Вчора я все ж таки вирішив їхати закоркон. Але не для того, щоб там залишатись. Ні. Я вирішив поїхати закоркон разом з коханою щоб там попрацювати певний час та повернутись на Україну. По суті справи моя кохана правильно сказала. Ми зараз молоді і нічим не зв'язані і тому можемо собі це дозволити, бо потім і справді і можливості може й не бути кодись поїхати і побачити світ:-)

Але відразу постало питання, чим я буду там займатись. І я вирішив, що хочу робити те що мені подобається а не працювати простим просторобочим. Я хочу займатись саме веб-програмуванням. І розумію, що існує велика разниці між Україною та Європою в оплаті праці веб-програміста. І тут я стикнувся із тим, що по суті в мене і портфоліо немає...

Що ж робити? І тут яку кажуть, коли з'являється чітка ціль, то варіанти реалізації самі вимальовуються в голові. І я вирішив реалізувати за 8 місяців (а саме тільки лишилось до нашої поїздки) близько 20 проектів. В основному всі ці проекти я планую реалізувати з допомогою CMS, тому це буде не так важко. Але для того, щоб підвищити свою вартість як спеціаліста, цього звісно дуже мало.

І я окреслив коло завдань, які я маю вирішити протягом 8 місяців перед від'їздом. І так це:

Вивчити англійську мову. Свого часу я у школі та у університеті вивчав німецьку, але з часом я зрозумів, що і англійську і німецьку я знаю однаково. Тобто ніяк:-) Тільки знання базових слів та висловів. В даному випадку потрібно вивчати і розмовний (бо має знадобитись для життя там), а також технічний, письмовий англійський (це має знадобитись для роботи);

Досконало вивчити код html, довести знання даної мови веб-прграмування до автоматизму. Я маю вміти за пару хвилин писати веб сторінки з таблицями, різними стилями тощо;

Навчитись створювати сайти з використанням html+css;

Навчитись писати сайти з використанням php+css;

Навчитись писати сайти php+css+MySQL;

Вивчити основні та найпоширеніші використання javascript, та вміти їх використовувати при реалізації власних проектів;

Заробити та відкласти перед від'їздом не менше як 50 тис гривень. Це важливо для того, щоб туди їхати і не брати ні в кого в борг. І це потрібно зробити на основній моїй роботі. А я працюю менеджером з продажу;

Створити та викласти в мережу не менше як 20 своїх проектів. Це важливий пункт.  І саме тому що мене ніхто не буде сприймати як фахівця, якщо я не зможу показати, що я вже реалізував. Скажем так, потрібно показати на що я здатний;

Тобто основним з цього всього являється підвищення мого професіоналізму в сфері веб-програмування. Також окреслив коло програмніх продуктів, в яких я маю покращити свої знання. Ось їх перелік:

