хочу сюди!
 

Анна

37 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 25-55 років

Замітки з міткою «история»

Большая велопрогулка

Ну, большая конечно, в моем измерении - около 20 км. Но дело не в расстоянии, а в разнообразии локаций. От метро Святошин через парк Нивки и Сырецкий парк, где как раз проезжал поезд "Вишеньки-Яблоньки" детской железной дороги (осталось за кадром) я объехал мемориал жертвам в Бабьем Яру,





"говорит и показывает менора"


...а затем углубился в сам яр. 
Через заброшенное Кирилловское кладбище проехал мимо склепа Качковских (жуткий памятник хирургу, смерть которого - это история о том, как не надо лечить):



затем мимо тюрьмы-психушки и других корпусов больницы Павлова, среди которых есть немало образцов архитектуры прошлых веков:
 
 И наконец Кирилловская церковь, тесно соседствующая с корпусами психбольницы:

Изначально это 12-й век, здесь был похоронен князь Святослав из "Слова о полку Игореве"
 

Обратная дорога была более прозаична, к тому же в основном под горку )))

Замки Закарпаття

  Подорож моя продовжилась по замкам Закарпаття. Початок подорож бере з міста Воловець, не великого живописного Закарпатського містечка.  

    
      Далі ми вже поїхали в негірську частину Закарпаття, і по дорозі до замків заїхали в Свято-Кирило-Мефодіївський жіночий монастир, який розташований у мальовничому місці с. Драчино, Свалявського району, і майже з усіх боків оточується прекрасною природою, невеликими густими лісами і горами. Зовнішня краса дуже гармонійна і витончена. На території багато різноманітних цікавих дерев і квітів. Дуже прекрасні галявинки, альпійські гірки і навіть господарський двір нас шокував своею красою і чистотою. Зайшовши у ворота двору монастиря час неначе зупинився, було таке враження наче ми в іншому вимірі, стало душевно і заспокійливо.








Це господарський двір


 По ссилці http://карпаты3д.com/uk/kultura/khrami/item/monastur-dracuno.html  можна переглянути чудовий 3D вид двору монастиря. Двір дійсно дуже прекрасний і умиротворюючий. 
       Тут ми поклювали трішки чорноплідної горобинки і поїхали далі подорожувати. 


Далі наш шлях пролягав до замку Шенборна, поблизу с.Чинадійово. На під"їзді до замку нас зустріла цікава залізнична станція "Карпати", мабуть сама найкрасивіша і найоригінальніша станція України.



Це цікавий вид з місточка, який веде на перон.



Володарі Шенборнського замку графи Шенборни часто приїздили в Чинадієво на полювання і відпочинок. Для цього у 1840 році було збудовано дерев"яний будиночок-літня резиденція графа, куди він запрошував своїх гостей для відпочинку і розваг. 

    Вже пізніше на цьому місці було збудовано романтичний замок, в який було вкладено певну символіку, а саме: у проекті замка за основу було взято астрономічний рік. Отже кількість вікон в замку відповідає кількості днів у році - 365, 52 кімнати - кількість тижнів у році, 12 входів - кількість місяців року. В архітектурі замок близький до французьких ренесансних замків. Будівлю замку прикрашають багаточисельні башточки, флюгери, черепиця, кольорові вітражі і геральдична ліпнина. Кожна деталь замку, чи то димохід, чи вежа не просто виконують свої функції, але і виступають прикрасами замку. 







На одному з дахів башти височіє фамільний герб Шенборнів з левом у короні і з розвоєною кісточкою хвоста.



Замок розташований в центрі парку площею 19 га, тут зустрічаються рідкі породи дерев і кущів: самшити, сакура, веймутова сосна, канадська ялинка. Паркове озеро нагадує карту Австро-Угорщини. В даний час там розташований санаторій "Карпати", в якому лікують сердцево-судинну і нервову систему. Будівля замку Шенборнів в даний час є одним з корпусів санаторію.
       В середині замку збереглось не багато. Ось одна кімната з каміном, парадними сходами і цікавою люстрою, яка була виконана по особистому замовленню графа Шенборна.





