Революционные события в Украине в начале этого столетия развернулись по ряду противоречий в обществе –несправедливая приватизация, безработица, медленная десоветизация общества, дискриминация малого бизнеса, непомерное обогащение олигархов и толчом этому послужило зажим свободы слова и убийство журналиста Георгия Гонгадзе. Формировались движения: Украина без Кучмы, Повстань, Украино! и ФОРУМ национального спасення , позднее переименованного в Блок Юлии Тимошенко.
К этим политическим силам присоединились все оппозиционные силы страны от правых до левых, только Ющенко со своей политической силой Наша Украина занимал нейтральную позицию, не выступал против режима Кучмы, хотя Юлия Тимошенко неоднократно приглашала его стать в оппозиционные ряды.
В 2004 году в год президентских виборов стал вопрос о едином кандидате от оппозиции и объединение усилий оппозиции за победу. Юлия Тимошенко руководитель политической силы БЮТ предложила руководителю партии Наша Украина Виктору Ющенко объедигить усилия двух сил БЮТ и НУ и выдвинуть кандидатом в президенты Ющенко. Вскоре они подписали соглашение о взаимодействии , взаимопомощи во время избирательной кампании и в случае победы определение структуры правительства и распределение в нем должностей, и одним из пунктов было , что правительство возглавит Юлия Тимошенко и сколько ей министерских кресел отдаст Ющенко. Это были письменные договоренности.
И с избирательной кампанией БЮТ и Юлия Тимошенкосправились блестяще в то время, как Ющенко фактически болел и не вел кампанию. Позжев 2010 году Ющенко журналистам заявил, что Тимошенко его вынудила НАЗНАЧИТЬПРЕМЬЕР МИНИСТРОМ, он это сделал не добровольно, а под нажимом. Этипредательские нотки у Ющенко проявлялись и раньше, когда в 2000 году премьер министр Ющенко без возражения дал арестовать своего вице-премьераЮлию Тимошенко, не защитил ее, хотя знал, что арест и преследования имеют политический характер. Свою контреволюционную сущность Ющенко проявил в 2001году, когда участников акции по десоветизации из Уна-Унсо назвал в письмевместе с Кучмой и Плющем фашистами , многихпарней судили и получили они от 2 до 5 лет. Позже Юлии Тимошенко удалось визволитьнекоторых и среди них был Андрей Шкиль.
Ющенко согласно соглашению между БЮТ и НУ вынужденбыл назначить Юлию Тимошенко премьер мини стром, но тут же назначил паралельно ещедва органа, которые фактически управляли правительством, это внутри КМ былназначен первый вице-премьер Анатолий Кинах, который полностью был в подчнениипрезидента Ющенко и никаких указаний Премьера он не выполнял, на оборот,вопреки ей организовал работу КМ по представлениям Ющенко. Второй управляемойсистемой над правительством был РНБО, который возглявлял секретар ПетрПорошенко, и без согласований с ним ни один опрос правительства не решался. Такаянеконституционная форма управления государством и иправительством не моглаудовлетворить ее, когда вся ответственность была на ней. К тому же Ющенкосовершенно не собирался менять систему управления, его устраивала та заложенапредыдущими президентами корупционная система, которая позволяла семье Кучмыобогатиться на миллиарды долларов, и когда председатель СБУ Александр Турчиновдоложил Ющенко о коррупционных действиях Порошенко, президент был в гневе изаявил : «перестань преследовать моих пацанов!» И тога стало ясно, что руки эти не такие чисте,как он об этом заявлял раньше , а это означало, что коррупционер никогда небудет работать с честным чиновником.
Юлия Тимошенко на посту премьера запустила несколько судебных процессов по пересмотру приватизации Криворожстали, Никопольского завода ферросплавов и процессы в ВСУ выиграла, решение было однозначно, что приватизация была проведена не честно с нарушением закона, объекты должны были вернуться в государственную собственность и поступить на повторный тендер на реализацию. Криворожсталь вернули и на открытых торгах ее продали почти за 5 миллиардов долларов ,что вдесять раз больше ее первичной реализации, что суд признал незаконным. НЗФ Ющенко так и не дал возможность отобрать у клана Кучмы и вернуть государству.Но самое большое беспокойство, панику у олигархов и у самого Ющенко вызвало намерение Тимошенко через суды вернуть народу более 3 тысяч нечестно приватизированных предприятий. Этот список она положила ему на стол.
Тут олигархи во главе с Ющенко и Януковичем поняли, что их имущество в большой опасности. Дальнейшее ее пребывание во власти грозило им разорением. Потом ужев декабре 2009 года он открыто призывал бизнес остановить движение Юлии Тимошенков президенты потому, что ее намерение реприватизировать приведет, по его мнению,к гибели Украины. Вот основная причина, почему Ющенко объединился с Януковичем и со всеми кланами Украины, чтобы устранить и уничтожить политика Тимошенко. И они это синхронно осуществляли и осуществляют. Но поскольку за Юлией Тимошенко небыло замечено ни одного случая коррумпированных действий ни в правительстве 2000 года, ни в правительстве 2005, а тем более в 2007-2010 годах, они решили придумать зацепку с газовыми договорами.
Никто не верил, что наглость прокуратуры, судей и Ющенко дойдет до того, что, вопреки принятой Украиной Конвенцией применения юридических норм, ими грубо будут игнорироваться европейские нормы и применят сталинские законы, причем, избирательно, впервые за 20 лет независимости, именно к Тимошенко. Но страх перед Тимошенко у олигархов настолько большой, что они готовы пренебречь не только приличием, но и Конституцией. Итак, первая ошибка революционеров Майдана – Тимошенко, Луценко, Турчинова, Томенко, Гриценко и других в том, что они в 2004 году поставили на Ющенко, хотя у них хватило фактического материала и аналитического потенциала, что Ющенко из финансовых кланов, никогда не был революционером, был сторонником либерального капитализма, олигархов без социально романтики.
Вмарте 2005 года, когда напуганные Помаранчевой революцией олигархи сбежали заграницу, всерьез приняв к сведению лозунг : бандитам тюрьмы! Ющенко отдал приказ министру внутренних дел Луценко, чтобы он позвонил Ахметову и другим и они вернулись в Украину ,потому что Ющенко их амнистировал. Это была вторая крупная ошибка революционеров.
Из революционеров один Александр Зинченко летом 2005 году поступил мужественно и честно, он глава Администрации президента в знак протеста против политики Ющенко подал в отставку, позже такой же поступок сделал Олег Рыбачук.
Решение отстранить Тимошенко от власти Ющенко решил не откладывать в долгий ящик, не стал искать повода , чтобы самое успешное правительство Украины за годы независимости отправить в отставку. Он 8 сентября 2005 года издал указ об отправке правительсва Тимошенко в отставку. Накануне вечером на даче у главы СБУ Турчинова собрались Премьер министр Тимошенко, министр обороны Гриценко, министр внутренних дел Луценко, Генеральный прокурор Пискун , вице-премьер Томенко и обсуждали возможность встречи с Ющенко и получение объяснений по поводу отставки, дальнейшей стратегии и действий правительства. Однако Ющенко ушел от встречи со своими единомышленниками, с правительством, он не отвечал на телефонные звонки и ни к чему не привели усилия министра обороны Гриценко связаться с президентом Украины через посла США. Неслыханное в истории страны обстоятельство,когда министр обороны не может никакими средствами найти президента, в то время,что у этих лиц государства круглосуточно обеспечена связь без каких либо сбоев.
Но у меня возникает вопрос. Виктор Ющенко совершил государственный переворот, без согласия и ведома ВР ОТПРАВЛЯЕТ правительство в отставку, не приходит на заседание КМ и не объясняет в чем причина отстранения Тимошенко от выполнения своих должностных обязанностей, не желает встретиться с главными лицами государства, министрами и почему все покорно воззревали на это безобразие,своеволие. Неужели у Гриценко, Луценко и Турчинова не было достаточно способов заставить сесть Ющенко за стол и получить от него внятных объяснений и переубедить его по доброму или не очень, что государство это не частная лавочка, а он Ющенко только временный президент.
Не догадались, не пришло на ум, что встреча и строгий разговор с президентом это необходимый атрибут безопасности страны, что с таким трудом добытая победа в Померанчевой революции есть победа не Ющенко , а всей команды. Не хватило смелости, не хватило духа отстоять завоевания революции и если надо отстранить Ющенко от власти.
Сейчас Луценко заговорил об этом в завуалированном стиле, да но это уже поздняя реакция на нерешительность. И сейчас придется на много больше усилий и жертв принести, чтобы победить олигархов и оккупантов.
За владу багато пишуть. Вірніше, не за владу, це некоректне визначення, владою є ми, а за тих людей, яким ми в свій час надали право здійснювати всі функції керування державою. Багато хто знав та попереджав, що цим людям не можна довіряти, але все було марно. Ну, ми і бачимо до чого привели, наші, політичні інфантильність та нерозбірливість. Ну, а зараз всі викриваємо їхні злодіяння та кличемо на барикади. Але, ніхто не йде. Все йде до того, що треба буде обрати щось одне. Або припинити ці заклики та викриття, або все ж таки йти на ці самі барикади.
Я поки припиняти не буду, але і за синюшно-червону кодлу тут нічого не буду писати. З ними все зрозуміло. Нового нічого не напишу. А ось за їх наступників, якими буде, я сподіваюсь, нинішня опозиція, зараз згадаю. В решті-решт, щоб не сталося так, щоб в майбутньому, коли ми допустимо їх до керування державою, нам не довелося дивуватися, що країна і далі розкрадається та знищується, як зараз. І щоб цього не відбулося завтра, опозицію треба виховувати сьогодні. Тому, я за них, рідних...
Спочатку за шапку.
