хочу сюди!
 

Тетяна

43 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 38-45 років

Замітки з міткою «философия»

До весны не дотяну .

  Помидоры улетучиваются со скоростью света . И томатный сок так же .  Потому что без помидора едят только рассольник и КИевский тортик , а такое я вообще не ем .  И как жить .  
 Рассольник надо сварить все же как- нибудь , но это не спасет .  А некоторым тут интересно , в чем смысл жизни и кто главнее Бог или Абсолют глупости какие . Конечно же Бог . 

smilesmilesmile Доброе утро, хорошего дня 

Защитники....

Есть такие люди и их развелось черезчур много в последнее время,
(спасибо долбанной политкоректности и еще более долбанной толератности)
которые считают, что за всех притесняемых надо заступаться...
Но их понятие о том, кто является притесняемый и жертвой несколько искажено толи из за их тупости, толи из за того, что их в детстве уронили на голову, хотя одна причина не далеко ушла от другой
 (потупели из за того, что мозги от удара повредились).

Они заступаются за воров интелектуального и другого добра, тем самым растя из своих детей и помогая другим детям вырастать в моральных уродов, кто без зазрения совести будет брать чужое и утверждать, что это е(е)(го).
Но ведь жертва здесь на самом деле тот у кого украли.

Они заступаются за различные «меньшинства», тем самым протаривая
дорогу для своих детей стать гомиками, лесбо, педиками и другими ущербными, не понимая, что интимный союз однополых полов, осужден природой как таковой, нацеленной на жизнь и продолжение рода.
До их отравленных ядом политкоректности мозгов не доходит,
что жертва здесь на самом деле природа человека, и его будущее,
так как при однополом браке продолжения рода быть не может.

Поместите мужчину и женщину на необитаемую планету пригодную для жизни
и очень скоро (в понятии вечности там расплодятся человечки).
Поместите только пассивных и активных гомо или только лесби
на необитаемую планету, что будет?
Правильно не пройдет и 100 лет планета будет девственно чистой,
свободной от людского начала.

Можно продолжать до бесконечности, но мне надоело и я закруглюсь.

Ну и за что эти защитники борются? А борются они сами того не подозревая
против всего человечества и за это их в первую очередь нужно наказывать ссылкой в сибирь, или хотя бы пожизненным сроком в тюрьме.

P.S. Защитники мерзости худшая зараза, что есть на этом сайте и на этом свете.....
И они несравненно хуже тех за кого заступаются, так как своими действиями
поощряют распространение заразы.....

Попугай и кашель.

Старому моряку пришлось отказаться от курения после того, как его любимый попугай начал постоянно кашлять. Старик волновался, что сигаретный дым, постоянно наполнявший комнату, мог пагубно отразиться на здоровье попугая.
Он обратился за помощью к ветеринару. После тщательного обследования ветеринар сообщил, что не обнаружил никакой попугайской болезни или воспаления легких.
Птица просто имитировала кашель курящего хозяина.

Подборочка притч о Боге




Говорят, после того как Бог создал мир, человек проявил необыкновенную прыть и сразу шагнул за пределы дозволенного. Это обстоятельство очень обеспокоило Бога.
Он созвал семь архангелов на совет и сказал: «Возможно, я совершил ошибку, создав человека, теперь мне не будет покоя. Люди будут преступать дозволенное, а потом бесконечно жаловаться на свою
несчастную жизнь. Куда бы мне спрятаться от них?».
Архангелы долго думали. Один из них посоветовал Богу спрятаться на вершине Эвереста. Но Бог сказал: «Очень скоро люди доберутся туда».
Другой архангел предложил: «Спрячься на дне океана». Еще один посоветовал укрыться на Луне. Было еще множество разных предложений, но Бог все их отверг.
Наконец, один из архангелов сказал: «Спрячься в сердце человека. Там Тебя никто не будет беспокоить, а найдет лишь человек с открытым сердцем». Это предложение понравилось Богу.
Он так и поступил.





Про слона.

Однажды в темном помещении людям, не знавшим, что такое слон, показывали это животное. Один вошел в комнату, где был слон, ощупал руками хобот и сказал: «Слон похож на змею. Он длинный и гибкий».
Другой ощупал слоновий бок и сказал: «Слон похож на стену – он большой и плоский». А третий, ухватив слона за хвост, закричал: «Вы все ошибаетесь! Слон – это длинная веревка!» И никто из них не знал, что
это просто слон, потому что каждый из них знал только часть.

