думку, вільне слово. Право фундаментальне, яке існує в демократії, - це право твого вибору. Тяжка дискусія в Україні, бо дві третини нації до цього ставляться помірковано. Мене це не тішить. Бо тут іде водорозділ - що ти обираєш, що є твоїм світоглядом. Ти можеш обрати вклади ощадного банку, пенсію, зарплату. Але я гарантую, що не буде реалізована жодна програма, яку я назвав. Тому що це - високі соціальні і економічні стандарти - відбуваються тоді, коли ти виконав інше своє призначення - сформував цільну об'єднану помісну націю. Націю, яка не живе в протиріччях. Найвища пенсія, зарплата, соціальний захист там, де обрали демократію. Не пенсію обрали, а демократію. Завжди демократія дає високі стандарти.
Свобода - це поняття не тільки політичне. Це поняття економічне, раціональне. Мені боляче, що часто нація знаходиться у виборі між хлібом і свободою. І дуже часто ключові політичні гравці сьогодні вам говорять про хліб.
Нам треба обирати свободу. Нам треба обирати демократію у найширшому значенні цього слова. І третя позиція - це європейськість. Це є спосіб формування твого світогляду. Це не говорить про те, що ти повинен бути позбавлений свого рідного, автохтонного. Ти просто повинен бутив вільним, ти просто повинен бути толерантним, ти просто повинен будувати своє життя на засадах патріотизму.
Подаймо один одному руки, продемонструймо, що ми одна нація. І цей урок якраз і вимагається обставинами і Господом Богом у тих викликах, які ми зараз переживаємо
Сьогодні час гордитися Україною, гордитися своєю нацією. Пора стати українцем. І не менш важливо - захистити Україну. Захистити українське.
З кожним роком ми будемо переоцінювати у ліпшу сторону день нашого суверенітету, тому що подія, яка сталася 21 рік тому, - це подія, яку будуть краще розуміти наші діти та онуки.
Я бажаю українській нації процвітання і довгих років життя у цих здобутках .
Один раз назавжди засвоїти уроки, які проходила будь-яка інша нація в часи свого становлення. Вирішення національного питання - це по суті є національна ідея. Станьте нацією. Нація - це спільнота. Нація - це не населення. Ніхто, хто не вирішив тему національної свідомості, консолідації і єдності, не проводив успішних економічних чи соціальних реформ. Жодна нація. Нема домінанти економічної над домінантою національною. Для більшості політичних сил це не на порядку денному.
Коли сьогодні дивишся на Україну, на політичну дискусію, від чого серце пече? А найбільше пече від того, що ми починаємо звикати до війни, нас закликають до ударів. І боляче. що мова йде про українця з одної сторони, і українця з іншої сторони. Я хочу змін, але я не хочу війни. Нам треба навчитися полемізувати, вести дискусію, але не забувати, що пріоритет номер один - це нація, це держава, і те, як ми разом можемо розробити план завтрашнього дня для 46 мільйонів.
Завершити полеміку у цьому питанні можна одним - мрією, думкою Тараса Шевченка, у саму гірку хвилину коли він звертався. що він хотів просити в Бога, про що він благав - єдиномисліє і правдолюбіє пошли. Якщо ми це питання вирішуємо, якщо ми стаємо одне ціле - українцями, і для нас немає будь-кого дорожчого, ніж один для одного, і всі ці імперські розводи, на яких ми живемо вже 350 років - це злочин проти моєї нації, чим швидше ми відмежуємося, вирішимо його, тим швидше ми вирішимо питання пенсії, зарплати і високих стандартів.
Одномоментно це не робиться. можливо нам цілі покоління треба віддати щоб ми дійшли до базових консолідуючих питань національного становлення. але саме головне - просто рухатися, іти в цьому напрямку, не лукавить із собою. Сповідувати ті аксіоми, на яких відбувалося становлення щасливих націй. Для мене це аксіома.
Нація знаходиться у своєму становленні. У нас є суверенна держава - нам треба створити націю. Тому я живу в світі цих аксіом національних, бо переконаний, яку б оцінку хто не давав, ми є найкраща нація, яка пройшла самі великі муки і яка цьому світу дала багато начал, засад, починаючи від свободи, демократії...Українська земля породила десятки ознак. які стали потім надбанням світової цивілізацією. Я зажди пишаюсь своєю нацією і я зажди буду необ'єктивний до неї, бо занадто люблю.
http://www.razom.org.ua/news/14630/