Ось ця трійця богатирів, Яценюк, Кличко та Тягнибок, вони розумні хлопці, чи ні? Як Ви думаєте? Ну, Кличко, це окрема тема, а Яценюк з Тягнибоком? Я думаю, що розумні.
Тоді для чого вся ця президентська колотнеча? Всі вони кинулися міряти на себе шапку Мономаха. Знов таки, за Кличка окремо скажу, а за Президента Тягнибока, особисто я, з задоволенням проголосував би. З меншим задоволенням, але все ж таки і за Яценюка проголосував би. Вся справа в тому, що вони ніколи не виграють при цьому режимі. Вони ніколи не виграють у золотоунитазного сідельця.
Мало того, вони не виграють і після того, як межигірське мурло, з різних причин, відійде від керма держави. Тільки з однієї причини. У нас країна люмпенів, країна совків. А часу, щоб вони набралися уму-розуму, просто не буде. Вони не розуміються в ідеологічних течіях, вони не розуміють що таке держава, вони не розуміють. що це вони є господарями країни, що це їхній дім. Вони живуть за головним принципом Золотої Орди - "Я начальник, ти дурень". І тому, Золота Орда, на чолі з ханом Путіном, ментально їм набагато ближче, ніж європейські цінності.
А всі ці згадування, що ми велика нація, що були і гірші часи, але зламати нас ніхто не зміг, це все демагогія та словоблуддя. Все, що було в минулому, це не наша заслуга. Тоді на ділі, а не словах, народ зі зброєю в руках, боронив свою державу. Це Данила Галицькій, який бив і тевтонських лицарів, і татарській навалі чинив гідний супротив, і завдяки якому збереглася Київська Русь. Це Богдан Хмельницький, який поставив на вуха і Польщу і Моськовське Царство. Це Запорізька Січ, Іван Мазепа, Симон Петлюра, Степан Бандера. Це січові стрільці холодноярці, махновці. У всіх них були гени вільних людей, було розуміння, що свою країну треба захищати не тільки гнівними гаслами, а також зі зброєю в руках.
Наше ж покоління, ще нічого не зробило не тільки задля захисту країни, а навіть для захисту самих себе. Нам ще нема чим пишатися. Соромитися є за що, а пишатися. ні. Ми є поколінням рабів та манкуртів. Тільки мінімальна кількість людей зберегла свою національну ідентичність. І опозиції, в своїх діях треба виходити саме з цього. З манкуртами все зрозуміло. Для нації це загублені люди. Треба просто чекати, коли вони вимруть. А ось у рабів, ті гени, які були у козаків, петлюрівців, махновців. холодноярців, ще збереглися. Хоч і перебувають зараз в стані анабіозу. Щоб відійти від цього стану, потрібен час, миттєво це не відбудеться. Тому, всі заклики до демократичних європейських цінностей, до свободи, до контролю над чиновниками, до власної гідності, поки що не сприймаються. Єдине, чим та на що вони зможуть відреагувати, це емоціями на сильну особистість. Саме на емоціях всі раби приймають рішення.Не може раб, раптом перетворитися на вільну людину, людину з принципами, з власним світоглядом. Тільки харизматична людина, людина яскрава та сильна духом, людина, яка ставить свої переконання вище за власне життя, яка пройшла крізь тортури і вистояла, може стати їхнім провідником.
І при всій повазі до Яценюка та Тягнибока, вони не є такими людьми. Цим якостям відповідає тільки одна людина, це Юлія Тимошенко. Цією людиною міг би бути Юрій Луценко( до речі, я не відкидаю і варіанта його президентства за відповідних умов), але те, щоТимошенко жінка, і вона піддається більшим тортурам, ніж Луценко, однозначно робить ії лідером опозиції. До честі Луценка, він беззаперечно визнає ії авторитет. І народ визнає. Чого не скажеш за нинішню опозицію. Яка, до речі, проводила свою виборчу кампанію на гаслах щодо звільнення Тимошенко, Луценко та інших політв'язнів. І Свобода також. І хоч свободівці згадували прізвище Тимошенко під тиском журналістів, але звільнення політв'язнів було у них завжди на видноті. А для виборців, перш за все це знакові постаті, Тимошенко та Луценко.
Тому, якась метушня та возня навколо кандидата в Президенти, викликає настороженість в суспільстві, та створює напругу в самій опозиції. Тому я і запитую, Яценюк та Тягнибок, розумні хлопці? Яка в них мета? Хоча, до Яценюка я дещо зменшу претензії. Він жодного разу, в будь-якому разі, публічно, не висловлював своїх зазіхань на посаду Президента України. Навпаки, постійно підкреслює, що єдиним кандидатом в Президенти від Батьківщини, є Юлія Тимошенко. Єдине що, так це відчуття якоїсь недомовленості та примусового стримання ним своїх наполеонівських планів. Хоча, можливо мені це здається. А ось Тягнибок дивує. Не знаю, що йому нашіптують радники, але думаю, що він і сам здатен зрозуміти, що зараз він не виграє вибори. Навіть при умові, що вийде у другий тур.
Не треба мати багато розуму, щоб зрозуміти, що схід та південь за нього не проголосують. Особливо Донецька, Луганська, частково Харківська області та Крим. Зараз там живуть класичні манкурти. По суті, це улуси Золотої Орди. Вони будуть голосувати, так як їм скаже хан Путін. Навіть, якщо хтось і проголосує за Тягнибока, то шляхом фальсифікацій ці результати будуть нівельовані та знищені. Але, більше того, за нього не проголосує і чимала частина Центру України. І не тому що, він їм не подобається. А тому що, і у рабів є, яке ніяке, але ж відчуття справедливості. Наочно видно, що найбільший рейтинг серед опозиційних лідерів має Юлія Тимошенко. І хоч у цих рабів ще не вистачає мужності та духу активно відстоювати ту справедливість, яку вони відчувають, то мовчки, пасивно, вони це зроблять на виборах. Просто не прийдуть голосувати. І будуть праві. Не можна в окупованій країні, в країні без конституції, без законів, в неправовій країні, гратися в демократію. Зараз опозиція повинна бути єдина. Вся. І демократи, і ліберали, і націоналісти, і навіть українські ліві партії, якби такі були в Україні. І кандидат від опозиції також повинен бути один. Той, що має найбільшу підтримку в народі. Вочевидь, це Юлія Тимошенко. Тут вже неважливо, що вона знаходиться у в'язниці. Якщо відбудеться таке об'єднання, то спільними зусиллями треба ії звідти визволяти. А не займатися клоунадою з якоюсь кнопкою для персонального голосування. Кнопка, це наслідки, а не причина.
Щось подібне буде і з Яценюком. Мало того, що така сама ситуація з голосуванням буде на Сході та Півдні України, але за нього не проголосують націоналісти. Скажете не так? То доведіть це. Моє переконання ґрунтується на тому, що Яценюк, на відміну від Тимошенко та Луценка, не завжди був в опозиції. Не буду зараз ворушити минуле, але його прізвище ще довго будуть пов'язувати з такими прізвищами, як Пустовойтенко, Тігіпко, Фірташ, Левочкін.
Все ж таки маю надію, що у Яценюка та Тягнибока вистачить розуму збагнути, що в такому становище. в якому зараз перебуває країна, власні амбіції повинні бути заховані в далеку шухляду. А на першому плані повинні бути інтереси нації, держави, та ії безпеки. А найбільш активним громадянам не займатися самозаспокоєнням, що ми велика нація і що в нас було багато Героїв в минулому, а зрозуміти, що саме ми творимо історію. Щоб наше покоління не вляпалося в неї, а з честю туди увійшло. І в майбутньому не згадувалося злим та гучним словом, а було, якщо не в одному ряду з гідними провідниками та кращими представниками нашої країни в минулому, хоч би десь поряд.
Ну, а тепер загадкове міесзааа.
Це зразок недорікуватості псевдоопозиціонера Кличка. Мене дивує, що є люди, які вірять, що він знаходиться в опозиції до бандюків. Шановні, ви що не впізнаєте, це ж мегаКоролевська! Тільки в штанях. Тому я його і не згадував у першій половині цього посту. Нема сенсу. В нього клінч на шапці Мономаха, на президентстві. І тут вже ніякі доводи не допоможуть. Він тупо лізе туди, де він повний профан. Мало того, субстанція Кличко, є ще клоном Януковича. Наприклад, за внутрішнім світом. Ось подивіться приміщення, де вони мешкають.
Зверніть увагу на стелі та оздоблення їхнього житла. Це в якійсь мірі є відображенням внутрішнього світу цих персонажів. Це жахливий кітч, навіть не сибаритів, а примітивних нуворишів, Екстравагантність, крикливість елементів, їхня вульгарність, свідчать про те, що ці люди хочуть досягнути статусу культурної еліти, якій вони заздрять, і якою ніколи не будуть, шляхом наслідування зовнішніх рис їх культурних звичаїв. Єдине, що поки що розрізняє Кличка та Януковича, це розміри їхнього житла та висота стелі. У Януковича зараз нема ніяких обмежень ні в розмірах, ні у висоті. Кличко у своїх примітивних фантазіях затиснутий в межі міської квартири. І тут неважливо, що Янукович все це ваяє на крадені гроші, а Кличко на зароблені на мордобої. Важливо, як вони використовують їх. Можна красиво, зі смаком облаштувати свій побут, приміщення в якому мешкаєш, і тоді коли обмежений в грошах, і коли є їх надлишок. Але коли нема ні смаку, ні естетичного відчуття, коли слово "культура" сприймається. як лайливий вислів, то тоді і виникають ось такі об'єкти низькопробного виробництва.