або такий варіант:

Однажды трое слепцов пошли в зоопарк.
Они подошли к слону с разных сторон и стали ощупывать его.
- О ! Слон похож на столп, он такой мощный и недвижимый ! , сказал первый слепец, взяв слона за ногу.
- Нет, нет ! Слон очень гибкий и мягкий, он похож на шланг ! , сказал второй слепец, взяв слона за хобот.
- Да вы в своём уме, безумцы ! Слон похож на большую круглую чашу, он такой большой и могущественный ! , сказал третий слепец, щупая слона за живот ( причём ему может казаться, что у слона есть крылья, потому что живот висит над землёй).
Так они ссорились и доказывали свою правоту. Но никто не хотел слышать другого...


або:

Четверо слепых подошли к слону. Один дотронулся до ноги слона и сказал: «Слон похож на столб». Другой дотронулся до хобота и сказал: «Слон похож на толстую дубину». Третий дотронулся до
живота слона и сказал: «Слон похож на огромную бочку». Четвёртый дотронулся до ушей и сказал: «Слон похож на большую корзину». И потом они начали спорить между собой относительно того, каков слон.


Прохожий, услышав их спор и ссору, спросил, о чём идёт речь. Они рассказали ему всё и попросили его рассудить их. И прохожий сказал: «Никто из вас не видал слона. Слон совсем не похож на столб, но его
ноги похожи на столбы. И он не похож на бочку, только его живот похож на бочку, и он не похож на корзину — его уши похожи, и также он не похож на дубину, а только его хобот похож. Слон соединяет в себе всё
это вместе».



Та мораль одна: Вони узріли лише край Сонця і воно засліпило їх.....



Осенние записки старого одессита 2

***
О КИТАЙСКОЙ ФИЛОСОФИИ
Нам не постичь их Инь и Янь,
И суть гармонии миров,
Для нас привычней Синь и Пьянь
До отключения мозгов.
***

Лот и его семейство (специально для Al KazlOFF)

1. «кто там и к кому приставал в Содоме и Гоморре?»
Видимо Саша спрашивает о конфликте местных, с семьей Лота.
 
Вкратце дело было так.
В Содом пришли два ангела, для проверки слухов о развратном поведении жителей.
Лот заметил путников и уговорил их зайти к нему в дом и быть гостями.
 
Для того, чтобы понимать, что за этим последовало, необходимо понимать,
значение гостя в древнееврейской культуре и некоторых других древних народностей.
Гость считался благословением от Бога. И он был неприкосновенен.
Хозяин был обязан сделать все для благополучия гостя,
или в противном случае не должен был принимать гостя вообще.
На самом деле тема гостя в древнем мире, глубже, но для данной заметки хватит.
 
Жители города услышали, что в городе чужестранцы и пришли к дому Лота
с требованием отдать им этих странников, что бы они смогли с ними побаловаться,
изнасиловать или просто поглумиться.
Лот верный традициям гостеприимства, попытался утихомирить страсти и вышел,

и предложил, толпе своих двух дочерей в утеху.
 
Здесь сразу современный читатель настораживается.
Да как он мог?
Своих собственных дочерей?
Как я уже и сказал выше, для этого надо понимать традицию гостеприимства
принятую в то время у некоторых народов.
Тем более закон продолжения рода он не нарушал.
И даже можно сказать ему и следовал.
Какая разница от кого у дочки ребенок?
Главное, чтобы он был.
 
Конечно я тоже хочу, чтобы у дочки был избранник с 1 группой крови, и что бы к жизни относился как я,

и что бы самостоятельный и состоятельный и тд и тп. Но это все мелочи.
От кого бы ни был ее ребенок о будет принят с любовью, так как это и моя кровь тоже.
 
Но жители города отказались от его предложения.
Зачем им женщины если они гомики и педики?
Страсти накалялись...
(продолжение следует)

Безумство злобы.


              
              


                     Эмоций дух в порыве страстном,
                     Переполнял характер мой,
                     В признаньи даме я прекрасном,
                     Душе не знал своей покой.


                     Летел я в грезах над судьбою,
                     Надеждой счастья жизнь питал,
                     Среди болельщиков гурьбою,
                     Любовь к футболу изливал.


                     Безумство злобы год лукавый,
                     У многих силы истощил,
                     Вновь вырыли топор кровавый,
                     Что мир в сороковых зарыл.


