хочу сюда!
 

Оксана

45 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 45-53 лет

Заметки с меткой «дитячі»

Рукавичка

По ялинку внучка з дiдом
Йшли по лiсi навмання.
А за ними бiгло слiдом
Довговухе цуценя.
Задивилась, мабуть, внучка
На ялинку, на сосну
I зронила якось з ручки
Рукавичку хутряну.
Рукавичка невеличка
На снiгу собi лежить.
Раптом мишка тишком-нишком
З нiрки вилiзла й бiжить.
— Ну й хатинка! Ну й дивинка!
Вiдгукнися — хто тут є? —
Тiльки голосу з хатинки
Щось нiхто не подає.
Влiзла мишка в рукавичку
I сама в нiй стала жить.
Раптом зайчик-побiгайчик
З-пiд ялиночки бiжить.
— Ну й хатинка! Ну й дивинка!
Вiдгукнися — хто тут є? —
Чує зайчик — iз хатинки
Хтось там голос подає:
— Є тут мишка-гострозубка.
Ну, а ти хто? Що за гiсть?
— А я зайчик-побiгайчик,
Довгi вуха, куций хвiст!
Влiз i зайчик в рукавичку,
Стали вдвох у хатцi жить.
Раптом бiлка — стриб iз гiлки!
Та по стежечцi бiжить.
— Ну й хатинка! Ну й дивинка!
Вiдгукнися — хто тут є? —
Чує бiлочка — з хатинки
Хтось там голос подає:
— Є тут мишка-гострозубка,
Є тут зайчик — куций хвiст!
— А я бiлка — тепла шубка,
Невеличка я на зрiст!
Влiзла й бiлка в рукавичку,
Стали втрьох у хатцi жить.
Глядь, поглядь, аж ось лисичка
Попiд соснами бiжить.
— Ну й хатинка! Ну й дивинка!
Вiдгукнися — хто тут є? —
Чує лиска — iз хатинки
Хтось там голос подає:
— Є тут мишка-гострозубка,
Є тут зайчик — куций хвiст,
Є тут бiлка — тепла шубка.
Ну, а ти хто? Що за гiсть?
— Хто ж не зна мене, лисичку,
I вигадливу, й метку? —
Влiзла й лиска в рукавичку,
Примостилась у кутку.
Ще й кабан прибiг iкластий,
I куниця, й жачок.
Тут i голцi нiде впасти!
Скiльки смiху й балачок!
Рукавичка невеличка
На снiгу собi лежить.
А з барлогу на дорогу
Вийшов заспаний ведмiдь.
— Що за зборище зiбралось?
Що за хата? Хто тут є?
Хто здiймає смiх та галас,
Зовсiм спати не дає?
— Є тут мишка-гострозубка,
Є тут зайчик — куций хвiст,
Є тут бiлка — тепла шубка,
Що малесенька на зрiст.
Ще й лисиця є, сестриця,
I вигадлива, й метка,
Є кабан, жак, куниця.
Ну, а хто це нас ляка?
— Я ведмiдь, я хочу спати,
Смiху-жартiв не люблю!
Сяду я на вашу хату,
Всiх вас разом роздавлю!
Злий ведмiдь гарчить, лютує,
Ломить всi кущi пiдряд.
Що робити?! Хто врятує
Переляканих звiрят?!..
А тим часом дiд та внучка
Вже ялинку принесли.
Так у внучки змерзла ручка,
Що аж зашпори зайшли.
— Рукавичка де ж подiлась?
Загубила!.. Ай-ай-ай!
Побiжи, мiй песик милий,
Рукавичку вiдшукай!
Песик дiвчинку послухав,
Хвiст — угору, в землю — нiс,
I примчався скiльки духу
На те саме мiсце в лiс.
Рукавичка, як живая,
Ходить ходором, тремтить.
А до не пiдступає
Розлютований ведмiдь.
Як загавкав пес на нього —
Аж ведмiдь оторопiв,
Зразу втiк i до барлога
Причвалав i захропiв.
Тут звiрята всi зрадiли,
Стали песика хвалить,
Що прогнав ведмедя смiло,
Не злякався нi на мить.
Каже песик: — Дуже прошу
Iнше мешкання знайти.
Треба дiвчинцi хорошiй
Рукавичку вiднести.
— А хiба ж це рукавичка?! —
Загукали всi. — Невже?!
В нас нема тако звички
Забирать собi чуже!
Всi ми пiдемо з тобою
Рукавичку повернуть! —
I веселою юрбою
Звiрi вирушили в путь.
До дiвчатка за хвилинку
Рукавичку вiднесли,
I всi разом круг ялинки
Танцювати почали.

 автор вірша - Наталя Забіла

Поезія

Дружба зайця з їжачком

 

Через поле з саду в ліс,

   Їжак яблучко поніс,

Зайчик мимо пробігав,

   Де ти взяв? -Його спитав,

 

Там, -в саду, -он, -подивися,             

    Сторожує сад лисиця,

Яблук всипано так густо,

Поміняєш на капусту.

 

Зайчик каже: -ой спішу,

Дай своє тебе прошу,

А капусту зїсиш сам,

Я лисиці не віддам.

 

Їжак довго не вагався,

Він на дружбу сподівався,

Протяг яблучко в ту ж мить,

І став з зайчиком дружить.

   Парасолька

Бачить рибка що рибак,

Парасольку держить,

Захотілось і їй так.

-Де ж її одержать?

 

Треба глибше упірнать,

Роздивитись гарно,

Де крамниці там стоять,

-       І, купить  негайно.

 

Ось і вивіска: -Мета,

Підпливла охоче,

Он, -така висить, -така!