Тому, зважаючи на однаковий менталітет, схожість біографій( що навіть і Ганька Хервам відмічала), цей "Самородок"( здається, знов Хервам надала це визначення Кличку), є найбільш прийнятною та близькою фігурою для Януковича на президентських виборах.Так, в разі, якщо справжня опозиція не домовиться між собою, якщо вона пересвариться, то Янукович і сам може виграти вибори. Але, покладатися на такий сценарій дуже ризиковано. Велика ймовірність, що опозиція буде діяти злагоджено. В такому разі, потрібно запустити в ряди опозиції крота, який-би, якщо не в першому турі, так у другому, зможе здобути підтримку опозиції та виграти вибори. Ну, а далі, ми вже знаємо. Достатньо згадати президентство Ющенка. Все буде так само, але ще додасться стиль Януковича.Всім бандюкам все прощається, і вони спокійно і далі плигають по пенькам в своїх межигір'ях.
І спостерігаючи останні події, можна з впевненістю стверджувати, що кріт Кличко вже отримав статус спадкоємця Царя.
Ну і подивіться, що відбувається. Як себе поводив УДАР на першій сесії парламенту. Гарно, чи погано, але Батьківщина та Свобода почали втілювати в життя, те, що і обіцяли на виборах. Як і очікувалося, з бійками. Де був УДАР? Сидів на своїх місцях та позіхав. Сам Кличко, раз чи два щось там з себе вимучив.
Потім цей жах з Юлею, з жінками-депутатами. УДАР зіграв на випередження, і оголосив, що вимагає скликати позачергову сесію. Сесію скликати не вдалося. Але, опозиція все ж такі зібралася. Не знаю, скільки там було ударених, але Кличко раптом смертельно захворів, не зміг прийти. Але через два дні він несподівано опинився у Німеччині, де йому вручали якусь зачухану премію. І де хвороба поділася. Про що це свідчить? Що ця сесія була потрібна йому, як трибуна для піару. Мовляв, дивіться який я захисник політв'язнів та борець з режимом. Але, в останній момент Банкова вирішила не ризикувати. Не піаром Кличка, ні, а небажаним розголосом того жахіття, який відбувався та відбувається в Харківській лікарні. Тому, Кличку не було що робити в залі Ради. Ніхто його не почув би, а співати гімн України йому западло. Тим більше, він і слів не знає.
Рухаємося далі. Повинна розпочатися друга сесія. Вся опозиція вимагає персонального голосування та блокує Раду. І тут вже голосніше за всіх, майже істерично, кричить Кличко. Натягає на своїх "карбонаріїв" яскраві, комуняцкого кольору светри та починає класичну піар-кампанію. З фотками в президиумі, з нічними пильнуванням, з варениками.Суцільна клоунада. Так, ми вимагали персонального голосування. Але, технічна складова цього процесу не вирішує проблему. Навіть введення кримінальної відповідальності нічого не дасть. Бандити просто не будуть виконувати такий закон, і нікого саджати не будуть. А буде Рада заблокована, чи ні, це для них не має жодного значення. Для того, щоб красти, зовсім неважливо, чи є ті, чи інші закони. Що вони з успіхом продовжують робити. Тому, буде ця кнопка, не буде кнопки, будуть прийматися закони, які забороняють красти, чи не будуть, синюшна кодла буде продовжувати грабувати країну, як і попередні три роки.
І все це відбувається на фоні катування політувязнених, подальшого економічного колапсу та знищення країни, експансії золотоординської культури в наш інформаційний простір та багато інших, дійсно страшних доленосних подій для України. Виявляється, сенсорна кнопка, це головна проблема. Заради якої УДАР закликає Батьківщину та Свободу, не більше, не менше, як приєднатися до них, та не звертати уваги на те, що відбувається навколо. Інших проблем нема! Центр опозиції, едрена вош! Краще би УДАР приєднувався до опозиції, коли та проводить дійсно потрібні акції. І не варениками та какавою відстоює інтереси України та громади, а кулаками.
Але і це ще не все. До розкрутки Кличка починає приєднуватися телебачення. Шустрий на своєму шоу дає Кличку необмежений час для виступу. Першим. Власне це і виступом не можна назвати. Особисто я не можу зрозуміти, що він говорить. Якесь монотонне, з відсутністю розділових знаків, наголосів, бекання, мекання, бурмотіння. До речі, така мова, без зміни інтонацій є свідченням наявності деяких хвороб нервової системи(паркінсонізм, та ін). Справжня ж опозиція отримала мінімум часу наприкінці передачі. Це на першому каналі. На ІНТЕРІ, який Фірташ, за різними джерелами купив спеціально для Кличка, відбувся соціологічний промоушн УДАРу. Опитування, яке проводилося на передачі з провокативною назвою "Справедливість" Ганни Безулик, видало на гора несподівані результати. УДАР, не сіло, не впало, почав набирати фантастичні результати. Він 25 до 35 відсотків голосів "за". І ця маячня сивої кобили, подавалася, як само собою зрозуміле.
То що це, як не початок чергового обдурення виборців, їхнього зомбування? Виборчий лохотрон починає працювати на повну. Питання, чи громадяни України знов потраплять на цей гачок, і потім, звично будуть жалітися, що їх обдурили. Чи все ж такі зможуть розібратися що до чого, та зробити вірні висновки.
На останок хочу вам запропонувати шедевр від Кличка. Це симбіоз його невігластва, неосвіченості танедомовності. Я взяв навмання один з брифінгів в Раді, відокремив перли Кличка, та виклав їх у текстовому форматі, та відео. Насолоджуйтеся. Там і міесзааа зустрінете
- Дорогі друзі, тікі шо закінчилася нарада, на якій ми знов обговорювали питання............особистого голосування. Найголовніше питання, кожен з депутатів повинен приходити на роботу, особисто давати...єєєєє...натиснути кнопку, особисто давати свій голос, для того, щоб законопроекти утвержувалися
- Ми знаємо, як міесзааа...єєєє..єм..Верховна рада минулого скликання яким чином працювала. коли в залу не було присутні депутатов, була може третина, депутати бігали натисн..єєє..натискали на кнопку..ііі примали рішення, які на жаль не відповідають інтересам людей, не відповідають інтересам України, відповідають інтересам купки олігархів та можновладца.Результатом цього ми всі знаємо стало в Україн, в часи кризи, коли весь світ втрачав гроши вдвічи більше міліардерів, українці краще жити не стали. Зараз на погоджульній нараді питання особистого голосування, і що цікаво, партія регіонів, представник партії регіонів висловився ми готови особисто голосувати але чомусь вони лукавять, тому що персональне голосування та введення системи Рада-4, яка працює, Рада-3 виб..вибачте, яка працює..єєє тільки при персональному голосуванні не погоджують, не погоджуються вводити.
- Це лукавство і я впевнений, що ми багато законів, які потребують негайного розг..єєєєєєє..розглядати. Ми повинни сприймати..приймати ци закони ми готови це робити...ми готови це робити, але вдповідно Конституції де кожен депутат повинен приходити на роботу, повинен вивчати закони, повинен особисто голосувати.
- Ми проговорювали це питання, порозуміння на жаль на сегодняшній день поки що немає, ми взяли час, і наступна погоджувальна рада назначена на завтрашній день, на десяту ранку. Я сподіваюсь, що принципове питання, логічно питання будут приняти, тому що від цого залежить як ми...Верховна Рада будем працювати, і це гарний приклад для всіх українців, тому що зокон повинен бути, ікожен виконувати зокон. А не так. як це було з єєє..путем..шляхом маніпуляций і єєє карток інших депутатів та над..єє..грання на піаніно.
- Наши депутати залишаются в зале єєє я єєє ми втрьох підтримуваємо блокування і знаємо що єє тікі разом ми сможемо відстояти це дуже важливе питання не тікі для парламенту для всій єє нашій країни. Це дуже важливо питання особистого голосування. Я впевнений, я знаю, що може бути розглядатись різни сценарії зі сторони єєє більшості і також силового я впевнений що ми повинни відстоювати право законів, які повинно працювати і виключення в цьому, незважаючи на статус, не зважаючи на посади не повинно бути.
Я впевнений в тому, що ці речі, які ми пропонуємо, вони логични, це логика є. І тут у партії регіонів єєє на сегодне знов є і більшисть с комуністами висловили персональне голосування вони готови, але чимусь не готови голосувати за сенсорну кнопку, яка унеможливує голосування за іншого депутата. Це лукавство, і я впевнений, що єєєєєєєє всі бажають, і кожен українець впевнений в тому що кожен повинен приходити на роботу..і єєєє кожен депутатів повинен приходити і особисто приймати участь в голосуванні, в роботі парламенту. І ми знаємо, є багато прикладів, коли депутати, не були прис, були присутні за минуле скликання декілька разів, але є депутати. які жодного рог..разу не були в зале Верховной Ради. Ми повинни припинити цю традицію.
- Я впевнений, що ми будь-якими способами будемо відстоювати єєє правду. Єє тому що ми боремось за правду. І нам навязують гру, і всі це прекрасно розуміють. Нам навязують гру єєєє можновладці, нам навязують гру з Банковій, і я впевнений, що ці правила, які ми пропнуємо, вони чесни, вони прозори, вони справедливи. І ми не будемо грати в цю гру. яку нам навязуют і яка була в минулому парламенті. Це зовсім інший парламент. І ми будемо, якщо будемо працювати, ми пришли працювати чесно. І це чесно приходити в парламент, вивчати закони ізголосувати за себе особисто.
- Я впевнений, що ми будемо єє знаходитись єєєє до тіх пір поки ми будемо відстоювати нашу позицию. Це наша єє персональна позиция. Це позиция трех політичних сил. Єє ми будемо по черзі це робити.
- Єєє ви знаєте, що я не можу коментувати ааа куди подівся плакат є давайте зробимо рослідування і будемо єєооо вияс ви якщо це питання вас цікавить, ми будемо зараз займатися тім, шо будемо вияс..виясьнювати куди ділось плокати. Якісь, якісь із плакатів. Єєє, це перше. По-друге, я впевнений, що сможемо обговоріти ітакож бути присутніми в Зале до тіх пір, поки ми не зможемо отримати справедливе, чесне рішення всіх депутатів на яке вони. кожен з них погоджуются, вони кожен готовий на словах приходити і персонально голосувати. Персонально натискати на кнопку. Порсон..персонально давати свій голос. В пітримку того, чи іншого рішення.