Віктор Ющенко: "Я не переконаний, що правляча партія зможе демократично передати владу"

 Із "мерседеса" виходить 58-річний Віктор Ющенко, президент України 2005-2010 років. Розмовляє по мобільному. На першому поверсі у великій залі партійного офісу "Нашої України" на столичному Подолі його чекають голови обласних штабів. Мають провести нараду.

— Кава, чай, водка, самогон? — жартує до нас Ющенко. Каже, що за часів президентства "підсів" на каву. Замовляє секретарці лате.

Кабінет оздоблений деревом. За склом у шафах багато книжок та журналів. Посередині — дерев'яний стіл, на якому викладені писанки. Стоять пляшки з мінералкою, ваза з цукерками та засушеною калиною. Навпроти — камін, над яким висить портрет Тараса Шевченка.

Як змінилося ваше життя за два з половиною роки після президентства? Про що були ваші думки?
— Коли відходиш від тієї служби, яка була останні п'ять років, природно, береш паузу. Нація зробила вибір. Я його не поділяю, але поважаю свою націю. Далі моє завдання зробити так, щоб вона була мудрішою, жила найдостойніше. У нас має бути один пріоритет — національний. Програєш національне питання — ні пенсія, ні зарплата, ні соціальна допомога — ніщо тобі не буде за радість. Рано чи пізно це все розвалиться.

Що для вас означає підписаний Януковичем мовний закон?
— На поверхні є чисто технологічний прийом, мета якого — найпростішим способом мобілізувати електорат.

Яким було би правильне вирішення мовного питання?
— Дехто так легко каже:"Давайте змінимо Януковича, Табачника, і проблем не буде". Насправді треба копнути глибше. Я дуже критично ставлюся до міністра освіти, але кажу: його породило декілька мільйонів людей, які обрали діючу владу і мають приблизно такі ж думки щодо моєї рідної мови, як пан Табачник. Якщо хочемо вигравати українське питання — треба вигравати не на деклараціях, а в діалозі. Робити таку політику, яка множила б із кожним днем український простір, українців.

Хто цей діалог має вести?
— Влада. Для чого політичні сили? Щоб протиріччя у суспільстві вирішувати не на полі громадянської війни, майданах, революціях, а в діалозі. Однак сьогоднішній діалог між політичними гравцями, особливо першої ліги, не дає прикладу, як тягнутися до кращого. Він мені як громадянину пропонує звикати до мілітарної тематики: фронт, війна, агресія. У дикому суспільстві це може бути. У цивілізованому — є діалог, програма, де сказано: "У мене є гарний план для України". Можливо, у когось є кращий, давайте обговоримо. Так робиться прогрес. А у нас 90 відсотків людської енергії тратиться, щоб показати, що хтось нездара, а той — іще гірший. І тоді може бути Янукович-2, Янукович-3.
Опозиція каже, що ми маємо бездарну неукраїнську владу. Її треба замінити. Згоден. Але це все рівно, що прийти у храм і сказати: "Бог — є". Це зрозуміло. Владу треба змінити, але на кого? Який план нашого життя на завтра? Зараз у демократичному корпусі йде самопоїдання — своїх же братів.

