Минулої доби, 30 листопада, в районі проведення операції Об’єднаних сил кількість ворожих збройних провокацій з боку російсько-окупаційних військ помітно зменшилася. Всього за добу по всій ліній бойового зіткнення в штабі операції нарахували 6 прицільних обстрілів з боку противника, тоді як попередньої доби таких обстрілів було 14.

Зображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Луганський напрямок

Тричі упродовж доби, що минула, російсько-окупаційні війська відкривали вогонь тут.

І вкотре противник виявляв активність біля н.п. Хутір Вільний. Там вчора відбулося два ворожі обстріли – о 13:40 та о 15:00. У першому випадку противник обстріляв наші позиції з використанням ручних та автоматичних гранатометів і кулеметів великого калібру, а під час другого обстрілу ввів в дію озброєння бойових машин піхоти та СПГ.

В обох випадках військовослужбовці Об’єднаних сил дали противнику гідну відсіч, відкривши вогонь у відповідь зі штатної зброї.

Третім випадком порушення перемир’я на Луганському напрямку з боку окупанта став мінометний обстріл в районі н.п.Луганське. Рівно о 16:00 підрозділи російсько-окупаційних військ відкрили вогонь з мінометів 120-го калібру, випустивши з цієї забороненої зброї близько десятка снарядів. Під час вогневого нальоту, що тривав майже годину, противник, зі сторони окупованого селища Логвинове вів вогонь також з кулеметів великого калібру та гранатометів різних типів.

Ворожий вогонь ніс пряму загрозу життю і здоров’ю наших захисників, тож військовослужбовці Збройних Сил України відповіли окупанту вогнем зі штатної піхотної зброї.

Донецький напрямок

Там вчора зафіксовано два випадки порушення російсько-окупаційними військами режиму перемир’я, під час одного з яких ворог застосував міномети калібру 82 мм. Сталося це вчора близько 11:00 ранку, коли зі сторони с. Пікузи противник випустив дві міни згаданого калібру в бік оборонців Гнутового.

Надвечір противник знову активізувався, завдавши вогню в бік наших позицій одразу у двох районах – біля Красногорівки та знову ж таки Гнутового. Під час цих обстрілів, що тривали до 20:00 вечора російсько-окупаційні війська вели вогонь автоматичних та ручних гранатометів та стрілецької зброї.

У відповідь на ворожу вогневу активність, захисники України застосували в бік противника піхотне озброєння.

У понеділок, 26 листопада, в Україні може бути запроваджений воєнний стан. Рішення має ухвалити парламент. Приводом до цього стали драматичні події в Керченській протоці, під час яких три українські кораблі, включаючи два новітніх бронекатери, були захоплені російськими військовослужбовцями.

У ніч на 26 листопада РНБО підтримала пропозиції президента Петра Порошенка просити Раду про запровадження воєнного стану на території всієї України терміном на 60 днів. Приводом до таких дій стали драматичні події в Керченській протоці, під час яких три українських кораблі, включаючи два новітніх бронекатери, були захоплені російськими військовослужбовцями. Тепер відповідне рішення має затвердити Верховна Рада, яка збирається на позачергове засідання о 1.

Як відомо, в неділю, 25 листопада, два українських бронекатери «Нікополь» і «Бердянськ», а також рейдовий буксир «Яни Капу» висунулися з Одеси до Маріуполя. Щоб потрапити в точку призначення, кораблям потрібно було пройти через контрольовану Росією Керченську протоку. За твердженнями української сторони, всі відповідні попередження росіянам вони надіслали.

Проте спроба проходу була заблокована російськими військовими, які таранили буксир «Яни Капу». До вечора 25 листопада українські кораблі почали відхід із Керченської протоки, але були атаковані, обстріляні й захоплені російськими військовими. Під час короткочасного морського бою шість українських моряків отримали поранення. Ці події, власне кажучи, й спричинили намір запровадити воєнний стан на території всієї країни.

На що ж розраховувала Україна, відправляючи свої кораблі до Керченської протоки? По-перше, юридично Крим, як і раніше, є частиною нашої країни, тому рух українських кораблів через протоку, теоретично, взагалі не мав зустріти жодних перешкод. По-друге, наприкінці вересня так воно й вийшло – Україна успішно переправила до Маріуполя пошуково-рятувальне судно «Донбас» і морський буксир «Корець» для створення військової бази на Азові. Однак ті кораблі – все-таки не бронекатери з ракетно-артилерійським озброєнням.

Провокації РФ в Азовському морі: хроніка подій (доповнено)Зранку неділі, 25 листопада прикордонний корабель РФ протаранив буксир українського військового флоту.25 листопада 2018, 21:45

Тому можливість конфлікту з імовірністю захоплення українських кораблів все ж можна було прорахувати. Якщо, звичайно, метою морського походу в Керченську протоку якраз і було створення умов, за яких РФ спровокує конфлікт.

Тому що в цьому випадку українська сторона отримує безліч політичних плюсів. По-перше, це чіткий і задокументований доказ агресивних дій саме російських військових (не «зелених чоловічків», «іхтамнетов» або «відпускників»). По-друге, можливість вимагати посилення санкцій щодо Росії. І, нарешті, по-третє «домагатися від міжнародного співтовариства більш активної участі в знятті блокади Азовського моря, яку Росія утримує останні півроку, затримуючи й оглядаючи торгові судна, які прямують до портів Маріуполя й Бердянська, а також із цих портів.

На внутрішній арені правовий режим воєнного стану дозволяє не лише перенести вибори глави держави, які чинний президент Петро Порошенко ризикує не виграти (проведення виборів прямо заборонене статтею 19 закону України про правовий режим воєнного стану), але й на абсолютно законних підставах навести лад у країні «залізною рукою».

По-перше, припинити масові акції протесту «євробляхерів», які активно блокують дороги та прикордонні переходи на західному кордоні, а по-друге, припинити діяльність організацій, політичних сил або засобів масової інформації, які чинна влада вважатиме такими, що загрожують національній безпеці країни. Такі дії допускаються пунктами 8 і 11 статті 8 закону України про правовий режим воєнного стану. При цьому українські моряки послужили своєрідною принадою, що, без сумніву, викликає питання до моральної сторони цієї справи.

Якщо ж жодного «хитрого плану» не було, то похід до Керченської протоки виглядає погано спланованою операцією, яка призвела до втрат кораблів, яких і так мало в українських ВМС, і полону особового складу. І зараз українська сторона поспіхом намагається отримати дивіденди від цієї ситуації. З військової точки зору, конфлікт у Керченській протоці навряд чи призведе до серйозного загострення на лінії розмежування.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»