- У нас є претензії, тому що ми пропонували проведення позачергово сесії. І на жаль, пан Рибак єєєєє, в перше за історію, я розумію, Арсеній має більший досвід парламентской робити на єєєє прохання трех фракций не зібрав проведення сесії. Це підстава, підстава, для того, щоб спікер Верховной Ради не залишався на своїй посаді. Тому що він повинен відстоювати інтереси всіх фракций, всіх депутатів. А не окремих партій.
То що, ця людина досі ще залишається для когось взірцем розумових здібностей, гігантом думки та порядного і чесного поводження на політичному полі України?
Так, я за ці дві політичні сили. Так, я буду голосувати за одну з них. І я не збираюся цього приховувати. Це моє право, декларувати це відкрито, чи робити таємно, у кабінці для голосування. Ось я і кажу, що і в кабінці для голосування проголосую за одну з цих партій. І я хочу, щоб вони виграли ці вибори, щоб вони взяли владу. Я хочу звільнити Юлію Тимошенко та Юрія Луценка. Тому що, вони знаходяться за ґратами, в тому числі і за мене. Тому що, я не прийшов і не встав на їх захист. Тому що, в порівнянні з ними я, поки що, не довів, що є патріотом своєї держави. А вони довели. Довели, що вони патріоти, що вони справжні націоналісти. Довели, що вони мають гідність. Ще я хочу, щоб ворогів України, Януковича та його банду посадили у в'язницю. Презумпція невинності в нас не працює. Судів нема, дотримання права нема. Суд зараз народ. Я його частина. Тому я і кажу те, що бачу. Але в мене є тільки право висловити свою думку. Для того, щоб всю цю зграю посадити, в будь-якому разі потрібен суд.Правий суд. Суд, якому буде довіряти весь народ, і я в тому числі. І для того, щоб був такий суд, на виборах повинні виграти Батьківщина та Свобода. Це єдині українські політичні сили. Все решта сміття. І я хочу на виборах це сміття прибрати. Тому я і оголошую за кого буду голосувати. І тимчасово, на ці два дні, ставлю собі аву з символом партії та ії номером у бюлетні. Одну з цих трьох.
Ось скажіть мені шановні, Ви дивитесь навколо? А якщо дивитеся, то бачите? Ну, те що не тільки на сході та півдні України одні лохі живуть, а і в центрі, і на заході, і на півночі, це вже мабуть всі зрозуміли. Ті просто лохі, а ці, проукраїнські лохі. Просто лохів, бандити на чолі з Януковичем, використали під час виборів, одноразово, за посиленною програмою, а потім там все повернулося до звичного життя гетто рабів. А проукраїнських лохів, якіх не вдалося використати під час виборів, використовують після. У цих, проукраїнських лохів, сталася якась суспільно-громадянська, садо-мазохістка хвороба. Всі вони, і я також, перед виборами казали, що всім буде дуже погано, якщо урка Янукович захопить владу. Попідстрибують ціни на харчи, на комуналку, почнуться невиплати заробітної плати, та решта різних побутових негараздів. Настане тотальне розкрадання держави. Ну, а те, що Україна стане колонією Кремля, що буде знищуватися все українське, в цьому і сумніву не було. І що ми бачимо? Все так і сталося. А що майбутні проукраїнські лохі? А вони кажуть: а ми і казали, що так буде. Ну і...? Ну і нічого. Мовчки платять за харчи, за комуналку, за послуги та решта, всі ці необґрунтовані ціни. Тим, кому не платять заробітну плату, пенсії, трішки пошебуршаться, а після копієчної подачки розходяться по домівках. Ця, наша, яка-неяка, але опозиція, закликає до об'єднання, до супротиву, до відстоювання своїх прав. Але проукраїнські лохі у відповідь кажуть: ні, ні, ніяких партійних прапорів, у нас економічні вимоги. Про захист лідерів опозиції і мови нема. Наслухавшись шизофренічної маячні старпера Азарова та йому подібних, проукраїнські лохі, перебираючи довжелезну локшину на вухах, бубонять, що "всі однакові", що всі крали. Коли запитуєш, а що ж Юля вкрали, у відповідь чуєш ідіотське зустрічне запитання - "а ти що, віриш, що вона не крала?". Нормальна людина, яка звикла спілкуватися з нормальними людьми, після такого психічно-філософського реверсу, одразу впадає в ступор. Ну, а ті, з радісно-недолугим виразом на обличчі, продовжують сидіти у лайні. То хіба це не лохі? То дайте інше, більш влучне визначення. Але, я зараз не про це. Те, що, у народа України кастровані гідність, честь, самоповага, це вже підтверджений факт. Зафіксований та використаний бандюками по повній програмі. Тут все. Тема закрита. Багато було шуму, що ось-ось, і Європа прижучить межигірського уркагана. Цей шум і досі шумить. Але наслідків, чомусь ніяких нема. То в чому ж справа? Давайте спробуємо, аналітичними лопатами(привіт Кровосісі), відкопати факти, а відкопавши, так само, аналітичними граблями, для більш глибокого та різнобічного розуміння, розрівняти їх. На мій погляд тут дві причини.
1.Лохі. Так, ті самі, про яких я тут, вище, розпинався. Справа в тому, що вони, європейці, звикли до простих, зрозумілих дій. З боку народу. Коли їхні уряди щось відчебучать, то народ, не гаючи часу, величезним натовпом починає сунути на вулиці, і бити владу кулаком в писок. Або, куди прийдеться. І влада одразу починає міркувати: ага, щось ми не те наворотили, треба задню вмикати. І вмикають. Без зайвих розмов. Хоча розмови бувають, але не на довгий період часу. Тим більше, не на роки. І ще тим більше, не брешуть. Тому що знають, які будуть наслідки. Погані... Те саме стосується і їхніх лідерів. Але я зараз не зможу і прикладів навести, щоб з опозицією в Європі поводилися так, як у нас. Якби таке сталося, то важко навіть уявити, яким чином, народ почав би доносити до влади свою лють. І європейська влада це знає. І на рожон не лізе. Навіть негласне правіло там працює, - "Ви не стріляєте, ми не саджаємо". Бо розуміють, що народ може почати і стріляти. А якщо почнуть стріляти, то і посадки не допоможуть. А що Європа бачить у нас? А бачить вона цих самих лохів. Яких дурять, яких обкрадають, яким брешуть, над якими знущаються, їхніх лідерів вбивають, а вони тільки пальцем в носі колупають. Ну ще витягнуть козу з носа, і довго її роздивляються, нюхають, та на смак пробують. Ну, ця Європа сама собі і думає: а на хрена воно нам потрібно? Якщо ці лохі здатні тільки з козою в носі воювати, похерявши свою гідність, то нам, європейцям, тим більше западло, за них, робити їхню роботу. Ну і пускають все на самотек, на самоплив, на "як буде, так і буде". До них вже на 100% підходить наша приказка, - "їхня хата з краю". І претензій, ніяких бути не може. Лохі то ми, не вони.... Це перший факт, який вдалося відкопати. Копаємо глибше, і натрапляємо на ще один факт. Він частково пов'язаний з першим.
2.Капуста. Ніхто не знає, скільки вантажних потягів, під дах забитих баксами та іншими, такими що вільно перетворюються в будь-що, в будь-якій частині світу, папірцями, переправила ця банда жуліків та крадіїв, в різні країни Європи? Мабуть, не один мільярд, і не десять, та думаю, і не 100. Більше...
Довідка: ці гроши були вкрадені у нас, з нашої кішені.Це так, між іншим.
Вони їх туди, на всяк випадок, від гріха подалі, заховали. Може ж бути таке, що народ очухається, полізе в кішеню, а там...йок...нічого нема. А повинно бути. А куди поділося...? Довго шукати не треба. Заводи, пароплави, межигір'я. Супружниці, обвішані золотом, сріблом, діамантами, мов ялинки. Дебільні нащадки в поршах, феррарях та ламборджинах.
А коли роззлючений народ все це знайде, то діяти він буде за законами трибуналу. Без суду та слідства. Ну і піде зворотній процес. Депограбування. Можливі і ексцеси. Червоного півня можуть запустити, або взагалі, шляхом стискання пальцями шиї, припинити доступ повітря до легень, наслідком чого буде відділення души від тіла. А це не дуже комфортно, тіло окремо, душа окремо...
Так, щось я відхилився від задалегідь прокладеного маршруту. Здається, що доля цих джентельменів удачи мало кого цікавить. Тому, повертаємося до наших баранів, тобто, до нас.
Да, ну і коли всі ці потяги з грошима(вкраденними у нас, як ми бачимо з довідки), дістаються до кінцевої станції призначення, вони там розташовуються, роздивляються, що та як, асимілюються, та починають працювати на економіку Євросоюзу. Цей процес для більшості знаходиться в тумані, та погано сприймається в сенсі процедури. Якщо стисло, то на ці гроши купується нерухомість, виробництва, створюються фірми. З усього цього платяться податки. В бюджети країн Євросоюзу звісно. Окрім того, банки, в яких ці гроші знаходять затишне пристанище, видають кредити. Від цих кредитів, відсотки отримують як банки, так і крадії, що вкрали в нас ці гроші. І тут також платяться податки в бюджети країни Євросоюзу. З цих бюджетів відбуваються виплати пенсій, заробітні плати громадянам Євросоюзу. Які потім наймають собі робітників з тієї ж України, і платять їм, їхні ж, вкрадені в них гроши. Це я так, грубим пензлем намалював весь процес цього загадкового, грошового поля чудес, та на яких деревах, вирощується цей, досить бажаний врожай. Хоча, там ще багато різних ньансів.