Які основні загрози існують для України?
— Найбільша нас супроводжує вже 22-й рік — слабка національна інтеграція. Проявляється вона в тому, що по більшості ключових, націєутворюючих питань відсутня дискусія.
Ми стали ізольованіші від зовнішнього світу. Таке враження, що стосовно України взяли політичну паузу. Дехто з українських політиків каже, що треба дати уроки владі — закликати Захід до ізоляції, бойкоту спортивних ігор, зовнішньовідомчих зустрічей і так далі. Я не хотів би, щоб стосунки між двома-чотирма-шістьма особами перекладалися на перспективи 46 мільйонів. Якщо сьогодні не втілюватиметься євроінтеграційна політика, майте на увазі, піде зворотний процес. Потрібні будуть не рік і не п'ять, щоб повернутися до точки, в якій ми є зараз. Свідомо чи несвідомо автори такої політики штовхають українців до втрати діалогу з нашими партнерами у Європі, світі. Це підштовхування України до білоруського варіанту.

25 серпня — "екватор" президентського терміну Віктора Януковича. Які його основні помилки?
— У клубі президентів давати оцінки не прийнято, бо це характеризує гірше тебе. Я скоріше говорив би про процес, чому ми програли як нація. Найбільше варто сумувати через те, що всередині країни ми нестабільні, менш інтегровані, з'явилося більше тріщин із різних питань. Ми не такі рідні, як п'ять років тому. "Політика приниження" сягнула загальнонаціонального масштабу.

За чим не зробленим за час президентства жалкуєте?
— Я дуже вірив у свою націю. Вона пройшла такі складні випробування, що ці пласти пам'яті сягають не п'ятьох і не 10 років. Розуміння таких речей штовхає тебе до рішення — або ти як президент ставиш задачу вивести націю на свою стежку, або ти політик-флюгер, що думає, як виграти наступні вибори, — і впадаєш у популізм. Я вибрав першу дорогу, хоч добре розумів, що це не буде оцінене нинішнім поколінням. Це — світогляд, який у тобі. Який приніс твій батько, дали мама, твої колеги, побратими — ті люди, з якими ти проводив цілі шматки свого життя.

Якими словами достукатися до кількох мільйонів "табачників" і відучити бити братів у спину? Треба говорити про історію, релігію?
— Є також інші речі. Економічний прогрес, реформування — це чутлива механіка. Я людина, що зробила національну грошову реформу, яку вважають найкращою в Європі за післявоєнний період. Економіка — проста наука. Потребує одного — клімату. З 1991-го по 2004 рік в Україну було вкладено $6,7 млрд інвестицій. З 2005-го по 2009-й — $36,6 млрд. Економіка не дасть продукцію, якщо в неї не вклали — чи в землю, чи в рухомі або нерухомі активи. Треба привнести кров в економіку, і буде віддача. Будуть робочі місця, буде пристойний валовий продукт. Тоді не треба займатися популізмом. Оці 30 мільярдів прийшли під мій політичний курс. Зараз минає серпень 2012 року, і за ці вісім місяців від нас утекли $4,5-5 млрд.

Експерти не дуже вірять у вашу політичну силу. На що розраховуєте під час виборів?
— Хочемо донести до українців те, що вони до кінця не почули. Але не криком, не біґборди розмальовувати на дорогах. Головне — встигнути пояснити, що у вищій лізі працюють два монстри — Партія регіонів і "Батьківщина". Вони грають на пониження вибору і якості української політики. Це війна. Тому ми звикли, що в нас оці слова "фронт", "агресія" — атрибутика повсякденного політичного життя. Я не переконаний, що правляча партія вже зможе демократично передати владу. Не переконаний, що ті, хто прагнуть влади, — чесно й демократично її можуть здобути. Тому їм потрібні "фронти". Якщо уважно подивитися на історію останніх чотирьох-п'яти років, найболючіші для українського життя рішення, як правило, приймалися "ширкою" (назва широкої коаліції Партії регіонів і "Батьківщини", що не відбулася. — "ГПУ"). Найганебнішу для економічної історії України Московську газову угоду ініціювала і провела "Батьківщина". У нас уже понад $12 млрд штрафів за невибраний газ. Нас називають четвертою країною світу з переддефолтним станом.
А хто прийняв закон про мови? Партія регіонів? Ні. Їй ніколи не вистачало мандатів. 30 голосів додали "легіонери" з так званої демократичної сили, яка була в опозиції. Як третина списку "Батьківщини" стали "тушками"? Суміш опозиції та влади призвела до того, що об'єднали в один виборчий закон гірший варіант пропорційної системи із закритими політичними списками і гірший варіант мажоритарної частини виборів із кримінальним підтекстом. Ми проведемо чесні вибори? Ні!