1. Adobe Photoshop - хочу навчитись редагувати фотографії. Але так, без фанатизму. Я хоч і часто використовую його для того, щоб зробити той чи інший компонент сайта, але функціонал я використовую обмежений. Тому вважаю, що маю отримати саме ті знання, які я буду використовувати на практиці, бо я все дуже швидко забуду. Також я хочу навчитись малювати дизайни сайтів, але все буде залежати від того, скільки на це потрібно буде витрачати часу і як це буде мені даватись. Якщо це буде для мене важко, то й займатись не варто. Для вивчення планую виділити 1 тиждень.
2. CorelDRAW - я вже робив спроби навчитись роботі з даною програмою, але так і не зрозумів для чого вона:-) Все що знаю, що там щось зв'язане з векторами, а що за вектори, що за векторні зображення. Гадки не маю. Тому вважаю за необхідне не тільки розібратись у можливостях даної програми, але й реалізувати декілька проектів в даній программі. Головним чином, хочу створювати, щось корисне, що я в подальшому зможу використовувати для роботи. 2-3 дні думаю зможу виділити))
3. Adobe Flash - Хочу зрозуміти основні можливості даної програми. Для себе створити з десяток банерів, які можна буде розміщати дя популяризації власних проектів. Хочу присвятити на вивченя даної програми тиждень;
4. Adobe Dreamweaver це програма, яку я останнім часом часто використовую для редагування кодів, але я розумію, що я використовую функціонал даної проги тільки на 3-5 відсотків. Хочу більш детально вивчити дану программу і  використовувати можливості даної проги хоча б на 60 відсотків. Термін, протягом якого я маю освоїта дану прогу - по суті весь час роботи;
5. Adobe Illustrator все що я знаю про цю программу, так це те, що вона  якось зв'язана з векторним малюванням. Так в цій прозі так само як і  CorelDRAWя повний нуль. Але хочу також навчитись використовувати можливості даної программ та реалізувати на ній декілька проектів. Скільки часу? Думаю протягом тиждня справлюсь, якщо серйозно підійду до такого питання як верторне малювання:-)
6. Notepad++ дуже корисна прога для редагування кодів, але там так багато різних кнопок, що я навіть не знаю про їх використання))) Тому вважаю за обов'язок повністю вивчити можливості цієї проги та більш використовувати її функціонал на скільки це можливо;
7. Microsoft PowerPoint так мені стидно зізнатись в тому, що я не вмію використовувати можливості даної проги. Тим більше, що для мене як для менеджера середньої ланки це майже те ж саме як і вміти користуватись електронною почтою та факсом. Для багатьох це пройденний етап, а для мене тільки початок)) Хоч я розумію, що в світі багато нубів, котрим не обов'язково знати ту чи іншу програму тощо. В них виконується робота і все ok, але я все ж рівняюсь на кращих. Тому вважаю своїм обов'язком навчитись створювати і постійно створювати презентації в данній програмі;
8. Microsoft Expression Web а ось це редактор, який я навіть не знаю хто використовує, але я думаю, що стровувати варто. Для тих хто не знає це колишній FrontPage. Я пам'ятаю ще в університеті на інформатиці нас учили створювати свої сайти з допомогою даної програми. Хочу глянути на можливості цієї програми та, якщо сподобається, реалізувати на ній який-небудь сайт.

А ось і перелік проектів (веб-сайтів), що я попередньо планую реалізувати:

 
• Сайт онлайн телебачення. Я виявилось зробити такий сайт легше ніж здавалось. То чому ні? Я вже давно хотів такий зробити, але на той час не вистачало знання, яким саме чином це можна реалізувати. А на даний момент знаю.Я знаю що в неті таких сотні, але це буде мій!)
• Сайт фільмів онлайн. Думаю, якщо його зробити і добавити більш як 2000 фільмів, то вже можна через півроку розраховувати на перший прибуток. Чому ні? Так. Прийнято. Ось тільки не знаю на якій CMS його реалізувати. Для написання власної знань поки не вистачає, тому потрібно буде пошукати і скоріше запустити в інтернет даний проект. До того ж проект дуже корисний навіть для мене. Зможу перелопатити гору фільмів і передивитись ті фільми, яких ніколи не подивився б.
• Створити 5-7 блогів за символічну плату для друзів та знайомих. Правда для початку їх потрібно буде переконати в тому,що це їм потрібно. Хоч як на мене то заробляти на блоггінгу може кожний в кого є своє захоплення. Тому буду просувати блоггінг в маси!
• Створити 1-2 інтернет-магазина. Це буде дуже цікавий і корисний досвід. І вже в мене один потенційний клієнт є!
• Створити одну соціалку, просто для того, щоб був досвід.
• Створити 1-2 форума, все так само як і з соціалкою, все для того, щоб отримати досвід;
• Створювати сайти сіл, з історією, новинами, історичними персонажими тощо. Ну це буду робити або за символічну плату або взагалі безкоштовно.

Так як на даний момент в мене з веб-програмуванням не дуже я вирішив більш досконало вивчити наступні CMS

CMS WordPress - я її вже і так знаю доволі не погано, та й блог створив саме для того, щоб ділитись моїм досвідом у управлінні даною системою. Хочу більш досконало її вивчити, щоб вміти на ній реалізувати різноманітні функціонали. Хочу більш краще її вивчити та створити власний відеокурс по створенню блогів та адміністрування їх.

CMS Joomla - ось з джумою я вже давно не працював, все щоо пам'ятаю, так це її простий функціонал, але разом з тим настільки розширений, що для створення сайту реально потрібно мати певну підготовку. Тому для закріплення всоїх знань хочу реалізувати на ній 3 різнонаправлених проекти. На це все планую витратити не більше як 1 місяць.