                     Небес несет война жестокий,
                     Но справедливый приговор,-
                     Кто погрузился в грех глубокий,
                     Господь карает с давних пор.


                     Мерзавцам Бог не даст прощенья,
                     Отправит в ад за злобу их,
                     А мир с тоскою сожаленья,
                     Вновь вспомнит о годах былых.




Границы жанра - что в них хорошего?

Стоит ли оставаться в рамках какого-то жанта фотосъёмки или нужно стремиться к универсализации?

 

Фотографы, скажем так, со стажем имеющие большой опыт работы и, в силу сложившихся обстоятельств, ставшие универсалами, порой недоумевают, когда сталкиваются с теми, кто привык снимать, то есть работать в одном направлении, в одной тематике. Им, довольно часто невдомёк, почему это фотограф, умеющий снимать свадьбы, не может так же успешно снимать, к примеру, спортивные состязания?

Что можно ответить на этот вопрос? 

ЧИТАТЬ СТАТЬЮ ПОЛНОСТЬЮ >>>>>>

Чи здогадуєтеся ви, хто ми є насправді? Відповіді на запитання.



  Поспілкуватися зі мною ви зможете через скайп - process57

Sh@doW Запитання: Чому консервативні люди є невігласами? За їх сталі погляди? Але це не завжди погано. І, мабуть, вони також мають свої духовні цінності..
...
Відповідь: Нагадаю, що:
Невіглаством у Тибеті називають небажання визнавати духовну природу реальності.

Наша цивілізація, а разом з нею і культура, намагаються відтворити у людини тваринну свідомість.
Ми опираємося цьому, особливо тоді, коли відчуваємо свою духовну природу.
Як говорила одна дівчина: - я виходила зі школи, піднімала голову, та дивилася у небо. І в мене виникала думка: - Навіщо ця школа, коли над головою справжнє НЕБО?

Приймаючи нав'язаний світогляд, ми відмовляємося від своєї духовної природи та витрачаємо своє життя на біологічне та соціальне виживання.

Ви можете зауважити: але ж нам дійсно необхідне виживання, як без нього?
Поясню думку на прикладі.

Уявіть собі Велику металеву клітку.
У клітці знаходяться чудесні білосніжні, сяючі істоти у подобі людей, тільки з крилами. Це - Ангели.
Внаслідок чиєїсь злої волі, у Ангелів заплющені очі, вони не бачать своїх крил, та не здогадуються про своє божественне походження.

Очі Ангелів закриті. Але вони здатні чути. Вони прислухаються тому, що їм нашіптують.

Що нашіптують Ангелам - КОЖЕН З ВАС ЗНАЄ САМ!

Так от, поки Ангели вірять тому, що їм нашіптують, вони бачать сон.

Їм сниться, що вони у подобі безкрилих істот живуть у байдужому та жорстокому світі. Тут вони вимушені весь свій час, та усі сили витрачати на боротьбу за
виживання.
 
Але ось, - щось сталося!

Хтось з Ангелів розплющує очі, він усе бачить та розуміє:
-  Він є Божественною Істотою з Крилами, ВІн знаходиться у клітці, а навколо нього такі ж самі - Ангели!

Розкриваючи очі, Ангел відчуває потрясіння, а коли він
його опановує, виникає бажання: РОЗБУДИТИ АНГЕЛІВ, ЩО ПОРУЧ.

                  ВИНИКАЄ БАЖАННЯ РОЗБУДИТИ УСІХ АНГЕЛІВ.
 
Тут його чекає ще одне потрясіння - він розуміє, що НІКОГО РОЗБУДИТИ НЕ-МОЖ-ЛИ-ВО.

Ангела з заплющеними очима (навіть, якщо він тобі ДУЖЕ близький та рідний)  пробудити НЕМОЖЛИВО. Доки він, не захоче цього
САМ.

А що потім?

А потім радість та хвилювання від пробудження змінюється смутком, потім почуття змішуються та розчинюються у спокої, який несе у собі БАЧЕННЯ.

ТЕПЕР БАЧЕННЯ СУПРОВОДЖУЄ АНГЕЛА  ЙОГО ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ.

Ангел БАЧИТЬ, що кожна засліплена людина має Дар - розкрити очі, та взнати про своє Божественне Походження.

Він БАЧИТЬ, що цей Дар у людей НІХТО ВІДІБРАТИ НЕ МОЖЕ.

Ще Ангел БАЧИТЬ, що НІЯКОЇ МЕТАЛЕВОЇ КЛІТКИ НЕ ІСНУЄ, що вона є лише частиною сну, у якому перебувають Сплячі Ангели - Люди.