А якими будуть вибори?
— Не було в нас більшого закону із провокативними можливостями фальсифікацій, ніж цей. Ми не отримали відповіді на питання депутатської недоторканності. Тому в політику далі йде криміналітет, дуже часто рецидивісти. І це рішення підтримала опозиція.
2009 року до мене прийшла прем'єр-міністр і подала текст нової Конституції. За нею 226 депутатів у парламенті призначають президента. По суті — довічна влада. Виборів нема. Другий розділ — таке ж вічне, пожиттєве формування інституту глави уряду. Прем'єр каже: "Пане президенте, можливо, ви подасте проект цієї Конституції? А якщо — ні, то це зроблять інші". Мої слова приблизно були такі: "Доки я президент України, ви ніколи не будете обирати майбутнього главу держави "ширкою" в парламенті". Через певні канали я попередив обидві сторони: тільки-но в українському парламенті з'являється ця макулатура, я оголошую дострокові президентські вибори. І через кілька днів, як відомо, у Києво-Печерській лаврі одна зі сторін сказала: "Та де вона взялася, ця ідея? Та ніколи". І так далі.
Я переконаний, що українська демократія у своїй основі безповоротна. Але сьогодні ми у такому стані, що дуже важливий голос патріотичної сили. Питання, почують його чи ні, приватно для мене не таке важливе.

Тобто чи пройдете ви до парламенту, чи ні — неважливо?
— Так. Хоча я й сам себе запитую: якщо українцеві це байдуже — жити у своїй державі, говорити своєю мовою, ходити у свою церкву, мати своїх героїв, проводити економічні реформи, солідаризуватися з Європою, бути відкритими й демократичними, — тоді як можна досягти того, чого хоче кожна людина? Не буває високої зарплати в країні тоталітарного режиму. Хочеш добробуту — потурбуйся про демократію. Вільна людина набагато продуктивніша й цікавіша, ніж раб. Якщо ви обираєте свободу — демократія дасть вам і хліб, і волю.

Ющенко входив до шістки найкращих банкірів світу
Віктор Ющенко народився 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка Недригайлівського району Сумщини. Закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Працював у Держбанку та банку "Україна". З 1993-го по 1999 рік — голова правління Національного банку. За його керівництва замість купонокарбованців була успішно запущена в обіг національна валюта — гривня. 1997 року за рейтингом журналу "Ґлобал файненс" Ющенко ввійшов до шістки найкращих банкірів світу.
Із 1999-го по 2001 рік на посаді прем'єр-міністра. З його урядуванням пов'язують ліквідацію боргів із пенсій і зарплат, зростання внутрішнього валового продукту та всіх соціальних виплат. Економіка перейшла від бартерних розрахунків до грошових.
2002 року очолюваний Ющенком блок партій "Наша Україна" набрав на виборах до Верховної Ради 24,7% голосів і посів перше місце.
2004-го Віктор Ющенко — кандидат у президенти України. Незадовго до виборів був отруєний. Справу розслідують дотепер. У першому турі переміг головного свого опонента, висуванця влади й тодішнього прем'єра Віктора Януковича. Другий тур виборів позначився численними порушеннями законодавства. Через це на вулиці вийшли сотні тисяч протестувальників. Події листопада — грудня 2004 року дістали назву помаранчева революція.
Перед тим як Ющенко обійняв посаду президента, Верховна Рада проголосувала конституційну реформу. Вона позбавила главу держави значної частини повноважень. Україна перейшла до парламентсько-президентської форми правління.
У вільний час малює картини, колекціонує предмети народного побуту, етнографічні раритети. Одружений. Має п'ятьох дітей та чотирьох онуків.