І тут ми бачимо, як на місяці, світлу та темну сторони цього прозоронепрозорого питання. На світлій стороні, Європа, насупивши брови, з блискавками в очах, не переводячи дихання, погрожує з миті на мить ввести санкції, заблокувати рахунки, відмовити у видачи віз, щодо наших владних нувориш. Тому що Европа демократична, тому що там цінують свої цінності, тому що там дотримуються прав людини.
А на темному боці, до тих політиків, які щойно щиро виголошували постулати Європи, та кроки щодо їх дотримання, підходять власники банків, керівники профсоюзів, власники різних фірм, крупних та не дуже, і кажуть, - "ви що, політики, охренелі?" Що ви збираєтеся блокувати? Які ще санкції? Ви знаєте, скільки ешелонів капусти вам прийдеться заблокувати? І з чого ми тоді будемо платити податки? Заробітну плату? З чого ви будете платити пенсії? І це враховуючи, що в Євросоюзі зараз неймовірна грошова криза. Що все, ось-ось лусне до бісової бабусі.
Окрім темного боку, існує ще чорний бік. Де нічого не видно. Але там дуже чудово почувають себе наші бандюки. Корупція. Так, в Європі вона невеличка. Але є. І наші гопникі, з валізами грошової маси наполегливо обробляють цей напрямок. Де напряму виходять, де через родичів, через знайомих, і коєфіціент корисної дії, хоч і малий, але досить прийнятний. Навіть до Европейського суду з прав людини вже починають виникати подібні підозри. Стосовно оголошення рішення щодо Луценка. Яке вже давно повинно було з'явитися на світ Божий. А його нема. Причини незрозумілі. Або навпаки, зрозумілі.
Щодо зв'язку з першим фактом, то тут все просто. Як doors. У всіх фігурантів в Європі, банкірів, політиків, лобістів, корупціонерів, виникає одна думка: якщо українськім лохам по барабану, що їх грабують, що їхні кишені чистять за допомогою пилососа, то чому ми повинні відмовлятися від їхніх, але вже наших грошей? Ну, і як ми бачимо, не відмовляються. І вірно роблять. На їх місці, я би також не відмовився. Я маю на увазі не корупцію, а надходження в бюджет.
І що на виході? А нічого. Спостерігаємо німу сцену. З обалдевшим виглядом, один навпроти одного, стоять закляклі Янукович та Євросоюз. Янукович сам собі думає: як це я, дебіл та уркаган, прибив цілий Євросоюз...? я ж не по цих справах. І поступово в нього їде дах. В свою чергу і Євросоюз думає: як же цей дебіл та уркаган прибив нас...? він же не по цих справах. І в нього їде дах. Але ж нам важливо свою користь з усього цього розгледіти. Дивимося, і своєї користі не бачимо. Тоді виходить, що це не Європа Януковича, а Янукович Європу. Як не крути.
А в нас вже давно дах з'їхав. Мабуть не дарма, що лохі. Тепер ні даха, ні парасольки, нічого. Сиджу, куру.
З усього вищесказаного треба зробити висновок, що цю проблему, з узурпацією влади бандитами, вирішувати тільки нам. І більше нікому. Ніякім європам це не пече. Ну, і хоч це не байка, але мораль з неї можна вичавити. Навіть потрібно. Приблизно ось таку -
Зайнятися фізкультурою. Бігати, плавати, їздити на велосипеді, або щось на Ваше бажання. Будь-які фізичні вправи. Користь не забариться на протязі першого тижня. Це відбудеться внаслідок того, що кров почне більш швидко та в більших об'ємах потрапляти до мізку. Вона змиє пилюку, павутиння та інші елементи застою та загнивання у звивинах. Внаслідок цього поліпшиться настрій, з'явиться інтерес до життя, та природне відчуття справедливості.
Потім треба витягнути з широких штанин дублікат безцінного вантажу. І прочитати, на заздрість всім, я - громадянин України. Усвідомивши це, гордо підняти голову, розправити плечі, ноги поставити на їх, плеч, ширину. Одразу же зникне відчуття, що ти лох.
Далі потрібно окинути вже ясним оком, що відбувається навколо. Роздивившись де бандюки, а де опозиція бандюкам, приєднатися до опозиції. Якщо всі це зроблять, то це вже буде не просто опозиція, а народна опозиція.
Усвідомити, що все треба робити з початку. Якщо Ви стаєте на бік опозиції, а її лідери кинуті бандюками за грати, то почати вирішувати першу та головну справу - визволити лідерів опозиції з буцигарні. Спочатку робити це без зброї. Давити кількісткою масою. А далі буде видно, який механізм треба буде додатково використати. Після звільнення лідерів опозиції, так само звільнити і решту політв'язнів.
Потім зайнятися бандюганами. Поки без радикальних дій. Забезпечити чесні вибори. Бажано, щоб опозиція набрала більше 300 голосів. Якщо це вдасться, ні в якому разі не заспокоюватися. Підтримка опозиції(так, я не обмовився, навіть якщо опозиція здобуде більшість голосів, вона все рівно поки залишиться опозицією), в Раді, буде потрібна з боку вулиці і надалі.
У опозиції в парламенті будуть дві головні задачі. Це оголосити імпічмент Януковичу, та повернути законний, Конституційний лад в державі. Звісно, бандитська камарилья буде чинити цьому шалений опір. Тому треба завжди бути поряд з парламентом.
Після формування Вашого, народного уряду, привітати його.
Забезпечити неможливість втечі всіх бандюків, які привели країну до краю прірви.
І останнє. Насолоджуватися гарно виконаною роботою. В повній мірі відчути приплив адрениліну. Радіти життю, але продовжувати контролювати владу. Будувати будинки, народжувати дітей, працювати на улюбленій роботі, і ніколи більше не доводити свій дім, Україну, до такого стану, який ми маємо зараз.
Ну все. Мета є. Задачі поставлені. Рішучості, та впевненості всім!
Ні, не до того, політичного, під вибори. Там, хто хотів об'єднатися, майже всі вже об'єдналися.Я закликаю об'єднатися проти репресій. Це вже давно впадало у вічі. І ось після випадку з Віталієм Запорожцем, наважився звернутися до політиків різних ідеологічних орієнтацій.
Невже Ви не бачите, що поодинці Вас б'ють, як сидорових кіз?Звісно, Ви можете зневажати мою думку, думку одного, двох, десяти людей. Але ж це активні люди, якщо вони бачать, і говорять Вам, що треба щось виправляти у Ваших діях, то прислуховуйтеся до них. Ви самі, без цих активних, політично заклопотаних людей, нічого не зробите.
Добре, ідеологічно "Батьківщина" несумісна зі "Свободою", "Тризубом" та рештою, націонал-патріотичних сил. Ну і Бог з ним! Об'єднайтеся проти репресивної машини, яка кидає за грати членів Ваших партій, та Ваших прихильників. Це ж якесь хуторянство! Кинули за грати когось з "Батьківщини", на його захист виходить тільки ця партія та її прихильникі. Кинули за грати когось зі "Свободи", так само тільки свободівці мітингують. І решта так діють. Невже важко зрозуміти, що якщо Ви зараз не будете спільно діяти, то в решті-решт, Вам прийдеться, як казала Юлія Тимошенко, перестукуватися між собою вже в камерах, куди Вас запроторить цей новітній бандитсько-гестапівській режим. Всіх. Таких, безмежно в себе закоханих та принципових.
А чому, запитується, не створити координаційний центр, в якому можна було би виробляти спільні дії на захист політув'язнених? Уявіть, наскільки збільшилася би кумулятивна енергія цих спільних дій?
А якщо Ви поодинці виводите двадцять-тридцять людей, то і єфект відповідний. Влада на Вас просто зневажає, та банально дубасить. І те, що зараз кидають за грати безневинних людей, це у великій мірі і Ваша провина. Подивіться на цей малюнок -
Ну це я в політиці ніхто. Просто звичайний виборець. Але ж ви там, в цій політиці, постійно перебуваєте. Читаєте відповідні наукові дослідження, накладаєте на нашу ситуацію, але ж висновків ніяких не робите. Подобається Вам, чи ні, Юлія Тимошенко, але ж влада сама вказує, хто для неї самий небезпечний. Мало того, вона є лідером опозиції. І саме з неї, ця бандитська камарілья почала розкручувати маховик репресій. Саме на ній вона випробувала негідні засоби "судочинства", саме на ній вона випробувала на міцність відданість та рішучисть до захисту, всіх патріотичних сил в Україні.
І що вона побачила? А те, що ми і зараз продовжуємо спостерігати. Кожна політична сила захищає тільки своїх. Моя хата з краю. В гіршому розуміння цього вислову. Коли запитуєш, а чому Ви не виводите своїх людей, припустим на підтримку Тимошенко, або Луценка, відповідіть стандартна, це не наши, в них купа грошей, хай самі викручуються. Якесь політичне дикунство! І тут вже довотиться волати, а до чого тут гроши!!! А те, що це українці, Вам не спадає на думку? Такі самі, як і Ви! Як можна сидіти в куширях, спостерігаючи, як ці покидькі волочать за руки, за ноги, хвору жінку? Яка прийняла на себе весь цей страшний удар репресій, знущань, та катувань.
І зараз Юлія Тимошенко є символом політичних переслідувань в нашій країні, саме на ній влада випробувала ці жахливі засоби розправи над опозицією та над українцями. Які з успіхом застосовує і до решти, хто чинить їй супротив, спираючись в тому числі і на цю Вашу розпорошеність, та хуторянство.
Тому я закликаю Вас змінити цю тактику, як таку, що не виправдала себе, та, за деяким виключенням, нічим не допомогла незаконно ув'язненним патріотам.
