Через півтора місяці, 12 липня 2019 року, суд присяжних трибуналу міста Павії має оголосити вирок солдатові Національної гвардії України, котрий майже два роки перебуває під вартою у міланській в’язниці. Прокуратура вимагає засудити 29-річного Віталія Марківа до 17 років позбавлення волі за сприяння умисному убивству на Донбасі Андреа Роккеллі та Андрія Миронова, італійського фоторепортера і його російського перекладача. Гвардійцю інкримінують також замах на життя французького фотографа Вільяма Ругелона, котрий тоді (24 травня 2014) отримав поранення. Минулої п’ятниці прокурор Андреа Дзанончеллі виголосив обвинувальну промову на суді, що триває з липня минулого року.

На думку багатьох спостерігачів резонансного процесу, з метою з’ясувати правду про загибель свого громадянина Італія не приховує бажання дискредитувати державу Україну. З-поміж 15 розділів майже 4-годинного виступу, присвяченого аналізу різних аспектів обвинувачення, прокурор присвятив окремий пункт різкій критиці дій української влади.

Він відверто висміяв українське розслідування та звинуватив Київ у недолугій співпраці, аж поки не арештували у Болоньї Віталія Марківа 31 червня 2017 року. Цим головним чином і пояснив відмову провести розслідування на місці події, чого так наполегливо і безрезультатно домагався захист, а суд присяжних потім і зовсім відхилив це прохання.

«Нічого не зробили»

«Не поїхали в Україну, бо раніше просили про співпрацю, а там (в Україні) нічого не зробили», – сказав прокурор Дзанончеллі, апелюючи, зокрема до адвоката захисту Раффаеле Делла Валле, який неодноразово дорікав йому у цьому.

Віталій Марків спілкується з адвокатом Донателлою Рапетті, суд, Павія, 24 травня 2019 року

За словами обвинувачувача, Італія дуже сподівалася на дані розслідування з місця трагічної події біля Слов’янська, натомість «українці надали поверхову інформацію про вивчення зони інциденту, що тривало лише 20 хвилин». З помітним сарказмом прокурор зауважив, що з України йому вислали список дев’яти заслуханих осіб, начебто поінформованих про випадок, і з них шестеро безробітних і троє пенсіонерів. «А в той час батьки Андреа Роккеллі чекали новин і плакали вдома», – сказав прокурор, шукаючи емоційного впливу на присяжних та публіку в залі.

«Вже на суді ми побачили парад мундирів і навіть міністр з’явився! (Арсен Аваков був присутній на суді 17 травня ).Так значить були люди, які дійсно знали про факти ?!» – вигукнув Андреа Дзанончеллі. Українська сторона, як відомо, пояснила неможливість проведення тоді слідчих дій на воєнній території, яка була під контролем проросійських бойовиків Гіркіна. Обвинувачення стоїть на своєму: Україна свідомо затягувала слідство.

Про відповідальність підсудного і війська

На відміну від ролі держави Україна, прокурор співчутливо і позитивно говорив про підсудного, назвавши його «останньою жертвою» у цій історії, якого начебто «покинула рідна країна». Дзанончеллі визнав, що Марків захищав свою країну, нацгвардієць не мав доступу до мінометів і особисто тоді не стріляв. Та згодом прокурор наголосив на моральній відповідальності Віталія Марківа, «бо знав, що будуть стріляти». Підрозділи Нацгвардії та Збройних сил України – загалом півтори сотні військових на горі Карачун – не могли не взаємодіяти між собою, стверджує Дзанончеллі.

Суд присяжних в Павії, Італія. В центрі суддя Аннамарія Гатто

Отож, за версією прокурора, сталося наступне: гвардієць, виконуючи завдання інформувати про вогонь з ворожих позицій, побачив машину з цивільними (журналістами) біля заводу Zeus Ceramica, потім солдат передав дані командиру, а той відповідно – збройним силам, щоб військові відкрили мінометний вогонь, внаслідок чого загинули Роккеллі та Миронов. Прокурор пропонує суддям висновок: один підсудний не винен – йдеться про колективну відповідальність війська України.

Якщо припустити, що він має рацію, то чому саме Марків – один зі 150 – на лаві підсудних із загрозою 17 років в’язниці? Мало в кого виникає сумнів, що це стало можливим через його приїзд до Італії провідати родичів, наявність у хлопця італійського (окрім українського) громадянства та знання італійської мови, якою він спілкувався із журналістами на фронті.

За словами прокурора, та як сказали журналістам батьки Роккеллі, вони не прагнуть залишити в тюрмі чоловіка, не шукають помсти – вони хочуть з’ясувати правду про динаміку подій 24 травня 2014. Склалося враження, що головний обвинувачувач і сам до кінця не впевнений у провині Марківа, та мусить виконувати свою роботу. Він дав зрозуміти, що допускає виправдальний вирок арештованому, але за умови, коли у загибелі фотографа присяжні визнають відповідальність України, а саме, що постріли лунали з боку українських сил, а не проросійських бойовиків. «В іншому випадку це буде образа для родини загиблого», – вважає прокурор.

Звідки стріляли і чи умисно?

На його думку, безглуздою виглядає версія захисту про відповідальність сепаратистів у відкритті вогню, адже потерпілому у перестрілці французу Ругелону, з його свідчень, бойовики допомогли безпечно залишити зону. «Чемними людьми» назвав Ругелон сепаратистів і вказав, що стріляли з боку українських сил. Телеканал Russia Today, якого прокурор порівняв з американською CNN, демонстрував відеокадри, де бойовики доставили тіло загиблого до медпункту, і цим «гуманним жестом» Дзанончеллі також спростовує злі наміри проросійських сил.