15:44, 27 серпня
http://gazeta.ua/articles/politics-newspaper/452151

Навеяно заметкой моего друга BUJHM 3 - Я ржу))) http://blog.i.ua/community/2399/1251869/

Суть заметки в том, что некий пользователь нарадоваться не может, что его любимое сообщество обогнало всех остальных по рейтингу, а самое главное обогнало другое (другие) сообщества, враждебные по мнению этого самого пользователя.

Но мы то знаем про такую фишку как клоны а этими самыми клонами "некоторые" пользователи ну страсть как любят забавляться.

Временами это даже заходит за рамки разумного

К примеру, все мы знаем такого персонажа как виктор ющенко, и все мы знаем что он из себя представляет и самое важное, какая у него поддержка у населения  на прошлых президентских выборах он сколько там набрал?.. 2-3 процента?.. ну это наверно его ещё центризбирком пожалел, пририсовал...

Короче говоря, предлагаю вашему вниманию голосовалку одного пользователя с вконтакте

ЧТОБЫ ИМЕННО ПОРЖАТЬ ПОТОМУ ЧТО ЭТО НИЧЕГО КРОМЕ СМЕХА ВЫЗЫВАТЬ НЕ МОЖЕТ

в голосовалке уже присутствует янукович, значит голосовалка свежая, это чтобы у "некоторых" не возникало никаких сомнений, подозрений и прочих вопросов

как мы видим проголосовало 379 человек, из них за ющенко проголосовала ПОЧТИ ПОЛОВИНА 

и вы в это поверите?!

то есть какой-то оранжевый ну так любил своего ющенко, так обожал, что понакидал в голосовалку своих же клонов, и в результате получилось то что мы видим

ну хорошо ладно... торчишь ты на этом своём гнилоподобном, твои проблемы, ну какого хрена ты гонишь пургу ну ребёнку же ясно что всё это липа чистой воды кого ты пытаешься обмануть?!

у ющенко рейтинг ниже плинтуса, многие вообще уже позабыли кто это такой... и тут вдруг 43 процента (!!!)

смех и грех

Перший Президент України Леонід КРАВЧУК вважає, що не потрібно дозволяти президенту іншої країни втручатись у справи України. Про це він заявив у неділю під час брифінгу в Вінниці, коментуючи ситуацію та заяви українських політиків стосовно звернення Президента Росії Дмитра МЕДВЄДЄВА до Президента України Віктора ЮЩЕНКА.

Як передає кореспондент УНІАН, за оцінкою Л.КРАВЧУКА, В.ЮЩЕНКО дав добру відповідь на заяву Д.МЕДВЄДЄВА.

«Якщо поганий Президент, то ми маємо зібратись і сказати: «Президента треба замінити», але не дозволяти президентові іншої країни втручатись у наші справи і говорити, що нам за столом робити», - сказав Л.КРАВЧУК.

«Деякі політики через годину побігли падати на коліна і «лягають під Росію», як казали в п’єсі, пані лягли і вас ждуть. Чого люди так собі дозволяють? Це ж еліта!», - зауважив екс-президент.

Він розкритикував поведінку деяких політиків від Партії регіонів у стосунках між Росією та Україною. «Візьмемо Партію регіонів - і я з ними погоджусь стосовно критики влади, але чого ви Д.МЕДВЕДЄВА підтримуєте, а потім біжите до В.ЮЩЕНКА з ним налагоджувати стосунки, для чого? Щоб подолати ТИМОШЕНКО? Яка ж тут принциповість? Свого ми не поважаємо і вважаємо, що він не такий», - зазначив Л.КРАВЧУК.

Перший Президент України порадив: «Щоб нам жити відкрито, чесно і перед людьми і перед собою, треба на біле говорити «біле», а на чорне – «чорне».

УНІАН.