Почніть з початку цієї піраміди. Забезпечьте масову підтримку вимогам щодо звільнення лідерів опозиції. Оточіть ту зловісну лікарню щільним кільцем. Виставьте вимоги щодо звільнення Тимошенко. Уявіть, наскільки збільшаться Ваши сили, якщо вдасться витягти із-за грат цю жінку? Вона одна вартує цілої дивізії. Так само щодо Луценка.
В мене нема жодного сумніву, що перше, що зробить Юлія Тимошенко, то одразу піде до Юрія Луценка під буцигарню, вимагати його звільнення. Так само вчинить і Луценко, щодо до решта полтв'язнів. Це буде ланцюгова реакція. І ця піраміда завалиться.
Якщо ж ні, то Ви самі опинитеся в ній. Ця репресивна машина не може зупинитися. Їй потрібні весь час нові і нові жертви. Інакше вона заіржавіє та зупиниться.
Можуть чи не можуть Тимошенко та Луценко приймати участь у виборах 2012 ? І в якій якості ?...
Оце переглядаючи стрічки новин наших, українських, помітив що в більшості своїй наші ЗМІ та ЗМІюкі намагаються подати свої версії на одну і туж подію. І прикро, що не "подають" інформацію як це належить робити ЗМІ, а одразу і свою "версію". А версія ця, як ви розумієте , має збігатись з бажанням власника цього змі, . Рефлексуючі на одну і туж подію наші ЗМІ висовують свої "версії" на подію. Напевно це скоріш за все неправильно і погано, бо власники наших змі зарекомендовали себе з некращих сторін. Це тільки моє припущення, тому прошу толерантно до цієї думки ставатись.
Серед тих сьогоднішніх "новин + версій" привернула увагу новина про те, чи можуть Тимошенко та Луценко приймати участь у виборах до вр 2012р. Ну звісно, що право голосувати у них ніхто забрати не може, і своє волевиявлення вони проведуть в любій в'язниці, куди б їх влада не "сховала".
Мене ж більше цікавить питання їх, Тимошенко та Луценко, особистої участі у виборах до вр кандидатами як по мажоритарці, так і в партійних списках. Напевно і більшості громадян це питання теж буде цікавим.
І от коли вже ця мисля засіла в мій розум та почала там свою "діяльність", то і з'явилась моя версія на цю подію.
Якби у нас було суспільство не таке полярне та трішечки розвинутіше та толерантніше, то напевно люди сказали б - "та хай собі балотуються, які проблеми...". Вони всеж громадяни України, то і мають на це право.
А те що в буцигарні вони тепер, так то тимчасове, та і не так воно все однозначно. І це право партій ставити в списки кандидатами тих, кого вони забажають, так само як і наше право віддавати свої голоси за кого ми хочемо.
Припустимо набрала якась партія "Х" в свої списки кандидатів, а у громадян наших певні сумніви до чеснот та порядності тих набраних кандидатів. На виборах не проголосівали виборці за такий список тої партії "Х", партія "пролетіла як фанера", хоча грошенят потратила....але то їх партійна проблема, а не виборця. Так само і по мажоритарці. Громадкість висунула, припустимо Луценка чи Тимошенко по своєму округу ціх людей кандидадами, бо мають громадани право висовувати в кандидати тих, хто їм до вподоби. А вже потім, під час виборів хто як хоче, так своє волевиявлення і проявляє. Бо маємо ми ще таке право.
Позицію "влади" обговорювати не буду. По-перше, офіційна позиція ще не висловленна. По-друге, ми не маленкі діти, тому розуміємо, що "влада" буде всіляко проти участі в виборах Тимошенко та Луценко у любих їх проявленнях та іпостасях.
"влада" буде шукати, а також створювати любі "законні" підстави для усунення Тимошенко та Луценко від участі у виборах.
Напевно вже всі зрозуміли до чого я тут "розпинаюсь" та на кого прозоро натякаю, тому більше щось писати нема змісту. Ну хіба ще зробити короткий висновок, щоб запобігти перекручуванням, за-бла-бла-канням.
Так от.
Тимошенко та Луценко мають такі самі громадянські права, як і ми з вами. А тому можуть і мають право приймати участь у виборах до ВР України в жовтні 2012 року не тільки як виборці, але як і кандидати по партійним спискам чи по мажоритарним округам. А голосувати "за" чи "проти" них - то вже наше право.
Як би це крамольно для когось не звучало та було тяжким для сприйняття, але хай і такі як оноприєнко хочуть та навіть формально мають право і можливість висуваються хоть куди, навіть в раду...
А вже виборці, тобто ми з вами, мають думати та давати оцінки таким " діячам". Напевно це і є демократія.
Але обмежувати любу людину у її правах - то смердить совком.
Звісно, що знайдуться і ті, хто буде махати " законом - що не можно", але дайте собі відповідь на питання - а звідки такий "закон про не можно" до нас прийшов ?...
Думаю, уже все в курсе "Луценко приговорен к 4 годам лишения свободы"
27 февраля Печерский районный суд Киева признал Луценко виновным в
завладении государственным имуществом в особо крупных размерах по
предварительному сговору с группой лиц и в превышении должностных
полномочий, повлекших тяжкие последствия. Экс-министра приговорили к
четырем годам лишения свободы с конфискацией имущества.
Луценко обвинили в незаконном выделении квартиры и зачислении
гражданского стажа в милицейский его водителю, а также в подписании
приказов о праздновании Дня милиции в 2008-2009 годах.
(На фоне донецкого беспредела эти обвинения выглядят каким-то глупым детским лепетом) Хочу процитировать слова жены осужденного, Ирины Луценко «Этот приговор – четыре года, как сказала власть, должен изолировать
Луценко от общества. Хочу внести коррективы в эту фразу – это общество,
изолированное от Луценко. Мы видим протестные настроения в Украине.
Сегодняшнее население начинает понимать, что ситуация, сложившаяся в
стране, зависит от каждого из них», - отметила жена экс-министра.
В то же время она подчеркнула, что «нет такого Луценко, нет такой
Тимошенко, которые бы объединили эти разделенные группы
неудовлетворенных граждан Украины, которые понимают, что каждый
гражданин, который отдает частицу своего труда, своей жизни этому
государству, не означает, что он работает на эту власть. Это власть
должна работать на государство».
«Соответственно, из этого и от изоляции моего мужа от общества, я бы
желала поддержки именно этого общества. Именно тех людей, которые
считают себя гражданами, которым является мой муж.А о поддержке граждан можно забыть. Народ впал в безразличную летаргическую спячкуСомнений в том, что его осудят, не было. Тимошенко, Луценко......Планомерно убраны основные конкуренты действующей власти.....
Да, ребята....теперь вы точно "самі круті". Разделяй и властвуй, никто вам не указ
Определите свое отношение к приговору Луценко в этой голосовалке.
Спочатку хочеться подякувати А.Яценюку за ініціацію опозиційного суду http://www.unian.net/ukr/news/news-481145.html«Знайте про те, що ті, хто сьогодні знущається над Україною, над українцями, сидячи у владних кабінетах - чи то в адміністрації Президента, чи то в уряду, чи то у Верховній Раді – понесе відповідальність. Понесе відповідальність не тільки перед Богом, а також перед незалежним і справедливим судом», - запевнив А.ЯЦЕНЮК.
Проте навряд чи така ініціатива неоднозначного «фронтовика» знайде відгук серед більшості українців. Суд не може мати партійну приналежність та політтехнологічну складову. Для неупередженого розгляду справ, чи то Тимошенко-Луценко, чи то справ щодо провладних політиків, чи щодо будь-якого громадянина, Суд має бути Народним, Публічним, Об’єктивним, а для цього треба мати відповідні інструменти та засоби «Собору», а не лише ресурси і політтехнологів.
Якщо ми всі розуміємо, що усі без виключення гравці на політичному полі мають «сховані скелети у шафі», то яким чином нація, суспільство має судити цих «діячів», визначити ступінь їхньої вини та міру покарання? Однозначно, що український суд не спроможний впоратися з таким зверх завданням, бо просякнутий корупцією усіх кольорів та відтінків знизу до гори.
Фактично, реалізовуючи свою власну програму державного перевороту та приходу до влади, і Юлія Тимошенко, і Юрій Луценко, і всі, хто сьогодні за ґратами, виконують свою нелегку, але дуже важливу роботу – проявляють суспільству всі недоліки, всю недосконалість та жорстокість української судової системи. Демонструють неможливість довести свою невинуватість, якщо хтось дуже захотів когось посадити. І в тому, що навіть Юлія Тимошенко і екс-міністр наразі не спроможні успішно протидіяти цьому, є великий виклик суспільству замислитися, що цю систему треба кардинально міняти.
Свого часу і Юрій Луценко, і Юлія Тимошенко мали можливість на своїх постах при владі зайнятися питанням реформації судової системи. Кричущих прикладів було чимало, хоч і не таких роздутих та публічних. До ЮВТ та Луценка неодноразово зверталися і, навіть, в той час, коли вони обидва були в опозиції. Але ці люди ніяк не реагували на звернення людини, що опинилася в тому самому положенні, в якому зараз знаходяться Луценко і Тимошенко. Свідків було чимало, які свідчили на користь Позивача, але була дана команда «цькувати», а наші сьогоднішні «політв’язні», зокрема, міністр МВС Ю. Луценко, не лише не допомогли, а й посприяли цькуванню. За документами, які потрапили до мене, як до журналіста, доводжу до відома громадськості факти. Прізвища дійових осіб не вказано до часу.
В 1999 році Борщівське відділення банку АПБ «Україна» звернулося до Борщівської прокуратури на предмет стягнення боргів з МП «Золотий корінь» в сумі 218 тисяч гривень. Прокуратура проігнорувала звернення банку. В результаті дій прокуратури керуючий Борщівським відділення банку був змушений звільнитися. В свою чергу, він передав відповідні документи до Тернопільського обласного управління СБУ, де було проведено слідство та відкрито кримінальну справу проти посадових осіб боржника.