CMS Drupal  - вже брався за неї, але так і не витачило терпіння щоб її освоїти. Тому вважаю за корисний досвід реалізувати на цьому движку хоча б один проект. Часу на це я собі відведу рівно на 1 тиждень.

CMS DLE - зрозуміти можливості цієї CMS, ознайомитись з функціоналом та реалізувати один проект. На це все в мене має піти не більше 1 тиждня.

CMS Ucoz - я вже створював на цій платформі недолугі сайти, але реально реалізовувати якийсь проект не брався. Справа честі реалізувати на цій платформі сайт! Наприклад, це може бути каталог навчальної літератури на програмуванню. Таким чином такий сайт буде корисним в першу чергу для мене.

Ось стільки багато я поставив перед собою завдань. Думаю з завтрашнього дня почну частково реалізовувати дані задачі. Думаю, що все в мене получиться!!! А поки що потрібно піднімати свою вартість як спеціаліста, бо моїх поверхневих знань однозначно буде не достатньо.

Ось буквально вчора моя дівчина сказала, що в неї з'явилась геніальна їдея. І її суть полягає в тому, щоб вибратись як з нашого міста так і з України, в Європу. А точніше спочатку поїхати туди на роботу, а потім там залишитись жити. Все це мотивувалось тим, що тут у нас повна попа, немає нормальної роботи та і перспектив також. Умови для життя також не найкращі. А "там" все по іншому...

Мені здається, олімпіада втратила в цьому році актуальність через значну подію для України -  Євро-2012. Успіх та ажіотаж навколо наших спортсменів був набагато більший, та й сподівання більші, ніж на Олімпіаду.

                     Ось скажіть мені шановні, Ви дивитесь навколо? А якщо дивитеся, то бачите?
                     Ну, те що не тільки на сході та півдні України одні лохі живуть, а і в центрі, і на заході, і на півночі, це вже мабуть всі зрозуміли. Ті просто лохі, а ці, проукраїнські лохі. Просто лохів, бандити на чолі з Януковичем, використали під час виборів, одноразово, за посиленною програмою, а потім там все повернулося до звичного життя гетто рабів. А проукраїнських лохів, якіх не вдалося використати під час виборів, використовують після. У цих, проукраїнських лохів, сталася якась суспільно-громадянська, садо-мазохістка хвороба. Всі вони, і я також, перед виборами казали, що всім буде дуже погано, якщо урка Янукович захопить владу. Попідстрибують ціни на харчи, на комуналку, почнуться невиплати заробітної плати, та решта різних побутових негараздів. Настане тотальне розкрадання держави. Ну, а те, що Україна стане колонією Кремля, що буде знищуватися все українське, в цьому і сумніву не було.
                      І що ми бачимо? Все так і сталося. А що майбутні проукраїнські лохі? А вони кажуть: а ми і казали, що так буде. Ну і...? Ну і нічого. Мовчки платять за харчи, за комуналку, за послуги та решта, всі ці необґрунтовані ціни. Тим, кому не платять заробітну плату, пенсії, трішки пошебуршаться, а після копієчної подачки розходяться по домівках.
                     Ця, наша, яка-неяка, але опозиція, закликає до об'єднання, до супротиву, до відстоювання своїх прав. Але проукраїнські лохі у відповідь кажуть: ні, ні, ніяких партійних прапорів, у нас економічні вимоги.  Про захист лідерів опозиції і мови нема. Наслухавшись шизофренічної маячні старпера Азарова та йому подібних, проукраїнські лохі, перебираючи довжелезну локшину на вухах, бубонять, що "всі однакові", що всі крали. Коли запитуєш, а що ж Юля вкрали, у відповідь чуєш ідіотське зустрічне запитання - "а ти що, віриш, що вона не крала?". Нормальна людина, яка звикла спілкуватися з нормальними людьми, після такого психічно-філософського реверсу, одразу  впадає в ступор.
                     Ну, а ті, з радісно-недолугим виразом на обличчі,  продовжують сидіти у лайні. То хіба це не лохі? То дайте інше, більш влучне визначення.
                     Але, я зараз не про це. Те, що, у народа України кастровані гідність, честь, самоповага, це вже підтверджений факт. Зафіксований та використаний бандюками по повній програмі. Тут все. Тема закрита.