Виступає прокурор обвинувачення Андреа Дзанончеллі, 24 травня 2019 року, Павія, Італія

Саме цей аспект обвинувачення адвокат Віталія Марківа вважає одним із суперечливих. «Є сумніви щодо пострілів,звідки вони лунали, оскільки міномети мали обидві сторони (ЗСУ і бойовики). Прокурор, як правило, надав більшого значення своїм свідкам для формулювання обвинувачення і применшив роль свідків захисту. Він робив свою роботу, це нормально», – сказав у коментарі Радіо Свобода Раффаеле Делла Валле.

Другий важливий момент обвинувальної промови, з яким категорично не погоджується захист – заява про умисний намір українців стріляти в журналістів. «Нібито Марків їх (репортерів) побачив, розпізнав, хотів убити і тому повідомив про це військовим. По всіх цих елементах, на мій погляд, бракує чітких доказів», – додав захисник нацгвардійця Делла Валле. На суді 5 липня він представить свою версію подій.

Парадокс процесу

Гостра обвинувальна промова прокурора Андреа Дзанончеллі вкотре засвідчила, що справа є політичною. Несподіване звернення прокурора до суду присяжних стосовно відповідальності народного депутата Богдана Матківського, тодішнього командира Марківа, стало черговою ланкою у ланцюжку претензій та обвинувачень на адресу України.

Як повідомили Радіо Свобода конфіденційні джерела у прокуратурі міста Павія, нині в Італії не провадяться жодні судові дії стосовно депутата. Як пояснив співрозмовник, з огляду на те, що під час суду всі вказали на Матківського як керівника гвардійців на горі (Карачун), Міністерство юстиції Італії звернулося з проханням до суду присяжних дозволити переглянути записи усіх судових засідань, щоб з’ясувати, чи Матківський також може бути відповідальним. Це адміністративна формальність, сказали кореспондентці Радіо Свобода.

Віталій Марків

Досі не вдалося з’ясувати, хто і коли має оголосити висновки цієї формальної перевірки, і наскільки реальною є можливість відкриття кримінальної справи щодо депутата Матківського. Прокурор зазначив, що з-поміж усіх заслуханих свідків (близько 30) справжніми він вважає свідчення Марківа та Матківського. Очевидно, що й відповідальність за трагічний інцидент на війні обвинувачувач головно покладає на цих двох осіб.

На наступному засіданні 14 червня свої вимоги до суду присяжних виголосять цивільні позивачі – адвокати родини загиблого та журналістських організацій Італії. Позов останніх на початку суду, 6 липня 2018 року, офіційно ознаменував політичний характер процесу, бо відповідачем стала і держава Україна. Проти неї обвинувачення в убивстві фоторепортера висунули Федерація італійської преси (FNSI), обласна Спілка журналістів Ломбардії та Асоціація фотографів-фріленсерів Cesura Lab.

В очікуванні вироку Віталію Марківу явного підтвердження набуває парадоксальний факт самого процесу. Італія – країна Євросоюзу, яка офіційно підтримує Україну у протидії російській агресії, судить українського солдата, котрий захищав батьківщину від того ж агресора. На фронті Віталій Марків відстоював і Європу з її цінностями свободи й справедливості, а тепер, виглядає, отримав таку «подяку». Хай прокуратура і відкидає політичні аспекти справи, та очевидно, що її діям аплодують в Росії, де отримали додатковий привід для дискредитації України.

https://www.radiosvoboda.org/a/29963971.html

Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) указ президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Про це сайт суду повідомив увечері 20 червня, інформує Радіо Свобода.

Суд зазначив, що виник «конституційний конфлікт між президентом України та Верховною Радою України щодо підстав дострокового припинення повноважень, який не має правового вирішення, так як Основний Закон України не визначає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, а регламент Верховної Ради України, всупереч вимогам статті 83 Конституції України, не передбачає порядку припинення діяльності коаліції депутатських фракцій депутатських фракцій у Верховній Раді України».

«Водночас, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України). Це засадниче положення конкретизується приписом статті 69 Конституції України про те, що народне волевиявлення здійснюється через вибори», – ідеться в повідомленні.

«Конституційний суд України констатував, що розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України», – наголошується в інформації на сайті суду.

Рішення Конституційного суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Президент України Володимир Зеленський 20 травня під час інавгураційної промови оголосив про розпуск Верховної Ради 8-го скликання. 21 травня він підписав указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради 8-го скликання та призначення позачергових виборів». Позачергові парламентські вибори, згідно з указом президента, призначені на 21 липня цього року.

23 травня указ набрав чинності після опублікування в «Урядовому кур’єрі», наступного дня в Україні стартувала виборча кампанія.

24 травня народні депутати від фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук та ІгорАлексєєв внесли до КСУ подання з 62 підписами народних депутатів про неконституційність указу Президента про дострокове припинення повноважень Ради. Вони попросили розглянути це подання впродовж місяця.

29 травня КСУ відкрив провадження у справі і призначив її розгляд у формі усного слухання на 11 червня, після цього суд перейшов до розгляду справи на закритій частині.

https://ua.krymr.com/a/news-konstytutsiianyi-sud-ukrainy-rozpusk-verkhovnoi-rady/30010918.html