Обласна прокуратура скасувала постанову СБУ, а кримінальну справу зобов’язала передати до Борщівської прокуратури. З того часу до звільненого керуючого ані банк, ані державні органи претензій не пред’являли, повісток не присилали, тому підстав для юридичних дій проти посадових осіб не було.
Згодом, в рамках громадського розслідування, ВГО «Громадський контроль», де Головою був Василь Волга, почало збирати документи та факти через письмові запити, зокрема, до органів прокуратури, для сприяння погашенню простроченої заборгованості. На 2005 рік в наявності вже були документи кредитної справи, на підставі яких велася відповідна робота з відновлення законності. В першу чергу, для повернення боржником прострочених боргів банку і, відповідно, його акціонерам. В другу чергу, для особистого захисту працівника банку від незаконних звинувачень.
На той час, з 2005 року по квоті СПУ Міністром МВС став Юрій Віталійович Луценко. Коли до органів прокуратури почали надходити запити про обставини скасування кримінальної справи, що вела СБУ у 1999 р., зацікавлені особи звернулися до Міністра МВС з проханням припинити розслідування. До речі, до МВС жодного запиту не поступало: Луценко Ю.В. не запросив матеріали справи для встановлення ясності по справі з метою забезпечення законності.
Натомість, нехтуючи інтересами держави, Міністр МВС Юрій Луценко звернувся до однопартійця Василя Волги з метою припинити юридичні дії відносно боржника Борщівського відділення банку АПБ «Україна» і прокурорів, які його «кришували». Голова ВГО через свого заступника Ш., довів своє розпорядження про припинення справи до відома працівників ВГО, що вели дане громадське розслідування.
Працівник ВГО «Громадський Контроль», Голова Комітету контролю за ЗЕД подав доповідну записку, в якій роз’яснюється ґрунт для проведення розслідування та його етапи. Повідомляється, що проти боржника банку вже зібрані всі документи, факти та свідчення і готові для передачі до суду. Вказано про готовність виконати службові і громадські обов’язки та попрошено про забезпечення безпеки його дітей.
Волга В.О. через свого першого заступника рекомендує голові Комітету контролю за ЗЕД подати у відставку, чим позбавляє захисту. У відповідь на доповідну він приймає рішення, протилежне завданням ВГО «ГК». Борг банку АПБ «Україна» досі не погашений.
Як видно з опису справи, вона відноситься до типового прикладу впливу високопосадовця на незалежну людину із використанням своїх повноважень заради власних інтересів. Зокрема, мова йде про домовленості екс-міністра МВС Ю.В. Луценка з Головою ВГО «Громадський контроль» Василем Волгою через використання партійної приналежності.
Висновок. Обійнявши посаду Міністра МВС, Ю.В.Луценко нехтував інтересами держави і своїми прямими обов’язками, вирішував питання, застосовуючи свої владні повноваження, з відомої йому вигоди. У наведеному випадку Ю.Луценко навіть не поцікавився суттю кримінальної справи і не застосував належних заходів щодо розкриття злочину, відповідно до Закону. Натомість, використав посадові важелі впливу і партійні зв’язки для того, щоб задовольнити комерційні прохання іншої сторони, яка була зацікавлена в повному захороненні справи.
А тепер цитата дня: «Ю.ЛУЦЕНКО підкреслив: «У нормальному суді слухати справу без підсудних не можна, але цей суд і без того порушує права підсудних. Якщо підсудні не мають права ставити питання свідкам, навіщо вони тут потрібні? Навіщо свідки потрібні? Я думаю, що цей суд може слухати справу і без свідків, і без підсудних, і взагалі його вже можна закривати», «…вже кілька десятків свідків, як з боку захисту, так і з боку звинувачення підтвердили невинуватість Ю.ЛУЦЕНКА, але «влада продовжує його катування».
Отже, можна сказати, що в результаті серії корупційних дій цілої низки держслужбовців, громадських і політичних діячів, Державі і громадянам було заподіяно велику моральну і матеріальну шкоду з обтяжуючими рецидивами. Проявлення наслідків цих дій ще попереду. Бо як вже відомо, розграбування АКБ «Україна» стало одним з факторів початку руйнування української економіки.
А наразі окремі особи проходять в інших, зокрема, «гучних» справах про протизаконні дії. При цьому, той же Ю.В.Луценко претендує на роль «Героя нації», а В.О.Волга – претендував на пост Президента України. Тож, чи «герой-великомученик» екс-міністр МВС Юрій Луценко, чи він отримує належне – це питання до суспільства.
Єдине, що хочеться у зв’язку з цим додати, що окрім заполітизованих справ, які, безумовно, треба вирішувати в першу чергу, є ще незакінчена справа проти Л. Кучми, яка містить в собі не лише «справу Гонгадзе», а й багато ще не відомих фактів. І справа «Еліта-центру», і «Кінгз Кепітал», де постануть гострі питання до пана Чернівецького. І зрештою, справа, яка торкається безпосередньо персоналу Чорнобильської АЕС, невинно засудженого після аварії 1986 року.
Як бачимо, перелік справ, які не вирішуються через багато факторів та обставин, «вісять» мертвим тягарем на плечах суспільства, а за цими справами - життя та долі мільйонів українців. Тому пропоную приєднатися до складання символічного списку резонансних справ, які потребують Всенародного Публічного розгляду.
Здавалося б, план повернення України у свою власність задля можливості вільно розпоряджатися внутрішніми та зовнішніми ресурсами та фондами, який сьогодні реалізують фінансові кола як провладні, так і опозиційні, був розроблений майже ідеально і з високою політтехнологічною професійністю. Фактично, єдине, що заважає цим двом сторонам дійти згоди – це відсутність довіри один до одного і бажання обох сил мати одноосібну владу в країні.
Практично, план тих, хто бажає змінити державний устрій і від якого останні не відмовились, проілюстровано на прикладі ХДС та його колишнього Голови В.Стретовича. Тоді відбулася зрада Держави і Президента в мініатюрі.
Коротко кажучи, план «акціонерів» наступний. Не забезпечуючи розрядку напруженості, Президент втрачає контроль, розумна поведінка вичерпує засоби, Президент перестає якісно гарантувати Конституцію, починає робити помилки, втрачає надану йому владу де-факто і, як наслідок, де-юре. Тим самим, задум «акціонерів» реалізовується. Президента, як завжди, зраджує оточення, особа Президента та Інститут Президенства отримують остаточний удар. Для публіки створюється «парламентська» форма управління на чолі, наприклад, з Ю.В.Тимошенко та Ко, у формальному парламенті з Д.Жванією - прем’єр-міністром (як він сам повідомив це Стретовичу), з В.М.Стретовичем – номінальним президентом. Зрештою, особи мають значення більше для ілюстрації мотивації їхніх поступків. Тому питання «хто» не так важливо, зокрема, для тих, хто бажає «змінити» формат Держави. Важлива об’єктивна картина для Президента і суспільства.
На сьогодні цілий комплекс обставин, зокрема й поведінка Президента (не йде на провокації зі створення образу диктатора), не допускають поки що реалізувати цей «план». Але відсутність у Президента універсального інструмента, такого, який був би зрозумілий для всіх верств населення, є слабким місцем, тому напруження в суспільстві наростає. Таке положення може нейтралізувати лише сам Президент, бо на карту поставлено його особу і фізично, і юридично.
Знаючи це, Президент зобов’язаний виграти, стати Президентом всіх українців, в межах і за межами України. Або, або… Це питання збереження та розвитку державності в Україні. А для українців – питання безпечного проживання в країні.
Проте відсутність серед відомих людей, що публічно претендують на положення союзника Президента у вирішенні конфлікту управління, осіб, які дійсно можуть запропонувати та реалізувати якісні інструменти і стати таким союзником, унеможливлює й якісне виконання Президентом своїх функцій. Оточення формує негативний образ Януковича як в професійному, так і в особистісному плані.
Судові процеси, реакція Європарламенту та світової спільноти боляче б’є по іміджу як країни, так і Януковича як Президента та людини. Обставини складаються настільки жорстко, що існуючі державні інструменти вже не в змозі справедливо і неупереджено вирішити не лише питання Тимошенко та Луценко, а й будь-яку досить серйозну суспільно-політичну проблему. Європейский суд, на жаль, не досяжний для багатьох українців, та й не факт, що саме розгляд У Європейському суді поставить всі крапки над «і» у справах Тимошенко та Луценко.
На сьогодні вже є публічною інформація про підготовку процедури скликання «Собору» - Всеукраїнської Публічної Громадської Трибуни для вирішення найбільш болючих питань в країні за участю інститутів Держави і суспільства. Через конкретну справу ініціатор «Собору» (Доповідач - ВЧНП) пред’явить фінансові ресурси для наповнення держбюджету та одну із форм механізму із забезпечення гарантованих Конституцією та Законами України виплат по державним соціальним гарантіям. «Собор» має на меті зняти напругу у суспільстві через вирішення питання винуватості або невинуватості політичних діячів.
Тож усі зацікавлені і ті, хто бажає справедливого і неупередженого вирішення питання винуватості чи невинуватості осіб по резонансних справах Тимошенко, Луценко, Іващенко тощо, мають можливість уважно ознайомитися із процедурою «Собор» в Інтернеті і ініціювати розгляд цих справ на «Соборі». Особисто Ю.Тимошенко та Ю.Луценко з ними ознайомлені.
11 марта 2011 года толчки земной коры в районе восточного побережья острова Хонсю достигли максимальных значений за историю их документальной фиксации. А затем на побережье Японии обрушилось разрушительное цунами. Высота мощной приливной волны в среднем была от 4 до 10 метров, но в отдельных местах (из-за особенностей рельефа) достигала 40 (!) метров. Если вообразить, что вы, спасаясь от цунами, забрались на крышу девятиэтажки, то вас просто бы смыло!