---

                     Багато було шуму, що ось-ось, і Європа прижучить межигірського уркагана. Цей шум і досі шумить. Але наслідків, чомусь ніяких нема. То в чому ж справа? Давайте спробуємо, аналітичними лопатами(привіт Кровосісі), відкопати факти, а відкопавши, так само, аналітичними граблями, для більш глибокого та різнобічного розуміння,  розрівняти їх.
                     На мій погляд тут дві причини.


1.Лохі. Так, ті самі, про яких я тут, вище, розпинався. 
            Справа в тому, що вони, європейці, звикли до простих, зрозумілих дій. З боку народу. Коли їхні уряди щось відчебучать, то народ, не гаючи часу, величезним натовпом починає сунути на вулиці, і бити владу кулаком в писок. Або, куди прийдеться. І влада одразу починає міркувати: ага, щось ми не те наворотили, треба задню вмикати. І вмикають. Без зайвих розмов. Хоча розмови бувають, але не на довгий період часу. Тим більше, не на роки. І ще тим більше, не брешуть. Тому що знають, які будуть наслідки. Погані...
            Те саме стосується і їхніх лідерів. Але я зараз не зможу і прикладів навести, щоб з опозицією в Європі поводилися так, як у нас. Якби таке сталося, то важко навіть уявити, яким чином, народ почав би доносити до влади свою лють. І європейська влада це знає. І на рожон не лізе. Навіть негласне правіло там працює, - "Ви не стріляєте, ми не саджаємо". Бо розуміють, що народ може почати і стріляти. А якщо почнуть стріляти, то і посадки не допоможуть.
            А що Європа бачить у нас?
            А бачить вона цих самих лохів. Яких дурять, яких обкрадають, яким брешуть, над якими знущаються, їхніх лідерів вбивають, а вони тільки пальцем в носі колупають. Ну ще витягнуть козу з носа, і довго її роздивляються, нюхають, та на смак пробують.
            Ну, ця Європа сама собі і думає: а на хрена воно нам потрібно? Якщо ці лохі здатні тільки з козою в носі воювати, похерявши свою гідність, то нам, європейцям, тим більше западло, за них, робити їхню роботу. Ну і пускають все на самотек, на самоплив, на "як буде, так і буде". До них вже на 100% підходить наша приказка, - "їхня хата з краю". І претензій, ніяких бути не може. Лохі то ми, не вони....

                    Це перший факт, який вдалося відкопати. Копаємо глибше, і натрапляємо на ще один факт. Він частково пов'язаний з першим.

2.Капуста. Ніхто не знає, скільки вантажних потягів, під дах забитих баксами та іншими, такими що вільно перетворюються в будь-що, в будь-якій частині світу, папірцями, переправила ця банда жуліків та крадіїв, в різні країни Європи? Мабуть, не один мільярд, і не десять, та думаю, і не 100. Більше...

  Довідка: ці гроши були вкрадені у нас, з нашої кішені.Це так, між іншим. 

           Вони їх туди, на всяк випадок, від гріха подалі, заховали. Може ж бути таке, що народ очухається, полізе в кішеню, а там...йок...нічого нема. А повинно бути. А куди поділося...? Довго шукати не треба. Заводи, пароплави, межигір'я. Супружниці, обвішані золотом, сріблом, діамантами, мов ялинки. Дебільні нащадки в поршах, феррарях та ламборджинах. 

           А коли роззлючений народ  все це знайде, то діяти він буде за законами трибуналу. Без суду та слідства. Ну і піде зворотній процес. Депограбування. Можливі і ексцеси. Червоного півня можуть запустити, або взагалі, шляхом стискання пальцями шиї, припинити доступ повітря до легень, наслідком чого буде відділення души від тіла. А це не дуже комфортно, тіло окремо, душа окремо...

           Так, щось я відхилився від задалегідь прокладеного маршруту. Здається, що доля цих джентельменів удачи мало кого цікавить. Тому, повертаємося до наших баранів, тобто, до нас.
                    Да, ну і коли всі ці потяги з грошима(вкраденними у нас, як ми бачимо з довідки), дістаються до кінцевої станції призначення, вони там розташовуються, роздивляються, що та як, асимілюються, та починають працювати на економіку Євросоюзу. Цей процес для більшості знаходиться в тумані, та погано сприймається в сенсі процедури. Якщо стисло, то на ці гроши купується нерухомість, виробництва, створюються фірми. З усього цього платяться податки. В бюджети країн Євросоюзу звісно. Окрім того, банки, в яких ці гроші знаходять затишне пристанище, видають кредити. Від цих кредитів, відсотки отримують як банки, так і крадії, що вкрали в нас ці гроші. І тут також платяться податки в бюджети країни Євросоюзу. З цих бюджетів відбуваються виплати пенсій, заробітні плати громадянам Євросоюзу. Які потім наймають собі робітників з тієї ж України, і платять їм, їхні ж, вкрадені в них гроши. Це я так, грубим пензлем намалював весь процес цього загадкового, грошового поля чудес, та на яких деревах, вирощується цей, досить бажаний врожай. Хоча, там ще багато різних ньансів.