Нам розповіли, що в замку знімали фільми "Снігова королева", "Сімнадцять миттєвостей весни", "Доярка з Кацапетівки", а оцей цікавий балкончик, особисто брав участь у фільмі "Попелюшка" 



Нагулявшись по території парку, їдемо далі до Чинадіївського замку Сент Міклош.



Середньовічний замок "Сент-Міклош" (Святий Микола) було збудовано в 15 столітті, як типова романська феодальна резиденція. Замок належав багатому роду баронів Перені. У 1657 році замок постраждав під час штурму польськими військами князя Любомирського. Потім тут знаходилась повстанська армія Ференці Ракоці. А його дружина Ілона Зріні потаємно зустрічалась зі своїм коханцем І.Текелі, а після смерті чоловіка вийшла за нього заміж. Пізніше будівля виконувала функції тюрми, складу. До останнього часу замок був дуже запущений і лише з 2001 року почалось його відновлення.









І звичайно який же замок без потаємних кімнат і ходів. Ми по ним походили whosthat там взагалі темно, фото зроблено зі спалахом.



А ці одвірки і ступеньки виготовлені з каменю і збереглись у першопочатковому стані.



Враження після відвідування замку було дуже сумне, тому що більшість кімнат взагалі у поганому стані. Але будемо надіятись, що все-таки хворий йде на поправку, реставрацією і збереженням замку зайнялись і він вже не виглядає безпризорником smile 

Далі їдемо в Мукачеве. В замку Паланку я вже бувала, але мені дуже подобається його світла атмосфера і я з великим задоволенням їхала на нову приємну зустріч. 

Ще на під"їзді до Мукачево перед нами, у променях сонця, гордо височів Замок Паланок.



Мукачівський Замок Паланок - історико-архітектурний пам"ятник, родове гніздо трансильванських князів Ракоці. Замок зведений на горі вулканічного походження. Його зводили в декілька етапів. В 11 столітті за наказом короля Ласло І на місці дерев"яних укріплень була збудована кам"яна башня-донджон, на початку 14 ст. за наказом короля Карла Роберта італійські майстри розширили замок, наприкінці 14 ст. його перебудовою зайнявся вигнаний з Поділля князь Федір Коріатович, брати якого керували в Кам"янці-Подільському, де я побувала декілька днів тому і мені було дуже цікаво спостерігати зв"язок історичних подій і особистостей. І вже нинішній вигляд замок набув у 17 столітті при Д"єрді І Ракоці. Замок контролював торгові шляхи. 





Один з коридорів замку мав свій страшний секрет. Коли противник вже проривав дві лінії оборони, оборонці замку відкривали ворота і нападаючі забігали в пастку, яка за ними зачинялась і зверху на них лилась розтоплена гаряча смола. Ось цей коридор



В замку ми погуляли по кімнатам зі старовинними меблями, 



походили коридорами замку



Виглядаючи з другого поверху коридора ми дивились на колодязь (вдалині двору під коричневим дахом), про який є замкова легенда: Колись в цьому краї жив Князь Федір Коріатович, которий на випадок тривалої облоги звелів вирубати у скелі криницю, над Старою баштою. Але довго копаючи колодязь, проходячи численні кам"яні брили, копачі все не могли дібратись до води. За цією всією роботою з кущів спостерігав один чоловічок devil .  Бачачи, що у людей нічого не клеїться, він прийшов до Князя і запропонував свою допомогу, звичайно ж за плату. І запропонував ціну money money money  золотом. Федір Коріатович подумав і погодився на пропозицію. Через деякий час вода задзюрчала аж на глибині 85 метрів. Князь зрозумів, що підходить розплата, але йому дуже не хотілось віддавати devil   money money money. Три ночі в його кімнаті горіло світло, і його помічник прийшов спитати, що трапилось. Князь розповів що саме його мучає. Тоді помічник дав пораду: Ви ж не домовлялись якого розміру будуть мішки з золотом, і не домовлялись скільки саме монет буде у мішках. Отже пошийте маленькі мішечки і киньте туди по парі монеток. 
Так Князь і зробив, чим дуже розлютив чоловічка devil.  Тоді Князь посадив чоловічка до криниці і там прикував його. 
   Хоча води в колодязі тепер вже немає, але люди стверджують, що опівночі з глибини колодязя й досі долинає незрозумілий шум, ніби devil лається, бо йому соромно, що дозволив людям себе обдурити chih lol 