Официальное число погибших в результате землетрясения и цунами в 12 префектурах Японии составляет 15 840 человек, 3 546 человек числятся пропавшими без вести (по данным Доклада Государственной полиции Японии от 02.12.11 г.)
Удар природной стихии привел к техногенной катастрофе – аварии на АЭС «Фукусима-1». На которой в результате временной потери электроснабжения были расплавлены активные зоны трех реакторов.
***
С одной стороны, можно подивиться самообладанию и организованности граждан Японии. Но с другой – по уровню закрытости информации о событиях на аварийной АЭС японские спецы переплюнули молчанку советских партократов после взрыва 4-го блока ЧАЭС…
Ликвидация последствий аварии на АЭС по оценкам японских специалистов, займет порядка 40 лет. Извлечения расплавившегося ядерного топлива из реакторов -- планируется не раньше, чем через 10 лет и займет порядка четверти века (!). И затем порядка пяти лет уйдет на демонтаж технологического оборудования и строений АЭС.
2.Теракт в минском метро
11 апреля на станции "Кастрычніцкая" (“Жовтнева” по укр.) произошел взрыв самодельного устройства, мощность которого составляла около 5 кг в тротиловом эквиваленте. В результате этого теракта погибло 15 человек, было ранено 203.
***
Совершенно очевидно, что политический режим в братской Беларуси носит ярко выраженный авторитарный характер. Однако вряд ли его можно охарактеризовать антинародным.
Станция «Октябрьская»находится вблизи резиденции Президента Республики Беларусь, поэтому вполне очевидно, что теракт носил политический подтекст. Но по сути был направлен как раз против простых граждан.
3.Россия: трагедия на Волге
10 июля в России на Волге (Куйбышевское водохранилище) затонул дизель-электроход «Булгария»с туристами на борту. В результате этой катастрофы погибло 122 человека (в том числе 19 детей).
Речной теплоход проекта 785 (серия средних речных двухпалубных грузопассажирских судов) был построен в далеком 1955 году в Чехословакии и до февраля 2010 года носил название «Украина».
***
Эта ужасная трагедия в очередной раз продемонстрировала, что жажда наживы «опять и снова» превозмогла элементарные нормы безопасности. И в который раз вину списали на стрелочников, а те функционеры, которые и давали «добро» на эксплуатацию безнадежно дряхлой, а потому крайне опасной посудины, благополучно избежали ответственности за свои преступные действия…
4.Теракты в Норвегии
Тот факт, что от едва ли не еженедельных терактов в Ираке ежегодно гибнут тысячи мирных жителей этой исламской страны, никого уже давно не смущает. А вот два теракта, совершенные в один день в мирной Норвегии – повергли европейцев в шок.
22 июля в центре Осло от взрыва начиненного взрывчаткой автомобиля на месте погибло 7 человек(15 человек было ранено, один из пострадавших скончался в больнице), а затем эти данные о количестве жертв померкли в сравнении с бойней на острове Утёйя, где 32-х летний боевик фактически в упор расстрелял 69 человек…
***
Теракт, в очередной раз поставил под сомнение целесообразность свободной продажи огнестрельного оружия населению и продемонстрировал зыбкость такого понятия, как личная безопасность граждан…
5.Расстрел бунтовщиков в Казахстане
16 декабря во время празднования 20-летия независимости Казахстана в городе Жанаозен возникли массовые беспорядки, организованные местными нефтяниками. В результате применения представителями правоохранительных органов огнестрельного оружиябыло убито 14 человек (по официальным данным). По неофициальным -- намного больше…
***
И чтоб даже никто не сомневался в том, что ради пресловутой стабильности (читай покорности действующему режиму плутокартии) власть нуворишей способна пойти на самые зверские преступления против безоружных граждан…
6.Ближневосточные революции
Протестные акции в Ливии, Сирии, Египте, Тунисе и Йемене привели сначала к многочисленным жертвам в столкновениях с проправительственными силами, а затем переросли в открытые восстания и вооруженные противостояния. Точное количество жертв неизвестно, однако счет идет не на единицы и десятки, а на тысячи.
Революционные действия привели к отставке Али Абдаллы Салеха (правившего Йеменом 32 года), Зин эль-Абидин Бен Али (правившего Тунисом с 1987 года), Хосни Мубарака (правившего Египтом с 1981 года). Ливийского диктатора Муаммара Каддафи (правившего страной с 1969 года) постигла самая жестокая участь – повстанцы его просто казнили.
***
Я бы категорически не спешил заявлять о торжестве демократии в ближневосточных странах и скором наступлении всенародной благодати. Ибо все бывшие диктаторы пришли к власти именно на волне народных протестов против прежних авторитарных режимов.
Сознание первично – сей тезис для меня является аксиомой. А потому какие бы революции не осуществляли бойцы с сознанием неандертальцев -- на выходе получится такая хрень, что туши свет и ховайся. Так что я совершенно не удивлюсь, если «демократические революции» на Ближнем востоке задумчиво перерастут в исламский фундаментализм…
7.Рыго-судилище над Юрием Луценко (арестован 26 декабря 2010 г.) и Юлией Тимошенко (арестована и находится в заключении с 5 августа 2011 г.)
Понятно, что циничную расправу рыго-режима над лидерами украинской оппозиции я включил в список не потому, что этот судебный фарс имел такой уж серьезныймеждународный резонанс, а из-за ключевого влияния на внутриукраинские политические расклады.
Де-факто деятели рыго-режима «перешли Рубикон и сожгли за собой все мосты» между Украиной в стиле лайт-плутократии и жесткой клептократической системой власти…
8.Газовый аркан Кремля
Обвинения против экс-премьера Майдана выглядят совершенно нелепо и абсурдно на фоне позорных действий самого рыго-режима по газовому конфликту Украины с Россией. Кавычки в словосочетании «газовая война» совершенно неуместны, так как «соло Кремля на газовой трубе» -- является отличительной чертой геополитической и экономической тактики медведо-путинской России…
Системные аналитики уже давно говорят вслух о том, что примитивность мышления украинской политической Ылиты не поддается логическому объяснению, ибо государственные мужи раз за разом сначала добровольно суют свои яйца в московский капкан, а лишь затем начинают предпринимать конвульсивные попытки избавиться от этого сколь примитивного, столь и эффективного механизма.
И хотя Янукович на пару с Азаровым пытаются делать вид, что на переговорах с российской стороной им ничуточки не больно – по довольному виду ВВП всем уже понятно, что украинскую трубу рыго-режим скоро сдаст «Газпрому» со всеми потрохами…
И тут же отмечу, что эрзац-оппозиция так же упорно (но так же и безуспешно) пытается делать вид, что никогда этого якобы не допустит.
Совершенно понятно, что выздоровление украинского общества и политикума начнется только тогда, когда избиратели перестанут верить и тем (регионалам), и другим (эрзац-оппозиции). Ибо и те, и другие – просто не обладают тем передовым сознанием и моральными качествами, которые необходимы для адекватных ответов на имеющиеся вызовы дня…
9.Утрата героя «бархатной революции»
18 декабря ушел из жизни писатель и правозащитник Вацлав Гавел (родился 5 октября 1936 г.), ставший первым главой демократической Чехословакии.
Вацлав Гавел был одним из инициаторов создания «Гражданского форума», ставшего главной оппозиционной силой в Чехии. В январе 1989 года его арестовали, а осенью того же года с выступления пражских студентов началась «Бархатная революция»…
***
Как на мой субъективный взгляд, у Юлии Тимошенко есть все шансы повторить путь Гавела из арестантов в Президенты. Правда, при условии её отказа от имеющейся эрзац-оппозиции и организации всегражданской борьбы против режима бандократии…
Точнее, у Юли и Юры были бы шансы, если бы у нас существовало общество с гражданским, а не обывательским сознанием. Но пока что обыватели, увы, успешно доминируют над гражданами…
10.Гибель ликвидатора
27 ноября «скончался от ишемической болезни сердца» (по официальной версии) 69-летний шахтер-инвалид Геннадий Коноплев. Но на самом деле он не умер, а погиб в борьбе за свои права, когда псы рыго-режима сносили в Донецке палаточный городокпротестующих «чернобыльцев».
Тоже весьма знаковая потеря, характерная для нынешнего унылого времени…
P.S.Хотелось бы надеяться, чтобы по истечении 2012 года позиции данного печального списка остались вакантными. Хотя, конечно, эти надежды будут напрасны до тех пор, пока в обществе будут доминировать понты и агрессия, помноженные на беспонтовые амбиции.
А хотелось бы, чтобы в обществе возобладали здравый смысл и передовое сознание. Социальное сотрудничество и ненасильственные методы борьбы за общечеловеческие ценности…
Между прочим, последние события в Москве – не более чем повторение событий Помаранчевого майдана. Дико и непривычно видеть в Москве вместо танков и стрельбы улыбчивые лица. Значит, и у нас есть чему учиться!
![](https://3.bp.blogspot.com/-IuMiQMh_Ido/URfrlja4dbI/AAAAAAAABu0/H3GEF0pP9f4/s1600/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96+%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0+%D1%82%D0%B0+%D0%AF%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0.jpg"")
Хочу процитировать слова жены осужденного, Ирины Луценко
«Этот приговор – четыре года, как сказала власть, должен изолировать
Луценко от общества. Хочу внести коррективы в эту фразу – это общество,
изолированное от Луценко. Мы видим протестные настроения в Украине.
Сегодняшнее население начинает понимать, что ситуация, сложившаяся в
стране, зависит от каждого из них», - отметила жена экс-министра.
А о поддержке граждан можно забыть. Народ впал в безразличную летаргическую спячку
