Сім'я 2-річного Теймура Асадулаєва досі не отримала грошей, зібраних в результаті благодійного концерту, який пройшов у Львівському кінопалаці ім. Довженка ще 2 червня.

У концерті взяли участь "Х-факторовці". У першому відділенні виступив учасник теле-шоу Олександр Кривошапко, а в другому - переможець Олексій Кузнєцов і ще один учасник Олександр Павлик. На концерт, за словами сім'ї Асадулаєвих, прийшли 400-500 чоловік, квитки продавалися за 80-250 гривень. На афішах було написано, що збір піде на лікування хлопчика.

"Мені зателефонував знайомий, запитав чи не проти я, щоб заради нашого Теймура відбулася така благодійна акція, - розповіла Gazeta.ua тітка хворої дитини Джаміля Асадулаєва. - У нас щодня по 270 євро йде на оплату лікарні, тому я погодилася. Мені дали телефон якоїсь Олени, організатора концерту у Львові з фірми "Інтерконцерт Захід", яка після концерту сказала, що нам покладена сума десь в 17 тис. грн. Мене щодня питають люди: скільки ж вам надіслали й придумують нечувані суми, але ми ніяких грошей не отримали. Олена обіцяла кошти з дня на день, а зараз не відповідає на дзвінки".

Теймур поставили діагноз лейкемія 22 лютого. Весь Львів активно збирає гроші на його лікування, прості люди перерахували близько 200 тисяч гривень. В даний час дитина проходить лікування в Польщі, в цілому лікування триватиме 2 роки і на нього буде потрібно близько 2 млн. гривень.

За словами співака Олексія Кузнєцова, бажання допомогти дитині - єдина причина, через яку він погодився брати участь в концерті без гонорару. Але, як запевняє мати артиста - Любов Кузнєцова, Олексію і його товаришеві Олександру Павлику організаторами не були компенсовані навіть витрати на дорогу та проживання у Львові. Вона вважає, що горе Асадулаєвих було просто використано і грошей Теймур не отримає.

"Ми зустрічалися з директором компанії, з якою у сина контракт, "Соні мьюзік" Яном Хендерсом, і Олексій його прямо запитав: коли дитина отримає гроші, а той з усмішкою сказав, що концерт відпрацьований і всі, хто був мав отримати - свої гроші вже отримали, - заявила Любов Антонівна. - ТОВ "Соні мьюзік" є ексклюзивним агентом артиста Олексія Кузнєцова і, згідно договору, Олексію ніхто не повинен компенсувати витрати. З Олександром Павликом такого договору немає, але Павлик вирішив підтримати хвору дитину, оскільки у нього самого маленький син - 2 років. Їм навіть води не поставили в гримерку, не кажучи про гонорар".

За словами Кузнєцової, контракт між її сином і ТОВ "Соні мьюзік інтертеймент" є кабальним. Кузнецов підписав його напередодні фіналу шоу "Х-фактор", а тепер має намір розірвати за допомогою суду.

"Сам цей договір не дає моєму синові розвиватися, поневолює Олексія, зв'язує по руках і ногах, - каже Любов. - У договорі не зазначено на який термін і на якій території він діє, в ньому невірні паспортні дані, і так далі. Вважаю, договір не є юридично грамотним і не може служити підставою для подальшої спільної діяльності. Коли я його почала читати, у мене був шок. Там сказано, що всі суперечки розглядаються в Росії, а в Україні мій син повністю беззахисний. 1 травня Олексій відпрацював корпоратив - у своєму костюмі, зі своєю минусовкою. Люди, у яких він виступав, заплатили росіянам (компанія "Соні мьюзік інтертеймент" - російська, а директор - громадянин Британії), а гонорар Олексію ніхто не заплатив".

За матеріалом http://www.gazeta.ua/articles/life/388250

Програма святкувань у Львові

24 червня, п'ятниця
18.00 – Божественна Літургія
19.00 – Вечірня з Литією
20.00 – Перенесення мощів
блаженного священномученика Григорія Лакоти до Львівської духовної
семінарії Свтого Духа (Львів, вул. Хуторівка, 35)

25 червня, субота. Прогама для молоді
20.00 – Концерт духовної музики
21.30 – Молитовні чування

26 червня, неділя
10.00 – Молитовні розважання (життя Івана Павла II)
11.00 – Урочиста Архиєрейська Божественна Літургія (очолює Блаженніший Святослав).

Деталі перегляньте ТУТ!

Унікальні світлини, які ніде ніколи не було оприлюднено!




















І це теж варто глянути на завершення
http://www.youtube.com/watch?v=PObxvb2Rtyk

На каналі "Відсічі" http://www.ustream.tv/channel/vidsich-channel 22 червня вестиметься відео-трансляція подій на Пагорбі Слави у Львові.

Стартувати плануємо о 8:30 (якщо буде потреба, то раніше). З 9:25 по 9:40 буде невелика технічна перерва.

 

 

Заява Президії Асоціації єврейських організацій і громад України (Вааду України)

у зв'язку із заходами, запланованими у Львові 22 червня одеськими громадськими організаціями, які називають себе "Євреї проти антисемітизму" і "Євреї проти Гурвіца" Згідно з поширеною в ЗМІ інформацією, одеські громадські організації, які називають себе "Євреї проти антисемітизму" та "Євреї проти Гурвіца", запланували проведення у Львові 22 червня "антифашистського" мітингу. За наявною у нас інформацією (див. аналітичну довідку в додатку), ці організації не представляють ані єврейську громаду України, ані єврейську спільноту Одеси, і не мають жодного морального права говорити від імені євреїв України. Їх провокаційна діяльність, спрямована на дестабілізацію міжетнічних відносин в країні, раніше засуджувалася єврейськими громадськими організаціями Одеси, рабинами, організаціями колишніх в'язнів ґетто і концтаборів, Праведниками народів світу, Посольством Держави Ізраїль в Україні. Більше того, за наявною у нас інформацією, за цими ефемерними структурами стоять інтереси радикальних проросійських угрупувань, а керівництво обох Комітетів неодноразово було помічене у відвертій антисемітській пропаганді. Асоціація єврейських організацій і громад України, що об'єднує 266 організацій з 90 міст, рішуче засуджує спробу використання трагічної дати скорботи і пам'яті в політичних цілях. Ваад України підкреслює неприпустимість провокацій цього дня і закликає усі конструктивні державні, міські та громадські сили докласти своїх зусиль для мінімізації можливих негативних наслідків діяльності провокаторів. 20.06.2011

Додаток http://blogs.pravda.com.ua/rus/authors/voznyak/4dff69b700a75/

ЗИ Фотку взяв звідси:) http://www.pravda.com.ua/news/2011/05/22/6224765/

Дивлюся матч Україна - Франція, який проходить у Донецьку, бачу у віп-ложі татарина Ахметова та жида Суркіса і не чую підримки трибун. Донецьких уболівальникив (як і все місцеве населення) давно за гроші Ахметова перетворили у манкуртів, які не розуміють у якій країні вони живуть і які не можуть вивчвавити з себе слово "Україна".

Нещодавно на тому ж донецькому стадіоні збірна України програла грекам 0:1 - багато в чому через байдуже ставлення до рідної збірної з боку зазомбованих бандою Ахметова-Януковича місцевих уболівальних, з їх ворожим ставленням до України. Коли потрібно - вони вміють уболівати за свій "Шахтар".

Скоріше б добудували стадіони у Львові та Києві щоб українці нарешті отримали можливість підтримати рідну збірну.

І ніколи не потрібно проводити матчі збірної України у татарському Донецьку.

В продовження вчорашнього хотілося знову написати якесь паскудство про людей, почитати як всі обурюються і віднєкуються, типуто не про них. Вони такі капець-капець гуманісти... піонери, волонтери, тимурівці і прочая, прочая... Не буду )) Дехто тут вважає мене хорошою дєвочкою )) Тому напишу про каву... Вчора пізно увечері нестерпно захотілося кави, але чи не вперше в житті я відмовила сама собі випити кави наніч :) Зато поговорила. Розмова навіяла смак і запах Ямайки Блу Маунтін. Але справжньої, ямайської, а не того сорту вирощеного десь в Індонезії з зовсім іншим смаком і ароматом. Зазвичай мені важко відповісти на питання, який спосіб приготування кави люблю. Колись відповідала: Я люблю КАВУ і все тут Зважаючи на культ кави у рідному Львові за життя перепробувала всі види, підвиди і сорти. І тепер не затинаючись можу сказати: лате, чорну з гострим чи чорним перцем, чорну з лимоном (не з цедрою, а зі скибкою), і, звичайно, улюблений варіант подачі віденців -- порцеляновий підносик з філіжанкою кави, крихітним дзбаночком теплих вершків і високою тонкою склянкою холодної води. Вода має бути обов"язково І обов"язково кава має бути БЕЗ цукру. У Львові кажуть: "Не псуй каву цукром, а кохання шлюбом". І, якщо львів"яни другу частину приповідки вважають жартом і не дотримуються, то правдиві шанувальники кави першої частини дотримуються неухильно. Раз і назавжди визначила, що кава Kaisermelange -- не для мене. Це кава у великому горнятку з жовтком збитим з медом (цукром) те, що у нас часом подають як варіант кави по-віденськи.  Щось млосно-приторне зі смаком яєшні... бе... До речі під назвою кави по-віденськи у нас подають і Kaffee mit Schlagobers - кава зі збитими вершками )) Як розказав мені власник кафе і ресторану у Відні, там нема такого рецепта, наші заклади вибирають один із обов"язкових рецептів віденської кав"ярні і приписують назву ) Ну і бонус: Як нема кави, нема забави ))) Насправді все починається з кави, а потім плавно йде до горілки, сіна і П.С. До кави має бути щось солоденьке -- сирник чи яблучний штрудель

     Homo videns – це людина, для якої навколишній світ виражається в картинках. Це людина, яка запам’ятовує не стільки ту інформацію, яку чує, скільки ту, яку бачить. Це людина, яка аналізує та робить для себе висновки на основі побаченого!       Я завжди сприймала інформацію саме зором, і найсильніші враження отримувала саме від побаченого. Провівши вікенд у Польщі, а точніше у Кракові та у дорозі до Кракова, набралася нових вражень, адже побачити вдалося чимало. Почну з початку і далі – за порядком.      Навіть, якби між Україною та Польщею не було кордону і не треба було б проходити митний контроль, відчути, що ти в іншій країні можна практично відразу – автівкою не трясе, можна їхати прямо, не оминаючи ям (бо їх нема), чітко видно розмітку на асфальті і можна бути впевненим, що не заблудишся, оскільки вказівники перед кожним поворотом. Про близькість України свідчать рекламні плакати на українській мові, дуже схожі до наших сільських хат їхні хати і менш-більш однакові подвір’я – з курми, гусьми, качатами та індиками.      Від’їхавши на кілометрів з вісімдесят, вже чітко розумієш, що ти не в Україні. В нас нема і, на жаль, ще  не скоро будуть такі дороги!!! Може я дуже ідеалізую, але справді від таких доріг я у захваті: рівнесенький асфальт, по якому їдеш більше ста і не відчуваєш швидкості (поки їхали до кордону з нашого боку, то більше вісімдесяти їхати було майже не можливо… хіба на окремих кусочках, де проложили свіжий асфальт без розмітки і дорожніх знаків); окремі світлофори для кожної полоси руху, щоб однозначно було зрозуміло кому куди можна їхати; вказівники дозволеного напряму руху, які світяться, щоб в темноті їх було добре видно; знаки пішохідного переходу, над якими мигає світло, щоб привернути увагу водія в будь-який час доби (до речі, деякі знаки цікавенькі, наприклад, окрім звичайного пішохідного переходу, такого як і у нас, на дорогах у населених пунктах можна побачити жовтенькі знаки з маленькою дівчинкою, яка тримає морозиво – «на дорозі неуважні діти» :))); і нарешті – добре продумані перехрестя і круги – коли до них під’їжджаєш, то просто мусиш зменшити швидкість, бо десь за сотню метрів до них дорога збудована невеличкими поворотами, наче хвильками.    

І ще – фоторадари – майже в кожному населеному пункті – великі камери, які добре видно. Місцями, звичайно трапляються і муляжі, але коли їдеш, то відрізнити одне від іншого важко. У нас начебто теж є знаки-попередження про фіксацію порушень ПДР, але камер не видно, або ще цікавіше – коли їдеш по дорозі, з обох сторін якої ліс, і бачиш знак – «фотофіксація», то в мене відразу виникає запитання – чи та камера часом не на дереві висить і не живиться сонячною та вітровою енергією??? А навіть, якби та камера і була, то чому її не видно, яка взагалі суть її там чіпляти, якщо водії її не бачать??? Бачачи камеру, водій зменшить швидкість – і вірогідність аварійної ситуації теж зменшиться, а коли камери не видно, то єдине її призначення – зафіксувати порушення… А що це дасть для загальної ситуації на дорозі в конкретний час???... Отож, нічого… 

     Ще одне спостереження – на дорозі нема поліцейських, типу нашого ДАІ, приємно їхати, коли ніхто не вистрибує з кущів, не переходить дорогу зі швидкістю черепахи, бо йому можна… Взагалі, говорити про різницю у дорогах можна ще багато і довго. Там вони інші і там вони кращі, значно кращі!!!

     Львів і Краків – міста схожі між собою. Схожі архітектурою і енергетикою, та все вони водночас і різні. Різниця частково через те, що Краків менш знищений історично – його менше палили та обкрадали. Тому в Кракові збереглося більше старовинної архітектури та автентичних доріг. Помітно, що у центрі міста, порівняно зі Львовом менше модних магазинів, менше неону та кольорової реклами. Більше – крамничок з сувенірами і всякими маленькими цікавими штучками ( а це знущання з таких туристів, як я))))).      Кидається в очі й відсутність пластикових вікон в історичній частині міста і трамваї, які, коли їдуть, то не привертають до себе уваги шумом і стукотом, і будинки поряд з колією не трясуться, натомість трамваї привертають погляд своїм акуратним виглядом, чистими вікнами (мій погляд привертають, думаю, місцеві жителі на це увагу не звертають, бо по-іншому не можуть собі уявити). Ще один нюанс, який стосується громадського транспорту – у Кракові його суттєво менше, ніж у Львові. Якщо у місті Лева на дорогах через одну автівку маршрутка, а інколи навіть густина більша, то у місті на р. Вісла громадського транспорту практично не видно, час від часу можна побачити великі автобуси, схожі трошки до львівських соціальних маршрутів. Це пов’язано з тим, що у Польщі дешевші автомобілі, набагато дешевші, тому кожен, хто працює, може собі дозволити їздити на авто. Та й отримати від батьків у подарунок машину на повноліття – це звичне явище. Мова йде, звичайно, не про нові, а про вживані автомобілі, однак сама бачила їхній стан на «автокомісі»!!! Хоча де ж вони знищаться на таких дорогах!!!

Стадіон футбольного клубу «Cracovia» – це ще одне, що вдалося побачити, окрім історичної частини міста. Нічого надзвичайного – простий стадіон за європейськими стандартами. Цікаво те, що збудували такий стадіон за рік. Це при тому, що приблизно три місяці витратили на демонтаж старого стадіону. Краків – резервне місто на Євро-2012, і головний стадіон при цьому – ФК «Visla», а не той, про який йдеться. Однак незважаючи на це стадіон все ж збудували за рік. У Львові ж стадіон до європейської першості будують вже четвертий рік…

Загалом ж Краків – це незвичайне місто!!! Воно зачаровує і захоплює величчю і безпосередністю водночас, старовинністю і сучасним європейським колоритом; маленькими вуличками з бруківки і широкими асфальтованими дорогами зі всіма модерними штучками... і багатьма-багатьма маленькими і великими речами, які, на перший погляд, здається поєднати неможливо!!!

     Поляки та українці схожі. Схожі слов’янською  зовнішністю та схожі ментально – «co kupi, co sprzeda, kogo naje… ой, надурити». Відрізняються тим, що поляки – кращі господарі. Може зараз не всі зрозуміють, а дехто і засудить, але найголовніше чуття Homo videns дає зрозуміти, що так воно і є.       Практично немає у передмістях будиночків, перед вікнами яких город – травичка, квітники, декоративні деревця, фонтанчики, різні штучки для декору, гарненькі плотики і ніяких грядок, ржавих сіток, старих відер на подвір’ї, брудних залізяк на випадок «а може пригодяться». Тут не справа у грошах. Насправді, насіння, яким засаджують грядки, різні добрива, засоби захисту коштують так само, якщо і не дорожче за декоративні рослини, не кажучи вже про те, що витрачений час і сили вже точно не менші!       Спостерігаючи за людьми, побачила, що жінки носять значно практичніше взуття. Не бачила жодної на шпильках чи каблуках вище п’яти сантиметрів – у будній день. А от у неділю на високих каблуках жінки ходять. Схожа ситуація, як у нас, але українки на височезних каблуках можуть ходити і щодня!!!       Багато можна ще описувати та порівнювати, але все це буде моє особисте враження! Може я занадто емоційна, і забагато уваги приділяю дрібницям, і все це, що описане, для когось не важливе, хто не помітив, а хтось просто не надав значення… Та все ж побачене – це джерело багатьох емоцій, і доведено, що більше половини інформації, яку ми сприймаємо – це те, що ми бачимо, не залежно чи йдеться про Homo videns чи про когось іншого. Треба на світ дивитися з широко розплющеними очима і бачити якогомога більше!!!