                    І тут ми бачимо, як на місяці, світлу та темну сторони цього прозоронепрозорого питання. На світлій стороні, Європа, насупивши брови, з блискавками в очах, не переводячи  дихання, погрожує з миті на мить ввести санкції, заблокувати рахунки, відмовити у видачи віз, щодо наших владних нувориш. Тому що Европа демократична, тому що там цінують свої цінності, тому що там дотримуються прав людини.
                    А на темному боці, до тих політиків, які щойно щиро виголошували постулати Європи, та кроки щодо їх дотримання, підходять власники банків, керівники профсоюзів, власники різних фірм, крупних та не дуже, і кажуть, - "ви що, політики, охренелі?" Що ви збираєтеся блокувати? Які ще санкції? Ви знаєте, скільки ешелонів капусти вам прийдеться заблокувати? І з чого ми тоді будемо платити податки? Заробітну плату? З чого ви будете платити пенсії? І це враховуючи, що в Євросоюзі зараз неймовірна грошова криза. Що все, ось-ось лусне до бісової бабусі.

                    Окрім темного боку, існує ще чорний бік. Де нічого не видно. Але там дуже чудово почувають себе наші бандюки. Корупція. Так, в Європі вона невеличка. Але є. І наші гопникі, з валізами грошової маси наполегливо обробляють цей напрямок. Де напряму виходять, де через родичів, через знайомих, і коєфіціент корисної дії, хоч і малий, але досить прийнятний. Навіть до Европейського суду з прав людини вже починають виникати подібні підозри. Стосовно оголошення рішення щодо Луценка. Яке вже давно повинно було з'явитися на світ Божий. А його нема. Причини незрозумілі. Або навпаки, зрозумілі.
              
                    Щодо зв'язку з першим фактом, то тут все просто. Як doors. У всіх фігурантів в Європі, банкірів, політиків, лобістів, корупціонерів, виникає одна думка: якщо українськім лохам по барабану, що їх грабують, що їхні кишені чистять за допомогою пилососа, то чому ми повинні відмовлятися від їхніх, але вже наших грошей? Ну, і як ми бачимо, не відмовляються. І вірно роблять. На їх місці, я би також не відмовився. Я маю на увазі не корупцію, а надходження в бюджет.

                     І що на виході? А нічого. Спостерігаємо німу сцену. З обалдевшим виглядом, один навпроти одного, стоять закляклі Янукович та Євросоюз. Янукович сам собі думає: як це я, дебіл та уркаган, прибив цілий Євросоюз...? я ж не по цих справах. І поступово в нього їде дах. В свою чергу і Євросоюз думає: як же цей дебіл та уркаган прибив нас...? він же не по цих справах. І в нього їде дах. Але ж нам важливо свою користь з усього цього розгледіти. Дивимося, і своєї користі не бачимо. Тоді виходить, що це не Європа Януковича, а Янукович Європу. Як не крути.
                     А в нас вже давно дах з'їхав. Мабуть не дарма, що лохі. Тепер ні даха, ні парасольки, нічого. Сиджу, куру.