Правда, гарна вийшла історія?

А знаєте чому?
Тому, що ВИ, МОЇ ДРУЗІ - Є ПОРУЧ.smile

Little Love Запитання: Я не все розумію та коли не розумієш складно сформулювати питання.
По перше якщо наше життя фактично є сном і смерть теж сном то що є пробудженням?
Відповідь: Наше життя є сном у фізичному тілі. Саме завдяки тілу, ми знаходимося на фізичному рівні існування. Наше тіло,  як поплавець на воді, воно не дає нам зануритися в глибину у нижчі світи, та не пускає злетіти у повітря - у вищі.
Коли ми пробуджуємося, та усвідомлюємо свою Ангельську духовну природу,
з нами відбувається просвітлення.

В момент смерті, ми залишаємо своє тіло, відв'язуємося  від поплавця, та не можемо втриматися на фізичному плані. Тепер починає діяти закон притягнення.
Нас притягує один з світів, пристрастю якого ми наповнені.
Якщо ми агресивні,  або жадібні, нас притягують нижчі світи.
Якщо ми наповнені усвідомленням своєї духовної природи, та пишаємося цим, ми притягуємося вищими світами.
Усе, що відбувається з людиною після смерті описано у книзі Бардо Тходол - Тибетська книга життя (більш відома, як Тибетська книга смерті).
На 49 після фізичної смерті (так вважають тибетці), ми знову народжуємося в новому фізичному тілі.
Найвищим досягнення, тибетці вважають
вихід за межі шести світів існування. Досягти цього можна через повне пробудження, як під час фізичного життя, так і у безтілесному стані (між фізичною смертю та народженням).


Little Love Запитання: Людина за своє життя може бути у різних станах, якийсь період може бути охоплений злістю, якийсь любов'ю, якийсь страхом.
Страхи теж бувають різні але від цього вони все одно залишаються
страхами. І зараз я кажу не про страх висоти, а про страх втратити
відчуття любові (яке є набутим, адже не всі люди із дитинства ростуть в
ньому)... тобто страх повернутись у ту реальність в якій людина була до
того як її відкрилась любов.


Відповідь: Стан Любові є природним станом людини. Коли людина входить у цей стан, її тіло "згадує", та вже не забуває його.
З іншого боку, поки ми наближуємося до відкриття свого Серця, але ще не відкрити його остаточно, наше УСВІДОМЛЕННЯ є нестабільним. Люди та події здатні стягувати нашу свідомість униз, ми тимчасово повертаємося у звичайний, буденний стан свідомості зі страхами, невпевненістю, з недовірою до світу.
Потім знову шлях нагору, доки не вийдеш на вершину.

Нагадаю, що є Любов приватна, та Любов Універсальна (про це ми говорили напередодні).smile

NaWau
Запитання: А если от любви реально пришлось отказаться - выкчеркнуть из сердца, то это какая форма сосуществования?

Відповідь: Коли  працюєш з людиною, бачиш, що відбувається з її Серцем.
Наше Серце може бути вкрите панциром, нести на собі тягар, може боліти анатомічне серце,   А ще наше Серце.
може бути розбитим.

Мій  друг психолог один раз зустрів людину без Серця. Він не знайшов Серця у тілі цієї людини.
Думаю, що та людина, колись, на дуже глибокому рівні, відмовилася від свого Серця.

Якщо ми викреслюємо Любов  із Серця, ми можемо покласти на нього тягар, можемо його розбити.
Щоб побачити, що відбувається з Серцем людини, потрібно з нею поговорити.


Даруйте, що не охопив сьогодні усі запитання, постараюся завтра.

З Повагою,...

Відповіді на запитання та коментарі.


zivilizazia  Запитання:а розкажи, будь-ласка, що таке любов...і чи можна її випромінювати направо та наліво?

Відповідь: Зазвичай, ми розуміємо Любов, як почуття, яке ми відчуваємо до конкретної людини. У цьому контексті, Любов є стосунком з цією людиною. Тут ми маємо вузьке значення Любові.

Поговоримо про Любов універсальну. Ми можемо вдихати повітря носом, або ротом - різниця є, але не дуже значна тому, що обоє способи - природні.

Так само ми можемо сприймати світ через інтелект (головою), або - через об'єднувальний потік енергії, що тече через Серце.
Тут різниця - колосальна тому, що перший спосіб є неприродним, нав'язаним людині через сучасну цивілізацію, а другий спосіб - таким, що повністю відповідає нашій природі.
Протікання об'єднувальної енергії через Серце відкриває перед нами проникливе розуміння навколишнього світу, яке позбавляє нас звичного стану невпевненості та страху.
Цей процес дихання Серця і є Любов'ю універсальною.

Чим відрізняється любов до конкретної людини від любові універсальної. Механізм однаковий - поєднання через Серце, різниця тільки у тому що у першому випадку ми розкриваємо Серце перед однією людиною, а у другому - перед усім світом.

- чи можна її випромінювати направо та наліво?

У першому випадку ми дійсно випромінюємо Любов, у другому - енергія Любові, яка не належить нам, протікає через нас, через наше Серце, рухає нашим життям, та тече далі.

ЮНГ Коментар: Человек, как и вся вселенная, дуален.
Невозможно избавить его от ненависти и оставить с одной любовью. Также,
как магнит с отломанным "минусом" всё равно останется двухполярным.
Наверное.


Відповідь: Нас усіх навчили сприймати світ та розуміти його через інтелект. Виникає така схема: МИ - НАШ ІНТЕЛЕКТ - СВІТ.
Тобто, між нами та світом є прошарок (прослойка) - наш інтелект. Ми усі це навіть відчуваємо: - щезло відчуття свіжості, безпосередності життя - усе нібито через тоненьке скло.
Цей прошарок відгороджує нас від справжньої реальності - все більше починаємо жити у спогадах, мріях, думках.
Наш інтелект порушує природне життя тіла - воно покривається блоками та панциром, протягом усього життя накопичує стреси, починає хворіти. Ми усі до цього часу думаємо, що хвороби - від мікробів.

-
Человек, как и вся вселенная, дуален

Саме для інтелекту світ виглядає подвійним, дуальним. Якщо ми сприймаємо світ Серцем, він - цілісний. Ми переживаємо його цілісним.


Dudok Коментар: СУТНІСТЮ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ Є ПРОБУДЖЕННЯ - ЗРІСТ СВІДОМОСТІ ВІД НЕНАВИСТІ ТА СТРАХУ --- ДО ЛЮБОВІ...
А мне кажется,что в сегодняшнем мире все происходит наоборот.Люди полны
страха,ненависти,а еще всепоглощающего чувства зависти...

Відповідь: Так воно і є: сучасне життя наповнене страху, ненависті та заздрості.
Але, так відбувається не тому, що такою є наша природа, а тому, що над нашою з вами людською природою зробили насилля, обмежили її, та поставили у рамки.

Ви не задавали собі запитання, чому діти не хочуть йти у школу? Саме тому, що там вони відчувають насилля над своєю природою.

Ми маємо перестати сприймати сучасне життя, як належне. Саме з цього моменту ми можемо шукати нове.
Як це зробити? Виберіть свою найболючішу проблему, яка ніяк не вирішується, або хворобу, яку не можете вилікувати остаточно, та спробуйте подивитися на них, як на благодать, як на спосіб змінити своє життя.

K-ATRIN Коментар: Хорошая книга--как введение, азы--для
понимания нашей природы. Люди до 30 ещё полны иллюзий и ещё не набили,
если так можно сказать, достаточное количество шишек, чтобы об этом
задуматься .. У них преобладают материальные проблеммы и они пытаются
их решить , как материалисты. Это где-то к 30 , когда что-то стабильно
не решается и когда уже знаешь , что такое "не везёт" . начинаешь
искать другие методы и возможности , чтобы с этим бороться. Думаю, что
для таких. кому около 30 и больше , эта книга и твоя работа будут очень
даже в помощь. И тут я с тобой согласна--нужно желания узнать и понять
что-то сокровенное о себе . Это насильно никому не объяснишь .
Дякую.

Відповідь: Вимушений погодитися. Досвід показує, що свідомість молодих людей настільки захоплена матеріалістичними бажаннями, що їм здається, нібито життя - це бенкетний стіл, з якого дуже хочеться наїстися. Потім вони підходять до столу, та помічають що усе давно з'їли, та їжі на всіх не вистачило. І починається боротьба за індивідуальне виживання.
Така зацікавленість у матеріальних досягненнях сформоване матеріалістичним світоглядом, і якщо на цьому етапі життя запропонувати молодій людині інший шлях. вона ще не готова його прийняти.
Виключення складають тільки молоді люди з пробудженою свідомістю, або ті, хто відчуває всередині духовний поклик.

Anna Nev Коментар: Человек считает, что страдания ему
причиняет окружающий мир, не осознавая, что к происходящему в своей
жизни он тоже имеет непосредственное отношение. Внешние события
являются следствиями внутренних причин. Когда человек начинает путать
следствия с причиной, он вообще делает свою проблему неразрешимой.


Відповідь:
Кожен з нас живе в конкретних матеріальних обставинах життя. Ми відчуваємо себе залежними від обставин, які здаються нам просто втіленням реальності.
Ну дійсно, що може бути більш реальним, ніж квартира, у якій ти живеш, здоров'я твого тіла на сьогоднішній день, люди, що тебе оточують? Тобто: ми залежимо від обставин.
З іншого боку, як ви пишете, обставини життя породжені нашим внутрішнім світом, нашою свідомістю, тобто - вони залежні від нас.
Отримуємо замкнене коло: ми бідні, бо дурні - а дурні, тому, що бідні.

Як вирватися з цього замкненого кола?

Соціум пропонує єдиний варіант - вирватися нагору, тобто завоювати високий матеріальний та соціальний статус. Ця пропозиція створює у нас всередині  напруження, в якому ми перебуваємо все життя. Навіть, якщо ми змінюємо свій соціальний статус, напруження залишається всередині.

Є ще один варіант. Як виявляється, існує ще один рівень реальності, передуючий (предшествующий) матеріальному плану. Це - духовний рівень.
Саме вихід на духовний рівень дозволяє вирішувати коріння проблем, що у свою чергу проявляється на матеріальному плані.

Значить: вихід у тому, щоб вийти на духовний рівень реальності.

vara1602 Коментар: я не смотрю рекламу, ...
по жизни я не могу быть как все, мне не нужна
идентификация с окружающими,.... сам собой родился когда-то ответ на
вопросы по этому поводу: "Я-НЕ В СТАДЕ", а оказыватся он очень созвучен
тому , что говорят тибетцы


Відповідь
: З погляду тибетців, кожна людина є містичною істотою, яка своєю свідомістю створює реальність. Це можна зрозуміти так: матеріальна реальність не існує сама по собі. Вона створена людською свідомістю та постійно підтримується нею.
Це, щось на зразок наведеної голограми. Якщо певна критична кількість людей на Землі щезне, то зникне й голограма матеріального плану.

Так само, по принципу наведеної голограми, існують решта тибетських світів. Кожен з них створений свідомість людини.
Але незважаючи на залежність світів від людської свідомості, вони дійсно існують.

Більшість людей, як вказують тибетці, перебуваючи у людському тілі, знаходяться у тваринному стані свідомості внаслідок невігластва - небажання визнавати духовну природу реальності.
І все-таки, незважаючи на це, кожна людина несе у собі вогонь духовного усвідомлення. Вона здатна усвідомити це, та вийти із стада.

Anna Nev Запитання: у меня ???? гордістю - світ богів, а не могли б Вы, объяснить более подробней, так как у меня тут ступар получаэтся.

Відповідь:
Гордість у даному контексті, це не гордість буденної людини, з
будь-якого приводу. Тут йдеться про гордість духовно усвідомленої та
реалізованої людини з приводу своєї божественної природи.

Далі, коли ми говоримо про світ богів у тибетців, не слід змішувати з богами в різних релігійних традиціях. Тут різні картини світу, це не ті боги, про яких ми знаємо з християнства.
Приклад тибетців я навів тільки для того, щоб показати вам ту цеглинку, з якої складена реальність. Як виявляється: ця цеглинка існує, але вона породжена людською свідомістю.

Матеріаліст вважає, що ця цеглинка існує сама по собі, незалежно від нашої свідомості. 

У християнській традиції вважають, що цеглинка була створена Богом, а потім вона стала існувати, як матерія (маємо наступне злиття з матеріалізмом).

Маємо безліч поглядів та теорій
. Як визначити, яка з них правильна? - прислухаючись до своєї людської природи, до свого тіла, до містичних відчуттів, якщо ми їх відчуваємо. А якщо ні, то нехай вами рухає цікавість, та бажання перемін.

І наостанок: коли я відкрив блог, та побачив півтора десятка коментарів - дуже зрадів, та здивувався. Вперше за тривалий період життя я зустрів таке розуміння та зацікавленість.

 Дякую вам - мої Друзі.

З Повагою,...