Як і в кожному замку, в цьому мабуть теж проводились бали, отже ми потанцювали з господарем замку, а заодне і загадали бажання, бо існує повір"я, що якщо дати грошенят Князю, потримати його за палець і загадати бажання, він увечері перегляне весь список бажань, внесе їх до своєї канцелярії і обов"язково кожне виконає umnik podmig



Попрощавшись з прекрасним душевним замком 



ми поїхали погуляти по такому ж душевному місту Мукачево. smile



Устав идеальной жены 1955 года

Я обрыдаласьrofl И так:


1) Ужин должен быть готов. Об этом стоит позаботиться заранее, порой даже за ночь до ужина, чтобы вкусные и разнообразные блюда были готовы к приходу мужа. Это способ показать супругу, что ты думаешь о нем и заботишься о его потребностях. Большинство мужчин голодны, когда возвращаются домой, и вид хорошей еды (особенно любимого блюда) – неотъемлемая часть теплого приема.

2) Приготовься. Отдохни 15 минут, чтобы к его приходу выглядеть свежей. Поправь макияж и прическу. Помни, что еще секунду назад его окружали озабоченные работой люди.

3) Будь веселой и заинтересованной им. После тяжелого дня, ему необходимо воодушевление. Воодушевлять мужа – одна из твоих прямых обязанностей.

4) Убери беспорядок. Перед возвращением мужа с работы еще один раз наведи порядок в основной части дома.

5) Собери школьные учебники, сложи детские игрушки, убери бумажки и т.д., затем застели столы свежими скатертями.

6) В холодные месяца года ты должна заблаговременно разжигать камин, чтобы уберечь своего мужа от простуды. Твой муж ощутит, что достиг уютной гавани отдыха и порядка, вследствие чего воодушевит тебя. В конечном счете, снабжение мужа комфортом доставит тебе безграничное персональное удовольствие и удовлетворение.

7) Подготовь детей. Вымой детям руки и лица (если они маленькие), расчеши им волосы и, в случае необходимости, переодень. Дети – маленькие сокровища. Пускай муж видит их причастность к заботе о нем. Мужа следует ограждать от любого шума. Когда он приходит домой, стиральная машина, сушилка и пылесос должны быть выключены. Постарайся заставить детей вести себя тихо.

8) Будь счастлива видеть мужа.

9) Встреть его с улыбкой и продемонстрируй искреннее желание доставить ему удовольствие.

10) Слушай его. У тебя может быть дюжина вещей, которыми ты хочешь поделиться с ним, но время его прихода с работы – не лучшее время для этого. Пусть он говорит первым – помни, его темы для разговора гораздо важнее твоих.

11) Вечер принадлежит мужу. Не жалуйся, если он приходит домой поздно, идет на ужин или в другие места развлечений без тебя. Постарайся понять, что твой муж живет в мире напряжения и давления, поэтому дома ему необходимо расслабиться, а не выслушивать упреки.

12) Твоя цель – сделать дом местом спокойствия и порядка, где твой муж может освежить свое тело и дух.

13) Не встречай мужа упреками и проблемами.

14) Не жалуйся, если он пришел домой поздно или отсутствовал всю ночь. Это мелочь в сравнении с тем, что он пережил в течение дня.

15) Сделай жизнь мужа комфортной. Усади его в удобное кресло или наполни ему горячую ванну. Заранее приготовь ему прохладительные или горячие напитки.

16) Взбей его подушку, сними его ботинки. Говори с ним спокойным и приятным голосом.

17) Не требуй объяснений его действиям и не ставь под сомнения его честность и справедливость. Помни, что он – хозяин дома, действующий справедливо и правильно. У тебя нет права требовать от него объяснений.

http://golbis.com/pin/ustav-idealnoy-zhenyi-1955-goda/#.VcO2a_ntmkr

Моя подорож. Кам"янець-Подільський - Старе місто

Останні майже два роки були дуже напруженими, деякі події були такими, що навіть і не віриться що таке могло бути і що дещо вже позаду. Звичайно розслаблятись неможливо, бо мізок не відключиш. Отже щоб хоч трішки дати собі відпочинок, розробивши маршрут вирушила у подорож Україною.

Перший пункт - Кам"янець-Подільський. Попасти туди було однією з першочергових моїх мрій. 

Зранку ми проїзжали мимо Жмеринки, завжди любила розглядати цікаву будівлю Жмеринського вокзалу, так як ми стояли 20 хвилин, вийшла роздивитись його ближче.



А таку листівку надіслала додому зі звітом про подорож



Доїхавши до Хмельницького, де на вокзалі всих приїзджаючих зустрічає Богдан Хмельницький 



Сіла на маршрутку і поїхала на місце призначення. Часу у мене було до вечора, тобто цілий день. Спочатку мені здавалось, що я все передивлюсь і не знатиму що робити, але день пролетів як мить, а я побачила мабуть лише третю частину того, що хотіла побачити.

Отже починаю з Новопланівського мосту: Новопланівський міст з"єднує Старе місто з так званим Новим планом - тобто нинішнім адміністративним центром міста. В середині XIX століття виникла ідея розширення міста за межі каньйону Смотрича. Рішення про будівництво було прийнято у 1859 році і через 5 років почалось його будівництво, збудований і зданий в експлуатацію міст був у 1872 році.  



З мосту я побачила прекрасний вид Смотрицького каньйону. Колись тут протікала глибока річка Смотрич, але тепер ледь видніється маленький потічок. 





Далі, перейшовши міст, вуличками Кам"янця пішла по старому місту. Відчуття було таке, наче я попала на пару століть назад smile  Місто тихе, чисте і душевне.









На одному з будинків побачила такий цікавий водостік 



В центрі міста, як і годиться стоїть Ратуша. Будівлю польського магістрата  було збудовано в центрі Кам"янця-Подільського після надання місту Магдебурського права у 1374 році. Ратуша  Кам"янця-Подільського вважається самою старою в Україні.



Біля ратуші стоїть турист (пам"ятник туристу) і роздивляється пам"ятки історії. 

В Кам"янці я познайомилась з цікавими людьми і ми спілкуючись, разом гуляли по старому місту. І от дійшовши до цього туриста ми упали зо сміху, наш новий знайомий був копія того туриста. І звичайно папараці вмикнули свої фотіки і почали його фоткати з різних ракурсів lol  



Далі наш шлях пролягав по старовинних костьолах і в напрямку Кам"янець-Подільського замку. Далі буде smile  


 








Леди и лорды - хлебные люди Англии.

А вы знаете, откуда пошло название "леди и "лорд"?


Слова "лорд" и "леди" на самом деле происходят от староанглийского труднопроизносимого hl?fd?ge, что означает «та, что замешивает хлеб» (леди), и hl?ford — «хранитель хлебов» (лорд)?

Удивительно, насколько неожиданным бывает происхождение некоторых привычных простых слов. Всем известные титулы леди и лорд — как ни странно, имеют непосредственное отношение к хлебу. В утерянном смысловом значении "леди" — это владеющая секретом приготовления квашеного («кислого») хлеба. Сейчас — это подчеркнуто вежливое обращение к женщине. Оно говорит о высоком месте обладательницы этого титула в обществе, ее светских манерах и элегантном виде. Также "леди" — это еще и аристократический титул в институте британской монархии, употребляемый с именем.

Говорят, что в древней Англии даже был такой обычай: если супруги разводились, то муж получал весь имеющийся к моменту развода хлеб, а жена забирала все имеющееся в хозяйстве тесто.

Японская традиция усыновления взрослых мужчин.

Непосвященному человеку должно быть сложно понять традиции усыновления в Японии. Усыновление взрослых людей – макоёши – древняя практика, с помощью которой японцы избирают наследников, чтобы передать им свой семейный бизнес.
[ Читать дальше ]

Заброшенные места на планете.

17 заброшенных мест на планете.

Стоит только подумать, что раньше в этих местах окруженных пылью, ржавчиной и серостью кипела жизнь, сразу становится немножко не по себе. Представляю вашему вниманию 17 жутких мест о которых вы возможно даже и не слышали, но поверьте – они стоят того, чтобы на них взглянуть.

Парк Нара Дримлэнд, Япония.
Нара Дримлэнд был открыт в 1961-ом году. Его закрыли спустя 45 лет. С тех пор в здешних местах бродят лишь сталкеры, несмотря на то, что охрана до сих пор патрулирует территорию парка.
[ Читать дальше ]

28 июля - святого равпоапостольного великого князя Владимира

во Святом Крещении Василия. День Крещения Руси.

Крещение Руси произошло в 988 году. Это ключевое историческое событие связано с именем святого князя Владимира. Историки называют Владимира Великим, церковь — святым равноапостольным, народ нарек его Владимиром Красное Солнышко. Святой равноапостольный великий князь Владимир Красное Солнышко (960—1015) был сыном Киевского князя Святослава и внуком святой равноапостольной Великой княгини Ольги. Незадолго до смерти князь Святослав разделил Русскую землю между тремя сыновьями: старший сын, Ярополк, получил Киев, средний, Олег, — землю Древлянскую, а младший, Владимир, — Новгород. Вскоре после смерти Святослава между братьями начались распри, в результате которых Владимир стал единодержавным князем Руси. В 983 году князь Владимир Святославич совершил удачный поход на ятвягов. В 987 году он захватил город Херсонес, принадлежавший в то время Византийской империи и, угрожая походом на Константинополь, потребовал руки царевны Анны, сестры византийских императоров-соправителей Василия и Константина. Последние условием брака поставили принятие Владимиром веры Христовой. Когда царевна Анна прибыла с духовенством в Херсонес, князь Владимир внезапно ослеп. Царевна предложила ему немедленно креститься, в надежде исцеления. Во время крещения князь прозрел. В духовном восторге он воскликнул: «Теперь я узрел Бога Истинного!». Некоторые из дружинников князя, пораженные этим чудом, также крестились. Во святом Крещении князь Владимир был наречен Василием в честь святого Василия Великого. Тогда же в Херсонесе совершилось его бракосочетание с царевной Анной. В качестве выкупа за жену князь возвратил Херсонес Византии, построив в нем храм во имя святого Иоанна Предтечи и Крестителя Господня. В Киев князь Владимир вернулся вместе с княгиней Анной, константинопольскими и херсонесскими священнослужителями, взяв с собой богослужебные книги, иконы, церковную утварь, а также святые мощи Климента, епископа Римского, и его ученика Фивы. Таким образом, упрочились династические и межгосударственные связи между Русью и Византией. По возвращении в Киев князь Владимир крестил 12 своих сыновей. Крестился и весь его дом, и многие бояре. Затем князь Владимир приступил к искоренению язычества на Руси и истреблению языческих идолов. Священнослужители, а также ранее крещеные княжичи и бояре обходили площади и дома киевлян и наставляли их в истинах Евангелия, обличали суетность и тщету идолопоклонства. После принятия христианства князь Владимир распорядился воздвигать христианские храмы в тех местах, где раньше стояли идолы.