---

                     З усього вищесказаного треба зробити висновок, що цю проблему, з узурпацією влади бандитами, вирішувати тільки нам. І більше нікому. Ніякім європам це не пече. Ну, і хоч це не байка, але мораль з неї можна вичавити. Навіть потрібно. Приблизно ось таку -

• Зайнятися фізкультурою. Бігати, плавати, їздити на велосипеді, або щось на Ваше бажання. Будь-які фізичні вправи. Користь не забариться на протязі першого тижня. Це відбудеться внаслідок того, що кров почне більш швидко та в більших об'ємах потрапляти до мізку. Вона змиє пилюку, павутиння та інші елементи застою та загнивання у звивинах. Внаслідок цього поліпшиться настрій, з'явиться інтерес до життя, та природне відчуття справедливості.
• Потім треба витягнути з широких штанин дублікат безцінного вантажу. І прочитати, на заздрість всім, я - громадянин України. Усвідомивши це, гордо підняти голову, розправити плечі, ноги поставити на їх, плеч, ширину. Одразу же зникне відчуття, що ти лох.
• Далі потрібно окинути вже ясним оком, що відбувається навколо. Роздивившись де бандюки, а де опозиція бандюкам, приєднатися до опозиції. Якщо всі це зроблять, то це вже буде не просто опозиція, а народна опозиція.
• Усвідомити, що все треба робити з початку. Якщо Ви стаєте на бік опозиції, а її лідери кинуті бандюками за грати, то почати вирішувати першу та головну справу - визволити лідерів опозиції з буцигарні. Спочатку робити це без зброї. Давити кількісткою масою. А далі буде видно, який механізм треба буде додатково використати. Після звільнення лідерів опозиції, так само звільнити і решту політв'язнів.
• Потім зайнятися бандюганами. Поки без радикальних дій. Забезпечити чесні вибори. Бажано, щоб опозиція набрала більше 300 голосів. Якщо це вдасться, ні в якому разі не заспокоюватися. Підтримка опозиції(так, я не обмовився, навіть якщо опозиція здобуде більшість голосів, вона все рівно поки залишиться опозицією), в Раді, буде потрібна з боку вулиці і надалі.
• У опозиції в парламенті будуть дві головні задачі. Це оголосити імпічмент Януковичу, та повернути законний, Конституційний лад в державі. Звісно, бандитська камарилья буде чинити цьому шалений опір. Тому треба завжди бути поряд з парламентом.
• Після формування Вашого, народного уряду, привітати його. 
• Забезпечити неможливість втечі всіх бандюків, які привели країну до краю прірви. 
• І останнє. Насолоджуватися гарно виконаною роботою. В повній мірі відчути приплив адрениліну. Радіти життю, але продовжувати контролювати владу. Будувати будинки, народжувати дітей, працювати на улюбленій роботі, і ніколи більше не доводити свій дім, Україну, до такого стану, який ми маємо зараз.

                    Ну все. Мета є. Задачі поставлені. Рішучості, та впевненості всім!

Зараз активно негативний імідж української влади ПРасті пацани намагаються прив'язати до України, й вбити в сіру субстанцію лохторату, що ЮВТ зіпсувала імідж України (ПРастих пацаноф) в Європі. По перше мною Україна ПРастих пацаноф сприймається саме так як на фото вище, по друге, у мене виникає питання: - а як можна зіпсувати ПРастим пацанам те чого ніколи в них не було ? А по третє, прив'язка іміджу ПРастих пацаноф до іміджу держави Україна - це взагалі образа кожного українця (хоча тут самі собі винні).

Поїхав цього місяця сусід в 12-денний тур автобусний по Європі, приїхав й не може стримати емоцій, каже на самому початку поїздки вже з Польщі починаєш розуміти, що попав в інший світ, найбільше вразила Австрія, одним словом вернувся він з поїздки Європою й сказав (слова автора) - Після поїздки Європою реально починаєш розуміти в які .опі ми живемо.

Також зустрічався цього тижня з однокласником, працює в Харкові, але по роботі мотається по східній Україні, от і передавав враження від Луганської області (слова автора) - грошей заробити там реально нема де, за 30-40 гривень тобі машину вугілля розвантажать, будинки стоять заселені до третього поверху, дальше вікна розбиті хочеш плати квартплату, заселяйся й живи ...

От думаєш чому при такому рівні життя жителі СУ не рівняються на жителів ЗУ, не рівняються на Європу, що хорошого вони від сходу очікують і чим вони думають, а може люди не винні й за них все вже сказали ПРості донецькі хлопці ?

То як хочемо ми жити так і голосуємо виходить, а дали б відповідь собі на це просте питання перед голосуванням і побачили, що Грузія та Польща, Прибалтика ... Європа вже б не виглядали розумними та багатими родичами.

Прокинувшись від дурного сну сьогодні рано мені захтілося списати в людей якою б вони хотіли бачити Україну в найближчому майбутньому? А де можна про це запитати, звичайно на українському порталі, яким користуються всі активні люди. 

Тому, я б дуже просив вас всіх поставитись до Опитування поважно та щиро, дайте свою відповідь. 

Якою Ви б хтіли бачити Україну в найближчому майбутньому?

Хай там що уявляє собі нинішня влада в Києві, у Кремлі її роль в енергетичних розкладах бачать, схоже, як дуже обмежену і технічну. Україна потрібна для того, щоб заблокувати доступ інших постачальників газу до ЄС, а також поповнити обмілілу газпромівську скарбницю. Однак наші політики чомусь вважають це номальним. ПОСТАВИТИ РОСІЮ НА МІСЦЕ    Європейські країни ще десятиліття тому зрозуміли, які загрози несе залежність від одного постачальника газу, й активізували проекти диверсифікації і переходу на інші види палива. Сьогодні кожен член Євросоюзу реалізує їх можливими для себе способами: будує термінали скрапленого газу, розвиває власний видобуток, зокрема сланцевого, прокладає додаткові труби в газовій мережі, поліпшуючи його перекачування територією країни.Повільно, але впевнено Європейський Союз зменшує свою залежність від одного, російського джерела газу.

Зменшення залежності диктує і зміну тональності в переговорах Європи та РФ. Ще кілька років тому європейці ковтали незгоду російської сторони ратифікувати Енергетичну хартію і заплющували очі на скуповування Газпромом через свої афілійовані структури енергетичних компаній на внутрішньому ринку ЄС. Сьогодні, після прийняття Третього енергетичного пакета (передбачає підвищення конкурентності на енергетичних ринках, зокрема шляхом розділення компаній, які здійснюють видобуток, транспортування і продаж енергоносіїв), Газпрому заблокований доступ до управління європейськими газовими мережами. У ключових компаніях – партнерах російського газового монополіста відбулися обшуки за наказом Єврокомісії на предмет монопольної змови. Учорашні друзі – французькі, польські, німецькі енергетичні компанії – подали на Газпром до суду через завищення ним цін на газ, а сама РФ не вимагає, а просить у ЄС надати її «Південному потоку» статусу транс’євро­пейсь­кого проекту,оскільки це дасть змогу залучати кошти на нього.

Євросоюз сьогодні майже зробив те, що тільки стоїть як завдання перед Україною: відвів Росії важливе, але дуже визначене місце у своєму енергобалансі. Газпром справді постачає багато газу в ЄС – до третини загального імпорту. Однак, незважаючи на прогнози зростання його споживання в європейських країнах, більшого від росіян просто не хочуть,бо це шкодитиме національній безпеці Європи. Російські проекти її не цікавлять: ліміт постачань від Газпрому вже вибрано. Ось чому Єврокомісія так стримано привітала запуск «Північного потоку»і, попри всі старання Кремля, підтримала проекти «Південного коридору», а не «Південного потоку». «Південним коридором» до країн ЄС має надходити газ із Каспійського регіону: Туркменистану та Азербайджану, і саме він компенсуватиме дедалі більші потреби ЄС у найближчі десятиліття.

Такий розклад суттєво ускладнює ситуацію Росії. Для Газпрому це означає зменшення, якщо не припинення, витрат ЄС на інфраструктурі проекти. Обсяг експортованого палива в ЄС із часом може хіба що падати, а через розвиток спотового ринку знизиться й ціна. «Експортована революція» сланцевого газу зі США знеохочує європейські компанії працювати на нинішніх умовах на російських родовищах. Зокрема, норвезька Statoil, один із партнерів із розробки Штокманівського родовища, уже заявила, що не впевнена в успіху роботи саме через сланцеві проекти. «Російській газовій галузі доведеться серйозно конкурувати за частку на європейському газовому ринку, яка встановиться після 2030 року між 13% і40%. Нам, зрозуміло, треба бути ближче до 40%», – прокоментував ситуацію голова Російського газового товариства Валєрій Язєв під час Міжнародного форуму «Газ Росії-2011». Не краща ситуація і на східному напрямку. Китай, не погодившись на запропоновану росіянами ціну, у листопаді цього року просто закупив додаткові обсяги в Туркменистану. Згідно з прогнозами аналітиків банку Societe Generale, саме останній і залишиться основним постачальником газу до Піднебесної протягом найближчого часу.