Та, яку так хоче.

 

Продавщиця подала,

-Виручка є значить,

Рибка знову попливла,

Де рибак рибачить.

 

Йому здалеку гука-:

Теж держу я моду,

Парасолька не пуска,

Через себе воду!”

Вірші1

       Сусіди

Поселилась біля білки,

На сосні сорока,

Й заглядає в дупло з гілки,

-Їсти ж так охота.

 

Бачу білочко, що в тебе,

Є в дуплі горішки,

Виживаю ледве-ледве,

Дай мені хоч трішки.

 

Білка каже:-Покрутися,

Не чеши тут спину,

Просить в інших, не годиться,

Це запас на зиму!

 

 Їй сорока:-ти ж куштуєш,

Я зроблю засаду,

Якщо просьбу не почуєш,

Все одно украду!

Попелюшка

Я матусі помагала:
посуд мила-вимивала.

Дві тарілки надщербила,

а одну ущент розбила.

Зачепила чашку з соком

і пролила ненароком.

А як посуд я складала,

із полички чомусь впали

гречка, рис, горох і манка,

все змішалось... Так що зранку

до тепер ще помагаю –

крупи я перебираю.

Першокласниця

До школи йду співаючи,
летять пісні до хмар.

Аж сяє, посміхаючись,

в портфелику буквар.


На сонці квіти ластяться,
радіє вся земля.

Тепер я першокласниця,

тепер я не маля!


Старанно буду вчитися,
у школі, так і знай,

щоб мною міг гордитися

мій рідний
милий край!

Жовті кульки

Жабки вмить відклали справи
й поспішили на отаву,

бо почули краєм вушок

перешіптування мушок,

які чули від зозульки,

що згубив хтось жовті кульки

і тепер вони рядочком
там, на березі ставочка.

Гомоніли всі, хто звідки:
- Може сонечка то дітки?

Ну, а може, на осонні

погубив листочки сонях?

Чи то перли золотисті

із коштовного намиста?


Обійшовши берег разом
всі пусті розмови зразу

порозвіювали жабки:

- Що ви! То цвітуть кульбабки!

Донбаський заєць. Смєрть шпіонам!

------------- 1----------------

Синенький зайчик

знайшов помаранчик,

плигав по снігу:

"Туточки з"їм го".

Де ті ворОни?....

Боже борОнить.

Вовчики, лиси...

Дідьків їм лисих!

Сів на пеньочок

"Юго-Восточний":

"Гей, апєльсінка,

тіпа я ситий"

ВтОді- надгризти:

ТЕЖ УКРАЇНЕЦЬ!

_______________2____________________

"Хто такий є fucking Soros?"-

Вовчик вчительку питає.

"You? bastsrd, де твОя  sorrow?"-

Марь Іанівнвна горлає.

.

Дістає мобілу Вовка:

"Їй- кінець. Отрута. Кнопка"

.

Тільки вчителька присіла-

де поділась вража сила?!

...............................

Передали по "Свободі":

"Нє садітє. Ми уходім"

З Мілна (пер. з англійської-мій) Квартет друзів

Ернест був слоном, найпотужним друзякой;

Леон левом був з гривой дуже важкой;

Георг цапом був з бородою- жовтякой;

А Джеймс був маленьким таким слимаком.

.

Ернест у клітину заліз та й закляк там;

Леон оселився на купі валіз;

Георг олівця відшукав собі ,з браком;

А Джеймс на цеглину насилу заліз.

.

Ернест пробудився -і видовбав грати;

Леон підхопився і з ревом побіг;

а Джеймс з переляку почав був дрижати,

а Джеймс заховатися навіть на встиг.

.

Ернест барабанити став у валізи;

Леон з переляку як лев заревів;

а Джеймс на вершину цегеленки виліз:

"Дивився на компас як роблять усі".

.

Ернест був слонякой з натури спокійним;

Леон левом був, гострозубим, крутим;

Георг цапом був, бородатим і сивим;

а Джеймс слимаком був маленьким таким.

З Мілна (пер. з англійської-мій) Бакингемський палац

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

Аліса побралась з одним вартовим.

"Ой, важко служити отим вартовим",

Аліса гадала.

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

Побачили варту у будці.

"Розувся. Шкарпетки поцупив",

Аліса гадала.

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

Чекали на Круля, але той не вийшов.

"Нехай. Короля хай боронить Всевишній",

Аліса гадала.

.

Миняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

У палаці співано, ще й таночки були.

"Королем я б не стала й за тисячу фунтів",

Аліса гадала.

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

Майнуло лице, але не королівське.

"Мабуть, в Нього дуже папірів на підпис",

Аліса гадала.

.

Міняли варту близ Бакингемського палацу...

Кристофер Робин з Алісой гуляли.

"Ймовірно, Король зна про мене усе.

Авжеж: чаю випив, льодяника ссе",

Аліса гадала.

.

З Мілна (пер. з англійської-мій) , дитячі вірші-3

ЩАСТЯ

На Джоні

калоші

із гуми

хороші.

Між Джоном

і дощиком

ген макинтошик.

І з гуми теж,

он, капелюх.

...А дощ уже

вщух.

 

  СОНЯ (ХРЕСТИНИ)

Спить маленьке мишенятко.

Як мені його назвати?

Очі крихітні

як крапки.

Хвіст великий

як краватка.

Часом зву його Іваном,

бо хвостом кошатко манить.

Часом зву його Петрухой,

бо хвостом торкає вуха.

Часом зву його Неробой:

це йому не до вподоби.

.

Назову його Панасом,

прецінь ним пишаюсь красно.

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая