Як нема кави, нема ...

В продовження вчорашнього хотілося знову написати якесь паскудство про людей, почитати як всі обурюються і віднєкуються, типуто не про них. Вони такі капець-капець гуманісти... піонери, волонтери, тимурівці і прочая, прочая... Не буду )) Дехто тут вважає мене хорошою дєвочкою )) Тому напишу про каву... Вчора пізно увечері нестерпно захотілося кави, але чи не вперше в житті я відмовила сама собі випити кави наніч :) Зато поговорила. Розмова навіяла смак і запах Ямайки Блу Маунтін. Але справжньої, ямайської, а не того сорту вирощеного десь в Індонезії з зовсім іншим смаком і ароматом. Зазвичай мені важко відповісти на питання, який спосіб приготування кави люблю. Колись відповідала: Я люблю КАВУ і все тут Зважаючи на культ кави у рідному Львові за життя перепробувала всі види, підвиди і сорти. І тепер не затинаючись можу сказати: лате, чорну з гострим чи чорним перцем, чорну з лимоном (не з цедрою, а зі скибкою), і, звичайно, улюблений варіант подачі віденців -- порцеляновий підносик з філіжанкою кави, крихітним дзбаночком теплих вершків і високою тонкою склянкою холодної води. Вода має бути обов"язково І обов"язково кава має бути БЕЗ цукру. У Львові кажуть: "Не псуй каву цукром, а кохання шлюбом". І, якщо львів"яни другу частину приповідки вважають жартом і не дотримуються, то правдиві шанувальники кави першої частини дотримуються неухильно. Раз і назавжди визначила, що кава Kaisermelange -- не для мене. Це кава у великому горнятку з жовтком збитим з медом (цукром) те, що у нас часом подають як варіант кави по-віденськи. Щось млосно-приторне зі смаком яєшні... бе... До речі під назвою кави по-віденськи у нас подають і Kaffee mit Schlagobers - кава зі збитими вершками )) Як розказав мені власник кафе і ресторану у Відні, там нема такого рецепта, наші заклади вибирають один із обов"язкових рецептів віденської кав"ярні і приписують назву ) Ну і бонус: Як нема кави, нема забави ))) Насправді все починається з кави, а потім плавно йде до горілки, сіна і hug