Бесследно пропали миллионы, собранные женой Ющенко
	Бесследно пропали миллионы, собранные женой Ющенко на строительство детской больницы. Она ищет новых спонсоров
Аферой №1 назвал народный депутат и министр МВД теневого правительства Геннадий Москаль амбициозный проект супруги бывшего президента Украины Виктора Ющенко — строительство Детской больницы будущего, обернувшееся грандиозным обманом. Собранные фондом супруги экс-президента «Украина 3000» сотни миллионов гривен, возможно, уже осели в чьих-то карманах, а на месте предполагаемого центра даже не вырыли котлован.  Пора ответить по закону  Обидеть ни в чем не повинных детей — грех несомненный. Еще большее преступление — отобрать у них последнюю надежду, в том числе и на жизнь. Увы, но приходится признать, что именно так в свое время поступила супруга бывшего президента Ющенко — Катерина. Пользуясь тем, что жене гаранта никто не посмеет отказать, возглавляемый нею фонд «Украина 3000» собрал со спонсоров, меценатов и просто влиятельных людей сотни миллионов гривен на строительство в пригороде Киева суперсовременного госпиталя для онкобольных детей — Детской больницы будущего.  Минуло уже четыре года, а на предполагаемом месте медицинского центра не вырыли даже котлован. Фонду (не без влияния самого Ющенко) удалось собрать 260 млн грн., что по тогдашнему курсу составило порядка $52 млн. Из них 3,5 млн грн. поступили на специальный счет от сердобольных сограждан, доверчиво славших смс-ки стоимостью 5 грн. каждая. Но на этом гуманитарная затея «заглохла», а миллионы «бесследно исчезли» в недрах коммерческих банков. На все вопросы журналистов — «Где деньги?!», г-жа Ющенко показывала куда-то неопределенно вдаль. Особо же настырных грубо обрывала: «Лежат, где надо! Не ваше дело» (приблизительно таков был ответ).  Впрочем, нападки общественности за пропавшие средства саму Катерину Михайловну ничуть не смущают, и она намерена, как и прежде, вести активную общественную, а теперь уже и политическую жизнь.  — Никто не мог отказать жене президента, причем вся эта команда действовала нагло. Но больницы на сегодня нет, а деньги пропали. Госпоже Катерине, жене господина Ющенко, прежде чем начать собственную политическую карьеру, надо хотя бы немножко отсидеть в тюрьме за то, что она обманула самых незащищенных в стране граждан — онкобольных детей, — заявил Геннадий Москаль. — Ей нужно взять в руки свечку, идти в церковь и стоять на коленях годами, чтобы отмолить свое вранье перед обществом и народом, — сказал он.  Г. Москаль назвал этот проект «аферой №1 в Украине» и недоумевает, почему этим вопросом до сих не заинтересовались прокуратура и право-охранительные органы.  — Где же моральность, порядочность и другие ценности, о которых нам трындел господин Ющенко с экранов телевизоров? Почему эти моральные ценности в его семье не привились? — задался вопросом депутат и посоветовал экс-президенту свой лозунг «Бандитам — тюрьмы» реализовать хотя бы в собственной семье.  На проект скидывались всем миром  А ведь все так хорошо начиналось… Выбрав в 2006 году внушительный участок земли в 11 гектаров неподалеку от больницы «Феофания», Катерина Ющенко заявила: через три года здесь будет стоять самый современный в Европе многопрофильный детский лечебный центр на 236 мест, 24 из которых будут рассчитаны на анестезиологию и интенсивную терапию. В клинике планировали открыть перинатальное, онкогематологическое, хирургическое и педиатрическое отделения, а также создать целый комплекс сопутствующих помещений и служб — общежитие для персонала, мини-гостиницу, парковую зону и паркинг.  Строительствомедицинскогоцентрастоимостью$600 млн было поручено британской компании Building Design Partnership Structures, а финансировать ее деятельность должна была американская — «Генезиз Евразия Корпорэйшн». Также на закрытом тендере было определено, что деньги для проекта будут аккумулироваться на специальном счете в «Трансбанке» и распоряжаться ими сможет только фонд «Украина 3000» и лично г-жа Ющенко, выступившая гарантом их целости и сохранности.  