Щоб зберегти свою роль на Заході, Росії потрібно швидко шукати інші, крім постачання свого газу, проекти за власною участю й водночас блокувати альтернативні пропозиції.Таким проектом може бути «вигідна» пропозиція транспортувати до кордонів ЄС туркменське блакитне паливо наявними газопроводами через територію РФ та України. Мовляв, поки побудується ваш «Набукко» чи інший газогін (а його запуск справді відтягується, сьогодні йде мова про 2019рік), багато що може статися, натомість ви хоч зараз укладайте договір із Туркменистаном, а ми потурбуємося про постачання газу звідти аж до ваших східних кордонів уже тепер. Можливо, цей сценарій був викладений українським політикам, який разом зі страшилками про «Південний потік» переконав пристати на російську пропозицію.

У ЧОМУ ІНТЕРЕС УКРАЇНИ?   Однак насправді успіх такого сценарію для ЄС, а тим більше для України є сумнівним. По-перше, тільки-но наша ГТС опиниться під контролем РФ,європейці перестануть розглядати її як можливість для альтернативних поставок. Це буде елемент російської системи. По-друге, хоч би яким був туркменський газ, якщо він надходитиме через «російську» трубу, то втрачатиме цінність для них, адже це не диверсифікація, а лише імітація, а ЄС чітко відрізняє одне від іншого. По-третє, що може дати нашій країні такий консорціум? Стабільність постачання газу? Ні. Враховуючи, що «Південний потік» – це поки що «страшилка для наївних», воно і так було б стабільним – меншим, але стабільним. Модернізацію? Ні. Якщо правда, що консорціум є «подякою» за нижчу ціну на газ у 2012 році, то додаткових коштів на реконструкцію годі чекати. Натомість Україні доведеться ділитися з усіма його сторонами коштами від транзиту. Найімовірніше, закриються лінії фінансування від Світового банку чи ЄБРР: який сенс вести переговори з державою, якщо газопроводом керує інша структура? І головне – наша держава втратить також можливості для реальної, а не імітованої диверсифікації джерел енергоресурсів.

Замість вигадувати «велосипед» або погоджуватися на нав’язану зовні схему, Україні варто озирнутися на тих, хто ще вчора перебував у схожій ситуації. Польща торік – після спроб Росії отримати в обмін на дешевше блакитне паливо доступ до газопроводу – категорично відмовилася від такої угоди, активізувала проекти з власного видобутку сланцевого газу, почала будівництво терміналу скрапленого. Сьогодні ці проекти реалізовуються не на папері, а на практиці. Польська PGNIG через 10 місяців безуспішних переговорів щодо ціни подала на Газпром до Стокгольмського суду,де вже лежить сто аналогічних позовів від німецьких, французьких та інших компаній. Молдова, яка теж не може досягти домовленості, попросила допомоги в переговорах у Європейської комісії. А тамтешній парламент взявся контролювати хід переговорів із Росією. При цьому уряд країни публічно підтвердив готовність реалізовувати всі європейські реформи, хоч і відчуває, мабуть, немалий тиск із боку РФ щодо здачі стратегічних інтересів.

Що робить Україна? На неодноразові заяви європейських структур про готовність допомогти просто мовчить. А коли переговори з Росією досягають особливо критичної точки, фактично відкриває «другий фронт», заявляючи вустами заступника міністра енергетики Володимира Макухи журналістам про те, що незадоволена європейською стороною. Спроби депутатів парламенту не те що контролювати, а хоча б дізнатися зміст перемовин марні й безнадійні. А засекреченість, яка супроводжує всі переговори, змушує оглядачів будувати найгірші сценарії і тільки посилює ефект від інформаційних провокацій та маніпуляцій.

Європейський Союз та Україна – споживачі газу. У них однакова мета – зменшити залежність від одного постачальника. Логічніше, якби ці споживачі замість того, щоб посилювати недовіру між собою, подумали про спільні можливості з диверсифікації. Якби України створила вільний доступ до своєї газотранспортної системи, а ЄС вдалося домогтися транспортування газу з Туркменистану через російську територію (а інструменти для такого впливу в нього є), ми могли мати реальну, а не імітовану диверсифікацію. І вартість газу бутла б іншою, ніж сьогодні обіцяє РФ.

Читайте також: Енергетична недоімперія            : Газова «матрьошка»