Ми у небі вічнім

Роїлися,

Душі, легше світла

Летючого,

Та одного разу

Спустилися,

В пошуках свого

Неминучого.

Та земля, то зовсім

Не килими,

Нас на неї боляче

Кинуло,

І ціна тепер нам

Один п’ятак,

І назад, на небо,

Немає як.

Ніби ми були

Не ворожими,

Ніби ми були

Чисті в задумах,

Та тепер гріхи

Тільки множимо

На своїх життєвих

Екзаменах.

05.04.2016

.

У Лева хвіст такий огрядний,

і у Слона, і у Тхоряки.

У Алігатора є хвіст.

Хвости є навіть у китів.

.

Якби я мав хоч гривень пару,

нараз пішов би до хвостарні,

хвости б усі геть переміряв

(таку я думоньку намріяв).

.

Зберуться звіри подивитись

(не попоїсти, бо вже ситі).

Скажу Слону, Китові, Леву:

"У вас-хвости. Є хвіст і в мене!"

.

В тишине коснись рукой,

В темноте зажги огонь,

Только мы его узрим -,

Тот, кто любит и любим.

Слышишь шепот звездопада?

Слышишь шорох где-то рядом? 

То крадется нелюдим                  

Сон, что любит и любим.           

Посмотри, мечты сиянье -

Нас наполнит ожиданье;

Мы кружимся и летим

Тот, кто любит и любим.

Т.Е.С. 10.04.20 07