Утекли «по назначению»  В фонде «Украина 3000» долго избегали прямых вопросов, куда все же делись деньги и будет ли грандиозный проект хоть когда-нибудь воплощен в жизнь? Неожиданно свет на судьбу пропавших средств пролил в интервью газете «Дело» Андрей Мирошниченко — председатель наблюдательного совета Благотворительного фонда «Детская больница будущего». Мол, деньги никуда не делись, вот только осталось от них почему-то меньше половины.  — Сейчас на счету немногим более 100 миллионов гривен, — заявил Мирошниченко. — Эти средства находятся на депозитах. Проценты, которые мы получаем как прибыль от депозита, полностью защищают нас от тех колебаний, которые существуют.  От каких колебаний, а главное — кого именно защищают немалые проценты, в «Украине 3000» говорить категорически отказываются. А вот случайно брошенной фразой Мирошниченко как бы косвенно подтвердил обвинения в адрес Катерины Ющенко, что все это время она жила не только на свои, но и на «детские» деньги. При этом, руководству даже невдомек, что разместив средства на депозит, они грубо нарушили закон, прямо запрещающий распоряжаться целевыми средствами подобным образом или на их усмотрение. На вопрос же, а где, собственно, недостающие 160 миллионов, Андрей Мирошниченко заверил, что и они тоже «используются по назначению».  Может, и можно было бы войти в непростое положение Катерины Михайловны, наверняка оказавшейся «жертвой» своих корыстных прихлебателей. Да не выходит! Почему до сих пор сама она не заявила об исчезнувших деньгах и не посыпает голову пеплом за невыполненное обещание?! А ведь именно отсутствие с ее стороны какой-либо реакции, будь то защитной или атакующей, дает основание подозревать в «темных делишках» и ее саму.  «Украина 3000» вновь… ищет спонсоров  Заложив капсулу в ознаменование начала строительства, Катерина Михайловна театрально пустила слезу, пообещав при всех, что первые пациенты будут лечиться здесь уже в марте 2009 года. Но, якобы из-за противодействия городских чиновников, обвинивших фонд в незаконной вырубке реликтовых деревьев в Голосеевском лесу, застройщику пришлось подыскивать другое место. Что примечательно, новое место нашлось очень быстро и вновь в том же Голосеево.  — Все, кто препятствует в реализации этой программы, должны понять: каждая бумажка, которую требуют от нас, являются угрозой потери жизни тяжелобольного ребенка, — взывал тогда к «совести» чиновников председатель правления фонда Александр Максимчук.  Погрозила пальчиком чиновникам и сама Катерина Михайловна, пристыдив их тем, что все, «кто пытается создать нам какие-то преграды к этой земле, должен понять — это жизнь детей!» Но время шло, и опять строительство никто не начал. А жизнь детей организаторов фонда стала волновать все меньше и меньше.  Неожиданно г-жа Ющенко вновь напомнила о себе и о «Детской больнице будущего» (ДББ) в апреле этого года, заявив, что «Украина 3000» вновь…собирает деньги на строительство. На этот раз потенциальными спонсорами должны были выступить не обжегшиеся украинские бизнесмены и простые граждане, а европейские и американские филантропы. И в начале лета 2010 года в Брюсселе состоялся саммит The Building Exchange — BEX 2010, где среди прочего представители ДББ вновь попытались склонить меценатов к щедрости. В красках расписывая все прелести и преимущества проекта, о щекотливом вопросе, касающемся ранее собранных денег, украинская сторона, естественно, умолчала.  «Больница будущего» останется лишьна бумаге  Общественность давно уверена: собранные в 2006-2008 гг. деньги никто и никогда уже не увидит. Во-первых, «Трансбанк», где хранились средства, попал под администрирование Нацбанка и с тех пор с его счетами не так-то просто разобраться. Во-вторых, даже если Запад и даст Катерине Ющенко денег, вновь прикрываться «брендом» ДББ с ее стороны будет неразумно, а точнее, цинично. Поэтому и здесь детской больнице вряд ли что перепадет.  Как поступить в этой ситуации — по уму или по совести, Катерина Ющенко должна решить для себя сама. А покуда ей все же стоит прислушаться к совету Геннадия Москаля и, взяв в руки свечку, таки вымаливать у Бога прощение за поломанные детские судьбы…  Из истории вопроса:  Ирэна Кильчицкая: «Я что-то украла?! Докажите!»  Схожая ситуация произошла в свое время и при строительстве в Киеве двух медицинских центров — сердца и ПЭТ-технологий. По данным столичной милиции, КП «Инженерный центр», находившееся в подчинении экс-заместителя Черновецкого — Ирэны Кильчицкой, пустило по ветру с полсотни миллионов гривен, предназначенных для закупки медоборудования в центр сердца. «Проверка установила, что в апреле 2008 года Киевский городской центр сердца по распоряжению Главного управления здравоохранения КГГА приобрел у ряда предприятий и поставил на балансмедоборудование общей стоимостью 169 миллионов гривен, — говорится в сообщении ЦОС МВД Украины в г. Киеве. При этом на оборудование стоимостью более 55 миллионов отсутствовали документы, подтверждающие его качество и количество». А вот еще один показательный пример. В ходе расследования временной следственной комиссии ВР под председательством депутата от НУ— НС Кирилла Куликова было установлено, что в Центр раннего выявления онкозаболеваний с использованием ПЭТ-технологий рентгеновское оборудование почему-то поставляла… строительная фирма. По словам Куликова (см. интервью в газете «Зеркало недели»), выиграть тендер ей помогла все та же Кильчицкая, отменившая поначалу тендер с участием ведущих мировых производителей и объявившая победителем нового конкурса его единственного участника. В свое время на строительство этого центра Кабмин Юлии Тимошенко выделил субвенцию в размере 238 млн грн. плюс еще 100 млн должно было поступить из столичного бюджета. Но центр построили лишь на четверть, закупив туда абсолютно некондиционное оборудование. Кстати, комиссия до сих пор не может выяснить, куда исчезло порядка 250 млн грн., «сэкономленных» на строительстве. На все «неудобные» вопросы г-жа Кильчицкая однозначно заявляет, что за руку ее никто не поймал, а значит, она здесь ни при чем.  Деньги есть, но их нет  Разумеется, мы связались с представительством фонда «Украина 3000», чтобы получить ответ на вопрос, куда ушли деньги. Вот что нам рассказала Екатерина Соболева-Зоркина, руководитель пресс-службы фонда:— Народная Самооборона (в нее входит Г. Москаль. — Прим. ред.) периодически выступает со всевозможными заявлениями, чтобы лишний раз напомнить о себе или попиариться на имени Екатерины Ющенко. Поэтому со стороны Екатерины Михайловны было бы смешно реагировать на подобные выпады. Как уже сообщалось ранее — деньги находятся на депозитном счете в банке (на этот раз уже в «Укрэксимбанке». — Прим. авт.) и проценты со счета идут на развитие проекта. Назвать точную дату окончания строительства я не могу, так как сам проект экспериментальный, и до этого в Украине ничего подобного не строили. Поэтому государственная экспертиза и затянулась. На самом участке практически полностью завершены подготовительные работы, проведена его инженерная подготовка, осуществлены необходимые геологические, геодезические и другие исследования. К сожалению, в госбюджете на 2010 год средств на строительство центра не заложили. Поэтому сроки завершения строительства полностью зависят от объемов финансирования.  Олег ПОНОМАРЕВ http://realt.ua/Statti/0_Index.php?idn=61155&idr=524288

СМИ: Ющенко исчез вместе с партийной кассой "Нашей Украины"